Як перенести слово ллється

0 Comments

Правильно переносимо слова у тексті

Вся важливість вивчення поділу слів на склади здебільшого полягає у тому, щоб навчитись правильно слова переносити, коли бракує місця у рядку. Це корисне вміння є дуже важливим для грамотного написання. Ця вправа підсумовує всі знання учня з даної теми. Цього разу учень працюватиме з цими текстом, хоча й з відносно маленьким. На екрані перед дитиною міститься два варіанти цього тексту. В обох є переноси тих самих слів, проте виконані вони по-різному. Завдання, яке ставиться перед учнем, сформульовано над ними, і дитина має знайти текст, в якому всі переноси правильні. Учень аналізує кожен випадок переносу по черзі, після чого виділяє той текст, який вважає правильним. Коли дитина це робить, то проходить на наступний етап завдання. У тексті зустрічаються як особливі випадки переносу, наприклад, слів з апострофом тощо, або й прості випадки переносу по складах. Таким чином дитина на практиці тренується використовувати отримані під час виконання попередніх завдань знання. Крім того додатковою підказкою є те, що вкрай рідко один з варіантів буде правильним, а інший ні в межах одного варіанту тексту. Тобто якщо один перенос зроблено правильно, то другий, скоріше за все, теж.

Теги

Пов’язані стандарти

Учень/учениця:

– переносить частини слів з рядка в рядок по складах;

– переносить частини слів з рядка в рядок за правилами переносу слів зі збігом двох і кількох приголосних звуків, з літерами “й” та “ь” у середині слів, із буквосполученнями “дж”, “дз”, “йо”, “ьо”, з апострофом, з подвоєними приголосними;

– не розриває злиття приголосного з голосним при перенесенні частини слова з рядка в рядок;

– переносить слова з подвоєними приголосними відповідно до правил.

Учень/учениця:

– слухає і розуміє усне висловлювання обсягом 70-90 слів; фіксує початок і кінець, визначає на слух кількість речень (2-4) у тексті; кількість слів у реченні без прийменників, сполучників, займенників (до 4 слів);

– відповідає на запитання за змістом прослуханого;

– демонструє розуміння прослуханого тексту, виконуючи навчальні дії із опорою на допоміжні матеріали (ілюстрація, опорні слова, словосполучення).

Учень/учениця:

– читає вголос доступні тексти цілими словами;

– переказує прочитаний текст з опорою на допоміжні матеріали (ілюстрація, опорні слова, словосполучення);

– висловлює своє ставлення до подій, персонажів тексту.

литися

// перен. Іти, пересуватися, сипатися і т. ін. великою масою.

Блеють овечки і ллються перістим потоком в долину, трясучи вим’ям, обважнілим од молока. (М. Коцюбинський);

Виходимо з собору. Довгі живі потоки ллються по вулицях (М. Івченко);

Хіба не він орав отут ниву, косив сіно і підставляв змозолені жмені важкому зерну, що лилося з лотоків? (Григорій Тютюнник);

Ні п’ється, ні ллється, ні в чарці не зостається (Номис).

2. перен. Випромінюватися, поширюватися в просторі (про світло, пахощі і т. ін.).

Хвилі світла лились з неба, і чорні тіні десь пощезли, неначе сонячне сяйво загнало їх у землю (М. Коцюбинський);

У вікна через зарості фуксій лилося м’яке передвечірнє світло (І. Сенченко);

Світло лилося, світло шаленіло, світло кипіло довкола. (А. Дімаров);

// Плавно поширюватися в просторі; линути (про звуки, музику і т. ін.).

Може, він помагав своїми молитвами над недужим, а може, і своїми піснями; бо в його [нього] пісня лилась, як чари, що слухає чоловік і не наслухається (П. Куліш);

Десь на селi далеко пiсня ллється, То голоснiш, то затиха вона. (Б. Грінченко);

Іноді ця лагідна мелодія ставала подібною до заглушеного стогону, але потім лилась вона далі, як прозорий струмок (Леся Українка);

З вікон танцювального залу все ще лилась музика (В. Поліщук);

* Образно. Вперед! Хай ллється бенкет життя! Перед нами світ до здобуття (Б.-І. Антонич).

3. перен. Легко, вільно викладатися, будуватися (про мову, стиль).

Неначе наш Дніпро широкий, Слова його [пророка] лились, текли І в серце падали глибоко! (Т. Шевченко);

Через край із серця Рідне слово ллється (П. Куліш);

Бабуся Одарка почала свої довгі розповідання про реквізиції й дорожнечу, що лились з неї, як вода з жлукта (В. Підмогильний);

Вірші ллються, як дзвінкий, прозорий струмок (О. Донченко);

Цілющим бальзамом лились слова мудреця на розтерзану душу Марії (Р. Іваничук).

4. Пас. до ли́ти 5.

Лемішка пішов до протопопа, записав півтори тисячі карбованців на дзвін .. Швидко сторгували майстрів, швидко лився великий дзвін (І. Нечуй-Левицький);

Дзвони ллються в фабриках за угоджену ціну (І. Франко);

Ллються деталі з високолегованих сплавів, кольорових металів і важко оброблюваних матеріалів (з навч. літ.).

◇ (1) За ко́мір (за ши́ю, за спи́ну і т. ін.) ллє́ться кому і без дод.:

а) треба негайно робити що-небудь, поспішати з чимось.

Уже за комір ллється, треба, щоб робота була зроблена якісно (з газ.);

б) терміново потрібен хто-небудь, потрібне щось.

– Де ж ти її зловиш, коли вже ось за комір ллється! (Є. Гуцало);

Кров (рідко крі́вця) [рі́ками] ллє́ться (тече́, розлива́ється, пролива́ється і т. ін.) / полила́ся (потекла́, розлила́ся, пролила́ся і т. ін.) див. кров ;

Ли́ти (ли́тися, лину́ти і т. ін.) ливце́м див. ли́ти ;

(2) Ли́тися / поли́тися рі́чкою (річка́ми, ріко́ю і т. ін.),:

а) (зі сл. горілка, вино і т. ін.) затрачатися, використовуватися і т. ін. у великій кількості.

Весілля було пишне та бучне..; горілка річкою лилася. (Панас Мирний);

Забахкали затички, полилось рікою дороге вино (І. Нечуй-Левицький);

б) (зі сл. хліб, зерно і т. ін.) надходити у великій кількості.

І полився рікою хліб на станцію (В. Минко).

Значення в інших словниках

  1. литися — (рух рідини) ллятися, текти, бігти, плисти, (сильно) струмувати, цюркотіти. Словник синонімів Полюги
  2. литися — ли́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. литися — (- воду) ллятися, струменіти, струмувати, струміти, бігти цівкою; (- запах) пахтіти; (- світло) розливатися; (- звук) линути; (- мову) текти, лунати. Словник синонімів Караванського
  4. литися — див. лити Словник синонімів Вусика
  5. литися — ллється, недок. 1》 Текти струменем. || перен. Іти, пересуватися, сипатися і т. ін. великою масою. 2》 перен. Випромінюватися, поширюватися в просторі (про світло, пахощі тощо). || Плавно поширюватися в просторі; линути (про звуки, музику і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. литися — ли́ти (ли́тися) ливце́м. Іти (про великий, сильний дощ). — Оце недавно лили ливцем місяцями страшні наглі дощі (І. Нечуй-Левицький); Дощ ливцем лив усю ніч (З газети). лину́ти (поли́тися) ливце́м. Заберіть собі оцю сіль. Фразеологічний словник української мови
  7. литися — ЛИ́ТИСЯ (про будь-яку рідину), ЛЛЯ́ТИСЯ рідше, ТЕКТИ́, ЛИ́ТИ, БІ́ГТИ, ПЛИСТИ́, ПЛИВТИ́, ПЛИ́НУТИ, ТОЧИ́ТИСЯ, РИ́НУТИ підсил., ЦІДИ́ТИ підсил., ЮШИ́ТИ підсил., СИ́ПАТИСЯ розм., ХЛЮЩА́ТИ розм., ЦІ́ВКОЮ БИ́ТИ підсил. розм., ТОКУВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  8. литися — Ли́тися, ллю́ся, ллє́шся, ллє́ться Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. литися — ЛИ́ТИСЯ, ллє́ться, недок. 1. Текти струменем. Вода ллється на колеса зверху, обливає їх білою піною (Н.-Лев., II, 1956, 28); У душі одрада, у серці легко. Словник української мови в 11 томах
  10. литися — Литися, ллю́ся, ллєшся гл. Литься. Ні п’ється, ні ллється, ні в чарці не остається. Ном. № 7589. А в тії дівчини, а в тії молодої аж на землю сльози ллються. Мет. 80. Столітнії очі як зорі сияли, а слово за словом сміялось, лилось. Шевч. 205. Словник української мови Грінченка