Чому в Швейцарії говорять на чотирьох мовах?

У Швейцарії чотири офіційні мови – німецька, італійська, французька та ретороманська. Як це сталося і чому немає єдиної «швейцарської» мови? Давайте розберемося детальніше.

У багатьох країнах мова розвивалася як інструмент об’єднання населення навколо ідеї національної ідентичності. Візьмемо, приміром, Іспанію і Каталонію. Протягом багатьох років Каталонія неодноразово піддавалася репресіям з боку уряду, який намагається придушити ідентичність регіону, розглядаючи її як загрозу національній єдності.

Однак в Швейцарії цього не сталося, тому що вона не схожа на інші європейські країни і пішла по зовсім іншому шляху. Замість цього Швейцарія утворилася в результаті доброї волі народу, це держава яка складається з 26 «кантонів» або адміністративних блоків, кожен з яких погоджується працювати і жити пліч-о-пліч один з одним. Швейцарія – це Willensnation, нація доброї волі.

У цьому сенсі Швейцарія – це скоріше федерація, ніж нація. Якщо заглянути в минуле, ці кантони були повністю суверенними державами, кожна зі своїми кордонами, арміями, звичаями і мовою.

Крім часів Гельветичної республіки (1798-1803), в Швейцарії ніколи не було сильного централізованого уряду. Кантонам була дана можливість зберігати певний рівень контролю над внутрішніми справами. Це означало, що вони могли продовжувати говорити на своїх мовах, їм ніхто не намагався нав’язати єдину «швейцарську мову». Щоб зберегти мир, кожен кантон має можливість вибирати свої офіційні мови.

Конкретні мови, на яких говорить кожен кантон, визначаються як географічними, так і культурними кордонами Швейцарії, а також впливом найближчих до них країн. На південь і через Альпи розмовляють італійською; на заході країни – французькою; німецькою говорять в центральній і східній частинах Швейцарії. На ретороманській в основному говорять на південному заході, в кантоні Граубюнден, де італійська і німецька також є офіційними мовами. Кантони Вале, Фрібург і Берн також офіційно двомовні, вони використовують французьку та німецьку мови.

Самі швейцарці говорять, що існує невидима межа, яка розділяє франко- і німецькомовні частини Швейцарії. З обох сторін вона відома як Röstigraben, що буквально означає лінія Rösti (Rösti – це страва з картоплі, яку їдять на німецькій стороні, а на французькій – ні).

Якщо ви плануєте поїздку по кантонах Швейцарії, то не хвилюйтеся, тому що англійська мова широко поширена, вам не обов’язково в терміновому порядку ставати поліглотом. Проте, два-три розмовники можуть стати в нагоді в дорозі.

Які країни розмовляють англійською мовою

Та, на жаль, далеко не кожен із нас буває за кордоном, і далеко не кожен із нас знаходить гарну роботу, де справді потрібні ці навички. Однак, англійську вчать по скайпу та зуму, на різних курсах, у школах. Спробуємо розібратися, чи справді ця мова така актуальна, і які країни нею розмовляють.

Англійська мова – 2 місце у світі за поширеністю

Нам неодноразово доводилося чути про процеси глобалізації, і англійська в них грає не останню роль. Вік інтернет-технологій сприяє ширшому міжнародному спілкуванню, а щоб люди зрозуміли одне одного, потрібна міжнародна мова.

Поняття такої інтернаціональності мови існувало ще багато століть тому. У середньовіччі мовою церкви, політики та науки була латинь, починаючи з XVII століття, її поступово витісняє французька, якою практично до Першої світової війни розмовляли дипломати.

З розвитком комп’ютерних та інтернет-технологій, позиції міжнародної закономірно зайняла англійська мова. На сьогодні вона рідна для пів мільярда людей на всій планеті. Ще півтора мільярда можуть на ній вільно говорити, бо для них вона є другою офіційною.

В яких країнах англійська є рідною мовою для громадян?

Англійська – державна мова Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії. Саме британський її варіант є найбільш динамічним та насиченим. Народ, що століттями на ньому говорить, легко створює нові слова, фразеологізми, і ця мова не стоїть на місці, це не сувора непорушна класика, з книжковими зворотами.

Сполучені Штати Америки говорять простішою для сприйняття іноземців версією. Попри звичку «ковтати» багато звуків, американську англійську легше зрозуміти тому, хто вивчає мову.

Канада розмовляє двома мовами – англійською та французькою.

В Австралії державною є англійська, вона поглиблено вивчається у навчальних закладах цієї країни, але тубільці між собою говорять по-своєму. Аналогічна ситуація і в Новій Зеландії, хоча аборигенів там набагато менше.

Де англійська – офіційна мова?

Офіційною вважається англійська мова в Індії, яка була однією з найбільших колоній Великої Британії. Там утворився специфічний її діалект – індо-англійська, і вона широко поширена на території Індії та Британії, куди масово приїжджають індійські абітурієнти та молоді люди.

Також англійська – офіційна мова Малайзії, Філіппін, Мальдівів, Сейшельських островів, Папуа-Нової Гвінеї, Пакистану, Південної Африки, Кенії, Нігерії, Зімбабве, Намібії, Танзанії, Уганди, Гани, Камеруну, Гамбії, Судану та Південного Судану, Малаві, Ліберії, Руанди, Беліза та Сьєрра-Леоне. Її викладання тут обов’язкове, але жителі цих країн, як і раніше, спілкуються між собою рідними мовами.

Англійську визнано офіційною на Мальті, разом з мальтійською мовою. Так само і в Ірландії, де в повсякденному спілкуванні переважає гельська.

Можна дійти висновку, що англійська все ж таки актуальна, особливо в тому випадку, якщо ви плануєте побувати за кордоном. У будь-якому разі це дає можливість міжкультурної комунікації, адже Україна стала більш відкритою. Багато англійських слів і фраз стають нашою повсякденною лексикою. Таким чином, знання англійської точно не буде зайвим і допоможе вам досягти тих цілей, які перед собою ставите.