Ялівець козацький: вирощування в саду, опис сортів

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 15 серпня 2023 Опубліковано: 19 лютого 2019 Перша редакція: 19 серпня 2017 🕒 15 хвилин 👀 37068 разів 💬 3 коментарі

• Посадка й догляд за ялівцем козацьким
• Ялівець козацький – опис
• Посадка ялівцю козацького
• Догляд за ялівцем козацьким
  • Як виростити ялівець козацький на ділянці
  • Пересадка ялівцю козацького
  • Хвороби і шкідники ялівцю козацького
  • Ялівець козацький Тамарісціфолія
  • Ялівець козацький Варієгата
  • Ялівець козацький Рокері Джем
  • Ялівець козацький Нана
  • Ялівець козацький Мас
  • Ялівець козацький Блю Дануб
  • Ялівець козацький Глаука
  • Ялівець козацький Аркадія
  • Ялівець козацький Бродмур
  • Ялівець козацький Баффело
  • Ялівець козацький Купрессіфолія
  • Ялівець козацький Еректа
  • Ялівець козацький Фастігіата
  • Ялівець козацький Феміна

  Ялівець козацький (лат. Juniperus sabina) – хвойний чагарник, найпоширеніший вид роду Ялівець родини Кипарисові. У дикій природі цей вид зустрічається в лісах і гаях степової зони, на піщаних дюнах і скелястих схилах Малої і Південно-східної Азії, Центральної Європи, Кавказу, Примор’я, Уралу й Сибіру.

  Посадка й догляд за ялівцем козацьким

  • Посадка: навесні, до початку сокоруху, або у вересні.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: добре дренований, легкий і пухкий, на ділянці з глибоким заляганням ґрунтових вод.
  • Полив: нечастий навіть у посуху: 2-3 рази за літо при витраті води від 10 до 30 л на рослину залежно від її розмірів і віку.
  • Вологість повітря: у спеку та посуху один раз на тиждень увечері рослину обприскують літеплою водою.
  • Підживлення: у квітні або травні – розчином Нітроамофоски або Кеміри-люкс.
  • Обрізування: санітарне прочищення або формувальне обрізування в міру необхідності проводять навесні або восени при температурі повітря в саду 4 ˚C.
  • Розмноження: насінням, відсадками, щепленням, живцями.
  • Шкідники: не вражають.
  • Хвороби: буре шютте, нектріоз кори гілок, біаторреловий рак, альтернаріоз, всихання гілок, фузаріоз і іржа.
  • Властивості: пагони рослини містять отруйну олію сабіноль.

  Ялівець козацький – опис

  Ялівець козацький є дводомним сланким чагарником заввишки до півтора метра, що швидко розростається й утворює щільні зарості. Іноді він росте у вигляді дерева з вигнутим стовбуром і червоно-коричневою корою, що відшаровується, сягаючи у висоту 4 м. Отруйні пагони рослини містять ефірну олію. Хвоя у ялівцю козацького двох типів: голкоподібна, м’яка, загострена, прямостояча, синювато-зелена, завдовжки 4-6 мм, із явною серединною жилкою на зростаючих у затінку пагонах молодих рослин і розташована на кшталт черепиці лускоподібна на дорослих ялівцях. При розтиранні хвоя цього виду, що зберігається три роки, видає характерний різкий запах.

  Шишкоягоди у рослини дрібні (5-7 мм), никлі, округло-овальні, буро-чорного кольору з сизим нальотом, найчастіше двонасінні. Насіння дозріває восени й навесні. Ялівець козацький світлолюбний, добре зносить посуху, не особливо вимогливий до складу ґрунту та стійкий до газів і диму. У культурі цей вид дуже давно.

  Посадка ялівцю козацького

  Виберіть для ялівцю сонячну ділянку з глибоким заляганням ґрунтових вод. Якщо ви посадите його в затінку, він виросте крихким і безформним. Майте на увазі, що саджанці з відкритою кореневою системою можна садити тільки в квітні або вересні, тоді як посадковий матеріал у контейнері можна висаджувати практично впродовж усього вегетаційного періоду. Однак найкращим часом для посадки ялівцю козацького є весна.

  Купуючи саджанці, слід уважно оглянути їхню хвою, і при виявленні найменших ознак захворювання чи ураження шкідниками від купівлі краще відмовитися. Не варто купувати саджанці з сухим або підгнилим корінням.

  Перед посадкою саджанці в контейнері слід рясно полити, щоби коріння наситилося вологою, а відкриті корені потрібно кілька годин потримати в воді, після чого обробити їх стимулятором коренеутворення. Під час посадки між саджанцями витримують відстань не менше півметра.

  Глибина посадкової ями залежить від розміру кореневої системи і земляної грудки саджанця. Ялівцю козацькому потрібен котлован, розмір якого перевищуватиме обсяг кореневої системи в 2-3 рази. Для заповнення ями приготуйте заздалегідь ґрунтову суміш із торфу (2 частини), дернової землі (1 частина) і піску (1 частина). У цю суміш бажано додати люсоване вапно або доломітове борошно, хоча для вапнування підійде і цементний пил, і вапняний пуф, і просто мелений вапняк. Приблизна витрата вапнуючого матеріалу – 80-100 г на яму розміром 50х50х60 см. На дно котловану укладають шар дренажного матеріалу завтовшки 15-20 см, потім шар ґрунтової суміші, на якому розташовують саджанець ялівцю таким чином, щоб після посадки його коренева шийка опинилася на 5-10 см вище рівня землі. Яму заповнюють ґрунтовою сумішшю, поверхню навколо саджанця утрамбовують і рясно поливають. Коли вода вбереться, в пристовбурні кола укладають шар торфу, соснової кори або компосту завтовшки 5-8 см.

  Догляд за ялівцем козацьким

  Як виростити ялівець козацький на ділянці

  Посадка ялівцю козацького та догляд за ним здійснюють відповідно до агротехніки хвойних рослин. Полив ялівцю потрібен тільки в посушливий час, та й то нечастий – усього 2-3 рази за літо. Витрата води – від 10 до 30 л на одну рослину. У спеку й посуху кущ бажано обприскувати один раз на тиждень у вечірній час. Ґрунт навколо молодих рослин неглибоко розпушують після поливання, водночас видаляючи бур’яни.

  У якості добрива ялівцю підійде Нітроамофоска, внесена в квітні або травні з розрахунку 30-40 г на м², або розчин 20 г Кеміри-люкс у 10 л води. На зиму теплолюбні сорти рослини мульчують торфом, листям або іншою органікою, навесні ж цю мульчу необхідно прибрати, щоб уникнути загнивання кореневої шийки.

  Пересадка ялівцю козацького

  Пересаджувати ялівець козацький краще в молодому віці, оскільки доросла рослина важко приживається на новому місці через те, що при викопуванні сильно травмується розросла коренева система. Пересаджують ялівець козацький напровесні, щойно зійде сніг, проте готувати кущ до пересадки потрібно як мінімум за півроку: рослину обкопують по периметру проекції крони, вертикально підрізаючи занадто довге коріння. Роблять це для того, щоб до пересадки кущ устиг сформувати компактну кореневу систему в обмеженій вами ділянці й пережив пересадку не так болісно.

  Яму на новому місці готують у тому ж порядку, що і для первинної посадки, враховуючи розміри кореневої системи куща. Пересаджують тільки здорові рослини, без ознак будь-яких захворювань. Перш ніж викопати ялівець, пов’яжіть на одну зі спрямованих на північ гілок стрічку, тому що при пересадці необхідно зберігати орієнтацію «північ-південь». Перед пересадкою саджанець обкопують якнайглибше, щоби зберегти якомога більше коренів. Викопаний кущ перевалюють на великий шматок щільного поліетилену й обробляють його кореневу систему стимулятором коренеутворення, після чого перетягують рослину до місця посадки, поміщають його в котлован і заповнюють порожнини заздалегідь підготовленою ґрунтовою сумішшю. Поверхню навколо куща старанно притоптують, потім роблять по периметру посадкової ями бортик і вливають під кущ два відра води. Коли вода вбереться, пристовбурні кола заповнюють перегноєм із-під ялівцю або лісовою підстилкою, а по краях ями на рівній відстані один від одного глибоко вбивають три міцні кілочки з нахилом від саджанця і підв’язують до них кущ.

  Крону ялівцю козацького обробляють розчинами фунгіциду доти, доки рослина не приживеться. Зробіть по периметру пристовбурного кола канавку та двічі на тиждень виливайте в неї по відру води: вода не повинна потрапляти ні на хвою, ні на стовбур рослини. У якості добрива застосовують розчин Епіну по листю, в спеку ялівець прикривають від палючого сонця мішковиною, а вечорами обприскують крону водою.

  Хвороби і шкідники ялівцю козацького

  Ялівець, як жодна інша рослина, схильний до ураження іржею, тому не саджайте його близько від яблунь, груш та інших представників родини Розові. Ознакою іржі є утворення на пагонах рослини маленьких, розміром у півсантиметра, утворень рудого кольору, що нагадують трутовики. Якщо ви помітили такі нарости, пагін потрібно негайно видалити, обрізавши його нижче ураженої ділянки на кілька сантиметрів. Після цього потрібно обробити рослину розчином фунгіциду. З метою профілактики обробку ялівцю препаратом Топаз або іншим фунгіцидом подібної дії здійснюють із середини липня до середини вересня кожні два тижні.

  Вражає ялівець і грибкове захворювання фузаріоз, або трахеомікозне в’янення, що викликає загнивання кореневої системи. Грибниця проникає в корені рослини й заповнює їх, у результаті чого коріння буріє, надходження поживних речовин у крону припиняється, хвоя жовтіє, починаючи з нижніх пагонів, червоніє й опадає, а сам кущ усихає. Найбільше від трахеомікозу потерпають молоді рослини. Виявити це захворювання на ранній стадії важко тому, що воно перебігає в прихованій формі, а коли ураження виявляється, вживати заходів, як правило, вже пізно. При перших же симптомах в’янення потрібно знезаразити ґрунт, у якому росте ялівець, розчином Фітоспоріну-М, Аліріну-Б або Гамаїра. У якості профілактики та для викорінення інфекції використовують обробки рослини й пролив ґрунту розчином Фундазолу. Рослини, які не можна врятувати, викорчовують і спалюють, а ґрунт, в якому вони росли, проливають фунгіцидом.

  Буре шуте розвивається на ялівці козацькому взимку, а навесні ви раптом виявляєте на звільнених від снігу гілках жовту й коричневу хвою, обплутану павутинистою грибницею сірого кольору, яка з часом стає чорно-бурою і клейкою. Тонкі гілки відмирають, але брудно-бура хвоя довго не опадає. Треба якомога швидше видалити з рослини уражені ділянки й обробити кущ одновідсотковою бордоською рідиною, препаратами ХОМ або Абіга-Пік. Найімовірніше, однією обробкою проблеми не вирішити: доведеться через тиждень-два проводити повторне обприскування, а може, й не одне.

  Всихання гілок ялівцю викликають кілька видів грибків. Недуга проявляється всиханням кори й утворенням на ній бурих і чорних плодових тіл, потім ялівець козацький жовтіє і всихає. Сприяє розвитку захворювання загущеність посадок. Необхідно видалити хворі гілки, а зрізи й рани на корі обробити одновідсотковим мідним купоросом із подальшим замазуванням їх садовим варом, пастою Ранет або олійною фарбою на оліфі. Рослинні залишки необхідно спалювати, а навесні й восени проводити профілактичні обробки ялівцю козацького та ґрунту під ним одновідсотковою бордоською сумішшю або препаратами ХОМ і Абіга-Пік.

  Альтернаріоз ялівцю козацького можна визначити за побурілою хвоєю й утворенням на ній чорного оксамитуватого нальоту. Хвоя опадає, гілки сохнуть.

  Біатореловий рак уражає ялівець козацький при механічному пошкодженні гілок. Гриб проникає в тканини кори, від чого вона буріє, сохне й дає тріщини, потім на деревині утворюються поздовжні виразки, і вона поступово відмирає. Хвоя на ялівці жовтіє й сохне.

  Нектріоз кори гілок визначають по утворенню на ураженій корі безлічі подушечок червоно-цегляного кольору діаметром до 2 мм, що поступово темніють і засихають. Розвиток захворювання викликає відмирання кори, пожовтіння й опадання хвої та всихання всієї рослини.

  Способи боротьби з альтернаріозом, біатореловим раком і нектріозом ті самі, що і з всиханням гілок.

  Що стосується шкідників, то вони отруйний ялівець не турбують.

  Обрізування ялівцю козацького

  Стрижка ялівцю козацького має проводитися з максимальною обережністю, оскільки його пагони містять отруйну олію сабіноль. Випадків зі смертельними наслідками не спостерігалося, але свербіж і біль у районі отриманих під час обрізування подряпин можуть турбувати вас дуже довго.

  Загалом цей вид ялівцю потребує лише санітарного прочищення – видалення сухих, підморожених, пошкоджених, хворих або загущующих пагонів і гілок. До формуючого обрізування вдаються, щоб змінити напрямок росту гілок, призупинити їхнє зростання або з метою надати якоїсь особливої форми. Коли і як обрізати ялівець козацький? Краще це робити навесні або восени, коли середньодобова температура становить 4 ºC. За умови, що щорічний приріст рослини не перевищує 10 см, вкорочувати пагони можна лише на 2 см. Але набагато ефективніше й безпечніше не обрізати, а вискубувати кінчики пагонів: таким чином ви підсилюєте розгалуження крони, і кущ стане пишнішим.

  Розмноження ялівцю козацького

  Розмножується ялівець козацький насінням і вегетативно: відсадками, живцями й щепленням. До насіннєвого способу розмноження вдаються рідко, оскільки посівний матеріал вимагає спеціальної попередньої обробки. Але з тим, хто хоче знати, як розмножити ялівець козацький насінням, ми готові поділитися інформацією: насіння витягають із шишкоягід, очищають, занурюють на 10 хвилин у розчин сірчаної кислоти, після чого промивають від неї і піддають природній або штучній стратифікації. Найкраще посіяти насіння в ящики із землею восени, винести їх у сад і закопати в сніг на 4-5 місяців, а навесні, дочекавшись сходів, пересадити їх у ґрунт.

  Живцювання є універсальним, але не найуспішнішим способом розмноження для всіх видів і сортових форм ялівцю. Найкращим часом для живцювання вважається весна. Заготовляють живці в похмуру погоду. Як живці використовують верхню частину напівздеревілих пагонів, і дуже важливо, щоб ці пагони не росли в вертикальному напрямку. Відокремлюють живець гострим ножем, залишаючи на ньому п’яту – частина гілки або пагона, від якої відріс живець. На п’яті має бути шматочок деревини. Живці звільняють від гілочок і хвої на висоту 3-4 см від п’яти, відразу ж висаджують їх у пухкий, водопроникний субстрат, що складається з рівних частин ріні й торфу, і поливають субстрат Гуматом натрію або гетероауксину, щоб прискорити утворення на живцях корінців. За посуд використовують дерев’яні ящики з дренажними отворами. Живці занурюють у ґрунт на 3 см і під нахилом 60º. Утримують живці в теплиці при високій вологості повітря. До початку розпускання бруньок температура утримання має бути в межах 16-19 ºC, а щойно бруньки розкриються, її підвищують до 23-26 ºC. Бережіть живці від прямих сонячних променів, регулярно поливайте їх і обприскуйте не менше 5 разів на день. Укорінення живців відбувається за 50-90 днів, але не поспішайте пересаджувати їх, оскільки перші корінці дуже слабкі й легко пошкоджуються. Залиште саджанці в теплиці до наступної весни, щоб їхня коренева система розвинулась і зміцніла.

  Ялівець козацький сланкий легко розмножується відсадками, причому робити це можна впродовж усього вегетаційного періоду. Використовуйте для вкорінення тільки гілочки, що визріли, але ще не здерев’яніли. Спочатку потрібно підготувати ґрунт навколо куща: скопати, додавши кислого торфу й річкового піску, і зволожити. Гілки очищають від хвої на висоту 10-20 см від основи, притискають очищену частину до землі й закріплюють у такому положенні. Час від часу пришпилену ділянку гілки потрібно підгортати, в той же час верхівка пагона має залишатися над поверхнею. Вкорінюється відсадок від 6 до 12 місяців. Коли на ньому утворяться і зміцніють нові пагони, його відділяють і пересаджують на нове місце.

  Особливо цінні сорти ялівцю козацького розмножують щепленням: на сіянець ялівцю звичайного прищеплюють сортовий живець. Зрізаний сортовий живець щільно притискають до підщепи й обв’язують місце з’єднання прозорою еластичною стрічкою. Але частіше садівники використовують спосіб укорінення відсадків або живцювання, оскільки щепи до підщепи приживаються нечасто.

  Сорти ялівцю козацького

  Ялівець козацький Тамарісціфолія

  або Тамаріс – низькорослий чагарник заввишки до 1 м із декоративною вічнозеленою кроною завширшки до 2 м, із висхідними або розпростертими гілками, покритими переважно голкоподібною сизою хвоєю, зібраною в волоті по 3 тупозагострені, злегка зігнуті, з білою смужкою зверху голки. У культурі цей ялівець, відомий із 1730 року, може жити до 30 років.

  Ялівець козацький Варієгата

  сягає у висоту 1 м при діаметрі крони 2,5 м. Росте він повільніше, ніж основний вид. У нього розпластані пагони з вигнутими верхівками, у лусковидної хвої біло-строкате забарвлення.

  Ялівець козацький Рокері Джем

  є карликовою формою виду заввишки до 50 см, при цьому діаметр крони у рослини сягає від 2 до 3,5 м. Кора у Рокері Джем червонувато-сіра, пагони темно-зелені, хвоя синьо-зелена, колюча, голчаста й луската. Зростає цей ялівець повільно, живе довго, вирізняється високою зимостійкістю.

  Ялівець козацький Нана

  – чоловіча карликова форма заввишки до 80 см із короткими пагонами й щільно притиснутими гілочками. Хвоя у рослини темно-зелена, переважно лускоподібна. Форма вирізняється високою жаро- і посухостійкістю.

  Ялівець козацький Мас

  – ця форма виглядає як чоловіча рослина, але на дуже старих екземплярах можна виявити плоди. Висота Маса не більше 2 м, але діаметр крони може сягати 7-8 м. Кора у рослини червонувато-сіра, хвоя колюча, переважно голчаста, зверху сизувата, знизу зелена. Узимку хвоя набуває пурпурового нальоту. Зростає ця форма швидко: річний приріст у висоту становить 10, а в ширину 20 см. Рослина вирізняється довговічністю і морозостійкістю.

  Ялівець козацький Блю Дануб

  – декоративна форма австрійської селекції, отримана в 1961 році: широка й низька рослина з загнутими верхівками гілок. Хвоя частіше лускоподібна, але всередині рослини – голчаста, світло-сизо-блакитна.

  Ялівець козацький Глаука

  – розлогий чагарник заввишки не більше 1 м, а завширшки до 2 м, із лускатою і голкоподібною синьо-зеленою хвоєю, яка взимку набуває рудо-зеленого забарвлення. Шишкоягоди у цієї форми синюватого відтінку.

  Ялівець козацький Аркадія

  – горизонтальний чагарник заввишки всього 40 см, а завширшки понад півтора метра, з м’якою, довгою і яскравою світло-зеленою хвоєю. Пагони у рослини розташовані майже горизонтально. Форма вирізняється високою зимостійкістю.

  Ялівець козацький Бродмур

  – чоловіча форма, схожа на Тамаріс, але з більш сильними й ніжними пагонами з дрібними сіро-блакитними голками. Крона плоска, завширшки до 3,5 м, але зі склепінчастою серединою.

  Ялівець козацький Баффело

  – теж подібна до Тамарісціфолії форма, але ширша та нижча, зі світло-зеленою хвоєю. Баффело вирізняється винятковою зимостійкістю.

  Ялівець козацький Купрессіфолія

  – жіноча форма, що є низькорослим сланким чагарником заввишки до півметра з широкою кроною, розпростертими пагонами, блакитно-зеленою хвоєю, частіше лускатою, притиснутою, але всередині нижньої частини крони можна виявити й голки. Ця зимостійка рослина рясно плодоносить. У культурі вона відома з 1789 року.

  Ялівець козацький Еректа

  сягає у висоту 2 м. Його косо висхідні гілки утворюють пірамідальну крону. Хвоя у рослини темно-зелена, переважно лусковидна. Еректа вирізняється жаростійкістю й добре зносить сухе повітря. Виведено цю форму в Голландії в 1891 році.

  Ялівець козацький Фастігіата

  – рослина з вузькоколоноподібною кроною заввишки 5-6, а іноді й 8 м. Хвоя у неї зелена, переважно лускоподібна.

  Ялівець козацький Феміна

  – жіноча форма заввишки до 1,5 м при діаметрі крони 4-5 м, з червонувато-сірою корою і темно-зеленими пагонами. Хвоя щільна, темно-зелена, переважно луската, отруйна, з неприємним запахом. Зростає Феміна довго, але вирізняється морозостійкістю й довговічністю.

  Ялівець козацький у ландшафтному дизайні

  Завдяки своїй високій декоративності, посухостійкості й морозостійкості цей вид ялівцю широко використовують при складанні ландшафтних композицій, у садово-паркових посадках, для декорування схилів і кам’янистих гірок. Прекрасно виглядає ялівець козацький у сольних і групових посадках на газонах або узліссях. Вирощують його і як ґрунтопокривну рослину, і як солітер на тлі більш рослих дерев.

  Ідеально вписується ялівець козацький у скандинавський стиль, виражено грубуватий, що передбачає відкриті скелясті простори, лаконічну стриманість і різкі лінії. Сорти ялівцю з жовто-зеленою хвоєю гармоніюють із мохами, лишайниками, карликовими чагарниками інших порід і вересу.

  Рослі сорти ялівцю козацького з кроною правильної форми й стриманого блакитно-сріблястого або зеленувато-сизого забарвлення використовують при оформленні ландшафтних композицій у манірному англійському стилі.

  Знайде своє місце ялівець і в японському садку: його сорти суворої форми підкреслять яскраві фарби та специфіку східного стилю. Їх висаджують поблизу кам’янистих острівців поруч із вересом жовтого, червоного, помаранчевого, блакитного або білого забарвлення.

  При всій своїй декоративності сад, де ростуть тільки ялівці, дещо одноманітний, але в поєднанні з листяними чагарниками, деревами й багаторічними квітами він буде прекрасний. Відповідним фоном для ялівцю козацького може послугувати газон або мальовнича купа з каменів, а зростаючі поруч вереси й барбариси стануть яскравим тлом для його шляхетної краси. На березі водойми або струмка привабливість ялівцю підкреслять помаранчеві або жовті спіреї. Якщо ж ви хочете оформити галявину поряд зі спорудою, то найкращими сусідами для ялівцю козацького можуть стати інші хвойні рослини – низькорослі ялини, плакучі модрини або гірські сосни.

  Не поєднуються з ялівцем великолисті багаторічні дерева й великі садові квіти.

  Чим підгодувати ялівець восени, коли краще удобрювати. Посадка і догляд

  Ялівець – декоративна вічнозелена рослина. Вимовляє в будь-якому ґрунті залежно від сорту: деяким потрібне лужне середовище, інші віддають перевагу кислим грунтам. Перед купівлею саджанця необхідно уточнити інформацію про те, який сорт краще посадити на ділянці, щоб прижився.

  • Посадка молодої рослини
  • Спосіб посадки
  • Поживні суміші для ялівцю
  • Мінеральні добрива для хвойних
  • Чим підгодувати ялівцю
  • Чим підгодувати ялівець влітку, восени і навесні: які елементи йому необхідні
  • Чим підгодувати ялівець для росту. Види підгодівель
  • Органічні добрива
  • Мінеральні добрива
  • Комплексні добрива
  • Чим підгодувати ялівцю – народні кошти
  • Мульчування
  • Компісне добриво
  • Як правильно робити добриво
  • Як уникнути поширених помилок при внесенні підгодівель

  Рослина добре пристосовується до місцевих умов, не потребує особливого догляду. Але головне завдання садівника – зберегти хвою зеленою і пишною. Саме за зовнішнім виглядом зелені визначають, наскільки ялівцю підходять умови.

  Правила агротехніки хвойних рослин багато в чому схожі: всі вони люблять полив дощуванням, але не переносять застою вологи в ґрунті. Підживлення дорослих рослин проводиться рідко, молодим рослинам необхідно більше поживних речовин, тому перші 3 – 4 роки їх удобрюють кілька разів за сезон.

  Посадка молодої рослини

  Саджанці купують у розплідниках або викопують у лісі.

  Але краще приживається та рослина, яка зростала в спеціальних умовах. Взяті з лісу, довше вкорінюються і перший час погано виглядають. Відбувається це тому, що різко змінюється тип ґрунту, спосіб харчування, а також освітлення. Якщо рослина звикла до затінення, то яскраве сонячне світло може пошкодити крону, і вона пожовкає.

  Лісові рослини не звикли до рясних підживлень і тут потрібно вгадати з кількістю добрив для ялівцю.

  Спосіб посадки

  При посадці слід приділити увагу наступним моментам:

  • Викопують рослину разом з грудкою землі, діаметр якої не менше 50 см. Щоб коріння ялівцю не висохли, землю зволожують і обертають плівкою. Потрібно взяти трохи лісової підстилки, щоб додати в яму при посадці, а також замульчувати грунт навколо стовбура. Знадобиться мох, який укладають у пристовбурному колі.
  • Якщо ґрунт важкий, то в яму додають торф, пісок або хвойні голки. Розмір ями роблять в 2 – 3 рази більше кома землі.
  • Після посадки ялівець рясно поливають і мульчують ґрунт, щоб створити корінню сприятливі умови. Підійдуть різні препарати, які стимулюють зростання коріння.
  • Щоб житлове дерево краще прижилося, роблять групові посадки, тому рекомендується купувати відразу 3 – 4 кущі.

  Якщо рослину садять ближче до осені, необхідно внести добрива для ялівцю, щоб захистити коріння від промерзання. Коренева система у декоративних хвойних рослин поверхнева і без достатнього харчування легко пошкоджується при низьких температурах.

  Поживні суміші для ялівцю

  Чим удобрювати ялівцю, можна знайти на присадибній ділянці. Це може бути перегною, який полежав у бурті 1,5 – 2 роки. Не можна використовувати свіжий гній, в якому багато вільного аміаку.

  Надлишок азоту погано позначається на стані хвої. Вона жовтіє і сохне, а разом з нею і гілки. Перегний бажано додавати при посадці. І наступні 3 роки добрива не використовувати. За винятком випадків, коли хвойник росте на піщаному ґрунті.

  Компост, чим удобрюють ялівець восени, використовують раз на 3 роки для дорослих рослин. Його перекопують з верхнім шаром ґрунту над корінням. Після чого поливають і мульчують. Молодим деревцям можна додавати компост частіше – 1 раз на рік навесні, щоб прискорити зріст і набір зеленої маси.

  Відео: Догляд за ялівцем

  Деревна зола – популярна речовина, чим підгодовують ялівець восени. Воно містить калій і фосфор у великій кількості, а також мікроелементи: магній, цинк, залізо, бір, кальцій. Щоб не витрачатися на спеціальні добавки, один раз на рік необхідно робити розчин золи і поливати куст. 300 г речовини додають на відро води і наполягають. У такому вигляді добриво швидше засвоюється. Зола має лужну реакцію і знижує кислотність на ділянці, де посаджений ялівець.

  Для заповнення запасів гумуса застосовують сидерати. Їх складають у бочку і заливають водою. Коли почнуть бродити, поливають ґрунт отриманою рідиною, а рослинні залишки викладають навколо чагарників, прикриваючи зверху шаром кори. Це необхідно, щоб створити затемнення.

  Ґрунтові бактерії переробляють органіку в темряві, під променями сонця мікроорганізми гинуть. Мульча перешкоджає висиханню верхнього шару ґрунту і вивітрювання поживних речовин.

  Мінеральні добрива для хвойних

  Мінеральні комплекси використовують навесні і восени. У магазинах продаються спеціальні композиції, де кількість азоту суворо обмежена. Він потрібен рослинам для приросту хвої, але надлишок може погубити рослину. На квадратний метр потрібно близько 30 г комплексного добрива, що містить азот, калій і фосфор.

  Можна зробити комбіноване добриво для підживлення ялівцю восени самостійно. Для цього потрібен суперфосфат і сульфат калію. 40 г і 30 г відповідно на квадратний метр. Гранули розчиняють у воді і поливають кореневу зону.

  Якщо рослина любить лужні або слабокислі ґрунти, то застосовують розкислювачі:

  Вносять дані речовини за інструкцією. Дозування не можна перевищувати, тому що це призводить до різкої зміни pH, що може порушити харчування коріння. Деякі речовини розчиняються і засвоюються в слабокислому середовищі.

  Наприклад – фосфоритне борошно. У лужному середовищі фосфати утворюють з ґрунтом важкорозчинні речовини, які недоступні корінню. Без фосфору не буде приросту нових гілок і калій не засвоїться.

  Назви добрив для ялівцю можуть збігатися з назвами для хвойних, тому при купівлі сумішей потрібно уточнювати, чи підходить дана суміш для конкретного виду рослин. Більше уваги слід приділяти сорту ялівцю і хімічному складу ґрунту, де йому належить рости. Залежно від цього підбирати добрива або складати їх самостійно.

  Кілька разів за сезон хвойні рослини оглядають на предмет появи шкідників: тлі, пілільника, щитівки. З грибкових інфекцій ялівець більш розташований до іржі, тому при перших ознаках пошкоджені гілки видаляють, а рослину обприскують хімікатами. Не рекомендується садити ялівцеві кущі поблизу фруктових дерев, оскільки іржа швидко перебирається на них і псує плоди.

  Сподобалася стаття? Поділися з друзями:

  Здравия, дорогие читатели. Я – творець проекту «Удобрения.NET». Радий бачити кожного з вас на його сторінках. Сподіваюся, інформація зі статті була корисною. Завжди відкритий для спілкування – зауваження, пропозиції, що ще хочете бачити на сайті, і навіть критику, можна написати мені ВКонтакте, Instagram або Facebook (круглі іконки нижче). Всім миру і щастя!?

  Вам також буде цікаво почитати:

  Чим підгодувати ялівцю

  Ялівець являє собою досить невибагливу культуру, що не вимагає особливих зусиль по догляду за нею. Постійних підживлень він не потребує і може успішно зростати в досить несприятливих умовах. Однак, вирощуючи ялівець в саду, не завадить зрідка підгодовувати його, щоб забезпечити рівномірний розвиток і незмінно здоровий і привабливий вид цієї вічнозеленої рослини. Досить двічі протягом сезону внести добрива, щоб хвойний чагарник отримав всі необхідні для його зростання корисні речовини. У цій статті піде мова про те, чим підгодувати ялівцю і як правильно це робити.

  Чим підгодувати ялівець влітку, восени і навесні: які елементи йому необхідні

  чим підгодувати ялівцю

  У процесі свого зростання і розвитку, на різних етапах і в різні періоди річного циклу ялівець відчуває потребу в різних корисних елементах.

  1. У весняний час кущі ялівцю особливо чутливі до нестачі азоту і потребують його додаткового внесення в ґрунт. До кінця зими рослини зазвичай виснажені. Їхні внутрішні процеси загальмовані, рух соків і зростання нових втечі припинені. Для пробудження і активного зростання необхідна енергія, яку і дають азот підживлення.
  2. У літній період рослині важливо в повному обсязі отримувати такі речовини як цинк, залізо, марганець, калій, фосфор, мідь. Всі вони сприяють збереженню привабливого зовнішнього вигляду ялівцевих кущів, завдяки наданню хвої чагарнику насиченого зеленого відтінку. Крім того, перераховані елементи зміцнюють рослину і допомагають їй протистояти несприятливим умовам зовнішнього середовища.
  3. Метою осінніх підживлень є насичення ялівцю поживними речовинами, які повинні допомогти йому пережити зиму. Важливо виключити з комплексних добрив
     азот, оскільки він сприяє освіті та зростанню молодих втечі. За час, що залишився до приходу морозів, вони не встигнуть зміцніти і одревісніти, тому з великою ймовірністю замерзнуть і загинуть взимку. В осінніх підживленнях обов’язково повинен міститися магній. Цей елемент допоможе зберегти верхівку куща зеленою і не дасть їй пожовтіти.

  Чим підгодувати ялівець для росту. Види підгодівель

  чим підгодувати ялівцю

  Добрива, придатні для харчування ялівців, можна розділити на 3 групи: органіку, мінеральні та комплексні підживлення. Нижче буде більш детально розказано про кожен різновид добрив.

  Органічні добрива

  Органічні підживлення можна вносити вже на стадії висадки саджанців у відкритий грунт. Поживна суміш вноситься в посадкову ямку до того, як туди буде поміщений молодий ялівельовий куст.

  Ґрунтуйтеся для успішної адаптації саджанця повинна складатися з рівних частин перегну, торфу і дерну. Аналогічною за складом сумішшю можна підгодовувати ялівець протягом усього вегетаційного періоду.

  Зі списку органічних добрив, придатних для харчування ялівцю, слід виключити пташиний послід і настій коров’яка. Ці речовини негативно впливають на кореневу систему хвойних чагарників, завдаючи їм опіків, що в подальшому може призвести до загибелі рослини.

  Різні підживлення на основі гною рекомендується вносити тільки у весняний період. Оскільки азот, що міститься в них, сприяє нарощуванню потужної зеленої маси, що для хвойних рослин практично марно.

  А ось біогумус відноситься до тих добрив, які ялівці люблять і на присутність яких у ґрунті чутливо реагують. Водні розчини на основі цієї речовини сприятливо впливають на процес фотосинтезу в рослинах. Що зміцнює кореневу систему ялівцю і стимулює її зростання.

  В цілому, органічні підживлення оптимально вносити у вигляді водних розчинів. У рідкому вигляді вони швидко засвоюються корінням ялівельових кущів. Якщо робити добриво
  в сухому вигляді, такого ефекту досягти не вдасться. Оскільки сонячні промені і високі температури роблять руйнуючу дію на корисні речовини, що містяться в органіці.

  Мінеральні добрива

  Мінерали також відіграють важливу роль у розвитку ялівцю. Першу підживлення мінеральними добривами рекомендується проводити навесні, при посадці саджанця у відкритий грунт.

  У кожну посадкову ямку слід внести близько 0,2-0,3 кг азотно-фосфорно-калійного добрива, званого також нітроамофоскою. Отриманого обсягу мінеральних елементів молодому ялівцевому кущу повинно вистачити на цілий рік.

  Весняне підживлення дорослих рослин передбачає менший обсяг мінеральних добрив – всього 40 г на кожен куст.

  Регулярні підживлення потребують тих можжевелових кущів, які ростуть на бідних грунтах. Частота та обсяг внесення мінеральних добрив у цьому випадку регулюється станом ялівцю, за яким і визначається його потреба в поживних речовинах.

  В осінній час частим явищем буває побажання верхівки можжевелових кущів. Таким чином рослини реагують на дефіцит магнію. Виправити ситуацію можна внесенням підгодівель з високим вмістом цього елемента. Дана процедура дозволить забезпечити ялівець необхідним для зимівлі запасом корисних речовин.

  Комплексні добрива

  У пошуках відповіді на питання, чим підгодувати ялівцю, багато хто приходить до рішення використовувати комплексні добрива.

  Гідність готових комплексних препаратів полягає в їх профілактичній і захисній функції. Внесення таких підживлень не тільки живить ялівцеві кущі, а й сприяє їх стійкості до грибкових захворювань і атак шкідливих комах. Нижче наведено список найбільш ефективних комплексних добрив.

  • «Хвоїнка» включає в себе велику кількість азоту (близько 13% від загального обсягу) і тому ідеально підходить для весняних підживлень на стадії бурхливого зростання молодих втечі. Використовується в рідкому вигляді для поливу ялівцевих посадок. Для приготування розчину достатньо розвести 20 г суміші в 20 л води.
  • Склад комплексного добрива «Кемира» включає в себе всі основні поживні елементи, представлені в однакових частках. Використання цієї підживлення сприятливо позначається на якості ґрунту. Тому її рекомендується вносити при посадці саджанців, а також у фазі активної вегетації. У посадкову яму вноситься 40 г суміші. При наступних процедурах витрата «Кемири» на 1 куст становить в середньому 60 г.
  • Добриво «Родюче» багате на азот і тому сприяє активному зростанню нових втечі. У весняний час його слід вносити в посадкову ямку до приміщення в неї саджанця з розрахунку 0,1-0,2 кг на 1 яму. На стадії активного зростання добриво вноситься шляхом поливу, для чого в 10 л води потрібно розчинити 30 г добрива.
  • Спеціальне підживлення для хвойних культур «Зелена голка» включає до свого складу велику частку сірки і магнію. Ці речовини сприяють збереженню кольору хвої і надання їй насиченого відтінку. При пожовкненні верхівки ялівцевих кущів показано внесення «Зеленої голки» з розрахунку 50 г добрива в гранулах на 1 ялівцевий куст.

  Чим підгодувати ялівцю – народні кошти

  У народі точно знають, чим підгодувати ялівцю, якщо немає бажання використовувати препарати. Підгодовувати ялівцю можна не тільки готовими сумішами, а й тим, що знайдеться під рукою. Достатньо знати кілька рецептів приготування домашніх підживлень для хвойних чагарників.

  Мульчування

  Одним із способів поліпшення якості ґрунту в пристовбурному колі ялівцю є його мульчування. Шар мульчі виконує декілька функцій:

  • забезпечує необхідний кислотно-лужний рівень у ґрунті;
  • сприяє збереженню в ґрунті корисних речовин, перешкоджаючи їх вимиванню та вивітрювання;
  • створює сприятливі умови в ґрунті для розвитку і розмноження корисної мікрофлори;
  • запобігає проростанню сорних трав, що віднімають вологу і корисні речовини у кореневої системи ялівцю.

  Приготувати суміш для мульчування дуже просто. Як правило, до її складу входять перегний, а також подрібнена солома і сіно. Товщина шару мульчі в пристовбурному колі становить в середньому 10 см. Заміну його проводять щоразу після процедури прополювання та розпушування ділянки з ялівцями.

  Зимовий шар мульчі рекомендується відсунути від стовбура ялівцю, щоб не створювати сприятливе середовище для розвитку грибкових захворювань і гнилісних процесів.

  Компісне добриво

  Гарне добриво виходить з компоста, який ґрунтовно перепрів. Основу його традиційно складають висушена трава та відходи харчового походження. Добриво
  закладається в пристовбурне коло ялівцевого куща, товщина шару становить близько 10 см.

  Як правильно робити добриво

  Перше внесення поживних речовин збігається з моментом висадки саджанця ялівцевого куща у відкритий ґрунт. Добрива вносяться в посадкову ямку і їх вистачає на досить тривалий період.

  Наступну процедуру внесення добрив можна проводити тільки на другий рік життя після висадження саджанця. Дорослі рослини не потребують частого внесення добрив. Досить підгодовувати їх один раз на три роки.

  Зрозуміло, якщо ялівець демонструє ознаки нестачі того чи іншого елемента, необхідно заповнити його дефіцит, внісши відповідну підгодівлю. Ознаками недостатнього харчування є уповільнені темпи зростання кущів, тьмяний колір хвої, помітна слабкість нових втечі. У цьому випадку показано внесення поживних сумішей за такою схемою:

  1. Ідеальний час для внесення добрив – проміжок між першими ознаками набухання нирок і їх повним розкриттям. Як правило, цей період припадає на кінець квітня-початок червня.
  2. Вносити добрива слід в область пристовбурного кола ялівцевого куща, на відстані 15 см від стовбура.
  3. Заглиблення поживних сумішей становить близько 10 см.
  4. Проміжок між процедурами внесення підживлень становить від 4 до 5 тижнів.
  5. Дана процедура вимагає суворого дотримання інструкцій.
  6. Перед внесенням підживлень і відразу після цього ґрунт навколо ялівцю слід рясно зволожити.

  Як уникнути поширених помилок при внесенні підгодівель

  Вибираючи добрива для харчування ялівцю, необхідно враховувати ряд важливих моментів, які можуть призвести до серйозних помилок у догляді за хвойним чагарниками:

  • Корисні речовини необхідно вибирати, виходячи зі складу ґрунту, а також з вимог тієї чи іншої культури. Помилковий вибір підживлення загрожує зміною рівня кислотності ґрунту, що неодмінно позначиться на стані рослин.
  • Дотримання рекомендованих дозувань при внесенні добрив життєво важливе, оскільки надлишкова концентрація активних речовин може призвести до опіків кореневої
    системи рослин.
  • Важливо дотримуватися певної послідовності процедур щодо внесення добрив, а також необхідних інтервалів між ними. В іншому випадку в ґрунті утворюється
    надлишок того чи іншого елементу, що негативно позначається на якості ґрунтів і на стані рослин.

  Сосна, ялиця, ялівець, туя – посадка і догляд восени

  Хвойні дерева і чагарники ефектно прикрашають ділянку, причому на відміну від листопадних культур, вони прекрасні навіть взимку, коли інші рослини або приховує сніг, або вони втрачають свою привабливість. Термін життя хвойників обчислюється століттями. Більшість рослин перші кілька років розвиваються повільно, і лише потім набирають силу, починають активно рости. Щоб саджанці якомога швидше перетворилися на повноцінні об’єкти ландшафтного дизайну, їм потрібно створити оптимальні умови для росту.

  Терміни посадки

  Саджанці хвойних культур із закритою кореневою системою добре приживаються упродовж всього теплого періоду року. Їх висаджують навіть влітку, але тут є певні обмеження: в сухі спекотні дні від посадки слід відмовитися. Краще дочекатися, коли нічні температури будуть становити 5-10 градусів, а вдень – не вище 20 градусів. Зазвичай така погода стоїть наприкінці серпня – у вересні. Хвойникам потрібно багато часу на вкорінення, тому посадка має завершитися мінімум за місяць до настання морозів. Якщо саджанці куплені пізніше – не обійтися без надійного укриття і підгортання коренів. Безпосередньо перед настанням морозів від посадки варто зовсім відмовитися, саджанці прикопують на тимчасовому місці в похилому положенні, зверху укривають товстим шаром сухого листя, торфу або тирси, поверх встановлюють парник.

  Туя: посадка і догляд

  Туя може рости у півтіні й навіть у тіні, але в таких умовах її крона стає пухкою, пагони тягнуться до сонця, декоративні якості знижуються. Саме тому для неї вибирають сонячну ділянку. До ґрунту рослина невибаглива, але внесення органіки при посадці робить хвою яскравішою. Розмір посадкової ями 70 х 70 х 60 см. На важкій глинистій землі яму потрібно збільшити до 90 х 90 см. Для заповнення лунки найкраще підійде ґрунтосуміш з 2 частин листової землі, однієї частини перегною, однієї частини верхового торфу або компосту з додаванням двох відер піску, 0,5 кг золи й 100 грамів суперфосфату. Яма заповнюється так, щоб залишилися бортики 3-5 см для зручності поливу. Посадка туї восени гарантує гарну приживлюваність, забезпечує активне зростання вже наступної весни.

  Сосна: посадка і догляд

  Сосна прекрасно росте в найнесприятливіших умовах, мириться з недоліком поливу і сонячного освітлення. На затінених ділянках вона виростає високою, з рівним прямим стовбуром. На сонячних галявинах, які продуваються вітрами, дерево стає кремезним, а його крона – розлогою. Близьке залягання ґрунтових вод може погубити культуру. Сосна не потребує великої кількості поживних речовин. Для посадки достатньо ями розміром 60 х 60 х 60 см, на дно якої укладений дренаж шаром до 10 см, зверху 1-2 відра компосту, вище – супісок з додаванням комплексного мінерального добрива. Саме на піщаних ґрунтах це дерево росте найкраще. Мульчувати поверхню землі бажано сухою хвоєю або верховим торфом. За її вологістю потрібно стежити аж до настання морозів.

  Ялівець: посадка і догляд у відкритому ґрунті

  Ялівець росте на сонячних ділянках, затінення допускається в розпал дня і не більше ніж на три години. Рослина невибаглива, швидко пристосовується до місцевих умов, але при посадці необхідно забезпечити «стартовий набір» поживних речовин і добре структуровану землю. На дні ями розміром 100 х 100 х 60 см потрібно укласти дренаж, потім шар верхового торфу, вище поживну ґрунтосуміш. В її складі обов’язково повинні бути наступні компоненти: 2 частини листової землі, одна частина сухої хвої будь-яких дерев, 1 частина компосту. Щоб отримати повноцінний живильний субстрат, достатньо додати мінеральне комплексне добриво за інструкцією. Найкращою мульчею для ялівцю вважається хвоя, кора і тирса хвойних культур. Полив після посадки особливо важливий, але допускати перезволоження не можна.

  Ялиця: посадка і догляд у відкритому ґрунті

  Ялиця мириться з невеликим затіненням, добре росте на сонячній ділянці, але при виборі місця слід врахувати, що їй потрібен особливий догляд і регулярний полив на всьому протязі життя. Можливість надати достатньо вологи є вирішальним фактором при розташуванні. У рослини поверхневі корені, вони розташовані в шарі, який швидко висихає в суху спекотну погоду. Земля для неї потрібна поживна, жирна, багата органікою. До її складу входять в рівних пропорціях дернова або листова земля, хороший перегній, торф і великий пісок. З внесенням золи слід бути обережним. Субстрат має бути помірно кислим, зміщення показників в бік нейтральної реакції сповільнює ріст дерева, робить хвою бляклою. Розмір посадкової ями 80 х 80 х 60 см, для карликових сортів 60 х 60 х 60 см. На дні ями роблять дренаж шаром 8-10 см. Посадка ялиці та догляд у відкритому ґрунті трохи складніший, ніж для інших хвойних культур, тому що потрібно постійно контролювати вологість субстрату. Підтримувати потрібні показники найпростіше при установці крапельної системи поливу.

  Посадка саджанців хвойних рослин

  У нашому магазині продаються саджанці із закритою кореневою системою. Це означає, що деревце виросло в місткості, в якій воно доставляється покупцям. Перед посадкою його поміщають у воду на 6-12 годин, потім виймають з контейнера і переміщують у викопане в центрі посадкової ями поглиблення. Коренева шийка має бути на рівні ґрунту. Якщо після поливу земля сильно осяде, її підсипають.

  Увага! Не можна залишати саджанець з оголеною грудкою землі більше ніж на 10 хвилин! Його виймають безпосередньо перед посадкою!

  Відразу після вкорінення деревця обов’язково поливають, на одну рослину потрібно 15 літрів води. Потім поверхню ґрунту мульчують. До настання стабільних холодів полив проводять регулярно. Чим нижче температура повітря, тим рідше і менше рослинам потрібне зволоження. Перед настанням морозів крону обертають агроволокном, щоб молоді пагони не постраждали від великої маси снігу. При необхідності встановлюють захисні конструкції з дощок або брусків. У землі достатньо поживних речовин, необхідності в підживленні немає. Обов’язково перевіряють рівень кислотності, він має становити 5,5-6 pH. Якщо показники відрізняються, ґрунт підкисляють розчином яблучного оцту або лимонної кислоти або вносять золу, в залежності від результатів вимірювання.