Норми радіації, що є перевищенням?

Радіація постійно впливає на людину, не тільки на вулиці, але і в квартирі або в будинку. Так званий «природний радіаційний фон», створюваний сонцем і космічними променями, вважається безпечним для людського здоров’я. І все ж, радіації слід побоюватися, адже вона не завдає шкоди тільки в тому випадку, якщо її рівень не перевищує певних порогових меж.

Безпечні дози радіації: існують чи ні?

Як встановив шведський вчений Р. Зіверт ще в 1950 році, опромінення не має порогового рівня – конкретного значення, при якому у потерпілого не спостерігаються явні чи приховані пошкодження. Навіть мінімальні дози радіації здатні викликати генетичні та соматичні зміни у людини, які можуть не відразу позначитися на його здоров’ї і залишитися непоміченими протягом певного проміжку часу. Тому абсолютно безпечних показників радіаційного випромінювання не існує, можна говорити лише про його допустимих межах.

Хто встановлює норми радіації?

У Росії нормуванням і контролем радіаційного опромінення населення займається Госкомсанепіднадзор. Саме ця організація встановлює граничні значення радіації та інші вимоги щодо її обмеження, керуючись чинним законодавством і наступними документами:

• НРБ-99 – «Норми радіаційної безпеки»;
• Оскаржити-99 – «Основні санітарні правила поводження з радіоактивними речовинами та ін. Джерелами випромінювань».

У постановах СанПіН враховані рекомендації міжнародних організацій, що займаються питаннями радіаційної безпеки населення: ВООЗ, ООН, НКДАР, МАГАТЕ, МОП, АЯЕ, ОЕСР. Введені нормативи не враховують природне випромінювання, рівень якого в залежності від регіону може коливатися від 0,05 мкЗв / год і до 0,2 мкЗв / год, а також на внутрішнє опромінення людини, що виникає за рахунок міститься в клітинах організму природного калію.

Для чого нормують радіаційне випромінювання?

Основна мета нормування природного і техногенного опромінення – охорона здоров’я всього населення і людей, які в силу своєї професії постійно працюють з джерелами радіації. Заходи, що вживаються забезпечують безпеку людини, і знижують до мінімуму можливість отримання ним як явних опромінень у вигляді опіків, променевої хвороби і пухлин, так і прихованих наслідків – мутації хромосом і появи у потомства генетичних захворювань.

Які норми в радіації існують?

Радіаційне опромінення виникає через як зовнішнього, так і внутрішнього зараження організму радіонуклідами. Поступаючи разом з їжею, водою і повітрям, вони разом з кров’ю розносяться по всьому організму, накопичуються в тканинах і окремих органах, викликаючи їх пошкодження. У зв’язку з цим, введено нове поняття – поглинена доза, яка вимірює середню кількість радіонуклідів, поглинених організмом людини. Для основного населення вона не повинні перевищувати:

• за один рік – 1 мЗв;
• за все життя (70 років) – 70 мЗв.

Якщо розрахувати потужність опромінення на годину, розділивши річну норму на кількість годин у році, вийде 0,57 мкЗв / год. Але це верхня межа, для людини найбільш безпечний рівень повинен бути в два рази менше – до 0,2 мкЗв / год.

СанПіН: які норми встановлені?

Понад 70% радіації надходить в організм людини через органи дихання і травлення, викликаючи серйозні проблеми зі здоров’ям. У зв’язку з цим, запроваджено нормативи СанПіН, які обмежують вміст радіонуклідів у їжі, воді і повітрі. Розглянемо їх детальніше:

1. Приміщення.

Житловий будинок вважається безпечним, якщо в повітрі його приміщень фіксується такі показники:

• потужність гамма-випромінювання – 0,25-0,4 мкЗв / год з урахуванням природного радіаційного фону, характерного для даної місцевості;
• сумарна доза торону і радону – не вище 200 Бк / куб.м. на рік.

При перевищенні встановлених значень проводяться заходи щодо зниження радіаційного опромінення. Якщо вони не дають результату, мешканці переселяються, а забруднене приміщення перепрофилируется, в крайньому випадку – йде під знос.

Нормативи СанПіН обмежують вміст урану, торію і калію-40 в будматеріалах, використовуваних для зведення житла. Сумарна доза радіаційного випромінювання стінових та оздоблювальних матеріалів, виготовлених із застосуванням природних гірських порід, не повинна перевищувати 370 Бк / кг.

Якщо вибирається ділянку під житлову забудову, рівень гамма-випромінювання поряд з поверхнею грунту повинен бути не більше 0,3 мкЗв / год, а потоків радону – не вище 80 мБк / (кв. М * с).

2. Питна вода.

У питній воді нормується вміст альфа- і бета-частинок як техногенного, так і природного походження. Якщо сумарне випромінювання нижче 2,2 Бк / кг, то вода вважається безпечною і її подальше гігієнічне дослідження не проводиться. В іншому випадку змиритися активність конкретних радіонуклідів – їх перелік встановлений санітарним законодавством. Окремо розглядається вміст радону в воді – не більше 60 Бк / ч.

3. Продукти харчування.

Реалізовані в торгових мережах продукти, овочі та фрукти повинні проходити обов’язкову перевірку на радіаційне забруднення радіонуклідами цезію і стронцію. Для кожної групи продуктів введені певні допустимі значення.

Чим перевірити рівень радіації?

У домашніх умовах можна виміряти радіаційне випромінювання за допомогою спеціальних приладів – дозиметрів, які протягом декількох хвилин визначають потужність бета- і гамма-випромінювання і поглинається дозу радіації на годину. Альфа-частинки, вловлюють тільки професійні дозиметри і безпосередньо поруч з джерелом опромінення. А ось, газ радон, можна виявити і побутовим датчиком радону.

Нормальний рівень радіаційного фону. Радіація: загальні відомості, одиниці виміру, впливом геть людини. Про шкоду впливу рентгенівського випромінювання на організм людини

Людина живе у світі, в якому є маса предметів, що випромінюють тією чи іншою мірою радіацію. Вона може бути природною чи техногенною. Не всяке опромінення може бути небезпечним здоров’ю. Достатньо знати річну норму та джерела радіації, щоб надійно захистити себе від її впливу.

Природні джерела радіації

Основним джерелом природного походження є газ радон, який у великій кількості є в атмосфері Землі. Цей газ, його продукти напіврозпаду та ізотопи є постачальниками радіаційної дози, яку доводиться вдихати людині. У звичайній обстановці отриманий таким чином обсяг протягом року природного опромінення в середньому становить 1260 мкЗв. На території Росії радіаційне тло перевищує середні світові показники, і природне опромінення становить 1980 мікрозивертів.

Сам газ радон поширюється нерівномірно територією, та її концентрація у тих чи інших областях залежить від низки чинників. Радіаційний газ у більш концентрованому вигляді міститься там, де радіоактивний уран найближче залягає до поверхні землі. Продукти розпаду випромінюють радіацію, що потрапляє у земну атмосферу через гірські породи, підземні води і навіть через фундаменти будівель, збудованих на таких ділянках землі.

Людина отримує опромінення у таких ситуаціях, вдихаючи повітря. Радон, що знаходиться в ньому, потрапляє в організм через легені, і радіаційні елементи надовго залишаються в організмі людини. Існують особливі зони на Землі, де вчені фіксують дуже високу концентрацію природного радіаційного фону, і де людям небезпечно перебувати навіть протягом обмеженого періоду часу. Це області, розташовані на території США, Скандинавії, Чехії та Ірану, знаходяться поблизу гірських ланцюгів. У таких місцях природна радіація у повітрі перевищує стандартні показники більш ніж у 500 разів.

Радіоактивні речовини випромінюють планети та зірки, що знаходяться в Галактиці. Найближчою зіркою, що випромінює радіацію в нашій зірковій системі, є зірка Сонце. Частина космічного радіоактивного випромінювання затримується земної атмосферою, а частина просочується неї. Чим ближче людина знаходиться до відкритого космосу, тим більшого опромінення вона піддається. Це стосується людей, що літають часто на літаках.

Земля є також природним джерелом. Радіаційний фонутворюється у районах гірських масивів, у яких присутні уранові поклади, і навіть родовища інших радіоактивних природних копалин. Найвище тло радіації земного походження виявлено в гірських районах Індії та Бразилії.

Також людина може отримувати природну дозу опромінення разом із їжею. Її джерелом є радіоактивний вуглець, ізотоп калію та низку інших ізотопів, які можуть містити у своєму складі продукти. Тварини та рослини, як і всі живі організми, також накопичують у собі природну радіацію, яка потім разом із їжею потрапляє до людини.

Техногенні джерела радіації

Дуже часто людина отримує опромінення через проходження медичних процедур. Його рівень залежить від якості медичного обладнання та від специфіки терапевтичних, діагностичних чи інших процедур медичного характеру.

Одним із найпоширеніших прикладів такого техногенного опромінення є рентген, яким просвічують різні органи людського тіла. Статистика показує, що більший рівень радіаційного фону у разі припадає на американців. У Росії він набагато нижчий.

Джерелом техногенного опромінення є багато споживчих товарів, насамперед сигарети, що містять радіоактивний полоній. Великий вплив на загальне тло радіації робить виробництво ядерної зброї. Проведені у ХХ столітті період із 1940 по 1960 гг. випробування ядерного озброєння призвели до суттєвого підвищення радіації у всьому світі.

Ще одним небезпечним джерелом техногенного характеру, що з’явилося у 20 столітті, стали атомні електростанції. Викиди при аварійних зупинках відбувалися не так часто, але й вони, як, наприклад, аварія на Чорнобильській АЕС або на японській Фукусімі, змогли істотно вплинути на радіаційну обстановку в усьому світі. Люди, що проживають в районах катастроф, отримали ударну дозу радіації.

У 20 столітті відбувалися аварії і на військових атомних об’єктах, внаслідок чого відбувався витік важкої води, як це було в Киштимі в Росії, або в американському Віндскейлі.

Крім цього, людина може піддаватися додатковому опроміненню на робочому місці, якщо вона працює в зоні особливих промислових підприємств, що використовують атомну енергію, а також проживає в безпосередній близькості від ТЕЦ, АЕС, та інших великих об’єктів, що працюють на вуглецевому паливі, яке може бути джерелом радіаційного фону.

Безпечний рівень медичного радіаційного опромінення

Наука довела, що протягом короткого часу люди можуть без особливої ​​шкоди для свого здоров’я переносити опромінення в 10 мікрозивертів, хоча безпечною вважається доза в 0,5 мЗв, які отримують одну годину. Підвищений рівень опромінення не повинен перевищувати 72 години протягом одного місяця. Тому польоти на літаках не можуть завдати великої шкоди, оскільки більшість так часто не користується ними.

Такою самою безпечною є доза, отримана від медичного рентгену. У середньому людині доводиться трохи більше двох разів на місяць проходити рентгенівське обстеження. Тому такий рівень не може бути небезпечним. Сучасне рентгенівське обладнання забезпечує підвищений захист людини від опромінення. До того ж, можна за допомогою спеціальних препаратів виводити з організму радіоактивні речовини, що накопичуються. Приміщення з підвищеним природним фоном опромінення рекомендується частіше провітрювати.

Кошик покупок Продовжити покупки Оформити замовлення

Як перевести зіверти в рентгени

Людина не здатна за допомогою органів чуття визначити наявність у навколишньому середовищі радіоактивних речовин та шкідливих випромінювань. Для цього використовуються різні моделі дозиметрів та радіометрів.

В основі роботи таких приладів лежить лічильник Гейгера – газонаповнений конденсатор, який реагує на влучення в нього іонізуючих частинок. Спеціальна програма обробляє дані, отримані з лічильника Гейгера, і перетворює їх на зрозумілі людині показання. Більшість сучасних приладів видає користувачеві значення мкР/год, мЗв/ч, мР/ч, мкЗв/ч. Відповідно, часто виникає питання про те, як перевести Зіверти в Рентгени та визначити рівень небезпеки для здоров’я та життя людини показань дозиметра.

Що таке Рентген та Зіверт?

Зіверт – це одиниця виміру еквівалентної та ефективної доз іонізуючого випромінювання у системі СІ. Фактично це кількість енергії, яка була поглинена 1 кг біологічної тканини. У літературі застосовуються російське та міжнародне позначення «Зв» або «Sv».

Рентген – це одиниця виміру експозиційної дози радіоактивного опромінення гамма- або рентгенівським випромінюванням, яка визначається за їх іонізуючою дією на сухе повітря. Для позначення одиниці застосовуються загальновживані російське та міжнародне позначення «Р» або «R».

Як здійснюється переклад Рентгенів у Зіверти?

1 Рентген, так само, як і 1 Зів Ерт – це дуже велика величина. У повсякденному житті простіше використовувати мільйонні або тисячні частки (мікрорентген та мікрозиверт, а та вже мілірентген і мілізіверт).

Розпишемо для наочності:

• 1 Рентген = 0,01 Зіверт;
• 100 Рентген = 1 Зіверт;
• 1 Рентген = 1000 мілірентген;
• 1 мілірентген = 1000 мікрорентген;
• 1 мікрорентген = 0.000001 Рентген;
• 1 мікрозиверт = 100 мікрорентген.

А тепер на прикладі розберемо, як перераховувати Зіверти до Рентгенів:

• нормальне радіаційне тло становить 0,20 мкЗв/год або 20 мкР/год;
• санітарна норма 0,30 мкЗв/год або 30 мкР/год;
• верхня межа допустимої потужності дози 0,50 мкЗв/год або 50 мкР/год;
• природне тло у великому місті, такому як Київ, становить 0,12 мкЗв/год, що дорівнює 12 мкР/год.

Радіаційний фон – це рівень квантових потоків та елементарних частинок у навколишньому середовищі. Це поняття важливе для людини в тому випадку, коли йдеться про іонізуюче випромінювання. У великій кількості воно є серйозною небезпекою для живих організмів. Якщо природний радіаційний фон (ЕРФ) місцевості не перевищує допустимих норм, то на ній можна проживати, займатися фермерством і вживати дари природи. Коли ЕРФ підвищений, то в таких місцях перебувати не можна, навіть за дотримання заходів безпеки слід скоротити час перебування на зараженій території до мінімуму. У деяких випадках радіація приносить користь людині. З її допомогою проводиться успішне лікування онкологічних захворювань. Вплив ізотопів на рослини, комах та тварин дозволяє виводити нові види, що відрізняються набором позитивних властивостей.

Різновиди радіаційного випромінювання

На природне радіаційне тло впливає кількість елементарних частинок, які раніше потрапили на місцевість або предмет і продовжують надходити з різних джерел.

Сучасна наука розрізняє такі види випромінювання, які безпосередньо впливають на природне радіаційне тло:

1. Гамма-випромінювання. Являє собою потік мікрочастинок із нейтральним зарядом. Має високу проникаючу здатність. Цей тип радіації найбільш згубний для живого. Захистом від рентгенівських променів є матеріали, які мають важкі ядра. Вони затримують гамма-частинки, стаючи джерелом випромінювання.
2. Бета-випромінювання. Його носієм є більші частинки із середньою проникаючою здатністю. Будучи потенційно небезпечними для людей, бета-промені затримуються в тонкому шарі металу, деревини та каменю.
3. Альфа-випромінювання. Є потоком важких позитивно заряджених частинок. Несуть у собі потужний іонний заряд, що має руйнівну дію для клітин живих тканин. Щодо людини, то альфа-частинки вражають лише зовнішній шар шкіри. Перешкодою для них навіть є одяг.

На землі джерелами випромінювання, що створюють природний та штучний радіаційний фон, є сонце, зірки, гірські породи та промислові об’єкти, зведені людиною. Створюють рівень зараження ізотопами таких хімічних елементів, як йод, уран, радій, стронцій, кобальт, цезій та плутоній. Знаючи, що таке радіація, можна успішно захищатись від такого небезпечного для життя та здоров’я явища.

Джерела природної радіації

Доки Земля не знайшла залізного ядра і не отримала імпульсу на обертання, вона була відкрита для всіх типів радіоактивного випромінювання. Після того як навколо нашої планети утворилося потужне магнітне поле, вона набула захисту від проникаючої радіації. Згубний для живого сонячний вітер огинає Землю вздовж ліній магнітного поля. На поверхню планети попадає незначна частина важких альфа-частинок. Вони становлять небезпеку лише за тривалого перебування на сонці без захисту. Через це виникає опік шкіри.

Певну небезпеку становлять об’ємні викиди енергії, вироблені пульсарами. Ці космічні об’єкти за одну секунду виробляють стільки енергії, скільки Сонце виробляє за тисячу років. Від такого променя земна атмосфера не рятує.

Певний вплив формування радіаційного фону грає рельєф місцевості і склад грунту. Найбільш стародавньою гірською породою, що сформувалася мільярди років тому, є граніт. Там, де цей мінерал виходить на поверхню або знаходиться під тонким шаром ґрунту, відзначається підвищений рівень радіації.

На рівень випромінювання впливає висота над рівнем моря. З кожним кілометром підйому над землею зменшується товщина захисного шару атмосфери. Вже на висоті 10000 метрів є такий радіаційний фон, норма якого близька до гранично допустимої.

Залежно від географічного розташування змінюється рівень радіації. На полюсах він значно сильніший, ніж на екваторі. Це явище обумовлюється формою магнітного поля Землі, яке схоже на полюсах.

Характеристика ґрунту. Найбільший рівень радіації спостерігається у місцях, де залягає уранова руда. Навіть якщо родовище цього хімічного елемента знаходиться за кілька кілометрів під землею, рівень його випромінювання може перевищувати гранично допустимий у рази. Невеликий фон можуть створити залізняк і боксити. Ці елементи мають властивість накопичувати радіацію.

Штучна радіація землі

Це є перевищення природного фону внаслідок діяльності. Історія освоєння атома нараховує кілька десятиліть. Оскільки ця галузь промисловості ще остаточно не освоєна, ризик виникнення нештатних ситуацій досить великий.

Норми радіаційного фону можуть бути перевищені з таких причин:

1. Проведення випробувань ядерної зброї. Територія, де проводилися випробування атомних бомб, насичена радіоактивними ізотопами. Вона буде непридатна для життя ще багато століть.
2. Використання атома у мирних цілях. Ядерні заряди використовувалися зміни русла річок, створення штучних водойм та ліквідації пожеж на газових родовищах.
3. Аварії на об’єктах атомної енергетики Під час таких інцидентів відбувається викид ізотопів в атмосферу. Залежно від масштабу аварії прилегла територія стає непридатною для життя терміном від 30 до 10000 років.
4. Пригоди під час транспортування та поховання ядерного палива та відходів. В результаті заражений ізотопами матеріал розноситься великою територією.

Залежно від рівня радіоактивного зараження місцевості перебування на ній може бути обмежене за часом або заборонено повністю.

Наслідки радіоактивного зараження

Рівень радіації вимірюється у кількості ізотопів, одержаних за одиницю часу. Потужність випромінювання визначається рентгенах на годину, отримана доза обчислюється підсумовуванням всіх показників протягом року. Ця складова вимірюється у греях (Гр).

Залежно від обсягу поглинених організмом ізотопів людина може отримати променеву хворобу:

1. І ступінь. Захворювання не становить небезпеки для людини за умови її евакуації із зараженої зони. Воно проявляється у вигляді слабкості, головного болю, порушення сну та апетиту. При отриманні дози до 2 грн одужання може наступити вже через півтора-два місяці.
2. II ступінь. У разі отримання дози до 4 Гр настає ураження середньої тяжкості. Хворий відчуває гострі болі, у нього порушується діяльність внутрішніх органів та центральної нервової системи. Зовні хвороба проявляється випаданням волосся, зубів та утворенням виразок. Навіть кваліфіковане лікування не дає повного одужання.
3. ІІІ ступінь. Доза 4-6 Гр спричиняє незворотні процеси в організмі людини. Хвороба важкої форми призводить до відмови внутрішніх органів та некрозу м’яких тканин. Як правило, при супутній втраті імунітету захворювання призводить до смерті.
4. IV ступінь. Тяжка форма розвивається при отриманні хворим понад 6 Гр. Описати симптоми, які відчувають пацієнти, неможливо, оскільки їх смерть наступала в лічені години після опромінення. Летальному результату передувало повне порушення структури м’яких тканин, зупинка серця та припинення дихання.

Променевою травмою вважається отримання людиною дози, величина якої не перевищує 1 Гр.

Норми радіаційного фону, що діють

Норми радіації є усередненими, одержаними за результатами клінічних досліджень хворих, які отримали дози радіації різного рівня. Отримані сумарні дози можуть отримувати за різні проміжки часу. Чим більша сила випромінювання, тим небезпечнішими можуть бути наслідки та складніше лікування. Тому й визначення, що таке нормальне радіаційне тло, встановлюється на законодавчому рівні і є величиною для регламентування умов проживання або праці на підприємстві.

Правила радіаційної безпеки стосуються таких категорій громадян:

• військовослужбовці, які проходять службу на атомних підводних човнах та надводних кораблях;
• персонал АЕС;
• люди, які мешкають на території з високим радіаційним фоном;
• професійні рятувальники та працівники аварійних бригад, які працюють на об’єктах атомної енергетики;
• працівники медицини, які мають справу з приладами, які містять радіоактивні елементи;
• вчені, які працюють із радіоактивним матеріалом.

Згідно з проведеними дослідженнями, абсолютно безпечною для здоров’я дорослої людини вважається випромінювання потужністю 20 мікрорентгенів на годину.

Граничною межею радіації вважається значення, що дорівнює 50 мікрорентген на годину. Однак, якщо протягом року, одержуючи через рівні проміжки часу невеликі дози випромінювання, людина отримає сумарно 1 рентген, це буде для нього практично безпечно. Радіація поступово з організму виводиться. Нинішні норми радіоактивної безпеки визначають граничну дозу отриманого за життя опромінення в межах 60-70 рентген.

Якщо брати рівень впливу радіаційного фону та гамма-випромінювання в мікрозивертах за годину, то допустимим кордоном безпеки вважається:

• перегляд телевізора 3 години на день протягом року (0,005 мЗв);
• тривалий переліт літаком (0,01 мЗв);
• перебування на відкритій місцевості у сонячну погоду (1 мЗв);
• робота на атомних електростанціях (0,05 мЗв).

Небезпечною вважається доза 11 мкЗв на годину. Вона збільшує ризик онкологічних захворювань.

Конвертер довжини і відстані Конвертер маси Конвертер мір об’єму сипких продуктів і продуктів харчування Конвертер площі Конвертер об’єму та одиниць вимірювання в кулінарних рецептах Конвертер температури Конвертер тиску, механічної напруги, модуля Юнга Конвертер енергії та роботи Конвертер сили Конвертер сили Конвертер часу Конвертер ліній теплової ефективності та паливної економічності Конвертер чисел у різних системах числення Конвертер одиниць вимірювання кількості інформації Курси валют Розміри жіночого одягу та взуття Розміри чоловічого одягу та взуття Конвертер кутової швидкості та частоти обертання Конвертер прискорення Конвертер кутового прискорення Конвертер щільності Конвертер питомого об’єму Конвертер Конвертер крутного моменту Конвертер питомої теплоти згоряння (за масою) Конвертер щільності енергії та питомої теплоти згоряння палива (за обсягом) Конвертер різниці температур Конвертер коефіцієнта енту теплового розширення Конвертер термічного опору Конвертер питомої теплопровідності Конвертер питомої теплоємності Конвертер енергетичної експозиції та потужності теплового випромінювання Конвертер щільності теплового потоку Конвертер коефіцієнта тепловіддачі Конвертер масової витрати Конвертер масової витрати Конвертер концентрації Конвертер абсолютної) в’язкості Конвертер кінематичної в’язкості Конвертер поверхневого натягу Конвертер паропроникності Конвертер щільності потоку водяної пари Конвертер рівня звуку Конвертер чутливості мікрофонів Конвертер рівня звукового тиску (SPL) Конвертер рівня звукового тиску з можливістю вибору опорного тиску Конвертер яскравості Конвертер яскравості Конвертер Конвертер частоти та довжини хвилі Оптична сила в діоптріях та фокусне відстань Оптична сила в діоптріях і збільшення лінзи (×) Конвертер електричного заряду Конвертер лінійної щільності заряду Конвертер поверхневої щільності заряду Конвертер електричного струму Конвертер лінійної щільності струму Конвертер поверхневої щільності струму Конвертер питомого електричного опору Конвертер електричної провідності Конвертер питомої електричної провідності Електрична ємність Конвертер індуктивності Конвертер Американського калібру проводів Рівні в dBm (дБм або дБмВт), dBV (дБВ), ватах та ін. одиницях Конвертер магніторушійної сили Конвертер напруженості магнітного поля Конвертер магнітного потоку Конвертер магнітної індукції Радіація. Конвертер потужності поглиненої дози іонізуючого випромінювання Радіоактивність. Конвертер радіоактивного розпаду Радіація. Конвертер експозиційної дози. Конвертер поглиненої дози Конвертер десяткових приставок Передача даних Конвертер одиниць типографіки та обробки зображень Конвертер одиниць вимірювання об’єму лісоматеріалів Обчислення молярної маси Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва

1 мілірентген на годину [мР/год] = 1000 мікрорентген на годину [мкР/год]

Вихідна величина

Перетворена величина

грей в секунду ексагрей в секунду петагрей в секунду терагрей в секунду гігагрей в секунду мегагрей в секунду кілогрей в секунду гектогрей в секунду декагрей в секунду децигрей в секунду сантігрей в секунду мілігрей в секунду мікрогрій в секунду наногрій в секунду грі секунду радий у секунду джоуль на кілограм у секунду ват на кілограм зиверт у секунду мілізіверти на рік мілізіверти на годину мікрозіверти на годину бер у секунду рентген на годину мілірентген на годину мікрорентген на годину

Докладніше про потужність поглиненої дози та сумарну потужність дози іонізуючого випромінювання

Загальні відомості

Випромінювання – природне явище, яке проявляється в тому, що електромагнітні хвилі або елементарні частинки з високою кінетичною енергією рухаються усередині середовища. І тут середовище то, можливо або матерією, або вакуумом. Випромінювання – навколо нас, і наше життя без нього немислиме, тому що виживання людини та інших тварин без випромінювання неможливе. Без випромінювання на Землі не буде таких необхідних для життя природних явищ як світла та тепла. У цій статті ми обговоримо особливий тип випромінювання, іонізуюче випромінюванняабо радіацію, яка оточує нас скрізь. Надалі у цій статті під випромінюванням ми маємо на увазі саме іонізуюче випромінювання.

Джерела випромінювання та його використання

Іонізуюче випромінювання серед може виникнути завдяки або природним, або штучним процесам. Природні джерела випромінювання включають сонячне та космічне випромінювання, а також випромінювання деяких радіоактивних матеріалів, таких як уран. Таку радіоактивну сировину видобувають у глибині земних надр і використовують у медицині та промисловості. Іноді радіоактивні матеріали потрапляють у навколишнє середовище внаслідок аварій на виробництві та галузях, де використовують радіоактивну сировину. Найчастіше це відбувається через недотримання правил безпеки зберігання радіоактивних матеріалів і роботи з ними або через відсутність таких правил.

Варто зауважити, що донедавна радіоактивні матеріали не вважалися небезпечними для здоров’я, і ​​навіть навпаки, їх використовували як цілющі препарати, а також цінувалися за їхнє гарне світіння. Уранове скло– Приклад радіоактивного матеріалу, що використовується в декоративних цілях. Це скло світиться флюоресцентним зеленим світлом завдяки тому, що до нього доданий оксид урану. Відсоток вмісту урану в цьому склі відносно малий і кількість радіації, що їм виділяється, невелика, тому уранове скло на даний момент вважають безпечним для здоров’я. З нього навіть виготовляють склянки, тарілки та інший посуд. Уранове скло цінується за його незвичне світіння. Сонце випромінює ультрафіолет, тому уранове скло світиться і в сонячному світлі, хоча це свічення набагато більш виражене під лампами ультрафіолетового світла.

У радіації безліч застосувань – від виробництва електроенергії до лікування хворих на рак. У цій статті ми обговоримо, як радіація впливає на тканини та клітини людей, тварин та біоматеріалу, приділяючи особливу увагу тому, як швидко та наскільки сильно відбувається ураження опромінених клітин та тканин.

Визначення

Спочатку розглянемо деякі визначення. Існує безліч способів вимірювати радіацію, залежно від того, що ми хочемо дізнатися. Наприклад, можна виміряти загальну кількість радіації серед; можна знайти кількість радіації, що порушує роботу біологічних тканин та клітин; або кількість радіації, поглиненої тілом чи організмом, тощо. Тут ми розглянемо два способи виміру радіації.

Загальна кількість радіації в середовищі, що вимірюється на одиницю часу, називають сумарною потужністю дози іонізуючого випромінювання. Кількість радіації, поглинена організмом за одиницю часу, називають потужністю поглиненої дози. Сумарну потужність дози іонізуючого випромінювання легко знайти за допомогою поширених вимірювальних приладів, таких як дозиметри, основною частиною яких зазвичай є лічильники Гейгера. Робота цих приладів більш докладно описана у статті про експозиційну дозу радіації. Потужність поглиненої дози знаходять, використовуючи інформацію про сумарну потужність дози та параметри предмета, організму, або частини тіла, яка піддається випромінюванню. Ці параметри включають масу, щільність та об’єм.

Радіація та біологічні матеріали

У іонізуючого випромінювання дуже висока енергія, і тому іонізує частки біологічного матеріалу, включаючи атоми і молекули. В результаті електрони відокремлюються від цих частинок, що призводить до зміни їхньої структури. Ці зміни викликані тим, що іонізація послаблює чи руйнує хімічні зв’язки між частинками. Це ушкоджує молекули всередині клітин та тканин і порушує їхню роботу. У деяких випадках іонізація сприяє утворенню нових зв’язків.

Порушення роботи клітин залежить від того, наскільки радіація пошкодила їхню структуру. У деяких випадках порушення не впливають на роботу клітин. Іноді робота клітин порушена, але пошкодження невеликі та організм поступово відновлює клітини у робочий стан. У процесі нормальної роботи клітин нерідко трапляються подібні порушення та клітини самі повертаються в норму. Тому якщо рівень радіації низький і порушення невеликі, цілком можливо відновити клітини до їх робочого стану. Якщо ж рівень радіації високий, то клітинах відбуваються незворотні зміни.

При незворотних змінах клітини або працюють не так, як повинні, або перестають працювати зовсім і відмирають. Пошкодження радіацією життєво важливих і незамінних клітин та молекул, наприклад молекул ДНК та РНК, білків чи ферментів викликає променеву хворобу. Пошкодження клітин може викликати мутації, у яких у дітей пацієнтів, чиї клітини уражені, можуть розвинутися генетичні захворювання. Мутації можуть також викликати надмірно швидке розподіл клітин у організмі пацієнтів – що, своєю чергою, збільшує ймовірність захворювання на рак.

Умови, що посилюють вплив радіації на організм

Варто зазначити, що деякі дослідження впливу радіації на організм, які проводили у 50-х – 70-х роках. минулого століття були неетичні і навіть нелюдські. Зокрема, це дослідження, що проводяться військовими у США та Радянському Союзі. Більшість цих експериментів була проведена на полігонах і в спеціально відведених зонах для тестування ядерної зброї, наприклад, на полігоні в Неваді, США, на ядерному полігоні на Новій Землі на нинішній території Росії, і на Семипалатинському випробувальному полігоні на нинішній території Казахстану. У деяких випадках експерименти проводили під час військових навчань, як, наприклад, під час Тоцьких військових навчань (СРСР, на нинішній території Росії) та під час військових навчань Дезерт Рок у штаті Невада, США.

Радіоактивні викиди під час цих експериментів завдали шкоди здоров’ю військових, а також мирних жителів та тварин у навколишніх районах, оскільки заходи щодо захисту від опромінення були недостатні або були повністю відсутні. Під час цих навчань дослідники, якщо їх можна так назвати, вивчали вплив радіації на організм людини після атомних вибухів.

З 1946 по 1960-ті експерименти з впливу радіації на організм проводили також у деяких американських лікарнях без відома та згоди хворих. У деяких випадках такі експерименти проводили навіть над вагітними жінками та дітьми. Найчастіше радіоактивну речовину вводили в організм хворого під час їди або через укол. В основному головною метою цих експериментів було простежити, як радіація впливає на життєдіяльність і процеси, що відбуваються в організмі. У деяких випадках досліджували органи (наприклад мозок) померлих хворих, які за життя отримали дозу опромінення. Такі дослідження проводили без згоди рідних цих хворих. Найчастіше хворі, над якими проводили ці експерименти, були ув’язненими, смертельно хворими пацієнтами, інвалідами або людьми з нижчих соціальних класів.

Доза радіації

Нам відомо, що велика доза радіації, яка називається дозою гострого опромінення, викликає загрозу здоров’ю, і що вище ця доза – то вище ризик здоров’ю. Нам також відомо, що радіація впливає різні клітини в організмі по-різному. Найбільше страждають від радіації клітини, які зазнають частого поділу, а також ті, що не спеціалізовані. Так, наприклад, клітини в зародку, кров’яні клітини, і клітини репродуктивної системи найбільше схильні до негативного впливу радіації. Шкіра, кістки, і м’язові тканини менш схильні до впливу, а найменший вплив радіації – на нервові клітини. Тому в деяких випадках загальний руйнівний вплив радіації на клітини, менш схильні до впливу радіації менше, навіть якщо на них діє більша кількість радіації, ніж на клітини, більш схильні до впливу радіації.

Відповідно до теорії радіаційного гормезисумалі дози радіації, навпаки, стимулюють захисні механізми в організмі, і в результаті організм стає міцнішим, і менш схильний до захворювань. Необхідно зауважити, що ці дослідження на даний момент на початковій стадії, і поки що невідомо, чи вдасться отримати такі результати за межами лабораторії. Зараз ці експерименти проводять на тваринах і невідомо, чи ці процеси відбуваються в організмі людини. З етичних міркувань важко отримати дозвіл на такі дослідження за участю людей, оскільки ці експерименти можуть бути небезпечними для здоров’я.

Потужність дози випромінювання

Багато вчених вважають, що загальна кількість радіації, на яку зазнав організм – не єдиний показник того, наскільки сильно опромінення впливає на організм. Відповідно до однієї теорії, потужність випромінювання– також важливий показник опромінення і що вище потужність випромінювання, то вище опромінення і руйнівне впливом геть організм. Деякі вчені, які досліджують потужність випромінювання, вважають, що при низькій потужності випромінювання навіть тривалий вплив радіації на організм не завдає шкоди здоров’ю, або що шкода здоров’ю незначна і не порушує життєдіяльність. Тому в деяких ситуаціях після аварій із витоком радіоактивних матеріалів евакуацію або переселення мешканців не проводять. Ця теорія пояснює невисоку шкоду організму тим, що організм адаптується до випромінювання низької потужності, й у ДНК та інших молекулах відбуваються відновлювальні процеси. Тобто, згідно з цією теорією, вплив радіації на організм не настільки руйнівний, як би опромінення відбувалося з такою самою загальною кількістю радіації, але з більш високою потужністю, у більш короткий проміжок часу. Ця теорія не охоплює опромінення на робочому місці – при опроміненні на робочому місці радіацію вважають небезпечною навіть за низької потужності. Варто також врахувати, що дослідження у цій галузі розпочалися порівняно недавно, і що майбутні дослідження можуть дати зовсім інші результати.

Варто також відзначити, що згідно з іншими дослідженнями, якщо у тварин є пухлина, то навіть малі дози опромінення сприяють її розвитку. Це дуже важлива інформація, оскільки якщо в майбутньому буде виявлено, що такі процеси відбуваються і в організмі людини, то ймовірно, що тим, у кого вже є пухлина, опромінення завдає шкоди навіть за малої потужності. З іншого боку, на даний момент ми, навпаки, використовуємо опромінення високої потужності для лікування пухлин, але при цьому опромінюють лише ділянки тіла, в яких є ракові клітини.

У правилах безпеки під час роботи з радіоактивними речовинами нерідко вказують максимально допустиму сумарну дозу радіації та потужність поглиненої дози випромінювання. Наприклад, обмеження щодо опромінення, випущені Комісією з ядерного нагляду США (United States Nuclear Regulatory Commission), розраховані за річними показниками, а обмеження деяких інших подібних агентств в інших країнах розраховані на помісячні або навіть погодинні показники. Деякі з цих обмежень і правил розроблені на випадок аварій із витоком радіоактивних речовин у навколишнє середовище, але часто основною метою є створення правил безпеки на робочому місці. Їх використовують, щоб обмежити опромінення працівників та дослідників на атомних електростанціях та інших підприємствах, де працюють з радіоактивними речовинами, пілотів та екіпажів авіакомпаній, медичних працівників, включаючи лікарів радіологів, та інших. Більш детальну інформацію про іонізуюче випромінювання можна знайти у статті поглиненої дози радіації.

Небезпека для здоров’я, спричинена радіацією

unitconversion.org.

Слово «радіація» у більшості населення асоціюється з техногенними катастрофами, такими як атомними бомбардуваннями міст Хіросіма і Нагасакі. Якщо коротко передати відчуття, що виникають у більшості людей, виходить, що радіація – це зло. Хоча насправді вона існувала на нашій планеті задовго до народження життя і продовжить своє існування навіть після загибелі планети.

Норма радіації людини у мкР/ч постійно відстежується спеціальними службами у різних сферах його життєдіяльності. І це та загроза, з якою складно боротися, а у разі перевищення радіаційного фону наслідки можуть бути найгіршими. Чим загрожує і яка норма радіації у мкР/год для людини?

Сама природа – природне джерело радіації

У створенні природного бере участь багато чинників: це сонячні промені, і радіонукліди. Вона присутня буквально у всьому, що оточує людину. Це і вода, їжа та повітря. Просто його рівень має різні величини: більшу чи меншу. Але найбільша небезпека, яку таїть у собі радіація, – те, що вона непомітно впливає на організм.

Людські органи чуття не дають ніяких сигналів про небезпеку. Вона просто тихо робить свою справу, викликаючи патологію функціонування організму, і навіть доводить до смерті.

Чим і як ведеться вимір радіації

Величин виміру безліч, і вони будуть цікаві, швидше, вузьким фахівцям, тому необхідно спростити завдання і назвати лише основні для побутового застосування.

Випромінювання, що впливає будь-який живий організм, називають Розрахувати її досить легко: поглинена організмом доза в перерахунку на вагу тіла множиться на коефіцієнт ушкодження. Отримане число – одиниця виміру в зівертах, або скорочено Зв. Природний фон 0,7 мЗв на годину відповідає приблизно 70 рентгенів на годину, або скорочено 70 мкР/год. Знаючи цю величину, легко визначити, чи вона небезпечна для людини.

Нормою радіації людини мкР/ч є показники 20-50. Отже, таке радіаційне тло є завищеним. Але необхідно висвітлити ще один момент для розуміння – вплив часу. Тобто якщо відразу піти з такої несприятливої ​​зони, а не перебувати там цілодобово, то опромінення не перевищить допустимі норми радіації для людини.

Виготовляється спеціальними приладами – дозиметрами. Їх прийнято розрізняти на професійні та побутові. Вся різниця у величині похибки, яку можуть допускати. У професійних вона має становити не більше 7%, а у побутових вона може бути понад 25%.

Місця обов’язкового моніторингу

Якщо опустити необхідність вимірів на військових об’єктах, атомних станціях і літаках, виходить – виміри відбуваються у багатьох сферах життєдіяльності людини. І це розумно, особливо з урахуванням появи нових джерел радіаційного випромінювання. Заміри проводяться у лісах, гірських районах, житлових будинках та промислових об’єктах. Не буде зайвим провести таку операцію і при придбанні якоїсь нерухомості. Починаючи забудову та при здачі об’єкта в експлуатацію також проводять такі процедури.

Про дитячі садки, лікарні, школи і говорити не варто. Підсумовуючи, можна говорити, що у всіх сферах життя проводиться контроль норми радіації і випромінювання людини (мкР/ч).

Жахлива сила іонізації

Електрони можуть приєднуватися до оболонки атома або навпаки відриватися. Цей процес називається іонізацією та цікавий тим, що може до невпізнання змінити структуру атома. Змінений, він, своєю чергою, змінює молекулу. Приблизно так коротко відбувається вплив радіації на клітини живого організму. Це призводить до патології або просто до хвороб.

Коли джерела іонізуючого випромінювання перевищують норму, таку територію вважається зараженою. Організація Об’єднаних Націй дає оцінку про норму радіації для людини (в мкР/год або зівертах), і вона становить 0,22 мкЗв, або 20 мікрорентген на годину.

Люди можуть виникнути питання: а чи передається променева хвороба, наприклад, через рукостискання. Відразу слід заспокоїти всіх. Спілкуватися з опроміненими людьми можна, і для цього зовсім не обов’язково вдягати протигаз. Небезпека прихована в предметах, що випромінюють радіацію, – ось їх чіпати не можна.

Чи можна отримати дозу радіації у власній квартирі?

Прийнято вважати свій будинок найбезпечнішим місцем на землі. Почасти це так, але існують загрозливі фактори там. Необхідно коротко торкнутися питання про норму радіації для людини та дози, які вона може отримати, навіть перебуваючи в квартирі у родинному колі.

Вважають, що сучасна техніка – це джерело небезпеки, але здебільшого люди помиляються. Небезпека може причаїтися не там, де її очікують. Як приклад, можна взяти старовинні дорогі речі. Годинник може значно скоротити життя. Особливо якщо в них як світломаса використовуються солі радію-226.

Це стосується і наручного годинника зі циферблатом, що світиться. Якщо їх створили в 50-і роки і вони армійські, то можна вважати їх радіоактивними. При контакті з тілом вони не становлять небезпеки, але іноді допитливі уми можуть розібрати їх, і ось тут на них чекає неприємний сюрприз.

Любителям скляного посуду варто знати, що іноді у фарбі присутній діоксид урану. Сучасний посуд із таким покриттям менш небезпечний. Любителі старовинних речей можуть притягнути до своєї колекції багато «цікавих» предметів з використанням світломаси постійної дії, тому необхідно остерігатися.

Оцінка допустимої норми у мирний та воєнний час

Норма радіації для людини у мкР/год та дози безпечного опромінення розраховані з умовами політичного життя держави під час миру чи війни. У різних держав – свої цифри.

Верхнє допустиме значення безпечного радіоактивного тла у Бразилії взагалі становить 100 мкР/год, а Росії ця цифра коливається у районі 50-60 мкР/ч. Визначаються норми забруднення радіоактивними речовинами. Норма має перевищувати 30 мкР/ч.

В умовах ведення бойових дій забрудненою вважається територія із показаннями 0,5 рентгену на годину. Яка норма радіації для людини у мкр/год за умов війни прописана Міністерством Оборони? Солдат залишається в строю, якщо в розрахунку на першу добу опромінення не перевищило 50 рад, а за рік 300 рад.

Небезпечні опромінення у малих та великих дозах радіації. У першому випадку може дійти онкології та генетичних хвороб, особлива підступність яких проявиться через кілька років. У другому випадку – людина отримує одразу гостру променеву хворобу. Вона має 4 ступеня залежно від отриманої під час перебування у несприятливій зоні.

Вкрай важкий ступінь 600-1000 рад. У людей з яскраво вираженими ознаками є апатія, млявість, від їжі вони відмовляються. Можуть спостерігатися кровотечі, і будь-яка інфекція переноситься вкрай тяжко через ослаблення імунітету.

Вплив діяльності людини на радіаційне тло планети Земля

У давнину діяльність людини не могла вплинути на радіаційний фон Землі. При спалюванні вугілля виділяються калій, уран-238 та торій. Завдяки цьому археологи знаходять стародавні поселення людей.

Але з розвитком промисловості, людина перестала бути невинною і непомітною для планети. Він став загрозою її існування. Ядерна зброя здатна викликати непоправні наслідки у вигляді зміни клімату. Загине все живе, якщо людство не зупиниться.

Дослідження ступеня зараженості території біля нафтопромислів показало, що вона зростає. Історія знає великі техногенні катастрофи (Фукусіма, Чорнобиль), які завдали непоправної шкоди навколишньому середовищу. І це лише початок. Весь жах трагедії, пов’язаний зі стронцієм, ще виявить себе. А зараз йод-131 і стронцій-90, потрапляючи в організм з їжею, викликають внутрішнє опромінення.

Ці сумнозвісні аварії торкнулися всіх – хоч і непомітно, але в цьому і є особлива підступність радіації. Яка допустима норма людини у мкр/ч, у різних країнах трактується по-різному, з безлічі різних чинників. Але ці показники можуть дуже легко змінитись. За прикладами далеко не треба ходити. Достатньо подивитися на досвід Республіки Білорусь.

Продукти, що знижують рівень радіації в організмі

Сама природа подбала про те, щоб людина природним шляхом через їжу могла зменшити вплив радіації, це такі овочі, як цибуля, часник, морква, все те, чим багаті городи. Головне, щоб вони були натуральними, а не прискореним вирощуванням. Морська капуста, волоські горіхи компенсують нестачу йоду в організмі людини. Хрін та гірчиця також не будуть зайвими продуктами на столі.

Існує помилкова думка, що міцні спиртні напої виводять радіацію з організму – це не так. Горілка, червоне вино практично не впливають на її кількість. Єдиним застереженням можна уточнити, що червоне вино в невеликих кількостях можна застосовувати як профілактику, але не більше.

Висновок

Випромінювання було, є і буде. Норма радіації для людини у мкР/год прописана та підтверджена багатьма дослідженнями. На жаль, останнім часом людство все частіше стикається з проблемами, пов’язаними з радіоактивним забрудненням. Тому саме від людей залежить, які наслідки це все матиме у майбутньому.

Радіаційна небезпека – дози, вплив та нормативи

Радіація перебуває скрізь. Вона була частиною нашого довкілля з народження планети. Радіація існує у атмосфері, землі, воді і навіть усередині нашого організму. Це називається природним радіаційним тлом, його не уникнути. Існують місця підвищеної радіоактивності – природні або творіння рук людини, що потребує певних засобів захисту та дозиметричного контролю.

Радіаційна дія

Радіація впливає на ваше тіло, накопичуючи енергію в тканинах, що може призвести до пошкодження клітин. У деяких випадках це не викликає жодного ефекту. По-друге, клітина може стати аномальною, а потім злоякісною. Це залежить від сили та тривалості впливу. В окремих випадках, коли величезна кількість радіації за короткий час зазнає смертельного результату, смерть може наступити протягом декількох днів або годин.

1. Ми називаємо це гострою дією. Яскравий приклад – це аварія на ядерному реакторі підводного човна К-19 у липні 1961 року. Протягом двох тижнів через опромінення померло 8 членів екіпажу, хто безпосередньо брав участь у ліквідації аварії.
   Саме тому, враховуючи й інші інциденти: Чорнобиль, Фукусімську аварію, різко виріс попит на персональні або стаціонарні дозиметри, щоб мати повну картинку про наявність або відсутність радіації у навколишньому середовищі, предметах, матеріалах, продуктах харчування, металобрухті, будматеріалах тощо.
2. З іншого боку, хронічне опромінення — це частий вплив низьких доз радіації протягом тривалого часу. Може бути затримка між початковим впливом та наступними наслідками для здоров’я. На сьогоднішній день найкраща інформація, яку ми маємо про ризик для здоров’я та радіаційний вплив, походить від людей, які пережили атомне бомбардування в Японії. Вчені зі США протягом десятиліть вивчали наслідки атомного вибуху.

Ми вимірюємо кількість радіаційного опромінення в одиницях, які називаються мілібер (мбер).

Вищі показання вимірюються в мЗв, які можна помножити на 100, щоб отримати мБер. У середньому (хоча накопичена доза коливається від країни до країни), люди отримують середню річну дозу близько 360 мбер. Понад 80 відсотків цієї дози посідає природне радіаційне тло. Однак якщо брати Україну, на середню дозу впливає не близькість до АЕС, як можна подумати, а, наприклад, вугільні відвали, терикони, поруч із якими дозиметр швидше за все зафіксує підвищений рівень радіації. І тим більше ця картина спостерігається поряд із урановими копальнями. Тобто на рівень радіоактивного опромінення впливає місце, де ви живете. Або якщо візьмемо Сполучені Штати Америки, то люди, які живуть у тихоокеанській північно-західній частині США, зазвичай одержують лише близько 240 мбер із природних та штучних джерел. А ось жителі Північного Сходу отримують до 1700 мбер на рік, в основному за рахунок радону, природного для гірських порід та ґрунту. Про що говорить остання наведена цифра? Чи безпечні 1700 мбер?

Таблиця доз радіації для контролю дозиметром

У цій таблиці вказано лише іонізуюче випромінювання. З усіх видів неіонізуючого випромінювання тільки ультрафіолетові промені викликають рак.

Якщо ви зазнали впливу радіації

Аварія на атомній електростанції може спричинити витік шкідливого випромінювання в атмосферу. У багатьох фільмах апокаліпсису та книгах загрози радіації, такі як ядерні аварії та вибухи, використовуються як привід для гострих відчуттів. Якщо брати Україну, у нас такий непередбачуваний сусід з ядерною зброєю, що дісталася у спадок від СРСР. І що в нього в голові, одному Богові відомо. Але навіть якщо на нас не скинуть бомбу, і не вдарять тактичним ядерним зарядом з гаубиці або ракети “Іскандер”, то не виключені й інші види радіаційного впливу з подальшим захворюванням на променеву хворобу. Радія може потрапити в навколишнє середовище: аварія на атомній електростанції, вибух атомної бомби, випадковий викид із медичного чи промислового пристрою, випробування ядерної зброї чи тероризм (наприклад, брудна бомба). Зокрема, якщо йдеться про медичне обладнання, яке випромінює радіацію, воно вимагає регулярного та професійного дозиметричного контролю. Коли ми говоримо в цілому про радіаційний вплив, ми маємо на увазі на щастя рідкісні випадки великомасштабного викиду радіонуклідів.

У кожному населеному пункті має бути план дій у разі радіаційної катастрофи.
За це відповідають Міністерство надзвичайних ситуацій спільно з місцевою владою. Відповідальні посадові особи мають бути навчені на підставі інструкцій, щоб знати, як організувати роботу у разі виникнення надзвичайної ситуації. В цей час населенню може бути рекомендовано залишатися вдома, а не евакуюватися, залежно від обставин. Чому? Так може бути безпечніше. Це пов’язано з тим, що стіни вашої оселі можуть фактично блокувати частину шкідливого випромінювання. Найбезпечніша кімната в будинку — та, в якій найменше вікон, можливо, ваш підвал чи ванна. З товстими бетонними мурами.
Якщо ви працюєте з радіацією та радіоактивними матеріалами, існують обмеження на кількість радіації, якої ви можете зазнати. Залежно від галузі, в якій ви працюєте, існують також запобіжні заходи, такі як захисне спорядження, маски, рукавички та фартухи зі свинцевою підкладкою.
У випадку аварійної радіаційної ситуації перше, що потрібно з’ясувати, – чи не опромінені ви. Це визначається за допомогою дозиметричних приладів і можливо якщо у вас присутні радіоактивні матеріали на вашому тілі або всередині нього. Що рекомендується, щоб не поширювати радіацію:

• швидко уникайте джерела опромінення;
• зніміть верхній одяг;
• помістіть його в поліетиленовий пакет;
• помийте всі відкриті частини тіла.

Внутрішнє забруднення радіацією може вимагати медичної допомоги.
Якщо ви зазнали впливу радіації, медичний персонал може оцінити вас на наявність променевої хвороби або отруєння за допомогою перевірки симптомів, аналізів крові або дозиметра на основі лічильника Гейгера, який може визначити місцезнаходження радіоактивних частинок. Залежно від тяжкості впливу існують різні види лікування. Знезараження — це перший крок, і це може бути все, що вам потрібно. Аналізи крові можуть призначатися щорічно, щоб перевірити наявність пізніх симптомів.
Існують також таблетки, які можна прийняти, щоб зменшити симптоми впливу. Можливо, ви чули про людей, які приймають таблетки йодиду калію у разі ядерної аварії. Ці таблетки запобігають концентрації радіоактивного йоду в щитовидній залозі. Важливо розуміти, що йодид калію не забезпечує захисту від прямої дії радіації або інших радіоактивних частинок, що знаходяться в повітрі. Берлінська блакитна — це тип барвника, який зв’язується з радіоактивними елементами, такими як цезій та талій. Це прискорить виведення з організму радіоактивних частинок, зменшивши кількість радіації, яку можуть поглинути ваші клітини. Діетилентріамінпентаоцтова кислота (DTPA) зв’язується з металом у радіоактивних елементах, таких як плутоній, америцій та кюрій. Радіоактивні частинки виводяться з організму із сечею, знову зменшуючи кількість радіації, що поглинається.

Норми радіаційної безпеки в Україні

1. НРБУ-97, ДДН 6.6.1-6.5. – 001-98. Київ, 1998.
2. Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки. ДСП 6.177-2005-09-02. Київ.2005.
3. Допустимі рівні радіонуклідів 137 Cs і 90 Sr у продуктах харчування та питній воді ДН 6.6.1.1-130-2006. Київ.2006. Затв. Наказом МОЗ України 03.05.2006 № 256
4. Гігієнічний норматив питомої активності радіонуклідів 137 Cs і 90 Sr у деревині та продукції з деревини. ГН 6.6.1-120-2005. Київ.2005
5. Державні санітарні правила та норми “Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів та проведення рентгенологічних процедур”. Затв. Наказом МОЗ України 04.06.2007 № 294
6. Державні санітарно-екологічні правила та норми з радіаційної безпеки під час проведення операцій з металобрухтом. ДСЕП:Н 6.6.1. -079/211.3.9.001-02. Київ, 2002.
7. Санітарні правила влаштування та експлуатації радіоізотопних приладів. № 1946-78.М.1980.
8. Санітарні правила роботи з джерелами рентгенівського випромінювання, що не використовується.. № 1960-70.М.1980.
9. Санітарні правила з радіоізотопної дефектоскопії. № 1171-74.М.1975.
10. Санітарні правила поводження з радіоактивними відходами (СПОР-85). СанПіН 12-129-11-3938-85. М.1986.
11. Правила ядерної та радіаційної безпеки під час перевезення радіоактивних матеріалів. Утв. Наказом Держкомрегулювання України від 3.05.01. № 18