Донецька — Сталінська — Донецька: 91 рік тому на мапі України з’явилася нова область

2 липня 1932 року на українському сході з районів Харківщини та Дніпропетровщини утворили нову адміністративну одиницю — Донецьку область. Тоді в неї ще входили села й містечка нинішньої Луганщини. Пізніше Донецьку область перейменували на Сталінську. Цієї одіозної назви вона позбулася лише у 1961-му. Про історію утворення Донецької області Вільному радіо розповів завідувач сектору науково-освітньої та методичної роботи Донецького обласного краєзнавчого музею, кандидат історичних наук Сергій Алексєєв. “У лютому 1932-го Українську РСР поділили на 5 областей (Вінницьку, Дніпропетровську, Київську, Одеську та Харківську). 2 липня 1932-го ухвалили постанову (а 17 липня — затвердили її), і зі складу Дніпропетровської та Харківської областей виокремили Донецьку область , — каже історик. Обласним центром Донецької області стало місто Сталіно (нинішній Донецьк).

Центр області назвали не на честь диктатора Сталіна?

Раніше всі знали це місто як селище “Юзівка” — таку назву воно отримало від засновника, промисловця з Вельсу Джона Ґ’юза. “Дореволюційна Юзівка була на початку XX століття робітничим селищем, містечком, і статус міста отримала лише у 1917 році. У 1924-му, коли після смерті Леніна Петроград назвали “Ленінградом”, почалась хвиля перейменувань на честь живих та померлих радянських вождів. І зокрема Юзівку перейменували у Сталіно”, — каже завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький. Існує думка, що Юзівку перейменували на Сталіно на честь радянського диктатора Сталіна (Йосипа Джугашвілі). Але серед істориків та краєзнавців є різні думки щодо цього. “Дехто каже, що Сталін у той час ще не був настільки відомою, визначною особою, щоб на його честь перейменували місто на Донбасі. І знайшли резолюцію мітингу, де один з виступаючих пропонує назвати Юзівку — Сталіно, на честь Леніна. Чому? Тому що Ленін це локомотив революції, він зроблений зі сталі, і ось тому місто має називатися Сталіно”, — розповідає Ігор Корнацький. Пізніше ж назви на честь генсека зарясніли на мапі СРСР: Сталінград, Сталінабад, Сталінакан. “Їх вже пов’язували виключно з постаттю радянського вождя Йосипа Сталіна”, — резюмує бахмутський історик.

Йосип Сталін — радянський військовий та політичний діяч грузинського походження. На постах генерального секретаря комуністичної партії Радянського Союзу (з 1922 до 1953) та голови уряду встановив в СРСР однопартійну тоталітарну систему та став фактично одноосібним диктатором. Сталінська політика системних репресій та терору призвела до загибелі мільйонів українських селян під час Голодомору 1932-33 років. Мільйони радянських громадян ув’язнили у таборах ГУЛАГу чи виселили до віддалених територій, розкуркулювали; депортували цілі народи. У 1934-39 роках Сталін та його оточення організували “Великий терор” для ліквідації “ворогів робітничого класу”: ув’язнили понад мільйон людей, а близько 700 тисяч стратили таємною поліцією НКВС, наркоматом внутрішніх справ.

1938: зі складу області виокремили майбутню Луганщину

У червні 1938-го з території Донецької області виокремили Ворошиловградську (нині відому як Луганську). Тоді її назвали на честь Климента Ворошилова. Він був соратником Сталіна родом з Бахмутського повіту, з селища Верхнє (територія нинішнього Лисичанська).

Саму ж Донецьку область перейменували на Сталінську.

На території обох областей масові арешти тривали й напередодні вторгнення нацистів на територію СРСР. Десятки тисяч радянських людей сиділи по таборах і під час всієї Другої світової.

Тож Другу світову нинішня Донеччина пройшла саме під цією назвою, як і півтора повоєнних десятиліття.

1950-ті: “десталінізація” назви області не відбулась

Після смерті Сталіна у 1953-му почалася так звана “Хрущовська відлига” — розвінчання культу особи Сталіна та процеси десталінізації.

“У лютому 1956 року відбувся XX з’їзд КПРС , де на таємному засіданні з доповіддю “Про культ особи та його наслідки” виступає Микита Хрущов. Він піддав нищівній критиці режим Сталіна і викрив культ його особи. Відтоді почався так званий процес десталінізації” , — розповідає працівник Донецького обласного краєзнавчого музею Сергій Алексєєв.

Але на географічній назві “Сталінська область” на сході України ці процеси тоді не позначилися ніяк.

1961: місто Сталіно стає Донецьком, а область — Донецькою

У жовтні 1961-го пройшов XXII з’їзд КПРС, де нарешті ухвалили рішення про посилення десталінізації.

“Зокрема, за рішенням цього з’їзду тіло Сталіна винесли з мавзолею. І у листопаді 1961-го після з’їзду місто Сталіно перейменували у Донецьк. А Сталінську область перейменували на Донецьку область” , — повідомляє Сергій Алексєєв.

Указ президії Верховної Ради УРСР про це перейменування датується 9 листопада 1961 року.

Нині Донеччина переживає надзвичайно складні часи. Частина території області окупована російськими загарбниками , а решта районів вздовж лінії фронту — під вогнем російських загарбників. 1 липня армія Російської Федерації обстріляла з пів сотні населених пунктів Донеччини. Загинув цивільний, ще троє людей дістали поранень.

Рівно 53 роки тому Станіслав перейменували на Івано-Франківськ

Івано-Франківськ міг носити назву Сталінград-Карпатський чи Сталінокарпатськ.

Як нагадує Український інститут національної пам’яті, 9 листопада 1961 місто Сталіно було перейменовано на Донецьк, а Станіслав – на Івано-Франківськ.

До 1924-го місто називалося Юзівка – на честь англійського підприємця Джона Юза. У 1869-му він заснував нове поселення на місці слободи Олександрівка Бахмутського повіту. Кажуть, що перш ніж стати Сталіно, місто кілька тижнів носило назву Троцьк – на згадку про соратника Леніна Льва Троцького (справжнє прізвище – Бронштейн), який “залізною пролетарською рукою” встановлював радянську владу на Донбасі, пише “Фіртка”.

У цей же день, але у 1962-му, місто Станіслав переіменовано на Івано-Франківськ. Місто виникло у 1662-му. Заснували його польські магнати Потоцькі. Назвали Станиславів – на честь засновника – коронного гетьмана Станіслава Ревери Потоцького. За часів Австро-Угорської влади назву змінили на німецький варіант Stanislau. Українською – Станіслав.

Нинішню назву Івано-Франківськ отримав до свого трьохсотрічного ювілею. Після Другої світової війни місцеві комуністи запропонували перейменувати Станислав у Сталінград-Карпатський чи Сталінокарпатськ.

9 листопада 1962-го «на прохання колективів промислових підприємств, колгоспів, учбових закладів, громадськості», Указом Президії Верховної Ради Української РСР місто Станислав перейменували на Івано-Франківськ.