Скільки Оскарів у Темного Лицаря

0 Comments

Правильний Бетмен: як я передивився трилогію Нолана і не почав боротися зі злочинністю

Бет-трилогія Нолана ще з моменту виходу фінальної частини в 2012 році стала класикою супергеройського кіно (та й кінематографу вцілому). Окей, можливо «Бетмен: Початок» і «Повернення Темного лицаря» заскочили у цей вагон лише за компанію з епохальним «Темним лицарем», але давайте дивитися на факти — режисер примудрився показати абсолютно новий підхід до фільмів про надлюдей в латексі.

Дочекавшись чергової річниці бенефісу Гіта Леджера, ми вирішили влаштувати біндж-вотч усіх трьох частин легендарної франшизи. Щоправда цього разу штурвал у Саші перехопив я (бо це не «Секс і місто»), занурившись у реалізм ноланівського Ґотема. Про це — нижче.

«Бетмен: Початок»

Пам’ятаю, як в 2006 році був страшно незадоволений стрічкою Нолана після перегляду. Після гротескності Бертона і Шумахера надмірний реалізм «Початку» видавався химерним експериментом. Іронічно, що при цьому саме перша частина трилогії найбільше нагадує коміксовий стиль попередників.

По-перше, Ґотем тут дуже схожий на неоготику оригінального «Бетмена» 1989 року. Щоправда не візуально, а скоріше атмосферно — ті ж темні, непривітні закутки, похмурість, туман і цього разу рясний дощ підкреслювали непривітність рідного міста Брюса Вейна. «Бетмен: Початок» рясніє CGI-ефектами і більшість з них, як не дивно, дісталися пейзажам. Особливо виділяється на цьому фоні острів Нерроуз — нагромадження фавел посеред мегаполісу видається аж надто намальованим.

По-друге, попри спробу Нолана максимально реалістично показати перший рік Бетмена (так, сюжет частково надихався «Першим роком» Френка Міллера), деякі моменти виглядають доволі абсурдно. Наприклад, стрибки Бетмобіля по даха Ґотема. Так-так, нам пояснили специфіку Тумблера, але на практиці вона виглядає надто комічно. Особливо, коли в цей момент Кеті Голмс намагається грати переляк, а ще недосвідчений Бейл в костюмі хрипить «РЕЙЧЕЛ!».

Я б сказав, що хід з отруєнням цілого острова виглядає надмірно, але у «Темному лицарі» і тим більше «Поверненні Темного Лицаря» масштаби будуть ще більшими. Майже як у серії ігор Arkham від Rocksteady.

В решті елементів «Бетмен: Початок» зробив усе, щоб максимально дистанціюватися від «Бетмена і Робіна». І це при тому, що Нолан примудрився запхати в історію одразу чотирьох антагоністів: Раса аль Гула, Пугало, Віктора Ззаса та Джо Чіла. Цьому суттєво допомогла ідея з флешбеками — режисер отримав можливість розмежувати кілька сюжетних ліній, максимально доступно показавши розвиток головного героя. Так, Бейл із зачіскою-грибом не надто схожий на 16-річного, але темп фільму не дає часу звернути на це увагу. Як і на деталі вбивства батьків Брюса в алеї — нема часу пояснювати, чого мільярдери вийшли чорним ходом, просто оцініть атмосферність сцени!

Взагалі, мені здається що зміщення акценту історії з Бетмена на Брюса Вейна — ключ до успіху всієї трилогії. Завдяки такому підходу перша третина фільму взагалі перетворилась на зразковий оммаж фільмам про східні єдиноборства з вишенькою у вигляді сцени випробування в Лізі Тіней. Що стосується безпосередньо початку шляху Бетмена, то я навіть не знаю, що більше гріє душу: процес обладнання печери і створення ґаджетів чи інтеракції Брюса з Альфредом і Фоксом. Останні двоє взагалі претендують на звання «сірих кардиналів» трилогії — без них вона б втратила левову частку шарму. До того ж, саме вони неочікувано забезпечують більшість гумору для усієї франшизи. Подається він, звичайно ж, у класичному для Нолана непомітно-іронічному стилі, але при цьому після повторного перегляду я готовий назвати «Бетмен: Початок» ледь не комедією. Порівняно з продовженнями тут дуже багато веселощів.

Можливо стрічку тягне назвати комедією через Кеті Голмс. Так, звичайно я не омину нагоди вчергове нагадати про провальний кастинг Нолана на роль Рейчел. Постійна напів-посмішка акторки, яка з’являлася навіть у найдраматичніші моменти, разом з постійно відсутнім поглядом створює враження, що в один момент режисер просто втомився перезнімати дублі та й просто вгамселив Голмс обухом по голові. Вийшло вже як вийшло.

«Темний лицар»

Зізнаюсь чесно, після виходу стрічки я передивився її, напевне, сотню разів, затерши до дір ліцензійну DVD (пам’ятаєте часи, коли вони у нас продавалися?). Я досі вважаю фільм найкращим зразком супергероїки, який тільки бачив великий екран, але ж скільки у цьому фільмі сюжетних дір!

Серйозно, не картина, а сир. Колись у мережі вже ходив мем про надскладний план Джокера, який складається з неймовірної кількості випадкових ходів і це, звичайно, чиста правда. Звичайно, ви можете притримуватися ідеї про те, що персонаж Леджера — скажена собака, яка просто біжить за автівкою, але тоді ситуація стане ще гіршою. У такому разі 70% подій у фільмі відбуватимуться з незрозумілих причин.

Взагалі, у Джокера, виявляється, є цілком конкретна суперздібність. Він вміє створювати вибухівку з повітря і у випадкових місцях. Серйозно, якщо прикинути логістику на таку кількість мінувань, то Ґотем ще за місяць до цих подій мав стояти у заторах, бо до госпіталю, паромів та випадкових будівель звозили тонни баків з горючою рідиною.

Окей, трійка моїх улюблених сценарних ляпів:

Третє місце — Джокер за кілька годин примудряється непомітно замінувати центральний госпіталь Ґотема, при тому що в то й же час там лежить окружний прокурор, до якого навідується навіть Бетмен.

Друге місце — Гарві Дента евакуюють не в першу чергу, а останнім. При чому це роблять два полісмени, один з яких має тримати місце в автобусі.

Перше місце — Брюс Вейн якимось чином за три дні перетворює усі телефони в місті (УСІ ТЕЛЕФОНИ МІСТА) в сонарні установки задля того, щоб знайти Джокера. І таки знаходить його. Щоправда на момент, коли Бетс прибуває на місце, там вже його чекають люди Ґордона, які знайшли Джокера раніше.

І такими ляпами наповнена ледь не кожна подія фільму! Кожна. Але знаєте, що дивовижно? Що темп фільму абсолютно це нівелює, тому вражатися сценарній катастрофі можна лише в двох випадках: або задатися ціллю знайти у фільмі мінуси, або подивитися його надто багато разів. В останньому випадку ти починає відсторонено оцінювати події, намагаючись проаналізувати їх як цільну картину. Вони, зрозуміло, не складаються воєдино.

То чи можна казати, що «ворнери» купили усіх критиків, а фанатів просто раптом накрила пелена, за якою вони не помітили сценарного провалу? Аж ніяк. Нолана не дарма називають генієм і геніальність його полягає якраз у вмінні підібрати ідеальну структуру для фільму. Згадайте фокус в «Престижі», нашарування в «Початку» чи ігри з часом в «Дюнкерку» — всі елементи фільмів постановника працюють на те, щоб створити у глядача ідеальне відчуття темпу та атмосфери. У випадку з «Темним лицарем» нам демонструють хаос, ілюструючи цим Джокера — структура фільму допомагає тримати постійну напругу і неймовірний темп. Ви тільки подумайте, у стрічки чотири кульмінаційні моменти! Даруйте, п’ять, я забув про викрадення Лау.

Така гонка не дає жодної секунди на роздуми і потребує постійного розвитку сюжету — звідси і купа подій, які складно зв’язати при спокійному та врівноваженому аналізі. Звичайно, на папері усі ці ляпи видаються катастрофою, тоді як у динаміці фільму вони легко перекриваються прекрасними діалогами (які я цитував по пам’яті) та прекрасною грою акторів. Окрім Леджера, у «Темному лицарі» нарешті розкрився Ґордон Ґері Олдмана, Аарон Екгарт нічого не зіпсував своїм Дентом, а замість Кеті Голмс ми нарешті отримали прекрасну Рейчел у виконанні Меггі Джилленгол. І спробуйте тільки щось сказати про зовнішність.

І наостанок, мій улюблений ляп, що отримує Гран-прі:

У вас є супергерой, якого любить все місто, знають всі полісмени, з яким співпрацює влада. Як хтось взагалі міг повірити, що Бетс раптом вб’є п’ятьох людей, у тому числі й Дента? А якщо і могли, то навіщо було приписувати це Бетмену? Чому не було спихнути це все на Джокера? Подивіться, клоун викрав нашого доблесного Білого Лицаря з госпіталю і вбив! Ні? Ну окей.

Як Бетмен втік наприкінці фільму “Темний лицар: Відродження легенди”

У фільмі “Темний лицар: Відродження легенди” глядачі повірили, що Бетмен помер, і лише наприкінці дізналися, що він живий і здоровий. Як йому це вдалося?

Фільм “Темний лицар: Відродження легенди” залишив кілька загадок, але найбільша з них полягає в тому, як Бетмен втік наприкінці фільму – і як він міг це зробити. Чи справді Нолан зробив це? Чи помер Бетмен у фільмі “Темний лицар: Відродження легенди”? Бетмен мав цікаву історію на великому екрані, яка почалася в 1940-х роках з двох багатосерійних фільмів, за якими пішла адаптація телешоу 1960-х років з Адамом Вестом і Бертом Уордом у головних ролях. У 80-х роках компанія Warner Bros. почала свою першу серію фільмів про Бетмена з фільмом Тіма Бертона “Бетмен”, за яким пішли “Бетмен повертається”, “Бетмен назавжди” та “Бетмен і Робін”. Проте немає жодного фільму, де Бетмен помирає, і, незважаючи на теорію, Бетмен виживає у фільмі “Темний лицар: Відродження легенди”.

На початку 2000-х років “Хрестоносець у масці” пережив ще одну екранізацію, цього разу з Крістофером Ноланом як режисер і в іншому стилі, ніж фільми Бертона і Джоела Шумахера. Першим був фільм “Бетмен: Початок” 2005 року, який представив глядачам Крістіана Бейла у ролі Брюса Уейна/Бетмена, Ліама Нісона у ролі Ра’с аль Гула та Кілліана Мерфі у ролі Джонатана Крейна/Супутника. Сіквел “Темного лицаря”, в якому з’явилася нова версія ворога Бетмена, Джокера (Хіт Леджер), був набагато похмуріший за свого попередника, що, поряд з грою Леджера і загальним сюжетом, зробило його одним з найкращих фільмів про супергероїв усіх часів. Трилогія Нолана завершилася фільмом “Темний лицар: Відродження легенди”, тепер уже із лиходіями Бейном ( Том Харді ) та Талією аль Гул (Маріон Котійяр). Фільм змусив фанатів на кілька хвилин повірити, що Бетмен пожертвував собою заради порятунку Готем-Сіті, але це виявилося брехнею.

Коли Готем-Сіті був готовий знищити бомбу, Бетмен та Селіна Кайл (вона ж Жінка-кішка) зробили все можливе, щоб зупинити вибух, доставивши її в реакторний відсік, щоб її можна було стабілізувати, але Талія подбала про те, щоб цього не сталося . Не маючи можливості зупинити детонацію, Бетмен вирішив використати “Летючу мишу” і полетів на бомбі подалі від бухти, щоб вона не вибухнула над містом. Після цього Бетмена вважали загиблим (можливо, така ж доля чекає і на Бетмена Бена Аффлека в DCEU).

Але наприкінці “Темного лицаря” з’ясувалося, що Брюс живий і здоровий, живе у Європі із Селіною. Раніше у фільмі згадувалося, що автопілот “Летючої миші” не працює, і оскільки Бетмена ніколи не бачили літак, що покидав, глядачі задавалися питанням, як він міг залишитися в живих. То чи помре Бетмен у “Темному лицарі”? Ні, на думку Крістофера Нолана та Крістіана Бейла, які обидва дотримуються версії, що Брюс інсценував свою смерть. Ось як пояснюється спірна смерть/втеча Бетмена наприкінці фільму “Темний лицар: Відродження легенди”.

Як Бетмен вижив після вибуху бомби у фільмі “Темний лицар піднімається”

Ось чому багато фанати досі сперечаються про те, чи помре Бетмен у фільмі “Темний лицар: Відродження легенди”, незважаючи на те, що у фільмі показаний живий Брюс Уейн. У фіналі фільму Темний лицар: Відродження легенди з’ясовується, що Брюс Вейн вижив після вибуху бомби Талії. Щоб пояснити, як Бетмен міг вибратися з кажана і відправитися в безпечну зону до того, як бомба вибухнула, важливо відзначити, що ця частина фільму розказана не в хронологічному порядку – це означає, що летюча миша і крупний план обличчя Бетмена, що відлітають, відбуваються не в один і той самий час. Це дозволяє Бетмену перевести літак на автопілот – який, як з’ясувалося, був виправлений до того, як це сталося, – і катапультуватися до вибуху.

Що стосується того, коли саме Темний лицар викинувся з Кажана, деякі вважають, що це сталося за десять секунд до вибуху, а деякі стверджують, що це могло статися під час вибуху на вершині будівлі (що пов’язано з одним з уроків Ра, які часто неправильно вимовляються). ‘с аль Гула в “Бетмен Початок” про дим). Фокус тут у тому, що Нолан використовує нелінійні кадри, щоб змусити глядачів повірити, що Бетмен не вижив наприкінці “Відродження Темного Лицаря”, зберігаючи останній сюрприз для фінального кадру фільму. Виживання Брюса означає, що він може вийти з тіні Бетмена і жити своїм власним життям, вільним від відповідальності месника за порятунок Готем-Сіті.

Чи справді Бетмен виживе у “Темному лицарі”? Теорії пояснено

Можливо, що летюча миша, як і Тумблер, мала другий транспортний засіб, за допомогою якого він міг втекти. Деякі фанати припускають, що Кажан міг використовувати один з високотехнологічних гаджетів Бетмена Нолана, що дозволяє їй опускатися під воду, щоб забезпечити захист від радіації бомби і зробити це з достатньою швидкістю, щоб виявитися якнайдалі від радіусу вибуху.

Враховуючи нелінійні кадри, Бетмен міг би катапультуватися з літака і миттєво полетіти на багато миль. Також можливо, що закінчення фільму “Темний лицар піднімається” було вигадкою Альфреда і насправді нічого не сталося. Врешті-решт батько-фігура Брюса хотів, щоб він залишив життя Бетмена позаду і рухався далі. Смерть не була тим, про що думав Альфред, тому Альфред з TDKR міг уявити Брюса, який більше не приховується, щасливим з Селіною, як спосіб впоратися зі своїм горем.

Найбільша причина, через яку Бетмен міг вижити (і піти на пенсію) у “Темному лицарі”, полягає в тому, що Нолан не став би включати до фільму пояснення автопілота, якби герой мав померти від самого початку. Бетмен завжди стежив за тим, щоб його гаджети працювали, і здається контрпродуктивним так довго лікуватися в підземній в’язниці тільки для того, щоб вижити, повернутися до Готема і загинути від вибуху. Звичайно, у Нолана є схильність включати в сюжет деталі, які спотворюють реальність (прикладом тому можуть служити фільми Крістофера Нолана, не пов’язані з Бетменом, такі як Початок і Престиж), і він міг би зробити те саме з кінцівкою “Темний лицар: Відродження легенди”. Але якщо проаналізувати фінал фільму заднім числом, більш ніж ймовірно, Бетмен просто катапультувався раніше часу.

Що Крістіан Бейл розповів про долю Бетмена у фільмі “Темний лицар: Відродження легенди”

Крістіана Бейла питали про фінальну сцену Бетмена у фільмі “Темний лицар: Відродження легенди”. Він висловив свою точку зору на теорію та двозначність досить ясно, і він твердо стоїть на позиції “Бетмен вижив у “Темному лицарі”. “Моя особиста думка? Ні, це був не сон”. Бейл сказав про фінальну серію, де Альфред шпигунить за Брюсом у Парижі: “Це було насправді, і він був просто в захваті від того, що, нарешті, звільнився від привілею, але зрештою від тягаря бути Брюсом Уейном”. Проте Бейл також визнає, що роль Темного лицаря Нолана не робить його остаточним авторитетом у каноні фільмів Нолана про Бетмена. Раніше в тому ж інтерв’ю він уточнив: “Я знаходжу це дуже цікаво. І щодо більшості фільмів я схильний казати: “Це те, що думають глядачі”.

Однак інтерпретація Бейла здається йому цілком певною. “Моя особиста думка? Ні, це був не сон”. Крістофер Нолан також висловив свою думку про те, чи помре Бетмен у “Темному лицарі”. В інтерв’ю 2021 року режисер пояснив, що смерть Брюса Уейна не має великого значення, бо Бетмен завжди житиме. “Темний лицар: Відродження легенди” – це точно і кінець історії Бетмена, як я хотів її розповісти, а відкритий характер фільму – це просто дуже важлива тематична ідея, яку ми хотіли донести до глядача, а саме те, що Бетмен – це символ . Він може бути будь-ким, і це було дуже важливо для нас”. На думку Нолана, інтерпретація Готема, яку він створив для своєї трилогії, отримає нового Бетмена у всесвіті після відходу Брюса Уейна. “Необмежені елементи пов’язані з тематичною ідеєю про те, що Бетмен не був важливим як людина, – пояснив Нолан, – він щось більше. Він символ, і символ продовжує жити.

Отже, чи помре Бетмен у “Темному лицарі”? Ні. Навіть якщо бачення Альфреда про Брюса в Парижі було лише сном, кінець Брюса Вейна не означає кінець Бетмена, особливо для Крістофера Нолана. Що стосується людини, яка стоїть за Вейном, то Крістіан Бейл твердо впевнений, що його Брюс Вейн не помер, а навпаки, інсценував свою смерть. Щоб урятуватися від вибуху наприкінці “Відродження Темного лицаря”, знадобилося б майже надлюдське везіння, планування та сила волі. Однак це фільм про Бетмена, а кинути виклик неможливим шансам завжди було справою Бетмена.