Які зими у Брянському лісі

0 Comments

Які зими у Брянському лісі

У грудні-січні в міських лісопарках можна почути сумні монотонні посвисти – голоси снігурів. Ще один голос зими – голосна сріблиста трель. Джерело звуку виявити неважко – майже поруч з будинками, не боячись людини, перелітають із дерева на дерево зграйки чубатих омелюхів.

Снігур звичайний (Pyrrhula pyrrhula)

Сиротливо чорніють серед голих гілок такі непомітні влітку кулясті сорочі й плоскі воронячі гнізда. Тихо. Тільки сердите торохкотіння великих синиць, які розсварилися, а також ніжне “тсі-тсі-тсі” зграйки довгохвостих синиць, що обстежують великою компанією берези, будять насторожений ліс.

Синиця довгохвоста (Aegithalos Caudatus)

У березняку мимоволі готуєшся до короткочасного пожвавлення, що супроводжує появу зграї чечіток і чижів – незмінних супутників низки зимових днів. У їхньому товаристві завжди панують шум і суєта. Пташки разом обліплюють верхівку берізки з особливо добрим урожаєм насіння, галасують, щебечуть і гугняво викрикують: “Чи ї?”. Швидко підвісившись на тонких гілочках, вони діловито потрошать сережки й, разом піднявшись над лісом, не перестаючи галасувати, відбувають до лише їм зрозумілої мети.

Чиж (Spinus Spinus)

Часто помітиш узимку й великого строкатого дятла. Неодноразово доводилося бачити, як цей яскравий франт гордовито сидить на краю порожньої консервної бляшанки і дзьобом вичищає залишки її вмісту. У цьому він конкурує зі споконвічними зимовими нахлібниками людини воронами й галками. А ось дятел стукає дзьобом, немов дерев’яним молотком, десь у гілках старої сосни. Ви звичайно здогадалися: тут у нього кузня, імпровізований верстат для обробки соснових шишок. “Спустошені” шишки, пошматовані й пом’яті, валяються на снігу. Покінчив з однієї – полетів за наступною: за короткий зимовий день їх треба встигнути роздовбати кілька десятків, діставши з кожної до півсотні жирних соснових насінин.

Великий строкатий дятел (Dendrocopos major)

Безсумнівна заслуга великого строкатого дятла – заповнення дефіциту житлового фонду для птахів, що живуть у дуплах, – мухоловок, синиць, повзиків та інших. І хоча люди розвішують шпаківні, синичники, дуплянки “замість” зрубаних старих, хворих та сухих дерев, все-таки основним “постачальником” лісових квартир є дятел. Своє гніздове дупло він використає лише один сезон, а на наступний рік будує нове.

Малий строкатий дятел (Dendrocopos minor)

Узимку ліс щедро обдаровує дятла шишками, немов розраховуючись із ним за послуги, які той “надав” йому в період розмноження комах ксілофагів, небезпечних шкідників лісу, які не мають інших, крім дятлів, ворогів серед пернатих. Саме вони слугують їжею для дятла влітку, а насіння хвойних – його основний зимовий корм.

Жовна зелена (Picus Viridis)

Втім, дятли, що живуть у місті, їдять усе, що можуть знайти на смітниках у лісі й у годівницях для птахів і білок. “Урбанізовані” дятли відмовляються від сезонних кочівель і переходять до осілого способу життя. Кожний має свою індивідуальну ділянку в кілька гектарів, і, раз заставши його за роботою, ви потім зможете щодня спостерігати за своїм знайомим приблизно в тім же місці. На ділянці дятла є сосни зі стиглими шишками, дерево, яке підходить для кузні, й дупла для ночівлі. 3 іншими дятлами-сусідами по ділянці підтримуються дружні стосунки, але сторонній незнайомець підлягає негайному вигнанню.

Трипалий дятел (Picoides Tridactylus)

Всю зиму дятел з ранку до вечора невтомно працює у своїй кузні. Але ослабнуть морози, осяде сніг, вигляне лютневе сонечко – і до передзвону синиць додасться урочистий барабанний дріб. І це буде одним з перших ознак наближення весни.

Жовна чорна (Dryocopus Martius)

Величезні зграї грачиного племені вечорами летять ночувати ближче до центра міста, на бульвари й у сквери, де тепліше й немає вітру. Так вони роблять протягом всієї зими – адже температура повітря в центрі міста на кілька градусів вище, ніж у пригородах. У світлі ліхтарів притихлі на ніч птахи здаються якимись дивовижними плодами, що густо обліпили гілки. Не відразу здогадаєшся, що стоїш посередині величезної пташиної “спальні”.

Крук (Corvus frugilegus)

Як перший лапатий сніг, носяться над поки ще не замерзлою рікою, звичайні мартини. Придивимося: вони виглядають зовсім інакше, ніж навесні. Тоді їхні голівки були гарного шоколадного кольору. Зараз вони білі, лише на щоці – коричневий штрих, звичайні мартини перелиняли в зимове вбрання. Багато серед них і птахів з бурувато-коричневою спиною – це молодь, “урожай” нинішнього літа. Так само, як і качкам, мартинам потрібна “рухлива” вода. Вони залишаються в рідних краях, поки не стануть ріки. Опускаючись на воду, птахи здаються легкими вітрильними корабликами на свинцевій хвилі.

Молодий мартин звичайний (Chroicocephalus ridibundus)

На окраїні лісу з кущів доноситься дзвінке стрекотіння, так схоже на сороче. Але, придивившись, ви бачите не сороку, а сойку. Певно, поява людини змусила її перейти на добре знайомий всім лісовим жителям тривожний сорочий скрекіт. Сойки відомі наслідувачі. Є сойки, що імітують собачий гавкіт, нявкання й інші звуки. Власний голос – хрипке коротке каркання – сойки найчастіше подають восени, його тоді далеко чутно у насторожено замовкшому лісі. А в сонячні березневі дні іноді можна почути тихе меланхолічне бурмотання – весняний спів сойки, що зовсім не відповідає їх сварливій вдачі.

Сойка (Garrulus glandarius)

Але найцікавіша особливість сойки в іншому. Восени, коли визріває врожай жолудів, і вони, опадаючи, починають голосно шльопати по ще незів’ялому опалому листю, сойки збираються в дібровах. Вибравши якийсь їм один зрозумілий момент, вони всією зграєю дружно накидаються на старий дуб і, повиснувши на кінчиках верхніх гілок, балансуючи крильми, як величезні метелики, стрімко набивають жолудями під’язичні мішки – розтяжні складки під дзьобами. Уміст мішків птахи несуть подалі, у глухе тінисте місце, у ялинник або сосник. Там сойка деякий час тихо стрибає по землі, поглядаючи по сторонах (чи не бачить хто?), а потім швидко ховає свою ношу в мох, під корінь, у лісову підстилку, у порожнину під пнями. Узимку за дрібними малопомітними прикметами знайде сойка це місце, розкопає сніг і витягне зі схованки весь свій запас або частину його. Схованка може виявитися й сусідською, але це сойку не бентежить. Запаси з комор сойки нерідко крадуть білки, які часто з’їдають все й відразу. А якщо снігу накопичується більше 30 см, то сойці стає вже важко його розкопувати, і тоді злодійство білок може обернутися допомогою. Добравшись до захованих жолудів, білка не обов’язково знищить їх всі, зате прокопає в снігу глибокий тунель. Цим тунелем і користується сойка, добуваючи те, що залишилося від запасів, іноді вона при цьому ховається в снігу з головою й, не бачачи можливої небезпеки, серйозно ризикує.

Запаси сойок приносять користь не тільки білкам і лісовим жителям – зрештою ті й самі вміють збирати жолуді й ховати їх у схованки. Місця, обрані сойкою для комор, виявляються винятково сприятливими для проростання жолудів: вони тінисті й вологі, з досить пухким і поживним ґрунтом. Якщо врожай великий і частина запасів залишилася не з’їденою, то плоди, що залишилися в землі, проростуть у молоді дубки. Так сойки саджають ліс. І не тільки саджають, але й розселяють дуби – адже жолуді важкі й самі далеко від дерева, що їх породило, не падають. В основі природного механізму відновлення дібров лежить найтісніший взаємний зв’язок рослини й споживачів його плодів. Широкий і рівномірний розподіл сойкою жолудів по великій території – яскравий приклад ролі тварин у відновленні й підтримці середовища їхнього існування. Згадаєте про це, зустрівши сойку в зимовому лісі.

Види та типи лісів: фото, опис, характеристика

Ліси займають третину земної поверхні і містять близько 3-х трильйонів дерев. Вони існують у сухому, вологому, дуже холодному та спекотному кліматі. Проте для кожної кліматичної зони планети характерні свої типи лісів, які мають власні особливі характеристики, свою унікальну флору та фауну.

Що таке ліс? Визначення лісової екосистеми

Ліс – це екосистема, в якій домінують дерева. Щоб площина з цим типом рослин мала змогу так йменуватися, вона повинна охоплювати щонайменше половину гектара. Дерева у цьому районі повинні мати можливість рости до висоти понад 4,8 м і мати крону, яка покриває принаймні 10% неба.

Незважаючи на точне визначення, все ще існують суперечки щодо того, що саме можна вважати лісом. Також за цим визначенням немає різниці між природними та насадженими лісами.

Загальна характеристика лісів

Лісовий біом є однією з найважливіших наземних екосистем планети. Окрім зберігання вуглецю та постачання кисню, ліси є домівкою для тисяч видів тварин і рослин. При цьому лісові біоми є настільки ж унікальними, як й їхнє біорізноманіття.

Лісові дерева розвивалися протягом сотень мільйонів років, буквально змінюючи обличчя Землі. Різні типи лісів розширювали свій слід та пристосовувалися до мінливих кліматичних умов.

Сьогодні велика різноманітність дерев покриває приблизну третину загальної площі суші. Ліси поглинають близько 70% глобального органічного вуглецю (того, що міститься в живих організмах). Лісові площини населяють до 80% світового наземного біорізноманіття.

Типи лісів

За широтою розрізняють 3 типи лісів – бореальні, помірні та тропічні. Бореальні ліси розташовані на півночі та мають довгі холодні зими з короткими вегетаційними періодами.

Ліси помірного поясу зростають в середніх широтах та мають 4 чітко виражені пори року. Тропічні ліси розташовані вздовж екватора та містять неймовірну кількість біорізноманіття. Нижче наведений розширений опис кожного типу лісу.

Бореальні ліси або тайга

Ліси цього типу – найбільший у світі наземний біом, який утворює широкий пояс через Євразію та Північну Америку. Вони знаходяться між 50 та 60 градусами широти в субарктичній зоні, охоплюючи терени Канади, Аляски, Скандинавії та Сибіру. Близько дві третини світової тайги знаходяться в Сибіру.

У бореальних лісах лише 2 пори року: коротке, вологе, помірно тепле літо і довга, холодна, суха зима. Температури коливаються від –20°С до –40–50°С взимку до +18+20°С влітку. Опади зазвичай випадають у вигляді снігу, від 40 до 100 см щороку.

У бореальних лісах лише 2 пори року, опади – у вигляді снігу, а різноманіття флори та фауни досить низьке у порівнняні з іншими типами лісової системи.

Дерева у цій лісовій зоні зазвичай хвойні та вічнозелені. Вони ростуть на ґрунті, сформованому льодовиками. Останні залишили по собі значний внесок в геологію, гідрологію та ґрунти цього регіону.

Через прохолодний клімат біорізноманіття бореальних лісів досить низьке у порівнянні з помірними та тропічними лісами. Проте рослини та тварини тайги добре пристосовані до коротких вегетаційних періодів (приблизно 130 днів) та низьких температур (–30°).

До типів тайги належать:

  • бореальні ліси з відкритим пологом або лишайникові ліси, які зустрічаються у вищих широтах та мають найменшу видову різноманітність;
  • бореальні ліси із закритим пологом, які зустрічаються в нижчих широтах та мають багатший ґрунт та більшу щільність дерев, які пропускають мало світла до лісової підстилки, однак через менш сурові умови мають більшу видову різноманітність.

Флора та фауна

Бореальні ліси мають тонкий шар кислого ґрунту, бідного поживними речовинами. Полог пропускає дуже мало світла, тому в підліску зазвичай рослин. Тому тут ростуть вічнозелені хвойні рослини з голчастим листям, яке витримує холод.

Найпоширенішими є сосни, ялини, модрина та ялець. Проте також добре пристосованими до цієї лісової зони є окремі листяні дерева (верби, тополі, вільхи).

У підліску зростає чимало ягід: чорниця, журавлина, морошка, брусниця. Саме вони забезпечують високоенергетичну їжу для диких тварин бореальних лісів. Слід зазначити, що дерева тайги є найбільш важливими накопичувачами вуглецю.

Карібу бореальних лісів є одними з небагатьох тварин, які живуть у тайзі цілий рік. При низькій доступності їжі протягом більшої частини року вони виживають завдяки тривалим міграціям та здатності харчуватися лишайниками. До інших поширених тварин тайги належать лосі, рисі, ведмеді, росомахи, кажани, дятли, ласки, зайці, вовки, землерийки, яструби, орли, рябчики, дрібні ссавці та птахи.

Зміна клімату є головною загрозою для бореальних лісів. Майже 80% тайги знаходиться на вершині вічної мерзлоти – шару ґрунту, який залишається мерзлим протягом року.

Коли температура зростає неприродньо швидко, земля стає м’якою та заболоченою, і чимало дерев з часом втрачають стійкість та гинуть. Вчені вважають, що збереження тайги є ключовим фактором уповільнення зміни клімату.

Ліси помірного поясу

Цей тип лісів розташований в середніх широтах, через що для них характерні чітко визначені всі пори року. Такі лісові екосистеми зустрічаються на сході Північній Америки, у Північно-Східній Азії та Центральній Європі. Найбільшим у світі лісом помірного поясу є Тонгас на Алясці, який охоплює 6,7 млн. га та є домівкою для багатьох рідкісних та ендемічних видів.

У світі залишилося дуже мало ділянок старих помірних лісів. У цій лісовій зоні переважають здебільшого вторинні ліси. Станом на 2020 рік на цей тип приходилося 16% загального лісового покриття планети.

Незважаючи на те, що ліси помірного клімату мають спільну сезонність, вони значно відрізняються за річною кількістю опадів і температурами. Остання залежно від місяцю та сезону може коливатися від –30° до +30°С.

Середня кількість опадів у лісах помірного поясу становить від 75 до 150 см на рік. Ґрунти зазвичай родючі, з товстим шаром органічної речовини, з якої рослини можуть витягувати поживні речовини для росту.

До лісів помірного поясу належать:

  • вологі хвойні та вічнозелені широколисті, де м’яка волога зима та сухе літо;
  • сухі хвойні, розташовані на значній висоті та мають незначну кількість опадів;
  • середземноморські (майже всі вічнозелені), розташовані на південь від помірних регіонів навколо узбережжя;
  • помірні широколистяні (вічнозелені), де м’яка безморозна зима та багато дощів протягом року.

Листяні ліси помірного поясу

Цей тип лісів поширений в країнах Північної Америки, Центральної та Західної Європи, Східної Азії. Також невеликі осередки таких лісових масивів є у Південній Америці та Австралії.

У листяних або листопадних лісах переважають листяні дерева, які щозими втрачають листя. До найбільш відомих порід належать дуб, клен, в’яз, бук, береза, осика. Іноді їх доповнюють деякі хвойні породи (сосни, ялиці). Гниле опале листя та помірні температури створюють родючий ґрунт.

Біом листяних лісів такий, що вони не мають густого пологу. Це дозволяє великій кількості сонячного світла проникати крізь листя та створювати широке біорізноманіття.

В середньому на 1 кв. км листяного лісу припадає 3-4 види дерев. Чимало з них містять сік, який захищає корінь від висихання та вимерзання взимку. Найбільш поширеними є дуб, гікорі, клен, бук, береза, верба, в’яз. Також тут зустрічається чимало весняно-квітучих трав.

У листяних лісах деяких країн водяться такі екзотичні тварини, як леопарди, пуми, тигри та мавпи. Лісова фауна більшості західних країн включає оленів, вивірок, диких кроликів та ракунів. Це вже не кажучи про тисячі комах, які населяють листяні ліси по всьому світу.

Вічнозелені хвойні ліси помірного поясу

Цей тип лісів зустрічається в Північно-Західній Америці, Новій Зеландії, на півдні Японії, на всьому Кавказі та у Північно-Західній Європі (здебільшого в Норвегії). Температура у них залишається постійною протягом року, а опадів випадає до 140-150 см на рік.

Зазвичай ці ліси процвітають навколо прибережних регіонів, де м’яка зима та велика кількість опадів, через що їх ще звуть помірними дощовими. У внутрішніх регіонах вони поширені у більш сухому кліматі.

Вологий клімат та тривалий вегетаційний період створюють у вічнозелених хвойних лісах помірного клімату умови для зростання дуже великих дерев. Найбільш поширеними є кедри, кипариси, сосни, секвої, ялиці. Також тут зустрічається багато видів мохів і папоротей.

Хвойні ліси досить прості. Зазвичай вони складаються з листя високо в пологах і низькорослих кущів або папоротей на лісовій підстилці. У хвойних вічнозелених лісах Північної Америки ростуть одні з найвищих дерев у світі. Тут можна побачити гігантські секвої заввишки 112 м.

До фауни вічнозелених хвойних лісів належать лосі, бурі ведмеді, олені, лисиці, вовки, вивірки, зайці, сови та орли. Усі ці тварини добре пристосовані як до холодної зими, так і до теплої літньої погоди.

Середземноморські ліси помірного клімату

Середземноморський лісовий біом охоплює не лише країни Середземномор’я. До нього також належать прибережні регіони Чилі, Південної Африки, Каліфорнії та Південно-Західної Австралії.

Для цього типу лісової екосистеми характерні спекотне сухе літо та прохолодна зима. Такі умови створюють унікальне лісове середовище, де процвітають види витривалих дерев. Для більшості з них характерне маленьке, товсте, темне листя з восковим покриттям, що здатне утримувати вологу протягом спекотного літа.

Найбільш поширеними у середземноморських лісах є оливкові дерева та евкаліпти. Також в них можуть зростати дуби, сосни та південні буки. До фауни середземноморського лісового біому належать мавпи, ящірки, рисі, койоти (у Каліфорнії), леопарди (у Північній Африці) та різноманітні дрібні ссавці.

Широколистяні тропічні (вічнозелені) ліси помірного поясу

Дощові ліси є не лише ознакою тропічного клімату. Вони також зустрічаються в багатьох країнах з помірним кліматом. Цей тип лісів існує в різноманітних країнах і регіонах, зокрема в Новій Зеландії, Тасманії, Болгарії, на північному заході Сполучених Штатів, в Японії та Південній Америці.

Щоб класифікувати лісовий біом як тропічний ліс помірного поясу, в ньому повинно випадати щонайменше 140 см опадів на рік. Крім того, температура не повинна опускатися нижче +4°С або підніматися вище +12°С. Ще одна особливість тропічних лісів помірного поясу – наявність густого пологу.

В них можуть рости різноманітні широколистяні вічнозелені дерева та навіть деякі хвойні. Крім того, м’який клімат, мінімум світла та підвищена вологість створюють умови для існування у помірних тропічних лісах різноманітних грибів.

Цікавий факт! Хох у Сполучених Штатах є одним з найбільших у світі тропічних лісів помірного поясу.

Тропічні ліси

Цей тип лісів розташований між тропіками Рака та Козерога на 23 градусах північної та південної широти. Тобто вони ростуть навколо екватора в Південній та Центральній Америці, Африці та Південно-Східній Азії.

Цікавий факт! Найбільшим тропічним лісом на планеті є джунглі Амазонки, а ліс басейну Конго в Африці займає друге місце.

Ліси тропіків є однією з найрізноманітніших екосистем планети. Вони займають лише десятину частину поверхні Землі, але є притулком для половини всіх існуючих видів.

За кліматичними умовами тропічні ліси є найтеплішими та найбільш дощовими на планеті. Температура в цій лісовій зоні стабільна цілий рік (близько +27°С). Кількість опадів становить від 200 до 1000 см на рік. Зазвичай в цій лісовій зоні є 2 сезони – дощовий та сухий.

До різновидів тропічного лісу належать:

  • вічнозелені тропічні ліси, які є найвологішими (сухого сезону немає) і найбільш різноманітними за флорою та фауною;
  • вологі тропічні ліси, що розташовані далі від екватору та мають менше опадів загалом та більшу різницю між сезонами;
  • сухі тропічні ліси, що отримують найменшу кількість опадів на рік та мають унікальну флору та фауну, яка пристосувалась до дефіциту воду;
  • сезонні, що мають дуже короткий сухий сезон та розташовані переважно у дощовому і вологому тропічному регіоні;
  • субтропічні, що розташовані на північ и південь від тропічних, та мають дерева, пристосовані до літньої посухи;
  • мангрові (прибережні тропічні) ліси з деревами, що пристосувалися рости в солонуватій воді зі змінними рівнями;
  • туманні або хмарні ліси, де найбільше опадів через туман або майже постійно піднімається туман.

Ґрунти тропічних лісів бідні на поживні речовини. Щоб справлятися з цим, багато дерев у лісовій екосистемі тропіків мають неглибокі кореневі системи, які поширюються по лісовій підстилці.

Завдяки цьому вони можуть легше отримувати поживні речовини із ґрунту. При цьому дерева тропічних лісів сягають 25-35 м заввишки, а їхні опорні стовбури щільно втискаються в землю.

Хмарні ліси

Хмарні ліси постійно вкриті низькою хмарністю. Вони зустрічаються в гірських тропічних районах. Хмари тут утворюються на рівні пологів. Саме тому лісове середовище постійно туманне, що надає йому трохи містичного вигляду.

Через вологе середовище та відсутність сонячного світла хмарні ліси зазвичай мають широкий спектр папоротей та моху на лісовій підстилці. Дерева тут більш кремезні та криві, а не високі та прямі. Через унікальне середовище зростання у хмарних лісах ростуть рідкі види орхідей та унікальні рослини (наприклад, екзотичні комахоїдні).

Флора та фауна

Високі температури, рясні опади та 12 годин світла на день сприяють росту багатьох різноманітних рослин. На 1 кв. км може рости до 100 різних видів дерев, здебільшого – вічнозелених, але не хвойних.

Широколистяні дерева, мохи, бромелієві, папороті, ліани, пальми та орхідеї – типова рослинність вологих тропічних лісів. Дерева ростуть дуже щільно, а гілки та листя блокують більшу частину світла від проникнення в підлісок.

Тропічні лісі характеризуються високою температурою, пишним рослинним світом, неймовірним біорізноманіттям та відсутністю зими.

Тропічні ліси відомі своїм надзвичайним біорізноманіттям. Наприклад, дощовий ліс Амазонки є домівкою для 10% описаних у світі видів. Мангрові зарості захищають узбережжя від штормів і слугують місцем існування широкого різноманіття водних видів.

Більшість з існуючих на планеті приматів мешкає саме у тропічній лісовій екосистемі. Лише у тропічних лісах Бразилії зустрічається до 13 їх різновидів. Найбільш поширеними у цій лісовій екосистемі є мавпи, жаби, змії, ящірки, папуги, комахи, дрібні ссавці та птахи.

Чимало представників тропічної флори та фауни знаходяться під загрозою зникнення. Діяльність людини становить значну загрозу для майбутнього лісів тропіків.

Лише у 2020 році було втрачено понад 12 млн. гектарів тропічних лісів. Наразі вже знищено понад половини цієї лісової екосистеми світу через розширення сільського господарства та лісозаготівлі на пиломатеріали та паливо.

Березень 2024

ПнВтСрЧтПтСбНд
123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Урок “Як рослини пристосувалися до зими? Дерева, кущі, трав’янисті рослини взимку.”

МЕТА: ознайомити з особливостями життя дерев, кущів і трав у зимовий період; вчити характеризувати стан дерев, кущів, трав’янистих рослин узимку; розвивати мов ­ лення, увагу, пам’ять, уяву; виховувати емоційне сприйняття природи.

ОБЛАДНАННЯ: таблиці, картки, наочний матеріал, презентація до уроку.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Холодно зараз в лісах і лугах.

Холодно зайчикам й птахам

Холодно ялинам і соснам,

холодно калині й горобині

Але тепло й затишно у нас

Доброго дня, вітаю вас!

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Дітки, а зараз, давайте проведемо підсумки спостережень за сьогоднішнім днем.
  • Скажіть, який сьогодні день? (Вівторок)
  • Яке число? (22 грудня)
  • Дітки, пам’ятаєте, який сьогодні день? Що 22 грудня? (Сьогодні день сонячного сонцестояння або сонцеповорот)
  • Так, сьогодні найкоротший день і найдовша ніч. Після сьогоднішнього дня – день буде збільшуватися, а ніч буде коротшати.
  • Дітки, як змінюється тривалість дня і ночі восени і взимку? (Ніч довшає, а день коротшає).
  • А як видумаєте, чому взимку складніше прокидатися вранці? (Тому що ніч довша за день. Коли ми встаємо раненько, то на дворі ще темно).

2. Загадка

Всі пані скинули жупани

А одна пані в зеленім жупані.

  • Дітки, скинули жупани хто? (Листяні дерева).
  • А одна пані в зеленім жупані, хто? (Ялина)
  • Молодці!

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

  • І тому, с ьогодні на уроці ми з вами будемо говорити про рослини взимку. Тема нашого уроку: «Як рослини пристосувалися до зими? Дерева, кущі, трав’янисті рослини взимку.»
  • На уроці ми повинні дізнат ися, як рослини підготувалися до зими і що допомагає рослинам пережити зиму.
  • На сьогоднішній урок до нас в гості завітав Зайчик-вуханчик. Він іде до лісової школи і тремтить, бо не знає дороги?
  • Допоможемо знайти дорогу?
  • А для того, щоб нам допомогти зайчику, ми будемо долати перешкоди, тобто виконувати різноманітні завдання, а ще нам потрібно дотримуватися девізу уроку

1. Девіз уроку:

Душу і серце в роботу вклади,

кожну хвилинку в труді збережи!

  • Отже, дітки, дотримуйтесь девізу уроку, щоб допомогти зайчику.
  • Дітки, наш зайчик біжить далі. Подивіться, будь ласка, на екран і скажіть, що він бачить по дорозі до лісової школи? (Ялини та сосни)
  • Погляньте, і скажіть, якого кольору ці дерева? (Зеленого).
  • Дійсно, вони зеленого кольору, адже ми знаємо, що сосни та ялини не змінюють колір взимку, на відміну від листяних дерев. Листяні дерева скидають на зиму листя і в листопаді місяці ці рослини готуються до зими.
  • Добре дітки, в молодці, адже допомагаєте зайчику.
  • І наш зайчик біжить далі і зустрічає білочку, яку просить теж допомогти найти дорогу і пригадати домашнє завдання. Але знову потрібно відгадати загадки.

2. Загадка

Скрізь зима, та що це сон?

Сад цвіте! – гука Антон

Білий цвіт он на калині.

Та ми знаєм, що це (Іній)

  • Молодці!
  • Дітки, а що ж таке іній? (Іній –це тонкий шар крижинок, що утворюється на рослинах, траві з водяної пари. Коли на дворі іній, то все дуже-дуже гарне, особливо дерева).
  • А як утворюється іній? (Утворюється з водяної пари. Після відлиги вдарить мороз — на деревах і дротах утворюється іній).

Прозорий, мов скло

не вставиш у вікно. (Лід)

  • Зайчик запитує, як він утворюється? Дітки, допоможіть. (Лід утворюється при пониженні температури. Вода замерзає і утворюється лід).
  • Дітки, наш зайчик дуже задоволений, адже ви йому дуже допомагаєте.
  • Так от, ще одну загадку потрібно відгадати.

Росте вона холодною зимою

Росте вона додолу головою

А тільки сонечко засяє –

Вона заплаче і розтає. (Бурулька)

  • Дітки, а як утворюються бурульки? (Бурульки з’являються, коли пригріє сонечко, тане сніг. Сніг підтане, стане вологим, буде легко ліпитися. На дахах з’являться бу­рульки.)
  • От і добре. Наш зайчик йде далі ,але білочка запропонувала нашому зайчику ще одну загадку відгадати.

Гуляє в полі, літає на волі:

Кричу, бурчу – нікого знати не хочу.

Обабіч дороги пробігаю

й кучугури намітаю. (Завірюха)

  • Як утворюється завірюха? (Це перенесені вітром сніги)
  • Дітки, на слайді ви бачите багато снігу. В нас зараз снігу немає і тому вам дуже тяжко уявити завірюху, – а це сильний вітер взимку.

3. Приказка:

Багато снігу – багато хліба.

  • Скажіть, як ви розумієте цю приказку? (Адже, ми знаємо, що сніг зігріває теплою ковдрою землю).
  • Молодці, дітки, ми з вами пригадали і повторили домашнє завдання, тому вуханчик рухається далі.

4. Гра «Мікрофон»

  • Діти, ми сьогодні на уроці дізнаємося, що допомагає рослинам пережити зиму.
  • Скажіть, що ви очікуєте від цього уроку? На це запитання вам дадуть відповіді – слова-підказки. Отже, записуємо свої очікування на шишках ялини.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

  • Дітки, що відбувається з рослинами взимку? (Рослини «заснули», але вони підготувалися до зими в листопаді).
  • Давайте, пригадаємо, як дерева, кущі та рослини підготувалися до зими?
  • Пам’ятаєте, на заочній екскурсії ми говорили, що кора стає міцнішою.
  • А що сталося з бруньками? (Вони сховалися в численні лусочки, ніби в кофтиночки, щоб не замерзнути).
  • Дітки, бруньки – це майбутні листочки. Ось погляньте.
  • А ще подивіться на кору цього дерева. Що це за дерево? (Берізка)
  • По чому ми бачимо, що це берізка? (Кора плямиста)
  • Молодці! Взимку найлегше упізнати це деревце.
  • Дітки, але найперше місце взимку належить соснам і ялинам.
  • А чому? (Вони зберігають своє вбрання, ось погляньте).
  • Ось погляньте. Яке це деревце? (Сосна)
  • А по чому ми бачимо, що це сосна? (Прямий стовбур, розгалужені гілля, довгі голочки, маленькі шишки.)
  • Молодці!
  • А тепер погляньте на це деревце. Що характерно для ялини? (Довгі шишки, малесенькі голочки)
  • Дякую! Молодці!
  • Ялина, дітки, головне дерево Нового року. Скільки їх гине! Це дуже сумно. І ми повинні постаратися зберегти це деревце.
  • Скажіть, а як ми можемо зберегти їх?
  • Так, на Новому році використовувати штучні ялини.

1. Фізкультхвилинка (відео)

  • Ми поговорили з вами про дерева , а тепер поговоримо про кущі.
  • Діти, які ви знаєте кущі? (Смородина біла, чорна, червона, аґрус, калина, малина, троянди).
  • А можливо ви знаєте, як люди підготовляють кущі, до зими? (Обкопують, вкутують)
  • Так, дітки, люди піклуються про кущі. А саме, обгортають мішками, обкопують землю, тобто вкутують від морозів.
  • Як ви гадаєте для чого це? (Щоб зберегти рослини, щоб вони могли перезимувати).
  • Ось, подивіться на слайд, як вкутані кущі на зиму.
  • А як ви думаєте – як же перезимовують трав’янисті рослини? (Надземні частини багаторічних рослин відмирають)
  • Це відмирають верхні частини, наземні, а от підземні частини – коріння перезимовують у теплому грунті.
  • Але в деяких рослинах в таких як в тюльпанах, в гладіолусах є цибулинки, в георгін є бульбинки, які на зиму потрібно викопувати і зберігати в підвалі, щоб не підмерзли взимку.
  • Молодці, дітки! Ви гарно працюєте на уроці, і допомагаєте нашому зайчику дійти до лісової школи.

2. Робота в групах.

  • Дітки, зараз ми з вами попрацюємо в групах. Розділіться, будь ласка, на групи.
  1. Вирішіть хто буде доповідати.
  2. Завдання читаєте разом.
  3. Коли виконаєте говорите «Готово».
  • У вас на партах завдання, читаєте уважно і виконуєте. Приступайте до роботи.

Група _________________

Завдання 1:

Як рослини готуються до зими? Встанови відповідність .

А Дерева і кущі 1. Відмирають, деякі з них залишаються в землі кореневище, цибулини, з яких навесні виростають нові надземні частини рослин.

Б Трав’янисті рослини 2. Кора потовщала, маленькі бруньки одяглися у численні покривні лусочки. Весною з них з’являться молоді пагінці з листочками.

Завдання 2:

На фотографіях зображені хвойні дерева нашої місцевості: ялина і сосна. Розпізнайте їх, скориставшись підказкою:

Підказка:

  • У ялини: гілки розміщені по всьому стовбуру, голочки короткі, шишки великі;
  • У сосни: гілки на верхівці, хвоїнки довгі, шишки маленькі.

1. Це дерево називається – _____________.

2. Це дерево називається – _____________.

  • Справились, отже, перевіряємо.
  • Молодці, дітки, ви всі гарно і дружно працювали. За правильні відповіді ви отримуєте смайлики.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИ З АЦІЯ З НАНЬ

  • Дітки, а зараз попрацюємо з підручником. Відкрийте на ст. 80.
  • Розгляньте фотографії.
  • Що ви бачите на цих фотографіях? (Рослин взимку)
  • А ще що бачите? (Як садівники оберігають рослини від морозу)
  • А тепер прочитайте текст на ст.. 81.
  • То як же, дітки, трав’янисті рослини готуються до зими? (В одних відмирає надземна частина, а корінь зберігається у теплому грунті….)

2. Робота в зошиті

  • Дітки, ви молодці, гарно працюєте. Наш зайчик рухається далі.
  • І ще одне завдання має для нас.
  • Відкрийте, будь ласка, зошити.
  • Молодці.
  • А тепер, діти, для того, щоб допомогти нашому зайчику, піти далі, ми завітаємо до дослідницької лабораторії.
  • Візьмемо гілочку верби і поставимо її в вазочку з водою. І будемо спостерігати, що з нею буде відбуватися.
  • Ми поставимо в класі, а ви зробіть вдома такий дослід. Домовилися?
  • Добре, молодці!

VІ. ПІД СУМОК УРОКУ

1. Гра «Мікрофон»

  • Зараз ми з вами пограємо гру «Мікрофон».
  • Чи ростуть рослини взимку? (Ні. Вони спочивають).
  • Що відбувається з трав’янистими рослинам и ? (Верхня частина відмирає, а нижня знаходиться в грунті, або викопують).
  • Які вічнозелені рослини ростуть в лісі? (Ялини, сосни)
  • Чому трав’янисті рослини, а зокрема озимина під снігом не гине? (Тому що сніг зігріває).
  • Як зберегти ялини? (Не вирубувати на Новий рік, а використовувати штучні).
  • Чи справдилися ваші очікування? (Відповіді учнів)
  • Що найбільше сподобалось на уроці?
  • Отже, якщо очікування здійснилися, значить ви дійсно, дотримувалися девізу уроку, а саме: «Душу і серце в роботу вкладали, кожну хвилину в труді зберігали».
  • Дітки, якщо ваші очікування справдилися, давайте прикрасимо нашу ялинку цими шишечками.
  • Ось, погляньте, яка гарна ялиночка у нас стала з шишечками.
  • Молодці, дітки, адже на сьогоднішньому уроці ми з вами зробили добру справу, а саме, допомогли зайчику-вуханчику, дібратися до лісової школи.
  • За це зайчик вам дякує, і за ваші старання дарує ось такі подаруночки
  • Дітки, давайте запишемо домашнє завдання.
  • с . 80–81.
  • Які вічнозелені рослини є у вашій місцевості?
  • Намалюйте їх.

ГРУПА ___________________

ЗАВДАННЯ 1:

Як рослини готуються до зими? Встанови відповідність .

А Дерева і кущі 1. Відмирають, деякі з них залишаються в землі кореневище, цибулини, з яких навесні виростають нові надземні частини рослин.

Б Трав’янисті рослини 2. Кора потовщала, маленькі бруньки одяглися у численні покривні лусочки. Весною з них з’являться молоді пагінці з листочками.

ЗАВДАННЯ 2:

На фотографіях зображені хвойні дерева нашої місцевості: ялина і сосна. Розпізнайте їх, скориставшись підказкою:

Підказка:

  • У ялини: гілки розміщені по всьому стовбуру, голочки короткі, шишки великі;
  • У сосни: гілки на верхівці, хвоїнки довгі, шишки маленькі.

1. Це дерево називається – ______________________.

2.Це дерево називається – _____________________.

Відгадайте загадки і спрогнозуйте, про що ви сьогодні дізнаєтеся на уроці.

Восени намистом рясним

Вона віти прикрашала.

Як весна –красна настане –

Намистин уже не стане.

Без окраси залишилась ти,

Взимку пташечок годуєш

І маленькі, і старенькі

Влітку, взимку, навесні

Завжди вдягнені гарненько

у зимові сукні всі.

Біла кора, тоненькі віти.

Що то є? Відгадайте, діти!( Береза)

Цвіте синьо, лист зелений
Квітник прикрашає
Хоч мороз усе побив –
Його не займає (Барвінок)

Листочки з глянцем, ягідки з рум’янцем.

Додаток 2.

Розгляньте і назвіть зображені рослини. Охарактеризуйте зовнішній вигляд дерев, кущів, трав’янистих рослин взимку.

Додаток 3.

1 група

Прочитайте текст.

Узимку рослини не ростуть. Більшість дерев і кущів скинули листя і перебувають у спокої до весни. Лише на ялинах, соснах і ялицях залишилися листочки-хвоїнки. Вони опадають поступово, не всі одразу. Тому ці рослини завжди зелені.

Знайдіть в тексті інформацію про життя рослин взимку . Обговоріть здобуту інформацію і допишіть речення.

Узимку рослини __________. Більшість дерев і кущів скинули ____________. Зеленими залишилися ____________.

Поділіться інформацією з іншими групами.

2 група

Прочитайте текст.

Стовбури й гілки дерев і кущів укриті корою , яка на зиму потовстішала. Ось чому старі дерева з товстою корою, як у доброму кожусі, витримують без усякої шкоди для себе найлютіші морози.

Бруньки , в яких заховалися майбутні листки та квіти , сплять. Вони захищені від холоду товстими лусочками, наче теплими кофтинками. З настанням тепла бруньки почнуть проростати.

Знайдіть в тексті інформацію про життя рослин взимку . Обговоріть здобуту інформацію і допишіть речення.

Кора на стовбурах дерев і кущів __________. Бруньки одяглися у численні покривні ___________.

Зеленими залишилися ____________.

Поділіться інформацією з іншими групами.

3 група

Прочитайте текст.

Однорічні трав’янисті рослини, засихаючи, залишають своє насіння в ґрунті, щоб навесні з нього виросли нові рослини. Насіння однорічних рослин, яке залишилося зимувати, має чудову здатність не замерзати навіть під час найбільшого морозу.

У багаторічних трав’янистих рослин гинуть надземні частини, а живими лишаються кореневища, бульби, цибулини — підземні.

Знайдіть в тексті інформацію про життя рослин взимку . Обговоріть здобуту інформацію і допишіть речення.

У багаторічних трав’янистих рослин гинуть ________ частини, а живими лишаються _______, _____,_____. Однорічні рослини залишають в ґрунті своє ________. Зеленими залишилися ____________.

Поділіться інформацією з іншими групами.

4 група

Прочитайте текст.

У лісі під снігом ховаються багато рослин, в яких наземна частина залишається зеленою. Розгорніть білу снігову ковдру в лісі, і знайдете темно-зелені листочки брусниці, грушанки,верес ,зелені гілочки чорниці. Сніг, вкриваючи землю, мов килимом, захищає рослини від переохолодження.

Знайдіть в тексті інформацію про життя рослин взимку . Обговоріть здобуту інформацію і допишіть речення.

Сніг захищає рослини від ______, тому вони зеленіють як влітку, так і взимку.

Зеленими залишилися ____________.

Поділіться інформацією з іншими групами.

Додаток 4.

Інформація для вчителя

Зимові явища в житті рослин

Рослини взимку перебувають у стані глибокого спокою. Сніговий покрив має для них важливе значення. Сніг —поганий провідник тепла. Вкриваючи землю, мов килимом, він захищає рослини від переохолодження.

Насіння однорічних рослин, яке залишилося зимувати, має чудову здатність не замерзати навіть під час найбільшого морозу. Досліди, проведені із сухим насінням гарбузів, пшениці та іншими рослинами, показали, що вони переносять температуру рідкого кисню і навіть гелію (—263°С).

У багаторічних рослин гинуть надземні частини, а живими лишаються кореневища, бульби, цибулини — підземні. Коріння деяких рослин (кульбаби, цикорію) перед зимівлею скорочується, втягуючи під землю на 1—3 см кореневу шийку з бруньками відновлення.

У наших лісах взимку можна побачити багато зелених рослин. Це — численні трав’янисті і напівкущові рослини: брусниця, грушанка, копитняк, верес та інші, які зеленіють під снігом. В одних з них листя живе протягом

року, в інших змінюється через кілька місяців, як у суниці, але всі вони

зеленіють як влітку, так і взимку.

Стовбури й гілки дерев і кущів укриті корою. Коркова тканина майже в 20 разів гірше проводить тепло, ніж інші тканини рослин. Ось чому старі дерева з товстою корою, як у доброму кожусі, витримують без усякої шкоди для себе найлютіші морози.

Найстійкішими органами, які формує рослина для перенесення морозу, є бруньки. Всі зимуючі бруньки з осені перебувають у стані спокою. Від холоду вони захищені товстими, водонепроникними лусками, восковим

нальотом, кількість вологи в них зменшується. В бруньках нагромаджується

багато інгібіторів — спеціальних консервуючих речовин, які гальмують проростання, частина крохмалю перетворюється на цукор. З настанням

морозів стан глибокого внутрішнього спокою зникає, і бруньки можуть

проростати, якщо їх перенести у сприятливі умови .

Додаток 5.

Хто з рослин як взимку зимує? Встанови відповідність .

А Дерева і кущі 1. Відмирають, деякі з них залишаються в землі кореневище, цибулини, з яких навесні виростають нові надземні частини рослин.

Б Трав’янисті рослини 2. Кора потовщала, маленькі бруньки одяглися у численні покривні лусочки. Весною з них з’являться молоді пагінці з листочками.