Здати часник на переробку

0 Comments

Продаж/купити часник в Україні

Купити – продати часник врожаю 2023 року за гуртовими (оптовими) цінами: 112 пропозицій від фермерських господарств та постачальників в Україні. «Agrotorg» ефективний: успішний продаж часнику протягом 3х діб в ~66%.

Всього знайдено, оголошень: 112. Показані: 1 – 20. Режим відображення:

Часник озимий — Гулівер (синій) , Олексіївский Гігант (білий) 4 зубці, 80-100 грам в головці. Ціна: 250 грн.

Борис Карпич Олександрович, Харківська обл. , 10-03-2024, Продам / купити

Закупаю чеснок разных размеров. Только качественный чеснок. Приезжаем сами! Забераем все! Цена договорная.

Самовывоз. Покупаем чеснок по всем областям. Предлагайте только качественный товар не гнилой, не потресканный, не грязный. Звоните

Переработка чеснока: добавленная стоимость или ловушка для фермера

Чесночная продукция пользуется спросом на фоне пандемии. Аграрии же надеются получить добавленную стоимость, взявшись за переработку. Однако следует понимать и объективно оценивать связанные с этим риски.

Такое мнение высказал соучредитель компании «Институт Чесноководства» Вадим Мереженюк.

«Производство любого вида чесночной продукции — будь то сушеный молотый чеснок, чесночная паста, экстракт чеснока, капсулированный чеснок или фармакологическое сырье — предусматривает применение соответствующих технологий и оборудования. Часто наши фермеры, считая, что вместе с выращиванием чеснока им надо заниматься и его переработкой, терпят неудачу, потому что распыляют свои силы и финансовые и человеческие ресурсы. Я думаю, стоит сначала научиться выращивать качественный товарный чеснок, а перерабатывающее производство если и осваивать, то поэтапно», — отметил он.

Эксперт уточнил, что большинство видов переработки опирается на очищенный зубок чеснока, который может быть как отдельным товаром, так и основным промежуточным сырьем для дальнейших изделий. К его качеству требования даже выше, чем к обычному товарному чесноку, поскольку после очистки выявляются скрытые повреждения, которые не заметишь на полке в супермаркете.

«Чтобы иметь стабильный рынок сбыта, надо работать в правовом поле, иметь все необходимые документы. Поставщик должен быть надежным, работать 365 дней в году. Поэтому для малых хозяйств, которые не в состоянии обеспечить круглогодичное производство, переработка может стать своеобразной ловушкой. Учитывая это, я бы рекомендовал малым производителям объединяться вокруг одного торгового бренда, который уже знают на рынке, который имеет мощные каналы сбыта, и под этим брендом реализовать свою продукцию, соблюдая необходимые требования», — рекомендовал Мереженюк.

По его мнению, проблема распыления ресурсов существует и для крупных хозяйств. Поэтому, возможно, кому-то лучше сосредоточиться на выращивании и реализации товарного чеснока, а чеснок, который идет для переработки, — продавать на перерабатывающие предприятия, не пытаться из него сделать конечный продукт.

«Заниматься переработкой чеснока где-то в сарае или гараже не получится — если мы говорим о переработке как бизнесе. Придется внедрять систему пищевой безопасности, которая сегодня регулируется законодательством, ее не избежать. Придется проходить регистрацию своих производственных мощностей в Госпродпотребслужбе, выполнять санитарные требования», — пояснил он, отметив, что потребители сейчас склонны покупать товарный чеснок в торговых сетях, а не на рынках. Предприятия же покупают чеснок у сертифицированных проверенных производителей.

Эксперт добавил, что требования к экспорту чеснока в разы выше, чем требования внутреннего рынка.

«Хотя и требования рынка в Украине последние 7-8 лет по своим критериям тоже повысились и повышаются постоянно. Итак, стоит научиться работать на внутреннем рынке, а затем уже двигаться на зарубежные», — подытожил Вадим Мереженюк.

AgroPortal.ua по материалам AgroTimes

Шанс заробити на. часнику

У господарстві, де взялися за переробку гострих на смак зубчиків, збираються потіснити на вітчизняному ринку спеції китайців.

Вироби з часнику — пюре і паста, що їх пропонує ФГ «Агро Майстер».

Василь Гудзовський: «Першу продукцію — часникові пюре і пасту — уже відправили споживачеві у сусідню область».

Приблизно 200 тисяч тонн часнику вирощують щороку в нашій державі. Споживають тільки частину. Решта пропадає. Зайнятися переробкою гірких зубчиків вирішили у фермерському господарстві «Агро Майстер» на Вінниччині. Пропонують селянам вирощувати часник і продавати на переробку. Як це можна зробити і що саме виготовляють з часнику?

Дві тисячі тонн часнику готові закуповувати на переробку в «Агро Майстер». Така річна потужність технологічної лінії, обладнаної у містечку Липовець.

Приблизно 300—400 тонн зубчиків фермер вирощує самотужки на орендованих полях. Решту планує закуповувати в інших господарствах, а також у селян, дачників.

Нині обладнання працює у тестовому режимі. Виготовили першу продукцію — часникову пасту і пюре. Крім того, очищені зубчики розфасовують у вакуумні упаковки, пропонують у замороженому вигляді. Налагоджують контакти зі споживачами.

Площу збільшили у понад п’ять разів

— Вся країна пропахла китайським часником, — ділиться думками Василь Гудзовський, заступник керівника ФГ «Агро Майстер». — Соромно говорити, але це правда. Запитайте у директора будь-якого харчового підприємства: «Де закуповуєте часник?». У Китаї! Здебільшого завозять у вигляді порошку, його додають до ковбасних, інших м’ясних виробів, риби, хлібобулочної продукції. Хіба ж ми не можемо самі заробляти на такій культурі.

Шість років тому Василь Гудзовський уперше посіяв часник на двогектарній площі. Тепер її збільшили у понад п’ять разів. Заробляти на такій культурі не вдавалося. Конкурувати з китайцями непросто. Вони мають можливість знижувати ціни, бо, певне, отримують дотації, наші фермери позбавлені цього. Мова про тих, хто вирощує часник. Досвідчений господарник вирішив продавати не тільки зубчики, а й продукцію з нього.

— Коли з часнику взяти все, що можливо, тоді з’явиться надія на прибуток, — розповідає підприємець. — Так я зацікавився переробкою. З’ясувалося, що у нас цим ніхто не займається. Не тільки в області. Не знайшов такого підприємства у державі. Кошти збирали, як кажуть, з миру по нитці. Левову частку становили кредити: частину грошей дали в обласному Фонді підтримки фермерства, їх доповнили позичкою одного з банків. Майже все придбане обладнання вітчизняне. Тільки частину закупили за межами держави, бо наша промисловість не виробляє. Лінію встановили у будівлі колишнього хлібозаводу в Липовці. Взяли приміщення у довгострокову оренду і обладнали цех з комплексної переробки часнику, тут же маємо склади.

Ковбаса смачніша з пастою, а не з порошком

— Знаю, що наша харчова промисловість закуповує у китайців переважно порошок з висушених зубчиків часнику, — продовжує Василь Гудзовський. — Ми пропонуємо ширший асортимент. Споживач одразу відчує у виробі, де порошок, а де паста чи пюре. На смак і на запах, звичайно. А це означає, що виріб буде кращої якості. У часниковому пюре чи пасті більше поживних речовин, ніж у порошку. Зберігається гострий смак і аромат свіжості. Сіль додаємо, щоб забезпечити тривале зберігання продукції та її поживні властивості.

Паст і пюре буде декілька видів. Нині над цим працюють технологи. На заводі також готують зубчики до тривалого зберігання у вакуумних упаковках та для заморожування.

— Маємо компаньйонів у Вінниці, на їхньому обладнанні здійснюється заморожування і вакуумна упаковка, — продовжує розповідь Гудзовський. — У технологічному режимі очищуємо, подрібнюємо зубчики, доставляємо, а вони доводять процес до завершення. У замороженому вигляді сировина може зберігатися до двох років. Плануємо налагодити сушіння для подальшої переробки на порошок.

— Наша область має потужну харчову промисловість, — каже Василь Гудзовський. — Утім, поки що жодне з місцевих підприємств не зацікавилося нашим асортиментом. Перших споживачів знайшли за межами регіону.

Співрозмовник уточнює, що продукція має сертифікат якості. Проходить подвійний контроль. Спершу досліджують сировину, а вже потім вироби з неї. Роблять це у державній сертифікованій лабораторії.

Даємо насіння — закуповуємо урожай

Зацікавити партнерів планують тим, що даватимуть насіння. Переважно двох сортів — «Любаша» і «Дюшес». Вони вітчизняної селекції. Співрозмовник каже, що сорти перевірені на їхніх полях. Важливо, що стійкі до посухи. Протягом останніх років вологи у ґрунті недостатньо. Зокрема, і на полях Липовецького району, де біля сіл Козинці і Пеньківка розташовані часникові площі. Такі сорти мало уражають шкідники, майже не бояться грибків. Нарешті мають тривалу лежкість, тобто гарно зберігаються.

— Наше господарство уже набуло досвіду вирощування насіннєвого матеріалу, — розповідає Василь Гудзовський. — Більше того, ми його не тільки вирощуємо, а й реалізуємо деяким господарствам. Щоб зацікавити у співпраці, забезпечуємо їх насінням за умови, що потім гарантовано закупимо вирощений урожай. Можемо укладати такі договори як з сільгосппідприємствами, так і з окремими господарями.

Щорічні втрати в країні часнику становлять десятки, а то й сотню тисяч тонн. «Якщо взяти до уваги, що будемо закуповувати кілограм часнику по 30 гривень, то виходить чимала сума, що її могли б отримати селяни чи господарства, — каже Василь Гудзовський. — Вартість нижча, ніж на ринку, це правда. Але ж ми готові брати великі партії. По-друге, не вимагаємо очищувати зібраний врожай. Цей процес здійснюватиметься на нашій технологічній лінії».

Фото надано автором.