Що таке фонетичний розбір раптом

0 Comments

Що таке фонетичний розбір?

Багато школярів до останнього дня навчання російській мові в школі не можуть зрозуміти, що таке фонетичний розбір. Насправді це дуже просто.

Фонетичний розбір – це основна характеристика звукового складу слова і складової структури. Зазвичай в підручниках слово, призначене для фонетичного розбору, позначається маленькою цифрою 1.

Під час проведення фонетичного розбору немаловажно вимовляти разбираемое слово вголос. Але автоматично переносити буквенную запис в звукову ні в якому разі не можна. Адже в даному розборі характеризуються звуки, а не букви.

Розроблено кілька видів фонетичного розбору залежно від того, як оформляються літерні та звукові характеристики.

Найбільш поширений шкільний варіант:

  1. Розбиваємо вибране слово на склади, після чого вказуємо їх кількість.
  2. Позначаємо ударний склад.
  3. Записуємо фонетичну транскрипцію.
  4. Характеризуємо кожен звук окремо.
  5. Вказуємо загальна кількість букв і звуків. Робимо висновок по фонетичному розбору слова.

Тепер ви знаєте, що представляє із себе фонетичний розбір.

Фонетичний розбір слова

– навчальна: повторити та поглибити знання учнів про звуки мови та мовлення; формувати вміння розрізняти звуки, робити фонетичний аналіз, передавати слова звукописом, використовуючи здобуті знання на практиці;

– розвивальна: розвивати фонематичний слух, увагу, слухову та зорову пам’ять, усне та писемне мовлення; збагачувати словниковий запас; удосконалювати навички роботи в групі;

– виховна: виховувати кмітливість, доброзичливість,

Внутрішньопредметні зв’язки: графіка, орфоепія, орфографія, культура мовлення і стилістика, текст (риторичний аспект), граматика.

Міжпредметні зв’язки: художня література.

Обладнання: дидактичний матеріал, роздавальний матеріал: картки-завдання, кола для самооцінювання.

Тип уроку: урок-практикум.

I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

Психотехніка “До успіху”

> Усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів на весь день.

Під час уроку ви будете досягати успіху завдяки своїм правильним відповідям. За ваші правильні відповіді

ви отримуватимете бонуси, які називаються “Успіх”. Хто більше їх збере, отримає хорошу оцінку.

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

Учитель. Ми з вами мандруємо країною Фонетики. Що ж вона вивчає? Чому потрібно її знати? Чи можна навчитися правильно писати та говорити без знань цього мовознавчого розділу? Недаремно її називають царицею. І сьогодні ми йдемо в гості до вельмишановної господині – до цариці Фонетики. Ви маєте показати, як її шануєте, як її поважаєте, а для цього, звісно, треба не так багато й не так мало – виявити ваші знання з фонетики, а також кмітливість, винахідливість, творче натхнення.

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

– 3 чого починається день? [д]

– Вечір чим кінчається, а ранок починається? [р]

– До якого імені потрібно додати одну літеру, щоб отримати крупу? (Анна – манна)

– Як з буряка зробити бурю? (Буряк – буря)

– Чого багато має болото, менше озеро, ще менше море, а зовсім не має річка? [о]

– Яке слово об’єднує 33 букви? (Азбука)

– Що мають дуб, бук, бузок, яблуня, груша, але не мають ні граб, ні ясен, ані клен, ані слива? [у]

– Що треба зробити, щоб морський рак полетів? (Омар – комар)

– Перетворіть рослину на комаху, що нагадує бджолу. (Хміль – джміль)

– Слова, що різняться одним звуком глухим і дзвінким. Перше означає сильний дощ, друге – фруктове дерево. (Злива – слива)

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ “Ланцюжок”

> До пропонованого слова доберіть найбільше слів, змінюючи чи додаючи що разу лише по одній букві: гак.

> Відтворіть тексти, запишіть їх.

> Назвіть слова, що мають:

– Два дзвінкі приголосні звуки.

– Два глухі приголосні звуки.

– Три глухі приголосні звуки.

– Два дзвінкі приголосні звуки.

– Два м’які приголосні звуки.

– Три тверді приголосні звуки.

– Три однакових голосних.

– Чотири однакових голосних.

– Більше звуків, ніж букв.

– Більше букв, ніж звуків.

“Будь уважним” – загадки-жарти

1. Мене ти недаремно ціниш:

Для бджіл будиночком служу.

А коли “в” на “к” заміниш,

В повітрі птахом полечу. (Вулик-кулик)

2. За мною ти сидів – згадай

“С” до назви моєї додай –

Тоді я – стародавня держава. (Парта – Спарта)

3. Всі кмітливі його знають,

Ним колоди розщепляють.

Якщо букву “к” відняти,

Слід в річках його шукати. (Клин – лин)

У полі зростаю. (Буря – буряк)

5. Не знати без мене ходу

Через прірву, через воду.

З “о” я зовсім інше слово –

Житла людям дать готове. (Міст – місто)

6. Літнім людям я в пригоді,

Помічниця у поході.

З “о” ти можеш, не перечу,

Поскладать на мені речі. (Палиця – полиця)

7. По моїх хвилястих водах

До Дніпра новобудовам вантажі везуть.

Коли ж “д” на “в” міняю,

Пору року означаю. (Десна – весна)

8. З “д” співаю весело,

З “в” я рибки наловлю. (Дудка – вудка)

9. На мені молотять хліб –

За снопами – новий сніп,

А якщо з кінця читати,-

Будуть миші враз тікати. (Тік – кіт)

10. У воді я проживаю,

Хто турбує, тих щипаю,

А коли з кінця читати,

Буду птахом я кричати. (Рак – кар)

11. Від сильного вітру Відкинеш “б” ти,

Й тоді прочитаєш

Назву планети. (Буран – Уран)

> Вставте пропущені букви, підкресліть букви, які позначають два звуки. Зробіть фонетичний аналіз цих слів.

Соловейко в темнім га..

Тихесенько вітер ві.

Степи, лани мрі..ть,

Між..рами над ставами

Сади р..сні похилились,

Сто..ть собі, мов сторожа,

Розмовля..ть з полем.

Робота в групах. “Цікаві букви та хитрі звуки”

1-ша група – ті, що мають більше звуків, ніж букв;

2-га група – ті, що мають більше букв, ніж звуків;

3-тя група – ті, що мають однакову кількість букв і звуків.

Україна, єдність, дзеркало, духмяний, м’яч, їжа, сьомий, історія, знає, дощ, цвях, люди, свято, сім’я, щодня, близький, стоїть, солов’ї, троє, день, мрія, радіє, якість, пюре.

“Знайдіть порушника алфавіту”

> Розставте слова на свої місця. Поясніть значення виділених слів.

1. Ілюзія, іграшка, імунітет, іменник.

2. Калькуляція, каверзувати, кабінет, кам’яний.

3. Лагідний, любя’зний, лаконічний, лан.

4. Маєток, магазин, м’ята, макет.

> Запишіть за алфавітом слова в такому порядку: географічні назви; назви рослин; назви тварин (звірів, птахів, комах, риб). Після кожного слова зазначте, скільки в ньому звуків.

1. Льон, ячмінь, рись, Піренеї, щур, гедзь, Єнісей, бджола, конвалія, Ельбрус, щавель. 2. Сьомга, ведмідь, Єгипет, лілія, Якутськ, щиголь, Львів, троянда, джміль, їжак, щука.

> Звертаючись до алфавіту (на одну букву назад або вперед), розшифруйте текст, щоби прочитати відоме українське прислів’я.

1. Лпмітбнепасєоєиобжщ, упоєгпгпсі. (Коли сам добре не знаєш, то не говори.) 2. Бигсдокнвнркнбяи кигпнжлдпжяе. (Від теплого слова і лідрозмерзає.) 3. Цуп нпгшіую, упкегпщобгшіую. (Хто мовчить, той двох навчить.) 4. Ркнбнгнркнбя – жкнєзсрюлнбя. (Слово до слова – зложиться мова.)

> Назвіть та запишіть слова в зростаючому порядку, спочатку дво-, потім три-, чотирискладові тощо. Перемагає той, хто назве словознайбільшою кількістю складів.

“Ох, ці шифрувальники” (за варіантами)

> Прочитайте текст, застосовуючи свої знання з фонетики.

[О луцкиййазик! Умійеш ти патакати, варнакати, теревеніти, торочити… Такого умійешнаверзти, шчо купи не держица, бо великий ти мастак киселем млинці помазати й почепити на паркані сушитис].

(О людський язик! Умієш ти патякати, варнякати, теревеніти, торочити… Такого умієш наверзти, що й купи не держиться, бо великий ти мастак киселем млинці помазати й почепити на паркані сушитись.)

[А шчо вже казати про твойевмін:а переливати з пустого в порожне, бубніти, йак старий дак у пустій церкві, висвистувати пустим вітром у широкому полі, шчебетати жабою на болотній купині].

(А що вже казати про твоє вміння переливати з пустого в порожнє, бубніти, як старий дяк у пустій церкві, висвистувати пустим вітром у широкому полі, щебетати жабою на болотній купині.)

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

– Що вивчає фонетика?

– Скільки звуків в українській мові?

– Скількома буквами вони позначаються на письмі?

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

> Виконайте вправу за підручником.

> Запишіть і вивчіть прислів’я про працю. Зробіть фонетичний розбір двох найбільших слів.

> Складіть пам’ятку “Фонетичний розбір слова”.

Фонетичний розбір

Ф онетика (від гр. phone – звук) — розділ науки про мову, який вивчає звуки мови.

Ф онетика (с гр. phone – звук) — раздел науки о языке, изучающий звуковую сторону языка.

Ф онетичний (звуко-буквенний) розбір слова — застосування аналізу слова допомагає розкрити його внутрішню будову та організацію.

Ф онетический (звуко-буквенный) разбор слова — характеристика структуры слогов и состава слова из звуков.

О сновним об’єктом вивчення фонетики є звуки – найменші одиниці мовного потоку, з яких в мові складаються слова. Звуки мови на письмі позначаються так:

О сновным объектом изучения фонетики являются звуки – наименьшие единицы речевого потока, из которых состоят слова. На письме звуки речи обозначаются так:

З вукова система української мови нараховує 38 звуків: 6 голосних і 32 приголосних. Українська абетка має 33 літери.

З вуковая система украинского языка состоит из 38 звуков: 6 гласных и 32 согласных. В украинском алфавите имеется 33 буквы.

ГОЛОСНІ ЗВУКИ
(гласные звуки)
ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ
(согласные звуки)
[а], [е], [и], [і], [о], [у][б], [в], [г], [г], [д], [д’], [ж], [дж], [з], [з’], [де], [де], [й], [к], [л], [л’], [м], [н], [н], [п], [р], [р’], [с], [с’], [т], [т’], [ф], [х], [ц], [ц’], [ч], [ш]

Г олосні звуки – це звуки людської мови, основу яких становить голос. При вимові голосних звуків струмінь повітря, вийшовши з легень і проходячи по гортані, спричинює вібрацію зімкнених напружених голосових зв’язок.

Г ласные звуки – это звуки человеческой речи, основу которых составляет голос. При произношении гласных звуков струя воздуха, выйдя из легких и проходя по гортани, вызывает вибрацию сомкнутых напряженных голосовых связок.

П риголосні звуки – це звуки людської мови, основу яких становить шум з більшою чи меншою частиною голосу або тільки шум. За участі голосу й шуму приголосні звуки поділяють на:

С огласные звуки – это звуки человеческой речи, основу которых составляет шум с большей или меньшей частью голоса или только шум. С участием голоса и шума согласные звуки делятся на:

Сонорні[в], [м], [н], [н’], [л], [л’], [р], [р’], [й]голос переважає над шумом.
ШумніДзвінкі[б], [д], [д’], [г], [з], [з’], [ж], [дж], [дз], [дз’], [ґ]шум переважає над голосом.
Глухі[п], [т], [т’], [к], [с], [с’], [ш], [ч], [ц], [ц’], [ф], [х]тільки шум.

Приголосні звуки поділяють також на тверді та м’які.

Согласные звуки делятся также на твердые и мягкие.

Тверді[д], [т], [л], [н], [р], [з], [ц], [с], [дз], [б], [п], [в], [м], [ф], [г], [к], [х], [ж], [ч], [ш], [ґ], [дж]
М’які (Пом’якшені)[д’], [т’], [н’], [дз’], [ц’], [з’], [с’], [й], [л’], [р’]
Напівпом’якшені *[б’], [п’], [в’], [м’], [ф’], [ж’], [ч’], [ш’], [дж’], [ґ’], [к’], [х’], [г’]

* перед і, я, ю, є. Наприклад, біб [б’іб], піл [п’іл], він [в’ін], свято [с’в’ато], цвях [ц’в’ах], бюро [б’уро], пюре [п’уре].

Т ранскрипці (від лат. transcriptio – переписування) — спеціальний спосіб запису звуків у повній відповідності з їх звучанням.

Т ранскрипция (с лат. transcriptio – переписывание) — специальный способ записи звуков в полном соответствии с их звучанием.

С клад – це частина слова, що складається з одного чи кількох звуків і вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря: кни-га, по-ле, га-зе-та, на-го-лос, Ін-тер-нет.

С лог – это часть слова, состоящая из одного или нескольких звуков и произносится одним толчком выдыхаемого воздуха: кни-га, по-ле, га-зе-та, у-да-ре-ни-е, Ин-тер-нет.

В залежності від кількості склідів слова поділяються на односкладові, двоскладові, трискладові і багатоскладові: слог, вік-но, ма-ту-ся, кі-не-ма-то-граф.

Склад, що закінчується на голосний звук, називають відкритим (а-рі-я, ка-ли-на).

Склад, який закінчується на приголосний звук – закритим (ліс, май-дан).

В зависимости от количества слогов слова делятся на однослоговые, двуслоговые, трехслоговые и многослоговые.

Слог, который заканчивается на гласный звук, называют открытым.

Слог, который заканчивается на согласный звук – закрытым.

Н аголос – це вимова одного із складів з більшою силою: чудо’во, бi’гати, вече’ряти.

У дарение – выделение одного из слогов слова с большей силой при произнесении.

  1. Записати слово.
  2. Вказати у ньому кількість букв, кожну букву назвати.
  3. Поділити слово на склади, кожному складу дати характеристику.
  4. Записати слово фонетичною транскрипцією, вказати, скільки в ньому звуків, кожний звук назвати. Якщо кількість звуків і букв не збігається, пояснити, чому.
  5. Виконати фонетичний розбір, по порядку записавши кожний звук і давши йому характеристику.
  6. Проаналізувати слово з погляду фонетичних змін: вказати на можливість чергування чи спрощення груп приголосних звуків.
  1. Записать слово.
  2. Указать количество букв и назвать каждую.
  3. Разделить слово на слоги, каждому слогу дать характеристику.
  4. Записать слово фонетической транскрипцией, указать, сколько в нем звуков, каждый звук назвать. Если количество звуков и букв не совпадает, объяснить, почему.
  5. Выполнить фонетический разбор, по порядку записав каждый звук и дав ему характеристику.
  6. Проанализировать слово с точки зрения фонетических изменений: указать на возможность чередования или упрощения групп согласных звуков.

Украї’на 1 – [у к р а й i н а], ук-ра-ї-на.
У [у] – голосний, ненаголошений;
к [к] – приголосний, глухий, твердий;
р [р] – приголосний, дзвiнкий, твердий;
а [а] – голосний, ненаголошений;
ї [й] – приголосний, дзвiнкий, м’який;
[i] – голосний, наголошений;
н [н] – приголосний, дзвiнкий, твердий;
а [а] – голосний, ненаголошений;
7 букв, 8 звукiв.

Кукуру’дза 1 – [к у к у р у дз а], ку-ку-руд-за.
К [у] – приголосний, глухий, твердий;
у [к] – голосний, ненаголошений;
к [у] – приголосний, глухий, твердий;
у [у] – голосний, ненаголошений;
р [р] – приголосний, дзвiнкий, твердий;
у [у] – голосний, наголошений;
д [дз] – приголосний, дзвiнкий, твердий;
з
а [а] – голосний, ненаголошений;
9 букв, 8 звукiв.