Популярні сорти, корисні властивості та особливості агротехніки білої цибулі

Біла цибуля вважається менш популярною, якщо порівнювати з жовтими та червоними різновидами культури. Однак не варто нехтувати таким цікавим за своїми смаковими якостями та корисними властивостями продуктом. Білі цибулини мають приємний аромат та збалансований смак. Завдяки відсутності гіркоти та характерного запаху цибулини відмінно гармонують із салатами, закусками та іншими стравами. Нумо познайомимося з цією культурою більш детально.

Відмінні характеристики білої цибулі

Різниця між жовтою, червоною та білою цибулею не настільки велика, проте деякі відмінності присутні. Наприклад, ріпки білих сортів характеризуються правильною округлою формою, білосніжним лушпинням, великими розмірами. Також відзначимо, що білого кольору ріпки мають приємний та насичений аромат. Ще одна відмінна риса білої цибулі – це відсутність властивих для жовтих сортів гіркоти та гостроти. М’якоть більш соковита та одночасно менш гірка.

У складі білих цибулин присутня значна кількість вітамінів, мінералів (зокрема, заліза), ефірних олій, мінеральних солей, природних цукрів. Однак ніжні соковиті цибулини білих сортів відрізняються меншим терміном збереження, якщо порівнювати з жовтими та червоними різновидами даної культури.

Поширені сорти білої цибулі

Кожен дачник перебуває в пошуку високоврожайного та невибагливого в культивуванні сорту цибулі. Пропонуємо вашій увазі короткий огляд найбільш цікавих сортів білої цибулі:

• Альба– середньостиглий сорт із хорошими показниками збереження. Середній період зберігання зібраного врожаю досягає півроку. З моменту посіву насіння до початку збору врожаю проходить 110-130 діб. Маса овочу становить 70-110 грамів. Якщо дотримуватися агротехніки культивування та вчасно вносити в ґрунт добрива, можна зібрати з грядок цибулини вагою 180-200 грамів. Для сорту Альба характерна щільна м’ясиста структура та правильна округла форма цибулин. Завдяки ніжно-гострому аромату та злегка гіркуватому присмаку, дану культуру використовують переважно для готування салатів та закруток на зиму.
• Комета F1– виведена голландськими селекціонерами гібридна форма пізньостиглого терміну дозрівання. Збір врожаю доводиться на 4-5 місяць від моменту посіву. У деяких регіонах, де домінує холодний клімат, культура вирощується під плівкою, але із застосуванням додаткового освітлення. До переваг сорту Комета F1 відносять добру схожість, високу врожайність, стійкість до фузаріозу та рожевої гнилі. Круглі білі цибулини вагою 50-70 грамів містять високу кількість цукру. На 100 грамів свіжого продукту припадає 8,2% цукру.
• Невада – ранньостиглий сорт, дозрівання якого займає не більше 90-95 днів. Виведена італійськими селекціонерами культура відмінно росте в умовах середньої смуги Європи. Маса цибулини коливається від 50 до 80 грамів. Не зважаючи на невелику вагу, культура характеризується високими показниками врожайності. При цьому період зберігання становить 5-7 місяців. Напівгострий соковитий сорт Невада додають у салати, а також використовують для приготування закусок на зиму.
• Сноуболл– середньоранній сорт (100 днів) із високою врожайністю. З 1 кв.м збирають до 6 кг ріпки. Цибулини сорту Сноуболл схожі на білі кульки правильної округлої форми. Вага цибулини коливається від 120 до 200 грамів. Напівгострий сорт відрізняється тим, що зовнішні лусочки солодші, якщо порівнювати з внутрішніми.
• Стерлінг F1 – середньостиглий гібрид із цибулинами перлинно-білого забарвлення. Відрізняється цікавими смаковими якостями, може застосовуватися для приготування салатів, закусок, французького цибулевого супу. Період зберігання не перевищує 3-4 місяців. Маса цибулини залежить від умов зростання та становить 60-200 грамів.

Особливості агротехніки білої цибулі

Показники врожайності та смакові якості овочу залежать від дотримання правил та термінів посадки, особливостей агротехніки. Щоб біла цибуля порадувала відмінним урожаєм, рекомендуємо дотримуватися наступних правил:

Вимоги до ґрунту та місця. Вирощують білу цибулю на відкритій для сонця ділянці. Рослина віддає перевагу пухкому, водопроникному, родючому ґрунту. Оптимальне середовище для вирощування цибулі – це супіщані ґрунти або суглинки. Рівень кислотності повинен бути в межах 6,5-7,0 рН.

Терміни та правила посадки. Висівають цибулю ранньою весною, коли ґрунт тільки відтане, або пізно восени. Небажано висаджувати культуру в ґрунт, де попередньо вирощувалися пасльонові, бобові та гарбузові рослини. При цьому кращими «сусідами» цибулі вважаються огірки, редис, томати, буряк, полуниця. При посадці рекомендуємо дотримуватися таких схем:

• посадка насінням – міжрядковий інтервал становить 25 см, рівень заглиблення досягає 3 см;
• посадка цибулі-сіянки – максимальна величина заглиблення не перевищує 5 см, між рядами дотримуються інтервалу 25 см, між лунками – 15 см.

Перед посадкою ділянку перекопують. Землю збагачують мінеральними добривами, просіяним річковим піском, деревною золою. Насіння або цибулю-сіянку рекомендовано витримати в розчині марганцівки.

Тонкощі вирощування. Догляд за грядками передбачає видалення бур’янів, захист від хвороб та комах-шкідників. Поливають культуру по мірі висихання ґрунту, але не рідше ніж 3-4 рази на тиждень. За декілька тижнів до вибірки врожаю полив повністю припиняють, щоб цибулини зміцніли та підсохли. Для підгодівлі білої цибулі застосовують:

• органічні добрива – гній або коров’як (на 10 літрів води один стакан органіки);
• мінеральні добрива – суперфосфат 20 грамів, хлористий калій 20 грамів, аміачна селітра або сечовина 30 грамів на 10 літрів води.

Вносити добрива в ґрунт можна тільки після зволоження!

Збір та зберігання врожаю

Період збору врожаю залежить від сортових характеристик вирощуваної культури: ранньостиглий, середньостиглий, пізньостиглий сорт. Головний критерій визначення біологічної стиглості овочу – підсихання та опускання до землі надземної частини. Зібрати урожай потрібно до сезону дощів. Оскільки вологі цибулини характеризуються низьким показником збереження.

Не варто викопувати цибулю за допомогою лопати – краще використовувати вила. Досвідчені аграрії рекомендують залишити підчеплені вилами цибулини на декілька днів у землі. Така процедура дозволить рослинам наповнитися зібраними у стрілках поживними речовинами.

Збирають цибулю виключно в теплий сонячний день. Потім цибулини обережно очищають від землі та сухого лушпиння. Пошкоджені при копанні, прим’яті, нерівні ріпки краще використовувати в їжу першими.

Білу цибулю необхідно ретельно просушити. Просушують зібраний урожай протягом 7-10 днів. Місце має бути сухим, сонячним, добре провітрюваним. Овочі можна зберігати в картонних або дерев’яних ящиках, поліпропіленових сітках, мішках, плетених кошиках. Для зберігання білої цибулі вибирають темне, сухе, добре вентильоване приміщення. Рекомендована температура повітря повинна бути в діапазоні від +1 до +3 градусів. По мірі зберігання цибулини обов’язково провітрюють та перевертають. На жаль, цибулини білих сортів вкрай рідко зберігаються до весни.

Склад та корисні властивості продукту

Калорійність білої цибулі практично відповідає харчовій цінності жовтих та червоних сортів: в 100 грамах овочу міститься 42,33 ккал. При цьому білі сорти цибулі багаті на вітаміни Е, С, РР, Н, групи В. Серед мікро- та макроелементів варто відзначити наявність магнію, калію, кальцію, заліза, марганцю, цинку, фосфору, хлору, фтору. Ріпка та наземна зелена частина рослини насичені каротином та аскорбіновою кислотою.

До корисних та цілющих властивостей білої цибулі відносять:

• зміцнення імунної системи;
• підвищення опірності організму до вірусних захворювань та застуд;
• активізацію вироблення травних ферментів;
• зміцнення, підвищення тонусу та еластичності кровоносних судин;
• підвищення рівня гемоглобіну;
• зниження кількості холестерину в крові;
• профілактику розвитку атеросклерозу та тромбозу;
• оновлення клітинного складу крові;
• нормалізацію гормонального балансу;
• підвищення потенції;
• поліпшення емоційного фону;
• поліпшення стану шкіри, волосся, нігтів;
• попередження появи злоякісних новоутворень.

Для білої цибулі характерні протизапальні, протимікробні, протизастудні та загальнозміцнювальні властивості, які сприяють поліпшенню самопочуття та попередженню розвитку різних захворювань.

Кулінарія та біла цибуля

Біла напівгостра цибуля незамінна в кулінарії. Насичений вітамінами та мінералами продукт вживають у непереробленому вигляді, додаючи в салати, закуски, бутерброди. Цибулеві кільця відмінно гармонують із маринованою та солоною рибою, смаженими стейками, шашликом. Також білу цибулю можна готувати на грилі. Причому даний варіант готування передбачає використання як цілої, так і фрагментованої ріпки.

Біла цибуля – ключовий інгредієнт теплих вершкових соусів. Продукт рекомендований для наповнення рубаними овочами, шматочками м’яса або фаршем. Полюбляєте класичний французький цибулевий суп? Спробуйте приготувати страву, використовуючи за основу білі цибулини – вам обов’язково сподобається!

Нетрадиційна медицина та біла цибуля

Як виявилося, біла цибуля застосовується не тільки в кулінарному мистецтві, але також у нетрадиційних методах лікування. Даний продукт виступає як антисептичний, анестезіологічний та навіть антигістамінний засіб при ураженні шкірних покривів комарами, бджолами. Овоч активно використовують при обмороженнях або опіках. Кашка з лушпиння допомагає боротися з підліткової висипом, акне, фурункулами.

Запечену та перетерту цибулину можна змішати з будь-якою олією. Таку незвичайну «мазь» рекомендують для полегшення стану при мозолях, наривах, ранках. Поєднання цибулі та меду застосовувалося ще нашими предками для полегшення стану при ГРВІ. Також цибулевий сік добре допомагає при артриті, артрозі, ревматизмі та подагрі. А ось цибулева кашка з липовим медом (співвідношення 1:1) допоможе позбутися пігментних плям. Також дана суміш застосовується в якості загальнозміцнювальної та тонізуючої маски для зони декольте та обличчя.

Можлива шкода та обмеження в застосуванні

Не зважаючи на цілий спектр корисних властивостей, біла цибуля здатна завдати шкоди організму. Так, кислоти та флавоноїдні глікозиди провокують роздратованість нервових закінчень та слизової оболонки. Присутні в хімічному складі продукту речовини з високою біологічною активністю підвищують частоту серцевих скорочень та артеріальний тиск. Відповідно, використання цибулі білих сортів в їжу має бути незначним при наявності в анамнезі захворювань нижченаведених патологій:

• серцева вада;
• аритмія;
• підвищена кислотність шлунку;
• запалення підшлункової залози;
• виразка шлунку;
• порушення роботи шлунково-кишкового тракту;
• захворювання жовчного міхура;
• патології нирок та печінки;
• гіперактивність;
• нестійкість нервової системи;
• розлад сну, дратівливість;
• напади головного болю та інше.

Біла цибулю – бездоганна альтернатива звичним жовтим та червоним сортам. Багатий на вітаміни С, Е, РР та групи В продукт позитивно впливає на людину та її організм. Також не варто забувати, що цибуля є цінним джерелом заліза, яке необхідно для синтезу гемоглобіну. Сподіваємося, що описані в нашій статті рекомендації щодо посадки, вирощування та застосування білої цибулі в кулінарії та народній медицині обов’язково стануть у нагоді вам!

Червячки в пір’ях цибулі – що робити?

Цибуля вважається однією з найбільш невибагливих овочевих культур. Однак нетребування у догляді ще не означає невразливості від шкідників. Причому страждає від них не тільки цибулина, а й надземна частина рослини.

• Хто їсть зелень цибулі?
• Як дізнатися, що цибулю вразила лукова муха
• Як дізнатися, що цибуля вразила луковий скритнохоботник
• Як захистити пір “я цибулі від шкідників
• Глибока перекопка ґрунту і часті розпушування. Личинки, що закопалися в землю, прихованоботника облаштовують там своєрідні «» колиски «». Якщо ви будете “тривожити” “ґрунт навколо цибулі занадто часто, то личинки не зможуть занурюватися і перетворитися на дорослу комаху. Що ж стосується цибулевої мухи, то вона не любить відкладати яйця в рихлий ґрунт. При цьому глибока осіння перекопування порушить плани шкідників на благополучну зимівлю на вашій ділянці.
• Сівозміна допоможе уникнути появи стійкої популяції цибулевої мухи, проте зовсім не факт, що допоможе в боротьбі з скритнохоботником, оскільки останній воліє відлітати на зимівлю на інші ділянки. Тим не менш, постійно змінюючи «» дислокацію «» цибулевих грядок, ви не допустите закріплення на якійсь конкретній території патогенів, що викликають хвороби цієї культури.
• Видалення рослинних залишків. Позбувшись ботви, листя і коренеплодів, ви позбавите значну частину шкідників не тільки зимового укриття. Багато з них, зокрема, луковий скритнохоботник, в період, поки цибуля цього року ще не встигла підрости і набратися сил, харчуються залишеними на грядках рослинними залишками цибулі торішнього.
• Обробка садивного матеріалу. Перед посадкою в обов’язковому порядку уважно огляньте цибулини сівка. Позбудьтеся підгнилих примірників, а також цибулин з м “яким або пошкодженим донцем. Після цього витримайте здоровий посадковий матеріал у рожевому розчині марганцівки протягом 15-20 хвилин і ретельно просушіть.
• Використання відлякуючих засобів навряд чи допоможе позбутися личинок, які вже встигли оселитися всередині пір’я цибулі, проте відвадить від вашої ділянки дорослих особин і ті не зможуть відкласти яйця. Щоб відлякати комах, опрацюйте борозни і міждуряддя золою, тютюновою пилом або її промисловими аналогами (Табазол).
• Застосування хімічних препаратів. Перед висадкою цибулин у ґрунт можна вносити такі препарати як Мухоед, Корадо, Террадокс, Медветокс або Землін. У період вегетації рослини можна обприскувати розчинами Актари або Алатара.

Білі черв’ячки на пір’ях цибулі – явище нерідке. І навряд чи у вас вийде знайти дачника зі стажем, який хоча б раз у житті не стикався з цією проблемою. Що ж є причиною появи цих самих черв’ячків і, найголовніше, як уберегти від них свій урожай?

Хто їсть зелень цибулі?

Для початку слід розібратися з тим, ким же насправді є ці самі білі черв’яки. Логічно було б припустити, що це личинки якихось комах. У цибулі безліч недоброзичливців: лукова журчалка, цибулева моль, цибулевий кореневий кліщ. Однак особливою зловмисністю по відношенню саме до надземної частини рослини відрізняються личинки скритнохоботника і цибулевої мухи.

Як дізнатися, що цибулю вразила лукова муха

Виявити на своїх цибулевих плантаціях дорослу особину цибулевої мухи вкрай непросто. Головним чином через те, що завдяки своєму попільному забарвленню комаху вдається вправно маскуватися на тлі підсохшого ґрунту. Яйця або новонароджені личинки цієї мухи настільки малі, що розглянути їх без допомоги оптичних приладів дуже складно.

Про те, що посадки стали жертвою цибулевої мухи, можна дізнатися лише тоді, коли личинки вже встигли досить підрости і неабияк «» попсувати «» рослини. Пір “я цибулі, пошкодженого цим шкідником, починають покриватися жовтуватими плямами і джерелити гнилісний запах. І звичайно ж, найголовніша ознака зараження посадок цибулевою мухою – ті самі білі черв’ячки, яких можна виявити переважно в цибулині, але часом і всередині пера.

Більш детально про боротьбу з луковою мухою ви можете прочитати в нашій статті:

Як дізнатися, що цибуля вразила луковий скритнохоботник

Луковий скритнохоботник – це невеликий 2,5-3-міліметровий жук чорного кольору з підігнутим вниз хоботком. Наприкінці квітня – на початку травня самки скритнохоботників прогризають оболонку пера і відкладають у нього 3-4 яйця. Через деякий час на світ з’являються дрібні личинки, які з часом досягають довжини 5-7 мм. Харчуються ці личинки на внутрішній частині пера, вигризаючи при цьому зсередини поздовжні смуги, але не пошкоджуючи лист наскрізь, через що їх дуже складно помітити, не порушивши цілісності зелені. На одному аркуші може харчуватися 5-7 личинок, в окремих випадках їх кількість збільшується до 15-17.

У якийсь момент личинка прогризає перо наскрізь і йде під землю. Там вона перетворюється на лялечку, а потім і на дорослу комаху. Харчуються жуки тканинами листя і суцвітей. І все ж масова загибель цибулі від ушкоджень личинками або дорослими особинами скритнохоботника трапляється рідко.

Личинки цієї комахи харчуються виключно зеленою цибулею і при цьому практично не шкодять підземній частині рослини, через що цибуля не втрачає шанс на відновлення зелені. Проте, втрата «» листя «» забирає у рослини багато сил і негативно позначається на масі цибулин.

Як захистити пір “я цибулі від шкідників

Як ми пам’ятаємо, знайти і знешкодити злісного загарбника на початкових етапах зараження рослини дуже складно. Уражена личинками цибуля перестає рости і стає легкою здобиччю для інших шкідників. Крім того, рани, завдані щелепами комах, перетворюються на ворота для різних інфекцій. Саме тому від рослин, уражених шкідниками, слід позбавлятися якомога швидше.

Практичний досвід показує, що найкращий засіб від будь-якого шкідника – це систематична профілактика. Саме на неї і слід спрямувати всі сили. Захистити ваші грядки від навали непроханих гостей допоможуть наступні заходи:

Глибока перекопка ґрунту і часті розпушування. Личинки, що закопалися в землю, прихованоботника облаштовують там своєрідні «» колиски «». Якщо ви будете “тривожити” “ґрунт навколо цибулі занадто часто, то личинки не зможуть занурюватися і перетворитися на дорослу комаху. Що ж стосується цибулевої мухи, то вона не любить відкладати яйця в рихлий ґрунт. При цьому глибока осіння перекопування порушить плани шкідників на благополучну зимівлю на вашій ділянці.

Сівозміна допоможе уникнути появи стійкої популяції цибулевої мухи, проте зовсім не факт, що допоможе в боротьбі з скритнохоботником, оскільки останній воліє відлітати на зимівлю на інші ділянки. Тим не менш, постійно змінюючи «» дислокацію «» цибулевих грядок, ви не допустите закріплення на якійсь конкретній території патогенів, що викликають хвороби цієї культури.

Лук і морква, що ростуть неподалік одна від одної, своїм запахом взаємно відлякують морквяну і цибулеву мух.

Видалення рослинних залишків. Позбувшись ботви, листя і коренеплодів, ви позбавите значну частину шкідників не тільки зимового укриття. Багато з них, зокрема, луковий скритнохоботник, в період, поки цибуля цього року ще не встигла підрости і набратися сил, харчуються залишеними на грядках рослинними залишками цибулі торішнього.

Обробка садивного матеріалу. Перед посадкою в обов’язковому порядку уважно огляньте цибулини сівка. Позбудьтеся підгнилих примірників, а також цибулин з м “яким або пошкодженим донцем. Після цього витримайте здоровий посадковий матеріал у рожевому розчині марганцівки протягом 15-20 хвилин і ретельно просушіть.

Здоров’я цибулі багато в чому визначаються якістю садивного матеріалу

Використання відлякуючих засобів навряд чи допоможе позбутися личинок, які вже встигли оселитися всередині пір’я цибулі, проте відвадить від вашої ділянки дорослих особин і ті не зможуть відкласти яйця. Щоб відлякати комах, опрацюйте борозни і міждуряддя золою, тютюновою пилом або її промисловими аналогами (Табазол).

Як альтернативу можна раз на місяць проливати грядки розчином нашатирного спирту (3 ст.л. спирту на 10 л води) або засобом на основі дьогтю та господарського мила (30 г мила та 1 ст.л. дьогтю на 10 л води) з двохразовим повторенням через кожні два тижні.

Застосування хімічних препаратів. Перед висадкою цибулин у ґрунт можна вносити такі препарати як Мухоед, Корадо, Террадокс, Медветокс або Землін. У період вегетації рослини можна обприскувати розчинами Актари або Алатара.

Категорично неприпустимо застосування інсектицидів у процесі вирощування цибулі на перо!

Вирощування цибулі пов’язане з певними складнощами, а деякі фактори нам просто-напросто непідвладні. Так, наприклад, ми не в силах зупинити дощ або якось вплинути на температуру повітря, однак нам цілком під силу вберегти свій город від навали шкідників. Не варто чекати того часу, коли присутність непроханих гостей почне завдавати непоправної шкоди вашому врожаю. Приділяйте якомога більше часу профілактиці хвороб і шкідників і, звичайно ж, дотримуйтесь техніки вирощування!