Чому білий чай такий дорогий

0 Comments

Чай і його секрети: в чому користь, чи буде дорожчати і де в Україні була промислова плантація

На чайних плантаціях починається велетенський бізнес – мільйони чашок, мільярди доларів. Певне, немає жодної людин у світі, яка б не заварювала собі – чорний, зелений, білий, червоний – пахучий і корисний тонізувальний напій. Цього тижня навіть відзначили Міжнародний день чаю.

Також читайте

Зелений чай: як правильно обирати та вживати

Про це йдеться 20 грудня в сюжеті ТСН.Тижня.

Чайний сезон

Чай – рослина унікальна. Має сотні смакових відтінків. Може пахнути навіть копченим м’ясом, карамеллю чи сигаретами. На планеті всього два сорти чаю, а смаків – сотні. Річ у регіоні, де він росте, та способі приготування. Збирають чай здебільшого вручну і лише зав’язь та два верхніх листочки.

“Білий чай – це чай, який не ферментований, а зірвали і одразу засушили, як правило він дуже дорогий. Чорний чай пройшов ферментацію, окислився. Що таке ферментація? Ми порізали яблуко і воно стало чорніти – це процес ферментації, який відбувається і в чайному листі в процесі зав’ялення, коли виділяється сік і він окислюється. Якщо його швидко припинити, то вийде зелений чай. Якщо минув час, доба, – виходить чорний чай”, – пояснює чайний сомельє Максим Шахалов.

Також читайте

Вчені дізналися, що чай у пакетиках небезпечний для організму

2017-го чай включили до споживчого кошика українця. За рік одна людина споживає його пів кіло. Для порівняння, англієць випиває 4,5 кілограми, японець – кілограм. Турки п’ють найбільше – 6,87 кг.

Щороку в Україні продається до 25 тисяч тонн чаю. І везуть його до країни здебільшого з африканської Кенії, Цейлону, Китаю та Шрі-Ланки. Україна для чайних кущів чужина, бо тут їм холодно. Та був один унікальний експеримент, який таки міг перетворити Україну на серйозного чайного експортера.

Український чай?

У Мукачево на Закарпатті лишилися руїни від промислової чайної плантації. Вона була заснована ще 1949 року, Сталін був ще живий і тоді фінансувалися такі проєкти космічного масштабу. Плантація на горі Жорнина була одна з 10 висадок на Закарпатті і лише вона одна тут прижилася. Розсаду везли з Грузії. І як стверджують місцеві, чай, який тут виріс, був смачніший за грузинський. Але експеримент закінчився і поле закинули.

Вже два роки чайні активісти намагаються реанімувати насадження. Щасливчикам вдалося навіть приготувати кілька чашок чаю з Мукачівської плантації. Кажуть, це найбільш морозостійкий чай у світі.

Та вирощувати такий чай в українському кліматі дуже витратно. В гектар потрібно вкласти десятки тисяч доларів. Тож, поки що український чай, – це шалено дорого.

Чому білий чай вважається елітним

Вишуканий, шляхетний, дорогий – білий чай і сьогодні не соромно подати до монаршого столу, а в Китаї цей напій традиційно вважався імператорським. Білі сорти з’явилися дев’ять століть тому, коли про пуер чи зелений чай навіть не чули. За цей час технологія вирощування та обробки чайного листя не змінилася. Навпаки, китайці суворо дотримуються традицій чайної справи та слідкують, щоб технологія виробництва білого чаю зберігалася.

Ретельний відбір і делікатна технологія

Білими сорти звуться не випадково: з чайних кущів зривають бруньки та листя з біло-сріблястими ворсинками, завдяки яким навіть у сухому вигляді заварка здається вкритою інеєм. Як і 900 років тому, чай вирощують і збирають у провінції Фуцзянь на сході Китаю.

Окремі сорти виготовляють в Індії, Східному Непалі, на Тайвані, але китайські чаєводи ставляться до такої продукції презирливо, визнаючи автентичність тільки білого чаю з Піднебесної.

Щоб зібрати якісні листя у збиральників є вього кілька годин на світанку. Невтомні шанувальники традицій 🙂

Для виготовлення оригінальних сортів зривають тільки 1-2 верхніх листочки, бруньки з ворсом, що не розкрилися. Пошкоджене, перезріле або мокре листя відбраковується. Збір урожаю відбувається тільки раз на рік, на початку квітня. Збирачі працюють лише вручну, по 3–4 години вранці.

Китайський письменник Іхен Тянь називав білі сорти «незайманими», оскільки чайне листя піддають мінімальній обробці: злегка ферментують і не обсмажують. Ступінь окислення продукту – 5–7%, менше ферментується лише зелений чай.

Чай сушать на відкритому повітрі, періодично прибираючи в тінь, так відбувається сонячно-тіньова ферментація. Пізніше сировину досушують у печі та сортують.

Чайне листя не скручують, маніпуляції з урожаєм мінімальні, тому чай зберігає максимум корисних властивостей і натуральний смак.

Після фасування білі сорти не відправляють одразу до магазинів: продукт ще місяць «дозріває». Зберігається сухий чай до року, хоча в герметичному посуді та при +10°С строк зберігання збільшується до 3–5 років.

Білий чай відрізняється вишуканістю і витонченістю.

Щоб відчути надзвичайний тонкий смак – насолоджуйтесь напоєм в тиші.

Чайна еліта: відомі сорти

Виробляється більше десяти різновидів білого чаю. До елітних належать такі:

  1. Бай Хао Інь Чжень, або «Сріблясті голки»: для створення цього чаю використовується тільки байча – молоді чайні бруньки, вкриті білим ворсом. Смак чаю ніжний, з тонким, ледь відчутним ароматом. Продукт рідкісний, виробництво трудомістке: з 10 кг зібраного врожаю виходить лише 500 г готового чаю.
  2. Бай Му Дань, або «Біла півонія»: чай з бруньок і двох верхніх листочків. У напою більш насичений аромат і смак з медовими нотками.
  3. Шоу Мей, или «Брови бога довголіття»: для цього сорту використовується врожай, зібраний у другій половині квітня. Листя більш зріле, тому й смак яскравіший, глибший. Чай нагадує старця, порівняно з яким інші сорти – молодики.

Білий чай – для справжніх поціновувачів, готових зосередитися на чаюванні та відкривати нові відтінки смаку цього вишуканого напою.