1. Правила графічних скорочень

Графічні скорочення , на відміну від абревіатур , вимовляємо повністю, а скорочуємо лише на письмі: г — грам, т. зв. — так званий, перен. — переносне значення .

Після скорочення звичайно ставимо крапку, при цьому зберігаємо написання великих і малих літер і дефісів, як і в повних назвах.

півн.-зах . (північно-західний), Півд.-Африк. респ . (Південно-Африканська республіка), Півд.-Зах. залізниця (Південно-Західна залізниця).

Не скорочуємо слова на літеру, що позначає голосний звук , якщо він не початковий у слові, і на ь .
Слово селянський може бути скорочене так: сел., селян. і селянськ., АЛЕ у. о. — умовна одиниця.

При збігові однакових приголосних скорочення робимо після першої літери, що позначає цей збіг: кінний загін — кін. загін (а не кінн. загін ).

При збігові двох (і більше) літер, що позначають різні приголосні , скорочення можна робити як після першої , так і після останньої літери цього збігу: власноруч . і власноручн . (власноручний), але тільки власт . (властивий), щоб уникнути двозначного трактування ( власний і властивий ).

Якщо пропускаємо cередню частину слова, то на її місці ставимо дефіс. У таких скороченнях після першої частини слова крапки не ставимо .

гр-н (громадянин), вид-во (видавництво), ін-т (інститут), ун-т (університет), р-н (район), ф-ка (фабрика).

Дефісом також приєднуємо перші букви частин складного слова. У таких випадках після скорочених частин слів ставимо крапку.

ст.-сл. — старослов’янський, с.-г. (сільськогосподарський), півн.-сх . (півні́чно-східний), півд.-зах . (південно-західний).

Скісна риска використовується при скороченні словосполучень, рідше — складних слів. У таких випадках після скорочених частин слів крапки не ставимо :

п/в (поштове відділення), а/с (абонентська скринька), р/р (розрахунковий рахунок), м/хв (метрів за хвилину), км/год (кілометрів за годину).

Як скорочено пишеться літр

Від абревіатур потрібно відрізняти умовні графічні скорочення, які вимовляємо повністю й скорочуємо лише на письмі.

1. Після скорочення звичайно ставимо крапку. Слова скорочуємо, переважно, після приголосного, але зрідка й після голосного. Слова не скорочуємо на голосний, якщо він не початковий у слові, і на ь. Наприклад, слово сел я нський може бути скорочене:

При збігу двох однакових приголосних скорочення треба робити після першого приголосного:

У разі збігу двох (і більше) різних приголосних скорочення можна робити як після першого, так і після останнього приголосного, залежно від структури слова:

авт. — автор; авторський
акад. — академік
арк. — аркуш
бібл. — біблійний; бібліографічний; бібліотечний
буд. — будинок
бульв. — бульвар
вид. — видання
вип. — випуск
вул. — вулиця
газ. — газета
гр. — громадянин
д. — доктор (наук)
див. — дивись
дияк. — диякон
дол. — долар
доц. — доцент
енцикл. — енциклопедія; енциклопедичний
єп. — єпископ
журн. — журнал
зб. — збірник
знач. — значення
ігум. — ігумен
іл. — ілюстрація; ілюстративний
ім. — імені
ін. — інші
і т. д. — і так далі
і т. ін. — і таке інше
і под. — і подібне
кв. — квартира
кн. — книга; княгиня; князь
коп. — копійка
м. — місто
мист. — мистецтво; мистецький
митр. — митрополит
напр. — наприклад
нар. — народний
наук. — науковий
нац. — національний
н. е. — нашої ери
до н. е. — до нашої ери
о. — острів, отець
обл. — область; обласний
оз. — озеро
п. — пан; параграф; пункт
патр. — патріарх
перев. — переважно
пл. — площа
поч. — початок
пор. — порівняй, порівняйте
пп. — пани, панове; параграфи; пункти
пресвіт. — пресвітер
пров. — провулок
прор. — пророк
проф. — професор
р. — рік; річка
ред. — редактор; редакція
рр. — роки
р. н. — рік народження
Р. Х. — Різдво Христове
с. — село; сторінка
св. — святий
спец. — спеціальний
співавт. — співавтор
ст. — станція; стаття; століття
т. — том
та ін. — та інше (інші)
т-во — товариство
тис. — тисяча; тисячол і ття
т. д. — так далі
т. зв. — так званий
т. ін. — таке інше
у т. ч. — у тому числі
укр. — український
худ. — художній
церк. — церковний
чв. — чверть
чл.-кор. — член-кореспондент

Б — байт
Вт — ват
г — грам
га — гектар
кг — кілограм
км — кілометр
дм — дециметр
кБ — кілобайт
кВт — кіловат
кг — кілограм
л — літр
м — метр
мм — міліметр
см — сантиметр
т — тонна
ц — центнер

грн (гривня), млн (мільйон), млрд (мільярд), трлн (трильйон), смт (селище міського типу).

2. У графічних скороченнях також використовуємо дефіс. Пропущену середню частину слова позначаємо дефісом:

гр-н (громадянин), вид-во (видавництво), ін-т (інститут), ун-т (університет), р-н (район), ф-ка (фабрика).

У таких скороченнях після першої частини слова крапки не ставимо.
3. Дефісом також приєднуємо перші букви частин складного слова:

с.- д. — соціал-демократ, соціал-демократичний, ст.-сл. — старослов’янський , с.-г. (сільськогосподарський), півн.-сх. (півн і чно-східний), півд.-зах. (південно-західний).

У таких випадках після скорочених частин слів ставимо крапку.
4. Скісна риска використовується при скороченні словосполучень, рідше — складних слів:

п/в (поштове відділення), а/с (абонентська скринька), р/р (розрахунковий рахунок), м/хв (метрів за хвилину), км/год (кілометрів за годину).