Блог мандрівниці: чорнобривці та мексиканський День мертвих

– Я стільки чорнобривців у своєму житті ще не бачила, – ми їхали зі знайомим в авто і я розповідала йому про фото, які напередодні розглядала у соцмережах.

Гектари звичних нам українцям квітів, які у Мексиці називають cempasúchil, зливалися з горизонтом.

– Жовтогаряче поле і синє небо – та це ж майже українські краєвиди, – продовжувала захоплено переповідати я.

До Європи чорнобривці потрапили після відкриття Колумбом Америки. Тож оспівані в народних піснях квіти українськими ніяк не назвеш.

– Ану ще раз повтори, як ти їх називаєш?

Для іспаномовних слово “чорнобривці” зовсім нелегке, та й мені не одразу вдалося гарно вимовити “семпасучіль”.

А все тому, що слово це не іспанське. У перекладі з мови нахауатль (найпоширеніша індіанська мова на території Мексики, близько двох мільйонів носіїв) означає “квітка з двадцятьма пелюстками”.

Автор фото, Софія Вовк

Легенда розповідає про молоду закохану пару ацтеків. Щодня по обіді вони підіймалися на гору неподалік селища, де жили, аби принести богові сонця Тонатіу у дарунок квіти. Він з’являвся, усміхаючись їм з висоти, а вони обіцяли любити одне одного навіть після смерті.

Коли на землі ацтеків прийшла війна, закоханим довелось розлучитись. Дізнавшись про смерть милого, дівчина востаннє піднялася на гору і там благала бога Тонатіу, аби той назавжди об’єднав її з коханим.

Бог Сонця огорнув згорьовану гарячими променями і перетворив її на квітку з пелюстками настільки ж гарячого та яскравого кольору, як сонячне проміння.

За мить до чарівної квітки підлетіла колібрі, це і був юнак, який став птахом. Квітка розкрилася, розгорнула свої 20 пелюстків і наповнила світ навколо містичним та чарівним ароматом. Так на світі з’явилася sempasúchil, мексиканська квітка мертвих.

Звісно, зараз чорнобривці мають і більше пелюсток, селекціонери постійно виводять нові сорти. Існують десятки видів кольорів і відтінків, відрізняється форма бутона, висота рослини. Що незмінне – так це аромат.

Автор фото, Софія Вовк

– А давай якось пошукаємо поля з квітами, мені дуже хочеться їх побачити, – я була невгамовною.

– Окей, Софі, – погодився. – Я розпитаю знайомих, де найкращі місця.

Найкращі місця виявились не так вже й далеко від столиці Мексики. Штати Пуебла, Мічоакан і Морелос ніби змагаються, де вирощують найбільше квітів до Дня Мертвих.

Лише уявіть – щороку у центральних штатах Мексики вирощують понад 17 тисяч тонн чорнобривців. Для чого так багато, запитаєте?

На початку листопада, коли вся Мексика відзначає День мертвих, квітка мертвих – sempasúchil – повсюди. Це один з головних символів сезону.

Вважається, що пелюстки чорнобривців випромінюють тепло сонця і освітлюють померлим шлях додому.

Автор фото, Софія Вовк

Кожна мексиканська родина до Дня мертвих облаштовує офренду – алтар, де разом з фотографіями рідних, що вже пішли з земного життя, їхніми улюбленими речами, їжею та напоями, викладають цілі оберемки чорнобривців.

Жовто-гарячими квітами прикрашають кладовища, вулиці і навіть ресторани.

Для квітникарів фінальні дні жовтня – гаряча пора. Зараз їм доводиться працювати цілодобово, аби впоратися зі всіма замовленнями.

У Сошімілько, районі Мехіко Сіті, який називають мексиканською Венецією і який славиться своїми каналами, садами та оранжереями, робота кипить вже майже місяць.

Тут живуть сотні дрібних і середніх підприємців-квітникарів.

Вузькими каналами, на човниках (що називаються трахінери) вони доправляють квіти до доріг, де вже чекають вантажівки, аби якнайшвидше доправити ароматний товар на ринки.

Автор фото, Софія Вовк

Горщики з квітами, перш ніж везти до замовника, чистять від ґрунту та пакують. В тому, що продасться все, сумнівів немає. Хвилюються лише, що може, як завжди, забракнути квітів.

Довідка:День Мертвих – унікальне святкування, внесене з 2003 року у список культурної спадщини ЮНЕСКО. Відзначають 1 та 2 листопада. Це одна з найстаріших мексиканських традицій, що сягає доколумбових часів.

Хочете отримувати більше цікавих історій в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

День мертвих у Мексиці: як святкують Dia de los Muertos

Безшабашне свято, всепроникні веселощі і тисячі мерців, що ожили, заполонили місто — нічого дивного. Це Мексика відзначає Dia de los Muertos (День Мертвих).

Все перевертається з ніг на голову. Ніч стане днем, цвинтар — найпопулярнішим місцем у місті, живі нарядяться мертвими, а померлі — оживуть.

Історично так склалося, що в Мексиці зовсім інше ставлення до смерті, ніж у звичній для нас Європі. Смерть їм не кінець, а продовження життя в іншому світі. Мертвих тут не поминають, а зустрічають із радістю. Адже це єдиний день, коли улюблені родичі, які покинули цей світ, можуть відвідати їх.

1. Dia de los Muertos: історія
2. Коли відзначається День мертвих у Мексиці
3. Традиції Day of the Dead
4. Вівтар та підношення
5. Черепа, скелети та інше
6. Калавера Катріна
7. Відвідування цвинтаря – кульмінація свята
8. Парад мерців
9. Регіональні відмінності
10. Хелловін та День мертвих

Dia de los Muertos: історія

Святкування Дня мертвих своїми традиціями йде ще до давніх ацтек і майя. Система їх вірувань була міцно пов’язана з ритуалами смерті та воскресіння. Ще до завоювання Мексики іспанцями ацтеки зберігали у себе вдома черепа родичів і використовували їх у символічних церемоніях.

Влітку протягом одного місяця влаштовувався розгул у вигляді низки кривавих жертвопринесень, тим самим віддавалася шана мертвим, потойбіччю і його покровительці — богині Міктлансіуатль.

Вже першим завойовникам Мексики здавалося, ніби ацтеки у своїх обрядах глузують із смерті. Ритуали вважали блюзнірськими. Корінне населення Центральної Америки примусово перетворювали на католицизм, але їх традиції було не так просто викорінити. Звичайно вдалося скасувати криваві жертвопринесення та скоротити місячний розгул до 3-х днів. Але замінити радість на скорботу, а череп (один із головних символів Day of the Dead) на хрест не вийшло.

Коли відзначається День мертвих у Мексиці

Язичницьке свято спробували максимально вписати у християнський канон. Раніше Dia de los Muertos відзначали на 9-му місяці ацтекського календаря, але його перенесли на 1-2 листопада, коли католики святкують День усіх Святих та День усіх покійних. Іноді відзначати його розпочинають раніше, 31 жовтня.

Dia de los Muertos — національне свято в Мексиці, тож ці дні вважаються вихідними, школи та підприємства не працюють.

• 1 листопада – День маленьких ангелів (Día de Angelitos), коли вшановують померлих дітей та немовлят.
• 2 листопада – власне сам Dia de los Muertos, коли згадують померлих дорослих.

Традиції Day of the Dead

За віруванням мексиканців вважається, що мертві продовжують жити в потойбічному світі — Міктлані, а смерть лише перехід від одного життя до іншого. І через рік після смерті померлі повертаються до своїх домівок, щоб відчути радість життя, побачитися з родичами та друзями, отримати те, що любили.

У великих містах Dia de los Muertos готуються за кілька місяців. У школах, інститутах та місцевих спільнотах починають виготовляти маски та костюми, ростові ляльки. Музиканти щодня репетирують. Малюється дизайн вівтарів, замовляються вантажівки свіжих квітів.

Вівтар та підношення

Вівтар із жовтих чорнобривців — це символічні двері між світами, які покликані допомогти душам побувати вдома. Саму квітку часто називають квіткою мертвих — flor del muerto. Вівтар має стояти у кожному будинку. В останні роки їх встановлюють навіть на площах, школах, магазинах та ресторанах, лікарнях, готелях та аеропортах.

До вівтаря покладаються подарунки: квіти, свічки, тамалі (страва з кукурудзяної муки), фрукти, іграшки для дітей, алкоголь для дорослих. Обов’язкові атрибути – вода, оскільки духів мучить спрага після подорожі, і спеціальний солодкий хліб мертвих (pan de muertos).

Жінки цілий день готують їжу, яку найбільше любили покійні. У будинках заправляється ліжко, де померлі могли б відпочити. Друзі та родичі збираються разом для радісної зустрічі із покійними.

Черепа, скелети та інше

Напередодні свята мертвих прилавки магазинів заповнюються мініатюрними черепами, скелетами та трунами, які виготовлені з шоколаду, глини або картону. На вітринах часто стоять пірамідками, віддалено нагадуючи ацтекські цомпантлі — стіни з черепів переможених, як символ нерозривної пари смерті-життя.

Черепи та скелети всюди: у вікнах, дверях, на вулицях, намальовані на одязі, стінах та асфальті. Часто вони посміхаються, виконані у яскравих життєрадісних кольорах. Вам навіть можуть подарувати череп або труну з вашим ім’ям, не дивуйтеся – це від щирого серця. Їх прийнято дарувати родичам та друзям. А діти взагалі можуть ласувати такими чупа-чупсами у вигляді черепів.

Калавера Катріна

Скелет, одягнений у багатий жіночий одяг з крислатим капелюхом, також один із незмінних символів Дня мертвих. Дехто вважає, що саме так мала б зараз виглядати богиня Міктлансіуатль. Але насправді цей символ прийшов з гравюри художника Хосе Гуадалупе Посади La Calavera de la Catrina (1913 рік). Художник прагнув показати, що багаті та успішні також схильні до смерті. Але так чи інакше, згодом образ Катрини міцно увійшов до атрибутики Дня мертвих.

Відвідування цвинтаря – кульмінація свята

Паркування біля цвинтаря зайняті на кілометри довкола, а люди стікаються до нього щільним потоком.

Могили упорядковують. Їх усипають пелюстками, вінками та букетами з жовтих чорнобривців, прикрашають свічками, приносять улюблену їжу та напої покійного, його фотографії. Тут же влаштовують пікнік та танці під музику маріачі.

Нічний похід на цвинтар — не сумна подія, а довгоочікувана зустріч із рідними, можливість провести з ними час, а заразом і повеселитися, добре поїсти та випити у колі рідних та друзів. Біля кожної могили сімейна ідилія. Чоловіки розмовляють, жінки метушаться біля закусок, старші родичі розповідають смішні історії з життя покійного, вбрані діти грають, а немовлята сплять на руках батьків.

Парад мерців

Проте традиція задушевних нічних посиденьок на цвинтарі швидше властива жителям невеликих міст і сіл. А ось у великих полісах дедалі частіше влаштовують справжній карнавал.
В Оахака де Хуарес Dia de los Muertos влаштовують з великим розмахом. Це місто танцюючих скелетів, яскравих черепашок, духових оркестрів та маріачі.

Пустельний удень місто ближче до ночі раптово заповнюється бродячими оркестрами. Класичні та народні інструменти створюють неймовірний музичний мікс мотивів, які й мертвого піднімуть із могили, а вже живих змусять танцювати всю ніч.

За оркестрами збираються довгі ходи ряжених і просто роззяв — це так звана компарса. Дивно, але така хода виникає спонтанно і не має чіткого маршруту, ні розкладу. Ви будь-якої миті можете приєднатися до танцюючого натовпу і в музичному безумстві нарізати кола по місту.

Карнавал проникає всюди. Але безумство, що очищає розум, піде з першими променями сонця 3 листопада, до наступного року.

Регіональні відмінності

У наш час розмах святкування Дня мертвих у деяких місцях Мексики затьмарює Різдво. Але традиції часто варіюються від регіону до регіону. Ми згадаємо про них лише коротко.

• В Оахака-де-Хуарес віддають перевагу карнавальним ходам.
• У долині Мехіко домінує прикраса вівтарів та будинків померлих.
• У місті Помуч ще дотримуються традиції більш характерні для доколумбової культури. Тут щороку ексгумують останки своїх близьких та очищають від плоті, а наступні роки й протирають. Наступне відео слабонервним не дивитися.
• У районі Тлахуак у м. Мексика зберегли сільські народні традиції. Саме тут ви зможете побачити один з найяскравіших цвинтарів.
• В Окотепеці влаштовують величезну кількість жертвопринесень. А від будинків, де за останній рік померли люди, до цвинтаря веде дорога устелена квітами.

Хелловін та День мертвих

Обидва ці свята проводяться практично одночасно, і на перший погляд мають багато схожого. І Хелловін, і День мертвих походять із ранніх культур і пізніше змішалися з християнством. Також обидва ґрунтуються на вірі в те, що у ці дні мертві повертаються у світ живих. Дуже схожа й атрибутика із символами смерті. Але цьому загальні риси закінчуються.

Хелловін — це скоріше страх смерті. Свято рясніє негативними персонажами: демонами, відьмами, вампірами, зомбі і так далі. Маски надягають, щоб злі духи прийняли живих за своїх і не завдали їм шкоди.

А День мертвих — це скоріше любов до близьких, радість зустрічі з померлими, їхнє шанування. У Dia de los Muertos смерть – це те, що треба відзначати, а не боятися.

День мертвих (Діа де лос Муертос)

День мертвих (el Día de los Muertos) – це мексиканське свято, де сім’ї вітають душі своїх померлих родичів для короткої зустрічі, яка включає їжу, напої та святкування. Поєднання мезоамериканського ритуалу, європейської релігії та іспанської культури, це свято відзначається щороку з 31 жовтня по 2 листопада. Хоча 31 жовтня- Хелловін, 1 листопада- «ель Діа де лос Іноцентес», або день дітей, і День всіх святих. 2 листопада – День усіх душ або День мертвих. За традицією, небесні ворота відкриваються опівночі 31 жовтня, і духи дітей можуть знову приєднатися до своїх сімей на 24 години. Духи дорослих можуть зробити те саме 2 листопада.

Витоки Дня мертвих

Коріння Дня мертвих, що відзначається в сучасній Мексиці та серед мексиканської спадщини в Сполучених Штатах і у всьому світі, сягає приблизно 3000 років назад, до ритуалів вшанування померлих у доколумбовій Месоамериці. Ацтеки та інші люди науа, що мешкають на території теперішньої центральної Мексики, дотримувалися циклічного погляду на Всесвіт і розглядали смерть як невід’ємну частину життя. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Жертвоприношення людини: Чому ацтеки практикували цей ритуал Крива Вмираючи, люди вважали, що подорожують до Чікунамітклана, Країни мертвих. Лише пройшовши дев’ять складних рівнів, подорож, яка тривала кілька років, душа людини могла нарешті досягти Міктана, останнього місця відпочинку. У ритуалах, що традиційно проводяться в серпні в Нахуа, члени родини надавали їжу, воду та інструменти, щоб допомогти померлим у цій важкій подорожі. Це надихнуло на сучасну практику «Дня мертвих», згідно з якою люди залишають їжу чи інші жертви на могилах своїх близьких або розміщують їх на імпровізованих жертовниках, які називаються орендами у своїх будинках.

День мертвих проти Дня всіх душ

У стародавній Європі язичницькі святкування померлих також відбувалися восени і складалися з багаття, танців та бенкетів. Деякі з цих звичаїв збереглися навіть після піднесення Римо -Католицької Церкви, яка (неофіційно) прийняла їх у свої святкування двох незначних католицьких свят – Дня всіх святих та Дня всіх душ, які відзначалися у перші два дні листопада. У середньовічній Іспанії люди приносили вино та пан де ánimas (спиртний хліб) на могили своїх близьких у День усіх душ; вони також накривали б могили квітами та запалювали свічки, щоб висвітлити шлях мертвих душ до своїх будинків на Землі. У 16 столітті іспанські конкістадори принесли такі традиції з собою до Нового Світу, а також похмуріший погляд на смерть під впливом спустошення бубонної чуми. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як Рання Католицька Церква християнізувала Хелловін

Як відзначають День мертвих?

Ель -Діа -де -лос -Муертос не є, як прийнято вважати, мексиканською версією Хеллоуїна, хоча два свята дійсно поділяють деякі традиції, включаючи костюми та паради. У День мертвих вважається, що кордон між духовним світом і реальним світом розчиняється. Протягом цього короткого періоду душі померлих прокидаються і повертаються у живий світ, щоб бенкетувати, пити, танцювати та грати музику зі своїми близькими. Своєю чергою, живі члени сім’ї ставляться до померлого як почесні гості під час святкування і залишають улюблені страви та інші подарунки померлого на могилах або на офренд побудовані у своїх будинках. Офренди можна прикрасити свічками, яскравими чорнобривцями т.зв цемпасухіл і гребінці червоного півня поряд з їжею, як стоси тортиль та фруктів. ЧИТАЙТЕ ДАЛІ: Історія та традиції Хеллоуїна Найвідоміші символи, пов’язані з Днем мертвих, – це калаки (скелети) та калавери (черепи). На початку 20 століття друкар і карикатурист Хосе Гуадалупе Посада включив скелетні фігури у своє мистецтво, знущаючись над політиками та коментуючи революційну політику. Його найвідоміший твір, Ла Калавера Катріна, або Елегантний череп, зображує жіночий скелет, прикрашений макіяжем та одягнений у модний одяг. Офорт 1910 року був задуманий як висловлювання про те, що мексиканці переймають європейську моду над своєю власною спадщиною та традиціями. Ла Калавера Катріна був прийнятий як одна з найвідоміших ікон «День мертвих». Під час святкування Дня мертвих люди зазвичай носять маски з черепа і їдять цукрову цукор, виліплену у формі черепа. Pan de ánimas ритуалів до Дня всіх душ в Іспанії відображено в pan de muerto, традиційному солодкому печеному блаженні сьогоднішнього святкування Дня мертвих. Інші страви та напої, пов’язані зі святом, але також споживаються цілий рік, включають гострий чорний шоколад та лікер на основі кукурудзи під назвою атол. Ви можете привітати когось із Днем мертвих, сказавши: «Feliz día de los Muertos».

Фільми, присвячені Дню мертвих

Традиційно День мертвих відзначався переважно в більш сільських, корінних районах Мексики, але починаючи з 1980 -х років він почав поширюватися на міста. ЮНЕСКО засвідчило зростання обізнаності про це свято у 2008 році, коли додало «Корінне свято корінних народів, присвячене мертвим», до свого списку нематеріальної культурної спадщини людства. В останні роки ця традиція набула ще більшого розвитку через її помітність у поп -культурі та її зростаючу популярність у Сполучених Штатах, де за даними перепису населення США понад 36 мільйонів людей станом на 2016 рік визнали, що вони частково або повністю мексиканського походження. Бюро. Натхненний фільмом про Джеймса Бонда 2015 року Привид, на якому відбувся великий парад «Дня мертвих», у Мехіко відбувся перший в історії парад до свята у 2016 році. У 2017 році ряд великих міст США, включаючи Чикаго, Лос-Анджелес, Сан-Антоніо та Форт-Лодердейл, провели День паради мертвих. Того листопада Disney та Pixar випустили анімаційний хіт блокбастера Коко, вшанування мексиканської традиції в розмірі 175 мільйонів доларів, в якому молодий хлопчик переправляється в Країну мертвих і зустрічається зі своїми давно втраченими предками. Хоча особливі звичаї та масштаби святкування Дня мертвих продовжують змінюватись, серце цього свята залишається незмінним протягом тисяч років. Це привід згадати і відзначити тих, хто пішов із цього світу, і водночас зобразити смерть у більш позитивному світлі, як природну частину людського досвіду.

Джерела

Діа де лос Муертос: Коротка історія, Національний латиноамериканський культурний центр Джардіна, Каролін, «Коко»: Як Піксар втілив у життя свою історію про «День мертвих», Репортер Голлівуду, 12 грудня 2017 року Добрін, Ізабель, “Діа де лос Муертос оживає в мексиканській діаспорі”, NPR, 2 листопада 2017 р. Скотт, Кріс. “Парад Дня мертвих – життя імітує мистецтво”, CNN, 28 жовтня 2016 р Міцлантекухтлі, Енциклопедія давньої історії

Діа де Лос Муертос: Історія та мода Дня мертвих

У глобально пов’язаному світі, в якому ми живемо, все більше і більше різних культурних згадок просочується у світ моди. Це прекрасна річ і призводить до дивовижних стилів, але іноді приємно знати трохи більше про традиції моди. Хоча Хеловін – це велике свято осені тут, у Сполучених Штатах, у всьому світі все трохи інакше. Звичайно, багато інших країн прийняли святкування Хеллоуїна, але дні вшанування померлих є набагато більш поширеними. У деяких місцях він відомий як День усіх святих, Фінадос або Ундас, але один випередив їх усіх за популярністю та ідентифікованими іконами- Діа де лос Муертос, мексиканський День мертвих.

Історія Діа -де -лос -Муертос

Ритуали, присвячені святкуванню померлого в Мексиці, налічують щонайменше 2500 років, хоча спочатку вони відбувалися на початку літа в цивілізації ацтеків. Ці ранні обряди відбувалися протягом цілого місяця і вшановували як покійного, так і богиню, відому як Міктекаціуатль, даму мертвих. Коли іспанці прибули в 1600 -х роках, вони принесли з собою християнство і почали навертати корінні народи до нових релігійних вірувань. Для того, щоб зробити корінних людей більш поступливими, місцеві звичаї та свята поєднували з християнськими, іноді їх переносили, як і спостереження за покійним. Його змінили на пізніше цього року, збігаючись з Днем Всіх Святих та Дня всієї душі. Багато традиційної іконографії були збережені, тому череп так ідентифікується з Діа -де -лос -Муертос. Сучасне спостереження передбачає багато різних аспектів, перший з яких – вівтар. Сім’ї, які втратили своїх близьких- особливо з часів останнього діалогу- встановили місце пам’яті у своїх будинках або в місцевих церквах, прикрашених зображеннями покійного, улюбленою їжею та деякими улюбленими речами. Часто сім’ї йдуть на могилу свого коханого, щоб принести їм улюблені страви та напої та запалити для них свічки. Святкування та пам’ять тривають три дні: діти згадуються 1 листопада, а дорослі – 2 листопада. Ніч 31 жовтня – це коли діти створюють свої власні вівтарі, запрошуючи душі дітей, які пройшли, повернутися і відвідати.

Цукрові черепа

Зображення яскраво прикрашеного цукрового черепа стало фактичною іконою Діа де лос Муертос, хоча черепи взагалі використовувалися у святкуванні з часів ацтеків. У 1910 -х роках Хосе Гвадалупе Посада, відомий ілюстратор, намалював образ, який жартує над вищими класами Мексики, намалювавши Калаверу де ла Катріну. Цей малюнок скелета, одягненого в дорогу капелюх, став знаковим під час святкування Дня мертвих і призвів до відродження Леді Мертвих- Калавери Катріни, або Елегантного черепа. Її часто зображують як жінку, одягнену в традиційні довгі сукні та квіти, і тепер її часто зустрічають на вівтарях покійному.

Мода Діа де лос Муертос

Напередодні Хеллоуїна одягатися як Калавера Катріна стала популярною не тільки в Мексиці, а й у всьому світі. Поєднайте довге, струнке плаття- бажано у мереживі яскравого кольору- з відповідним макіяжем та короною з квітів, і образ буде завершеним. Можливо, однак, ви хотіли б виглядати більш підходящо для повсякденного носіння. На щастя вам, мотив цукрового черепа тепер можна знайти на багатьох предметах одягу- топи з цукрових черепів, легінси з цукрових черепів і навіть гаманці до Дня мертвих. Жіноча мода Діа-де-лос-Муертос стає ще кращою завдяки сукням і топам з принтом зі скелетом- вони є сучасним поворотом вигляду Catrina і є справжніми красунями при правильному виконанні. Існує навіть нейл -арт із цукрового черепа для тих, хто хоче бути трохи більш стриманим. Зробіть свій Хеллоуїн ще на один крок у цьому році та зробіть святкування тривалим усі вихідні- але може бути приємно, поки ви там, щоб приділити хвилину та згадати тих, хто перетнув, на честь Діа де лос Муертос.

День мертвих (Діа де лос Муертос) – ІСТОРІЯ

В останні роки всі речі Dia de Los Muertos стають все більш популярними. Ви можете знайти знакові образи Мексики скрізь &#8212 від унітазів до татуювань і навіть використовувати їх як популярну весільну тему. Хоча я думаю, що чудово, що культури у всьому світі не тільки сприймають щось, властиве мексиканському, а також деякі образи, позитивні для смерті, у перекладі також багато чого втрачається. Більшість людей визнає, що Діа -де -Лос -Муертос – це спільна подія, на якій родини вшановують своїх померлих родичів, однак у Мексиці є набагато складніша і важливіша історія, якою можна поділитися про цю священну традицію навколо смерті. Щоб зрозуміти і оцінити це тривале дотримання, нам потрібно трохи заглибитися в історію Мексики. По -перше, ми повинні визнати фундамент, закладений мексиканцями, корінними народами Мексики, які за допомогою археологічних та етнографічних свідчень продемонстрували, що вони володіють надзвичайно складними уявленнями та практикою щодо смерті та померлих. Це особливо помітно, коли ви починаєте вивчати їх міфологію та історії створення. До того як прийшли іспанці, індіанці вже спостерігали за набором фестивальних місяців, які називали «Малим святом мертвих». Вони включали ритуальні жертви мертвим і Богу смерті, а також бенкети. Ацтеки та мексиканські індіанці за допомогою археологічних та етнографічних свідчень продемонстрували, що вони володіють надзвичайно складними уявленнями та практикою щодо смерті та померлих. Це стає очевидним, коли ви починаєте вивчати їх міфологію та історії створення. Про жахи іспанського завоювання Мексики було написано багато. Що я хочу підкреслити з цього періоду – це неймовірна наполегливість, яку проявляли Мексики, коли мова зайшла про дотримання своїх ритуалів смерті та стосунків зі своїми померлими. Хоча церква дала вказівку викорінити їхню «язичницьку» практику, присвячену святкуванню дня мертвих під суворими покараннями та катуваннями, на практиці це не відбулося. Насправді місцеві брати отримували прибуток від щедрих жертв, призначених для померлих. Одяг, гроші, товари для дому та неймовірну кількість їжі церква брала для особистого користування. Схоже, що ця особлива прив’язка до їх усталених традицій навколо смерті особливо обурила іспанців. Можливо, тому, що це було єдине, що церква не змогла контролювати – намагайтеся, як вони могли. Ішов час, іспанці атакували з новим запалом, запровадивши поховання на церковних кладовищах, прийнявши закони, що контролюють і скасували багато похоронних та траурних практик, створили серйозний податок і наприкінці 1700 -х років видали низку законів, які включали наступний указ:
“Вживання їжі та приватних бенкетів у дні поховання, під час похорону або в дні мертвих категорично заборонено та засуджується”.
Їх мета?
“Щоб ці гидоти можна було повністю викорінити”. У багатьох існує неправильна думка, що Діа де Лос Муертос – це «церква, створена» або «католицьке свято» – вона існувала задовго до того, як церква прийшла і продовжувала процвітати, попри Церква. Як і у багато язичницьких свят, Діа -де -Лос -Муертос був пересаджений до Дня всієї душі та Дня всіх святих, намагаючись «викорчувати» «мерзоти». На щастя, все вийшло не так, як вони сподівалися, хоча ви, безумовно, можете побачити вплив цих церковних днів за сучасними обрядами Діа де Лос Муертос. З цією майже постійною облогою із зовнішніх джерел, спеціально орієнтованою на стосунки мексиканця зі смертю, стає очевидним, що це було для них надзвичайно важливим, те, що визначало їх і хвилювало їхні душі унікальним і важливим чином. Мексика впродовж століть бореться за збереження та розвиток цих інтимних стосунків зі смертю. Октавіо Пас, мексиканський письменник і дипломат, описує особливі стосунки мексиканця зі смертю у своєму творі «Лабіринт самотності» наступним чином: «Для мешканця Нью -Йорка, Парижа чи Лондона смерть – це слово, яке ніколи не вимовляється, тому що пече губи. Мексиканець, з іншого боку, часто відвідує його, знущається над ним, пестить його, спить з ним, розважає його, це одна з його улюблених іграшок і його найстійкішого кохання. Це правда, що в його ставленні є, мабуть, той самий страх, що й у інших, але, принаймні, він не приховує цього страху і не приховує смерті, споглядає це віч -на -віч ». У частині ІІ я висвітлю походження знакових образів та символів Діа де Лос Муертос – цукрових черепів, Ла Катріни та того, що саме відбувається в ті дні, коли мертві повертаються, і, звичайно, великий наголос на їжі. Джерела зображень Усі використані зображення належать автору, якщо не зазначено інше. Фото 3 – Агустін Віктор Касасола, Мехіко, 1935 рік Мануель Агілар-Морено, Посібник з життя в світі ацтеків, 2007 Х’ю Томас, Підкорення: Кортес, Монтесума та падіння Старої Мексики, 1995 Клаудіо Ломніц, Смерть та ідея Мексики, 2008 Елізабет Кармайкл та Хлоя Сейєр, Скелет на святі, 1991

Калаверас де Азукар – Цукрові черепа

Черепи були часто використовуваним елементом дизайну як ацтеків, так і майя. Череп людини був символом життя і смерті, і іноді черепи виставляли на стелажах або стінах під назвою tzompantli. Значення цих стелажів з черепами до кінця невідомо, вважається, що вони могли бути жертовниками та місцями для ритуалів або використовуватися для демонстрації військової майстерності. Цукор був завезений в Америку в 17 столітті. У давнину цілком можливо, що черепи були сформовані з амаранту. Сьогодні ви можете зустріти черепи амаранту та шоколадні черепи, а також інші фігури, пов’язані з Днем мертвих, включаючи труни, скелети та хрести. Цукрові черепи кладуть на вівтар, але зазвичай не їдять.

Коли день мертвих?

Діа -де -лос -Анджелітос

Духи дітей

Діа -де -лос -Ангелітос (День ангелів) розпочинає свято опівночі 1 листопада, де духи всіх померлих дітей возз’єднаються з сім’ями на 24 години. Сім’ї споруджують вівтар, відомий як оренда, з улюбленими закусками, цукерками, іграшками та фотографіями померлої дитини, щоб заохотити їх відвідати своїх дітей. Імена померлих дітей часто будуть записані на цукровому черепі.

Діа де лос Діфунтос

Духи дорослих

Опівночі наступного дня (2 листопада) урочистості зміняться, щоб вшанувати життя померлих дорослих. Ніч наповнена сміхом і веселими спогадами, так само, як і минулої ночі. Тим не менш, Офренди беруть більш схожу на дорослу тему з текілою, пан де муерто, мескалем, пулькою та банками Атоле. Сім’ї також будуть разом грати в ігри, згадувати своїх близьких і танцювати, поки сільська група грає у їхньому місті.

Діа де лос Муертос

Духи всіх померлих

Наступного дня – великий фінал та публічне свято Діа де Муертос. Останнім часом люди збираються у своїх містах, одягаючись у намальовані Калаверою обличчя (скелети) і проводять паради на вулицях. Відвідування кладовища також поширене в останній день, оскільки сім’ї збираються прикрашати могили квітами чорнобривців, подарунками та цукровими черепами з іменем покійного. Прийнято чистити надгробний камінь і повертати колір.

Поза цукровими черепами: історія та культура Діа -де -лос -Муертос

Діа -де -лос -Муертос, або День мертвих, – традиція, яку вперше застосували тисячі років тому корінні народи, такі як ацтеки та толтеки. Вони не вважали смерть кінцем свого існування, а просто іншою главою життя. Замість того, щоб сумувати про своїх померлих, стародавні мексиканці святкували життя померлих і шанували їх спогади. Під час Діа де лос Муертос, який відзначався 31 жовтня- 2 листопада, вони вірили, що мертві мають коротке вікно, щоб покинути духовну сферу та відвідати своїх близьких у світі смертних.
Через три тисячі років Діа де лос Муертос (у Мексиці названий Діа де Муертос) відзначається у всьому світі. Спостерігачі відвідують могили, роблять вівтарі для померлих і залишають для них жертви. За тисячоліття свято змінилося набагато більше, ніж будь -хто, хто зараз живе, може знати. З приходом іспанського конкістадора Ернана Кортеса в Мексику в XVI столітті католицизм накладався на звичаї корінного населення. Католицька церква визнає 1 і 2 листопада Днем усіх святих і Днем усіх душ відповідно, а вчені кажуть, що сучасні обряди Діа де лос Муертос мають корінне коріння з європейським впливом. Але протягом багатьох поколінь це свято широко практикували люди мексиканського походження, тому останнім часом тенденція, що сторонні люди беруть участь у святкуванні Дня мертвих, спричинила вигук культурного привласнення. Зростання популярності Діа де лос Муертос у США Важко визначити лише одну причину, чому люди, які не мають культурного зв’язку з Діа -де -лос -Муертос, швидко зацікавились святом, але цю тенденцію охоплювали від узбережжя до узбережжя, і LA Times опублікувала статтю про День комерціалізації “Мертвих” у 2017 році та “Нью -Йорк Таймс”, що наслідує їх у 2019 році. Зміна естетики, демографії та релігійних переконань, ймовірно, несе таку ж провину за це явище, як соціальні медіа, географія та поп -культура. Два роки тому компанія Walt Disney Studios випустила свій приголомшливий анімаційний фільм Pixar «Коко», у якому був сюжет, який багато в чому спирався на традицію Дня мертвих. Фільм мав як критичний, так і комерційний успіх, зібравши понад 800 мільйонів доларів з бюджету в 175 мільйонів доларів. Він отримав Оскар, Золотий глобус, BAFTA та багато інших нагород. Окрім «Коко», у фільмі про Джеймса Бонда 2015 року «Привид» представлена ​​сцена, розгорнута під час святкування Діа де лос Муертос у Мехіко. Нещодавно малоймовірний інфлюенсер викликав діалог про культурне привласнення свята. Лялька Барбі Діа де лос Муертос за 75 доларів із синьо-чорними косами, чорним платтям-русалкою та макіяжем з черепом та чорнобривцями, пов’язаними з традицією, дебютувала у вересні та негайно розкупилася в Інтернеті. (Вона все ще доступна у деяких роздрібних продавців за роздрібними цінами.) Мексиканські американці мали неоднозначну реакцію на ляльку, дехто сподівався, що це збільшить видимість Latinx у США, а інші стверджували, що це є привласненням культури, оскільки біла корпорація Mattel отримає прибуток а не спільноти кольорів. Географія також сприяє популярності Дня мертвих. У таких містах, як Лос -Анджелес, з великим населенням Latinx, святкування свята відбувалося роками. Епізод шоу PBC SoCal “Artbound” пов’язує спостереження США за святом з художниками, які працюють із громадським центром мистецтв Self Help Graphics & Art. Вони працювали над популяризацією Діа -де -лос -Муертос у 1970 -х роках, коли громада Чикансів у Лос -Анджелесі стала політизованою під час боротьби проти війни у ​​В’єтнамі та соціальної несправедливості. На вулиці Ольвера в історичному Лос -Анджелесі святкування Діа -де -лос -Муертос проводиться більше 30 років, а на цвинтарі Голлівуду назавжди це спостерігається протягом 20 років, задовго до того, як почалися дебати про присвоєння культури щодо Дня мертвих. Зі зростанням населення Latinx (на даний момент це найбільша група меншин у США) такі свята продовжуватимуть мати більший вплив, ніж колись. Але деякі з найновіших спостерігачів «Дня мертвих», ймовірно, не мають жодного зв’язку між цими святкуваннями, географічними, культурними чи іншими. Таких гуляків можна притягнути до свята з тієї простої причини, що барвисті квіти, їжа та мода, пов’язані з Діа де лос Муертос, настільки інстаграмні. Хештег #diadelosmuertos на сайті соціальних медіа містить більше двох мільйонів публікацій. Навіть вівтарі не є священними в Instagram, оскільки все більше користувачів демонструють свої святині предкам і божествам у період, коли молодь відкидає традиційні релігії за чаклунство та язичництво. Додайте той факт, що любов тисячоліть до макіяжу зробила революцію в косметичній промисловості, і легко зрозуміти, чому безліч хіпстерів тяжіють до фарби обличчя черепа, яку зазвичай носять у День мертвих, але, ймовірно, пропускають відвідування кладовища, щоб зв’язатися зі своїми померлих членів сім’ї. Це не виправдання для культурного присвоєння, настільки спостереження за змішанням тенденцій, які привернули сторонніх людей до свята, яке зуміло уникнути асигнування у 20 -му столітті, незважаючи на всіх американських дітей, які зазнали цього під час уроків іспанської мови, якщо ніде більше. Як школи можуть надавати підтримку Школи можуть використовувати Діа де лос Муертос як час, щоб навчити учнів бути культурно чутливими, відкрити свої традиції предків, пов’язані зі смертю, та підтримати спільноту Latinx сьогодні. Вони також можуть допомогти студентам оцінити свято за його унікальність та прояснити поширену помилку, що це просто мексиканський Хелловін. Розпочати діалог: Оскільки Діа де лос Муертос викликав занепокоєння щодо привласнення культури, вчителі можуть організовувати уроки на цю тему. Попросіть студентів дослідити присвоєння культури та пояснити, що це таке та як воно пов’язане з Днем мертвих. Вони можуть звузити це завдання до однієї частини дискусії, присвяченої цьому святу, наприклад, до впливу фільмів на кшталт «Коко» або таких товарів, як Діа де лос Муертос Барбі, на комерціалізації події. Вийти за межі естетики: Для тих, хто виріс, святкуючи Діа де лос Муертос, свято – це набагато більше, ніж лише зовнішній вигляд. Фотографії макіяжу черепа та таких продуктів, як пан де муерто, можуть сподобатися Instagram, але естетика свята ніколи не надавала йому значення. Попросіть студентів дослідити походження Дня мертвих та духовні вірування народів, які розмовляють науатль, які вперше його спостерігали. Студенти можуть скористатися діаграмою Венна або іншим графічним органайзером, щоб порівняти погляди стародавніх мексиканців на смерть з поглядами сучасних американців. Чи є перекриття? Розвивати міжкультурні зв’язки: Смерть є універсальною, тому навіть якщо звичаї «Дня мертвих» є забороненими для студентів, це не означає, що вони не можуть брати участь у подібних традиціях, пов’язаних із їхньою власною культурною спадщиною. Незалежно від того, чи мають студенти ірландське, італійське, корейське чи нігерійське коріння, їхні предки спостерігали за смертю особливо. Учні можуть досліджувати ці звичаї або обговорювати їх з родичами. Замість того, щоб привласнювати таке свято, як Діа де лос Муертос, вони можуть скористатися цією подією, щоб дізнатися більше про себе та свою спадщину. Підтримка спільноти Latinx: У 2019 році в Ель -Пасо, штат Техас, відбулася смертельна масова стрілянина, спрямована проти людей мексиканської спадщини. В Ель -Пасо та містах по всій країні, включаючи Х’юстон, Остін, Чикаго та Вашингтон, округ Колумбія, люди Latinx роблять вівтарі Діа -де -лос -Муертос для жертв стрілянини, демонструючи, що це культурне свято відзначає час святкування життя маргіналів та для боротьби з соціально -політичними проблемами, що призводять до расового гніту. Обговоріть вівтарі для жертв розстрілу, щоб допомогти студентам діяти над такими проблемами, як насильство зі зброї, імміграція та расизм. Допомагаючи учням дізнатися про походження та складності Дня мертвих, освітяни можуть спрямовувати молодь займатись культурною цінністю, а не культурним привласненням свята. Глибше розуміння цього свята може спонукати студентів провести паралелі з їхніми традиціями предків щодо життя та смерті.

Тоді що таке День мертвих?

Ідея “Дня мертвих” полягає в тому, що починаючи опівночі 31 жовтня, світи живих і мертвих стають єдиними, а душі наших предків прокидаються і святкують життя з живими. Таким чином, одна з найпоширеніших визначних пам’яток під час свята – це вівтар &#x2014стіл або плоский простір в будинку & aposs, прикрашений зображеннями близьких людей, справжніми або паперовими чорнобривцями (неофіційна квітка D &#xEDa de los Muertos), фруктами та pan de muerto &#x2014традиційний солодкий хліб, який зазвичай печуть протягом цього часу. Також експонуються пам’ятні знаки про вшанування членів сім’ї або їжу, якою наші близькі насолоджувались до того, як вони пройшли, і які вважаються офренд або підношення. Наприклад, у нашому домі фотографія моєї бабусі та апостола на нашому вівтар має маленьку чашку еспресо і крихітний горщик мока, тому що вона не могла жити без кубинської кави. А під фотографією ірландських/норвезьких прабабусь і дідусів є хлопці з порожньою склянкою Гіннеса і маленьким прапором Норвегії. Згідно з легендою, наша родина та апостольські духи за цей час повертаються у наш світ, тому ви хочете зустріти їх зі знайомими реліквіями минулого. На додаток до altares та офренди, деякі інші традиції включають покупку та демонстрацію цукрових черепів, розфарбовування обличчя витонченими деталями у стилі Ла Катріна&#x2014гламурний скелет, який вважається одним із символів D &#xEDa de los Muertos&#x2014і демонстрація чорнобривців, які, як вважається, направляють вашу кохану людину і повертають душу назад у світ живих (пам’ятайте, що золотий шлях чорнобривців у Коко?).

Вівтарі (Офренди)

• Копал , або традиційний ладан (датується доколумбовими релігійними церемоніями в Мексиці)
• Цемпазухітл , або квітка чорнобривців (іноді також використовуються інші види квітів)
• Релігійні образи, такі як розп’яття або зображення Діви Гваделупської
• Чотири основні елементи природи – земля, вітер, вода і вогонь – у різних формах, але часто включаючи глину казуела або каструлю (земля) та свічки (вогонь)

Офренди розповісти вам багато про померлих членів сім’ї та про те, чим вони насолоджувалися, коли йшли по Землі.

Ось приклад ofrenda ми з сім’єю вшанували своїх покійних коханих.

Ви можете помітити, що він містить зображення членів сім’ї, яких ми вшановуємо, разом з квітами, ладаном, калавери , pan de muerto , а також деякі улюблені страви та предмети одягу покійного.

Витоки Дня мертвих

Мексиканське свято, відоме як День мертвих, розвинулося з давніх традицій. Мексиканська цивілізація дотримується ритуалів, які святкують смерть предків більше 2500 років.

Це було свято, яке проходило дев’ятого місяця ацтекського календаря, приблизно на початку серпня, і переросло в сучасне свято. І святкування тривали цілий місяць. Фестиваль був присвячений богині, відомої як “Леді мертвих”, і вона відповідає сучасній Ла Калавері Катріні.

Наприкінці ХХ століття для більшості регіонів Мексики було поширеною практикою вшановувати померлих дітей 1 листопада, а 2 листопада вшановували померлих дорослих. 1 листопада називають Dia de los Inocentes (День невинних), а також Dia de los Angelitos (День маленьких ангелів).

День смерті

The Day of the Dead is a longstanding Mexican holiday that today combines traditional native beliefs with traditional Spanish catholic beliefs. The Day of the Dead celebrates dead family members through a series of events that take place on November 1st and 2nd in Mexico and for many cultures around the world. The Day of the Dead in Mexico features two days of celebrations and festivities.

Native people in Mexico traditionally marked the Day of the Dead by building shrines or altars to dead family members in their homes. Families would leave gifts for the dead in hopes that the dead would come and visit them. Food, alcohol, and other favorite items of the deceased were left. Parades and special feasts were also organized to celebrate the Mexican Day of the Dead.

When the Spanish began arriving in the 16th century, they were offended by the Day of the Dead, and saw it as a pagan holiday. Most particular, the Spanish were appalled at the Day of the Dead art, which they saw as gruesome and morbid. Since the Spanish had their own holiday for the dead, “All Saints Day”, they moved the native Mexican Day of the Dead to its current date, November 1st. Today, the Mexican Day of the Dead combines the Spanish catholic traditions of All Saints Day with the ancient traditions of the native Mexican tribes.

Mexico Map

Despite the changes, Day of the Dead art still reflects many of its early roots rather then Halloween. Cakes and other food in the shape of skulls or skeletons are often handed out to children as a lighthearted way to celebrate the Day of the Dead. Day of the Dead art is often thought by outsiders to be morbid, but those who create it see the holiday as a joyful way to celebrate family members who have passed on.

While almost no two cities celebrate the Day of the Dead in Mexico exactly alike, travelers will find that the holiday is observed nationally. Larger cities, such as Mexico City, will feature huge Mexican Day of the Dead parades that fill the street and shut the city down for one full day or two. The Day of the Dead in Mexico City is one of Mexico’s most exciting events, and offers an excellent way to experience the culture and history of the city and its people.

The Mexican Day of the Dead is also celebrated by visiting the graves of family members. While wealthier families build altars or shrines in the home for the dead, most families simply visit the grave of the dead to leave gifts and decorate it with flowers. In some of the smaller towns in Mexico that retain mainly native beliefs, families will spend all night at a grave, burning candles and keeping the dead company.

Day of the Dead

As the Mexican Day of the Dead falls during Mexico’s buy season, flights and other travel accommodations will be more expensive than travel during other times of the year. For anyone interesting in experiencing this holiday in Mexico, however, the extra price can be worth it. Depending on where you go, you may want to consider booking a vacation package to fully enjoy this exciting traditional holiday.