Як висаджувати самшит

0 Comments

Самшит – посадка в ґрунт, догляд, опис з фото, сорти, розмноження, хвороби й шкідники

В межах роду самшиту налічується близько 70-80 видів повільно зростаючих, довгоживучих чагарників та дерев, які в природі виростають в регіонах Південної Європи, Північної Африки, Малої Азії й Кавказу.

Ці рослини мають довгу історію вирощування. Стародавні єгиптяни садили самшит у своїх садах та формували з нього живоплоти ще в 4000 році до нашої ери!

Зараз найпоширенішим в декоративному садівництві з усіх представників роду є самшит вічнозелений або звичайний (Buxus sempervirens), а саме його гібриди та сорти.

Ця рослина цінується садівниками за компактну, щільну форму габітусу, невеликі вимоги в догляді й неймовірну толерантність до фігурної стрижки.

Опис самшиту з фото та сорти

Рослина являє собою сильно Вітвистий, густо облистнений чагарник, що має щільну кулясту форму габітусу й висоту до 1-2 м. Ідеально підходить для створення живоплотів і геометричних фігур.

Самшит у дизайні саду

Листя дрібне, шкірясте, еліптичне, глянцеве зверху. Світло-зелені невиразні квітки, що зібрані в короткі медоносні суцвіття, з’являються на рубежі квітня-травня. Після відцвітання зав’язуються плоди-коробочки з дрібним насінням.

Цікаві сорти самшиту вічнозеленого:

  • «Angustifolia» з довгастим листям, що відрізняється цікавою текстурою.
  • Сорти «Rotundifolia aurea» та «Latifolia Maculata» мають кремово-зелене листя.
  • «Aureovariegata» – молоді листочки пофарбовані в жовтий колір, у міру дозрівання стають жовто-зеленими.
  • Стовпчасті сорти «Handsworthiensis» та «Graham Blandy» з дуже вузьким габітусом.
  • Низькорослі ряболисті культивари з кремово-білою облямівкою на зеленому листі – «Elegans» й «Elegantissima».
  • «Petite Pillar» новий карликовий самшит природної стовпчастої форми. Ідеально підходить для створення живоплоту або акценту в обмеженому просторі, практично не вимагаючи обрізування для збереження акуратної форми, підходить для контейнерів.
  • Високодекоративний жовтолистий сорт «Notata» та «Suffruticosa» – невеликий чагарник з яскраво-зеленим глянцевим листям.

Вибір місця та посадка самшиту

Чагарник добре росте на сонці та в півтіні на родючих, помірно вологих, суглинних субстратах з нейтральним рівнем pH 7,0. Дуже корисним доповненням до такого ґрунту є внесення органічного компосту, що сприяє кращому розвитку куща.

Рослина погано переносить зимові вітри, що викликають підмерзання пагонів, тому місце посадки має бути хоча б частково захищене від негативних погодних умов.

Посадку саджанців в закритою кореневою системою можна проводити протягом усього сезону. З окритою – навесні або в кінці вересня, щоб кущ встиг вкоренитися до настання холодів.

Яма для посадки повинна бути у 2,5 рази більше кореневої грудки. Перед процедурою рекомендується змішати землю з посадкової ями зі зрілим компостом, який збагатить її необхідними поживними речовинами.

Посадка самшита у ґрунт

Після посадки землю округ саджанця акуратно утрамбовують по колу, щоб не залишилося повітряних кишень та рясно поливають. Пристовбурну область чагарнику рекомендується замульчувати корою або компостом для зменшення випаровування вологи й захисту коренів від зимових морозів.

Для створення майбутнього живоплоту відстань між саджанцями має бути близько 20 см на один метр, найкраще висаджувати 5-7 кущиків в залежності від їх розміру.

Як доглядати за самшитом у відкритому ґрунті

Після посадки саджанці досить швидко вкорінюються, але щоб полегшити цей процес необхідний регулярний полив, особливо в жаркий період. Земля після посадки не повинна пересихати, але і заливати рослини небезпечно, оскільки надлишок вологи призводить до розвитку кореневої гнилі.

Загалом, самшит є однією з найпростіших у вирощуванні рослин, оскільки він може адаптуватися до різних умов навколишнього середовища.

Можливою проблемою є неповна морозостійкість чагарників, які в сильні морози нерідко підмерзають. З цієї причини молоді екземпляри варто утеплювати в холодні зими нетканим матеріалом.

Чим підгодувати самшит? Ідеальне добриво забезпечує необхідну кількість поживних речовин у відповідних пропорціях кожного мінерального компонента.

Навесні до початку вегетації вносять спеціальні рідкі або гранульовані мінеральні добрива для самшиту або інших вічнозелених насаджень, які заповнюють дефіцит поживних речовин, покращують опірність до хвороб й стійкість рослини до несприятливих умов.

Рекомендується приблизно раз в 1-2 роки оновлювати шар мульчі, яка розкладаючись, сприяє живленню чагарнику. Позакореневе підживлення рідкими добривами також корисні, оскільки забезпечують здоровий ріст і яскравість листя.

Обрізування самшиту

Рослини прекрасно реагують на процедуру й тому ідеально підходять для формованих живоплотів, невисоких бордюрів й топіарних фігур.

Крім того, обрізування не тільки допомагає сформувати акуратний й щільний кущик, але також підтримує його здоров’я, зменшуючи ризик розвитку захворювань та зараження шкідниками.

У міру того як чагарник стає щільніше внаслідок потовщення пагонів, циркуляція повітря між нами та листям всередині зменшується, через що збільшується час, необхідний для висихання крони після дощу або зрошення.

Оскільки більшість хвороботворних мікроорганізмів люблять вологі умови, то тривалий період вологості сприяє розвитку збудників.

Процедуру стрижки слід проводити двічі на рік у кожному сезоні. Перший ранньою весною для видалення хворих, засохлих гілочок й зміцнення молодих пагонів.

Потім в липні для формування необхідного габітусу, скорочуючи однорічні прирости на 1/3-1/4. Це той час, коли можна надавати насадженням топіарну форму. Пізніше серпня процедуру не проводять, оскільки рослина не встигне достатньо регенерувати до настання зими.

Для формування живоплоту, обрізають саджанці відразу після посадки, скорочуючи пагони наполовину. Якщо стрижку провести недостатньо рано, то кущ буде слабо загущений біля основи.

Розмноження самшиту живцями й відводками

У нашому кліматі самшит зазвичай не зав’язує насіння, тому його розмножують вегетативно, за допомогою відводок й живців.

Живцювання самшиту слід планувати на кінець літа – початок осені (серпень-вересень). Після взяття живців довжиною 10-15 см, листя в нижній частині видаляють. Живці висаджують не дуже глибоко й не щільно у вологу ґрунтосуміш з піску й універсального субстрату, взятих в рівних пропорціях.

Потім поміщають горщик або розсадний ящик в прохолодний парник або неопалюване приміщення з розсіяним, яскравим світлом та періодично зволожують субстрат.

Укорінення займає кілька місяців, тому на постійне місце вкорінені живці можна буде висадити тільки пізньою весною наступного року.

Розмноження відводками – ще один спосіб розмноження самшиту – відводки. Щоб отримати таким способом молоді рослини, слід пізньої осені або ранньою весною прикрити основу кущів земляними горбками, під якими влітку пагони почнуть формувати коріння.

Щоб ґрунт не пересихав, насадження слід регулярно поливати або прикривати горбки мульчею, наприклад, корою. Восени землю можна розгребти, взяти вкорінені живці та висадити на постійне місце.

Хвороби самшиту з фото

Рослина вважається стійкою до більшості захворювань, але в несприятливих умовах вирощування самшит стає вразливим до деяких грибкових інфекцій. Також не варто забувати про фізіологічні проблеми в догляді за самшитом.

Біла плямистість листя. Грибкове захворювання, що викликане збудником Mycosphaerella patouillardi. По краях листяної пластини можна побачити зміни у вигляді дрібних білястих, сухих плям, які з часом зливаються та призводять до засихання й опадання листя.

Лікування полягає у видаленні сильно заражених пагонів та обробці насаджень Топсином M 500 SC або Score 250 EC.

Фітофтора. Одне з найнебезпечніших захворювань, що виникає в результаті зараження грибами Phytophthora cinnamomi й Phytophthora nicotianae. Викликано найчастіше загниванням коріння від надмірної вологи.

У разі зараження коренева система пошкоджується, слабшає, загниває й відмирає. Початкові симптоми зазвичай вперше спостерігаються наприкінці весни або на початку літа, коли при уважному огляді листя можна виявити круглі, темні або світло-коричневі плями з темнішими краями і, можливо, жовтий ореол.

Ці плями з часом збільшуються й зливаються, а потім стають коричневими, всі молоді пагони в’януть та поступово засихають. Заражені рослини слід викопувати та знищувати, а сусідні насадження обприскувати або поливати препаратом, таким як Aliette 80.

Відмирання пагонів самшиту. Хвороба проявляється вже навесні на початку вегетації. Листя на верхівках куща стає спочатку світло-зеленими, з часом жовтіє й буріє.

На пагонах з’являються коричневі плями, які з часом призводять до їх відмирання. Лікування самшиту полягає у видаленні заражених гілочок та застосуванні фунгіцидів, наприклад, Score 250 EC, Topsin M 500 SC. Обробку проводять 2 рази з перервою в 2 тижні.

Борошниста роса. Грибкове захворювання проявляється білуватим нальотом на нижній стороні листя й викликано надмірною вологістю навколишнього середовища при відсутності циркуляції повітря.

Для профілактики при поливі слід уникати намокання крони, а при перших симптомах провести обробку протигрибковим препаратом, наприклад, Score 250 EC, Nimrod 250 EC.

Фізіологічні хвороби самшиту викликані стресом через посуху, пересадку або від зимового опіку. Остання проблема є найпоширенішою у вічнозелених рослин. На початку весни після танення снігу верхнє або крайнє листя та пагони чагарнику стають світло-коричневими.

Вся справа у випаровуванні вологи з поверхні листяної пластини, яке не припиняється навіть взимку. Щоб заповнити дефіцит води, рослина повинна витягати її корінням з землі.

Замерзла земля робить це неможливим, тому чагарник зневоднюється, а поривчастий холодний вітер в сонячну погоду призводить до швидкого висихання й пожовтіння самшиту.

Ознаки того, що самшит постраждав саме від зимового опіку – пошкоджені частини знаходяться з того боку куща, звідки дме вітер (зазвичай з півдня або південного заходу)

Шкідники самшиту

На відміну від хвороб, набагато частіше чагарник страждає від шкідників.

Самшитова листяна блішка (Psylla buxi) — це крихітна комаха (3-5 мм), яка зовні схожа на цикадку. Німфи дорослої комахи висмоктують сік з молодого листя на початку вегетації, тому воно жовтіє й деформується.

Самшитова листяна блішка

На дотик листочки липкі й на них видно біле запушення, яке є виділенням німф. Інсектицидне мило та садові олії ефективні, якщо їх застосовувати ранньою весною. Також рекомендується зрізати кінчики молодих пагонів.

Самшитова вогнівка (Cydalima perspectis) – метелик родом зі Східної Азії, який особливо небезпечний для чагарнику. В останні роки цей шкідник вважається жахом для садівників по всій Європі, оскільки викликає швидку загибель рослини.

Ознаки ураження відразу не видно, оскільки метелик ховається в середині куща й коли починають відмирати зовнішні пагони, з’являється павутина та гусениці, то лікування стає проблематичним. Самшит жовтіє й сохне.

Від початку ураження до зовнішніх ознак може пройти всього кілька днів, оскільки метелик швидко розмножується, а гусениці рясно харчуються як листям, так і корою пагонів.

Гусениці та метелики зазвичай активні з кінця березня до кінця жовтня, з піковим сезоном з середини липня до кінця вересня, але в умовах м’якої зими їх можна зустріти раніше та пізніше.

Чим обробити вогнівку на самшиті? Щоб уникнути зараження, рекомендується періодично оглядати насадження й проводити профілактичні обробки 2 рази на місяць відповідним інсектицидом.

Якщо зараження було виявлено на стадії гусениць, то шкідників прибирають вручну, а потім проводять обробку препаратом. Ефективними засобами є: Прованто Профі, Блискавка, Актара, Актеллік та інші.

Самшитовий кліщ – невидимий неозброєним оком шкідник, якого можна виявити ранньою весною. У цей час він атакує наймолодші пагони.

Симптоми зараження можна побачити по деформації листочків, появі бурих й жовтих плям. Згодом листя повністю засихає. Обробку проводять акарицидними препаратами.

Самшит у ландшафтному дизайні

Самшит, безсумнівно, є найбільш універсальною рослиною в історії садівництва, оскільки має багато застосувань у саду та легко культивується як на сонці, так і в півтіні.

Чагарник прекрасно вписується в натуралістичні композиції з декоративними злаками, невисокими хвойними, яскравими трав’янистими багатолітниками й літниками, карликовими ряболистяними чагарниками, наприклад, вейгелою, барбарисом Тунберга, спіреєю або леукотое.

Особливо ефектні композиції з синьо-блакитною лавандою або каріоптерісом.

Барвисто та ефектно виглядають мальовничі посадки троянд й весняних цибулинних, облямованих вічнозеленими як стриженими, так і неформальними невисокими самшитовими огорожами й бордюрами, які підкреслюють красу квітів.

На напівтінистих ділянках саду створюють композиції з гортензіями, рододендронами та хостами.

Але найчастіше садівники використовують самшит в дизайні саме для створення невисоких живих фігурних огорож та самої різної форми топіарій. Тут його застосування обмежується тільки фантазією садівника.

Самшит: посадка і догляд, розмноження і види

– рід вічнозелених повільно зростаючих дерев і чагарників сімейства Самшитові, яких в природі за останніми даними налічується близько 100 видів. Вони виростають в Вест-Індії, Східної Азії та в країнах Середземномор`я. Назва рослини «буксус» запозичене давніми греками з невідомої мови. У природі існує три великих ареалу самшиту – африканський, центральноамериканський і євро-азійський. У культурі дерево самшит, одне з найдавніших декоративних рослин, вирощують як горшечную і садову культуру. У теплих районах чагарник самшит використовується не тільки в якості живої огорожі і бордюрів – живописно сформовані кущі самшиту прикрашають сади і газони.

Самшит в домашніх умовах – найпопулярніша культура для бонсаї, оскільки може рости в невеликої ємності, добре кущиться, має дрібні листи і прекрасно переносить обрізку.

Посадка і догляд за самшиту (коротко)

  • посадка: з середини вересня до початку жовтня, але при необхідності можна навесні і навіть влітку.
  • цвітіння: рослина вирощується як декоративно-листяна.
  • освітлення: тінь або півтінь.
  • Грунт: будь-які, але краще вапняні, пухкі і добре удобрені.
  • мульчування: на початку травня шаром органіки товщиною 5-8 см.
  • полив: після посадки перший полив – через тиждень. Надалі – регулярний полив при витраті 1 відра води на кущ метрової висоти. У посуху полив роблять за тією ж схемою, але витрата збільшують в два рази.
  • підживлення: після посадки добрива вносять не раніше, ніж через місяць. Надалі в період активного росту в грунт вносять органіку і повні мінеральні добрива, а восени – тільки калійно-фосфорний комплекс.
  • обрізка: в квітні або на початку травня.
  • розмноження: частіше живцюванням, але можна і насіннєвим способом.
  • шкідники: самшитові галлици, листоблошки, вогнівки, щитівки, ложнощитовки, борошнисті червці, войлочнікі, павутинні і галові кліщі.
  • хвороби: коренева гниль, іржа, некроз пагонів, рак.

Рослина самшит – опис

Листя у самшиту супротивні, цілокраї, шкірясті, еліптичні або майже круглі. Квітки ароматні, дрібні, одностатеві, зібрані в пазушні суцвіття. Плід – трехгнездная коробочка, при дозріванні розтріскується і розкидає блискучі насіння чорного кольору. Самшит – медонос, проте самшитові мед вживати не можна, так як всі частини рослини отруйні. Ландшафтними дизайнерами самшит цінується за красу крони, блискуче листя і здатність добре переносити обрізку. Садівники, крім усього іншого, цінують самшит декоративний за його невибагливість і тіньовитривалість.

посадка самшиту


Коли садити самшит

Якщо дотримуватися народної мудрості, яка говорить, що рослини, що цвітуть навесні, краще садити восени, і навпаки, садити самшит краще восени, з середини вересня до початку жовтня, надавши йому до настання холодів місяць для вкорінення. Хоча деякі садівники успішно саджають самшит ранньою весною і навіть влітку. Висаджувати рослину найкраще в напівтінистому або тінистому місці, в глинистий, вологу і водопроникних грунт, що містить вапно. На яскравому сонці у самшиту швидко пошкоджуються листя.

Як посадити самшит

За добу до висадки у відкритий грунт саджанці самшиту із закритою кореневою системою потрібно рясно полити, щоб було легше витягти кореневу систему із земляною грудкою з контейнера. Буде ще краще, якщо ви зумієте вийняти саджанець і занурити його коріння в воду на добу. Яма для самшиту повинна бути приблизно в три рази глибше і ширше земляного кома з корінням саджанця. На дно ями поміщають дренажний шар з перліту товщиною 2-3 см, вийняту з ями землю теж змішують з перлітом в рівних частинах. У саджанця розправляють коріння, поміщають його в яму і поступово засипають коріння сумішшю грунту з перлітом, намагаючись уникнути утворення повітряних порожнин.

Після заповнення ями злегка ущільните землю і полийте саджанець відстояною дощовою водою (при висоті саджанця 15-20 см вам знадобиться 3 л води). Коли після поливу земля в ямі просяде, досипьте ще почвосмеси, але вже не ущільнюйте її. Стволик самшиту повинен розташовуватися строго вертикально. У 20-30 см від стовбура насипте по колу невисокий земляний вал, щоб при подальших поливах вода не розтікалася, а йшла углиб, а пристовбурні кола всередині кола засипте шаром перліту товщиною в 1-2 см.

Догляд за самшиту в саду


Як виростити самшит

Вирощування самшиту справа зовсім нехлопотно, і якщо ви не знаєте, як доглядати за самшиту, дотримуйтесь загальними правилами садівництва і простій логіці. Після посадки, якщо не буде дощів, полийте самшит через тиждень. Витрата води при подальших поливах приблизно одне відро на рослину метрової висоти. Воду необхідно лити всередину кола, яку ви позначили земляним валом. Поливати самшит потрібно вранці або ввечері, причому під час посухи або сухих гарячих вітрів поливати самшит потрібно не частіше, але рясніше.

Після поливу обов`язково розпушують ґрунт, одночасно видаляючи з ділянки бур`яни. На початку травня, коли земля вже досить прогріється, пристовбурні кола самшиту мульчують шаром торфу товщиною 5-8 см, але таким чином, щоб мульча ні в якому разі не стикалася з пагонами і стволом самшиту.

Догляд за самшиту передбачає регулярні підгодівлі рослини. Перший раз самшит удобрюють лише через місяць після посадки, якщо ви висаджували його навесні, оскільки удобрювати можна тільки вкорінене рослина. Надалі в період активного росту в грунт вносяться комплексні мінеральні добрива або органіка, а восени під перекопування в грунт – тільки ті добрива, які містять калій і фосфор, оскільки азот в осінній і зимовий час рослині не потрібен.

пересадка самшиту

Пересадку самшиту краще здійснювати навесні, щоб рослина встигла благополучно вкоренитися і підготуватися до зими. Дорослі рослини потрібно пересаджувати разом з грудкою землі. Пересадка самшиту проводиться за тим же принципом, що і первинна посадка, і якщо ви все зробите правильно, рослина перенесе процедуру безболісно.

Стрижка самшиту

Обрізка самшиту здійснюється в квітні або на початку травня. Формувати кущ самшиту можна у вигляді геометричної фігури – найчастіше це куби, конуси або кулі. Можна вирощувати самшит у вигляді штамбового дерева, залишивши на ньому тільки центральний, найсильніший втечу, і вирізавши під корінь все решта. Молодим паросткам, зростаючим у верхній частині центрального пагона штамба, зазвичай надають форму кулі. Одного разу сформувавши рослина, вам доведеться тільки злегка коригувати форму, оскільки самшит зростає дуже повільно.

При коригуванні обрізають зазвичай тільки молоді прирости, до обрізки старої деревини справа може дійти, тільки якщо кущ остаточно втратив необхідні обриси. Самшит переносить стрижку дуже легко, причому, він тим густіше, чим частіше ви його стрижете. Професіонали рекомендують коригувати крону самшиту щомісяця. Однак майте на увазі: чим частіше ви робите обрізку самшиту, тим частіше вам доведеться його поливати і підгодовувати, щоб він міг заповнити втрату поживних речовин, що доставляються йому обрізаними листям.

Шкідники і хвороби самшиту

Головний ворог рослини – самшітовая галлица, відкладає свої яйця на початку літа в молоде листя на кінцях пагонів. Личинки, що вилупилися в`їдаються в тканину листя і зимують там, а в травні з їх лялечок з`являються дорослі комахи. Якщо окупація самшиту галлицей носить тотальний характер, його листя сохне і опадає. Боротьба з самшитовою галлицей ведеться наступними препаратами: Актара, Карбофос, Фуфанон, Тагор. Якщо після однієї обробки ви поліпшень не помітили, повторіть обприскування через десять днів. Ці ж інсектициди допоможуть вам в разі появи на самшиті войлочніка, життєдіяльність якого проявляється здуттям на листках і в`яненням пагонів. Павутинний кліщ, який з`являється на рослині в сильну посуху, також знищується перерахованими препаратами.

З хвороб страждає самшит некрозом пагонів, що супроводжується відмиранням решт гілок і плямами на листках. Це захворювання лікують обробкою фунгіцидами, і, можливо, неодноразової. Найгірше, якщо самшит вразить рак. Якщо це станеться, обріжте уражені ділянки рослини, захоплюючи здорову деревину, і обробіть рани фундазолом.

Самшит в Москві і Підмосков`ї

Посадка і догляд за самшиту вічнозеленим в Москві і Московській області мало чим відрізняється від агротехніки рослини в інших районах з помірним кліматом. Однак в місцях, де зимові морози бувають дуже сильними, не можна нехтувати заходами з підготовки самшиту до зими. Про те, як забезпечити рослині благополучну зимівлю, читайте у відповідному розділі.

розмноження самшиту


Як розмножити самшит

Самшит розмножують найчастіше вегетативно, але іноді використовують і насіннєвий спосіб розмноження. Проблема в тому, що насіння самшиту дуже швидко втрачають схожість, але якщо ви хочете спробувати виростити кущ з насіння, скористайтеся нашими рекомендаціями.

Вирощування самшиту з насіння

Свіжі, щойно дозрілі насіння замочують на добу в теплій воді з стимулятором росту – Епін або Цирконій. Потім їх розкладають між двома вологими (не мокрою) рушниками або серветками і чекають, поки з`являться білі паростки – зазвичай це трапляється через місяць, і весь цей час ви повинні підтримувати тканину, в якій лежать насіння, у вологому стані. Якщо паростки не з`являються в протягом 2-3 тижнів, покладіть серветки з насінням на кілька днів в овочевий ящик холодильника, а потім знову перемістіть в теплу кімнату.

Після появи білих паростків насіння сіють в суміш торфу з піском в рівних частинах, направивши паростки в грунт, і накривають ємність склом або плівкою. Контейнер містять в теплому місці в півтіні і очікують сходи, які повинні з`явитися протягом двох-трьох тижнів. Як тільки проклюнутся зелені паростки, плівку або скло прибирають, контейнер переставляють в півтінь. Догляд за сіянцями полягає в поливах і підгодівлі молодих рослин добривами слабкої консистенції. Зміцнілі і підросли сіянці висаджують в грунт після того, як пройдуть поворотні заморозки.

Розмноження самшиту живцями

Весняне живцювання самшиту – найпоширеніший спосіб розмноження цього чагарнику. Для живців заготовляють молоді, міцні, але не здеревілі до кінця пагони довжиною 10-15 см, які зрізують навскіс, і, видаливши з нижньої третини держака листя, замочують на добу в розчині корнеобразователя. Потім живці промивають і висаджують у відкритий грунт приблизно такого складу: старий, давно перепрілий компост або перегній, листова земля і пісок в рівних частинах.

Склад може бути і іншим, головне, щоб грунт був легким і поживним.

Заглиблюють живці в субстрат по самі листя і накривають кожен пластикової п`ятилітрової пляшкою з вирізаним дном. Для того щоб полити держак, вам потрібно буде відкрутити кришку пляшки і побризкати всередину водою з розпилювача. Таким же чином можна щодня провітрювати черешки. Коріння починають утворюватися через місяць, а через два у самшиту вже сформується коренева система, і пляшку можна буде прибрати. Не забудьте в першу зиму укрити живці ялиновим гіллям, інакше вони загинуть.

Розмножувати самшит живцями можна і восени, але садити їх потрібно в горщики, оскільки до зими вони не встигнуть вкоренитися і зміцніти, тому напевно загинуть навіть під укриттям. Живці потрібно внести в приміщення з температурою 10 ºC, де вони перечекають зимові холоди, а навесні їх висаджують на постійне місце.

Розмноження самшиту відводками

Це ще один надійний і перевірений спосіб вегетативного розмноження. Навесні пагони самшиту пригинають до землі і прикопують. Все літо їх поливають і підгодовують разом з материнським кущем, а коли вони укорінятимуться і підуть у ріст, їх відділяють і висаджують на постійне місце.

самшит взимку


самшит восени

Найважчим періодом в культивуванні самшиту є зима – вічнозелений чагарник дуже чутливий до низьких температурах. Крім того, спляча коренева система не забезпечує пагони і листя самшиту, пробуджуються до життя при першому ж промені сонця, вологою і харчуванням, чому вони сохнуть. Ось чому важливо садити самшит в тіні. І ось чому так важливо вжити всіх необхідних заходів для підготовки самшиту до зими.

Безпосередньо перед настанням морозів, на початку листопада, потрібно провести рясний подзимний влагозарядковий полив самшиту, який наситить рослини вологою на довгі зимові місяці. Після цього потрібно замульчувати пристовбурні круги перепрілої хвоєю або торфом. Сухе листя для цього не годяться, тому що вологою зимою вони можуть підіпре і спровокувати розвиток у самшиту грибкових хвороб.

Укриття самшиту на зиму

Коли температура повітря опуститься до -10 ºC, приступають до організації укриття самшиту. Перед тим, як укрити самшит на зиму, штамбові рослини потрібно підв`язати до опори, щоб рясний снігопад не зламав ствол самшиту. Після цього слід повністю обернути штамб нетканим матеріалом або обв`язати ялиновим гіллям. У дорослих штамбів можна побілити стовбур, тоді обв`язувати тканиною буде потрібно тільки крону рослини. Бордюр або живопліт з самшиту теж потребують укриття – їх цілком накривають двома-трьома шарами нетканого матеріалу або мішковини, які закріплюють, присипаючи краю землею. Але попередньо кущі самшиту потрібно зв`язати – великі маси мокрого снігу можуть поламати його гілки.

Вкорінені живці та молоді самшиту обв`язують лапником, замульчувати пристовбурні кола торфом або хвойними голками. Знімають укриття, як тільки настане весна, інакше в теплі самшит може випріти. Роблять це в похмурий день, причому хвойні лапи і шари тканини прибирають не всі – залиште один шар мішковини, лутрасила або спанбонду і трохи гілля для притінення від занадто яскравого весняного сонця. Привчати самшит до весни потрібно поступово.

Види і сорти самшиту

В культурі вирощують не так вже й багато видів самшиту, однак у нього є дуже привабливі садові форми, з якими ми хочемо вас познайомити. Отже:

Самшит вічнозелений (Buxus sempervirens)

Поширений в природі в Середземномор`ї і на Кавказі, де вважає за краще рости в підлісках листяних і змішаних лісів навіть в густій ​​тіні. Це дерево висотою до 15 м, набагато рідше – чагарник. Пагони у цього виду прямі, чотиригранні, густообліственниє, зелені. Листки супротивні, майже без черешків, голі, блискучі, темно-зеленого кольору з верхньої сторони пластини і матового світло-зеленого, навіть жовтуватого, з нижньої. Форма листя – витягнуте-еліптична, довжина від 1,5 до 3 см. Дрібні одностатеві зеленуваті квітки зібрані в компактні головчатиє суцвіття. Плід – куляста коробочка невеликого розміру зі стулками, що розкриваються, коли дозріває насіння. Всі частини самшиту вічнозеленого отруйні! Кращі сорти:

  • Суффрутікоза – вічнозелений чагарник, повільно зростаючий строго вертикально до 1 м у висоту. Листя яйцеподібні або оберненояйцевидні, супротивні, довжиною до 2 см. Квітки дрібні. Рослина ідеально для живоплотів і бордюрів;
  • Блауер Хайнц – присадкуватий повільно зростаючий чагарник з більш жорсткими, ніж у Суффрутікози, пагонами і шкірястими блакитно-зеленим листям. Це відносно новий сорт, який використовується для створення килимових орнаментів не вище 20 см. Більш компактний і морозостійкий, ніж попередній сорт;
  • Елеганс – щільний чагарник з кулястою кроною висотою до 1 м з прямими густообліственнимі пагонами і продовгуватими строкатим листям з білою облямівкою. засухостійкий.

Самшит мелколістний (Buxus microphylla)

На відміну від самшиту вічнозеленого цей вид набагато менш чутливий до зимових морозів. Це корейський або японський нащадок самшитов, що витримує взимку без укриття тридцятиградусні морози, але тим не менше потребує укритті від яскравого весняного сонця. Найбільш затребувані в культурі сорти:

  • Вінтер Джем – дуже морозостійкий сорт самшиту з щільною кроною, який чудово підходить для створення маленьких топіарних форм. Прекрасно переносить обрізку. Рідкісний для самшитов швидко зростаючий сорт, що досягає у висоту 1,5 м;
  • Фолкнер – компактний медленнорастущий чагарник висотою до 1,5 м, частіше за все його кущі обрізають у формі кулі, до чого має природне зростання крони.

Самшит колхидський, або кавказький (Buxus colchica)

Медленнорастущий релікт третинного періоду, який є самим мелколистная і зимостійким самшиту з європейських видів. Живе цей вид до 600 років, досягаючи у висоту 15-20 м, діаметр стовбура біля основи – 30 см.

Самшит Балеарський (Buxus balearica)

Є самим західним видом самшитов. Родом він з Балеарських островів, півдня Іспанії, Португалії і Атлаських гір на півночі Марокко. Це самий крупнолистний вид євро-азіатського ареалу: лист самшиту Балеарского досягає в довжину 4, а в ширину 3 см. Росте швидко, має надзвичайно високими декоративними якостями, проте, на жаль, абсолютно не зимостійкий.

Є ще кілька видів самшиту, які можна культивувати в умовах нашого клімату, однак поки вони зустрічаються в наших садах дуже рідко.

Как посадить самшит

wikiHow работает по принципу вики, а это значит, что многие наши статьи написаны несколькими авторами. При создании этой статьи над ее редактированием и улучшением работали авторы-волонтеры.

Количество просмотров этой статьи: 10 892.

Кустарники самшита – растения с низким уровнем обслуживания, густой, округлой формы. Самшит хорошо растет в Южных и Срединно-Атлантических регионах Соединенных Штатов, но они могут быть посажены и выращены во многих климатических условиях. Из-за своей густоты, блестящих листьев и медленного роста, самшит часто используется в современном хеджевом озеленении и Бонсай садах. Хотя самшит универсальный и требует мало ухода, он должен быть правильно посажен для того, чтобы хорошо расти. Изучите шаги ниже, чтобы посадить кустарники самшита.