Куры Леггорн: фото и описание

Леггорн – самая распространенная порода кур в мире. Во всех частях света они стали основой селекции кур-несушек, вследствие чего леггорн как порода кур в описании не так однозначны и имеют территориальные нюансы.

Происхождение

Порода леггорн выведена на восточном побережье Италии в 19 в. и обязана названием порту Ливорно. Она пользовалась популярностью и среди селекционеров США, Англии и Голландии, в первой половине 20 в. попала на территории СССР. Кур разводили и использовали для селекции новых пород. Современные леггорны не являются чистой породой, а представляют совокупность гибридов со схожими признаками и общими предками.

Описание

Куры леггорн (фото и описание будет представлено ниже) бывают самых разных расцветок, но при этом имеющие общие черты.

Стандарты

В промышленном птицеводстве в основном используют кур белого окраса, однако цвет не является признаком породы, палитра оперения леггорнов широка.

Внимание уделяют физическим характеристикам птиц:

• туловище – удлиненное с клиновидным вертикальным корпусом и округлой грудью;
• среднего размера голова;
• листовидный гребень, стоячий у петухов и свисающий у куриц;
• мочки ушей бледные, иногда голубые;
• сережки ярко-розового цвета;
• глаза желтого или оранжевого цвета;
• светлая кожа;
• петухи обладают широким длинным хвостом;
• ноги средней длины;
• размеры птиц небольшие.

Как отличить курицу от петуха

Масса тела и размеры самца на треть больше, чем у самки. Но особое внимание стоит обратить на гребни и хвосты. Гребень петуха имеет четкую форму и стойкость, направлен строго вверх. Гребень курицы более мягкий и свисает в сторону. Хвост самца – широкий у основания, с длинными широкими перьями, противопоставлен к спине на 35-40 градусов, смотрит вверх. Хвост самки короче, без длинного пера, но также широк и направлен вверх. Цыплят-петушков можно выделить благодаря ярко-розовому гребешку, в то время как гребешки курочек остаются бледно-желтыми.

Как определить возраст

Радужка глаз молодых птиц темно-оранжевая. Они имеют более желтый оттенок кожи и ног, в то время как у взрослых он ближе к белому. Основную сложность представляет определение возраста курицы-несушки.

Курица, утратившая продуктивность, имеет ряд особенностей:

• живот плотный и твердый;
• гребешок прохладный и светло-розовый;
• клюв тусклый или серый;
• лапы синеватые, кожа утратила гладкость;
• сниженная активность.

Характер

Леггорны очень подвижны, им нужно много места и возможность проводить время на выгуле. Но при необходимости могут содержаться в просторных клетках. Самки пугливы и подвержены стрессу. Самцы имеют громкий, звучный голос. Толерантны к другим породам, несклонным к агрессии.

Инстинкт насиживания

В ходе селекции породы куры полностью утратили материнский инстинкт. При большой продуктивности яиц, большинство из которых оплодотворенные благодаря активным самцам, использование самок в качестве наседок исключено. Цыплята выводятся в инкубаторах, но можно подкладывать яйца к наседкам других пород, толерантных к высиживанию чужих яиц. Зародыши жизнеспособны, выводимость достигает 92%, а цыплята обладают крепким здоровьем.

Продуктивность

Леггорны – скороспелые куры яичного направления. Самки развиваются быстро и к 5 месяцам делают первую кладку, к году достигают максимальной продуктивности. Этот показатель более высок у белых леггорнов – до 300 яиц в год. У других видов количество колеблется от 200 до 250 штук в год. Яйца характеризуются массой 55 г, белым цветом прочной скорлупы.

К 2 годам куры теряют максимальную яйценоскость, и поголовье нуждается в омоложении. Птицы после окончания продуктивного периода отправляются на убой. Будучи хрупкого телосложения, леггорны имеют жесткое и сухое мясо. Масса тушки самки около 1700 г, самца –2400 г.

Разновидности

Классическим представителем породы, несомненно, является белый леггорн. Он стал генетическим материалом для большого количества разнообразных подвидов, таких как: бурый, кукушечно-куропаточный, пятнистый, карликовый, золотистый и многочисленные кроссы.

Белый

Белый леггорн характеризуется белоснежным оперением, розовым гребешком и сережками. Они неприхотливы, прекрасно акклиматизируются и живут в любых широтах. Эти птицы обладают максимальной яйценоскостью и приемлемо относятся к содержанию в клетках.

Карликовый (В-33)

Карликовые леггорны не отличаются окрасом от белых, их особенность заключается в низком весе. Самцы весят не больше 1700 г, самки – до 1400 г, что не сказывается на яйценоскости, но уменьшает средний вес яиц до 30 г. Размеры значительно уменьшают затраты на корма и необходимые для содержания площади.

Пятнистый (далматинец)

Пятнистые леггорны ведут свой род из Шотландии начала 20 в. и появились случайно, как результат проявления подавленных в процессе селекции генов кур другой породы. Оперение с внешне хаотичным черно-белым узором уникально и тщательно оберегается заводчиками.

Кукушечно-куропатчатый

Кукушечно-куропаточный леггорн имеет также название «легбар» и выведен в Великобритании, путем скрещивания с местной породой. Дружелюбные и активные птицы обладают высокой продуктивностью и более пригодны к мясному производству, чем их белые собратья. Самки имеют куропаточный окрас, самцы более светлого оттенка.

Бурый

Бурый леггорн чистокровный итальянец. Птицы имеют значительные отличия в окрасе в зависимости от половой принадлежности. Цветовая палитра петуха – насыщенная: спина и шея пестрых золотисто-коричневых оттенков, а грудь и хвост окрашены в черный с зеленым отливом цвет. Расцветка куриц неяркая, в коричневых тонах.

Достоинства и недостатки

Стоить выделить основные достоинства леггорнов:

• несомненный плюс этой породы – рекордная яйценоскость;
• скороспелость;
• высокий процент оплодотворенных яиц;
• хорошая выживаемость цыплят;
• простота ухода;
• адаптация к любому климату;
• хороший иммунитет;
• спокойный темперамент.

Однако есть у этих кур и определенные недостатки:

• отсутствие инстинкта высиживания;
• короткий срок продуктивности;
• низкое качество мяса;
• склонность куриц к стрессу.

Специфика содержания и ухода

Условия содержания кур леггорнской породы весьма скромны. Они толерантны к климату и их можно без труда разводить на всей территории страны. На фабриках эти птицы стойко переносят содержание в клетках, но при домашнем разведении предпочтительны большие площади.

Необходимые условия

Для комфортного существования птицам необходим просторный многоуровневый светлый птичник с возможностью свободного выгула или наличием просторного вольера. Температура помещения не ниже -5 градусов, а влажность желательно поддерживать в районе 50%.

Нюансы разведения

Перед тем как начать их разведение, стоит подготовить инкубатор, или приобретать уже подросших цыплят. Главное в выращивании птиц – правильное кормление, особенно в юном возрасте. Нельзя забывать и о необходимости частого обновления поголовья для поддержания постоянного потока яиц.

Уход за цыплятами

При инкубационном выведении цыплята вылупляются на 29 сутки. Они рождаются покрытыми пухом, но быстро обрастают пером. Обладая высоким врожденным иммунитетом, выживаемость цыплят удерживает планку на 95%.

Кормление

Главное условие успешного разведения леггорнов – качественное и сбалансированное питание. Особенно важно организовать его для растущих цыплят.

Цыплят

Новорожденных цыплят в первую очередь необходимо обеспечить белком. Первые кормления составляют мешанки из яйца, манки и творога. Однако можно воспользоваться и готовыми покупными смесями. С 4-го дня стоит включить в рацион зелень. Питание осуществляется не реже 5 раз в день, а по истечении 3 недель трижды в день, постепенно приближая их к взрослой жизни.

Взрослых кур

Взрослые особи неприхотливы в еде. Кормление проводят трижды в день: утром и вечером дают зерно, в обед – мешанку из зелени, хлеба или отрубей на воде или бульоне, с добавлением мела. Кур можно кормить и готовыми кормами с добавлением в рацион зелени.

Возможные заболевания

Порода леггорн обладает очень высоким иммунитетом, и при поддержании в курятнике необходимой чистоты, не станет жертвой заболеваний. Сохранить здоровье поголовья поможет вакцинация цыплят от инфекционных заболеваний, и отсутствие контакта с дикими птицами и животными.

Куры имеют врожденную склонность к шумовой истерии в результате накопления стресса. В таком состоянии у птиц снижается яйценоскость, и они могут травмировать себя об окружающие предметы. Из-за постоянного производства большого количества яиц, несушек подстерегает опасность выпадения яйцевода, которое может вызвать смерть. Болезнь сопровождается постоянным поносом и требует незамедлительного лечения или забоя птицы.

Где купить

На территории России располагается множество заводчиков породы леггорн. Самые крупные находятся в Свердловской, Оренбургской областях и на Алтае. Но небольшие хозяйства, имеющие эту породу для продажи, можно найти повсеместно.

Цена

Порода леггорн не относится к дорогостоящим: цыпленок обойдется в сумму около 100 рублей, за молодую птицу придется отдать около 300-500 рублей.

Аналоги

Во многом схожи с леггорнами куры русской белой породы, что объясняется общим происхождением. Они также скороспелы, но сохранили в ходе селекции инстинкт насиживания. Хорошей яйценоскостью обладают куры породы Нью-Гемпшир, и их мясо обладает лучшими характеристиками для яично-мясного направления разведения.

Отзывы

«У меня леггорны несутся беспрерывно, яйца крупные. Сами куры небольшие, худенькие».

«Яйцо у кур леггорн довольно крупное, белого цвета. Очень выносливые и редко болеют. Минусы – активные и пугливые, а также требовательны к животным белкам».

«Куры несутся хорошо, почти ежедневно даже зимой. Все очень подвижные, но агрессии не заметила, ручные, хотя и пугливые».

«Наши леггорны намного лучше других курочек перенесли летний зной. Курочки совсем небольшие, возраст 5 месяцев, но уже начали нестись. Очень резвые, держу их отдельно от других птиц».

Видео

Больше о породе кур Леггорн смотрите на видео:

12 цікавих ігор зі снігом

Нарешті до багатьох міст, містечок та селищ України прийшла справжня зима. Малюки просто в захваті! І, поки сніг не розтанув, ми хочемо поділитися з вами цікавими зимовими іграми зі снігом.

• Нагадаємо: про зимові ігри без снігу ми писали в попередній статті.

Адже окрім традиційних зимових розваг — катання на санчатах, ліплення снігової баби та гри в сніжки — існує багато менш відомих, але не менш цікавих зимових ігор, котрі обов’язково сподобаються усім членам сім’ї. Отож, мерщій на вулицю гратися!

1. «Шпигун натрапив на слід»

За правилами гри дорослий має йти попереду і залишати сліди. Йти потрібно нерівномірно — наприклад, робити один великий крок, два маленьких, підстрибувати тощо.

Дитина ж зображує шпигуна, її завдання — пройти за дорослим так, щоб не залишити своїх слідів, тобто вона має крокувати точно слід у слід.

• Коли крок дорослого великий, дитині доведеться стрибати, коли дорослий залишає на одному місці багато кроків, малюк має обережно пройти по кожному сліду, не залишаючи своїх відбитків.

Потім можна помінятися ролями, і роль шпигуна буде зображувати дорослий.

• Можна також навчити малюка особливому шпигунського прийому «Зниклий слід». Для цього потрібно спочатку йти вперед, а потім повертатися по своїх же слідах назад. Рухатися доведеться навпаки (вперед спиною), що, звісно, зробити непросто. Зате ефект буде приголомшливий — сліди раптово обриваються і незрозуміло, куди ж пропала людина. Зі слідів також можна робити різні картини, писати букви і цифри.

2. «Художники»

Для цієї гри потрібно знайти недоторканний сніговий простір на майданчику, який стане полотном для малювання. Дайте простір своїй фантазії і просто почніть щось малювати паличкою (будинок, чоловічка, тваринку, сніжинку тощо).

• Якщо дитина зовсім маленька, то нехай вона просто відгадує, який предмет ви намалювали.
• Зі старшою дитиною можна ускладнити гру. Наприклад, малювати лише частину предмета (будиночок без даху або собаку без хвоста) і сказати дитині «Ой, здається, я щось забув намалювати». Нехай вона спробує домалювати деталь, якої бракує.

Можна також вигадати щось незвичайне, малюючи з дитиною.

• Так, відбиток долоні з розчепіреними пальцями стане головою з гребінцем для півника, слід від черевика — тулубом ведмедика.

Або спробуйте створити масштабний шедевр — протоптати величезне коло, а від нього промені — вийде величезне сонце.

3. «Снігові скульптури»

Сніг — чудовий матеріал для творчості. Підкажіть вашій дитині, що його можна використовувати для створення різних істот і предметів. Це можуть бути:

• снігові замки та будинки (наприклад, іглу — хатинку ескімосів);
• Снігуронька;
• песик;
• кішка;
• гусениця (з окремих снігових кульок);
• черепаха (для цього потрібно виліпити зі снігу куполоподібну форму, що нагадує панцир черепахи, і доліпити до нього чотири маленькі ніжки, голову і хвіст).

За допомогою кухонних формочок, пластикових коробочок від продуктів і горщиків різних розмірів можна виліпити форми різної конфігурації, потім скріпити їх. До слова, маленькі кульки зі снігу добре з’єднуються між собою за допомогою паличок або зубочисток.

Буде чудово, якщо в творчому процесі беруть участь кілька осіб. Тоді ви зможете виліпити снігове сімейство або цілий зоопарк снігових мешканців.

• Якщо ви граєте в снігу з дуже маленькими дітками, намагайтеся робити скульптури теж маленькими, щоб не втомити дитину.

4. «Снігові фарби»

Для різноманітності сніг для ліплення можна зробити кольоровим. Для цього візьміть півсклянки води і додайте туди харчового барвника.

Дайте дитині кілька таких скляночок з різними фарбами. Розбризкуючи фарби на сніг або наповнюючи ним склянки, вона отримає підфарбований сніг, з якого можна робити кульки, різні фігурки або маленьких сніговичків.

• Також ця гра може стати дуже зручним моментом для знайомства дитини з особливостями колірної гами. Наприклад, дайте малюкові склянки з червоною і жовтою фарбами, і нехай він виллє половину кожної фарби в склянку зі снігом. Отриманий розчин змішайте ложкою, і ви побачите, в якому захваті буде дитина, коли вона зрозуміє, що, з’єднавши червону і жовту фарби, можна отримати помаранчевий колір.

5. Розглядання сніжинок

Коли буде падати сніг, візьміть будь-яку темну дощечку та збільшувальне скло і вирушайте розглядати сніжинки. Розкажіть дитині про властивості снігу — про те, що немає двох абсолютно однакових сніжинок. Кожна з них має неповторну форму та неймовірну красу.

• Таке заняття буде розвивати творче мислення дитини й навчатиме її бачити прекрасне в простих речах.

Потім вдома можна взяти енциклопедію або знайти в Інтернеті хороші картинки із зображенням сніжинок та розглянути їх. Або ж запропонуйте малюкові вирізати паперові сніжинки та розвісити їх у кімнаті (на вікнах).

6. «Стрільба в ціль»

Якщо сніг вологий і придатний для ліплення, можна пограти у стрілянину по мішенях. Ця гра розвине влучність і відшліфує координацію руху.

Спочатку слід наліпити багато сніжок і вибрати неживу мішень, в яку дитина буде намагатися влучити. Нею може бути дерево, коло в снігу або пластмасове відерце.

Почати можна з простих мішеней і поступово ускладнювати завдання.

7. «Снігова фортеця»

Діти будь-якого віку з радістю займаються будівництвом снігової фортеці.Для неї знадобиться багато снігових куль. Зробіть їх і складіть одна на одну, щоб вийшла міцна стіна, за яку можна сховатися і відбиватися від ворогів сніжками.

Не забудьте зробити бійниці. Коли фортеця готова, можна починати сніговий бій.

8. «Лабіринти і тунелі»

Коли товщина снігового покриву досягає п’ятнадцяти сантиметрів або більше, в ньому можна проривати снігові лабіринти і тунелі. Допоможіть вашій дитині зробити план лабіринту, який вона хоче спорудити в снігу.

Коли лабіринт буде готовий, полийте його водою і зробіть так, щоб поверхня всередині нього була дуже гладкою. Тепер по доріжках споруди можна катати іграшки або м’ячики.

• Коли збирається кілька дітей, вони можуть побудувати паралельні лабіринти і катати по своїх доріжках все, що завгодно.

Взагалі,можна робити в снігу й величезні тунелі-лабіринти і бігати по них з дитиною, а для малюків — тунелі, в яких легко заховати якісь іграшки чи грати в хованки.

9. «Помічники Діда Мороза»

Для цієї гри знадобиться лопатка і пухнастий сніг. Розкажіть малюкові, що взимку Дід Мороз дуже радіє, коли все навколо засипане сріблястим чистим снігом. Він дбайливо одягає кущики і дерева у снігові «шубки», щоб вони не мерзли на морозі. Запропонуйте малюкові з друзями засипати снігом землю навколо дерев, аби вони не залишилися взимку без снігового покриву.

Можна також залучити дитину до розчищення під’їзду до будинку або доріжки. Удвох з татом дитина зможе перевірити, на яку глибину вона зможе прокопати сніг за п’ять хвилин або скільки часу буде потрібно, щоб зустрітися, починаючи роботу з різних кінців, тощо.

10. «Сніговик-розмальовка»

Для виготовлення такого оригінального сніговичка вам знадобляться:

• будь-які водорозчинні фарби (акварель, гуаш або харчові барвники для крашанок);
• пластикові пляшки з-під води з кришками (за кількістю кольорів);
• вода з крану.

Готову фарбу потрібно розлити у пластикові пляшки, в кожній кришці зробити по кілька отворів і закрити ними пляшки.

• До речі, на декілька пляшок можна накласти насадки з пульверизатором — отримаємо спрей з забарвленою водою.

Коли пляшки готові, а сніговик зліплений, можна починати найцікавіше — розфарбовувати! Спочатку покажіть дітям, як користуватися пляшками — як їх тримати і з якою силою натискати, щоб рідина різкими струменями лилася крізь дірочки і щоб спрей розбризкував фарбу.

Почніть з малювання очей, брів і губ сніговика, потім можна «одягнути» його в щось ошатне і яскраве, а після цього створити малюнок на снігу, намалювавши, наприклад, фарбою стежки.

11. «Тістечка для Снігуроньки»

Гра підходить для маленьких діток. Зі снігу можна зліпити тістечка руками, а можна застосувати різноманітні формочки.

• З відерця можна зробити пасочку: щільно утрамбувати в нього сніг, перевернути, постукати лопаткою, прибрати й отримати високу пасочку.

Снігові тістечка можна прикрасити гілочками, маленькими шишками і ягідками горобини.

12. «Слідопити на прогулянці»

У сонячний морозний день можна вирушити всією сім’єю в ліс. Зимові пейзажі неодмінно подарують вам відчуття казки і принесуть багато задоволення.

Напередодні походу в ліс знайдіть з дитиною інформацію про те, як виглядають сліди різних тварин і птахів. Після цього вирушайте в ліс або парк і спробуйте відшукати і розшифрувати їхні сліди.

Не забувайте також про ризик переохолодження. Звертайте увагу на колір шкіри дитини на щоках або руках — якщо вона зблідла, терміново потрібно в тепло. Час від часу переривайте вашу прогулянку для того, щоб зробити нескладні вправи або рухливі ігри, які дозволять зігрітися.

• Взагалі під час зимових прогулянок рекомендується чергувати активні ігри з більш спокійним проведенням часу на свіжому повітрі.

Сподіваємося, наша добірка зимових ігор зі снігом стане вам у нагоді і малюки вдосталь натішаться снігом.

Веселих вам прогулянок та чудового настрою!