Як називали фараона у Стародавньому Єгипті
Фараона називали "сином бога" .
Звичайним же найменуванням єгипетських царів був вираз «той, хто належить Очерету і Бджолі» («несу-біті»), тобто відповідно Верхньому і Нижньому Єгипту, або просто «повелитель обох земель» («небтауі»). Словом праа почали називати персону царя лише за часів Нового царства після 1580 до н.
З цього часу кожного правителя Єгипту називали фараоном. Єгипет перетворився на державу.
قبط qubṭ) — українське «копт». Стародавні єгиптяни називали свою країну «Кемет» (𓆎𓅓𓏏𓊖, km. t) — тобто, «Чорноземна» або «Чорна».
Тому полонених в Єгипті вбивали і називали «вбиті». Коли праця людей стала продуктивнішою внаслідок удосконалення знарядь, бранців почали залишати в живих. Зазвичай їх, як і іншу військову здобич, забирали собі фараон та інші знатні єгиптяни. Їх стали називати «живі вбиті».
Стародавній Єгипет — цивілізація в стародавній Північній Африці, яка охоплювала територію в нижній течії річки Ніл на місці сучасної країни Єгипет. Стародавня єгипетська цивілізація сформувалась у процесі розвитку доісторичного Єгипту як єдине ціле близько 3100 р. до н. е.
Фарао́н — титул монарха в Стародавньому Єгипті, сучасне найменування правителів Староданього Єгипту. Фараон вважався живим богом, який після своєї смерті повинен приєднатися до інших богів. Він мав титул Сина Сонця і релігійну, політичну та військову владу в усьому Єгипті. …