Звідки родом Водонаєва

0 Comments

Звідки походять українські прізвища?

Цікаво, що найпопулярнішими українськими прізвищами є Шевченко, носіїв якого налічують понад 158 тисяч, та Мельник — з таким прізвищем живуть більш як 155 тисяч українців. До топ-трійки українських прізвищ належить і Коваленко — їх понад 133 тисячі.

Людей із прізвищами Бондаренко, Ткаченко, Бойко, Кравченко та Ковальчук — теж вельми багато в Україні, понад 100 000 осіб, пише газета Експрес.

Детальніше про українські прізвища — Наталія Рульова, кандидат філологічних наук, доцент кафедри історії та культури української мови Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича. — Прізвища — як вони з’явились? — З давніх-давен наші предки давали своїм дітям різні імена, щоб їх розрізняти. Коли чисельність населення зросла, стало багато людей з однаковими іменами. Тож люди придумували собі прізвиська. До прикладу, жили в одному селі три Івани. Один Іван працював ковалем, тож його прозивали Іван Коваль. Другий Іван жив за церквою — і його назвали Зацерковний. Третій Іван був дуже високим, тож і кликали Високим. Ось так, ознаки, за якими можна було розрізнити людей, лягали в основу прізвиськ, а потім і прізвищ.

Найпопулярніші в Україні прізвища, що походять від професій. Це Мельник, Швець, Кравець, Боднар і похідні — Мельничук, Кравченко, Боднаренко тощо.

— Ведмідь, Вовк, Заєць, Лисиця. Чому так багато прізвищ, які походять від назв тварин?

— Навмисне давали прізвиська, які походять від страшних та грізних тварин, яких боялися. Усе для того, щоб відвернути нечисту силу. Звідси й походять прізвища Вовк, Ведмідь. А якщо хотіли підкреслити розум чи хитрість, то називали Сова, Лисиця. Прізвисько ще давали людям, схожим на відповідну тварину зовнішньо чи характером, наприклад, Заєць, бо боягуз. Так само є багато прізвищ, що походять від рослини — їх або використовували в їжу, або жили поблизу від них, або були чимось схожими на ці рослини. Як от Дуб, Калина.

— Придумуючи прізвисько, звертали увагу на все і виокремлювали щось найпримітніше. Ось, до прикладу, перелік прізвищ, які походять від зовнішнього вигляду — Білий, Нечупара. А від звичок чи яскравих ознак характеру — Бабій чи Мовчан. За знаряддями праці, які використовував чи виготовляв предок — Кочерга, Лопата; одягу, який одягав чи шив — Чоботенко; харчів, які вміло готував чи любив їсти — Мамалига, Борщ, Голубець. Цікаво, що прізвища Козак, Козаченко, Козакевич можуть походити або від предка-козака або ж від слова “тарган”, якого теж колись називали “козаком”. А закінчення -ук, -енко може вказувати, що це прізвище дали синові. Наприклад, Іванчук — син Івана, Тимошенко — син Тимофія, Пономаренко — син пономаря, Шевченко — син шевця, Порошенко — пішло від слова порох, йомвірно, малось на увазі — син того, хто мав справу з порохом.

До речі, практично усі прізвища, що складаються з двох основ, теж походять від козаків. Це такі як Гонихмара, Непийвода, Варивода тощо.

— Понад 22 тисячі українців, згідно з даними онлайн-карти прізвищ, мають прізвище Середа, 376 українців — Неділя. А як виникли прізивща на честь днів тижня?

— Якщо прізвище — це день тижня, то ваш предок, скоріш за все, народився саме в цей день.

— А коли оте прізвисько, про яке ви розповідаєте, врешті стало офіційним прізвищем?

— Коли виникла потреба передати спадок. Тож із 30-х років ХІХ століття прийняли право, за яким ці прізвиська офіційно стали прізвищами.

— Чи можна з прізвищем асоціювати звідки родом людина?

— Так. За закінченнями прізвищ можна говорити про регіон походження. До прикладу, для західних регіонів притаманні прізвища з закінченнями -ук, -юк, -ів, як-от Вінтонів, Кравчук, Романюк. У східних регіонах дуже поширене закінчення -енко: Литвиненко, Порошенко, Гончаренко.

— Яка наука вивчає прізвища? До якого спеціаліста можна звернутися, щоб розшифрувати походження свого імені і прізвища?

— Загалом наука про походження власних назв називається ономастика. А походженням прізвищ та імен вивчає антропоніміка.

Альона Водонаєва: “У нас, у жінок, розуму немає”

Альона Водонаєва родом з Тюмені – там онаучилась на журфаці, працювала на радіо, телебаченні, була репортеромкримінальною хроніки. Однак диплом Альона Водонаєва писала не по кримінальній журналістиці: темою роботи дівчина вибрала реаліті-шоу. А для того щоб набратися досвіду, Олена Водонаєва вирушила підкорювати “Будинок-2”.

Я захищала диплом з реаліті-шоу, коли навчалася на факультеті журналістики в Тюмені: це ставали всі болеактуальною і злободенною темою. Літератури з неї не було абсолютно ніякої, довелося досліджувати все на практиці. До того протягом чотирьох років яписала курсові роботи на кримінальні теми, і можна було зазирнути в той же Кримінально кодекс, в “Етику журналіста”, ще в якісь посібники, скомпонувати матеріали інаписати теоретичну частину. А тут теорія була відсутня геть!

Перший час на “Будинку-2” я присвячувала навчанню, постійно купувала книги і багато читала. Правда, у вільне від навчання времяскандаліла і закохувалася! Втім, закохуюся я з дванадцятирічного віку. Вирахую, що це абсолютно нормально. Суть в іншому – цей проект був для міняцікавий, але тепер я подорослішала. На сьогоднішній день ні з ким з “Будинку-2” відносин не підтримую.

Зараз у моєму житті багато роботи. Япочему-то думала, что, выйдя замуж, облегчу себе график, но, уж не знаю, ксожалению или к счастью, пока получается наоборот. Якщо Всесвіт дає такуюзанятость, значить, у мене є необхідні для його виконання ресурси. І впринципі це ніяк не заважає тому сімейному щастю, про яке я думаю какженщина в першу чергу.

Russia.Ru з ‘явилася в моєму житті випадково. Хлопці запросили мене на інтерв ‘ю. Ми один одному сподобалися. І буквальночерез два дні вони знову подзвонили і запропонували створювати власну програму. Сказали, що із задоволенням нададуть для втілення моїх планів студію. Адже записи зіркових інтерв ‘ю саме з чоловіками – моя ідея.

Наймій головний кумир серед чоловіків – моймуж. Це найважливіший чоловік у моєму житті. Я його дуже люблю.

Заміжжя не повинно бути самоціллю! Есливам просто не вистачає чоловічого плеча або людини, яка брала б за васответственность, можна жити з ним і так, без штампа в паспорті. Багато жінок ходять заміж і зупиняються в розвитку. Не знають, що робити далі. Метою, на мій погляд, має бути щастя!

Жінка може вийти заміж і десять, ідвадцять, і тридцять разів. Але навіщо? Є й ті, які взагалі заміж не виходять. Живуть до старості одні, і подібне становище для них комфортне. Їх не можна заєто засуджувати! Як, втім, і жінок, які не народжують, так як не хочуть іметьдетей.

Я раджу: набирайтеся досвіду. Простовстречайтесь с мужчинами или живите вместе, чтобы понимать, как вести себя приконфликтах, как выходить из сложных ситуаций. І це сприятиме особистій житті вже в шлюбі.

Якщо четвертий чоловік б ‘є вас по морді, тоділо не в чоловікові, а в морді. Але насправді, якщо всі ваші цивільні шлюборозвалювалися, це зовсім непогано. Так було судилося.

Жінка завжди повинна спочатку думати осебі, про свою сім ‘ю, про свого чоловіка, про дітей. І вже тільки на друге місце залишити кар ‘єру, захоплення, різноманітні хобі.

Особисто я завжди брала приклад з батьків. Мої мама з татом досі один одного люблять, пишуть один дружці любовниезаписочки, ходять разом в театри і в кіно. При цьому вони і молодість своюсосховали – виглядають на всі сто. Видно, що у людей все в житті в порядку.

На шиї чоловіка сидіти не потрібно. Однакоистинные женщины не должны заниматься работой. У мене є задоволеного подруг, які приходять додому абсолютно виснажені і кажуть: “Я втомилася, як бенгальський кінь! Нічого не хочу. Чоловікові готувати не буду “. Чоловікові непотрібна така “хвора” жінка. Приходячи додому, він повинен заряджатися енергією, отримувати добрі, позитивні емоції. Отримувати секс, любов, теплоту і турботу. Щоб зранку йти заробляти гроші – як я це називаю, приносити мамонта.

Жінки – прекрасні квіти. Ми народжені длялюбви, краси, щастя. Для того, щоб народжувати дітей, щоб любити чоловіків, які будуть приносити до наших ніг все, про що ми мріємо.

Чоловік і жінка повинні впливати друг наруга позитивно. Не вимотувати своєму партнеру нерви, не перевиховувати другдруга якимись своїми заморочками і принципами, а прагнути до здоровимотношень, тобто приносити один одному тільки користь, разом рости.

Мені три рази троє різних чоловіків делалипредложение руки і серця. І ці весілля зривалися. Може, бог вберіг, а можетбыть, перш потрібно думати головою, з ким ти збираєшся зв ‘язати своє життя. Іпонімати: якщо ти справжня жінка, то поруч з тобою повинен бути справжня вечеря.

Чоловік – це наш захист, наша опора, нашмозок. Адже у нас, у жінок, немає розуму. У нас є мудрість, яка зосереджувала животе і серце. І ми саме нею відчуваємо і думаємо. І це нормально. Якихось чоловічих речах ми навіть замислюватися не повинні!

Ми самі притягуємо в своє життя чоловіків. Тих, кого заслуговуємо. Коли жінка несе на собі всю відповідальність, когдаона паше як вол, поруч з нею обов ‘язково з’ явиться інфантильний, слабеньчеловік, який все життя просидить у неї на шиї. Вона буде вирішувати, куди імїхати у відпустку, яку машину купувати, в яку школу влаштовувати дітей. Етонеправільно! Все-таки більшу частину питань повинні вирішувати чоловіки.

У Радянському Союзі в жіночій консультації настінці висів плакат з зображеною на ньому жінкою в закритому одязі сословами: “Скажи ні!”. Мені здається, багато жінок дотримуються цієї заповіді. Тому хотілося б нагадати, що все-таки боженька-то нас створив з такімтелом, з такою душею, щоб все було природно. Будьте відкритими, приймайте від чоловіків все те позитивне, що вони вам дають. Починаючи від букетів квітів, навіть якщо вони вам не подобаються, закінчуючи любовнимиотношениями. Тому що чоловікам потрібно свою любов показувати. І у вас тоді небуде ніяких проблем ні з гінекологією, ні з нервовою системою.

Що стосується музики, я планую сейчаснескілько сенсаційних дуетів. Здійснюю мрії дитинства. Саме з дитинства яочень люблю групу “Х. забий “, незмінним лідером якої є Найк Борзов.З ними не так давно заспівали і Марина Хлібникова, і Борис Гребенщиков. Якщо хлопці погодяться, я буду просто щаслива заспівати з ними. Однак же прекрасно розумію, що можу здатися їм занадто вже гламурненькою дівчинкою.

Я – персонаж не андерграундного світу. Однак шалено люблю подібні пісні. Вважаю їх не стільки матерщинними, скількофілезькими.

У моєму житті вже були музичні проекти -взяти ту ж групу Plazma. І ще багато хлопців пропонували записати сумісні, але мене більше тягне в інший бік. Незважаючи на те що я люблю іМадонну, і Фредді Мерк ‘юрі, і “Іванушек Інтерненшл”, від яких взагалі фанатеюс чотирнадцяти років, але по духу мені ближче все-таки рок, андерграунд, альтернативна музика.

Сольний проект? Звільніть! Вважаю, що кожен человік повинен займатися своєю справою, робити те, що у нього добре виходить. Я, наприклад, ще й хрестиком вишиваю, і картини красиві малюю маслом. Але дарюсвої роботи друзям, батькам. І не збираюся організовувати виставки. Хоча думки Даня Федоров, і Арсеній Власов сказали: “Мммм! А ти непогано малюєш! ” Може, я і непогано малюю, але я не художник.

Я – не співачка. Тому якщо мені запропонували цікаві спільні проекти з кимось, я із задоволенням погоджуся. А сольнозаніматися співом, звичайно, не буду. Тому що в нашій країні і так існують маси якихось незрозумілих співачок. Я не розумію, невже ж у них настількосильна жа