Твір “Мій улюблений куточок природи” – план і опис

На уроках мови школярам доведеться виконати величезну кількість завдань, які допоможуть їм навчитися писати грамотно, використовувати лексичне багатство та вживати різні синтаксичні конструкції. Однією з найбільш цікавих творчих робіт є написання твору на тему «Мій улюблений куточок природи». Така розповідь допоможе не тільки поділитися враженнями про конкретне місце, яке сподобалося учневі, а й навчитися створювати описи-мініатюри.

Попередня підготовка

Щоб твір на тему «куточок осіннього лісу» вийшло і за нього поставили відмінну позначку, слід провести підготовку, перш за все, визначитися з тим, про що буде текст. Це може бути докладний опис місця, яке дитина відвідала з батьками або друзями, наприклад, лісового узлісся, берега озера, сопок або гір. Допоможе відновити в пам’яті всі особливості місцевості зроблене фото, яке стане відмінним джерелом інформації.

Необов’язково обмежувати політ своєї фантазії лісом, улюблений куточок природи, який назавжди залишив свій слід в душі учням, цілком може бути в місті, наприклад, парк, сквер, двір. Крім того, описати можна і село, табір, море, рідні місця — все, що сподобалося конкретній дитині і пам’ятно для нього.

Далі слід продумати, про що буде твір-опис. Можливі варіанти:

• Докладне змальовування місця дії. Писати слід за принципом» від загального до приватного”, спочатку намалювати словами картину, а потім — зупинитися на деталях.
• Опис красот природи і вираз свого до них ставлення.
• Розповідь про улюблене місце в різні пори року або при різній погоді: в дощ і сонце, в ясний і похмурий день.

При роботі над темою «куточок природи» зима нерідко стає тим сезоном, в який школяр відвідував вибране місце. Не варто думати, що опис снігу і голих дерев — заняття нудне. Російська мова настільки багатий і виразний, що навіть велика кількість білого кольору можна уявити яскраво, незвично, образно.

Продумування змісту

Наступний етап – складання плану твору»улюблений куточок природи”. Перший його пункт – короткий вступ, в якому учень повинен розповісти, що саме він буде описувати і з якої причини. Наприклад, це може бути те місце рідного міста, де він проводить багато часу. Або ж дуже красивий парк, в якому сама природа так і дихає гармонією і умиротворенням. А може, це буде сад на заміській ділянці, прекрасний як навесні, так і восени, в будь-який день. Життя тут – одне задоволення!

Наступні пункти плану виглядають так:

• Загальний опис місця.
• Розповідь про конкретні реалії: деревах, чагарниках, рослинах, альтанках і лавках. Важливо не брати кількістю. Вибрати кілька найбільш яскравих і значущих елементів і детально їх описати набагато краще, ніж просто перерахувати все, що розташовується в обраному місці.
• Аналіз власних думок, почуттів, переживань. Коротко учень повинен розповісти про те, які струни в його душі починають грати, коли він милується природною пишністю, що саме відвідує його, які роздуми.
• Нарешті, остання частина роботи над твором-мініатюрою — висновок, одне-два речення, що містять висновки, Підбивання підсумків.

Порядок дій

Визначившись з тематикою і склавши план, слід продумати послідовність кроків, які належить пройти по шляху до ідеальної роботи з оцінкою відмінно. Перш за все, визначитися зі стилем і мовними особливостями. Опис передбачає велику кількість іменників і прикметників, набагато менше — дієслів і віддієслівних форм, тому найбільш доречними будуть два стилі — художній або науковий.

Однак в рамках середньої школи педагоги найчастіше просять використовувати художній, оскільки він дає можливість звертатися до образотворчо-виразних засобів: епітетів, метафор, порівнянь. А це, своєю чергою, робить текст легким для сприйняття і образним.

При роботі над твором-описом “Мій улюблений куточок природи” важливо використовувати різні синтаксичні конструкції:

• прості і складні речення;
• вставне слово;
• причетні і дієприслівникові обороти;
• відособлення;
• однорідні члени.

Всі ці мовні багатства допоможуть більш чітко і грамотно висловлювати свої думки.

Бажано перед собою мати фотографію того місця в парку, саду або селі, яке буде описуватися, оскільки візуалізація дозволить не упустити жодної деталі і розповісти про місцевість так, що той, хто жодного разу там не був, зможе в уяві намалювати собі цілісну картину.

Процес написання

При роботі в класі над твором про улюблений куточку Україні можна скористатися такою заготівлею: “щоліта я проводжу свій відпочинок в селі у бабусі, де є невелика річка з чистою водою, густі ліси, багаті грибами і ягодами, просторі поля. Тут настільки красиво, що свій твір я хотів би присвятити цьому мальовничому місцю.

А восени село розквітає: дерева надягають свої барвисті вбрання: червоні, золотисті, сонячно-помаранчеві. Ось тонка витончена Берізка з білим стовбуром, що надягла розкішний розписний Багряний кокошник. А ось — горобина з червоними гронами ягід, що нагадують вишукану ювелірну прикрасу. Багатий килим з опалого листя Ласкаво шелестить під ногами.

Особливе багатство осіннього лісу – гриби, яких тут справжній достаток! Разом з бабусею ми беремо кошики і відправляється в дорогу, щоб потім, ближче до вечора, насолодитися смаком смажених підосичників і підберезників! Село – мій улюблений куточок, тільки тут можна повністю відпочити і підготуватися до школи».

Написати подібний твір не складе труднощів, адже досить просто детально розповісти про ту місцевість, яка найкращим чином запам’яталася школяреві. Це може бути і дача. У такому тексті слід розповісти про зростаючих на ділянці плодових деревах, наприклад, про яблунях, які вже втратили частину листя, але радують погляд наливними соковитими плодами, особливо солодкими восени.

А може – річка, в чистих водах якої підліток з друзями люблять ловити рибу, поблискує на сонці сріблястою лускою. У будь-якому випадку рідна земля сповнена природних скарбів, а засоби російської мови дають можливість цікаво і образно описати їх, змалювати так, щоб у читача прискорено Забилося серце, він згадав своє безхмарне безтурботне дитинство і захотів туди повернутися.

Поради та рекомендації

Щоб текст вийшов хорошим, якісним і сподобався вчителю, слід скористатися наступними порадами:

• Використовувати епітети. Наприклад, при описі лісу це можуть бути «Багряний, білоствольний, густий, похмурий, сонячний, казковий, тінистий, частий, смарагдовий, золотистий».
• Щоб описати річку, краще скористатися такими словами:»срібляста, повноводна, прозора, зміїна, звивиста, стрімка, грайлива”.
• Описувати рідний край з любов’ю, не забувати про те, що природа жива, вона розмовляє з людиною, зцілює його. Тому у творі-описі доречними будуть уособлення:”Ліс шепоче”, “Річка спить”, “Струмок співає”, “Будинок запрошує”, “Батьківщина любить”.
• Обов’язково написати чорновий варіант тексту, який слід перечитати, виправити помилки, усунути повтори. І тільки після цього переписати в зошит для здачі.
• Не квапитися. Не варто відкладати виконання завдання на останній вечір перед уроком, оскільки для написання будь-якого твору необхідне натхнення. Якщо його немає, результат вийде посереднім. Ось чому писати рекомендується в гарному настрої, попередньо відпочивши і смачно поївши. Тоді буде витрачено набагато менше часу, а сам текст вийде гладкий, читається легко, грамотний.

Такі основні особливості роботи над твором про природу, її улюблений куточок, милий серцю, відвідувати який хочеться з року в рік, а деяким дітям, можливо, і жити там. Зробивши своє маленьке відкриття, важливо детально описати місце в роботі, вказати, що саме привернуло увагу, які почуття викликає природна краса. Буває недостатньо сісти і швидко написати необхідну кількість пропозицій, цей текст слід пропустити через себе.

Улюблений куточок природи (твір-опис)

Мій улюблений куточок природи знаходиться просто перед нашим будинком. Це палісадник — невеликий обгороджений садок. Розбив його один з мешканців нашого будинку, Віктор Іванович. Щодня його можна було бачити в цьому палісаднику. Він доглядав за вишневими деревами, які щедро плодоносили, яблунями, абрикосовими деревами. Є в палісаднику і ягідні кущі. Тут ростуть і звичайні дерева: липа і горобина. І немає вільного клаптика землі, не рахуючи стежин. Просто до невеликого фарбованого ослона тягнеться квіткова грядка. Огорожа палісадника нехитра. Вона зроблена із сухих гілок дерев. Згодом Віктор Іванович уздовж всієї огорожі посадив дикий виноград, і невдовзі за живоплотом важко було розгледіти людину. Можливо, через цю огорожу ми не відразу звернули увагу на те, що Віктор Іванович перестав там з’являтися. Від сусідів довідалися, що він занедужав і його відвезли до лікарні.

Одного разу увечері я зайшов у палісадник, присів на ослін. Мені здалося, що от-от скрипне хвіртка і увійде Віктор Іванович. Цей куточок природи відкрився мені з іншого боку. Всюди відчувалася турботлива рука літньої людини. Кожне дерево, у тому числі липа і горобина, акуратно обкопані. Між квітами на грядці жодної травинки. Коли одні квіти закриваються на ніч, інші розпускають свої пелюстки.

Палісадник — це не тільки мій улюблений куточок. Сьогодні поруч зі мною, нітрохи мене не боячись, про щось сперечалися горобці. На горобину присіла сорока. Вона поглядала то на мене, то на горобців.

Повіяло прохолодою, гостро запахла резеда. Я піднявся. Горобці навіть не звернули на мене уваги.

“Завтра я обов’язково провідаю в лікарні Віктора Івановича”, — вирішив я.