Що потрібно для гладіолусів

0 Comments

Зміст:

Ось як правильно садити гладіолуси у відкритий ґрунт та горщики: “золоті” поради

Якщо є бажання спровокувати заздрість у сусідів красивими квітами, але не хочеться витрачати багато грошей і часу, а також немає глибоких знань зі сфери садівництва – вам точно варто зайнятися вирощуванням гладіолусів. Звичайно ж, доведеться розібратися в декількох питаннях, і найважливіший з них – як проростити цибулини гладіолусів перед посадкою.

Можна не морочитися і купити вже пророщені, але у якості такого посадкового матеріалу на 100% ви не зможете бути впевнені. Тому не шукайте легких шляхів.

Розбираємося з пророщуванням гладіолусів

Найперше, що нам потрібно зробити – знайти самі цибулини. Щоб отримати якісні квіти, варто вибирати посадковий матеріал такого розміру:

Процес пророщування потрібно починати за 20-30 днів до висадки в ґрунт. Спочатку почистьте цибулини від лушпиння і переберіть – варто викинути всохлі, уражені грибком чи м’які. Необхідний лише здоровий посадковий матеріал з точками росту (відростки, які знаходяться вгорі).

Як пророщувати цибулини гладіолусів сухим і мокрим способами

Сухий спосіб елементарний – викладіть гладіолуси в картонну коробку корінцями вниз і поставте в тепле місце без протягів і світла.

Мокрий спосіб теж дуже простий – покладіть цибулини на вологу тирсу. Зверху посадковий матеріал теж необхідно засипати просоченими водою тирсою. Можете також просто покласти гладіолуси на зволожену марлю і накрити таким же трохи мокрим матеріалом. Зверніть увагу, цибулини потрібно поставити в освітлене тепле місце. Якщо використовувати мокрий спосіб – цибулини проростуть швидше.

Коли точки росту будуть приблизно 2 см заввишки, а корінці – 2-3 мм – гладіолуси можна висаджувати.

Перед тим, як садити квіти, варто замочити їх у такому розчині:

  • марганцівка і борна кислота – по 0,2 г;
  • мідний купорос – 0,3 г;
  • нітрат кобальту – 0,1 г;
  • тепла вода – 1 л.

Протримайте цибулини у розчині від 10 до 12 годин. Завдяки цій суміші рослини будуть здоровими, а квіти – великими.

В якому місяці потрібно садити гладіолуси – важливий нюанс

Найголовніше, що потрібно враховувати при посадці цих квітів, – температура ґрунту. Коли навіть на глибині 15 см буде близько +10 – цибулини можна сміливо висаджувати.

Починати садити гладіолуси можна на початку весни і навіть у червні робити це ще не пізно. Чим пізніше ви посадите гладіолуси – тим довше потім вони вас будуть радувати своїми квітами.

Головне – пам’ятати, що ці квіти нестійкі до морозів. Тому, якщо ви зважилися досить пізно посадити гладіолуси, то краще використовувати горщики чи ящики, щоб у разі прохолодної погоди їх можна було легко перенести у приміщення.

Також саме через відсутність морозостійкості цибулини квітів на зиму викопують і зберігають у сухому прохолодному місці.

Як красиво посадити гладіолуси на відкритому ґрунті – лайфхаки для садівників

Спочатку зверніть увагу на те, щоб цибулини були посаджені у правильному місці – ці рослини найкраще будуть себе почувати там, де багато сонця. Не висаджуйте квіти у заболочених місцях чи там, де немає якісного дренажу. В таких умовах цибулини просто згниють.

Гладіолусам підходить супіщаний і суглинний ґрунт, нейтральний чи слабокислий. Для дренажу можна використовувати пісок.

У відкритий ґрунт цибулини висаджують борознами чи роблять групову посадку. Головне – знати, на якій відстані садити гладіолуси, і тоді ваші квіти не будуть заважати один одному. Запам’ятайте “золоті” поради висадки цибулин:

  • між борознами відстань має становити 25-30 см;
  • глибина борозни має бути приблизно 15 см, якщо ваші цибулини великі, а якщо вони невеликі, – то вистачить і 9 см;
  • між цибулинами варто дотримуватися дистанції 10-15 см.

При груповій посадці важливо розмістити цибулини на правильній глибині і дистанції.

Коли будете садити цибулини, найкраще відсортуйте їх за розміром: розмістіть великі на задньому плані чи просто окремо від тих, які менше. З великих цибулин виростуть великі квіти, і вони будуть заважати рости тим, які менші за розміром.

Вирощування гладіолусів: секрети, особливості та правила

Гладіолуси по праву вважаються чудовим прикрасою будь-яких клумб і територій, тому що на досить довгому колосі з’єдналися в безліч відтінків, створюючи унікальні забарвлення безлічі суцвіть гладіолуса. Яскраві, соковитий і строкаті відтінки можуть легко поєднуватися з більш пастельними, світлими і ніжними тонами, що і надає гладіолусу розкоші, оригінальності і пишноти.

Завдяки своїм шикарним зовнішнім даним більшість квітникарів і тим, хто воліє насолоджуватися «буйством» фарб, шалено хочеться осягнути всі особливості вирощування та розмноження гладіолусів, адже тільки так можна пізнати світ прекрасного на власні очі. Перед тим, як приступити до детального викладу всіх етапів і моментів вирощування гладіолусів, хотілося б виділити список правил, які обов’язково повинні виконуватися, щоб вирощувати процес успішно.

ТОП 10 правил вирощування гладіолусів

  1. Гладіолуси не люблять довго «засиджуватися» на одному місці, тому через кожні два роки рекомендовано займатися пересадкою. Намагайтеся змінювати не тільки місце розташування, а й склад ґрунту, тоді розраховувати на сприятливий результат – більше шансів.
  2. Намагайтеся вирощувати гладіолуси зі «своїх» цибулин, тому що можна потерпіти «фіаско», купивши цибулину, що не пристосована до вашого клімату.
  3. Голландські сорти гладіолусів відрізняються чудовим і насиченим буянням фарб, великими суцвіттями та високою довжиною колосу. Але пам’ятайте, що насолодитися голландськими гладіолусами можна лише одного разу, тому що їх цибулини не пристосовані до розмноження, тому звести всі плюси та недоліки перед покупкою іноземних бульб.
  4. Принцип висаджування цибулин має велике значення. Ви можете висаджувати кілька сортів поруч, не боячись «запилення», а ось важливим моментом є розмір бульб цибулин, тому що посадка «всіх поспіль» не дасть бажаного результату. Великі цибулини тиснуть своїм авторитетом, тому складно розраховувати на відмінний результат. Висаджуйте цибулини в залежності від розміру, тому поступове збільшення бульб стане найкращим способом посадки.
  5. Існує багато версій та рекомендацій щодо глибини посадки цибулин гладіолусів. Так існує думка, що необхідно занурювати в землю цибулини так глибоко, залежно від їхнього розміру. Вважається середнім показником – 10 см. Більш досвідчені квіткарі з упевненістю скажуть, що необхідно виміряти діаметр цибулини, що садиться, помножити на 3, адже так вийде оптимальна глибина для кожної квітки окремо. Пам’ятайте, цей момент дуже важливий, тому що безпосередньо глибина посадки може призвести до повноцінного зростання, адже при дрібній посадці рослина може падати, тому обов’язково необхідна опора і повноцінне підв’язування. А ось глибоку посадку складно якось виправити, адже в більшості випадків гладіолуси не цвітуть.
  6. Підготовчим етапом посадки є очищення цибулин від зовнішньої захисної луски. Цю процедуру слід проводити за кілька тижнів до посадки.
  7. Територія та місце розташування гладіолусів на вашій ділянці – це важливий момент, який безпосередньо впливає на результат цвітіння. Пам’ятайте, що гладіолуси дуже люблять тепло, світло і відсутність протягів, адже кожен недолік загрожує важкими наслідками. Якщо гладіолуси зростатимуть у тінистій місцевості, то ймовірність відсутності цвітіння дуже висока. Наявність сильних протягів може призводити не тільки до ослаблення рослини та порушення «вестибулярного апарату», що може стати причиною для підв’язування, а й швидкого зараження різними грибковими захворюваннями.
  8. Як будь-яка рослина, гладіолуси люблять, коли їх підгодовують, тому що внесення добрив надає сили та сприяє не тільки швидкому та потужному зростанню, але й рясному цвітінню. Пам’ятайте, гладіолуси потребують не тільки кореневої, а й листяної підгодівлі.
  9. Полив для гладіолуса – важлива умова зростання, тому потрібно розуміти, що для цього рослина важлива не частота, а якість поливу. Влітку достатньо буде поливати один раз на 7-10 днів, але дуже рясно. У середньому на один квадратний метр необхідно вилити не менше відра води, краще. При нестерпній спеці, поливи намагайтеся проводити частіше і тільки ввечері, після чого не забувайте розпушувати землю, і проводити процедуру підгортання, оскільки це суттєва допомога для рослини.
  10. Для успішного наступного «власного» сезону цвітіння, ви повинні не тільки правильно викопати і просушити цибулини, але й правильно зберігати їх до наступного сезону, щоб уникнути мінімальних втрат. Найкращою умовою зберігання гладіолусів є темне прохолодне місце, яке може забезпечити підвал або навіть холодильник.

Для того, щоб отримати бажане цвітіння, та ще й не один рік, ви повинні чітко дотримуватися вищевикладених правил, а як це робити допоможе поетапна інструкція посадки, догляду за гладіолусами.

Підготовка бульб цибулин гладіолуса перед посадкою

Підготовчий етап вважається найкращим, тому що від цього безпосередньо залежить зростання та цвітіння. Очищати цибулину від захисного покриття потрібно майже місяць до посадки. Уважно вивчіть бульбу на наявність гнилі, плям та явних ушкоджень. Все, що викликає сумніви, краще викинути, оскільки їхня придатність під сумнівом. Необхідно цибулинам дати можливість прорости, щоб під час посадки на них були сформовані пагони. Пам’ятайте, що викласти цибулини необхідно так, щоб вони не торкалися одна одної, а температура повітря в приміщенні була досить високою, тоді паростки з’являться значно швидше.

Знезараження бульб – це дуже важливий момент на підготовчому етапі. Для цього можна використовувати фундазол чи марганцівку. Обидві речовини необхідно використовувати у вигляді трьох процентних розчинів, єдина відмінність – це тривалість занурення, адже для фундазолу достатньо однієї години, а ось для марганцівки краще цей час збільшити вдвічі.

Якщо з важливих причин ви не змогли підготувати цибулини заздалегідь, перед самою посадкою необхідно зробити «екстремальне» знезараження: зануріть бульби в марганцівку на півгодини, але концентрація повинна бути набагато сильнішою. Розведіть у літровій банці півграма марганцівки і в цьому концентрованому розчині потримайте цибулини. Садити в землю їх потрібно без змивання водою, адже частинки розчину також мають потрапити до ґрунту.

«Дітки» бульб вважаються також відмінним посадковим матеріалом, тому їх не потрібно викидати, а проводити ретельнішу підготовку, яка стане для них хорошим стартом і забезпечить повноцінне зростання та цвітіння. Як і «дорослі» бульби, дітки потрібно очистити від захисного шару і дати можливість прорости протягом двох або більше тижнів. Знезараження їм потрібно тривале і концентроване, тому необхідно розвести один грам марганцівки на один літр води. У розчин, що утворився, занурте дітки на 9-10 годин. Така процедура позитивно вплине на життєздатність молодих цибулин.

Вибір території для гладіолусів

Місце розташування гладіолусів – це важливий компонент хорошого цвітіння, адже рослина дуже любить тепло і сонце, а ось з тінню взагалі не дружить, тому в тінистій зоні відмовляється цвісти. Не забувайте, що протяг – це також “ворог” гладіолусів, адже він здатний не тільки перевіряти рослину на стійкість, але і принести безліч проблем, наприклад, зараження грибковими захворюваннями.

Ґрунт для вирощування

Безумовно, ґрунт має величезний вплив на будь-яку рослину, а гладіолус не виняток, адже важлива не лише відповідність низки показників, а й попередники, що мешкали на цій території до цієї квітки. Намагайтеся уникати розташування, де раніше росли айстри або будь-які представники коренеплодів, оскільки проблеми та захворювання у них загальні, а «важкі» випробування на стійкість на самому початку, для гладіолуса можуть стати фатальними. Рівень кислотності ґрунту має величезну роль для гладіолусів, адже при підвищених показниках можна споглядати в’янення та потемніння листя, а також швидко відцвітають та в’януть суцвіття. Тому слабокислотний ґрунт – це найкращий варіант для гладіолусів. Але найчастіше ви стикаєтеся з нейтральною кислотністю. Для вирішення цієї проблеми вам знадобиться звичайна шкаралупа яєць, яку необхідно рясно розсипати потрібною територією і добре перекопати. Оптимальною пропорцією стане розрахунок приблизно 200 грамів подрібненої шкаралупи на один квадратний метр.

Територію обов’язково необхідно удобрити органічними компонентами: перегноєм чи компостом. Це допоможе з швидкою адаптацією цибулин до нового місця проживання. Грунт необхідно готувати ще з осені, особливо якщо місце посушливе. А от якщо місцевість добре прогрівається сонцем, то перекоп можна відкласти і на весну, безпосередньо перед самою посадкою. Крім органічного підживлення землі, необхідно не нехтувати мінеральними добривами. Так рекомендують використовувати хлористий калій та суперфосфат із розрахунку 30 та 100 грамів на один квадратний метр. Після добрива необхідно ретельно перекопати територію.

Посадка гладіолусів

Висаджувати гладіолуси, у відкритий ґрунт потрібно орієнтуючись за погодою, не забуваючи, що це дуже теплолюбна рослина. Найчастіше період розтягується з квітня до травня. Посадка самих бульб проводиться на чіткій відстані один від одного, який в середньому повинен становити від 8 до 15 см, залежно від розміру посадкового матеріалу. А ось глибина, як про це згадувалося у правилах посадки, має залежати від діаметра цибулин, але орієнтовні показники – це 10-15 см, залежно від розмірів бульб. Для благополучного та повноцінного зростання, дотримуйтесь лав, якщо займаєтеся масовою посадкою. Відстань між рядами має бути не менше 20 см, краще більше. Для оригінальної клумби можна різними сортами висаджувати не тільки різнокольорові ряди, але й використовувати оригінальні задуми, як прикрасити ландшафтний дизайн – створити фігуру або візерунок, використовуючи контрастні кольори та відтінки популярних сортів, з якими ви можете ознайомитися в цій статті.

Організація догляду за гладіолусами

Догляд за гладіолусами повинен бути ретельним і комплексним, адже нехтувати не можна навіть найменшими маніпуляціями. Починати потрібно із замульчування перегноєм, коли рослина досягне 10 сантиметрів. Достатньо товстий шар перегною (4-5 см) захистить рослину від перегріву та зневоднення і забезпечить ґрунт масою корисних речовин як підживлення під час поливів. Крім цього для гладіолуса, як і для інших кольорів, важливий своєчасний полив, якісне розпушування та відсутність бур’янів, підживлення та підв’язування.

Полив гладіолусів

Незважаючи на те, що гладіолуси люблять сонце та тепло, поливати їх дуже часто не слід. Вважається, що рясний, але рідкісний полив – це найкраща умова для активного росту та успішного цвітіння гладіолусів. Рекомендують поливати рослину не частіше ніж раз на 7 днів, але рясно, адже на один квадратний метр необхідно виливати не менше 10 літрів води, а краще більше. Саму процедуру слід проводити так, щоб волога не потрапляла на листя, тому необхідно зробити борозни між рядами, які слід заливати воду при поливанні. Після кожного поливу не забувайте розпушувати землю і підгортати рослину, адже так не утворюється щільна кірка, і рослина отримує збалансовану кількість не тільки вологи, а й кисню. Під час сильної спеки збільшити полив необхідно вдвічі.

Прополка та розпушування

Розпушувати землю потрібно після кожного поливу, а ось прополка має відбуватися при необхідності. Зазвичай, це кілька разів за літо. Як тільки помітили велику кількість бур’янів, не лінуйтеся, а максимально швидко позбавляйтеся їх, тому що вони не тільки забивають землю і заважають повноцінному зростанню, але і є джерелом безлічі хвороб і навіть появи слимаків.

Підв’язування та очищення

Підв’язувати гладіолуси потрібно за потребою та в залежності від сорту та довжини колосу. Найчастіше цю процедуру потрібно робити під час бутонізації. Крім підв’язки необхідно ретельно стежити за наявністю відцвілих суцвіть, адже їх обов’язково потрібно видаляти, тому що в іншому випадку почне формуватися насіння, що для розмноження не підходить, а сили у рослини забирає чималі.

Підживлення

Підгодовувати гладіолуси потрібно регулярно та рясно, тим більше, що всі версії тут актуальні. Для початку потрібно розділити мінеральне та органічне підживлення, хоча обидві з них повноцінно використовуються.

Мінеральне підживлення використовується тричі за весь сезон, тим більше, що на кожному етапі необхідно вносити щось інше у певних пропорціях. Це допоможе гладіолусу швидко рости, формуючи міцну рослину та красиві суцвіття. Перший раз варто замислитись про добрива, коли з’явилися перші кілька листочків. Для цього знадобиться азотне підживлення, для якого можна використовувати сечовину, сульфат амонію або аміачну селітру. Не важливо, що ви оберете, тому що будь-яке з добрив використовується з розрахунку 25 грамів на один квадратний метр. Якщо ви помітили збліднення листя – це явна ознака нестачі азоту, а от якщо рослина потужна і має насичене забарвлення, то ви все зробили правильно і з почуттям виконаного обов’язку, переходьте до наступного підживлення.

Другий етап – це коли рослина виросла і отримала 5-6 листочків. Рослину потрібно удобрити сірчанокислим калієм, сульфатом амонію та суперфосфатом. Кожен із перерахованих коштів потрібно використовувати з розрахунком 10-20 грамів на один квадратний метр. Завершальним етапом мінерального підживлення є внесення хлористого калію та суперфосфату з розрахунком 20 та 40 грам відповідно. Цю процедуру варто проводити відразу після того, як почали з’являтися квітконоси і формуватися бутони.

Органічні добрива потрібно використовувати як кореневе, так і позакореневе підживлення. Корінь необхідно збагачувати рідкими засобами, що обов’язково потраплять у вогнище та зможуть максимально сприятливо вплинути на рослину та її кореневу систему. Для цього вам знадобиться пташиний послід, який розлучається водою у відерному співвідношенні 3:5. Для максимальної користі суміш має постояти два тижні, після чого готова до застосування. Підживлення здійснюється не готовою сумішшю, а також розчином де на 10 літрів води потрібно використовувати 1 літр отриманої суміші. Пам’ятайте, що таку процедуру необхідно проводити часто та якісно. Вливати потрібно у спеціальні борозни між рядами з періодичністю двічі на місяць. Пам’ятайте, ви використовуєте пташиний послід, а не гній, тим більше кінський.

Обприскування листя під час позакореневого підживлення допоможе прискорити процес не лише бутонізації, а й самого цвітіння. Тому найкращим періодом для обприскування вважається початок утворення бутонів. Для підживлення використовуйте марганцівку, борну кислоту або мідний купорос. Всі засоби повинні бути у вигляді розчинів, які ви легко зможете зробити самостійно. Для цього вам знадобиться один літр води і по 0,15 г кожного із запропонованих засобів. Не забувайте, що якісне обприскування – запорука успіху, тому краще обприскування проводити з обох боків листя, це допоможе примножити ефект дії. Цю процедуру рекомендовано проводити кілька разів на сезон: до і після бутонізації.

Правильна підготовка цибулин та їх посадка у поєднанні з повноцінним та комплексним доглядом обов’язково дадуть позитивні результати.

Гладіолус: посадка й догляд, викопування і зберігання

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 21 серпня 2020 Опубліковано: 19 лютого 2019 Перша редакція: 19 січня 2014 🕒 12 хвилин 👀 161468 разів 💬 2 коментарі

  • Прослухати статтю
  • Посадка й догляд за гладіолусами
  • Особливості вирощування гладіолусів
  • Підготовка цибулин гладіолуса до посадки
  • Посадка гладіолусів
    • Куди саджати гладіолуси
    • Коли саджати гладіолуси
    • Як доглядати за гладіолусами
    • Удобрення гладіолусів
    • Обрізування гладіолусів
    • Своєчасне прибирання та зберігання гладіолусів
    • Дітки гладіолуса – що з ними робити?
    • Як зберегти гладіолуси до весни?
    • Коментарі

    Отже, ви вирішили почати вирощувати гладіолуси у себе в саду або ж хочете підтягти навички догляду за вже давніми улюбленцями – ми допоможемо вам досягти успіху у цьому без зайвих зусиль!

    Тонкощі вирощування гладіолусів починаються ще з закупки цибулин. Обираючи гладіолуси на посадку, беріть на замітку маленький секрет: велика цибулина не означає пишніше цвітіння! Справа в тому, що найпродуктивніші квітконоси випускають зазвичай якраз молоді цибулинки.

    Як розпізнати стару цибулину гладіолуса? Вона більш плоска і з великим денцем. Врахуйте, що візуальні порівняння форм і розмірів працюють тільки всередині одного сорту, постарілі цибулинки різних сортів буду виглядати по-різному.

    • Як вибрати ідеальну ділянку для посадки гладіолусів, щоб вони порадували вас пишним і тривалим цвітінням першого ж літа?
    • На що звернути увагу при посадці гладіолусів на городі?
    • Чи правда, що для пишного цвітіння гладіолуси потрібно пересаджувати щороку?
    • Як впливає тип ґрунту на глибину посадки гладіолусів?
    • Як убезпечити рослину від грибкових інфекцій?
    • Що робити, щоб гладіолуси не проросли серед зими?
    • Як правильно влаштувати зимівлю гладіолуса в умовах міської квартири?

    Читайте в нашій статті.

    Прослухати статтю

    Посадка й догляд за гладіолусами

    • Цвітіння: з початку літа (ранні сорти) до початку осені.
    • Посадка: навесні.
    • Викопування: перша половина осені.
    • Зберігання: при температурі 5-10 ˚C.
    • Освітлення: яскраве світло.
    • Ґрунт: слабкокислий (pH 6,5-6,8), структурний чорнозем, супісок або легкий суглинок.
    • Полив: дуже рясний (10-12 л/м²), частий (1 раз на тиждень).
    • Підживлення: рідкі, органічні та мінеральні. Кореневі: перше – у період появи 1-2 листків, друге – на стадії розвитку 5-6 листків, третє – перед початком формування бутонів. Позакореневі: на початку росту й у період бутонізації.
    • Розмноження: насінням, бруньками, бульбоцибулинами.
    • Шкідники: трипси, кліщі лугові, капустяні совки, дротяники, капустянки, слимаки.
    • Хвороби: фузаріоз, сіра гниль, склеротиніоз, септоріоз, бактеріальні пархи, рак, пеніцильоз, курвуларія, головня, вірусні хвороби.

    Квітка гладіолус (лат. Gladiolus), або косарик, є давньою й улюбленою прикрасою наших клумб і садів, хоча за 300 років до нашої ери, в Давній Греції, вона вважалася бур’яном пшеничних полів. Але в Стародавньому Римі величні квіти гладіолуси вже прикрашали сади патриціїв. У наші дні охочих вирощувати їх стає дедалі більше. У цій статті ми познайомимо тих, хто тільки збирається зайнятися вирощуванням гладіолусів, з правилами та особливостями догляду за цими напрочуд гарними квітами.

    Особливості вирощування гладіолусів

    Спочатку засвойте одинадцять обов’язкових правил, без яких вам важко буде домогтися успіху в такій справі, як вирощування гладіолусів і догляд за ними.

    • По-перше, не вирощуйте гладіолуси на одному місці більше двох років, пересаджуйте їх на інше місце на третій рік, дотримуючись золотого правила квітникаря – сівозміни.
    • По-друге, пересаджуючи гладіолуси, виберіть ділянку саду з іншим складом ґрунту. Наприклад, якщо спочатку гладіолуси росли в супіщаному ґрунті, за два роки пересадіть їх у легкий глинозем.
    • По-третє, купуйте посадковий матеріал, адаптований до вашої кліматичної зони, оскільки гладіолуси не люблять потрапляти з теплого клімату в прохолодний і дощовий. Купуючи цибулини з Голландії, будьте готові до того, що вони прикрасять вашу клумбу цвітінням тільки раз, але це буде прекрасне видовище.
    • По-четверте, не саджайте поруч діток і великі цибулини, тому що великі пригнічуватимуть дрібні. Садіть по порядку: від дрібного до великого. Найбільші цибулини краще посадити взагалі окремо.
    • По-п’яте, витримуйте правильну глибину посадки: в легких ґрунтах – на глибину, що дорівнює чотирьом діаметрам цибулини, у важких – трьом. Якщо посадити недостатньо глибоко, доведеться підв’язувати стрілку, занадто глибоко – гладіолус узагалі може не зацвісти.
    • По-шосте, за три-п’ять днів до посадки очистіть дочірню цибулину від щільної луски, інакше вона може не прорости, а після посадки поливайте через день.
    • По-сьоме, рослина гладіолус любить світло, тому в тіні пізні сорти можуть взагалі не зацвісти. Тільки ранні сорти можна висаджувати в тіні і півтіні, але тоді не чекайте раннього цвітіння.
    • По-восьме, ділянка з гладіолусами має бути провітрюваною, інакше можуть з’являтися грибкові захворювання.
    • По-дев’яте, якщо ваші гладіолуси ростуть у супіску, практикуйте позакореневе підживлення, тобто обприскування добривами листя.
    • По-десяте, влітку гладіолуси поливають раз на тиждень, але дуже рясно. Якщо ж спека затягнулася, то в цілях боротьби з перегріванням ґрунту поливайте їх щовечора з наступним розпушуванням ґрунту, підгортанням і видаленням бур’янів.
    • По-одинадцяте, збирання та зберігання бульбоцибулин – дуже важливий момент, поставтеся до нього відповідально.

    Підготовка цибулин гладіолуса до посадки

    За 3-4 тижні до посадки потрібно обережно очистити бульбоцибулини від щільних крийних лусок, не ушкодивши паростків, видалити всі хворі або частково уражені цибулини. Залишити можна тільки цибулини, злегка зачеплені склеротинією або паршами, вирізавши осередок ураження та обробивши хворе місце зеленкою. Після очищення від лусок і обробки зрізів цибулини гладіолуса викладають в один шар ростком догори і тримають у теплому світлому приміщенні, щоб проріс пагін. Перед посадкою бульбоцибулини обробляють хімікатами для запобігання ураженню трипсами і грибками, занурюючи їх на 1-2 години в 0,3 % розчин калію перманганату або на 1 годину в 0,3 % розчин фундазолу. Якщо обробка проводиться безпосередньо перед посадкою, то замочіть цибулини в розчині (0,5 г марганцівки на 1 л води) на півгодини і потім, не ополіскуючи, відразу висаджуйте.

    Дітки гладіолусів також потребують підготовки до посадки. Днів за 10-15 до посадки виберіть бруньки діаметром 7-8 мм (якщо сорт гладіолуса дрібний, можна брати дитинку дрібнішу) з помітними кореневими горбиками і зніміть з них тверду оболонку. Потім розкладіть в один шар в коробки і помістіть на розсіяному світлі. Пророслі дітки з метою знезараження потримайте 9 годин у розчині марганцівки (1 г на 1 л води).

    Посадка гладіолусів

    Вирощування гладіолусів вимагає від квітникаря дотримання правил, зумовлених біологічними особливостями рослини. Оскільки гладіолуси світло- і теплолюбні, ділянку для їх висадки потрібно вибирати відповідно до цих вимог.

    Куди саджати гладіолуси

    Отже, вибір і підготовка ділянки для висадки гладіолусів: найкраще світлі, захищені від протягів ділянки з добре дренованим ґрунтом. Що північніша місцевість, то світлішою повинна бути ділянка, оскільки навіть ледь помітне затінення затримує ріст і цвітіння гладіолуса. Окрім того, неприпустимо висаджувати гладіолуси на ділянках з високим стоянням ґрунтових вод. У південних районах припустиме затінення в полуденні години. Ділянка має бути горизонтальною або перебувати під невеликим (5°) нахилом на південь, щоб могла стекти зайва вода.

    Кислотність ґрунту – теж украй важлива складова успіху у вирощуванні гладіолусів. Оптимальною вважається слабкокислий ґрунт, рН 6,5-6,8. При більш високій кислотності кінчики листя у рослини темніють і в’януть, а квітки погано розкриваються, з’являється фузаріоз. У лужному середовищі залізо, що міститься у ґрунті, стає нерозчинним і недоступним для коренів гладіолуса, тому сповільнюється утворення в листі рослини хлорофілу, і воно починає жовтіти. Для нейтралізації кислого ґрунту використовують крейду, доломітове борошно або яєчну шкаралупу, які вносять у ґрунт по 150-200 г на 1 м 2 при перекопуванні.

    Найкраща структура ґрунту для гладіолуса, крім структурного чорнозему, – легкий суглинок чи супісок. Створити таку структуру можна шляхом внесення піску у важкий суглинок, глини в піщаний ґрунт і з додаванням перегною та перепрілого компосту. Якщо ділянка добре прогрівається, її треба перекопувати безпосередньо перед висадкою цибулин. У посушливій місцевості для того, щоб зберегти в ґрунті вологу, основне перекопування роблять восени, а перед висаджуванням цибулин лише злегка розпушують землю. Добре, якщо до гладіолусів на ділянці росли овочі, бобові або багаторічні трави, але висаджувати квіти на місці, де росли коренеплоди або айстри, не рекомендується. Ширина гряди приблизно 1-1,2 м.

    Якщо ви вже восени знаєте, куди висадите навесні гладіолуси, внесіть у ґрунт цієї ділянки сухі фосфорні (100 г суперфосфату на 1 м 2 ) і калійні (30-40 г хлористого калію на 1 м 2 ) добрива перекопайте ділянку. Безхлорні калійні добрива (сульфат калію або калімагнезію) краще вносити після зими перед весняним перекопуванням. Осіннє перекопування мусить бути глибше за весняне сантиметрів на десять.

    Коли саджати гладіолуси

    Посадка гладіолусів здійснюється з кінця квітня до середини травня, хоча завжди потрібно робити поправку на клімат і погоду. Про глибину розміщення цибулин в ґрунті ми вже писали, але нагадаємо: велика цибулина гладіолуса заглиблюється на 10-15 см, дрібна – на 8-10 см. Великі саджаємо на відстані 15 см одна від одної, дрібні – через 7-8 см. Відстань між рядами – 20-25 см.

    Борозну під посадку проливаємо водою або розчином фітоспоріну, насипаємо на дно двосантиметровий шар річкового піску або, що набагато краще, укладаємо в борозну шар моху-сфагнуму, розкладаємо бульбоцибулини і прикопуємо їх. Мох не дає з’явитися гнилі, утримує вологу в ґрунті, не дозволяючи йому пересихати навіть у сильну спеку.

    Догляд за гладіолусами

    Як доглядати за гладіолусами

    Доглядати за висадженими гладіолусами потрібно ретельно. Коли сходи досягнуть десятисантиметрової висоти, постарайтеся замульчувати грядку шаром перегною, товщиною 5 см: він захистить ґрунт від зневоднення та перегріву і при поливанні дасть цибулинам підживлення. Поливати гладіолуси слід раз на тиждень рано-вранці або пізно ввечері, дуже рясно – по 10-12 л на 1 м2. Лити воду краще в міжрядкові борозни завглибшки 3-5 см, щоб виключити потрапляння крапель на листя рослин, з наступним розпушуванням ґрунту на глибину 5-6 см, щоб на ньому не утворювалося шкарубиння, і підгортанням гладіолусів. Розпушувати ґрунт бажано не рідше одного разу на декаду незалежно від наявності або відсутності опадів. У найбільшу спеку поливайте гладіолуси кожні 3-4 дні, інакше квітконос стане в’ялим, а останні квітки засохнуть, не зацвівши. Коли на стрілках з’являться бутони, підв’яжіть квітконоси до кілочків, якщо в цьому є необхідність, і не забувайте видаляти засохлі квітки, щоб рослини не витрачали живильні речовини на процес визрівання насіння, яке вам не знадобиться.

    Догляд за гладіолусами включає в себе і прополювання, теж за потреби, яка в середньому виникає 3-4 рази протягом літа. Слідкуйте за тим, щоб бур’яни не заглушили сходи, інакше під загрозою може опинитися цвітіння гладіолусів. Крім того, на зарослих бур’янами ділянках більший ризик появи хвороб і ушкодження гладіолусів слимаками.

    Удобрення гладіолусів

    Підживлення гладіолусів мінеральними добривами здійснюється на різних стадіях росту. Перше підживлення, азотисте, проводиться в період появи перших 2-3 листків. Для цього на 1 м 2 ґрунту в сухому вигляді вносять 25 г сульфату амонію або 25-35 г аміачної селітри, або 25 г сечовини. У результаті нестачі азоту рослина має бліде листя, надлишок же, навпаки, дає потужний ріст і соковитий колір рослинам, але, на жаль, призводить до затримки цвітіння і знижує опір до грибкових захворювань. Друге підживлення, азотно-калійно-фосфорне, слід проводити після появи 5-6 листків шляхом внесення на 1 м 2 ґрунту 15-20 г суперфосфату, 10-20 г сульфату амонію і 10-20 г сірчанокислого калію. Третє підживлення, калійно-фосфорне, дається рослинам перед бутонізацією, відразу після появи квітконосу: на 1 м 2 – 30-40 г суперфосфату і 15-20 г хлористого калію.

    Гладіолуси мають потребу і в органічних добривах, які краще вносити в рідкому вигляді, оскільки це дозволяє доставляти добрива просто до кореневої системи. На початку росту рослин можна використовувати настій пташиного посліду (3 відра посліду настоюється на 4-5 відрах води протягом 10-12 днів, потім один літр цього настою розбавляють в 10 літрах води і поливають міжрядкову борозну з наступним розпушуванням ґрунту і підгортанням). Рідкі мінеральні підживлення проводяться кожні 2-3 тижні, але після 15 серпня потрібно припинити підживлення гладіолусів. Не використовуйте як добрива кінський гній.

    Гарні результати дає некореневе підживлення, тобто обприскування розчином мінеральних речовин листя рослин, що прискорює цвітіння гладіолусів і збільшує їхню декоративність. Найкраще використовувати для цього розчини борної кислоти (0,15 г на 1 л води), мідного купоросу (0,2 г на 1 л води) або 0,15 %-ний розчин марганцівки. Підживлюють листя 2-3 рази за літо на початку росту і в період бутонізації, додавши в розчин трохи мила і намагаючись, щоб склад потрапив на обидві сторони листка.

    Обрізування гладіолусів

    Дуже важливо правильно зрізати гладіолуси. Робити це слід гострим ножем рано-вранці або ввечері таким чином, щоб залишок квітконоса був глибоко захований між листків, яких на рослині має бути не менше чотирьох, і які повинні забезпечити подальший ріст та розвиток бульбоцибулини.

    Коли викопувати гладіолуси

    Своєчасне прибирання та зберігання гладіолусів

    Потрібно викопувати гладіолуси восени, з середини вересня, коли мине 35-45 днів після цвітіння. Дозрілі для викопування бульбоцибулини мають кореневі покривні луски, дітки теж покриті щільною лускою і легко відокремлюються від материнської цибулини. Копати потрібно в суху погоду, спочатку більш ранні сорти, потім більш пізні. Останніми викопують посадки дрібних цибулин і діток. Якщо ви помітили, що бульбоцибулини ушкоджені чорною або коричневою плямистістю, викопування бульбоцибулин потрібно провести раніше, щоб врятувати їх від ураження іншими хворобами.

    Можна скосити стебла перед викопуванням, а можна обрізати їх секатором і після виїмки бульбоцибулин із ґрунту. Обрізуванню підлягає і коріння. Потім землю потрібно акуратно струсити, діток відокремити. Бульбоцибулини поміщають в ящики з дрібноґратчастим або сітчастим дном, кожен сорт окремо від іншого, і промивають під проточною водою. Потім знезаражують, зануривши на 20-30 хвилин в одновідсотковий розчин фундазолу, знову обмивають водою, обробляють трипроцентним розчином марганцівки, дні на три розкладають для просушування, потім перекладають у коробки, застелені папером, і зберігають при температурі 25-30 °С, час від часу перевертаючи. Через 10-15 днів температуру знижують до 18-22 °С. За 30-40 днів бульбоцибулини можна чистити і сортувати.

    Дітки гладіолуса – що з ними робити?

    З бульбоцибулин знімають верхні, брудні луски і відокремлюють діток. Спочатку їх розбирають за сортами і розмірами. Великою вважається дитинка розміром від 0,8 см у діаметрі і більше, середня – близько 0,6 см. Потім діток розкладають у паперові пакети, які зберігають при температурі не вище 5-6 °С. Зберігати маленькі цибулинки при вищій температурі небезпечно, це може призвести до втрати прорісності. У міській квартирі можна помістити діток у холодильник.

    Як зберігати гладіолуси взимку

    Як зберегти гладіолуси до весни?

    Період природного спокою у гладіолусів триває 35-40 днів, і протягом цього часу бульбоцибулина не проросте навіть у найсприятливіших умовах. Проте після закінчення цього терміну виникає ризик передчасної появи паростків, але ж на дворі зима! Що зробити, щоб гладіолуси взимку не стали проростати? Зберігати бульбоцибулини гладіолуса слід у приміщенні, де температура не вище 5-10 °С, а вологість приблизно 60-70 %. Щоб вони краще зберігалися, помістіть у ящик кілька очищених зубчиків часнику і бодай раз на місяць оглядайте цибулини та видаляйте зіпсовані, якщо такі з’являться, а також при кожному огляді міняйте старий часник на свіжий.

    Ідеальним місцем для зберігання бульбоцибулин є холодний підвал або льох із вентиляцією, а найзручнішою посудиною – пакети з сітчастим дном, в яких циркулює повітря, дозволяючи бульбоцибулині дихати. Ящики найкраще тримати на стелажах: це і зручно, і заощаджує місце. Ще дуже добре зберігати бульбоцибулини в мішечках, зроблених із безрозмірних колгот.

    Якщо вам доводиться тримати гладіолуси взимку в квартирі і якщо у вас холодильник “no frost”, використовуйте для зберігання нижню полицю холодильника: просто складіть бульбоцибулини в герметичні посудини, щоб вони під час зберігання не зневоднювалися. Але обов’язково обгорніть їх папером. Ближче до весни цибулини починають “дихати”, виділяючи вологу, тоді потрібно буде їх дістати з холодильника, розгорнути, просушити, загорнути в інший папір і знову помістити в холодильник, але вже в більш прохолодне місце. У відносно теплих кліматичних зонах гладіолуси на зиму можна винести на утеплений балкон або лоджію, склавши бульбоцибулини в ящики або коробки і помістивши їх на дощану підставку. При похолоданні можна укутати коробки ковдрою або старим пальто.

    Якщо ж вам все ж доводиться зберігати бульбоцибулини в кімнатних умовах, постарайтеся розкласти їх в один шар так, щоб вони не торкалися одна одної. Звичайно, бульбоцибулини за зиму сильно зменшаться в об’ємі, усохнуть, але якщо перед посадкою замочити їх у стимуляторі росту, а потім добре доглядати за гладіолусами на грядці, то цілком імовірно, що вони цвістимуть не гірше за інші гладіолуси.