У чому відмінність давньосхідної та античної цивілізації

0 Comments

§ 20. Особливості цивілізацій Стародавнього Сходу й античної греко-римської цивілізації

Сучасні історики розуміють цивілізацію як рівень розвитку . , на якому в країні: а) складається нерівність між людьми й утворюється . ; б) виникають . ; в) духовна культура народів породжує . .

Довідка: суспільства, держава, міста, писемність, рівень розвитку.

1. Особливості античного суспільства

Ми з вами готуємося потрапити в особливий простір, перенестися в суспільство, яке отримало назву античного. Його утворили стародавні греки на території Балканського півострова. Це суспільство та його історія не було схожими на інші країни стародавнього світу, вони розвивалися своєрідним шляхом. У чому ж полягає ця особливість? Назва «античність» походить від слова «антіквус», з латини це — «стародавній». Але поняття «античність» стосується не всієї давнини в цілому, а лише Стародавньої Греції та Риму.

АНТИЧНИЙ — такий, що стосується давньогрецької та давньоримської культури, мистецтва, суспільного ладу. Так кажуть і про постать, риси обличчя тощо, які красою, пропорціями нагадують давньогрецькі або давньоримські статуї.

ПОЛІС — місто-держава, тобто держава в межах однієї общини вільних землеробів. Його центром було головне місто з прилеглими кількома селищами (демами).

По-перше, державність в античній цивілізації формувалася тричі. Першою цивілізацією була егейська (мінойська), її утворили в середині IV тис. до н. е. пелазги. Другу спробу створити цивілізацію здійснили грецькі племена ахейців на початку II тис. до н. е. Це була мікенська цивілізація, котра загинула наприкінці І тис. до н. е. від навали дорійців. Вони утворили цивілізацію, яка й набула форми античного суспільства.

По-друге, на Балканському півострові за стародавніх часів ніколи не було єдиної держави. Греки створювали свої перші держави невеликими за територією. Та чи інша сусідська громада формувалася на невеликій території тієї чи іншої долини між горами, на невеликому клаптикові землі з невисокою врожайністю. Тож у Греції склалося кількасот невеликих держав на основі громади дрібних власників землі.

Такі держави називалися полісами. Вони складалися на основі вільного землеробського населення, об’єднаного в сусідські громади.

Поступово органи управління таких громад перетворювалися на державні органи управління. Народні збори общинників продовжували діяти, але тепер це були народні збори громадян. Рада старійшин часто продовжувала керувати державою, але вже як державна рада. Військо, як і за первіснообщинного ладу, утворювалося з ополчення громадян. У деяких державах доступ до управління мали всі громадяни, в інших — влада зосереджувалася в руках лише родової знаті. Більшість населення в таких державах становили селяни. Але оскільки селяни належали до незнатних та незаможних верств, селянська праця не була престижною і шанованою.

По-третє, основою господарства полісів була праця рабів, а не вільних селян. На відміну від країн Стародавнього Сходу, де рабів було небагато, в античному суспільстві їхня чисельність становила сотні тисяч людей. Саме вони своєю працею створювали достаток та добробут полісів. У всіх полісах відмовилися від поневолення співгромадян, тут склався звичай тримати рабами лише іноземців. Рабами ставали полонені ворожі воїни, куплені в інших країнах невільники, діти рабинь, які народжувалися в неволі й не знали, що таке бути вільним.

Отже, античне суспільство утворювали вільні громадяни-землевласники, і спиралося воно на експлуатацію великої кількості рабів іноземного походження. На відміну від античного суспільства, стародавні східні суспільства були державами з царською владою. Їхню могутність зумовили експлуатація власних підданих (селян і ремісників) та пограбування земель сусідніх територій.

У державах Стародавнього Сходу населення не мало громадянських прав. Люди були підданими свого правителя, тобто цілком залежали від його волі.

У полісах склалась інакша ситуація. Частина населення (приблизно третина) була громадянським колективом, незалежно від того, які хто мав статки. Права громадян захищав закон. Саме на їхню користь держава експлуатувала рабів.

2. Спільні риси в розвитку античного суспільства та цивілізацій Стародавнього Сходу

Між суспільствами Стародавнього Сходу й античними полісами були і спільні риси. Перша спільність полягає в тому, що власне від утворення цивілізацій на землях усіх країн стародавнього світу (як на Сході, так і в Греції) формувалися держави.

Усі держави насамперед забезпечували захист інтересів панівних верств суспільства — родової знаті й заможної частини населення. Держава прагнула захищати свою територію і населення, але одночасно вона експлуатувала трудовий люд.

На користь держави громадяни полісів та піддані східних царів сплачували податки для утримання державної системи. Підтримувати державу податками було необхідно, оскільки саме її сила захищала громадян і гарантувала спокійне життя.

Якщо держава була спроможною захистити себе від зовнішньої небезпеки з боку войовничих сусідніх народів, то в суспільстві створювалися умови для розвитку культури: тобто способів господарювання, організації повсякденної діяльності, побуту, високого рівня наукових знань, мистецтва. Це не тільки здійснювали заради примхи правителів чи панівних верств, а було необхідною умовою подальшого існування.

Суспільство ніколи не могло і тепер, у ХХІ столітті, не може існувати без розвитку. Воно має постійно рухатися до вищого рівня трудової діяльності, військового мистецтва, науки, творчості. Без такого постійного розвитку культури та господарювання держава неминуче відстає в господарстві, військовій силі, й урешті її завойовували. Утворення та розвиток держави в суспільствах стародавнього світу було ще однією спільною рисою їхнього історичного шляху.

  • 1. Які вам відомі ознаки існування держави в суспільстві?
  • 2. Чому як заможні, так і бідні люди були зацікавленні в існуванні держави?
  • 3. Розкрийте зміст поняття «античність».
  • 4. Чим поліс відрізнявся від держави Стародавнього Сходу?
  • 5. Чому поліси як форма держави склалися тільки в античному суспільстві?

§ 19. Наукові дослідження давньогрецької цивілізації

Роздивіться ілюстрації. Порівняйте рештки давніх споруд, що збереглися до нашого часу, та їхні реконструкції. На підставі чого можна зробити висновок, що люди, які збудували ці споруди, досягли рівня цивілізації? Що спільного мають зображені руїни зі спорудами цивілізацій Давнього Сходу? До пам’яток якої цивілізації вони подібні?

Руїни давньогрецького міста Трої на північно-західному узбережжі півострова Мала Азія (нині територія Туреччини). Сучасна світлина

Художня реконструкція давньої Трої

1. Коли постала давньогрецька цивілізація та які періоди виокремлюють в її розвитку?

Одним з цивілізаційних осередків стародавнього світу є Давня Греція, яку вважають колискою європейської цивілізації. До територій поширення грецької цивілізації належали південна частина Балканського півострова, острови Егейського та Іонічного морів й узбережжя півострова Мала Азія. Проте найдавнішим її вогнищем був острів Крит. Саме тут у XX-XVI ст. до н. е. існувала найдавніша держава в Європі. Поруч, на материковій Греції, у XVII ст. до н. е. виникла цивілізація з центром у Мікенах, яка проіснувала близько п’яти століть. Центрами обох цивілізацій були царські палаци, тому їх ще називають палацовими.

Від XI ст. до н. е. розпочався новий етап розвитку грецької державності. Спершу тривав гомерівський період (XI-IX ст. до н. е.), за якого панували родові відносини. Назву він отримав від імені давньогрецького поета Гомера, чиї твори є основним джерелом відомостей про ті часи. VIII-VI ст. до н. е. називають архаїчним періодом, коли зародилася грецька державність у формі поліса, відбувалася колонізація, заміна родової аристократії торговельно-ремісничою знаттю. V-IV ст. до н. е. – класичний період – розквіт давньогрецьких полісів, їхнього господарства, час найбільших культурних досягнень греків. Останній період історії Давньої Греції пов’язаний із походом Александра Македонського і створенням держав на руїнах його імперії. Це – доба еллінізму (30-ті роки IV ст. до н. е. – 30 р. до н. е.).

Зверніть увагу!

Давньогрецьку цивілізацію разом з давньоримською називають античними. Слово «античний» походить від латинського слова «давній».

Скориставшись текстом, заповніть таблицю.

Періодизація історії Давньої Греції

2. Кому завдячуємо відкриттям давньогрецької цивілізації?

Розповіді зі славетних творів давньогрецького поета Гомера «Іліада» та «Одіссея» спонукали дослідників шукати підтвердження описаних подій в археологічних пам’ятках.

Одного весняного дня 1873 р. весь світ облетіла звістка: «Відкрито легендарну Трою і знайдено скарби Пріама!». Це неймовірне відкриття зробив німецький підприємець і археолог Генріх Шліман. Захопившись історією, а надто минулим Давньої Греції, він поставив собі за мету докопатися до того найважливішого для людства моменту, коли «усе починалося». Готуючись до подорожі, Шліман вивчав давньогрецькі міфи, насамперед поеми «Іліаду» та «Одіссею», і вирішив довести, що все, що написав автор, – правда.

Два роки тривали розкопки, аж поки таки пощастило натрапити під пагорбом Гіссарлик на північно-західному узбережжі Малої Азії на рештки давнього міста Трої. Було знайдено неймовірні скарби, які Шліман з поспіхом назвав залишками скарбниці останнього троянського царя Пріама. Щоправда, згодом виявилося, що під час розкопок справжню Трою він проґавив та ще й понищив її, докопуючись до найглибших шарів.

Реконструкція поселень на пагорбі Гіссарлик. Оспіване Гомером місто – Троя VII. Художник Л. К. Таунсенд

Хай там що, а відкриття Шлімана дали підстави для висновку, що історія Греції значно давніша за гомерівський період, який уважали її початком. Наукове підтвердження висновків Шлімана стало можливим після відкриття мінойської цивілізації. Англійський археолог Артур Еванс тривалий час цікавився островом Крит, а на початку 1900 р. отримав можливість проводити там дослідження. Еванс викупив пагорб поблизу поселення Кносс, під яким, як він припускав, лежали руїни давнього міста. Уже за кілька годин розкопок учений натрапив на перші сліди грандіозної споруди, яку назвав «палацом Міноса». За кілька місяців було розкопано грандіозний архітектурний комплекс.

І нарешті, третім ученим, який долучився до відкриття давньогрецької цивілізації, став Майкл Вентріс. Ще юнаком він відвідав виставку критської археології, яку 1936 р. в Лондоні організував Артур Еванс. На екскурсії вчений розповів відвідувачам, що під час розкопок у Греції та на Криті знайдено таблички з написами невідомою мовою. Усі спроби дешифрувати ці таблички були марними. Захопившись цією розповіддю, Майкл Вентріс присвятив їй життя. До праці вченого згодом долучився Джон Чедвік, який відновив фонетику давньогрецької мови. Завдяки праці цих дослідників історія Давньої Греції почала промовляти до нас мовою історичних документів.

Сформулюйте за текстом запитання для обговорення в загальному колі, які починаються словами Хто? Що? Де? Коли? Чим? Як? Чому?

Досліджуємо

Роздивіться фреску з Кносського палацу та дайте відповіді на запитання. 1. Як одягалися мешканці Криту? Чи носили головні убори та прикраси? Про що це свідчить? 2. Чим відрізняється зображення людей на пам’ятках з Криту від тих, які належать до спадщини цивілізацій Давнього Сходу? 3. Поділіться припущеннями, чим зумовлені ці відмінності.

Обговорюємо

Прочитайте замітку. Як ви думаєте, чому українська поетеса Леся Українка зверталася до сюжетів давньогрецької історії? Які давньогрецькі міфи ви читали? Чим ці міфи відрізняються від давньоєгипетських чи давньоіндійських? Чому сюжети давньогрецької історії надихають до творчості й сучасних митців по всьому світу?

Леся Українка з дитячих літ захоплювалася давньогрецькою міфологією, добре знала вона й твори Гомера. У тринадцять років разом із матір’ю, письменницею Оленою Пчілкою, працювала над перекладом фрагментів «Іліади»; сама переклала третю й початок четвертої пісні «Одіссеї». Драматичним подіям, унаслідок яких загинула Троя, Леся Українка присвятила поему «Кассандра». У ній змалювано картину останніх днів величної держави з погляду однієї з дочок троянського царя, пророчиці Кассандри. Зі спогадів про письменницю знаємо, яке значення для Лесі Українки мала її власна художня версія Троянської війни: «Якось значно пізніше написання “Кассандри” . Леся прочитала в одній книзі по римській древності, що кожний поет . уважав за свій обов’язок по-своєму виспівати кінець Трої. ».

Одним з улюблених героїв давньогрецької міфології, до якого Леся Українка не раз зверталася у творчості, був титан Прометей. Українську поетесу часто образно називають дочкою Прометея.

Пізнайкам

Роздивіться ілюстрацію золотої діадеми з колекції «скарбів Пріама». В основі діадеми – горизонтальний ланцюг, до якого прикріплено 90 ланцюжків, прикрашених листоподібними лусочками. Скориставшись інтернетом, довідайтеся про долю зображеної пам’ятки та поділіться враженнями в загальному колі.

Узагальніть матеріали параграфа міркуваннями про важливість відкриття давньогрецької цивілізації, продовживши речення: Знахідки Шлімана, Еванса та інших дослідників мали надзвичайне значення, оскільки.

  • 1. Дайте відповіді на запитання, винесені як назви пунктів.
  • 2. Витлумачте поняття, назви та пов’язані з ними імена: Давня Греція, античність, «Іліада», «Одіссея», Гомер, Генріх Шліман.
  • 3. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/OVgjZnr або кодом та виконайте завдання онлайн.

Намалюйте ілюстрацію до одного з відомих вам давньогрецьких міфів (за потреби пригадайте сюжети, скориставшись додатковою літературою або інтернетом).

§ 38. Античні міста-держави — осередки давньогрецької цивілізації на теренах України

Чи знаєте ви, що побачити пам’ятки давньогрецької цивілізації можна і в музеях України? Варто лише детальніше дослідити історію Великої грецької колонізації та її сліди на південних українських теренах.

1. АНТИЧНІ ПОЛІСИ В ПІВНІЧНОМУ ПРИЧОРНОМОР’Ї

Діємо: практичні завдання

Працюючи з текстом, укладіть опорний конспект «Античні міста-держави в Північному Причорномор’ї». Орієнтовний план конспекту:

  • 1. Назви та розташування найбільших грецьких міст-держав.
  • 2. Державний устрій грецьких колоній.
  • 3. Господарство та заняття жительок/жителів колоній.
  • 4. Культура та релігійні уявлення грецьких колоній.

Пізнавально й цікаво

Чорне море мало незвичний для греків характер. Бурхливе, без островів, на яких можна було б зупинитися, вода чорного відтінку. Узбережжя населяли войовничі племена, що ускладнювало висадку переселенців. Тому греки спершу назвали це море Понт Аксинський — негостинне море. Однак невдовзі змінили назву на Понт Евксинський — гостинне море.

Інше море України — Азовське — в давньогрецьких документах називали Меотидою.

У VII—VI ст. до н. е. греки проникали в райони Північного Причорномор’я — територію півдня сучасної України.

Першу колонію на землях сучасної України вихідці з Мілету заснували на острові Березань біля Бузького лиману. Згодом були засновані й інші міста, які стали важливими осередками давньогрецької цивілізації в Північному Причорномор’ї: Тіра, Ольвія, Херсонес, Феодосія, Пантікапей.

Ольвію (з грец. — щаслива) вихідці з Мілету заснували в VII ст. до н. е. (647-646 рр. до н. е.) на правому березі Бузького лиману. Жителі/жительки міста (їх називали ольвіополітами) займалися сільським господарством та гончарним і металообробним ремеслами. Основну роль у торгівлі з Ольвією відігравало м. Афіни.

Археологи встановили, що місто було оточене мурами. У центрі гористої частини розташовувався центральний майдан — агора — з громадськими будівлями, гімнасієм (школа для хлопців), театром та іподромом. На теменосі (священному місці) були храми, святилища й жертовники на честь олімпійських богів. Місто мало водогін, лазні. За державним устроєм Ольвія, як і більшість грецьких колоній, була рабовласницькою демократією.

Статер — основна монета Ольвії (міжнародна валюта грецьких полісів протягом V ст. до н. е. — І ст. н. е.)

Дельфінчики — дрібна розмінна монета Ольвії (VII—IV ст. до н. е.)

У V ст. до н. е. (422-421 рр. до н. е.) греки — вихідці з Гераклеї Понтійської — заснували м. Херсонес («півострів»). Місто розташовувалось на скелястому мисі (околиця сучасного Севастополя), оточеному зручними для кораблів бухтами. Навколо жили ворожі племена таврів і кочових скіфів, тому херсонесити споруджували міцні оборонні стіни з фортечною брамою й вежами. Жителі вирощували виноград, зернові культури, розводили худобу, активно торгували з містами Північного Причорномор’я. Херсонес був демократичною рабовласницькою державою.

Руїни Херсонеса (сучасне фото) 23 червня 2013 р. Херсонес Таврійський включений до списку світової спадщини ЮНЕСКО.

  • 1. Поміркуйте, чи можуть українці нині вільно відвідати цю пам’ятку. Чому?
  • 2. Яку загрозу історичні спадщині України становить нинішній стан пам’ятки?

Діємо: практичні завдання

Опрацюйте текст і визначте, яку інформацію про державний лад, культуру Херсонеса можна з нього довідатись.

Клятва жителів Херсонеса

Клянуся Зевсом, Геєю, Геліосом, Дівою, богами й богинями Олімпійськими та героями, котрі володіють містом, областю й укріпленнями херсонеситів:

  • я буду однодумцем у справі добробуту міста і громадян;
  • не порушу демократії, і тому, хто бажає зрадити або порушити, не дозволю й не приховаю разом з ним, але заявлю деміургам, що правлять у місті;
  • . не задумаю жодного неправедного діяння проти будь-кого з громадян, що не відійшли, й нікому, хто задумує лихе, не дозволю й не приховаю разом з ним, але заявлю й на суді подам голос за законами.

Місто Тіра було засноване в гирлі річки Тірас (сучасний Дністер) наприкінці VI ст. до н. е. — на початку V ст. до н. е. Жителі міста та околиць займалися землеробством, скотарством. Торгували з грецькими містами. На монетах карбували образи грецьких богів і богинь.

Засноване в VI ст. до н. е. на Керченському півострові м. Пантікапей лежало на березі глибокої зручної бухти, на важливому торговельному шляху, що сполучає Азовське море з Чорним. Пантікапей був розташований на укріпленому пагорбі — акрополі. У III ст. до н. е. Пантікапей став столицею багатого Боспорського царства (480 р. до н. е. — VI ст.), володіння якого охоплювали все східне узбережжя Криму, Таманський півострів і деякі райони в гирлі річки Дон.

Факт чи фейк?

Припускають, що в цьому театрі виступали Сіріск — перший відомий історик на землях України — та «батько історії» Геродот — автор праці «Скіфія», що розповідає про життя народів Північного Причорномор’я.

Виконайте мінідослідження доступних джерел історичної інформації та з’ясуйте, якими доказами оперують прибічники представленої інформації. Які історичні джерела можна залучити для доведення достовірності наведеної гіпотези?

Руїни театру в Херсонесі, спорудженого в першій половині III ст. до н. е. (сучасне фото)

З історією Боспорського царства пов’язане перше на землях України використання нафти. Про видобування «чорного золота» свідчать амфори з висохлою нафтою, знайдені поблизу м. Керчі.

Усі грецькі міста-держави Північного Причорномор’я активно торгували з місцевим населенням — спочатку зі скіфами, а згодом із сарматами. Грецькі товари (вино, оливкову олію, вироби ремісників, тканини, зброю, посуд, прикраси) обмінювали на хліб, продукти тваринництва, рабів.

У І ст. грецькі міста-держави потрапили під владу Риму. Остаточно вони були зруйновані в IV ст. навалою гунів.

Руїни Пантікапея (сучасне фото)

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

I. Знаю й систематизую нову інформацію

1. Самооцінювання

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Античні міста-держави — осередки давньогрецької цивілізації на теренах України». Дайте відповіді на запитання.

2. Утворіть пари з назв грецьких міст-держав у Північному Причорномор’ї та місць їхнього розташування.

А Берег Бузького лиману

Б Мис поблизу сучасного м. Севастополя

В Гирло річки Дністер

Г Бухта поблизу сучасного м. Керчі

Д Острів Березань поблизу Бузького лиману

ІІ. Обговоріть у групі

Уявіть, що вам потрібно дослідити монету як історичне джерело. Сформулюйте запитання, які допоможуть виконати дослідження.

Монета Тіри — тетрахалк

ІІІ. Мислю творчо

Підготуйте творчий проєкт (лепбук, тематичний календар, презентація тощо) «Скарби античної цивілізації на українських землях».