Як живуть діти із ДЦП
Згідно зі статистикою, у 80% пацієнтів із церебральним паралічем розвиваються патології на рівні суглобів та м'язів. Можуть виникати деформація хребта, обмеження рухової активності рук та ніг. За таких незначних патологій середній термін життя може досягати 50 років.
У ранньому віці пластичність головного мозку висока, а тому реабілітацію ДЦП слід розпочинати як найраніше (у перший рік життя). Проте, через низку причин, діагноз ДЦП часто не ставлять до 3 років і батьки зволікають із реабілітацією.
Основною причиною розвитку ДЦП під час пологів є асфіксія – гостра нестача кисню в крові та тканинах дитини.
Спастична диплегія – уражаються відділи мозку, що відповідають за рухи рук і ніг. Це ДЦП, яке зустрічається найчастіше. Воно призводить до часткового або повного паралічу кінцівок. Гемипаретична форма ДЦП – пошкодження фіксується в одній з півкуль мозку з підкірковими і корковими структурами.
Важливо розуміти, що лікування ДЦП розтягнеться на все життя, оскільки повністю його вилікувати неможливо. Головне завдання батьків і фахівців — скорегувати наслідки ДЦП.
Малюки з церебральними паралічами переважно відстають у своєму моторному розвитку і пізніше за всіх досягають таких віх моторного розвитку, як перевертання, сидіння, повзання та хода. Для всіх пацієнтів із ДЦП є однаково тяжкими складнощі контролю над власними …