Як пишеться похідна

0 Comments

v = s ( t ) . Геометричний зміст похідної полягає в наступному. Якщо до графіка функції y=f(x) в точці з абсцисою x=a можна провести дотичну, яка не паралельна осі y, тоді f ′ ( a ) виражає кутовий коефіцієнт дотичної: k = f ′ ( a ) .

Означення. Похідною функції f у точці Х0 називають число, яке дорівнює границі відношення приросту функції f у точці Х0 до відповідного приросту аргументу за умови, що приріст аргументу прямує до нуля. Похідну у = f(Х) у точці Х0 позначають: f ´(Х0), читають: «еф штрих від ікс нульового».

Похідна функції – нахил прямої дотичної до функції в заданій точці на графіку. Позначення для похідної включають f′ (x), dydx, y′, dfdx і\ frac {df (x)} {dx}. Експоненціальна функція – це функція, змінна якої знаходиться в експоненті. Загальна форма єy=a⋅bx−h+k.

Назвемо f ′ ( x ) похідною функції f ( x ) першого порядку. Похідна від похідної функції f ( x ) називається похідною другого порядку (або другою похідною).

Похідна́ (заст. витвірна́) — основне поняття диференціального числення, що характеризує швидкість змінювання функції. Визначається як границя відношення приросту функції до приросту її аргументу, коли приріст аргументу прямує до нуля (якщо така границя існує).

Похідна — це поняття, яке описує зміну функції у відношенні до зміни її аргументу. Інтуїтивно, похідна функції визначає, як швидко функція змінюється в кожній точці свого графіку.





Похідна́ (заст. витвірна́ ) — основне поняття диференціального числення, що характеризує швидкість змінювання функції. Визначається як границя відношення приросту функції до приросту її аргументу, коли приріст аргументу прямує до нуля (якщо така границя існує). Функцію, що має …