ТОП-7 видів і сортів декоративної верби для вашої ділянки

Верба – це одне з найкрасивіших і відомих дерев, що прикрашає собою алеї, парки і громадські місця. Популярність цієї рослини настільки висока, що практично в кожному дворі можна споглядати хоча б одне дерево цієї красуні. Вся справа в тому, що верба – це дійсно дивовижна рослина, що здатна підкорити багато сердець.

Що собою являє верба?

Верба – це головний представник сімейства вербових, тому є безперечним лідером. У самому роду можна нарахувати більше 350 представників, які активно ростуть по всьому світу, незважаючи на різні види клімату і умов. Верба – це рослина, що у висоту досягає більш 10 метрів, хоча відмітка в 35 метрів – не межа. Діаметр стовбура також коливається, тому середній показник становить 50 см. Зрозуміло, серед великої різноманітності видів можна виділити карликові види, що виростають всього в кілька метрів у висоту і незамінні в ландшафтному дизайні.

Це дерево успішно розмножується живцями, тому кожен бажаючий зможе самостійно у себе на ділянці виростити декоративну вербу, щоб вона радувала своєю красою.

Різновиди і сорти декоративної верби

Так як різновидів верби понад три сотні, тому слід описати ті, які найкраще зможуть пристосуватися до нашого клімату і прикрасити присадибну ділянку своєю оригінальною красою. Тому розмежуємо деякі види верби, а також опишемо найкращі її сорти.

• Верба ламка або Рокита (Salix fragilis). Цей вид верби має густу і дуже красиву кулясту крону, яка представляє собою коло правильної форми. Сама структура рослини складається з декількох стовбурів, а ось висота в середньому варіюється від 6 до 7 метрів, зустрічаються і більш високі представники. Примітно, що цей вид верби не замерзає, тому добре і успішно переносить зиму. Цей вид верби дуже добре виглядає самостійно або в поєднанні з іншими декоративними рослинами, які зможе успішно відтіняти на своєму тлі. Дуже часто можна зустріти вербу Рокиту, як елемент огорожі.

• Верба Ветла або Біла (Salix alba). Це досить популярний вид верби, тому попитом користуються два сорти – Плакуча і Срібляста. Плакуча верба – це популярний сорт білої верби, який характеризується помірною висотою, що найчастіше коливається від 5 до 7 метрів. Крона має оригінальну і привабливу форму, що спадає каскадами, які утворюються дуже довгими гілками, майже в три метри, що стрімко тягнуться вниз. Саме через це і отримало дерево свою назву. Вважається самою універсальною рослиною, так як здатна успішно рости в будь-якій місцевості, так як абсолютно не вимоглива ні до складу грунта, ні до догляду. Добре переносить зиму і позитивно відгукується на поливи. Дуже вимоглива до наявності прямих сонячних променів, так як їх наявність безпосередньо впливає на якість і густоту крони, чого не можна сказати про тінь, так як її присутність не настільки важлива, але успішно переносима. Найчастіше плакучу вербу можна зустріти по периметру водойм, тому сміливо використовуйте цю «фішку», якщо на вашій ділянці є декоративний ставок. Цей сорт верби добре виглядає, як сам по собі, так і в тандемі з будь-якими видами декоративних дерев і чагарників, а також чудово поєднується з хвойними.
• Верба срібляста – саме цей сорт верби вважається лідером за показниками висоти, так як перевищення 10 метрів вважається нормою. Також слід зазначити, що саме цей сорт верби максимально вдало виростає в будь-яких умовах. Назву сорт отримав не просто так, її листя має характерний окрас, що дуже нагадує срібло. Вважається, що срібляста верба – це щось незвичайне і оригінальне на ділянці, тим більше, її можна вирощувати не тільки, як родзинку в саду, але і сміливо комбінувати і поєднувати з іншими декоративними деревами, адже оригінальність і срібло стануть хорошим фоном і контрастом для будь-якого дерева. Тому наявність одного або декількох дерев сріблястої красуні – обов’язково.

• Верба Козина Плакуча (Salix caprea) – це дійсно дуже красиве і ефектне дерево, що має звисаючі, плакучі пагони в тандемі з прямостоячими. Крону багато хто порівнює з шатром, тому виділяють серед інших різновидів верб. Саме цей різновид верби позитивно відгукується на якісне освітлення та обдаровує красивими пухнастими суцвіттями в період буйного цвітіння. Висота стовбура часто не перевищує 1,5 метра, а ось верхівка може досягати і двох метрів. Це унікальна і дуже красива штамбова рослина, що здатна перетворити територію своєю присутністю і добре поєднуватися з «сусідами». Це вид верби погано переносить холодні зими, тому його слід максимально оберігати і висаджувати далеко від протягів і сильних поривів вітру. Пам’ятайте, цей вид верби штамбовий, тому потребує підв’язки, яку легко можна створити за допомогою трьох стійких кілочків.

• Суцільнолиста верба (Salix integra). Цей вид верби має особливу популярність і красу, тому дуже цінується в ландшафтному дизайні.
• Верба Хакуро-Нішікі – це оригінальний сорт, який відрізняється чудовим білим відтінком листя дуже пізнаваний, так як такий незвичайний відтінок мають кінчики пагонів, чого не можна сказати про всю листяну масу. Рослина більше нагадує чагарник, ніж дерево і максимум, якого може досягти, це півтора метра. Погано переносить сильні морози, тому для якісного захисту найкраще на зиму рослину вкривати будь-яким нетканим матеріалом.

• Звивиста верба. Цей різновид дуже гарний зовні, та як має свій особливий шарм і популярні сорти.
• Уральська верба звита – це скромна не дуже висока рослина, що досягає свого максимуму в висоту на позначці в 4 метри. Має гарні зовнішні дані, незважаючи на пору року і сезон. Звита, так як пагони не прямі, а нагадують спіралі, які в залежності від положення сонця змінюють своє забарвлення, перетворюючись з блискучого коричневого на зелено-сірий колір. Цей сорт верби чудово підійде для декоративних цілей, так як вважається лідером в ландшафтному дизайні через свою незвичність, тому часто використовується, як головний елемент живоплоту. Крім незвичайності пагонів, можна відзначити оригінальність листя, так як воно також не стандартне, а злегка закручене.
• Звивиста верба Матсуда – справжня красуня, що виділяється серед натовпу оригінальними і дуже красивими звивистими пагонами, що нагадують за формою спіраль, які рясно усипані листям з легкою «хвилею». Така краса не може залишитися без уваги, тому вважається дуже вимогливою і примхливою рослиною. Середня висота верби досягає трохи більше трьох метрів. Погано переносить сильні морози, тому не може успішно рости без зимового укриття. Щоб сповна насолоджуватись красою цього дерева, слід вибирати не тільки місце захищене від вітрів, але і максимально освітлене, тоді рослина буде себе дуже комфортно відчувати і радувати вас своєю красою.

• Каспійська Верба (Salix caspica) – це скоріше не дерево, а чагарник, який має досить довгі пагони і не широке листя. Забарвлення пагонів – бліде, де можна помітити жовті просвіти. Незважаючи на те, що успішно зростає в тіні, погано переносить сильні морози, тому при вирощуванні цей момент слід враховувати і бажано прикривати на зиму, хоча експерти не бачать в цьому екстреної необхідності, так як рослина успішно відходить від зими. Максимально красиво росте на ділянках, де наявність вітрів мінімальна.

• Пурпурова Верба (Salix purpurea) – це дуже гарний і оригінальний вид верби, що представляє собою помірної висоти чагарник з граничною висотою в 2,5 метри. Крона має форму кулі, а також чудові пагони з червоним, глянсовим відтінком. Листя має легкий сріблястий відтінок, за що привертає до себе пильну увагу. Не можна сказати, що вид добре переносить зиму, але якщо чагарники вкривати, то шкода від морозів буде мінімальною. Для комфортного зростання і розвитку, висаджуйте в таких місцях, де наявність вітру і протягів буде мінімальною.

Здавалося б, всім відома красуня верба, може постати не тільки в «плакучому» варіанті, а й зовсім в іншій формі і навіть у вигляді чагарника. Сміливо декоруйте свої ділянки вербою, адже вона завжди шалено красива і відмінно поєднується з будь-якими «сусідами».

Приєднуйтесь до нашої групи в Facebook

Українське “паливне золото” – енергетична верба

Розвиток біоенергетичних проектів та переведення об’єктів теплоенергетики на біомасу протягом останніх кількох років стало своєрідним мікротрендом в Україні. Один з найвідоміших прикладів – місто Славутич, де найбільша на Київщині біокотельня гріє майже половину населеного пункту.

Але таких прикладів значно більше. Як розповідають у ТОВ “Укрспецтепло”, біомаса обігріває міста уже в шести областях – Київській, Черкаській, Чернівецькій, Полтавській, Одеській і Тернопільській. А Біоенергетична асоціація стверджує, що альтернативне паливо здатне замінити споживання взагалі всього обсягу газу в Україні. Ще й на експорт лишиться.

“Українська енергетика” відвідала м. Обухів, де також уже прижилися локальні біоенергетичні проекти. Про досвід виробників біотепла розповідаємо у нашому репортажі.

В Україні близько 5 млн га маргінальних земель, непридатних для вирощування сільськогосподарських культур. Раніше такі території клеймували як “неперспективні” і віддавали від розвиток традиційної брудної енергетики. Тепер же у малородючих українських земель є можливість отримати інший вектор розвитку, значно більш екологічний.

Там, де погано росте пшениця, добре росте енергетична верба. Насадження чудово почуваються на супіщаних ґрунтах, в мулі або на суглинкових ґрунтах. Крім того, їх можна висаджувати у несприятливих екологічних умовах – верба чудово поглинає викиди СО2.

За цю ідею взялися у ТОВ “Енергетична верба” – компанії, що займається виведенням експериментальних сортів енергокультур. У місті Обухів вони відкрили свою першу дослідну плантацію, яка покаже перспективи вирощування енергетичної верби біля автомобільних доріг. На ділянці розміром 3 га вздовж регіонального автошляху Р19 компанія висадила 45 тис. саджанців енергетичної верби. На цій ротаційно-плантаційній смузі представлено 19 дослідних сортів верби, що спеціально культивовані для українських земель.

Експериментальна плантація енергетичної верби

“Ми хочемо продемонструвати “Укравтодору” як їх смуги вздовж доріг можна використовувати для екологічних цілей. Верба вбирає дуже багато вуглекислого газу. І робить це дуже швидко”, – розповів керівник ТОВ “Енергетична верба” Леонід Мележик.

Він відзначає, що обухівська плантація – це результат трирічної роботи над новими сортами верби. Але не всі нові сорти переходять до стадії промислової експлуатації. Відбираються лише ті, які поводять себе найкраще.

Повною мірою результат експерименту можна буде оцінити лише через три роки. Саме стільки потрібно енергетичній вербі, щоб вирости до шести метрів заввишки. Після цього на плантацію чекають “жнива” – збір сировини спеціальним комбайном, який одразу перетворює деревця на щепу. Важливо, що після такої операції насадження не загинуть. І через три роки знову відростуть достатньо, щоб їх можна було збирати повторно.

“Верба – це українське золото, – запевняє Леонід Мележик. – Ним ми можемо замінити і вугілля, і газ. Не потрібні ні пелети, ні щось інше. Ми отримуємо готовий матеріал для спалювання. Якщо використати хоча б третину маргінальних земель, українці зможуть заробляти до 60 млрд грн на рік”.

Керівник Держенергоефективності Костянтин Гура

З цим погоджується і Державне агентство з енергозбереження та енергоефективності. У відомстві вірять, що розвиток біоенергетики – найкращий варіант для України на шляху до відмови від імпортного газу.

“У 2020 році ми сплатили 7,5 млрд доларів США за імпорт нафтопродуктів, газу та вугілля. З них лише за газ – близько 2 млрд доларів. Це величезні суми коштів, які могли б залишитися в нашій державі завдяки використанню біоенергетики. Максимальний потенціал заміщення газу за рахунок біоенергетики становить 37 млрд кубометрів у рік. Лише половини цього потенціалу достатньо, щоб відмовитися від імпорту газу, що склав 16 млрд кубометрів минулого року”, – наголосив на можливостях біоенергетики т.в.о. голови Держенергоефективності Костянтин Гура.

Але для того, щоб цей план став реальністю, важливо ретельно рахувати економіку біоенергетичних проектів. Фахівці уже мають свої прогнози: економічно вигідно вирощувати енергетичну вербу від місця споживання (електростанція, котельня) максимум до 100 км. Тож доцільно розвивати цілі біоенергетичні комплекси: плантація плюс котельня.

У Обухові споживачем енергобіомаси є твердопаливна котельня потужністю 2 МВт, яка працює на різних видах твердого біопалива та вже 6 років забезпечує теплом і гарячою водою Обухівську районну лікарню. Саме туди і вирушаємо після відвідування плантації.

Котельня працює на відходах соняшника, сої, гарбузовому насінні, тирсі, щепі. Таке різноманіття буквально рятує об’єкт: адже, скаржаться управителі котельні, паливо просто немає звідки постачати. Іноді біомасу доводиться везти аж з Чернігова.

“Біомаса є дешевою, але її немає де взяти. Немає такого, що можеш гарантовано отримувати ресурс протягом, наприклад, 7 років. Коли є різні відходи: щепа, солома, соняшник, – тоді це бізнес. Власник бере і обирає”, – розповідає Леонід Мележик.

Але є й плюси. Тепло з біомаси є дешевшим, ніж тепло з газу. Тому завдяки котельні на біомасі місто щороку економить більше 600 тис. гривень. У 2017 році був прийнятий закон щодо стимулюючого тарифу на теплову енергію з альтернативних видів палива, який дозволяє продавати тепло з альтернативного палива за ціною 90% тепла з газу. Інвестори використовують ці переваги: завдяки цій нормі у країні встановлено понад 2000 МВт нових потужностей, які виробляють теплову енергію з місцевих видів палива.

Два котли об’єкта обухівської котельні – кожен по 1 МВт – працюють на 60% потужності. Взимку вони опалюють 20 тис. м квадратних: це і територія лікарні, і розташовані поблизу склади, і обухівське ДП “Укрвакцина”. Влітку робота котельні забезпечує гарячу воду.

“З бюджетними установами простіше домовитися. І лікарня як наслідок отримує дешевше тепло, приблизно на 15-20% дешевше”, – каже керівник “Енергетичної верби”.

Нам демонструють роботу машини, яка перевантажує біосировину на паливний склад. Він займає близько 400 м квадратних. Щепу обережно перевантажують у приміщення для зберігання. Там вона захищена від вологи і її легко завантажити у котел.

Леонід Мележик демонструє гостям насадження енергетичної верби

Оглянувши котельню, переміщаємося на конференцію “Чи здатна біоенергетика зробити Україну енергонезалежною?”. Держенергоефективності і спікери презентують ініціативи, які б допомогли масштабувати біоенергетичні проекти по всій Україні, масово.

“Ми розробляємо нову 5-річну програму, у рамках якої планується компенсувати частину відсотків за кредитами на закладання плантацій енергетичних рослин. Розраховуємо, що уряд підтримає нашу ініціативу”, – заявляє Костянтин Гура.

Він також нагадує, що Держенергоефективності з Міненерго за участі Біоенергетичної асоціаці спільно із представниками парламенту підготовлено 5 законопроєктів, які сприятимуть розвитку біоенергетики:

1. Законопроєкт щодо стимулювання вирощування енергокультур
2. Законопроєкт щодо розвитку ринку твердих біопалив
3. Законопроєкт щодо розвитку ринку біометану
4. Законопроєкт щодо встановлення нульової ставки податку на СО₂ для установок на біопаливі
5. Законопроєкт щодо розвитку ринку рідких біопалив

“Ми продовжуємо працювати над законопроєктами із усіма зацікавленими сторонами. Для повноцінного розвитку біоенергетики та приходу інвесторів необхідні зрозумілі правила гри, створення ринків попиту та сировини”, – вказав голова Держенергоефективності.

Леонід Мележик додає: окрім роботи над законодавством, важливо провести широку інформаційно-роз’яснювальну кампанію на місцевому рівні.

“Як показує практика, інвесторам важливо мати гарантований ринок постачання сировини та збуту виробленої енергії. Тому доцільно створити карту щодо наявних ТЕЦ, ТЕС і котелень, а також земель для вирощування енергетичних культур”, – додає він. Учасники конференції додають, що займуться розробкою такої карти найближчим часом.

Питань для біоенергетики лишається багато: чи вдасться масштабувати досвід малих міст на великі населенні пункти? Чи вдасться переконати ТКЕ у тому, що перехід на біопаливо – шлях значно кращий, ніж нескінченна війна з державою за дешевий газ? Чи вдасться звільнити виробників палива з біомаси від податку на СО2?

Позаяк, оскільки в частині опалення Україна суттєво недовиконала національний план щодо впровадження відновлюваних джерел енергії до 2020 року, простір для маневрів лишається ще дуже широким.

Вирощування верби в саду – види та сорти з фото, догляд, живцювання й хвороби

Рід верби (Salix) є надзвичайно численним та складним в класифікації. Його види легко перепилюються між собою, створюючи численні гібриди, які часто важко визначити. Відомо близько 400 представників роду, з яких лише кілька широко використовуються в ландшафтному озелененні.

Крім невибагливості та легкості в догляді, декоративна верба представлена десятками мальовничих сортів дерев та чагарників, які після посадки вписуються в будь-який садовий дизайн, більшість з них не втрачають привабливості протягом багатьох років.

Опис верби з фото

Швидкорослі та легкі у вирощуванні листяні верби в залежності від зони вирощування можуть приймати саму різну форму — від карликових й сланких чагарників до великих величних дерев.

Листя найчастіше вузьке, ланцетне, але може бути також еліптичним або майже круглим, гладким або злегка запушеним. Навесні рослини приваблюють декоративними пухнастими чоловічими суцвіттями-сережками, відомими в народі як «котики».

У деяких сортів верби суцвіття дуже велике, майже 6 см в довжину. Воно може бути золотистого, червонуватого або сріблястого відтінку, в залежності від сортової форми. Квіти медоносні. Верба – одна з найбільш ранніх квітучих рослин, а її пилок та нектар – перша їжа для бджіл після зими.

Завдяки здатності формувати придаткове коріння, рослина дуже легко розмножується за допомогою живців, а ось насіннєвий матеріал життєздатний всього кілька днів, після чого насіння втрачає схожість.

Сорти й види верби з фото

Численні сорти садових видів володіють високими декоративними характеристиками та можуть використовуватися в будь-якому ландшафтному стилі.

Наприклад, деякі культивари чагарникової верби цінуються за яскраві пагони, схожі за кольором на дерен, інші сорти привертають увагу цікавою формою росту або ефектними квітами-котиками.

Практично кожен садовий вид представлений формою «Пендула» з плакучими пагонами. А зовсім недавно рослина стала важливим джерелом виробництва біоенергії і представником екосистемного озеленення.

Верба цільнолиста (Salix integra) – чагарник, висотою до 2-6 метрів. Одним з найвідоміших сортів даного виду є культивар «Хакуро Нішікі» (Hakuro Nishiki), що став лауреатом престижної премії Королівського садівничого товариства.

«Хакуро Нішикі» зазвичай вирощується у вигляді мініатюрного деревця на штамбі висотою 1,5 метра. Його головною декоративною цінністю є барвисте листя.

Молоді весняні листочки пофарбовані у біло-кремові, блідо-рожеві та світло-зелені кольори й залишаються такими протягом більшої частини сезону. Зріле листя поступово втрачає рожеві тони.

Пагони досить жорсткі, підняті, можуть мати червоний або жовтий відтінок, завдяки чому дерево залишається яскравим акцентом саду протягом практично всього року.

Досить популярним сьогодні є вирощування «Хакуро-Нішики» в контейнерах. Це цікава пропозиція для тих, хто шукає ефектні та прості в догляді рослини. Форма «Pendula Waterfall» даного виду – елегантне карликове деревце з пониклими стеблами й злегка скрученим листям.

Плакуча верба або вавилонська (Salix babylonica) родом з Китаю. Була вперше описана у двадцятих роках минулого століття у Франції. Являє собою дерево від середнього до великого розміру з витонченою плакучою формою численних тонких пагонів.

Верба рожева (Salix gracilistyla) родом з Японії. У садівництві цінується її декоративна сортова форма «Маунт Асо» (Mount Аѕо). Навесні тонкі пагони кущів покриваються великими рожево-червоними сережками-котиками, після відцвітання яких з’являється красиве блакитно-сіре листя.

Верба повзуча (Salix repens) широко поширена по берегах водойм та річок Західної та Північної Європи. Це невеликий чагарниковий вид, що досягає 1-1,5 метрів у висоту з невеликими сизими злегка запушеними листочками. У садівництві популярністю користується сорт «Argentea», який часто продається на штамбі, та «Нітіда».

Верба Матсудана (Salix matsudana) середньої величини дерево родом з північно-східного Китаю та Кореї. Вид названий на честь японського ботаніка Садахиса Мацуда. У садівництві можна зустріти найбільш поширений культивар – звивисту вербу «Тортуоса» з видатною декоративною цінністю протягом усього року.

Своєю популярністю сорт зобов’язаний спірально вигнутому й скрученому листю та пагонам, що формують компактну, округлу, витончену крону. Цей культивар не цілком витривалий, тому для посадки верби вибирайте тепле і захищене від вітру місце.

Верба пурпурова (Salix Purpurea) — чагарник, що досягає 1-3 м у висоту. Пагони тонкі, блискучі, червонуваті, в той час як листя досить широке, сіро-зелене. Суцвіття часто має пурпурний або червоний колір. Після вкорінення дає структурний ефект, що порівнянний з міцністю кам’яної стіни, тому її використовують для зміцнення схилів.

Цей вид пред’являє низькі вимоги до родючості та вологості ґрунту, але процвітає на вологих субстратах. У садівництві поширені кілька сортів, в тому числі верба «Пендула» з пониклими пагонами та сизими листочками, що отримала визнання Королівського садівничого товариства.

Компактна, карликова сортова форма верби пурпурової «Нана», яку раз у 4-5 років обрізують майже повністю для підтримки декоративності.

Верба ламка куляста (Salix fragilis). Це дерево легко створює гібриди, має тендітні, зазвичай оливкові, блискучі гілки. Листя блискуче, темно-зелене. Сортова форма «Булата» — дерево з майже сферичною, щільною кроною.

Біла верба (Salix alba) — дерево від середнього до великого розміру з неправильною, часто плакучою кроною. «Vitellina» — один з найефектніших сортів, відомий своїми барвистими пагонами, що взимку набувають всі відтінки червоного, помаранчевого та жовтого.

Культивар «Golden Ness» — дерево середнього розміру, часто вирощується у вигляді багатоствольного чагарнику з яскравими золотисто-жовтими стеблами. Обидва сорти є Лауреатами престижної премії Королівського садівничого товариства.

Верба козяча (Salix caprea) — великий чагарник або невелике дерево з рожево-сірими сережками. Сорт «Кілмарнок» — це гарне деревце на штамбі з пониклими пагонами, яке ідеально підходить для прикраси невеликого саду або вирощування в контейнері.

Посадка верби

Перед посадкою верби необхідно вибрати місце для її подальшого вирощування. Декоративні види воліють теплі, захищені від вітру, сонячні або злегка затінені місця.

У тіні рослини ростуть погано, у декоративно-листяних сортів відтінок листя втрачає свою яскравість. Добре себе почуває верба на родючих, проникних та вологих субстратах з близьким заляганням ґрунтових вод.

У продажу найчастіше можна побачити саджанці з закритою кореневою системою, які можна висаджувати протягом усього сезону – з кінця березня по жовтень, однак земляна грудка не повинна пересихати, оскільки це вплине на укорінення верби.

Відкрита коренева система вимагає посадки ранньою весною до розпускання бруньок або в кінці вересня. Сортові форми зі слабкою зимостійкістю рекомендується висаджувати у весняний період, щоб за літо вони встигли зміцніти.

Земляна грудка та коренева система саджанця верби повинні вільно розміщуватися в посадковій ямі. Для підвищення родючості ґрунту землю з ями змішують з компостом. Після посадки ґрунт добре утрамбовують та рясно поливають.

Землю навколо саджанців корисно замульчувати компостом на товщину 10 см. Мульча забезпечить хороший ріст та здоров’я верб, запобіжить швидкому випаровуванню вологи після поливу.

Особливості догляду за вербою декоративною

Полив верби

Під час посухи та спеки верба вимагає рясного поливу, корисно обприскувати крону невеликих сортових форм, особливо любить обприскування «Хакуро Нішикі».

Після посадки саджанці особливо чутливі до нестачі вологи, тому в перший рік вимагають регулярного зрошення. Пересихання ґрунту неприпустимо.

Догляд за вербою взимку

Більшість з перерахованих видів та сортових форм досить зимостійкі, але в суворі зими молоді рослини можуть частково підмерзати. Щоб уникнути проблем молоді рослини перші 2-3 роки рекомендується утеплювати за допомогою агроволокна або дерюги.

Важливо! Найбільш схильне до ризику підмерзання місце щеплення на стовбурі

Підгодівля

Декоративні верби виглядають ефектно, якщо їх підгодовувати щороку. Доза добрива залежить від розмірів рослин, їх сили росту та родючості ґрунту, в якому вони ростуть.

Першу підгодівлю азофоскою проводять в кінці березня після обрізування, а другий раз за сезон підгодовують в перших числах липня. Перепрілий гній або препарати повільної дії вносять лише один раз — на рубежі березня та квітня, оскільки підживлення в більш пізні терміни може знизити морозостійкість рослин.

Обрізування верби навесні

Важливим доглядом за вербою садової є обрізування, яке зміцнює дерево, покращує його здоров’я та дозволяє сформувати крону. Без цієї процедури рослина утворює дуже нерівномірну та рихлу крону, яка значно втрачає свою привабливість.

Знання того, коли та як обрізувати рослини різних сортів, допоможе досягти бажаного ефекту.

Як формувати вербу? Починають формування крони в перші роки зростання молодих саджанців. Верба дуже добре переносить обрізування, яке стимулює розвиток нових бічних пагонів та обмежує надмірне зростання. Процедура можлива в будь-який час року, але сильне укорочення гілок краще проводити навесні після цвітіння, але до появи листя.

У перший же рік після посадки пагони обрізують, залишаючи близько 20 см довжини або кілька бруньок біля основи пагонів. Зріз роблять трохи вище точки росту, приблизно на 3-4 мм.

У наступні роки всі гілки чагарникової верби обрізують в точці, з якої вони почали своє зростання на початку минулого сезону. На щорічне обрізування таким методом рослина буде реагувати рясним цвітінням та пишним ростом.

Прямі пагони дерев вкорочують навесні практично повністю, залишаючи стовбур. За сезон дерево після такого обрізування дає потужне зростання нових гілок, формуючи щільну, округлу крону. Зрізи великих гілок обробляють фунабеном або емульсійною фарбою з додаванням 2% топсину.

Не бійтеся експериментувати – швидкий темп зростання верби вже через місяць згладить всі можливі помилки внаслідок нового приросту.

Штамбові верби можна обрізати кілька разів протягом сезону, але останній зріз проводиться не пізніше липня.

Підтримання форми крони влітку

Процедура ущільнює крону, стимулює зростання нових пагонів. У плакучих форм Пендула гілки вкорочують на довжину в залежності від особистих потреб садівника.

Для підтримки здоров’я верби проводять також санітарне обрізування. Занадто загущену крону проріджують, щоб рослина отримувала більше повітря та світла, видаляють слабкі, хворі й пошкоджені пагони. Після обрізування рослини необхідно підгодувати та рясно поливати.

Також варто пам’ятати про систематичну вирубку дикої прикореневої порослі, яка росте з кореневища вербових дерев, які щеплені на стовбурі.

Розмноження верби живцюванням

Верби є одними з найпростіших рослин, що розмножуються живцюванням. Фактично, ви можете виростити нове дерево, просто взявши частину гілки та посадивши її у вологий ґрунт. Живці так легко вкорінюються завдяки вмісту в тканинах рослини природного гормону, що стимулює зростання нових коренів.

Розмноження верби живцями

Живцювати краще навесні, щоб молоді саджанці зміцніли до зимових холодів. Нарізають живці довжиною 20-30 см та заглиблюють у вологий, родючий субстрат відразу у відкритий ґрунт або контейнер.

Місце вибирайте з яскравим, але з розсіяним світлом, із захистом від прямих сонячних променів та постійно підтримуйте вологість субстрату.

Корені формуються протягом декількох тижнів, та до осені живці можна обережно пересадити на постійне місце. Живці верби, поставлені у воду, дуже швидко утворюють корінці, після чого їх висаджують відразу на постійне місце вирощування.

Шкідники та хвороби верби садової

Верба сохне та жовтіє – проблема найчастіше викликана дефіцитом вологи внаслідок нерегулярного поливу в посуху або через посадку в піщаний ґрунт, який погано утримує воду.

Верба жовтіє від нестачі вологи

Засихання верби викликає також ряд грибкових захворювань та напад шкідників.

Плямистість листя та пагонів. На верхній стороні листя з’являються численні темно-коричневі або чорні плями, на звороті можна помітити побуріння тканин.

Сильно заражене листя деформується й передчасно опадає. Плями можуть бути коричневими або чорними, сухими, з потрісканою поверхнею. Верхівки заражених пагонів можуть загинути.

Чорна плямистість характеризується чорними плямами уздовж центральної жилки. Листя зморщується, в’яне та опадає. На корі з’являються темні некротичні плями розміром кілька сантиметрів, пагони в області зараження відмирають.

Іржа характеризується появою яскравих помаранчево-жовтих плям на листі.

Грибкові спори, які здатні перезимувати на мертвих гілках, в наступному сезоні заражають нові пагони. Волога погода навесні стимулює поширення хвороб, які особливо небезпечні для молодих саджанців.

Для контролю захворювань та лікування, перш за все, листя й пагони з видимими симптомами хвороби повинні бути зрізані та спалені, щоб спори грибів не продовжували поширюватися.

Потім насадження обробляють протигрибковим препаратом Topsin M 500 SC. Обприскування необхідно повторити 2-3 рази з інтервалом в 10-14 днів.

Мульчування пристовбурового простору по діаметру крони допоможе зберегти воду в суху пору, але уникайте мульчування впритул до стовбура дерева, оскільки це створить ідеальні умови для ураження грибами.

Зі шкідників слід побоюватися попелиці, гусениць, щитівки, павутинного кліща, вербової галиці, що утворює на листках та стовбурі верби нарости-галли. Помітивши цих шкідників, зазвичай необхідно видалити пошкоджені частини пагонів та обробити рослину відповідними інсектицидними препаратами.

Верба в ландшафтному дизайні

Декоративну вербу можна садити в поодинці або групами, наприклад, створюючи незвичайні плетені огорожі, для яких найкраще підходить яскрава верба пурпурова. Плакуча верба стане чудовою прикрасою будь-якої водойми, а карликові сорти прекрасно впишуться в композицію альпійських гірок.

Японська верба Хакуро Нішикі в ландшафтному дизайні може бути ефектним солітером у вигляді штамбового дерева, а низькорослу чагарникову форму висаджують уздовж доріжок, квітників, газонів як невисоку строкату огорожу.

Деревце на штамбі чарівно виглядає в оточенні яскравого квіткового килима, мініатюрних чагарників, на тлі смарагдового газону. Сорти з пофарбованою корою, посаджені поруч з дереном, створять неповторний декоративний акцент, який особливо ефектний взимку та на початку весни.