Чим годуються вужі

0 Comments

Як виглядають вужі та отруйні змії, і як їх відрізнити

У період приходу весни прокидається весь тваринний світ дикої природи. Серед інших тварин і плазуни. На території України отруйних змій небагато, але вони є в наявності і періодично трапляються контакти людини зі зміями. Особливо останнім часом, коли клімат змінився і все більше змій стало з’являтися не тільки в дикій місцевості, а й заповзати у двори і будинки приватного сектору, що розташовані поруч з лісами і степами. У число отруйних змій входять: гадюка звичайна, гадюка степова; також є ще три представники цього виду, які зустрічаються рідко. В такий момент від незнання людина губиться і не розуміє, як їй бути в ситуації, що склалася.

Головне — в період такої емоційної зустрічі, під час “вилазки на природу” або туристичного походу не панікувати, не кричати, не тупотіти ногами і краще не намагатися підходити ближче, щоб перевірити, небезпечний даний вид змії чи ні. Ще бажано не нехтувати формою одягу (широкі штани) і взуття (закрите взуття).

У природі також живуть і нешкідливі змії, наприклад з родини вужевих: вужі звичайний і водяний, мідянка звичайна, полоз жовточеревий — два останніх занесені до Червоної книги України.

Вужі

Вужі відносяться до родини вужевих. Їх довжина становить в середньому 1 метр, є особини довші, що доростають до 1,5-2,0 метрів. Голова помітно відділена від тулуба. Самки за розміром більші за самців. Забарвлення у вужів звичайних оливкове з темними плямами, розташованими по тілу в шаховому порядку. На голові вужа є характерні жовті плями (також вони можуть бути білими або помаранчевими), в народі їх називають “вушками”. Зіниця вужа кругла, як і у всіх неотруйних змій. Даний вид любить і вміє добре плавати і пропливати під водою великі відстані. Також може підніматися в гори, на висоту близько 2000 метрів над рівнем моря. Харчується жабами, мишами, щурами. Поширений повсюдно по території України.

Водяний вуж також неотруйний, як і звичайний, кусає рідко, більше сичить в разі небезпеки, здебільшого намагається триматися подалі від людей. Забарвлення зі звичайним у них схоже, крім “вушок” — вони відсутні. Замість них є V-подібна дуга темного кольору.

Також рідко, але бувають вужі з однотоним забарвленням: чорним або оливковим. Живуть у воді, харчуються рибою. Обидва види займають місце в екологічному ланцюжку і контролюють чисельність тих видів, якими вони харчуються.

Гадюки

Відносяться до отруйних змій, найнебезпечніші місця для укусу у людини — це область серця і шиї. Допомогу необхідно надати протягом 30 хвилин. Гадюка відноситься до родини гадюкових. Звичайна гадюка є одним з представників цієї родини. Віддає перевагу гірській місцевості, не любить воду, любить сонячні галявини, траву і кущі. Гадюка має різноманітне забарвлення: може бути сірого, червоно-коричневого, світло-коричневого, мідного кольору. Вздовж хребта є контрастний малюнок у формі спрощеної до квадратів синусоїди. Трапляються особини і геть чорні. Кінець хвоста буває найчастіше червоним, жовтим або коричневим. Колір шкіри молодих особин коричневий з мідним відтінком і з лінією по всьому хребту в формі зигзага. Зіниці гадюки вертикальні. Саме тіло недовге, приблизно 65-70 см, більшої довжини досягає рідко. Голова зверху плеската, морда закруглена, перехід з голови на шию короткий.

Їжа їх залежить від регіону проживання і живності, яка там водиться. До раціону гадюки входять гризуни, ящірки, пташенята і яйця птахів; також можуть бути жаби і ящірки. Молоді особини можуть харчуватися комахами: жуки, гусениці, також слимаками.

Отрута гадюки гемолітична, вона сприяє руйнуванню еритроцитів, але не до критичного рівня. Якщо ж отрута викликала у людини сильну алергічну реакцію і вчасно не було надано медичну допомогу, то тоді може наступити летальний результат.

Гадюка сама по собі не нападає на людину, якщо тільки їй не загрожує небезпека, по можливості намагається навпаки уникати зустрічей.

Інші види змій

Мідянка звичайна і полоз каспійський не належать до отруйних змій. Вони також належать до родини вужевих. Полоз каспійський сам по собі має характер досить запальний і в разі необхідності він буде оборонятися, шипіти і кидатися, може боляче вкусити.

Відмінності між вужем і отруйними зміями

1. Зіниці отруйних змій вертикальні, а у вужа і у всіх представників родини вужевих круглі.

2. Жовті “вушка” вужа звичайного відрізняють його від гадюки (відноситься до отруйних змій України). У водяного вужа є V-образна темна смуга на голові.

3. Відмітини на тілі: у вужа є чорні плями, розташовані в шаховому порядку (за винятком однотонного забарвлення). Якщо мова йде про гадюку, то у неї по хребту проходить контрастна звивиста лінія (за винятком повністю чорних особин).

4. Тіло вужа довге, один метр і більше, гадюки значно коротші — до 70 см.

Дії при укусі

Якщо вас вкусила змія, бодай навіть неотруйна, все одно необхідно звернутися до лікаря для обробки рани, так як змія має іншу мікрофлору і може занести інфекцію.

При укусі отруйної змії варто:

● Як можна швидше доставити людину до лікарні;

● також, якщо є можливість, треба накласти холод на місце укусу;

● пити якомога більше рідини;

● не можна накладати на місце укусу джгут, розколупувати ножем або припікати рану, можна зробити гірше;

● не давати потерпілому алкоголь і не ворушити рану, щоб отрута не поширювався по тілу;

● варто накласти тугу пов’язку і обробити знезаражувальною рідиною;

● і не треба висмоктувати отруту, всю ви все одно не видалите, а якщо в роті є рани, можете зробити гірше собі.

Дотримання мінімальних правил безпеки на природі врятують вам життя і вбережуть від неприємностей. Якщо ж у вашому будинку з’явився непроханий гість, то не треба відразу поводитися неадекватно, постарайтеся взяти себе в руки і продумати план дій. Можна викликати службу порятунку в разі нерозуміння, як вийти з ситуації, що склалася. Найголовніше — жити в гармонії з природою.

Вужі

Понад 1,5 тис. видів, тобто близько 60% всіх змій, належати до сімейства вужів (Colubridae). У них відсутні рудименти задніх кінцівок і є лише одне легке (праве). Зубів багато, і вони мають різну будову, причому у деяких видів на зубах борозенки для стікання отрути. Більшість вужів неотруйні, але деякі види мають отруйні залози або отруйну слину. Важливо про отруйні змії. Розміри вужів коливаються від 0,5 до 3,5 м. Тіло їх зверху вкрите однорідною лускою, а знизу – широкими щитками. Очі добре розвинені й в залежності від способу життя можуть мати круглу або вертикальну (у нічних видів) зіницю. Вужі населяють ліси, степи та пустелі, зустрічаються у горах, живуть у водоймах та на деревах. Вони харчуються найрізноманітнішими тваринами – від хробаків та комах до птахів та ссавців. Одні види спеціалізуються на пташиних яйцях, інші люблять лише равликів чи ящірок, треті полюють на… змій.

Для водних та деревних форм найбільш характерне яйцеживонародження. Потомство вилуплюється майже відразу після відкладання яєць. Спарювання передують шлюбні ігри, під час яких самець переслідує самку. Ці, зазвичай, неотруйні змії вміють по-своєму постояти за себе при нападі ворога.
Одні використовують гострі зуби, інші при небезпеці прикидаються мертвими, треті відлякують хижака агресивною, незвичайною поведінкою або яскравим забарвленням.
За фото вже дякую Daniel Phillips. У Росії найбільш відомі та численні звичайний (Natrix natrix) та водяний (Natrix tesselata) вужі. Звичайний відрізняється від інших змій двома добре помітними світлими плямами, розташованими з боків голови. Зустрічаються змії на берегах водойм та на заплавних луках, де полюють на жаб. Цікаво спостерігати полювання вужа. Жаба зовсім «втрачає голову» й не здатна уникнути переслідувача. Наздогнана вужем, вона видає схожий на мекання крик. Схопивши жертву, відразу починає її заковтувати. Якщо в цей момент його потривожити, він відригує видобуток й сам рятується втечею.

Жаба нерідко залишається живою та неушкодженою. На початку травня, відразу після весняного линяння, вужі приступають до спарювання. У цей час на прогріваних сонцем місцях часто можна бачити самців та самок, що обвинули один одного. Тільки через два-два з половиною місяці вуха відкладе яйця, покриті шкірястою оболонкою, в затишний притулок, де має бути волого та досить тепло (наприклад, преле листя, купи гною або гнилі пні). Через п’ять – сім тижнів вилуплюються цілком самостійні вужі.
Нерідко вужі стають домашніми тваринами поряд з іншими звичними кішками та собаками. До речі, часто запитують як бути в ситуаціях, коли улюбленець починає хворіти? Восени перед похолоданням вужі вирушають на зимівлю, заповзаючи в нори гризунів, підвали будинків та інші притулки. У сплячці змії проводять до восьми з половиною місяців на рік, не харчуючись, а використовуючи накопичені влітку запаси жиру. Температура їх тіла знижується, що сприяє економній витраті запасних поживних речовин. З першим теплом вужі виповзають із сховищ на сонце, але при похолоданні знову ховаються.
І тільки з настанням по-справжньому теплої погоди залишають свої притулки. Ворогів у цих змій багато: вони служать легкою здобиччю для деяких хижих птахів та ссавців. Особливо часто страждають кладки яєць, які руйнують щури, норки та інші звірята. При нападі вже намагається втекти, а спійманий може викинути з задньопрохідного отвору смердючу рідину зі стійким запахом. Водяний вже більше пов’язаний з водою і більш теплолюбний. Він мешкає на півдні Європи, в Середній Азії та Північній Африці, заселяючи прісні та солоні водойми. Рано-вранці водяні вужі гріються на березі, а потім вирушають у воду на полювання за дрібною рибою. Зимують вони на суші в норах гризунів та ущелинах каміння.

Схожі новини

Общее описание Bungarus caeruleus Есть шесть видов и два подвида крайта, которые можно найти на Индийском субкон.