Що таке сузіря 2 клас

0 Comments

Презентація “Сузір’я”

Презентація до уроку з астрономії. Матеріал розрахований для того, аби привернути увагу учнів, зацікавити їх та закріпити знання з данної теми.

Сузір’я тавсе про них

Що таке сузір’я?Сузі́р’я — одна з 88 ділянок, на які поділена небесна сфера. У менш формальному контексті термін вживається для назви групи зір, взаємне розташування яких складає якусь фігуру чи контур. Деякі відомі сузір’я містять добре помітні фігури, складені яскравими зірками, які легко впізнати, наприклад, Велика Ведмедиця (контур ковша), Оріон (фігура мисливця), Лев (контур лежачого лева), Скорпіон. Інші сузір’я не мають таких визначних контурів і містять менш яскраві зорі. Розподіл зір між сузір’ями довільний, і різні культури виділяють на небі різні сузір’я. Однак декілька найпомітніших контурів, складених яскравими зорями, виділяються більшістю культур, хоча, звичайно, вони отримують різні назви; такими є сузір’я Оріона й Скорпіона. Зорі в сузір’ї рідко мають якийсь зв’язок одна з одною. Насправді вони розташовані в нашій галактиці далеко одна від одної і лише випадково опиняються поруч, якщо їх розглядати саме з Землі. Цікавий виняток із цього правила становить група зір сузір’я Великої Ведмедиці.

Історія сузір’я. За грецькими поглядами небо складалося з сузір’їв і темних місць поміж ними. До того ж, деякі обриси, що їх виділяли давні греки, могли перетинатися, і деякі зорі належали одразу до двох сузір’їв (наприклад, Альфераз), а інші, що не складали характерних контурів, взагалі не належали ні до якого сузір’я. Інші культури виділяють на небі інші сузір’я. Наприклад, зовсім інші сузір’я викреслювали на небі китайські астрономи внаслідок того, що китайська астрономія розвивалась незалежно від європейської. Зокрема, замість грецьких дванадцяти зодіакальних сузір’їв китайці виділяють на екліптиці 28 «домівок».Із часом в астрономів виникла потреба однозначного визначення розташування зірок на небі. Сучасний розподіл північного неба базується на сузір’ях, які визначив грецький астроном Клавдій Птолемей, який мешкав у єгипетській Александрії. Приблизно 150 року д.н. е. він зафіксував у своєму Альмагесті 48 сузір’їв, які були тоді відомі. За пізніших часів Птолемеїв список доповнювався з метою заповнити проміжки між його сузір’ями. Ці сузір’я здебільшого мають назви тварин або міфологічних істот (Лебідь, Рак, Риби, Козеріг, Центавр, Пегас, Єдиноріг, Дракон). Зорі, що складають дванадцять сузір’їв південного неба, неможливо побачити з Греції. Вони стали відомі у середньовіччі із розвитком мореплавства, і ці сузір’я були окреслені лише у XV ст. Їх назви більш «технологічні» (Косинець, Секстант, Циркуль, Компас, Телескоп).

Сучасний перелік 88 сузір’їв зафіксовано Міжнародним астрономічнимом союз 1922 року. У північній півкулі неба ці ділянки здебільшого відповідають сузір’ям, які виділяли на небі давні греки та середньовічні астрономи, а також традиційним знакам зодіаку. Сучасні межі сузір’їв були проведені Еженом Дельпортом 1930 року; він провів їх удовж кіл небесних координат — прямого піднесення та схилення. Однак він зробив це в координатах епохи B1875.0. Внаслідок прецесії межі сузір’їв на сучасних зоряних картах вже трохи скісні і не є достеменно вертикальними та горизонтальними.

Назви сузір’їв. Українські назви здебільшого є перекладами грецьких або латинських назв. Нарівні з ними щодо окремих сузір’їв в Україні вживаються народні назви. Так, Велика Ведмедиця — це «Великий Віз», Мала Ведмедиця — «Малий Віз», Кассіопея — «Борона» чи «Пасіка», Дельфін — «Криниця», пояс Оріона — «Косарі», Орел — «Дівчина з відрами», зоряне скупчення Гіади, що утворюють голову Тельця, — «Чепіги», а зоряне скупчення Плеяди — «Стожари», Чумацький Шлях. Окремі зорі астрономи називали відповідно до тієї частини тіла, яку «бачили» у візерунку сузір’я. Так отримали власні назви (їх налічується 275) найяскравіші зорі небосхилу. 1539 року італійський письменник та астроном Алессандро Пікколоміні позначив зорі в сузір’ях великими латинськими літерами (у міру зменшення їхньої яскравості). Подібну систему позначень, але малими грецькими літерами, 1603 року використав Йоганн Байєр в зоряному атласі Уранометрія. Ця система збереглася й досі. Щоправда, Байєр визначав яскравість зір досить приблизно й подекуди яскравіші зорі позначено пізнішими літерами. Наприклад, у сузір’ї Близнят найяскравіша зоря (Поллукс) позначена літерою β, тоді як тьмяніший Кастор — літерою α. Іноді Байєр керувався не порядком яскравості зір, а порядком їх розташування на небесній сфері. Від сузір’я залежить також система позначень змінних зір, яку було започатковано Ф. Аргеландером

Цікаві факти про сузір’я. Міжнародний астрономічний союз розділив небесну сферу на 88 сузір’їв у 1922 році. Сузір’я – це групи зірок на небі, які утворюють візерунки, назви яких представляють історію людства, тварин, міфологічних персонажів та предмети.48 із 88 сузір’їв, офіційно визнаних Міжнародним астрономічним союзом, було зафіксовано в 150 р. н.е. грецьким астрономом Птолемеєм. Сузір’я він описав у своїй книзі « Альмагест». На додаток до оригінальних 48 сузір’їв Птолемея, 40 ще пізніше були додані дослідниками і астрономами – в тому числі Герардом Меркатором (голландський дослідник в 1500 – х роках), Пітером Кейзером і Фредеріком де Хаутманом (16 століття), Йоганнесом Гевелійом (1690р.) та Ніколя Луї де Лакелем (французький астроном 1750-х років). У 8-му столітті до нашої ери Гомер писав про сузір’я Оріона, Волопаса і Ведмедиці в поемі Іліаді і Одіссеї. Це було перша грецька згадка про сузір’я. Сузір’я подорожують зі сходу на захід, починаючи від сутінків на сході і закінчуючи на світанку на заході. Сім’я Геракла містить 19 сузір’їв; сім’я Ведмедиці містить 10 сузір’їв; сім’я Персея містить 9 сузір’їв; а сім’я Оріона містить 5 сузір’їв. До найвідоміших сузір’їв входять Оріон, Велика та Мала Ведмедиці, Зодіака та Пегас. Річний трикутник

Факти про сузір’я. Вигляд зоряного неба змінюється упродовж доби внаслідок обертання Землі навколо осі й впродовж року внаслідок обертання Землі навколо Сонця. Окрім цього, умови спостережень сузір’їв залежать від місяця перебування спостерігача на земній кулі (полюси, екватор, середні широти). Наприклад, в Україні якусь частину з 88 сузір’їв можна спостерігати в будь-який час, бо вони не заходять за горизонт. Ще одну частину сузір’їв можна спостерігати тільки о якійсь порі року. А якусь частину сузір’їв побачити неможливо, бо вони весь час перебувають під горизонтом. Найяскравішим сузір’ям є Південний хрест, а найбільше сузір’я – Гідра, яке охоплює 3,158% нічного неба.

Існує 13 сузір’їв Зодіаку, серед яких Козерог, Водолій, Риби, Овен, Телець, Близнюки, Рак, Лев, Діва, Терези, Скорпіон, Стрілець та Опіхус. Перші 12 також використовуються для астрології та календаря зодіаку. Деякі з сузір’їв південної півкулі включають Грус (журавель), Гідрус (водна змія), Лепус (кролик), Муска (муха), Паво (Павич), Тукан, Дорадо (Риба Меч), ​​Хамалеон, і Апус (Райський Птах). Деякі з сузір’їв північної півкулі включають Андромеду, Акілу (Орел), Бути (Волопас), Каніс-Майор (Велика Собака), Мінор Каніс (Маленька Собака), Дракон, Ліра, Оріон ( мисливець), Персей (вбивця Медузи), Майор Урса (Велика Ведмедиця), Урса-Мінор (Маленька Ведмедиця) та Вулпекула (Маленька Лисиця – чи Лисичка).

Діаграма найцікавіших фактів. Частину існуючих сузір’їв можна побачити тільки з північної півкулі, а частину-тільки з Південного. Крім цього, набір спостережуваних сузір’їв змінюється і в залежності від пори року: сузір’я як би обертаються навколо Землі, переміщаючись трохи менше ніж на 1 градус за цілу добу. Фігури, які люди бачать в сузір’ях (на кшталт «ковша» або «пояса Оріона») називаються астеризмами. Багато зірок, які з землі здаються сусідніми, насправді розташовані в тисячах світлових років один від одного. Знаменитий астеризм Ковша містить в собі не тільки зірки, але і дві галактики.0102030405

Висновок. Незважаючи на те, що сузір’я, як стверджують вчені, являють собою лише візерунки на нічному небі, утворені особливо яскравими зірками, деякі люди вірять у те, що вони впливають на їх життя. Так, власне, і зародилася астрологія, адже ще з давніх часів людство дивилося вночі на небо, а уява послужливо перетворювало розсип яскравих точок в цілі картини. І хто скаже, що нічне небо не чудово?

Презентація до уроку на тему : “Що таке сузір’я”

Презентація до уроку на тему “Що таке сузір’я” (Пізнаємо природу: підруч. інтегр курсу для 6-го класу/ Тетяна Гільберг(та ін.)).

Що таке сузір’я Якби на Землі було тільки одне місце, звідки можна бачити зорі, туди б звідусіль ішли люди. Луцій Анней Сенека, давньоримський письменник та оратор

Пригадайте: Пригадай, що ти знаєш про вісь Землі. Як називають проміжок часу, протягом якого Земля робить один оберт навколо своєї осі?Скільки годин триває земна доба?

Небесна сфера – це уявна сфера дуже великого розміру, в центрі якої перебуває спостерігач і на яку спроєктовано всі світила так, як він бачить їх у певний момент часу з певної точки простору. Згодом люди з’ясували, що твердого неба не існує, а небесна сфера – явище позірне, тобто видиме лише людською уявою. Насправді, розглядаючи зоряне небо, ми вдивляємось у космічну безодню, що не має просторових меж. Але уявлення про сферу, яка оточує Землю і на якій містяться зорі, виявилось дуже зручним для вивчення зоряного світу. Ще в далекому минулому було помічено, що небесні світила обертаються навколо Землі. Із цього зробили висновок: небесна сфера обертається навколо нашої планети. Насправді рух світил разом з небесною сферою – це наслідок обертання Землі. Земля та зоряне небо у вигляді кулі. Б. Небесна сфера з полюсами світу й небесним екватором

Вісь світу – пряма, що проходить через центр небесної сфери вздовж осі добового обертання Землі. Якщо фотографувати зоряне небо нерухомим фотоапаратом упродовж кількох годин, то отримаємо зображення, як на малюнку. Рух зір на небесній сфері, зафіксований за допомогою фотоапарата

Усі зорі описують на небесній сфері дуги, наче кожна з них рухається вздовж кола. Причому всі кола на світлині мають спільний центр, поблизу якого бачимо не дуже яскраву зорю. Її називають Полярною зорею, бо вона лежить на небесній сфері дуже близько до Північного полюса світу. Оскільки проміжок часу, за який Земля один раз обертається навколо себе, називають добою, то й рух небесних світил, спричинений таким обертанням, називають добовим. Відкрий за QR-кодом книжку і прочитай текст, уміщений на сторінках 1822. За допомогою трьох схематичних малюнків покажи добовий рух зір на полюсах Землі, її екваторі, а також так, як ми його бачимо з території України.https://www.youtube.com/watch

Що таке сузір’я. Коли ми дивимося на зоряне небо, то здається, що воно всипане незліченною кількістю зір. Але це не так, людське око бачить на ньому не більше 6000 зір. Нашу увагу насамперед привертають яскраві. Згодом ми помічаємо, що зорі розподілені на небі нерівномірно. Спостереження протягом кілька вечорів чи тижнів поспіль дають змогу встановити ще одну особливість – ми не помічаємо рух зір одна відносно одної, неначе вони справді прикріплені до небесної сфери. Зміщення на ній переважної більшості зір не можна побачити навіть на проміжку часу в 100 років!Яскраві зорі та незмінність положення зір на небесній сфері дають змогу об’єднувати їх у прості геометричні фігури. Наприклад, трикутники чи прямокутники. Звісно, таке «малювання по зорях» ми виконуємо уявно, тобто подумки. Проста геометрична фігура, трикутник, намальована на зоряному небі за допомогою яскравих зір

Історія сузір’я. За грецькими поглядами небо складалося з сузір’їв і темних місць поміж ними. До того ж, деякі обриси, що їх виділяли давні греки, могли перетинатися, і деякі зорі належали одразу до двох сузір’їв (наприклад, Альфераз), а інші, що не складали характерних контурів, взагалі не належали ні до якого сузір’я. Інші культури виділяють на небі інші сузір’я. Наприклад, зовсім інші сузір’я викреслювали на небі китайські астрономи внаслідок того, що китайська астрономія розвивалась незалежно від європейської. Зокрема, замість грецьких дванадцяти зодіакальних сузір’їв китайці виділяють на екліптиці 28 «домівок».Із часом в астрономів виникла потреба однозначного визначення розташування зірок на небі. Сучасний розподіл північного неба базується на сузір’ях, які визначив грецький астроном Клавдій Птолемей, який мешкав у єгипетській Александрії. Приблизно 150 року д.н. е. він зафіксував у своєму Альмагесті 48 сузір’їв, які були тоді відомі. За пізніших часів Птолемеїв список доповнювався з метою заповнити проміжки між його сузір’ями. Ці сузір’я здебільшого мають назви тварин або міфологічних істот (Лебідь, Рак, Риби, Козеріг, Центавр, Пегас, Єдиноріг, Дракон). Зорі, що складають дванадцять сузір’їв південного неба, неможливо побачити з Греції. Вони стали відомі у середньовіччі із розвитком мореплавства, і ці сузір’я були окреслені лише у XV ст. Їх назви більш «технологічні» (Косинець, Секстант, Циркуль, Компас, Телескоп).

Сучасний перелік 88 сузір’їв зафіксовано Міжнародним астрономічнимом союз 1922 року. У північній півкулі неба ці ділянки здебільшого відповідають сузір’ям, які виділяли на небі давні греки та середньовічні астрономи, а також традиційним знакам зодіаку. Сучасні межі сузір’їв були проведені Еженом Дельпортом 1930 року; він провів їх удовж кіл небесних координат — прямого піднесення та схилення. Однак він зробив це в координатах епохи B1875.0. Внаслідок прецесії межі сузір’їв на сучасних зоряних картах вже трохи скісні і не є достеменно вертикальними та горизонтальними.

Сузір’я. За сивої давнини перші «зоряні художники» об’єднували яскраві зорі у фігури, що найчастіше відображали земних тварин чи важливі предмети побуту. Наприклад, віз – неодмінна річ у житті наших пращурів . Ці зоряні фігури назвали сузір’ями. Поділ зоряного неба на сузір’я тривав довго. Було навіть так, що одні й ті самі зорі відносили до різних сузір’їв. Зрештою це стало заважати, бо створювало плутанину в кількості сузір’їв та їхніх назвах. Саме тому 1922 р. астрономи ухвалили рішення залишити на небесній сфері лише 88 найвідоміших сузір’їв та змінили суть цього поняття. Якщо до цього під сузір’ям розуміли умовну фігуру на зоряному небі, то після – певну ділянку небесної сфери, що має чіткі межі. Фігури-сузір’я на зоряному небі, втілені фантазією людини. Одна й та сама група яскравих зір у стародавніх греків – Велика Ведмедиця (А), у монголів – Кінь (Б), а в українців – Великий Віз (В)

Сузір’я – це ділянка небесної сфери із чітко окресленими межами й усіма зорями та іншими небесними світилами, що лежать у цих межах. Звернімо увагу на важливий момент. Сузір’я на зоряному небі – така сама умовність, як і небесна сфера. Ми бачимо зорі в якомусь сузір’ї близько одну біля одної, але насправді в космічному просторі між ними величезні відстані. Якщо спочатку фігури сузір’їв людина тримала у своїй пам’яті, то із часом стала переносити такі зображення на камінь, глиняні таблички, папірус і, зрештою, на папір. Так з’явилися перші карти зоряного неба. На них зображали міфічних героїв, різних тварин і предмети, на честь яких було названо сузір’я. На сучасних картах зазначають тільки зорі та інші небесні світила, іноді не вказуючи навіть межі сузір’їв. Перша карта зоряного неба, виготовлена друкарським способом з гравюр знаменитого художника А. Дюрера

Сузір’я Усі яскраві зорі мають власні назви, наприклад, Сиріус, Спіка, Антарес тощо. Їх вони отримали від стародавніх арабів. Окрім того, всі зорі позначено літерами грецької абетки (наприклад, альфа, бета, гамма) або цифрами. Звідки походять назви сузір’їв? Прочитай текст «Українська народна астрономія» за QR-кодом і наведи приклад однієї-двох українських назв сузір’їв.http://surl.li/fdpso

Коротко про головне. Небесна сфера – це уявна сфера дуже великого розміру, в центрі якої перебуває спостерігач і на яку спроектовано всі світила так, як він бачить їх у певний момент часу з певної точки простору. Вісь світу – пряма, що проходить через центр небесної сфери вздовж осі добового обертання Землі. Сузір’я – це ділянка небесної сфери із чітко окресленими межами й усіма зорями та іншими небесними світилами, що лежать у цих межах.

Перевіряємо себе1. Де міститься центр небесної сфери?2. Скільки зір можна побачити на всьому небі неозброєним оком?3. Оціни свою роботу на уроці, продовж речення: Мені було цікаво. ; У мене вийшло. ; Сьогодні я дізнався/-лася . .

Цікаві факти про сузір’я. Міжнародний астрономічний союз розділив небесну сферу на 88 сузір’їв у 1922 році. Сузір’я – це групи зірок на небі, які утворюють візерунки, назви яких представляють історію людства, тварин, міфологічних персонажів та предмети.48 із 88 сузір’їв, офіційно визнаних Міжнародним астрономічним союзом, було зафіксовано в 150 р. н.е. грецьким астрономом Птолемеєм. Сузір’я він описав у своїй книзі « Альмагест». На додаток до оригінальних 48 сузір’їв Птолемея, 40 ще пізніше були додані дослідниками і астрономами – в тому числі Герардом Меркатором (голландський дослідник в 1500 – х роках), Пітером Кейзером і Фредеріком де Хаутманом (16 століття), Йоганнесом Гевелійом (1690р.) та Ніколя Луї де Лакелем (французький астроном 1750-х років). У 8-му столітті до нашої ери Гомер писав про сузір’я Оріона, Волопаса і Ведмедиці в поемі Іліаді і Одіссеї. Це було перша грецька згадка про сузір’я. Сузір’я подорожують зі сходу на захід, починаючи від сутінків на сході і закінчуючи на світанку на заході. Сім’я Геракла містить 19 сузір’їв; сім’я Ведмедиці містить 10 сузір’їв; сім’я Персея містить 9 сузір’їв; а сім’я Оріона містить 5 сузір’їв. До найвідоміших сузір’їв входять Оріон, Велика та Мала Ведмедиці, Зодіака та Пегас. Річний трикутник

Існує 13 сузір’їв Зодіаку, серед яких Козерог, Водолій, Риби, Овен, Телець, Близнюки, Рак, Лев, Діва, Терези, Скорпіон, Стрілець та Опіхус. Перші 12 також використовуються для астрології та календаря зодіаку. Деякі з сузір’їв південної півкулі включають Грус (журавель), Гідрус (водна змія), Лепус (кролик), Муска (муха), Паво (Павич), Тукан, Дорадо (Риба Меч), ​​Хамалеон, і Апус (Райський Птах). Деякі з сузір’їв північної півкулі включають Андромеду, Акілу (Орел), Бути (Волопас), Каніс-Майор (Велика Собака), Мінор Каніс (Маленька Собака), Дракон, Ліра, Оріон ( мисливець), Персей (вбивця Медузи), Майор Урса (Велика Ведмедиця), Урса-Мінор (Маленька Ведмедиця) та Вулпекула (Маленька Лисиця – чи Лисичка).

Факти про сузір’я. Вигляд зоряного неба змінюється упродовж доби внаслідок обертання Землі навколо осі й впродовж року внаслідок обертання Землі навколо Сонця. Окрім цього, умови спостережень сузір’їв залежать від місяця перебування спостерігача на земній кулі (полюси, екватор, середні широти). Наприклад, в Україні якусь частину з 88 сузір’їв можна спостерігати в будь-який час, бо вони не заходять за горизонт. Ще одну частину сузір’їв можна спостерігати тільки о якійсь порі року. А якусь частину сузір’їв побачити неможливо, бо вони весь час перебувають під горизонтом. Найяскравішим сузір’ям є Південний хрест, а найбільше сузір’я – Гідра, яке охоплює 3,158% нічного неба.

Діаграма найцікавіших фактів. Частину існуючих сузір’їв можна побачити тільки з північної півкулі, а частину-тільки з Південного. Крім цього, набір спостережуваних сузір’їв змінюється і в залежності від пори року: сузір’я як би обертаються навколо Землі, переміщаючись трохи менше ніж на 1 градус за цілу добу. Фігури, які люди бачать в сузір’ях (на кшталт «ковша» або «пояса Оріона») називаються астеризмами. Багато зірок, які з землі здаються сусідніми, насправді розташовані в тисячах світлових років один від одного. Знаменитий астеризм Ковша містить в собі не тільки зірки, але і дві галактики.0102030405

Домашнє завдання: вивчити параграф 31

Що варто знати про сузір’я

Зоряне небо — не просто безліч світлих цяток на темному тлі. Увесь небосхил поділений на ділянки — сузір’я. Їхні назви та форми видаються нам дивними й загадковими. І практично про кожне з них можна розповісти цікаву історію. Але почати варто з того, що собою являють сузір’я і як вони стали такими, якими ми їх знаємо.

Античні герої на небі

Коли люди дивляться на нічне небо, то зорі на ньому формують у їхній уяві різні фігури. Й у цих фігурах ми намагаємося побачити щось знайоме: тварин, людей, предмети, що нас оточують. Колись так народилася ідея сузір’їв. При цьому кожен народ об’єднував зорі по-своєму та бачив у них щось своє.

Але сучасна астрономія виросла з уявлень про світ людей, які жили на берегах Середземного моря. Спочатку це були древні єгиптяни та вавилоняни, потім від них знання про зоряне небо перейняли елліни. А вже від них, через римлян і арабів, ці уявлення прийшли до сучасної науки. Тож не дивно, що назви зір і сузір’їв містять нашарування культури саме цих народів.

Герої міфів про Персея на небі. Джерело: Wikipedia

Найбільше на небі саме давньогрецьких героїв. Там ми можемо знайти майже усіх головних персонажів міфу про Персея: його самого, принцесу Андромеду, її матір Кассіопею, царя Цефея, крилатого коня Пегаса й навіть чудовисько-Кита.

Вистачає тут і персонажів із міфів про Геркулеса — як власне героя, так і його ворогів: Гідри, Рака та Лева. Також чимало сузір’їв присвячені людям (і не тільки), яких олімпійські боги за різних обставин «забрали на небо». Так, Велика Ведмедиця та Мала Ведмедиця — це коханка Зевса німфа Каллісто та її улюблений песик, яким довелося переховуватись у вигляді диких звірів. Водолій — це одразу кілька юнаків із грецьких легенд, хоча найпопулярнішою є версія, що насправді це Ганімед, який підносив богам вино.

Сузір’я Гідри — одне з найдовших на небі. Джерело: www.astronomytrek.com

Зоряні каталоги, телескоп і південне небо

Перші описи зоряного неба були саме описами сузір’їв як фігур. Однак із часом астрономи почали досліджувати небо ґрунтовніше, перелічуючи всі зорі, які тільки бачили, та складаючи їхні каталоги. І вже в одному з перших подібних документів — «Великій побудові» Клавдія Птолемея, більш відомій за арабською назвою «Альмагест» — виявилося 1022 зорі.

Ані у 140 році н.е., ані ще кілька століть потому ніхто особливо не замислювався над питанням, до якого з сузір’їв належить кожна з позицій у цих каталогах. Лише з появою в Європі телескопа стало очевидно, що зірок набагато більше, ніж люди бачили тисячоліттями, й усіх їх треба якось назвати чи принаймні позначити.

Логічною здавалася ідея віднести кожну з них до якоїсь з уже існуючих зоряних фігур. Але що робити, якщо об’єкт на небі розташований на однаковій відстані від різних сузір’їв або, наприклад, далеко від будь-якого з грецьких героїв?

Карта зоряного неба минулих сторіч

А тут ще й мореплавці додали роботи. Вони досягли південних широт і побачили зорі, які грекам і єгиптянам були невідомі. Ці світила складали незвідані раніше фігури на небі. Стало зрозуміло, що з цим треба щось робити, але остаточне рішення було знайдене лише у XX столітті.

Нові та історичні сузір’я

Перше, що зробили астрономи — це додали сузір’я там, де у Птолемея їх не було, але ще лишалися «неохоплені» зорі. Назви для них зазвичай брали від тварин чи предметів. Так на небі з’явилися Ящірка, Муха, Хамелеон, Тукан і Фенікс, а також Компас, Годинник, Трикутник, Різець і Секстант. Особливе положення зайняло нове сузір’я Південного Хреста. Попри те, що аналога Полярної зорі у Південній півкулі немає, саме ця група зір використовується мореплавцями як вказівник на південь.

Досить цікавою є доля сузір’я Корабель Арго. Воно було присутнє в атласі Птолемея. Але з часом астрономам здалося, що воно занадто велике, тому було розділене на три частини: Вітрила, Корму, та Кіль. Також частина світил цього сузір’я утворила нове сузір’я Компаса.

Але не всі назви нових сузір’їв прижилися. Кілька століть астрономи змагались у вигадуванні все нових і нових фігур на небі. Там з’являлись — але так і не закріпились — Антиной, Півень, Бджола, Річка Тигр, Вартовий Полюсу, Малий Рак, Кішка, Повітряна Куля, Вольтова Батарея й навіть Мечі Курфюрста Саксонського.

Останнє сузір’я було спробою німецького астронома Готфріда Кірха улестити свого покровителя Йогана Георга ІІІ. Ця спроба могла би видатись смішною, якби не знати, що іншому астроному Яну Гевелію такий фокус майже вдався. Сузір’я, що зараз відоме як Щит, в оригіналі звалося «Щит Яна Собеського». Запопадливий Гевелій назвав його на честь польського короля, який на той момент правив і багатьма українськими землями.

Сузір’я Щит Собеського та Мечі Курфюрста Саксонського. Джерело: www.wikiwand.com

А далі за всіх пішов у 1627 році німецький астроном Юліус Шиллер. Йому дуже не подобалося, що сузір’я на небі мають язичницькі назви, тому він запропонував змінити їх на християнські. Так, зодіак, наприклад, мав стати дванадцятьма апостолами. У XVII столітті позиції церкви були ще досить сильними, але такі новації практично ніхто з астрономів не підтримав.

88 сузір’їв

Пристрасті вщухли лише у XX столітті. Друга Генеральна асамблея Міжнародного астрономічного союзу 1922 року прийняла нову концепцію сузір’я. Відтоді цим словом почала називатися не фігура на небі, а його ділянка разом з усіма астрономічними об’єктами, які на ній розташовані. Щоправда, суперечки про межі сузір’їв тривали до 1937 року, але все одно на небосхилі нарешті встановився порядок.

Сучасна небесна сфера поділена на 88 сузір’їв і на ній немає жодної зорі, яка б не належала до якогось із них. Власне, саме тому назви цих областей насправді не мають жодного значення. За бажання, звичайно, у них можна розгледіти все що завгодно.

При цьому варто пам’ятати, що ми бачимо тільки частину небесної сфери під час її обертання. Тому видимість сузір’їв упродовж року залежить від широти місця спостереження. Наприклад, на екваторі можна побачити всі сузір’я. Але жодне з них неможливо спостерігати протягом усього року. На полюсах — навпаки: одна небесна півсфера видима цілий рік (щоправда, пів року на ній перебуває Сонце), а сузір’я за її межами ніби не існують.

Сузір’я України

Україна в цьому сенсі займає проміжне становище. Північні приполярні сузір’я у нас видно завжди, решту північних і частину південних — лише у певні пори року. А значну частину південних сузір’їв не видно взагалі.

Зокрема, з території України неможливо спостерігати Південний Хрест. Також не підіймається над горизонтом сузір’я Кіля, у якому розташована друга за яскравістю зоря нічного неба — Канопус. Не видно у нас і найближчої нашої сусідки α Центавра.

Зате більшу частину року в Україні можна спостерігати першу за яскравістю зорю небесної сфери — α Великого Пса, що відома під назвою Сіріус. Він настільки яскравий, що у дуже ясні дні, коли розташований достатньо далеко від Сонця, його можна розгледіти на світлому небі неозброєним оком.

Також багато сузір’їв мають свої традиційні українські назви. Так, Велика та Мала Ведмедиці називаються у нас Великим та Малим Возами, Кассіопея — Бороною чи Пасікою. Невеличке сузір’я Дельфіна також зветься Криницею, а сузір’я Орла — Дівчиною з відрами.

Мають назви й окремі скупчення зір. Наприклад, три зорі, що утворюють пояс Оріона, — Алнітак, Алнілам і Мінтака — традиційно звуться Косарями. Розсіяне зоряне скупчення Гіади у Тільці — це Чепіги, а Плеяди в цьому ж сузір’ї — Стожари.

Розповідати про конкретні зорі та інші небесні тіла, що входять до кожного з сузір’їв, можна довго. Але завжди варто пам’ятати, що вони не являють собою якихось просторових груп. Насправді вони можуть перебувати на величезних відстанях один від одного. Сузір’я — це просто певні напрямки на небі з точки зору наземних спостерігачів. Однак орієнтуватися стає зручніше, якщо вказувати, у якому з них спостерігається певний об’єкт або явище. Професійні ж астрономи давно послуговуються для пошуку об’єктів спостережень різними системами небесних координат.

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Popular: