Що цвіте синім на полях

$ П и шним цв і том (кв і том) цвіст и див. п и ший.

цвіт

2. перев. у мн., заст., діал. Квітка. Один цвіт не робить вінка! (Укр.. присл. 1955, 178); Цвіти за образом святим, І на вікні стоять цвіти (Шевч., II, 1963, 116); У нашім зільнику перед вікнами цвіло лиш небагато цвітів (Коб., III, 1956, 64).

цвіть

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови – понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну “паспортну” (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База “антисуржика” містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс “Наголоси”, що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ – Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб’язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.

цвісти

I. ЗАЦВІТА́ТИ (про рослини — починати цвісти, вкриватися квітами), ЗАКВІТА́ТИ, РОЗЦВІТА́ТИ, РОЗКВІТА́ТИ, ЗАКВІТО́ВУВАТИ рідше. — Док.: зацвісти́, закві́тнути, розцвісти́, розкві́тнути, заквітува́ти. Коли терен зацвітає весною, то весь рів і лісові кущі по горбах наче обсипані снігом (В. Кучер); Опівночі айстри в саду розцвіли. Умились росою, вінки одягли (О. Олесь); Вона не встигла навіть надивитися, як весною розквітають квіти (Ю. Збанацький); Під іскристим півднем зелено шумить Великий шлях, упираючись широким, туго натягнутим луком у високі жита, що вже заквітували на все поле (М. Стельмах). — Пор. 1. цвісти́.

ПРОЦВІТА́ТИ (успішно розвиватися у сприятливих умовах), РОЗКВІТА́ТИ, РОЗЦВІТА́ТИ рідше, ЦВІСТИ́, КВІ́ТНУТИ, КВІТУВА́ТИ, ПРОКВІТА́ТИ розм., ВЕСНІ́ТИ поет. — Док.: процвісти́ рідко розкві́тнути, розцвісти́, прокві́тнути. (Річард:) В тих палацах, немов заморські квіти, процвітають таланти виборні (Леся Українка); В цій любові розквітати Будеш вічно, краща в світі, Земле моя, світла мати (М. Нагнибіда); Вічна слава братам, що упали в бою, щоб життя розцвітало й шуміло (В. Сосюра); Жили, цвіли, сміялися, любили Веселі хлопці (М. Рильський); Я там любив і працював. Там квітло щастя золотеє і одцвіло. (В. Сосюра); — Чи ж можна так хнюпитись, .. коли навколо квітує життя? (Ю. Збанацький); Всьому давала лад Уляна, і, тільки дякуючи їй, проквітало домашнє господарство (Григорій Тютюнник).

ЦВІСТИ́ (про квіти — розкриватися, розпускатися; про людину тощо — бути в розквіті сил), КВІ́ТНУТИ, ПРОЦВІТА́ТИ, КВІТУВА́ТИ, КРАСУВА́ТИСЯ (перев. про злаки). Цвітуть в Херсоні абрикоси, Черешні в Знам’янці цвітуть, Весна квітчає буйні коси І вируша в далеку путь (Л. Дмитерко); Кущами пишними квітнули маки червоні. (А. Головко); Серед кущів на вогкій землі процвітає шафран (М. Коцюбинський); Земля відчула першу ласку, І квітне поле по весні (Т. Масенко); Квітувало жито, красувалося. (С. Васильченко); На городі в Кащука усе квітує (Ю. Бедзик). — Пор. 1. буя́ти.

ПЛІ́СНЯ́ВІТИ (вкриватися плісенню), ЦВІСТИ, ЗАЦВІТА́ТИ, СНЯ́ДІТИ (часто про розсіл). — Док.: заплі́снявіти, зацвісти́, засня́діти. — Ваша світлість, Прийшов доповісти, Що уся кукурудза в помісті Почина пліснявіти і гнити (Ю. Гойда); По стінах цвіла пліснявка (Панас Мирний); Паска була сливе порожня і всередині зацвіла (І. Нечуй-Левицький); Сир почав снядіти (Л. Яновська).

Значення в інших словниках

1. цвісти — цвісти́ 1 дієслово недоконаного виду квітнути; процвітати цвісти́ 2 дієслово недоконаного виду покриватися цвіллю Орфографічний словник української мови
2. цвісти — ЦВІСТИ – КВІТНУТИ – КВІТУВАТИ Цвісти, цвіту, цвітеш. 1. Розкриватися, розпускатися (про квіти); мати квіти, вкриватися квітами, цвітом. Барвінок цвів і зеленів (Т.Шевченко); Скот пасеться в стерні. А ось гречка біліє-цвіте (А. Літературне слововживання
3. цвісти — Квітнути; (- квіти) розпускатися, розкриватися, поет. бриніти; (- степ) вкриватися квітами ; (- жито) квітувати, половіти; П. (- прапори) красуватися, (- край) процвітати; (- харчі) пліснявіти. Словник синонімів Караванського
4. цвісти — Квітнути, квітувати, красувати (про хліба), красуватися (т.с.), процвітати (перен.), розквітати, розцвітати Словник синонімів Вусика
5. цвісти — [цв’істи] цв’іту, цв’ітеш, цв’ітеимо, цв’ітеите; мин. цв’іў, цв’іла; нак. цв’іти, цв’іт’іт’ Орфоепічний словник української мови
6. цвісти — Квітувати, квітнути, виквітовувати, виквітувати, повиквітовувати, доквітовувати, доквітувати, подоквітовувати, заквітовувати, заквітувати, позаквітовувати, переквітовувати, переквітувати, попереквітовувати, поквітовувати, поквітувати, сквітовувати, сквітувати, посквітовувати Словник чужослів Павло Штепа
7. цвісти — ЦВІСТИ́, цвіту́, цвіте́ш, недок. 1. Розкриватися, розпускатися (про квітки). Барвінок цвів і зеленів, Слався, розстилався (Т. Шевченко); Скот пасеться в стерні. А ось гречка біліє – цвіте (А. Тесленко); Цвіте липа й пахне неймовірно (Ю. Словник української мови у 20 томах
8. цвісти — цвіту, цвітеш, недок. 1》 Розкриватися, розпускатися (про квіти). || Мати квіти, вкриватися квітами, цвітом. 2》 перен. Вирізнятися яскравою барвою, світитися яскравим світлом. || Про велике скупчення вогнів, барвистого одягу, прапорів і т. ін. 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
9. цвісти — цвісти́ як мак. Бути у розквіті фізичних і духовних сил. Хлопці їли, дивились на Стеньку, а вона вже цвіла як мак… Д’ех! до чого була струнка та красива молодиця, а очі їй, як у кози дикої, тільки хитренькі трошки (М. Хвильовий). цві́том цвісти́. Фразеологічний словник української мови
10. цвісти — Цвісти́, цвіту́, -те́ш, -ту́ть; цвів, цвіла́, цвіли́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. цвісти — ЦВІСТИ́, цвіту́, цвіте́ш, недок. 1. Розкриватися, розпускатися (про квіти). Барвінок цвів і зеленів, Слався, розстилався (Шевч., II, 1953, 346); Скот пасеться в стерні. А ось гречка біліє — цвіте (Тесл., Вибр. Словник української мови в 11 томах
12. цвісти — Цвісти, -ту, -теш гл. 1) Цвѣсть. Моли цвіте біб, тоді тяжко о хліб; а як мак, то не так. Ном. № 10141. моє цвіте, а твоє гниє. Мнѣ удача, а тебѣ нѣтъ. Св. Л. 178. Військо йде, як мак цвіте. Ном. № 4208. 2) Плѣсневѣть. У коморі хліб почав цвісти. Словник української мови Грінченка