Чому не можна руйнувати мурашники?

Можна відповісти просто: тому що мурашки корисні! Але перш ніж розповісти про користь мурах для людини і лісового біоценозу, ми хотіли б підкреслити, що руйнування мурашників неприпустимо точно так само, як будь-які руйнівні, вандальні дії в природі, так як вони порушують хід життя лісового співтовариства, порушують встановлений у природі століттями і тисячоліттями рівновагу. Не можна руйнувати пташині гнізда. Не можна штовхати і топтати мухомори та інші отруйні гриби – це для вас вони отрута, а для багатьох лісових мешканців – їжа і ліки! Не можна вбивати тварин – жаб, змій, ящірок. Не можна забруднювати ліс – виносите сміття (банки, поліетиленові пакети) з собою, адже він дуже довго руйнується в природі (десятки років!). Не галасуйте в лісі – цим ви лякаєте і турбуєте його господарів – лісових мешканців.

Людина і без спрямованого шкідництва мимоволі завдає природі шкоди. Це відбувається внаслідок господарської діяльності, в ході якої вирубуються ліси і гинуть їхні мешканці. Тому давайте дбайливо ставитися до решти осередків незайманої природи, адже від цього безпосередньо залежить і наше з вами життя.

Гніздо рудого лісового мурахи

Повертаючись безпосередньо до мурах, потрібно чітко розуміти, що колонії цих комах – абсолютно необхідна частина лісової фауни, вони виконують безліч екологічних функцій. Недарма мурах прозвали санітарами лісу. Мурахи всеїдні – це універсальні хижаки і падальщики. Активно поїдаючи личинок шкідливих комах – жуків, метеликів – вони беруть участь в регулюванні їх кількості та збереження лісу. За сезон один великий мурашник лісових мурашок знищує від 100 тис. до 1 млн. комах. Порівняно з іншими комахами-хижаки, що знищують шкідників (ентомофагами), мурахи мають суттєву перевагу. Справа в тому, що чисельність ентомофагів безпосередньо залежить від чисельності жертв, тобто від кількості їжі. Поки не почалося масового розмноження шкідників, чисельність комах-хижаків, що харчуються ними, невелика. Як тільки шкідник почав розмножуватися і кількість їжі збільшилася, починається масове розмноження хижаків. Однак воно зазвичай відстає приблизно на два тижні – це час, потрібний для того, щоб з відкладених яєць вийшли личинки і потім виросли дорослі хижаки. За ці два тижні шкідник встигне завдати шкоди. Мурахи ж не підкоряються такої закономірності, їх число не залежить від наявності або відсутності шкідника – вони завжди напоготові.

Поїдаючи насіння рослин, мурахи сприяють їх розповсюдженню – адже не всю здобич їм вдається дотягнути до мурашника. Мурахи іноді виступають у ролі запилювачів кольорів, так як люблять поласувати і нектаром. Мурахи сприяють підвищенню родючості ґрунту. Вони перемішують її, насичують киснем (аерують) і розпушують на глибину 50-70 см, збагачують органічними речовинами, азотом, фосфором, магнієм і калієм. Тому мурашники рудих лісових мурашок грають роль “фабрики родючості”: трави, чагарники і навіть дерева, що ростуть поблизу мурашника, пишно розростаються. Рослинність навколо мурашників відрізняється інтенсивним зростанням і яскравою зеленою забарвленням.

Вчені розрахували оптимальну кількість мурашників на одиницю площі лісу: у сосняках це 4 активних мурашника діаметром 1,3-1,5 м на гектар лісу, у дібровах – 6-7 гнізд. Мурашників менших розмірів повинно бути, відповідно, ще більше.

Ось чому необхідно берегти мурах і в першу чергу, їх житла – мурашники. Відновлення зруйнованого мурашника віднімає в сім’ї багато сил і витрат, і при сильних руйнування вони можуть не впоратися з цим, і сім’я в результаті загине. Незважаючи на зовнішню симетричність мурашиної купи, вона всередині не є такою: це складна система лабіринтів і камер. Деякі з них йдуть на глибину 3-4 метри! Тому навіть невелике порушення цілісності надземної частини мурашника (наприклад, якщо поворушити мурашник палицею) повністю руйнує структуру мурашиного житла, і на її відновлення потрібно чимало часу.

Там, де в лісі буває багато відвідувачів, працівники лісового господарства спеціально огороджують мурашники.

В той же час не можна не визнати, що існують і такі види мурах, які завдають шкоди людині, наприклад, домашні мурахи. Вони не тільки поїдають продукти, але і можуть бути переносниками інфекцій. Таке сусідство для людини дуже неприємно. Живлячись комахами, мурахи можуть завдавати шкоди, поїдаючи і корисних представників цього класу. Перебуваючи в симбіотичних відносинах з попелиць і борошнистим червецем – шкідниками садів і городів (мурахи люблять ласувати цукристої рідиною – падь, яку виділяють попелиці), мурахи сприяють їм, захищають їх від хижаків. Однак якщо мова йде про лісових мурах, то тут мова йде вже, як правило, про виживання цих дивовижних комах, і кожен з нас повинен внести свою лепту у справу охорони і захисту лісових санітарів”. “Плюндруючи мурашник, ти разоряешь будинок друзів,” – говорить народне прислів’я.

Всього голосів: 150

“Чому не можна руйнувати мурашники”

Чому не можна руйнувати мурашники, перш за все, колонії цих комах – абсолютно необхідна частина лісової фауни, вони виконують безліч екологічних функцій. Недарма мурах прозвали санітарами лісу. Мурахи всеїдні – це універсальні хижаки. Активно поїдаючи личинок шкідливих комах – жуків, метеликів, гусені – вони беруть участь в регулюванні їх кількості та збереженні лісу.

За сезон один великий мурашник лісових мурах знищує від 100 тис. до 1 млн. комах.
Поїдаючи насіння рослин, мурахи сприяють їх поширенню – адже не всю здобич їм вдається дотягнути до мурашника. Мурахи іноді виступають в ролі запилювачів квітів, так як люблять поласувати і нектаром. Мурахи сприяють підвищенню родючості грунту. Вони перемішують її, насичують киснем (аерують) і розпушують на глибину 50-70 см, збагачують органічними речовинами, азотом, фосфором, магнієм і калієм. Тому мурашники рудих лісових мурах грають роль “фабрики родючості”: трави, чагарники і навіть дерева, що ростуть поблизу мурашника, пишно розростаються. Рослинність навколо мурашників відрізняється інтенсивним зростанням і яскравою зеленою забарвленням.

ДП «Вел. Бичківське ЛМГ» завжди закликає до бережного ставлення до лісових мурах та їх домівок. За перше півріччя 2018 року силами працівників ДП «Вел. Бичківське ЛМГ» був огороджений 41 мурашник з яких 10 було розселено та утворено нові колонії. Кожен з нас повинен внести свою лепту у справу охорони і захисту “лісових санітарів”. “Розоряючи мурашник, ти розоряєш будинок друзів,” – говорить народне прислів’я.