Павутиння на ґрунті

0 Comments

Причини та заходи боротьби з павутиною на троянді

Одним з найбільш поширених шкідників кімнатної або садової троянди вважається павутинний кліщ – паразитичний організм, який відрізняється характерними ознаками прояву і значною небезпекою для подальшого зростання або розвитку культури. Садоводу необхідно знати про основні правила боротьби з цією комахою.

Симптоми появи

Перша і найбільш важлива ознака захворювання – це наявність павутини на троянді. Крім даного симптому виявити патологічний процес можна за такими відмінними проявами:

  • білі плями на листях, що відрізняються невеликими розмірами;
  • точкові вкраплення чорного кольору або наскрізні отвори на бутонах;
  • велика кількість павуків на ґрунті і стебельній системі.

При наявності вищеописаної симптоматики рослина починає швидко в’яти, при цьому її листя стрімко засихає і опадає. Якщо троянда вкрилася тонкою павутиною, а на листі з’явилися кліщі або павуки, це свідчить про запущену хворобу. За рахунок яскраво червоного відтінку і ознак розпізнати паразитів досить просто.

Після того як садова або кімнатна рослина починає сохнути, її практично неможливо зберегти. Тому фахівці рекомендують проводити своєчасну діагностику та профілактику культури.

Причини захворювання

Павутинний кліщ – це шкідлива комаха, яка найчастіше переноситься домашніми вихованцями або вуличним вітром. Дрібні букашки є всеїдними і досить рідко гинуть від нестачі поживних елементів. Використання дрібної павутини дозволяє шкідникам переміщатися на великі відстані. Подібні комахи виглядають як звичайні кліщі з яскраво вираженим червоним відтінком.

Основною причиною появи паразитичних організмів на кущах троянди є недотримання правил догляду за рослиною. Крім даного фактора на виникнення кліщів впливають наступні моменти:

  • ослаблена імунна система внаслідок раніше перенесених захворювань;
  • надлишок або нестача поживних речовин у кореневій системі;
  • тривале нагрівання коренів і грунту прямими сонячними променями.

Якщо ця комаха своєчасно не вивести, вона здатна досить швидко висмоктати всі соки з рослини, через що троянда стрімко гине і в’яде.

Як позбутися?

Лікувати рослину від негативного впливу і зовнішніх проявів павутинного кліща досить складно, тому садівник повинен використовувати не один метод, а відразу кілька. Комплексна обробка із застосуванням хімічних і народних засобів дозволяє домогтися швидкого і ефективного усунення патологічних процесів.

Перше, що необхідно зробити перед тим як використовувати ті чи інші способи боротьби проти павутини, це попередньо очистити культуру за допомогою м’якої губки і мильного розчину. Даний крок дозволить усунути велику кількість комах.

Якщо шкідливе ураження троянди не відрізняється великим поширенням і локалізується виключно на невеликих ділянках, можна скористатися народними методами і обприскати будь-яким з приготованих розчинів.

  • Часник. Роздробити або дрібно нарізати дві головки часнику, після чого залити їх 1 л чистої води. Розчин наполягається протягом 5-6 днів. Отримана суміш наноситься на ствол, листя і кореневу систему рослини.
  • Цибуля. Приблизно 100-150 г лушпиння цибулі залити 5 л чистої води і дати настоятися протягом 6 діб. Далі отриманий розчин акуратно процедити. Суміш, що утворилася, використовувати для обприскування листя і стовбурової частини рослини. Профілактичні або лікувальні дії здійснюються до тих пір, поки павутинний кліщ не зникне. У цибулю можна додатково додати невелику кількість березового дьогтю або зелене мило, що збільшить ефективність розчину.
  • Цикламен. Кілька клубнів рослини ретельно подрібнити, після чого варити їх у киплячій воді протягом 60 хв. Отриманий розчин перелити в герметизовану посудину, утеплити і покласти в сухе місце на добу. Даною речовиною слід обробляти троянду протягом 5-8 днів.
  • Спирт. Класичний метод очищення павутинного кліща. Для цього медичним розчином ретельно обробляються листя і стовбур. Незважаючи на високу ефективність способу, з його допомогою можна швидко усунути безпосередньо комах, але не їхні яйця.
  • Одуванчик. Невеликі кореневі частини лікарського одуванчика (приблизно 30-40 грамів) ретельно подрібнити і залити чистою водою в обсязі 1 л. Далі настояти розчин протягом 3-4 годин. Отриманою речовиною акуратно протирати листя троянди протягом 1 тижня.

Крім перерахованих способів високу ефективність показує метод, при якому патологічні прояви і павутинний кліщ усуваються за допомогою введення хижих комах, таких як фітосейулюс, златовласка і амблісейус. Вищеописані комахи зазвичай купуються в спеціалізованих магазинах або приватних господарствах. Через 1-2 доби після введення хижак здатний з’їсти до 10 павутинних кліщів і 20 яєць. Чим більше комах додається на рослину, тим ефективнішим буде результат.

Крім народних методів боротьби з проявами павутинного кліща можна скористатися спеціалізованими препаратами на хімічній основі. Для цього часто використовуються так звані акарициди.

  • «Алатар». Є найбільш результативним і токсичним засобом проти павутинного кліща. У процесі обробки садіводу необхідно використовувати рукавички, медичну маску і закритий одяг. Даний препарат застосовується виключно в добре провітрюваному приміщенні або на відкритому повітрі.
  • «Фітоверм». Відмінною особливістю засобу є менша токсичність, через що його можна використовувати в закритому приміщенні. Незважаючи на невисокий показник вірулентності, в процесі обробки важливо слідувати вищеописаним заходам обережності. За допомогою даного препарату усунути кліща можна швидко – за 5-7 днів.
  • «Тіовіт Джет». Швидко і ефективно бореться з паразитичними організмами і личинками. Повне винищення небажаних комах спостерігається після 2-3 застосувань. Ефективним аналогом є вітчизняний засіб «Іскра» або «Неорон».

Заходи профілактики

Основа профілактики павутинного кліща – це грамотний систематизований догляд за дорослим рослиною. Для будь-якої троянди особливо важливо підтримувати оптимальні умови вологості і температури, а також стежити за внесенням добрив і графіком поливів. Квіти періодично обприскуються за допомогою пульверизатора, а в якості підгодівель використовуються органічні сполуки.

Слідування правилам догляду дозволяє ефективно підтримувати стійкий імунітет у культури, додатково захищаючи листя, кореневу систему і стеблі від негативного впливу тих чи інших шкідників. Також особливо важливо своєчасно видаляти зіпсовані або сухі листки, розглядати бутони на присутність кліщів і стежити за якістю ґрунтової суміші. Як показує практика, чим раніше будуть виявлені шкідники або будь-які симптоматичні прояви, тим простіше вони знищуються. Крім вищеописаних профілактичних заходів необхідно стежити за тим, щоб на листі або кореневій системі не було ознак гнили.

Для протирання горщиків, підвіконь або додаткових піддонів рекомендується використовувати звичайний розчин на основі мила. Також біля троянд краще не ставити орхідеї – ця культура відрізняється високою сприйнятливістю до освіти і розмноження патогенних мікроорганізмів.

10 способів
покращення стану ґрунтів

Ситуація з ґрунтами в Україні сьогодні вже на межі критичної, кажуть науковці. Фахівці ДУ «Інститут охорони ґрунтів» вже не перший рік попереджають, що стан ґрунтів дедалі погіршується, деградація пришвидшується, кліматичні зміни та господарська діяльність людини лише поглиблюють та ускладнюють ситуацію.

Проте говорити про деградацію і пояснювати її причини та наслідки можна довго, але ж хіба від цього з’явиться якась практична користь? І так зрозуміло, що зменшення родючості та значне погіршення здоров’я ґрунтів — це велика проблема, яка у найближчому майбутньому відіб’ється і на агробізнесі, і на економіці країни в цілому, і на екології. Тож у проекті «Ґрунт: Рятувальна операція» разом з експертами «БТУ-ЦЕНТР» краще поговоримо про те, як вирішувати цю проблему, як призупинити деградацію, за мірою можливості покращити стан ґрунтів та не розоритися у осяжному майбутньому через стрімке зниження родючості.

Деградація якщо не почати дбати про ґрунти сьогодні, завтра вже буде пізно

Головні проблеми, що впливають на стан ґрунтів

За словами фахівців, на сьогодні основними причинами втрати родючості є:
Нераціональне та непродумане використання великих кількостей мінеральних добрив.
Відсутність сидератів та мала кількість бобових і багаторічних трав в сівозміні.

Зростаюче використання пестицидів, що накопичуються в ґрунті та змінюють нормальну схему життєдіяльності ґрунтової флори.

Знищення лісозахисних смуг, через що, зокрема, посилюються процеси вітрової ерозії.

Недотримання сівозмін. Кожна культура забирає з ґрунту різні елементи, взаємодіє з ним по-різному. Монокультура та монотонна сівозміна, незмінна структура посівних площ виснажують ґрунти, змінюють їхню початкову структуру.

Саме ці фактори потрібно враховувати, розробляючи стратегію покращення ґрунту. Адже, щоб вилікувати хворобу, потрібно знати її причину і усувати саме причину.

Способи покращення стану ґрунтів

Отже, з причинами дещо розібралися, час переходити до власне рішень. Науковці, зарубіжні ґрунтознавці та вітчизняні фахівці з агрономії наводять найбільш дієві способи поліпшити стан ґрунтів та збільшити їхню родючість.

Отже, з причинами дещо розібралися, час переходити до власне рішень. Науковці, зарубіжні ґрунтознавці та вітчизняні фахівці з агрономії наводять найбільш дієві способи поліпшити стан ґрунтів та збільшити їхню родючість.

Ми виділяємо три складові здорового ґрунту: хімічну, фізичну і найголовнішу — біологічну. Раніше ми робили головний акцент на хімічній складовій, проте зараз вже зрозуміли, що основну увагу потрібно приділяти саме біологічній. Я маю на увазі всю ту біоту, яка живе у ґрунті, а також біологічні властивості та характеристики самого ґрунту. Адже це повноцінна жива система, яка існує та розвивається за власними законами. У тому числі потрібно й досліджувати ґрунтові мікроорганізми, досконало вивчати їхню діяльність та їхню роль. Ми дійшли висновку, що не можна господарювати на землі так, як раніше. Те ставлення до ґрунту, яке було в нас раніше, призвело до зниження урожайності, погіршення якісних характеристик самого ґрунту,

— каже Гарольд ван Ес, професор Корнельського університету (Нью-Йорк, США).
Гарольд ван Ес, професор Корнельського університету (Нью-Йорк, США)

Гарольд ван Ес не лише займається дослідженнями стану ґрунтів, але й є учасником та одним із засновників програми Soil Health, що розглядає ґрунти не як неживий субстрат, а як живу систему, своєрідний організм.

Багато фахівців вважають, що потрібно переходити на безплужний обробіток ґрунту, аби не втрачати вологу, а відповідно і врожайність. Тож потрібно намагатися мінімізувати обробіток, шукати технології, що будуть оптимальними саме для умов конкретного господарства.

Особисто я проти інтенсивних технологій обробітку, тому що вони негативно впливають на ґрунти, порушують їхню структуру, руйнують поверхневі шари. Проте одразу переходити на no-till тим, хто вирішив це зробити, я б не радив. Перехід повинен бути поступовим, бо якщо одразу перейти на no-till, це також може бути шкідливим для ґрунтів. Ми радимо для переходу спочатку застосовувати технологію обробітку strip-till, це, на мою думку, краща система для України,

Крім того, потрібно пам’ятати, що обробіток вологого ґрунту становить найбільшу небезпеку, спричиняючи досить значне переущільнення. Тому без нагальної потреби не варто виводити техніку на вологе поле.

Запровадити маршрутизацію руху техніки полем, щоби скоротити кількість проходів та забезпечити рух одними й тими ж слідами.

Здвоювати або потовщувати колеса тракторів, а за можливості — взагалі відмовитися від колісних тракторів, особливо на фізично недостиглих ґрунтах.

Застосовувати комбіновані та широкозахватні агрегати, комбінувати технологічні операції, щоб зменшити кількість проходів техніки.

Періодично перевіряти щільність ґрунтів за допомогою пенетрометра — пристрою, який дає змогу оцінити щільність на глибині до 60 см.

Якщо ущільнення на полі вже спостерігається, може допомогти глибоке рихлення (чизелювання) на глибину 50-70 см. Післядія такої операції спостерігається протягом 2-3 років. Оранка з наступним механічним обробітком у такому випадку будуть неефективними, оскільки вони хоч і зменшують об’ємну масу ґрунту, проте призводять до його інтенсивного брилування. Це, у свою чергу, створює додаткові витрати на обробіток.

Там, де це можливо, рекомендовано застосовувати сівалки прямого висіву, це дозволяє суттєво зменшити навантаження на ґрунти.

Планувати сівозміни ґрунтознавці та практики настійно рекомендують на 5-7 років вперед з обов’язковим включенням 30% бобових трав. Планування сівозмін на такий досить тривалий період може бути непростим завданням, адже є певні потреби ринку, які аграрії хочуть відслідковувати та враховувати. Проте потрібно вчитися працювати саме з довгостроковим плануванням, щоб отримувати хороші врожаї.

У будь-якому випадку потрібно дотримуватись оптимального планування ротації культур на полі. Найкраще, коли сівозміни плануються наперед, якщо немає змогу робити довготривале планування, то хоча б за 2-3 роки, тоді агроном має змогу краще контролювати стан ґрунтів і добирати культури як з урахуванням кращих попередників, так і з урахуванням впливу кожної конкретної культури на структуру ріллі.

Без сидерації на деяких ґрунтах сьогодні взагалі неможливо отримати хороший урожай, зауважують фахівці.

Що сьогодні потрібно зробити, щоб слова пана фон Лібіха не були для України пророчими? Потрібно зняти з голови корону знатного агронома, побороти свої амбіції і консерватизм, розробити на 10-20 років у кожному фермерському господарстві чи агрохолдингу «Програму виходу з кризи в темі родючості ґрунтів». Почнемо з простого. Якщо ви завтра посієте 5-10 га гірчиці чи редьки олійної (погода сприяє цьому), ви збережете кошти на придбання насіння цих культур. Але його можна влітку і придбати за незначні кошти. З 10 га зберете 10 т насіння (не обов’язково високих репродукцій) і посієте пожнивно 500-700 га сидератів (норма висіву сидератів від 15 до 20 кг/га). Якщо у вас щорічно буде висіватись по 10% від загальної структури сидеральних культур, ви не станете заручником пророцтва пана Лібіха. Отримайте 200-350 ц/га зеленої маси, яка замінить дорогоцінні і вже недоступні органічні добрива в еквіваленті 20-35 т/га. Управляйте і відпрацюйте культуру роботи з рослинними рештками. Регулюйте подрібнювачі і слідкуйте за розміром решток. Застосовуйте рекомендовані на ринку продукти, які сприяють біотрансформації рослинних решток в гумус, які активізують мікробні угрупування ґрунту. Інвестуйте в хімічну меліорацію ґрунтів, вивчайте досвід успішних господарств. Щорічно робіть кроки для збереження родючості ґрунтів. Майбутні покоління вам будуть вдячні. Тільки це потрібно зробити вже сьогодні. Правильне рішення, але прийняте з запізненням, вважається помилковим,

— каже Олексій Сергієнко, незалежний експерт з агротехнологічних питань, кандидат біологічних наук.
Олексій Сергієнко, незалежний експерт з агротехнологічних питань, кандидат біологічних наук.

Біопрепарати — хороший інструмент для вирощування врожаю. У світі ринок біопрепаратів щорічно зростає на 12-17%. Але обсяг використання мікробних препаратів, і знання про технології їх застосування, в Україні значно нижче, ніж, наприклад, в Європі і США. За кордоном вже давно зрозуміли, що за інтенсивного землеробства знижується різноманітність видів ґрунтових мікроорганізмів, відбувається порушення хімічного і біологічного балансу ґрунтів. Як наслідок, родючість ґрунту знижується. Саме тому потрібно заселяти ґрунт корисними мікроорганізмами, нейтралізувати фітотоксини і покращувати біологічну активність ґрунту.

До того ж біозахист дозволяє зробити акцент саме на профілактиці хвороб та шкідників. Адже запобігти проблемі легше, ніж потім з нею боротися.

Цікаво, що у тій самій Європі все більше звертають увагу на біопрепарати саме українського виробництва – вони дешевше за локальні аналоги, але не поступаються якістю. Наприклад, український виробник мікробних препаратів «БТУ-ЦЕНТР» експортує свої біопрепарати до 15 країн світу, має представництво в Німеччині та ще в 10 країнах наразі відбуваються дослідження ефективності.

Зараз тваринництво значно скоротилося, тому з внесенням у ґрунти достатньої кількості органічних добрив виникають проблеми. Проте органіка ґрунту потрібна, а враховуючи його нинішній стан — навіть необхідна. Тож внесення компостів потрібно зробити обов’язковим етапом аграрного виробництва. Технологія приготування компостів при цьому великого значення не має.

Лісосмуги захищають поля від вивітрювання верхнього шару ґрунту, виконують функцію снігозатримання, певним чином регулюють мікроклімат агроценозів, утворюють стабільні екосистеми та мають ще багато важливих функцій. Тому відновлювати та зберігати полезахисні лісосмуги сьогодні важливо, як ніколи. Проте їх продовжують активно винищувати, проводячи незаконні вирубки, а от насаджують вже не так охоче. Тож цьому питанню також слід приділити увагу.

8. Використання сільськогосподарських угідь згідно технологічних груп земель залежно від крутизни схилів

На жаль, цьому питанню сьогодні не приділяється належна увага, а особливості обробітку ґрунтів на схилах багато хто просто не враховує. Можливо, саме час взятися серед іншого і за цю проблему.

Більшість ґрунтознавців одностайно вважає, що працювати над збереженням вологи, яка конче потрібна і для гарного стану ґрунту, і для його родючості, потрібно з врахуванням усіх шарів ґрунту при проведенні агротехнічних заходів. Тобто у питанні збереження вологи працювати з усіма шарами ґрунту: не лише поверхневими 5 см, але й шаром 15 см, що накопичує капілярну вологу, і шаром 40 см, який повинен вбирати вологу з поверхневих шарів.