Як розібрати слово вівсянка

0 Comments

Як розібрати слово як частину мови і навіщо це робити

Здається, що в повсякденному житті нікому з нас не може знадобитися морфологічний розбір слова. Він не допоможе ні спілкуватися з друзями, ні шукати інформацію, ні навіть вирішувати рівняння. І все ж іноді мозок виконує його на рівні підсвідомості і тим самим встановлює, слово якої частини мови ми тільки що написали, які його граматичні ознаки. Від цього залежить написання деяких слів. Ми пишемо «протягом річки» (ім’я існуюче), але «протягом дня» (привід), «у Мар’ї» (родинний падіж), але «до Мар’ї» (запропонований) – часто навіть не замислюючись про це. Ну а тим, чия свідомість не аналізує ці дані моментально і автоматично, корисно згадати, як розібрати слово як частину мови.

Складність такого розбору в тому, що кожна частина мови має свій набір ознак, і вони описуються в певному порядку – в процесі розбору доводиться орієнтуватися в цій різноманітності.

З чого почати розбір

Спочатку потрібно з питання і загального значення встановити (хоча б попередньо), до якої частини мови належить слово, і визначити початкову форму (як слово дано в словниках).

  • Для іменних частин мови це зазвичай іменний падіж єдиного числа (для прикметників також чоловічий рід).
  • Для дієслова – інфінітив, який відповідає на запитання Що робити ?/Що зробити?

Дуже важливо не помилитися з початковою формою, тому що за нею визначається частина ознак слова, що розбирається.

Граматичні ознаки

На наступному етапі встановлюються постійні ознаки (для цього і потрібна початкова форма) і непостійні (це робиться за тією формою, яка дана в реченні). У кожного морфологічного класу вони свої. Тому, щоб розібрати слово як частину мови, дієслово, ім “я існуюче або наречення потребують абсолютно різних підходів.

  • Для існуючого: рід, схиляння, одушевленість, карна ця назва або власна.
  • Для дієслова: вид, сховище, перехідність позначеної ним дії, застава.

Використовуючи цю форму, виділяємо непостійні (змінювані) ознаки. Слід враховувати, що одна й та сама ознака може бути для одних слів постійною, для інших – непостійною. Наприклад, ім’я існуюче не змінює свій рід: для нього це – постійна ознака. А ім’я прикметник і дієслово змінюються по пологах, таким чином, для них це – ознака непостійна.

Роль у реченні

Морфологічний розбір закінчується визначенням синтаксичної ролі слова. Це неможливо, якщо слово дане саме по собі, без контексту. Хоча теоретично неважко зрозуміти, як розібрати слово як частину мови, приклад має велике практичне значення.

Приклади розбору слова

Таким чином, порядок розбору включає три етапи:

  • визначити належність до тієї чи іншої частини мови та початкову форму;
  • виділити постійні та непостійні ознаки;
  • встановити синтаксичну роль.

Спробуємо розібрати слово як частину мови, існуюче і потім дієслово. Візьмемо їх з пропозиції «Повечеряємо в місті?»

Як розібрати слово вівсянка

Всі словники 199 760

Всі словники Тлумачний он-лайн словник української мови «СЛОВНИК.УКРЛІТ.ORG» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Знаки етнокультури Жайворонка Жайворонок. Знаки української етнокультури

вівсянка

ВІВСЯ́НКА 1 , и, ж. 1. Борошно або крупа, виготовлені з вівса; // Вівсяна каша або юшка. Мама однаково турбувалася як про те, чи поїв Вітя суп, так і про те, чи Марс [собака] вилизав свою вівсянку (Ів., Таємниця, 1959, 47).

2. Вівсяна солома. Сафрон скочив з брички, м’якою вівсянкою ретельно і туго витер коням спини, боки (Стельмах, Кров людська. І, 1957, 184).

ВІВСЯ́НКА 2 , и, ж. Маленький перелітний жовтогрудий птах ряду горобиних. Парами літають жовтогруді вівсянки (Коп., Як вони. 1948, 13); По всьому лісу лунає весняний спів зябликів та вівсянок (Дмит., Наречена, 1959, 24).

ВІВСЯ́НКА 3 , и, ж. Дрібна ставкова риба. — Рибу і раки вкинути в воду! — приказав пан хлопцям, що рились у куширі, збираючи вівсянку (Мирний, І, 1954, 313); У ставах, у яких.. не спускається вода. риба представлена малоцінними видами (окунь, плітка. вівсянка) (Наука. 10, 1956, 22).

Вівсянка, ки

1) = Вівсяниця. Желех.

вівся́нка

1) борошно або кру­па, виготовлена з вівса, а також вівсяна каша або юшка;

2) ма­ленький перелітний жовтогрудий птах роду горобцеподібних; коли ще маленька пташка починає спі­вати, скоро потепліє; тому з почат­ком весняного Нового року (1 бе­резня) пекли з вівсяного борошна пироги-вівсяники; у день весня­ного рівнодення (22 березня), ко­ли жайворонки славлять перемогу весняного сонця, вівсянка теж ве­селиться і радить усім: «Покинь сани, візьми віз, викинь шубу, з печі злізь!» (див. ще Те́плий Олекс́а). Іще крига на річках, Сніг іскриться на полях, А уже дрібна вів­сянка Заспіває людям зранку, Не що-небудь, а веснянку: «Кидай са­ни — бери віз-з-з!» (М. Стельмах);

3) дрібна ставкова риба.