Пастернак: вирощування з насіння на городі, сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 28 лютого 2019 Перша редакція: 31 серпня 2016 🕒 15 хвилин 👀 33930 разів 💬 1 коментар

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за пастернаком
• Овоч пастернак – опис
• Вирощування пастернаку з насіння
  • Посів насіння пастернаку
  • Вирощування розсади пастернаку
  • Пікірування пастернаку
  • Коли садити пастернак у відкритий ґрунт
  • Ґрунт для пастернаку
  • Як посадити пастернак у відкритий ґрунт
  • Посадка пастернаку під зиму
  • Як виростити пастернак
  • Полив пастернаку
  • Підживлення пастернаку
  • Хвороби пастернаку
  • Обробка пастернаку
  • Шкідники пастернаку
  • Лікувальні властивості пастернаку
  • Пастернак – протипокази
  • Коментарі

  Рослина пастернак посівний, або луговий, або звичайний (лат. Pastinaca sativa) є трав’янистим багаторічником, видом роду Пастернак родини Зонтичні, або Селерові. Назва рослини походить від латинського слова pastus, що означає «їжа, корм, харчування». Інакше пастернак називають білою морквою, білим корінням, польовим борщем. Батьківщина пастернаку – Середземномор’я. Людству пастернак відомий із незапам’ятних часів – згадки про нього є в працях Плінія та Діоскорида, що датуються І ст. до нашої ери, а його насіння виявлено в розкопках неоліту на території Швейцарії. Стародавні греки й римляни називали цей овоч «пастінака», використовували його в їжу і в лікувальних цілях, а також годували ним худобу.

  До середини XVI століття пастернак став для європейців такою ж звичною та доступною їжею, як у більш пізній час картопля, що витіснила пастернак з європейських городів, а в XVII столітті пастернак, іменований «польовий борщ», з’явився і в Росії. Сьогодні в дикому вигляді овоч пастернак росте в засмічених місцях серед чагарників на Кавказі, у Туреччині, Європі, Західному Сибіру. Культивується ж пастернак по всьому світу.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за пастернаком

  • Посадка: посів насіння в ґрунт – із середини до кінця квітня або під зиму, у кінці жовтня. Посів насіння на розсаду – у середині або в кінці березня, висадка сіянців на грядку – у середині травня.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло або притінок.
  • Ґрунт: вологий, суглинний, супіщаний або торф’яний, нейтральної реакції.
  • Полив: при вирощуванні у вологому ґрунті досить 4-5 рясних поливань у посуху, але в сезон із нормальною кількістю опадів полив не потрібен.
  • Підживлення: 3-4 рази за сезон розчином коров’яку, настоєм золи й рідкими мінеральними комплексами: через тиждень після висадки і ще раз, через три тижні – азотним добривом, а з другої половини липня – калійними та фосфорними.
  • Розмноження: насіннєве.
  • Шкідники: кминна міль, смугастий щитник, польова блішка та попелиця.
  • Хвороби: септоріоз, церкоспороз, мокра бактеріальна гниль, чорна гниль (або альтернаріоз), біла та сіра гнилі коренеплодів.

  Овоч пастернак – опис

  Стебло у пастернаку заввишки від 30 до 200 см, прямостояче, шорстке, борозенчасте, гранчасте, гостроребристе, опушене і в верхній частині розгалужене. Листя – непарноперисте, складається з 2-7 пар лопатевих або великпильчастих овальних більш-менш опушених листочків, у нижній частині короткочерешкових, у верхній – сидячих. Коренеплід пастернаку, що дозріває в перший рік, білий, товстий, запашний і солодкуватий на смак, іноді округлий, як ріпа, іноді конусоподібний, як морква, у розрізі брудно-жовтий. Квітки з жовтим віночком – дрібні, правильні, двостатеві, зібрані в складне парасолькоподібне суцвіття, що складається із 5-15 променів – зацвітають на другий рік. Плід у пастернаку – округло-овальний, сплюснутий вислоплідник брудно-жовтого кольору.

  Пастернак є близьким родичем таких городніх рослин: морква, петрушка, фенхель, кріп, селера, коріандр і любисток. Із нашої статті ви дізнаєтеся, як здійснюється посадка та догляд за пастернаком, які існують сорти пастернаку для відкритого ґрунту, як виростити розсаду пастернаку, які терміни посадки пастернаку в ґрунт, коли садити пастернак у середній смузі, а також як здійснюється посадка та догляд за пастернаком у відкритому ґрунті.

  Вирощування пастернаку з насіння

  Посів насіння пастернаку

  Вирощування пастернаку і догляд за ним починається з посіву. Пастернак – найбільш холодостійка з коренеплідних культур, тому насіння можна було б сіяти просто в ґрунт, тільки-но він прогріється. Але оскільки через високий уміст у насінні ефірних олій пастернак сходить дуже погано, краще, звичайно, вирощувати його розсадним способом. Перед посівом велике насіння пастернаку має пройти спеціальну обробку: спочатку його замочують на добу в теплій воді, яку міняють, щойно вона охолоне, потім посівний матеріал обробляють стимулятором росту – Гетероауксином, Епіном або Цирконом і тільки після цього сіють у торф’яні горщики, наповнені ґрунтосумішшю на основі торфу. Субстрат можна придбати у крамниці або скласти з городньої землі, торфу, піску та перліту – головне, щоб він був легким і пористим. Перед посівом субстрат необхідно просіяти й пропарити в духовці або пролити окропом для знезараження.

  Горщики заповнюють вологим субстратом, ущільнюють його так, щоб він був нижче краю посудини не менше, ніж на сантиметр, розкладають у кожен горщик по поверхні по 2-3 насінини пастернаку і присипають їх зверху тонким шаром субстрату, після чого горщечки складають на піддон і накривають плівкою.

  Вирощування розсади пастернаку

  В очікуванні сходів щодня на 7-10 хвилин піднімайте плівку, якою накриті посіви, для провітрювання. Насіння пастернаку, як уже згадувалося, через наявність у ньому ефірних олій вирізняється тугопрорісністю, тому перших паростків доведеться чекати не менше двох тижнів. Щойно вони з’являться, плівку можна буде прибрати, а горщики перемістити ближче до світла. Як доглядати за пастернаком у розсадний період? Вирощування пастернаку вимагає довгого світлового дня – для нормального розвитку сіянців день пастернаку має тривати щонайменше 14 годин, тому за потреби будьте готові організувати розсаді додаткове підсвічування. Полив сіянців здійснюється в міру висихання верхнього шару ґрунту в горщиках. Постарайтеся не перезволожити рослини, інакше вони від застою вологи в корінні можуть захворіти і навіть загинути.

  Пікірування пастернаку

  Коренеплідні рослини погано зносять пікірування, саме тому їх і сіють не в загальні ящики, а в окремий посуд. Коли у сходів утвориться по першій парі справжніх листків, потрібно вибрати для подальшого зростання найсильніший із них у кожному горщику, а інші відщипнути над поверхнею субстрату, щоб висмикуванням не травмувати корінь сильного сіянця.

  Днів за 10 до висадки розсади у відкритий ґрунт її для гарту починають щодня виставляти на деякий час на вулицю, поступово збільшуючи тривалість перебування сіянців на свіжому повітрі.

  Посадка пастернаку у відкритий ґрунт

  Коли садити пастернак у відкритий ґрунт

  Посадка пастернаку у відкритий ґрунт здійснюється в середині травня, коли сіянцям виповниться 28-30 днів. У цей час, як правило, поворотні заморозки вже позаду і ґрунт достатньо прогрівся. Посадка пастернаку в Підмосков’ї здійснюється приблизно в ті ж терміни з поправкою на весняну погоду.

  Ґрунт для пастернаку

  Відведіть пастернаку ділянку, що добре освітлюється сонцем, хоча він може рости і в притінку. Найбільше пастернаку підходять вологі торф’яні, супіщані і суглинні ґрунти з нейтральною реакцією. Кислі ґрунти пастернаку протипоказані, тому їх обов’язково вапнують.

  Намагайтеся не вирощувати пастернак після таких рослин, як-от: морква, петрушка, селера, пастернак та інші коренеплоди, оскільки у всіх них спільні хвороби й шкідники. Найкращими попередниками для пастернаку вважаються цибуля, капуста, буряк і картопля, особливо якщо під їх посадку вносилися добрива – пастернак краще росте на ґрунтах, удобрених заздалегідь, тому ділянку під нього потрібно готувати з осені: ґрунт звільняють від бур’янів і, якщо під попередників не вносилась органіка, перекопують ділянку з перепрілим гноєм із розрахунку піввідра на м² ділянки. Навесні, перед висадкою в ґрунт розсади, ґрунт знову перекопують, розрівнюють і формують високі грядки.

  Як посадити пастернак у відкритий ґрунт

  На грядці роблять ямки на відстані 10-12 см одна від одної в ряду і міжряддями не вужче 40 см. Глибина ямок має бути такою, щоб у неї помістився сіянець разом із торф’яним горщиком. Якщо ви сіяли пастернак у пластикові горщики, полийте сіянці перед пересадкою й обережно переваліть їх із горщиків у ямки разом із земляною грудкою. Після посадки полийте грядку.

  Посадка пастернаку під зиму

  Підзимовий посів пастернаку здійснюють до середини жовтня в заздалегідь (бажано з весни) підготовлений ґрунт. Оскільки насіння у пастернаку велике, його сіють по три штуки на глибину 3-4 см у ямки, розташовані на відстані 10-12 см одна від одної при ширині міжрядь 40-45 см. Підзимовий посів пастернаку кращий тим, що навесні сходи з’являються дуже дружно. Сходи, що з’явилися, проріджують так само, як і розсаду – залишають у ямці найсильніший паросток, а решту вищипують. Про те, як здійснюється догляд за пастернаком, ми розповімо в наступному розділі.

  Догляд за пастернаком

  Як виростити пастернак

  Вирощування пастернаку у відкритому ґрунті передбачає виконання добре знайомих кожному городникові процедур – поливу, розпушування ґрунту в міжряддях, прополювань і підживлень. Загалом пастернак напрочуд невибагливий. Перше розпушування проводять, коли з’являються сходи або коли ви переконалися, що розсада прийнялась. Потім ґрунт розпушують після кожного поливання або дощу.

  Полив пастернаку

  Пастернак вологолюбний і особливо має потребу у воді на стадії формування коренеплодів. Від нестачі води листя рослини стає блідим, його зростання сповільнюється, і пастернак навіть може випустити стрілку, коренеплоди ж розтріскуються, стають грубими, сухими й волокнистими. А від надлишку вологи пастернак може захворіти грибковими хворобами. То як поливати пастернак? Якщо він зростає у вологому ґрунті, йому буде цілком достатньо 4-5 рясних поливань у посушливу погоду, але якщо влітку регулярно йдуть дощі, то цілком імовірно, що поливати пастернак вам не доведеться. Після поливання зручно розпушувати ґрунт на ділянці й видаляти бур’яни. Але врахуйте, що в спекотну суху погоду листя пастернаку виділяє їдку ефірну олію, що викликає опіки, тому намагайтеся працювати на ділянці після заходу сонця або рано-вранці.

  Підживлення пастернаку

  Упродовж вегетаційного періоду пастернак підживлюють 3-4 рази. Як удобрювати пастернак? Добрива слід вносити виключно в рідкому вигляді – розбавлений водою в пропорції 1:10 коров’як, настій золи або розчин мінеральних добрив. Через тиждень або два після висадки розсади її підживлюють азотними добривами, ще через три тижні азотне підживлення повторюють, а з другої половини липня переходять на удобрення пастернаку калійними й фосфорними підживленнями. Однак якщо ви вирощуєте рослину в родючому ґрунті, можна обійтись і без підживлення, особливо якщо добрива вносилися при підготовці ділянки.

  Шкідники і хвороби пастернаку

  Хвороби пастернаку

  Пастернак страждає на ті ж захворювання, що й інші представники родини Зонтичних: септоріоз, церкоспороз, мокру бактеріальну гниль, чорну гниль (або альтернаріоз), а також білу та сіру гниль коренеплодів.

  Септоріоз проявляється утворенням на листках рослини численних плям середнього розміру без чітких меж, які поступово темніють і стають буро-коричневими. Уражена рослина жовтіє і сохне. Прогресує септоріоз у прохолодну погоду на тлі підвищеної вологості повітря. Проникнення інфекції відбувається через продихи.

  Церкоспороз можна впізнати по неправильної форми жовтуватих або брудно-бурих плямах діаметром до 6 мм, які виникають на листках і стеблах рослини. З розвитком захворювання плями в середині вицвітають, а облямівка навколо них стає темнішою. Краї уражених листків піднімаються і злегка загортаються. На стеблах подовжені рудувато-коричневі плями виглядають як вдавлені. Хворі рослини відстають у розвитку, їхнє листя жовтіє і сохне.

  Мокра бактеріальна гниль – захворювання дуже поширене, особливо в умовах нестабільної температури й підвищеної вологості. Воно вражає коренеплоди і під час зберігання, і в полі. Починається хвороба із загнивання в хвостовій частині – спочатку на рослині з’являються темні водянисто-маслянисті плями, потім на їхньому місці утворюються заглиблення з гниючою смердючої масою, яка випливає з плодів у вигляді слизу, через що поширення інфекції на інші рослини відбувається дуже швидко.

  Альтернаріоз, або чорна гниль, розвивається в основному вже в сховищі: на коренеплодах виникають злегка вдавлені темні плями, на яких у сиру погоду утворюється темний оливковий наліт. У розрізі уражені тканини вугільно-чорного кольору.

  Біла гниль (ботритис) і сіра гниль (склеротинія) вирізняються кольором нальоту, який утворюється на коренеплодах. При захворюванні білою гниллю наліт білий, у вигляді пластівців із чорними склероціями грибка, а сіра гниль вкриває коренеплоди сірим пухнастим нальотом. Найбільш шкідливі ці хвороби в теплу погоду з підвищеною вологістю повітря.

  Обробка пастернаку

  Для того щоб грибкові хвороби не вражали пастернак, рекомендуємо вам комплекс заходів, що охоплює:

  • дотримання сівозміни – повторно пастернак можна повертати на ділянку не раніше, ніж через 3-4 роки;
  • строга відповідність заходів із догляду правилам агротехніки культури;
  • ретельну підготовку ділянки перед посадкою, у тому числі і видалення з неї залишків попередньої культури;
  • передпосівну півгодинну обробку насіння у воді температури 50 ºC з наступним швидким охолодженням і підсушуванням;
  • правильне зберігання коренеплодів.

  Якщо ж, не дивлячись на суворе виконання всіх цих умов, на ділянці або в сховищі з’явився грибок, негайно видаліть хворі екземпляри, а здорові обробіть одновідсотковою бордоською рідиною, Фундазолом або Топсином-М.

  Шкідники пастернаку

  Із комах найнебезпечнішими для пастернаку є кминна міль, смугастий щитник, польова блішка і тля.

  Кминна міль руйнує насінники пастернаку. Її гусінь проникає в коренеплоди, в стебла та листя й харчується їхніми тканинами. Коли починається цвітіння, вона обплутує суцвіття пастернаку павутиною, харчуючись квітконіжками, квітками й насінням, після чого знову відповзає в стебло. З метою знищення гусені рослини обприскують відваром із помідорового бадилля: 3,5 кг бадилля подрібнюють, заливають 10 л окропу, настоюють дві доби, проціджують і додають у настій 40 г тертого господарського мила.

  Смугастий щитник живе за рахунок соку молодих зав’язей і бутонів, від чого вони гинуть.

  Польова блішка – зеленувато-сірий жучок, що сягає в довжину 4 мм. Жіночі особини відкладають яйця в тканини рослини, а личинки, що з’явилися з них, живляться соком листя і верхівок пагонів пастернаку. У місцях проколів тканина відмирає, жовтіє і сохне, а токсична слина цих шкідників призводить до безплідності насіння. У теплій місцевості за вегетаційний період може формуватися 3-4 покоління блішок. Знищити польову блішку і смугастого щитника можна Карбофосом або Актеліком.

  Попелиця – один із найнебезпечніших і при цьому найбільш плідних шкідників. Вона, як і блішки, живиться соком рослин, від чого вони хиріють, деформуються і перестають розвиватися. Окрім того, вона переносить невиліковні вірусні захворювання. Можна боротися з нею народними методами, а можна для її знищення використовувати Антитлін, Біотлін або ті ж засоби, що і в боротьбі з колорадським жуком – Конфідор, наприклад.

  Як превентивний захід необхідно боротися з бур’яном, а після збору врожаю прибирати з ділянки рослинні залишки й глибоко перекопувати ґрунт.

  Збирання і зберігання пастернаку

  До збирання приступають восени, коли листя пастернаку починає відмирати. Як збирати пастернак? Коренеплоди викопують вилами, намагаючись їх не пошкодити, в міру необхідності, залишаючи їх у ґрунті до самої зими – від низької температури пастернак робиться тільки смачнішим. Оскільки бадилля пастернаку може залишити на руках опіки, працюйте в рукавичках. Зберігають коренеплоди так само, як і моркву – в ящиках із піском при температурі 0-2 ºC і вологості повітря 80-85 %, але від зберігання в погребі вони розм’якшуються, тому в теплих регіонах, де не буває морозних зим, їх краще взагалі не викопувати – вони чудово зимують у ґрунті.

  Види і сорти пастернаку

  Видів і сортів пастернаку в культурі не так уже й багато. Види пастернаку за формою коренеплодів поділяються на круглі й довгі. Сорти, які належать до круглого виду, невибагливі в догляді, а для пастернаку з довгими коренеплодами потрібен добре розроблений ґрунт. За термінами дозрівання сорти пастернаку поділяються на ранні, що дозрівають за 110-120 днів від появи сходів, середньостиглі, яким буде потрібно від 120 до 140 днів, і пізні, що достигають за 140 і більше днів. Пропонуємо вам найкращі сорти пастернаку:

  • Круглий – скоростиглий сорт з округло-сплюсненим конусоподібним коренеплодом сірувато-білого кольору масою до 170 г з білою дуже пахучою м’якоттю з сірувато-білою серцевиною;
  • Кулінар – теж скоростиглий сорт, що досягає стиглості за 95-105 днів із невеликою, але розлогою листовою розеткою і конусоподібним стоншеним донизу коренеплодом масою до 140 г, округло сплюсненим біля основи. М’якоть біла з сіруватою серцевиною;
  • Білий лелека – ранній сорт із білим гладким коренеплодом масою 90-110 г із білою і соковитою смачною м’якоттю. Сорт вирізняється гарною лежкістю;
  • Борис – ранньостиглий високопродуктивний сорт із конусоподібними коренеплодами кремового кольору й ароматною білою м’якоттю чудового смаку;
  • Гормон – ранньостиглий сорт із білими конусоподібними коренеплодами завдовжки до 22 і діаметром до 5 см, повністю зануреними в ґрунт. Маса плодів 100-130 г, їх використовують як гарнір у смаженому і вареному вигляді або як приправу;
  • Делікатес – середньоранній сорт, що добре зберігається, з округлими коренеплодами масою від 200 до 350 г і довжиною до 8 см з ароматною м’якоттю білого кольору з жовтуватими плямами;
  • Найкращий – середньоранній сорт із конічним гострим білим коренеплодом масою до 200 г з білою, смачною ароматною м’якоттю;
  • Петрик – середньостиглий і високоврожайний дієтичний сорт універсального призначення, стійкий до хвороб, із білим конічним коренеплодом завдовжки до 35 і діаметром до 8 см із соковитою, щільною й ароматною сіро-білою м’якоттю;
  • Гладіатор – середньостиглий урожайний гібрид із гладкими конусоподібними коренеплодами білого кольору й білою, ароматною, цукристою м’якоттю;
  • Гернсійський – високоврожайний пізній сорт із добре збереженими коренеплодами масою до 200 г і довжиною до 25 см із білою, запашною, солодкою м’якоттю чудового смаку;
  • Студент – пізньостиглий посухостійкий сорт, що вирізняється високою врожайністю, з білими коренеплодами конусоподібної форми завдовжки до 30 см і масою до 160 г з білою, дуже ароматною м’якоттю відмінного смаку.

  Окрім описаних, добре зарекомендували себе в культурі сорт Сердечко і сорти зарубіжної селекції Холлоу Кроун, Контесс, Джавелін і Тендер енд Тру.

  Властивості пастернаку – шкода і користь

  Лікувальні властивості пастернаку

  До складу пастернаку входять каротин, аскорбінова кислота, вуглеводи, ефірна олія, мінеральні солі, вітаміни групи B (B1, B2, B3). Уміщені в коренеплодах рослини вуглеводи легко засвоюються, в них також міститься значна кількість калію, що сприяє кровообігу, благотворно впливає на нервову систему й покращує травлення. Виявлений у пастернаку комплекс вітамінів, мікро- і макроелементів за своїм складом близький до того, який міститься в шпинаті.

  Листя пастернаку багате на ефірні олії, а в його корені нешкідливих для діабетиків сахарози і фруктози втричі більше, ніж у моркві. Унікальність пастернаку в тому, що до його складу входять речовини, що знімають спазми. Якщо правильно і вчасно вживати тертий корінь пастернаку, можна зняти печінкову й ниркову кольки.

  Пастернак має відхаркувальну, тонізуючу й болезаспокійливу дію, в давнину його застосовували як сечогінне при набряках, а також як засіб, що зміцнює стінки капілярних судин, підвищує апетит, стимулює статеву діяльність.

  У наш час пастернак використовують для профілактики і лікування серцево-судинних захворювань. Дослідним шляхом було доведено, що фурокумарини, які містяться в пастернаку, підвищують чутливість шкіри до ультрафіолетових променів, і ця властивість була використана, щоб репігментувати знебарвлені ділянки шкіри у пацієнтів із хворобою вітиліго. Із плодів пастернаку готують препарати «Еупіглін» і «Бероксан», що застосовуються для лікування вітиліго й гніздової плішивості, вони є сировиною для виробництва фурокумаріна пастінацина, що є судинорозширювальним засобом, який використовують для попередження нападів стенокардії при неврозах серця й коронарній недостатності, а також при інших спастичних явищах.

  Наші предки для збудження апетиту й підвищення настрою вживали настоянку кореня пастернаку на самогоні. А водний настій кореня пастернаку використовували для відновлення сил у тяжкохворих. Настої пастернаку діють заспокійливо, тому їх застосовують при безсонні та неврозах.

  Пастернак – протипокази

  Не можна вживати пастернак і препарати з нього при індивідуальній незносності продукту і фотодерматозі – запаленні шкіри через підвищену чутливість до сонця, оскільки пастернак містить речовини, що підвищують цю чутливість.

  Не рекомендований пастернак людям похилого віку та маленьким дітям.

  Овоч пастернак – чим він корисний і які є протипоказання до його вживання?

  Енергетична цінність продукту Пастернак:
  Білки: 1.4 м.Жири
  : 0.5 м.Вуглеводи
  : 9.2 р.

  Опис

  Пастернак – рослина сімейства Зонтичні. М’ясистий корінь має білу шкірку і м’якоть жовтуватого кольору. Пастернак володіє солодким смаком, який нагадує петрушку. Форма цього кореня може бути різною, наприклад, є витягнуті екземпляри, а також круглі.

  Вважається, що пастернак є далеким родичем петрушки і морквини. На даний момент неможливо визначити батьківщину цієї рослини, але багато хто вважається, що він вперше з’явився в Північній Європі.

  Корисні властивості

  До складу пастернака входить велика кількість ефірних мастил, що позитивно впливає на вироблення ферментів і шлункового соку. Ще цей овоч збільшує апетит, а також швидкість перетравлювання їжі. Оскільки пастернак відноситься до низькокалорійних продуктів потовстіти від нього просто неможливо. Крім цього масла і біологічні речовини сприяють кращій роботі залоз внутрішньої секреції, а значить, він позитивно діє на виробництво деяких гормонів. Через це багато хто вважає, що пастернак – овоч, який допомагає зберегти життєвий тонус і поліпшити статевий потяг.

  Цей пряний овоч має сечогінний ефект, а також він стимулює розчинення каменів і не дає можливості вторинному всмоктуванню сечі. У підсумку можна зробити висновок, що овоч позитивно впливає на виділену систему в цілому. Пастернак рекомендують використовувати при захворюваннях органів дихальної системи. Завдяки цьому можна поліпшити стан легенів і бронхів під час астми, і туберкульозу.

  Спільна дія каротину і вітаміну С на організм позитивно позначається на імунітеті, а також це знижує ризик виникнення простудних захворювань.

  Використовують корисний корінь і в косметологічних цілях. Регулярне вживання цього овоча позитивно позначиться на стані волосся, нігтів, а також допоможе позбутися синців під очима і від вугрівного висипу.

  Використання в кулінарії

  Оскільки цей вівоч стосується пряних, його широко використовують в інших стравах, щоб надати їм незвичайний смак і аромат. Його додають у маринади, консерви, салати, гарніри, напої, перші страви і навіть у десерти.

  У деяких країнах пастернак є обов “язковим інгредієнтом для овочевого бульйону. Завдяки цьому овочу він матиме більш щільну текстуру і неймовірний аромат. Крім цього «білий корінь» запікають і смажать у фритюрі. Подібна страва є традиційною для англійців. З відвареного пастернака можна приготувати пюре, яке буде ідеальним гарніром для м’ясних і рибних страв.

  Користь пастернака і лікування

  У народній медицині широко застосовують пастернак. Відвар з цього овоча необхідно приймати при простатиті, циститі, а також при запаленнях сечового і жовчного міхура. Багато лікарів радять пацієнтам після операції і важких захворювань внести в свій раціон харчування пастернак. Оскільки він володіє спазмолітичними, болезаспокійливими і відновлювальними властивостями, крім цього овоч може стимулювати кроветворіння.

  Рекомендовано регулярно вживати пастернак для відновлення кісткової та хрящової тканини. Можливо, це завдяки високому вмісту фосфору і сірки. Ще одна чудова порада народної медицини, яка дозволяє позбутися плешів і позбавляючи – потрібно час від часу змащувати відваром кореня уражені місця.

  Шкода пастернака і протипоказання

  Не рекомендується використовувати пастернак при хронічній і запущеній формі сечокам’яної хвороби, оскільки він може спровокувати виведення каменів. У підсумку це може призвести до того, що великі екземпляри закупорять сечоводні канали. Варто відмовитися від вживання пастернака дітям і літнім людям. Крім цього не можна їсти цей корінь тим, у кого є запалення шкіри, які пов’язані з підвищеною чутливістю до сонця.

  Рецепти приготування страв з фото

  Томатний рибний суп з креветками