Чим струс мозку відрізняється від контузії

0 Comments

Зміст:

Невидимі травми мозку. Чому легкі “контузії” мають важчі наслідки для здоров’я та як їх лікують

Вибухова хвиля чинить на мозок значний, однак часто невидимий, вплив. Вона “б’є” по судинах, черепі та мозку. За міжнародною класифікацію таким пацієнтам ставлять діагноз: легка черепно-мозкова травма, тобто – струс головного мозку. Однак на пострадянському просторі досі використовують викривлений термін “контузія”.

У цієї, здавалось би, невидимої та нестрашної, на перший погляд, травми є доволі вагомі наслідки. Саме тому неврологи кажуть про парадокс: легка травма несе важкі наслідки, а важка травма – легкі. Його суть у тому, що бійці з обширним ураженням не ігнорують симптомів, а тому мають більше шансів на повне відновлення.

“Контузія” може призвести до втрати боєздатності, суїцидальних думок, проблем з адаптацією в цивільному житті та супутніх захворювань.

Вибух також може спричинити травму вуха, викликати дезорієнтацію в просторі, втрату пам’яті та слуху. Це далеко не повний перелік симптомів та наслідків.

“УП.Життя” запитала, що таке контузія та як її лікують у:

  • директорки Центру психічного здоров’я та реабілітації “Лісова поляна” МОЗ України Ксенії Возніциної;
  • лікарки-неврологині Ольги Щеглюк;
  • психологині реабілітаційного центру Superhumans Людмили Білик;
  • заступниці директора з психологічного напряму у Центрі психічного здоров’я та реабілітації “Лісова поляна” МОЗ України Тетяни Сіренко;
  • військового отоларинголога Тараса Колесника.

Чому “контузія” – це хибний термін

Термін “контузія”, який зараз широко використовують, є дещо викривленим.

Те, що ми називаємо контузією – насправді, це струс головного мозку від дії мінно-вибухової хвилі на мозок людини, який не можливо побачити, його може діагностувати лише медик“, – пояснює неврологиня Ксенія Возніцина.

Термін почали використовувати в часи Другої світової війни і досі вживають на теренах пострадянського простору.

“На комп’ютерній чи магнітно-резонансній томографії подібні травми не прослідковуються. Це ще одна з причин, чому їх називають невидимими травмами“, – додає неврологиня Ольга Щеглюк.

За словами Ксенії Возніциної, черепно-мозкова травма поділяється на три ступені важкості:

Стан характерний короткою втратою свідомості від 5 секунд до 30 хвилин, оглушенням, зниженням слуху чи дзвоном у вухах, втратою пам’яті та дезорієнтації. Це типова легка черепно-мозкова травма (ЧМТ).

Часто хлопці кажуть: “Ми в окопі посиділи, відчули нудоту, проблювалися і пішли далі”. Якби стався забій головного мозку – його “на ногах” не перенести, бо це серйозна неврологічна травма. Вона має іншу клінічну картину“, – пояснює неврологиня.

Це вже забій головного мозку, який проявляється серйозними неврологічними симптомами, більш тривалою втратою свідомості та відповідними ознаками забою на МРТ.

Людина при отриманні важкої травми втрачає свідомість, має переривчасте дихання, судоми, може здійснювати мимовільні рухи кінцівками, з її рота і вух може витікати кров.

Неврологиня Ксенія Возніцина розповіла, що ще в період Першої світової війни існував міф, що люди, які постраждали від “контузії”, просто слабкодухі та налякані.

Через дезорієнтацію, сплутаність свідомості, скарги на головні болі бійці тікали з поля бою. Це розцінювали як дезертирство.

“Насправді подібна поведінка і скарги військових це ніякий не прояв слабкодухості, а виключно результат фізичного впливу вибуху на мозок“, – каже лікарка.

Що відбувається з мозком під час вибуху

Як пояснила неврологиня Возніцина, наш мозок повністю омивається рідиною – ліквором. Вона також заповнює усі його порожнини.

Тому вибухова хвиля може спричинити чотири різні процеси у голові, в яких задіяні мозок, череп та рідина.

Коли вибухова хвиля “накриває” потерпілого, в його голові стається лікворо-динамічний удар.

Тобто ліквор під час вибуху починає колихатися, підвищення тиску зовні впливає на всю структуру мозку всередині.

Наступний процес – кавітація.

“Відбувається тоді, коли мінно-вибухова хвиля проходить через мозок потерпілого під дією високого тиску. Внаслідок цього в крові та лікворі утворюються бульбашки газу, які лопаються, коли тиск різко падає”, – каже Ксенія Возніцина.

Вона додає, що цей процес “схлопування” пухирців газу є травмуючим для мікросудин та нейронів головного мозку.

Ще один процес – контрудар.

“Це коли мозок знаходиться в закритому просторі і може вдаритися об свою власну черепну коробку через вибухову хвилю “, – додає Ксенія Возніцина.

Людський череп є доволі міцним та щільним. Під час удару він не розширяється.

Тому контрудар викає, коли через мінно-вибухову хвилю мозок “переміщується” і вдаряється об одну зі стінок черепної коробки.

Мозок фактично отримує удар через вибухову хвилю, а потім ще й “рикошетить” об черепну коробку.

Прокручування – це останній можливий процес при травмі.

Між півкулями знаходиться стовбур головного мозку. Він є практично не рухомим, однак під час вибуху напівкулі можуть прокручуватися навколо нього.

Він спричиняє мікроскопічні зміни в мозку, зокрема – розрив зв’язків між нейронами.

Симптоми

Симптоми легкої черепно-мозкової травми проявляються одразу:

  • короткочасна дезорієнтація в просторі, в часі тощо;
  • відчуття оглушення;
  • втрата свідомості до 30 хвилин;
  • головний біль;
  • нудота, блювота.

Залежно від кількості вибухів, які пережив потерпілий, “контузії” бувають двох видів: поодинокі та множинні.

Людський мозок нейропластичний, тобто має здатність до відновлення. В молоді вона досить добре розвинена, але не є безмежною. Відповідно, якщо травма повторна, мозок не здатний відновлюватися кожного разу, і стан потерпілого ускладнюється“, – каже неврологиня Ольга Щеглюк.

Варто зауважити, що травми можуть накопичуватися. Тобто якщо військовий мав кілька епізодів черепно-мозкової травми після вибуху, то мозок з кожною наступною буде відновлюватися все гірше.

Перша допомога при контузії

Після отримання легкої черепно-мозкової травми в бою військові повинні звернутися за допомогою до бойових медиків, які, за потреби, призначать лікування.

Неврологи просять не нехтувати цією травмою та не ігнорувати її. Щонайменше варто поїхати до стабілізаційного пункту та отримати першу допомогу.

Зазвичай вона полягає в тому, щоб забезпечити бійцю спокій та симптоматичне лікування.

Наприклад, якщо потерпілого турбує нудота, то її і варто лікувати. З’явився виражений головний біль, потрібно приймати знеболювальні засоби. Тобто лікування мають призначати відповідно до симптомів, які турбують потерпілого“, – зазначає Ольга Щеглюк.

Вона додає, що особливо важливою після отримання травми після вибуху є перша доба.

“Якщо медики помітять в цей період у поведінці чи скаргах потерпілого червоні прапорці, то буде необхідно зробити додаткове обстеження“, – розповідає неврологиня.

Лікарка каже, що бувають випадки, коли військові після отримання травми скаржаться на підвищення тиску, а медики призначають їм лікування від гіпертонічної хвороби. Однак ці препарати можуть не дати ефекту, бо причина не в серцево-судинній системі.

У випадку важкої травми постраждалого скеровують на госпіталізацію. Однак симптоми можуть проявлятися і разом з іншими травмами, з якими потрапляють у військовий госпіталь.

Лікування в госпіталі

За лікування “контузії” відповідають три спеціалісти: невролог, психолог та отоларинголог, але можуть додаватися й інші фахівці за потреби.

За її словами, якщо їх призначити потерпілому у гострому періоді травми, то препарати можуть і нашкодити.

Тому лікування необхідно призначати за міжнародними медичними протоколами, як роблять у всьому світі. Дієвішими будуть фізичні вправи на тренування рівноваги, балансу, які порекомендує фізичний терапевт, робота з психологом тощо“, – каже неврологиня.

Надалі наслідки легкої черепно-мозкової травми можуть проявлятися порушенням пам’яті та проблемами з концентрацією. Також потерпілий може скаржитися на шум у вухах та запаморочення.

У людини, яка отримала струс мозку через вибух, може часто змінюватися настрій, вона може проявляти агресію та гнів.

Часто потерпілі скаржаться, що раніше могли спокійно сприймати нову інформацію, нічого не забували. А тепер не можуть згадати, що їм говорили п’ять хвилин тому“, – каже Ольга Щеглюк.

Вона додає, що в найгірших випадках людям доводиться змінювати професію чи рід діяльності, адже такі проблеми впливають на працездатність.

Неврологи зазначають, що вчасна реабілітація допомагає уникнути наслідків в майбутньому.

Якщо медики не виявлять супутніх уражень у потерпілого, то всі симптоми гострої травми зазвичай минають до 28 днів.

В іншому випадку треба шукати додаткові причини скарг. Серед них може бути тривожно-депресивний розлад.

Посткомоційний синдром та його лікування

Ксенія Возніцина зазначає, що симптоми струсу мозку остаточно минають до року часу. Якщо цього не сталось, то у пацієнта з великою імовірністю розвинувся посткомоційний синдром.

Я його ще називаюклінічним хамелеоном, оскільки всі скарги потерпілого не є специфічними для цього синдрому. Наприклад, якщо лікар встановлює хворому діагноз діабет чи гіпертонія, то до цих недуг чіткі скарги. У посткомоційного синдрому їх дуже багато і вони можуть відрізнятися одна від одної“, – пояснює неврологиня.

Симптоми посткомоційного синдрому бувають трьох видів.

Вони можуть проявлятися, як соматичні (тілесні) порушення. Для постраждалого буде характерним зниження слуху та зору. Також він може скаржитися на запаморочення та головні болі.

Результатом отриманої травми може бути то високий, то низький тиск, метеочутливість, розлади сну тощо.

Потерпілий може скаржитися на емоційно-поведінкові наслідки травми:

  • асоціальність;
  • неконтрольовані спалахи гніву;
  • агресивність;
  • схильність до депресії та різних залежностей;
  • суїцидальні нахили тощо.

До когнітивних розладів відносять проблеми з пам’яттю, погану концентрацію та інші.

(Не)медикаментозне відновлення

Перш за все для постраждалого важливо налагодити сон.

У цьому може допомогти фізична активність. Ксенія Возніцина зазначає, що в суспільстві існує міф, що після черепно-мозкової травми від вибуху спорт заборонений. Однак йдеться про дозовану фізичну активність.

Корисною буде піша ходьба, наприклад, 40 хвилин на день. Також можна зайнятися плаванням, катанням на роликах, велосипеді. Не зашкодить аеробіка та йога.

Це – жирна риба, усі види горіхів, справжній шоколад. Також яйця та зелень, авокадо, ягоди, мед, зелений чай.

Не варто курити та вживати алкоголь, споживати надмірну кількість цукру, солі та кави.

Медики не рекомендують смажену та консервовану їжу. Бажано обмежити шкідливу їжу на зразок чипсів, бургерів, крилець тощо.

Неврологиня каже, що також варто тренувати і нейропластичність мозку:

Багато військових розмовляє російською, тому Ксенія Возніцина радить їм практикувати українську, оскільки це буде корисно і для власного розвитку, і для мозку.

  • виконувати рутинні речі незвичним способом

Наприклад, змінювати руку, якою звикли чистити зуби на іншу, ходити різними маршрутами на роботу чи інше місце призначення.

Дуже часто військові після служби хочуть побути на самоті, і це може бути ознакою психологічних розладів. Близьким варто подбати про їхню соціалізацію.

Також важливо, щоб потерпілий знайшов заняття до душі.

Наскільки швидко можна побороти посткомоційний синдром, залежить від стану самого потерпілого. Комусь потрібні регулярна робота зі спеціалістами, комусь – достатньо буде декількох візитів.

Якщо людина відчуває, що симптоми повертаються і її стан погіршується, потрібно знову звернутися до спеціаліста”, – наголошує Ольга Щеглюк.

Травми слуху після черепно-мозкової травми

Військовий отоларинголог Тарас Колесник каже, що усі військові, які беруть участь безпосередньо у бойових діях, мають акустичну травму. Вона виникає через високу гучність та постійне навантаження на слуховий нерв.

У специфіці сучасної війни переважає артилерія та бої на відстані. Через те, що постійно лунають гучні звуки, абсолютно у всіх є незначні зміни слуху. Також багато військових скаржиться на шум у вухах різної інтенсивності“, – каже він.

Гострою фазою є період до 72 годин, впродовж яких має відбутися спонтанне відновлення слуху після “контузії”.

Баротравма виникає через перепад тиску під час вибуху. Через значну різницю між тиском в барабанній порожнині та зовнішньому середовищі травмується барабанна перетинка. Людина почувається оглушеною та може частково або повністю втратити слух. З цією травмою також зіштовхуються підводники та льотчики.

Якщо перепад тиску різкий та значний (як от при вибуховій хвилі), виникає розрив капілярів чи барабанної перетинки вуха, у складніших випадках може статися перелом слухових кісточок.

Інколи хлопці кажуть, що після контузії в них з вуха тече кров“, – зазначає лікар.

За словами лікаря, якщо перфорація (тобто дірка) барабанної перетинки сягає менше ніж 40% її площі, то скоріш за все, вона зростеться самостійно протягом місяця.

Але найчастіше трапляється акубаротравма.

Вибухова хвиля характеризується різким перепадом тиску та звуковим сигналом. Тому внаслідок ударної хвилі травмується барабанна переділка, слухові кісточки, можливий розрив внутрішнього вуха, а гучний звук травмує слуховий нерв“, – пояснює Тарас Колесник.

Крім того, вибухова хвиля також “б’є” по шийних судинах та може уразити скроневі долі мозку, де знаходяться слухові центри. Це може викликати шум та дзвін у вухах, а також вестибулярні порушення.

Як відбувається відновлення слуху

За медичними протоколами США, при втраті слуху потерпілому призначають гормональну терапію. Військовий отоларинголог зазначає, що вона не є ефективною на 100%, але має певний позитивний ефект.

Гормональні препарати мають протизапальну дію, знімають набряк слухового нерва та покращують мікроциркуляцію судин.

Чим молодше пацієнт та чим менше у нього супутніх хвороб, тим більше шансів на відновлення слуху.

Військовий ЛОР зазначає, що за кордоном пацієнтам ставлять діагноз “хронічна психоневральна втрата слуху”, якщо слух не відновлюється через місяць після травми. Лікувати у цій фазі його не намагаються.

Українські лікарі не опускають руки: реабілітація може тривати 3-4 місяці. За цей час слух може відновитись, наприклад, з 50% до 90%. Однак, крім лікування, ще відбувається і відновлення: нормалізується тиск, емоційний стан тощо.

Якщо пацієнт отримує додаткові акустичні травми або якісь гіпертонічні кризи чи загострення захворювання, його стан може погіршуватися“, – додає Тарас.

Говорити про відновлення слуху після акустичної травми можна не раніше, ніж через пів року.

Тарас Колесник радить військовим мати додатковий захист шиї та тактичні навушники. Щонайменше варто відкривати рот під час вибуху, адже тоді врівнюється тиск зовнішній та внутрішній, і це мінімізує наслідки від вибухової хвилі.

Наслідки “контузії” для психіки

Важливою є і фахова психологічна допомога. Спеціаліст насамперед працює зі скаргами пацієнта.

Поганий сон та апетит, втомлюваність, шум у вухах, запаморочення, втрата рівноваги, проблеми із зором, роздвоєння картинки – ці симптоми в комплексі заважають людині повернутися до звичного ритму життя.

Це труднощі всередині себе, які відображаються при взаємодії з іншими. Тому команда фахівців насамперед має ліквідувати фізіологічний аспект, який впливає на психоемоційний стан“, – зазначає Людмила Білик.

Треба налагодити сон пацієнта, адже це відпочинок, енергія, опрацювання життєвого досвіду. Для цього використовують як медикаментозну терапію, так і соматичні практики (наприклад, медитації, дихальні вправи).

Психологиня наголошує, що варто повністю виключити вживання кофеїну та алкоголю. Також слід не користуватися смартфонами за кілька годин до сну, бо блакитне світло екранів впливає на виділення мелатоніну (так званого гормону сну).

Ще один з ризиків посткомоційного синдрому – це те, що людина може “полегшувати” свій стан через зловживання чимось (алкоголь, куріння, наркотики). Але тоді виникає ще одна проблема – погіршення стосунків з рідними“, – каже Людмила.

Психологиня Тетяна Сіренко додає, що через погіршення когнітивних функцій (пам’яті, уваг, концентрації) також “страждають” вольові якості людини та її самооцінка.

Як наслідок можуть виникати “емоційні гойдалки”. Часто пацієнти з наслідками контузії кажуть, що бувають такі стани, ніби сам на себе не можеш розраховувати.

Наприклад, людина на початку тижня планує собі відпочинок з сім’єю в суботу. Але у десь “ікс” болить голова, погіршується стан, підвищується дратівливість, тривожність або навіть виникає апатичний стан. Це й впливає на стабільність“, – розповідає фахівчиня.

До психолога також варто звертатись при наявності тривожних або депересивних симптомів.

Людмила додає, що людям з посткомоціним синдромом варто уникати місць з яскравим світлом та гучними звуками (які можуть спрацювати як тригер для психіки). Тому, наприклад, сімейний похід в басейн з дітьми може спричинити спалах агресії або погіршення самопочуття.

Важливо розуміти, що потерпілому для відновлення та адаптації потрібен певний час.

Психологиня Тетяна попереджає, що у потерпілого може з’явитися чутливість до гучних звуків в побуті. Можуть дратувати, наприклад, дитячі іграшки з рингтонами. Тому краще мінімізувати їх використання або замінити на альтернативні.

Але при тому можна створювати “білий шум” (наприклад, фонова музика) для комфортного перебування, бо в ідеальній тиші людина не зможе розслабитись та відчуватиме тривогу.

Під час сімейного відпочинку можна практикувати піші прогулянки або на велосипедах замість ризикованих видів спорту.

Варто планувати перепочинки, тому що людина з наслідками черепно-мозкової травми може швидше стомлюватися. Це не означає, що вона обов’язково буде малопродуктивною, але їй потрібні перерви в роботі та активностях“, – додає фахівчиня.

Вікторія Андрєєва, Тетяна Денисенко, УП.Життя

Контузія — нелегка легка черепно-мозкова травма

Вижити після вибуху – щастя! Але уникнути контузії або інших ушкоджень вдається нечасто. На жаль, сьогодні знання щодо травм війни потрібні не лише бійцям, бо звичною практикою нашого морально ницого ворога є використання артилерійської зброї проти цивільного населення, та ще й у досі небаченій кількості.

Розуміння ознак і симптомів черепно-мозкової травми (ЧМТ) може допомогти людині швидше одужати, — упевнена Галина ЦИМБАЛЮК, кандидат медичних наук, доцент кафедри екстреної і симуляційної медицини, лікарка з медицини невідкладних станів, інструктор і керівник центру симуляційного навчання Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України.

Травма, яку не можна недооцінювати

Що це за травма за яких умов може статися

Військові медики добре знаються на характері таких травм, але не завжди поряд є такий рятівник, коли йдеться про цивільне населення.

«Контузія» – слово, що часто вживається під час війни, проте, це не є офіційним діагнозом, а перекладається з латинської як забій.

Термін «контузія» поступово виходить з ужитку не лише через певну стигматизацію («контужений» vs неадекватний), а також через його неточність, адже йдеться насправді про струс головного мозку, спричинений вибуховою хвилею. Тож, сьогодні частіше використовують саме термін легка черепно-мозкова травма (лЧМТ), якій притаманні такі симптоми як: втрата свідомості з послідуючим запамороченням, головним болем, дратівливістю, дезорієнтацією, сонливістю, сповільненим мисленням, порушенням слуху та зору тощо.

Крім того, можна зустріти термін посткомоційний синдром (postconcussion syndrome), але його застосовують для констатації наслідків такого ураження.

Існує ще й неофіційна назва травми – «автограф війни».

Небезпечний потенціал: травма без медичного втручання

Важливо розуміти, що струс головного мозку, спричинений вибуховою хвилею, відрізняється від такого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, спортивної або побутової травми. Адже вибухова хвиля уражає також вестибулярний та слуховий апарат.

Крім того, підступність цієї травми у тому, що людина зазвичай переносить її, як то кажуть, на ногах, не усвідомлюючи наслідків. Між тим, недарма навіть потенційна ЧМТ внаслідок вибухової дії, згідно з військовими інструкціями, вимагає медичного обстеження та занесення в медичну первинну документацію. До явищ, що можуть її спричинити належать:

  • перебування у зоні вибухів;
  • аварія або перевертання транспортного засобу;
  • перебування в межах 50 метрів від вибуху (в приміщенні або назовні) або під дією ударної хвилі;
  • безпосередній удар в голову або втрата свідомості (підтверджені свідками); — перебування в зоні дії більш як одного вибуху (медичне обстеження обов’язкове!).

Нині такі події, включно з множинними вибухами, відбуваються, на жаль, і з цивільним населенням. При цьому, часто, люди не мають можливості звернутися до лікаря, якось описати й зафіксувати у медичних документах цей епізод. А наші захисники, хоч і мають доступ до медичної допомоги, іноді не зважають, а часто і приховують травму, аби не полишати позицію й своїх побратимів. Постраждалі намагаються ігнорувати нудоту, блювоту та головний біль, у кращому випадку, зателефонувавши комусь з лікарів із запитанням: як позбутися цих симптомів хоч на якийсь час, мовляв, «зараз не на часі, після війни розберемося». Але це велика помилка, що значно ускладнює лікування й подовжує шлях до одужання.

Читайте також

Діагностика

Як розпізнати лЧМТ

Якщо з’являються нові/або посилюється бодай одна з наведених нижче клінічних ознак безпосередньо після події/явища (вибуху тощо):

  • будь-яка зміна психічного стану: сплутана свідомість, дезорієнтація, уповільнене мислення тощо;
  • будь-який період втрати свідомості або зниження рівня свідомості, який спостерігали інші або про який повідомляє сам постраждалий;
  • будь-яка втрата пам’яті щодо подій безпосередньо до або після травми;
  • нудота, блювання, головний біль.

При визначенні ступеня тяжкості ЧМТ заведено керуватися різними критеріями (див. табл.)

Ступінь тяжкості ЧМТ

КритеріїЛегка ЧМТ/контузіяПомірна ЧМТТяжка ЧМТ
Візуалізаційні дослідженняДля більшості пацієнтів з контузією не проводиться*Норма або відхилення від нормиНорма або відхилення від норми
Втрата свідомості0-30 хв> 30 хв та < 24 годин24 години
Зміна свідомостідо 24 годин> 24 годин та на основі інших критеріїв24 години та на основі інших критеріїв
Постравматична амнезія0-1 день> 1 та < 7 днів7 днів
*Якщо виконати КТ, результати можуть вказувати на відсутність порушень.
*Результати МРТ можуть вказувати на відсутність порушень.

Алгоритми допомоги постраждалому після вибуху

Перший крок. Правило незмінне для будь-якої надзвичайної ситуації: необхідно оцінити власну безпеку, бо лише так ви будете корисним для постраждалого.

Другий крок. Перевірте, чи не має постраждалий при собі зброї, бо це може бути загрозою для рятувальника.

Третій крок. Розпочинайте перевірку постраждалого за алгоритмом CABC (див. нижче).

Нагадаємо, що CABC – це алгоритмом дій щодо запобігання превентивної смерті у постраждалих. Превентивна смерть – це смерть, якої можна було б уникнути при вчасно наданій медичній допомозі.

CABC:

C (critical bleeding) – контроль критичної кровотечі: необхідно вміти розпізнати її та зупинити, інакше постраждалий може загинути протягом 2 хвилин! Для цього скористайтеся прямим тиском на рану або турнікетом. Пам’ятайте про те, що прямий тиск на рану – це тимчасова маніпуляція, яка потребує подальшого втручання, тому покличте медика. Якщо володієте навичкою та маєте засоби – виконайте тампонування рани.

A (airway) – прохідність дихальних шляхів: при непрохідності дихальних шляхів людина помирає протягом 3-4 хвилин!

Особливу настороженість має викликати постраждалий без свідомості-використайте відомий вам метод для забезпечення та підтримання прохідності дихальних шляхів, наприклад, виведення нижньої щелепи, або ж використайте для цього носоглотковий повітровід. Якщо постраждалий блює або має травму обличчя, що супроводжується затіканням крові в ротову порожнину чи дихальні шляхи, допоможіть йому зайняти вимушене положення сидячи, нахиляючись вперед, аби попередити аспірацію.

B (breathing) – дихання (забезпечення належного дихання). Звільніть шию та груди від одягу, що стискає, заважаючи постраждалому вільно дихати. Якщо бачите у постраждалого надто часте дихання, що супроводжується надмірними дихальними зусиллями, ціанозом обличчя, набуханням шийних вен, негайно кличте на допомогу медиків! Адже – це може бути смертельно небезпечний стан – напружений пневмоторакс, який потребує невідкладної допомоги, інакше постраждалий може померти за кілька хвилин.

При наявній рані на грудній клітці, яка засмоктує повітря при спробі дихати, потрібно накласти оклюзійну пов’язку і покликати медика!

C (circulation) – циркуляція (розпізнавання шоку + огляд наявних інших поранень, що супроводжуються кровотечею). Швидко огляньте постраждалого з ніг до голови. Якщо знайшли будь- яку рану, яка продовжує кровити, накладіть тиснучу пов’язку.

Ніколи не попускайте попередньо накладений джгут – дочекайтесь медика!

Термоконтроль: подбайте про те, аби зігріти постраждалого.

Залишайтесь біля постраждалого до приходу медика, періодично переоціюючи його стан.

Початкове лікування лЧМТ (посткомоційного синдрому)

Початкове лікування може розпочати медичний співробітник відділення екстреної медичної допомоги, лікар загальної практики, або ж той медичний співробітник, який пройшов відповідне навчання.

Зазвичай, найперше завдання – лікування гострого головного болю: парацетамол кожні 6 годин протягом 48 годин, далі, якщо є потреба, перейти до НПЗЗ (ібупрофен, кеторолак, напроксен).

У перші 48 годин після травми НПЗЗ не рекомендовані до застосовання.

Слід уникати застосування трамадолу, парацетамолу у поєднанні з кофеїном та буталбіталом, а також застосування опіоїдів. Якщо біль супроводжується нудотою/блюванням застосовують протиблювотні ЛЗ (ондансетрон 4-8 мг). Біль мігренозного типу слід розпочинати лікувати за перших же мінімальних ознак, цей біль не можна ігнорувати!

Перші 24 години постраждалому необхідно дотримуватись постільного режиму.

Повернення до активності відбувається у кілька етапів. В ідеалі, за цим має спостерігати лікар, реабілітолог. У разі відсутності такої можливості, слід за допомогою телефонного зв’язку обговорювати стан постраждалого з лікарем: через 24 години після отримання лЧМТ та на кожному з етапів: відносного відпочинку, поступового повернення до активності. Важливо дотримуватись всіх інструкції лікаря.

Відносний відпочинок передбачає фізичну й розумову діяльність, що не провокує появи симптомів

  • легка фізична активність
  • прості знайомі розумові завдання
  • тихе середовище з мінімальною кількістю стимулів
  • здоровий сон та харчування.

Струс мозку – характерні ознаки, діагностика та лікування

Найлегша форма черепно-мозкової травми (ЧМТ) називається коммоцією (струсом). Сила агресивної дії мала і не викликає порушень у будові мозку. За статистикою, струс становить 80% всіх випадків черепно-мозкових травм. Стан не становить загрози життю людини, але викликає наслідки, які знижують її якість.

  1. Причини струсу мозку
  2. Симптоми струсу головного мозку
  3. Одразу після травми
  4. У перші години після струсу
  5. Видалені за часом симптоми
  6. Ознаки струсу мозку у дитини
  7. Струс мозку у немовляти
  8. Діагностика
  9. Що робити при струсі мозку
  10. Лікування
  11. Медикаментозна терапія
  12. Лікування струсу мозку в домашніх умовах
  13. Чим небезпечний струс головного мозку
  14. Профілактика появи наслідків
  15. Відео

Причини струсу мозку

У момент отримання травми голови у різних частинах черепа змінюється тиск. Мозок за інерцією переміщається, але відразу ж повертається назад. При цьому частина нервових відростків може розтягнутися та втратити зв’язок з іншими клітинами. Після коммоції вони залишаються живими, але погано виконують свою роботу. Механізм розвитку струсу пояснюється кількома версіями:

  1. У молекулах, у тому числі складається мозкова тканина, відбуваються оборотні зміни.
  2. Порушується зв’язок між нейронами (нервовими клітинами).
  3. Змінюється хімічний баланс рідини, що оточує мозкову тканину (ліквору).
  4. Порушується координація між корою та стовповими структурами мозку.
  5. Нервовим клітинам недостатньо поживних речовин. Через спазму судин відбувається кисневе голодування.

Симптоми струсу головного мозку

Ознаки коммоції фіксуються вже перші години після травми. Легкий струс мозку іноді проявляється лише на 2-5 день після удару. У середньому симптоми зберігаються від кількох годин до трьох діб. Тривалість залежить від тяжкості контузії головного мозку:

  • Легкий ступінь. Втрата свідомості відсутня або триває трохи більше 5 хвилин. Загальний стан задовільний. Неврологічні симптоми не виявляються.
  • Середній ступінь. Свідомість відсутня до 5 хвилин. Стан середньотяжкий: нудота, блювання, порушення рухів.
  • Тяжкий ступінь. Людина може не приходити до тями до 6 годин. Спостерігається виражене ушкодження тканин голови та порушення функції всіх органів.

Одразу після травми

Гострі ознаки струсу мозку у дорослої людини виявляються у перші 15-30 хвилин після удару. Основні симптоми:

  • Ступор. Застиглий вираз на обличчі. Відбувається внаслідок порушення передачі нервових імпульсів до кори мозку.
  • Втрата свідомості. Порушення кровообігу у головному мозку провокує нестачу кисню. Через це відбувається втрата чутливості, відсутність реакції на подразники.
  • Нудота, одноразове блювання. Вміст шлунка вивергається через порушення кровотоку у вестибулярному апараті та подразнення блювотного центру.
  • Запаморочення. Виникає під час спокою, посилюється під час руху. Викликано порушенням кровообігу.
  • Уповільнення чи почастішання пульсу. Організм так реагує на підвищення внутрішньочерепного тиску та нестачу кисню.
  • Шум у вухах. Виникає внаслідок підвищеного тиску в черепі, коли стискається великий вушний нерв.
  • Порушення координації рухів. Рухи виконуються довго, тіло не слухається. Це наслідки порушення передачі нервових імпульсів.
  • Підвищена пітливість. Краплі поту виступають на тілі та обличчі. Долоні стають вологими та холодними. Це відбувається через порушення симпатичної нервової системи.

У перші години після струсу

Гостра симптоматика через деякий час після удару слабшає. Наслідки струсу головного мозку в перші години після травми:

  • Зіниці розширені або звужені. Внутрішньочерепний тиск впливає на вегетативну нервову систему. Її центи регулюють скорочення м’язів, які відповідають за рух зіниці.
  • Тремтіння очей при відведенні убік. Явище пов’язане з пошкодженням мозочка, вестибулярного апарату та внутрішнього вуха. Порушення їхньої роботи не дозволяють потерпілому сфокусувати погляд.
  • Асиметрія сухожильних рефлексів. Підвищений тиск у черепі порушує роботу нервових волокон, які відповідають за рефлекторні дії.

Видалені за часом симптоми

Через 2-3 доби після травми голови у потерпілого може виявитися амнезія. Людина не може пригадати події перед подією. Чим сильнішим був удар, тим триваліший період випадає з пам’яті. Інші видалені симптоми:

  • Підвищена чутливість до звуку, світлобоязнь. Потерпілого дратує нормальний рівень освітленості та звичайний звуковий діапазон. Причина – порушення рефлекторного звуження зіниць та роботи нервів слухового апарату.
  • Психічні розлади. В основі тривожності, дратівливості, депресії лежить порушення зв’язків між дзеркальними нейронами, що моделюють емоції.
  • Відсутність концентрації уваги. Неможливість зосередитись на даний момент викликана порушенням зв’язку між корою мозку та його підкірковими структурами.

Ознаки струсу мозку у дитини

На відміну від дорослих, непритомність після травми голови у малюків спостерігається вкрай рідко. Перші та найявніші ознаки легкого струсу у дитини:

  • блідість шкіри обличчя змінюється почервонінням;
  • блювання;
  • відсутня реакція на подразники;
  • не синхронізуються рухи зіниць;
  • кровотеча з носа.

Ознаки струсу у підлітка відрізняються від симптомів дорослої людини. Після забиття голови у дітей може розвиватися посттравматична сліпота. Вона триває від кількох хвилин до кількох годин. Травма голови у дошкільника та школяра може призвести до серйозних порушень фізичного, емоційного та інтелектуального розвитку. Тому дітям різного віку важлива вчасна перша допомога.

Струс мозку у немовляти

У новонародженої дитини травма голови нерідко трапляється після падіння з ліжка, дивана чи пеленального столика. Мікротрус відбувається в період активного повзання і перевертання. Розпізнати травму голови у дитини можна за такими ознаками:

  • сильний та тривалий плач;
  • блювання;
  • відмова від їжі;
  • порушення сну;
  • відсутність концентрації погляду;
  • блідість шкіри;
  • набрякле джерельце.

Діагностика

Неврологу необхідно дізнатися про обставини травми, вислухати скарги та визначити наявність 1-2 симптомів, щоб поставити правильний діагноз. При необхідності додатково призначаються: комп’ютерна томографія мозку, доплерографія судин, електроенцефалографія, ехоенцефалографія, спинномозкова пункція. Критерії встановлення діагнозу:

  1. Відсутність крововиливів та гематом у мозку.
  2. На рентгенівському знімку немає пошкоджень черепної коробки.
  3. Склад цереброспінальної рідини перебуває у нормі.
  4. МРТ не виявляє осередків або великих пошкоджень тканин мозку.
  5. Помітна сплутаність свідомості, підвищена активність чи загальмованість.
  6. Ретроградна амнезія.
  7. Непритомність після травми.
  8. Порушення роботи вегетативної нервової системи: нестабільність пульсу, артеріального тиску, збліднення або почервоніння шкіри.
  9. Окулостатичний феномен Гуревича. Постраждалий падає назад, коли дивиться нагору, і вперед при погляді вниз.
  10. Симптом Ромберг. У положенні стоячи прямо зі зсунутими ногами, закритими очима і руками, витягнутими вперед, пацієнт не може зберігати рівновагу. У нього тремтять повіки, пальці рук.
  11. Долоно-підборіддя рефлекс. На погладжування піднесення біля великого пальця у потерпілого скорочується м’яз підборіддя.
  12. Гіпергідроз. Характеризується підвищеною пітливістю долонь та стоп.
  13. Ністагм. Виявляється в посмикуванні очних яблук.
  14. Минуща анізорефлексія. Інтенсивність сухожильних рефлексів з правого та лівого боку неоднакова.
  15. Неврологічні мікросимптоми. У пацієнта порушені рефлекси шкіри: куточки рота розташовані несиметрично, широка посмішка виглядає нерівномірно.

Що робити при струсі мозку

Після забитого місця голови потрібно уважно стежити за поведінкою потерпілого. Якщо з’явився хоча б один клінічний прояв, який вказує на струс мозку, потрібно терміново викликати швидку допомогу. До приїзду лікарів постраждалому необхідно забезпечити повний спокій. Перша допомога при струсі мозку, якщо людина перебуває у свідомості:

  • Хворого укласти на будь-яку рівну поверхню.
  • Під голову покласти маленьку подушку.
  • Розслабити одяг, що стискує.
  • Забезпечити доступ повітря.

Якщо людина знепритомніла, то її краще не переміщати. Будь-який необережний рух викличе при переломі хребта усунення кісток. Постраждалого необхідно повернути на правий бік зігнути ліву руку та ногу. Це положення не дасть захлинутися блювотними масами і забезпечить легким доступ повітря.

Якщо є рани на голові, їх треба обробити перекисом водню і забинтувати. На місце удару слід покласти холод. Він зменшить набряк. Якщо пацієнт перестав дихати після непритомності, то перша допомога – штучне дихання та масаж серця.

Лікування

Для легкого струсу проводиться медикаментозна терапія під наглядом нейрохірурга, травматолога, офтальмолога. Пацієнту призначають амбулаторно курс лікування лікарськими препаратами різних груп, масажні процедури, рефлексотерапію. За погодженням з лікарем у домашніх умовах проводиться фітотерапія. Тривалість курсу складає 2-3 тижні.

Якщо у потерпілого виявлено середній або тяжкий ступінь струсу, то його поміщають у стаціонар. Лікування проводиться у нейрохірургії чи неврологічному відділенні. Медикаментозна терапія спрямовано зняття больового синдрому, поліпшення роботи мозку, стабілізацію психологічного стану.

Період перебування у стаціонарі – 5-10 діб. Приймати ліки слід від 3 тижнів до 3 місяців. Повне одужання настає у період від 3 місяців до року. Протягом цього часу пацієнт залишається під наглядом терапевта або невролога.

Медикаментозна терапія

Якщо пацієнт скаржиться на головний біль, йому прописують знеболювальні таблетки від струсу головного мозку. При сильній мігрені слід приймати нестероїдні протизапальні засоби (Диклофенак, Кеторолак). При легкому струсі рекомендовані анальгетики (Анальгін, Баралгін). Інші групи ліків:

  • Агоністи гістамінових H1-рецепторів. Для зняття запаморочення (Мікрозер, Бетасерк).
  • Заспокійливі. Для нормалізації емоційного фону – рослинні препарати (Валеріана, Пустирник). Для усунення депресії – транквілізатори (Рудотель, Феназепам).
  • Діуретики та проносні. Для зняття внутрішньочерепного тиску (Фуросемід, Лазікс, сірчанокисла магнезія).
  • Вазотропні засоби. Для усунення спазму кровоносних судин (Кавінтон, Оксібрал).
  • Ноотропи. Для нормалізації мозкового кровообігу, покращення живлення нервових клітин. Пігулки допомагають відновленню координації, зміцненню пам’яті (Пірацетам, Гліцин).

Лікування струсу мозку в домашніх умовах

У період реабілітації після стаціонарного лікування хворому необхідно дотримуватись певного режиму. Пацієнту потрібно забезпечити:

  • Постільний режим. Рекомендується залишати ліжко лише для відвідування туалету.
  • Приглушене висвітлення. Денне світло краще максимально виключити.
  • Обмежити перегляд телевізора, слухати музику.
  • Виключити будь-яку перенапругу. До цього належать фізичні, розумові, емоційні навантаження.
  • Збалансувати харчування. З раціону слід виключити алкоголь, каву, солодощі, гостру та жирну їжу.

Лікувати легкий струс народними засобами в домашніх умовах можна за погодженням з лікарем. Для підвищення імунітету та покращення кровообігу дозволяється пити настої та відвари з лікарських трав:

  • Змішайте в рівних кількостях чебрець, м’яту, собачу кропиву. Залийте 500 мл окропу 2 ст. л. суміші. Наполягайте 30-40 хвилин, після чого приймайте по 30 мл 4 рази на день протягом 10 діб для заспокоєння нервової системи.
  • Змішайте мелісу, іван-чай, звіробій, корінь валеріани, шишки хмелю, листя берези в однаковій кількості. Залийте 0,5 літром окропу 3 ст. л. суміші. Наполягайте 2:00. Приймайте засіб по ½ склянки 4 десь у день протягом 2 тижнів підвищення імунітету.
  • Залийте 1 ст. л. сухих квіток глоду 1 літром окропу. Наполягайте 20 хвилин. Приймайте по ½ склянки 3 десь у день протягом 14 діб поліпшення мозкового кровообігу.
  • Заваріть по 10 г ромашки та меліси 500 мл окропу. Наполягайте 20 хвилин, після чого приймайте по 1/2 склянки 2 рази на день. Для усунення депресії та безсоння вживайте настій протягом місяця.

Чим небезпечний струс головного мозку

Наслідки удару головою частіше спостерігаються у пацієнтів, у яких в анамнезі є захворювання нервової системи. Легкий струс при адекватній терапії та дотриманні правил реабілітації майже завжди проходить без ускладнень. Наслідки коммоції, яка пройшла без лікування, розвиваються у 30% випадків.

Ранні ускладнення з’являються рідко. Пов’язані вони з набряком та руйнуванням клітин мозку. У пацієнта спостерігається:

  • Посттравматична епілепсія. Пов’язана з появою епілептичного вогнища у скроневому чи лобовому відділах мозку.
  • Енцефаліт та менінгіт. Хвороби викликає серозне чи гнійне запалення.
  • Посткоммоційний синдром. Термін поєднує безліч симптомів: сильний головний біль, розсіяність, погіршення пам’яті, світлобоязнь.

Через рік і навіть через 30 років після травми у постраждалого можуть виникнути віддалені наслідки струсу. Серед них:

  • Вегето-судинна дистонія. Розлади вегетативної нервової системи спричиняє недостатнє кровообіг.
  • Емоційні реакції. Підвищена активність, агресія, плаксивість пов’язані з порушеннями у корі головного мозку.
  • Посттравматична вестибулопатія. Захворювання проявляється порушенням роботи вестибулярного апарату.

Профілактика появи наслідків

Уникнути або мінімізувати ускладнення допоможуть заходи, які слід здійснювати після лікування. Протягом року хворому слід утриматися від подорожей, прямої дії сонячних променів, сильних психічних та фізичних навантажень, перегріву. Постійна профілактика включає:

  • комплекс лікувальної фізкультури;
  • регулярні прогулянки на свіжому повітрі;
  • використання ременів безпеки в автомобілі;
  • усунення небезпечних побутових факторів (несправних меблів, захаращень проходів та інше).