Що головне в армрестлінгу
Армспорт (армрестлінг) – фізіологічна характеристика
Сьогодні ми поговоримо про фізіологічну характеристику армрестлінгу, методи боротьби, тренування та їхні особливості.
Армспорт відноситься до нециклічних швидкісно-силових видів спорту. У ньому поєднуються і мають вирішальне значення як показники вибухової сили, так і показники розвитку статичних зусиль. Головним руховим завданням армспортсмена є розвиток максимальної потужності спортивного руху, тобто за найкоротший час розвинути максимальну силу. Звідси випливає, що провідною якістю армрестлінгістів має бути розвиток високих показників вибухової сили.
До основних чинників спортивної майстерності належать: час реакції на стартовий сигнал, чисельне значення і динаміка градієнта сили, швидкість формування алгоритму загальної рухової задачі, а також стійкість психоемоційного стану спортсмена.
Аналіз фізичного розвитку спортсменів, часу стартового захоплення, часу поєдинку, показників сили рук, геометрії кутів ланок тіла, проведений під час тренувань, змагань і чемпіонатів з армспорту, дозволив зробити такі висновки (Тимошкін В.Н.):
- У процесі попереднього відбору спортсменів для занять армрестлінгом слід враховувати інформативність таких антропометричних показників руки, як довжина передпліччя, кисті, пальців, обхватні розміри з напруженими і розслабленими м’язами плеча.
- У процесі тренувань необґрунтовано зосереджуватися на розвитку лише абсолютної сили. Дані, отримані експериментально, показали, що максимальна сила спортсменів може різнитися, у середньому, в 1,5 рази, тоді як за швидкістю рухової реакції відмінність досягає 2,7 рази. У результаті потужність руху, що розвивається, може досягти 5 разів, що визначить переможця. Тому тренувальний процес розвитку швидкісно-силових якостей спортсмена має бути підпорядкований суворій послідовності:
- Загальнофізична підготовленість має на меті забезпечення високого рівня постачання м’язів киснем. Це досягається завдяки вправам, які сприяють збільшенню м’язової маси і загальної фізичної витривалості спортсмена. У цьому випадку організм зосереджується на одній руховій задачі, спрямованій на досягнення максимальної сили руху всією групою м’язів. Найслабшим зв’язком у системі м’язів та суглобів є те, що призводить до втрати і можливості отримання серйозних травм м’язово-скелетної системи та суглобових хрящів. Однією з причин травм навіть при значній м’язовій масі є нерівномірний розвиток силових здібностей порівняно зі швидкістю зростання м’язової маси.
- Спеціальна фізична підготовка спрямована на розвиток рухів, що максимально наближені за кінематикою до реальних змагань. Особливу роль в цьому відіграють тренажерні пристрої, які у випадку розбіжності між тренувальними та змагальними рухами можуть створити негативний перенесений ефект та негативно вплинути на активні групи м’язів під час реальних змагань.
- Розвиток швидкості руху доцільно здійснювати під час фізичних тренувань, виконуючи фізичні вправи. Це включає попереднє розтягування м’язів, розслаблення антагоністичних м’язів, повторення рухів з максимальною швидкістю, встановлення ритмо-тактової структури в змагальних рухах, повторення рухів з максимальною швидкістю та їх контроль, а також застосування ударно-реактивних вправ.
- Покращенню швидкісно-силових якостей сприяє збільшення скоротливості м’язів, збільшення фізіологічного перерізу м’язів, зростання м’язової маси та поліпшення м’язової координації. Реалізація цих завдань є важливою на всіх етапах змагань: підготовчому етапі (захоплення руки) та основному етапі – боротьбі. Під час захоплення необхідно досягти біокінематичної мети, що сприяє розвитку максимального моменту сумарних сил у власних рухах. Водночас важливо приховувати майбутню тактику основного етапу і намагатися визначити ймовірну тактику суперника. Статистичні дані свідчать, що тривалості етапу захоплення у спортсменів чоловіків і жінок різняться, в середньому для жінок – 17,9 секунди, для чоловіків – 22,0 секунди. Варіація цих інтервалів часу є значною. Мінімальне значення складає 4 секунди для жінок і 1,8 секунди для чоловіків, максимальне – відповідно 54 і 68 секунд.
- Тривалість етапу боротьби залежить не тільки від технічної майстерності, але й від змагальних тактик спортсменів та їх різноманітності. Наприклад, під час фінальних поєдинків спортсменів з однаковими тактиками боротьби на турнірі “Золотий Ведмідь” 1994 року, тривалість етапу захоплення була вдвічі довшою, а тривалість етапу боротьби – в 16 разів довшою, порівняно з поєдинками, де використовувалися різні тактики. Рівень спортивної майстерності в армспорті залежить від взаємодії трьох компонентів організму: нервової системи, м’язової системи та системи руху. Ця взаємодія визначає рівень автоматизму основного змагального руху з максимальною ефективністю. Наші дослідження показують, що початкове виснаження відбувається в нервовій системі, яка відповідає за керівництво всіх систем організму.
- У армспорті головним напрямом майстерності є раціональне планування фізичного навантаження в тренувальних, змагальних циклах і під час відновлення.
Під час тренувань у армспорті важливо дотримуватися певних умов, щоб борці були однакової вікової групи та статі. Наприклад, для чоловіків рекомендовані вікові групи від 14 до 16 років, від 16 до 18 років, від 18 до 20 років, від 20 до 40 років і понад 40 років. Цей розподіл за віком необхідний не лише через різну м’язову масу спортсменів, але й через різний час закінчення формування міцності кісток тіла, зокрема зап’ястя. При збільшенні маси тіла також збільшується маса м’язів та їхня сила. Невиконання цих умов може призвести до травм під час тренувань і змагань, а також до розвитку хронічних захворювань кістково-м’язових тканин у майбутньому.
Спочатку в армспорті необхідно розвивати загальну фізичну підготовку організму, а лише потім переходити до спеціалізованого тренування з навантаженнями для розвитку зростаючої сили. Наприклад, можна використовувати вправи з пружинами, еспандерами або зростаючим опором під час подолання сили супротивника. Вправи з постійним навантаженням, такі як штанги, гантелі, противаги, менше сприяють тренуванню сили. Вони повинні бути частиною тренувань, але не переважати. Кількість тренувань в армспорті залежить від індивідуальних особливостей спортсмена і тренувального періоду. Для досягнення зростання сили рекомендується тренуватися не рідше 3 разів на тиждень. Приблизно через 2-3 місяці зростає м’язова маса тіла, а через 5 місяців помітно покращується вибухова м’язова сила.
Спортивні результати в армспорті залежать від правильного вибору початкової стійки та захоплення. Існує понад 80 варіантів стійок, які можуть бути поєднані з різними типами захоплень. Однак для всіх них є дві спільні вимоги:
- Забезпечити максимально жорстке і стабільне положення, передусім, кисті, передпліччя, плечей та корпусу тулуба.
- Створити найбільш ефективну потужність при старті. Ось деякі рекомендації: чим коротша відстань до опори, тим стабільніше положення; чим менші кути між сегментами тіла, тим легше м’язами розвинути більшу силу.
Армспорт є дуже емоційним видом спорту. Під час сильних емоцій організм раптово втрачає контроль над своєю безпекою. Отже, важливо пам’ятати наступне:
- Перед тренуванням або виступом необхідно розігріти м’язи шляхом виконання фізичних вправ, що покращують розтяжність м’язів. Також ефективним буде масаж рук і плечового поясу.
- Найслабшим суглобом є зап’ястний суглоб. М’язи, що оточують цей суглоб, зростають і тренуються в 5-8 разів менше, ніж м’язи передпліччя або плечей. Тому рекомендується віддати перевагу особам, які мають певний рівень розвиненості цього суглоба, та проводити інтенсивний тренінг м’язів зап’ястного суглоба.
- Перед тренуванням або змаганням необхідно контролювати стан спортсмена. Простим показником є пульс. Перед тренуванням його не повинно перевищувати 90 ударів за хвилину.
Після змагання пульс фіксується на рівні 120-140 ударів. Наростання пульсу від поєдинку до поєдинку є тривожним симптомом. Це свідчить про початок перевтоми та втрату контролю над своїм станом спортсменом. Тут настає початок всіх травм та невідновних процесів.
Перш за все, стомлюється нервова система спортсмена. Це саме та система, яка керує не лише роботою серця, а й координацією активності м’язів. Саме тому емоційний стан спортсмена, його бажання перемагати та стійкість психіки, мають велике значення в армспорті.
На початковому етапі особливу вагу має тренування та зміцнення м’язів спини з метою створення жорсткого м’язового корсету, який захищає хребет від різких обертань і забезпечує силовий момент під час обертання всього тіла. Також потрібно розвивати м’язи черевної порожнини. Від сили цих м’язів залежить нормальна функціонування серця, оскільки при слабких м’язах під час тиску черевом на стіл під час змагань різко зростає внутрішньочеревний тиск, піднімається діафрагма в грудній клітці і тим самим стискається серце. Серце, в свою чергу, обмежує кровообіг м’язів, а отже, їхню енергію, скорочуючи час, протягом якого вони протистоять силі суперника.
Участь у спортивних змаганнях на сучасному етапі розвитку армспорту супроводжується високим фізичним навантаженням і напруженням нервової системи. Психоемоційний стан спортсмена є складним фактором, що залежить від багатьох вроджених і тренованих показників. Управління нервовою системою потребує тривалої спеціальної психічної підготовки спортсмена.
Одним із важливих факторів у армрестлінгу є структура м’язів. Тактика проведення поєдинку спортсменами з різною м’язовою структурою повинна бути такою:
- Спортсмени з переважно повільними м’язовими волокнами повинні розпочинати поєдинок з моменту команди “GO”, напружуючи руку, проте вони використовують не атакуючу, а оборонну тактику, затягуючи поєдинок.
- Спортсмени з переважно швидкими м’язовими волокнами активно вступають у боротьбу швидко, міцно і потужно, і, в основному, покладаються на перемогу у початковій фазі поєдинку.
Що головне в армрестлінгу
Армспорт (Боротьба на руках або Армрестлінг; от англ. Arm sport, arm wrestling, де arm — піредпліччя) — вид боротьби на руках між двома учасниками (вид Спортивних одноборств).
Недивлячись на те, що армрестлінг не є олімпійским видом спорту, боротьба на руках має велику популярність у всьому світі.
Армспорт є древнім видом спорту, котрий зародився в 1960-і роки в США. В вересні року в м. Петалума, штат Калифорнія був проведений перший чемпіонат світу по рістрестлінгу — так була названа ця боротьба (англ. wrist–restling, дослівно — «боротьба запястками»).
Армрестлінг є найбільш демократичним і «мирним» видом єдиноборств, який не вимагає спеціальних для цього приміщень, обладнання та спорядження. Попри це, на відміну від іншого виду спорту, людина будь-якого віку може отримати шанс виграти змагання з армрестлінгу.
Одними з найяскравіших представників України у цьому виді спорту є неодноразові переможці світових та континентальних першостей:
- Олег Жох, уродженець Рівненщини
- Андрій Пушкар, уродженець Тернопільщини.
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ
- Змагання з армспорту проводяться за спецiальним стандартним столом на лiвiй або правiй руках. У змаганнях мiсця учасникiв у вагових категорiях визначаються окремо на кожну руку.
- У змаганнях мають право брати участь спортсмени чоловiчої або жiночої статi.
- Змагання серед чоловiкiв та жiнок вiдбуваються в єдинi термiни. У командному залiку результати чоловiкiв та жiнок зараховуються разом.
- Всi змагання з армспорту на територiї України повиннi проводитися з обов’язковим дотриманням вимог цих правил.
- ПРОГРАМА I ХАРАКТЕР ЗМАГАНЬ
1.1. Характер проведення змагань.
1.1.1. За характером проведення змагання подiляються на особистi, команднi та особисто-команднi.
1.1.2. В особистих змаганнях визначаються мiсця зайнятi учасниками у кожнiй ваговiй категорiї.
1.1.3. У командних змаганнях визначаються результати команд i їх мiсця.
1.1.4. У особисто-командних змаганнях визначаються мiсця, якi зайняли учасники i команди.
1.1.5. Характер проведення змагань визначається “Положенням про змагання”.
2.1. Змагання з армспорту проводяться за системою з вибуванням пiсля двох поразок. У першому турi учасники розташовуються по парам у порядку зростання номерiв по жеребу.
2.2. Пiсля першого туру учасники у ваговiй категорiї подiляються на двi групи: “А” – основну, де змагаються спортсмени без поразок та “Б” – утiшну, де змагаються спортсмени, якi мають одну поразку.
2.3.Учасник, який був вiльний у першому турi, у другому турi розташовується у верхнiй частинi таблицi у групi “А”. У наступних турах учасники, якi були вiльними у попередньому турi, розташовуються у верхнiй частинi таблицi своєї групи.
2.4. Учасник який зазнав поразку в групi “А” – основнiй, вибуває у групу “Б” – утiшну, де з переможцiв формуються послiдовно пари наступного туру.
2.5. Учасник який зазнав поразку у групi “Б” вибуває з змагань.
2.6. У групi “Б” формуються пари наступного туру з спортсменiв, якi вибули iз групи “А”, потiм формуються пари з спортсменiв групи “Б”, якi одержали перемогу в попередньому турi.
2.7. У групi “А” змагання продовжуються до виявлення двох сильнiших спортсменiв. Переможець поєдинку мiж ними попадає у фiнал, переможений – в полуфiнал.
2.8. У групi “Б” змагання продовжуються до виявлення двох сильнiших спортсменiв. Переможець поєдинку мiж ними попадає у полуфiнал, програвший займає 4 мiсце. Переможець полуфiнального поєдинку виходить у фiнал.
2.9. Якщо у фiнальному поєдинку перемагає спортсмен, який вийшов з групи “А”, то вiн стає переможцем у ваговiй категорiї. Якщо перемагає спортсмен, який вийшов з групи “Б”, то проводиться повторний фiнальний поєдинок, за пiдсумком якого визначається переможець у ваговiй категорiї.
2.10. По ходу змагань визначаються мiсця з 1 по 4. Iншi мiсця визначаються у зворотному порядку турiв по ступiнi вибування iз змагань у групi “Б”.
2.11. Попереднi поєдинки у кожнiй ваговiй категорiї проводяться поки не залишиться 3 спортсмени.
2.12. Змагання проводяться спочатку на лiвiй потiм на правiй руках.
3.1. Положення про змагання.
3.1.1. Змагання проводяться за дiйсними правилами i положенням, затвердженому органiзацiєю що проводить змагання.
3.1.2. Положення про змагання є основним документом, яким керуються суддiвська колегiя та учасники змагань.
3.1.3. Положення про змагання повинне мiстити наступнi роздiли:
а) мети i задачi;
б) час i мiсце проведення;
в) керiвництво змаганнями;
г) органiзацiї, що беруть участь, i учасники;
д) програма;
е) порядок i умови визначення особистого результату (система залiку);
є) нагородження;
ж) умови прийому iногороднiх учасникiв i суддiв;
з) порядок i термiни подачi заявок.
3.1.4. Вимоги положення не повиннi суперечити дiйсним правилам.
3.1.5. Пункти положення повиннi бути точними i виключати рiзне тлумачення.
3.2. Заявки на участь у змаганнях.
3.2.1. Iменна заявка на участь у змаганнях подається в органiзацiю, яка проводить змагання, i приймається мандатною комiсiєю.
3.2.2. Заявка повинна бути пiдписана керiвництвом органiзацiї, що направляє команду на змагання, i затверджена печаткою.
3.2.3. У заявцi напроти прiзвища кожного спортсмена повиннi бути вiза лiкаря “допущений”, його пiдпис i печатка.
3.2.4. Зазначається i завiряється пiдписом лiкаря та печаткою загальна кiлькiсть спортсменiв, допущених до змагань.
4.1. Вiковi групи учасникiв.
4.1.1. Змагання з армспорту проводяться за такими вiковими групами:
- юнiори (чоловiки i жiнки) – до 18 рокiв;
- дорослi (чоловiки i жiнки) – з 19 до 40 рокiв;
4.2. Ваговi категорiї.
4.2.1. Учасники змагань розподiляються на такi ваговi категорiї (лiва i права руки):
- юнiори (чоловiки) – 48 кг, 52 кг, 57 кг, 63 кг, 70 кг, 78 кг, понад 78 кг;
- (жiнки) – 45 кг, 49 кг, 54 кг, 60 кг, 67 кг, понад 67 кг;
- дорослi (чоловiки) – 55 кг, 60 кг, 65 кг, 70 кг, 75 кг, 80 кг, 85 кг, 90 кг, 100 кг;110 кг, понад 110 кг.
- (жiнки) – 50 кг, 55 кг, 60 кг, 65 кг, 70 кг, 80 кг, понад 80 кг;
4.2.2. Кiлькiсть вагових категорiй може бути скорочена органiзаторами змагань в залежностi вiд складу учасникiв.
4.3. Допуск до участi у змаганнях.
4.3.1. Допуск спортсменiв до змагань проводить мандатна комiсiя у складi Головного суддi або його заступника, Головного секретаря, лiкаря та представника федерацiї, яка проводить змагання.
4.4. Зважування учасникiв.
4.4.1.Зважування учасникiв проводиться за день до початку змагань для усiх вагових категорiй, але не ранiше нiж за 24 години до початку змагань.
4.4.2. Для зважування дозволяється використовувати декiлька вагiв, при цьому учасники однiєї вагової категорiї повиннi зважуватись на одних вагах.
4.4.3. Пiд час зважування учасник зобов’язаний пред’явити документ, що засвiдчує його особу.
4.4.4. Учасники зважуються оголеними (чоловiки в плавках, жiнки в купальниках).
4.4.5. Зважування проводить бригада суддiв, призначена головним суддею, до якої входять: заступник головного суддi, лiкар, секретар, два-три суддi.
4.4.6. Результати зважування заносяться до протоколу.
4.5. Жеребкування.
4.5.1. Жеребкування проводиться у кожнiй ваговiй категорiї окремо на лiву i праву руки для учасникiв пiд час зважування.
4.6. Обов’язки та права учасникiв змагань.
4.6.1. Учасник зобов’язаний:
а) знати правила i положення про змагання i неухильно їх виконувати;
б) бути увiчливим та коректним по вiдношенню до усiх учасникiв, глядачiв, суддiв та осiб, якi проводять та обслуговують змагання;
в) беззаперечно виконувати вказiвки офiцiйних осiб i суддiв.
4.6.2. Учасник має право:
а) звертатись до суддiвської колегiї через представника або капiтана своєї команди;
б) до початку зважування проводити контроль за своєю вагою на вагах офiцiйного зважування;
в) за необхiднiстю звертатися до лiкаря змагань.
4.6.3. Учасник, що показав явну технiчну непiдготовленiсть, може бути знятий зi змагань головним суддею.
4.6.4. Учасник змагань не може бути водночас суддею даного змагання.
4.7. Представники (капiтани) команд, їхнi обов’язки та права.
4.7.1. Кожна команда, що бере участь у змаганнях, має свого представника, який є керiвником команди i несе вiдповiдальнiсть за органiзованiсть, поведiнку та дисциплiну учасникiв. При вiдсутностi представника його обов’язки виконує капiтан команди.
4.7.2. Представник (капiтан) команди зобов’язаний:
а) знати правила i положення про даннi змагання;
б) своєчасно подати заявку та iншi документи на участь у змаганнях;
в) бути присутнiм на нарадах суддiвської колегiї, якщо вони проводяться разом iз представниками;
г) iнформувати учасникiв своєї команди про рiшення суддiвської колегiї;
д) забезпечити своєчасну явку учасникiв до мiсць змагань.
4.7.3. Представник (капiтан) команди має право:
а) бути присутнiм при зважуваннi i жеребкуваннi;
б) одержувати довiдки з усiх питань проведення i результатiв змагань у членiв головної суддiвської колегiї i секретарiатi;
в) подавати об?рунтованi правилами змагань протести.
4.7.4. Представнику (капiтану) команди забороняється втручатися у роботу суддiв та органiзаторiв змагань.
4.7.5. Представник (капiтан) не може бути водночас суддею даного змагання.
4.8. Костюм учасникiв змагань.
4.8.1. До участi у змаганнях спортсмени (нки) допускаються тiльки у спортивному одязi та спортивному взуттi.
4.8.2. Спортивний одяг складається з футболки з коротким рукавом до середини плеча або майки, спортивних штанiв.
4.8.3. Учасникам забороняється вживати будь-якi любi захиснi бинти (браслети) на зап’ястях та лiктях, а також мати обручки та перснi на пальцях.
4.8.4. Руки учасникiв повиннi бути чистими, без ознак шкiряних захворювань, нiгтi коротко пiдстриженi.
5.1. Головна суддiвська колегiя.
Склад головної суддiвської колегiї змагань затверджується федерацiєю, яка проводить змагання, не пiзнiше нiж за 10 днiв до початку змагань.
Суддiвська колегiя складається iз головного суддi, його заступника, головного секретаря, технiчних секретарiв, суддiв, iнформаторiв, лiкаря, коменданта змагань.
5.2. Головний суддя.
5.2.1. Головний суддя зобов’язаний:
а) перевiрити придатнiсть примiщення, обладнання, iнвентарю, необхiдну документацiю, згiднiсть їх цим правилам;
б) провести мандатну комiсiю та керувати проведенням змагань з вiдповiднiстю з сучасними правилами i положенням про змагання;
в) перевiрити та затвердити склади пари учасникiв на кожне коло;
г) своєчасно виносити рiшення по протестам, якi надiйшли вiд представникiв команд;
д) проводити засiдання суддiвської колегiї перед початком змагань, та по їх закiнченню, для пiдбивку пiдсумкiв та затвердження результатiв, а також у тих випадках коли це необхiдно при проведеннi змагань;
е) затвердити оцiнку роботи кожного члена суддiвської колегiї;
є) здати звiт та протоколи за своїм пiдписом та пiдписом головного секретаря в органiзацiю, яка проводить змагання, не пiзнiше нiж за 3 днi пiсля їх закiнчення.
5.2.2. Головний суддя має право:
а) вiдмiнити змагання, якщо до їх початку мiсце проведення, обладнання, або iнвентар будуть непридатнi;
б) припинити змагання або зробити тимчасову перерву у випадку непридатних умов, якi заважають нормальному проведенню змагань;
в) вносити змiну у програму та розклад змагань, якщо в цьому виникла необхiднiсть;
г) вiдлучати вiд роботи суддiв якi зробили грубi помилки, або не справляються iз завданням якi на них покладенi;
д) не допускати до змагань учасникiв, якi по спортивнiй квалiфiкацiї або iншим якостям не вiдповiдають вимогам сучасних правил або положень про змагання;
е) зняти зi змагань учасникiв, технiчно не пiдготовлених, якi допускають грубi порушення цих правил та некоректне вiдношення до суперникiв, глядачiв, суддiв;
є) вiдстороняти представникiв, тренерiв, капiтанiв команд, якi допускають грубощi по вiдношенню до учасникiв змагань, суддiв, обслуговуючого персоналу, глядачiв;
5.3. Заступник головного суддi.
5.3.1. Заступник головного суддi разом iз головним суддею керує змаганнями i несе вiдповiдальнiсть за їх проведення. При вiдсутностi головного суддi заступник виконує його функцiї.
5.4. Головний секретар.
Головний секретар веде протоколи засiдань суддiвської колегiї, проводить жеребкування та визначає порядок зустрiчей по турам, складає графiк змагань, оформляє розпорядження та рiшення головного суддi, приймає заявки, реєструє їх та передає головному суддi, веде суддiвську документацiю, керує роботою секретарiату. З дозволу головного суддi дає даннi iнформатору, представникам i кореспондентам.
5.5. Реферi.
5.5.1. Реферi згiдно своїх обов’язкiв:
а) керує поєдинком;
б) веде оцiнку дiй спортсменiв;
в) зупиняє поєдинок, якщо було порушення правил;
г) оголошує попередження;
д) оголошує переможця поєдинку.
5.6. Боковий суддя.
5.6.1. Боковий суддя являється помiчником реферi. Займає позицiю напроти реферi, приймає участь у встановленнi стартового положення борцiв, веде оцiнку вiрної постановки руки спортсмена, пiдлокiтник якого знаходиться ближче до нього. Зразу пiсля початку поєдинку приймає положення, щоб не заважати глядачам дивитись поєдинок, веде нагляд за ходом поєдинку, положенням нiг, фiксує порушення правил змагань.
5.6.2. Боковий суддя зобов’язаний:
а) дублювати жести реферi (якщо згоден з його оцiнкою);
б) своєчасно докладати реферi про порушення правил;
в) якщо реферi допустив помилку, при проведеннi поєдинку апелювати до головного суддi змагань;
г) боковому суддi забороняється самостiйно зупиняти поєдинок, робити зауваження.
5.7. Технiчний секретар.
Технiчний секретар веде протоколи поєдинку. Згiдно рiшення реферi фiксує перемогу або поразку учаснику та представляє протокол головному секретарю.
5.8. Суддя-iнформатор.
Суддя-iнформатор оголошує програму та порядок проведення змагань, сповiщає глядачiв про хiд боротьби, оголошує пiдсумки кожного поєдинку, склад чергових пар, пояснює деякi положення правил змагань, дає спортивнi характеристики учасникам. Всi довiдки про хiд змагань та про пiдсумки поєдинкiв дається тiльки з дозволу головного суддi або його заступника.
5.9. Комендант.
Комендант змагань вiдповiдає за пiдготовку мiсць проведення змагань, столiв, мiсць для учасникiв, глядачiв, оформлення та радiофiкацiю примiщення, доглядає за порядком, а також виконує всi вказiвки головного суддi та представника органiзацiї, яка проводить змагання.
5.10. Лiкар змагань.
Лiкар несе вiдповiдальнiсть за медичне обслуговування змагань:
а) перевiряє у заявках учасникiв вiзу лiкаря про допущення до змагань та вiрнiсть медичного оформлення заявок;
б) проводить медичний догляд за учасниками змагань, проводить допiнг контроль спортсменiв;
в) при необхiдностi оглядає борцiв при зважуваннi та по домовленостi з головним суддею i представником органiзацiї, яка проводить змагання, дає письмовий висновок про недопущення учасникiв до змагань;
г) надає медичну допомогу, якщо виникла травма або захворiв учасник при проведеннi змагань;
д) доглядає за виконанням санiтарно-гiгiєнiчних норм при розмiщеннi та харчуваннi учасникiв змагань;
е) надає головному суддi звiт (з висновками та пропозицiями) про медично-санiтарне забезпечення змагань, про всi випадки захворювання та травм учасникiв.
- ПРАВИЛА ПРОВЕДЕННЯ ТА СУДДIВСТВА ЗМАГАНЬ.
6.1. Правила ведення поєдинку.
6.1.1. Пiсля оголошення iнформатора змагань запрошується до столу пара спортсменiв, якi займають мiсця по обидвi сторони столу. Спортсмен, який був викликаний першим, займає мiсце справа вiд реферi, який судить поєдинок.
6.1.2. Реферi перевiряє правильнiсть зайнятої позицiї бiля столу, вiдповiднiсть екiпiровки правилам змагань.
6.1.3. Пiсля запрошення за стiл, кожний спортсмен встановлює лiкоть на пiдлокiтник, робить захват штиря, встановлює положення нiг та загальне положення тулуба.
6.1.4. Кожний учасник поєдинку може за бажанням упиратися однiєю ногою у дальню вiд себе стiйку стола, якщо це не викликає заперечень суперника. У випадку заперечення суперника ногу необхiдно прибрати вiд дальньої стiйки стола.
6.1.5. Пiсля того як реферi переконався у правильностi положення тулуба по вiдношенню до столу, слiдує команда: “Grip” – “Захват”. Пiсля команди “Grip” спортсмени торкаються один одного вiдкритими долонями i роблять захват. В момент захвату спортсмени не мають права вiдривати лiкоть вiд пiдлокiтника чи мiняти положення тулуба.
6.1.6. Якщо на протязi 15 сек. спортсмени не зафiксували захват, його встановлює реферi.
6.1.7. Спортсмени торкаються долонями, пiсля чого реферi призначає першого спортсмена, який має провести захват, пiсля цього по командi другий спортсмен робить захват.
6.1.8.Пiсля встановлення правильного захвату слiдують основнi команди: “Don’t move” – (“Не рухатись”), “Ready” – (“Увага”), “Go” – (“Марш”). Пiсля команди “Don’t move” спортсмени не мають права здiйснювати любi рухи. Поєдинок починається пiсля команди “Go”. Команда “Ready” є сигналом для повної готовностi спортсменiв.
6.1.9. По командi “Stop” – (“Стоп”) поєдинок зупиняється. Реферi жестом прямої руки вказує на бiк переможця i говорить “Winner” – (“Переможець”).
6.1.10. Спортсмени не мають права припиняти поєдинок до команди “Stop”, навiть якщо їм здалося, що вони притиснули руку суперника до валика.
6.1.11. Якщо в процесi боротьби вийшов розрив захвату, реферi зв’язує руки спортсменiв спецiальним ременем i призначає повторний поєдинок.
6.2. Порушення правил при боротьбi.
6.2.1. Спортсмен повинен уважно слухати та виконувати усi команди реферi. Порушеннями правил вважаються наступнi дiї спортсменiв:
а) невиконання команд реферi;
б) рух пiсля команди “Don’t move”;
в) передчасний старт пiсля команди “Ready”;
г) вiдрив лiктю вiд пiдлокiтника;
д) зсування лiктю з пiдлокiтника;
е) пересiчення середньої лiнiї столу головою, плечами;
є) торкання головою, плечем свого передплiччя або захвату рук;
ж) використання положення, яке може потягти за собою травму власної руки (опускання плеча на рiвень столу та нижче);
з) використання положення, яке може потягти за собою травму власної руки (рука не знаходиться на однiй лiнiї з плечем);
к) провокування ситуацiї, в наслiдок чого рука суперника може бути пошкоджена (навмисне давлення руки суперника назад i т.д.);
л) вiдрив руки вiд штиря;
м) вiдрив обох нiг вiд пола;
н) неспортивна поведiнка.
6.2.2. За порушення пунктiв (а-б) спортсмену дається зауваження. Два зауваження рiвносильне одному попередженню. За порушення пунктiв (в-н) спортсмену дається попередження. Два попередження рiвносильне поразцi.
7.1. Спортсмен вважається переможеним:
а) якщо його рука була притиснута до валика або пройшла рiвень вищої лiнiї валика;
б) якщо вiн отримав друге попередження;
в) якщо вiн порушив правила в програшному положеннi;
г) якщо вiдбувся розрив захвату в програшному для нього положеннi;
д) якщо на протязi 1 хвилини пiсля запрошення до столу вiн не вийшов на помiст змагань.
7.2. Програшним положенням вважається положення, коли передплiччя спортсмена нахилено на 45 градусiв та нижче по вiдношенню до площини столу в бiк його валика.
При проведеннi поєдинку всi команди реферi повинен вимовляти англiйською мовою.
а) “Поставити лiктi” – “Put elbows on the table”;
б) “Захват”- “Grip”;
в) “Вiдкрити кисть” – “Open the hand”;
г) “Закрити кисть” – “Close the hand”;
д) “Випрямити зап’ястя” – “Straighten the hands”;
е) “Вирiвняти плечi” – “Square the shoulders”;
є) “Плечi назад” – “Shoulders back”;
ж) “Не рухатись” – “Don’t move”;
з) “Увага! Марш” – “Ready! Go!”;
к) “Зсковзування лiктя” – “Elbow slip”;
л) “Вiдрив лiктя” – “Elbow lifted”;
м) “Небезпечна позицiя” – “Injury prone position”;
н) оголошення “Перше попередження” – “One foul”;
о) оголошення “Друге попередження” – “Two fouls”;
п) “Стоп” – “Stop” – закiнчення поєдинку;
р) оголошення переможця – “Winner”.
9.1. Протести, обрунтованi посиланнями на пункти правил, подаються у письмовому виглядi головному секретаревi змагань.
9.2. У випадку незгоди з наслiдком поєдинку представник команди повинен до початку поєдинку за цим столом зробити усну заяву про те що буде подаватись протест.
9.3. На протязi 5 хвилин вiд надання усної заяви представник команди повинен надати до суддiвської колегiї через головного секретаря протест у письмовiй формi з чiтким об?рунтуванням причини незгоди iз наслiдком поєдинку згiдно пунктiв правил змагань.
9.4. За головним суддею залишається право прийняти протест або вiдхилити його. Якщо головний суддя приймає протест, то вiн створює своїм рiшенням апеляцiйне журi, у складi якого: голова i два члени журi.
9.5. На протязi 5 хвилин апеляцiйне журi повинне прийняти i оголосити рiшення. Пiд час розгляду протесту апеляцiйним журi можуть бути використанi вiдеоматерiали, опитанi суддi (обслуговуючi поєдинок).
9.6. Нiхто не має права втручатись до роботи апеляцiйного журi. Рiшення апеляцiйного журi є остаточним, змiнам i оскарженню не пiдлягає.
10.1. Армстiл.
10.1.1. Змагання проводяться за спецiальним стандартним столом, який обладнаний пiдлокiтниками, валиками для торкання рук та штирями для захвату.
10.1.2. Стiл для проведення змагань на лiву руку вiдрiзняється вiд столу для проведення змагань на праву руку тiльки положенням пiдлокiтникiв, валикiв за принципом дзеркального вiдображення.
10.1.3. Конструкцiя армстолу.
Армстiл виготовується з мiцного металу – профiль 20х20 – 40х40. Поверхня армстолу виготовується з фанери товщиною 10 – 20 мм або листового металу 3 – 5 мм. На поверхнi столу установлюються два пiдлокiтника i два валика, закрiпленi знизу болтами або шурупами.
Щоб запобiгти травмування грудної клiтки спортсмена, на тi сторони армстолу, де вони знаходяться пiд час боротьби, повиннi бути встановленi зм’якшуваннi накладки.
10.2. Ремiнь для зв’язування рук.
10.2.1. Згiдно правил змагань, для забезпечення поєдинкiв в спiрних ситуацiях пiд час розриву рук спортсменiв застосовується спецiальний ремiнь для зв’язування їх рук.
10.2.2. Ремiнь зображує собою плитну, м’яку тасьму будь якого кольору шириною 20-25 мм та довжиною 1000-1010 мм. Для крiплення ремiнь має липучку або металевi скоби.
10.3. Пiдставка для нiг.
Згiдно правил змагань для спортсменiв невеликого росту використовуються пiдставки. Висота – 120 мм, ширина – 800 мм i довжина – 900 мм.
10.4. Вимоги до мiсць проведення змагань.
При проведеннi змагань в примiщеннi температура повiтря повинна бути не нижче +15°С.
Вентиляцiя повинна забезпечувати триразовий обмiн повiтря за одну годину.
При проведеннi змагань на вiдкритому повiтрi температура повинна бути не нижче +15°С. Стiл повинен бути захищений вiд попадання прямих сонячних променiв.
Секція армспорту функціонує на базі спортивного корпусу ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет іменні І. Я . Горбачевського МОЗ України» з вересня 2016 року.
Актив секції складається зі студентів медичного, стоматологічного та фармацевтичного факультетів. Студенти котрі займаються в секції армспорту мають змогу прийняти участь у змаганнях різного ступеня та категорії складності.
Армреслінг по своїй суті є боротьбою і може бути віднесений до єдиноборств. У зв’язку з цим йому притаманне ті ж риси, що й боксу, боротьби, і подібним спортивних дисциплінах. Необхідність послідовно боротися з різними суперниками вимагає від спортсменів витривалості. Різновид стилів боротьби, індивідуальні особливості суперників вимагають тактичної підготовки до поєдинків. В армреслінгу необхідно не просто проявляти силу, але робити це швидко, динамічно.
Успішні виступи на змаганнях, крім розвитку сили, швидкості, витривалості, вимагають від спортсмена стійких технічних навичок. Спортсмен повинен постійно працювати над вдосконаленням техніки своєї боротьби, здійснюючи спаринги, проводячи відпрацювання рухів з партнером, або виконуючи імітаційні вправи.
Усіх бажаючих відвідати секцію з армспорту запрошує тренер-викладач, доцент кафедри фізичної реабілітації здоров’я людини та фізичного виховання – Шафранський Володимир Васильович.