Яка мінімальна націнка на товар має бути

0 Comments

Зміст:

Як розрахувати націнку на товар?

За законом, в Україні бізнес може самостійно встановлювати ціни на свої товари та послуги (ст. 11 ЗУ «Про ціни та ціноутворення»). Винятком є ​​деякі соціально значущі групи товарів, вартість яких може регулювати держава. У цій статті розглянемо, як оптимально порахувати торговельну націнку та встановити роздрібну ціну на товар, щоб отримувати бажаний прибуток від продажу.

Що таке націнка на товар?

Націнка — це надбавка до собівартості товару, яка формує його кінцеву ціну. Націнка потрібна, щоби покрити витрати на організацію бізнесу та отримати прибуток. Максимально точний розрахунок дозволить уникнути ситуації, коли підприємець працює собі на збиток.

Від чого залежить націнка на товар?

Величина націнки залежить від попиту на товар, ситуації на ринку, витрат на реалізацію та від обсягу податків. Також до націнки обов’язково включають бажаний розмір прибутку.

  • Вплив попиту. Високий попит дає можливість встановлювати високу націнку навіть за невисокої якості товару. Як приклад — спіннери, попіти або пінопластові літачки, які зовсім недавно були на піку популярності. Щоби дізнатися попит, можна дослідити пошукові запити в інтернеті та проаналізувати конкурентів. Найпопулярніші товари часто підсвічуються на сайтах та в контекстній рекламі.
  • Ринок. Ціни в конкурентів — основний показник, від якого варто відштовхуватися при формуванні кінцевої вартості товару.
  • Витрати на реалізацію товару. До них належить вартість оренди, пакування, витрати на виплату заробітної плати, комунальні платежі, витрати на хостинг та інші супутні витрати. Усе це потрібно підрахувати та закласти в кінцеву ціну товару, інакше доведеться покривати витрати з власного прибутку.
  • Податки. Їх також включають у націнку, щоби не довелося працювати на збиток.

Як підрахувати відсоток націнки?

Націнка завжди співвідноситься із закупівельною ціною й показує, наскільки фінальна вартість вища за початкову. Ось її універсальна формула:

Націнка,% = (Ціна продажу — Собівартість) / Собівартість * 100 %

Приклад: Магазин продає футболки. Роздрібна вартість однієї футболки — $20, оптова — $13. Абсолютна націнка в цьому випадку становитиме $7. Порахуємо відсоток націнки:

Торговельна націнка,% = (20 — 13) / 13 * 100 % = 54 %

Існують середні показники націнок, які встановилися в окремих галузях під час формування ринку. Залежно від категорій товарів вони такі:

  • продукти харчування — 10–35 %;
  • одяг та взуття — 40–110 %;
  • сувеніри та біжутерія — 100–2500 %;
  • госптовари та канцелярія — 30–60 %;
  • косметика та парфумерія — 30–70 %;
  • автозапчастини та витратні матеріали — 30–60 %.

Що робити, якщо ви вже знайшли постачальника та потрібно самостійно визначити, з якою націнкою продавати товар? Найпростіший спосіб — орієнтуватися на ціни конкурентів. Порівняйте вартість товару в конкурентів та ваших постачальників. Вийде за рахунок різниці покрити всі витрати та отримати прибуток? Якщо ні, краще пошукати інших постачальників чи переглянути асортимент товару. Можливо, варто додати нову групу товарів, на яких можна зробити більш високу націнку.

Ще один варіант обчислити націнку — поділити всі регулярні витрати за певний період на кількість проданої продукції за цей же період. Одержимо абсолютну націнку на одиницю товару. Спрощена формула виглядатиме так:

Торговельна націнка = (Регулярні витрати + Податки + Прибуток) / Кількість продукції

Потім цю суму додаємо до собівартості товару та отримуємо кінцеву ціну реалізації.

Зразок: Підприємець вирішив відкрити в Інстаграмі магазин сумок. Партія із 20 сумок в оптового постачальника з урахуванням доставки коштує $420. Просування магазину в Інстаграм + пакування товару + податки коштуватимуть $200 на місяць. За місяць власник Інстаграм-магазину хоче одержати прибуток $300. Порахуємо націнку та роздрібну ціну одиниці товару:

Торговельна націнка, $ = ($200 + $300) / 20 = $ 25

Роздрібна вартість = $ 420 / 20 + $ 25 = $ 56

Торговельна націнка,% = (56 — 25) / 21 * 100 % = 148 %

Вийшло, що для бажаного прибутку підприємцю потрібно продавати по 20 сумок на місяць із націнкою 148 %.

Якщо підсумувати загальну собівартість товару та регулярні витрати, а потім поділити на кількість товару, отримаємо мінімальну роздрібну ціну.

Мінімальна роздрібна ціна, $ = ($420 + $200) / 20 = $31

У випадку магазину сумок в Інстаграмі встановлювати роздрібну ціну нижче за $31 не можна, інакше підприємець працюватиме собі на збиток.

Порада наостанок

Не потрібно навмисно зменшувати націнку та розраховувати на заробіток на обороті. Конкуренти теж можуть знизити ціни — у результаті всі зазнають збитків. Краще завойовувати лояльність покупців професійним рівнем сервісу, цікавими акціями та високою якістю товару. Якщо вийде встановити високу націнку на певний тип товару, запропонуйте клієнту гарну знижку чи додатковий подарунок. Розвивайте імідж бренду, щоби покупці поверталися до вас, навіть якщо в конкурента ціна нижча.

Faq

Які елементи слід враховувати при розрахунку націнки на товар?

При розрахунку націнки слід враховувати:
Вплив попиту. Високий попит дає можливість встановлювати високу націнку навіть за невисокої якості товару. Аби дізнатися попит, можна дослідити пошукові запити в інтернеті та проаналізувати конкурентів.
Ринок. Ціни в конкурентів — основний показник, від якого варто відштовхуватися при формуванні кінцевої вартості товару.
Витрати на реалізацію товару. До них належить вартість оренди, пакування, витрати на виплату заробітної плати, комунальні платежі, витрати на хостинг та інші супутні витрати.
Податки. Їх також включають у націнку, щоби не довелося працювати на збиток.

Націнка завжди співвідноситься із закупівельною ціною й показує, наскільки фінальна вартість вища за початковуя:
Через універсальну формулу: Націнка,% = (Ціна продажу – Собівартість) / Собівартість * 100 %
Орієнтуватися на ціни конкурентів. Порівняйте вартість товару в конкурентів та ваших постачальників.

Ще один варіант обчислити націнку — поділити всі регулярні витрати за певний період на кількість проданої продукції за цей же період. Одержимо абсолютну націнку на одиницю товару. Спрощена формула виглядатиме так:
Торговельна націнка = (Регулярні витрати + Податки + Прибуток) / Кількість продукції
Потім цю суму додаємо до собівартості товару та отримуємо кінцеву ціну реалізації.

Яка повинна бути націнка на товари і послуги і як її розрахувати

Торгова націнка включає в себе транспортні витрати, оплату оренди торговельної точки і заробітну плату співробітників компанії. Це означає, що реалізація товару за собівартістю приносить збитки торговій точці.

Нижче ми пропонуємо поговорити про те, як правильно робити націнку на товар і розглянути всі аспекти даного питання.

Націнка – це сума, на яку збільшена початкова ціна товару, що продається

Від чого залежить рівень торговельної націнки

Досить часто ми спостерігаємо ситуацію, коли один і той же товар в різних магазинах має різну вартість. Причиною різниці цін на один і той же товар, є рівень націнки, який встановлюється власником торгової точки.

При розробці цінової політики, підприємцю необхідно враховувати ряд критеріїв. Рівень націнки на товар залежить від кількості конкурентів зі схожою пропозицією, якості продукції, платоспроможності цільової аудиторії і популярності бренду.

Також слід згадати про те, що з боку держави ведеться контроль щодо вартості певних товарних груп. Вартість таких товарів не повинна перевищувати встановленого нормативу.

З огляду на все перераховане вище можна зробити висновок, що визначити оптимальний рівень націнки – практично неможливо.

На сьогоднішній день українським законодавством не регламентується вартість більшості товарних виробів. Даний аспект дозволяє власникам торгових точок самостійно регулювати ціни на пропоновану продукцію, керуючись низкою критеріїв.

Для прикладу наведемо ситуацію, в якій продавець має унікальний товар в одиничному екземплярі. Собівартість даного товару становила не більше тисячі гривень. У даному випадку, продавець має можливість продати даний товар як за дві тисячі, так і за мільйон гривень.

Як правило, рівень націнки тісно взаємопов’язаний з ринковими обмеженнями. По-перше, далеко не завжди знайдеться бажаючий придбати товар за завищеною ціною.

По-друге, може знайтися конкуруюча фірма, яка запропонує той же товар за вигіднішою вартістю.

Яка націнка повинна бути при роздрібній торгівлі? Відповісти на це питання можуть тільки ті люди, що мають багатий практичний досвід в даній сфері. Багато підприємців говорять про те, що розробка цінової політики є цілою наукою.

Крім перерахованих вище критеріїв, слід враховувати пропозиції конкурентів. У тому випадку, коли встановлена ​​ціна значно перевищує ціни конкурентів, підприємець може втратити своїх клієнтів, що призведе до зниження обсягів продажів.

Також потрібно звернути увагу, що занижена надбавка на вартість товару знижує обсяг прибутку і може стати причиною збитковості торговельної діяльності.

Які параметри впливають на прибуток в торговій діяльності? Як правило, рівень доходу тісно взаємопов’язаний з обсягом реалізованої продукції і рівнем націнки. Наявність високої надбавки може стати причиною зниження обсягів продажів.

Низький рівень націнки негативно відбивається на доході підприємця.

Для того щоб зрозуміти всю глибину впливу цих факторів, слід ознайомитися з рядом критеріїв, які слід враховувати при розробці цінової політики:

  1. Рівень конкуренції в обраній сфері;
  2. Місцезнаходження постачальника і торгової точки (транспортні витрати);
  3. Кількість аналогічної продукції, представленої в торговій точці (наприклад, кількість різних видів морозива від різних виробників);
  4. Рівень відвідуваності торгової точки;
  5. Ступінь поширеності бренду;
  6. Цільова аудиторія споживачів.

Мета будь-якого підприємця, який бажає домогтися успіху і постійно розвивати свій бізнес – це отримання прибутку

Мінімальна націнка на товар для податкової розраховується з урахуванням такого критерію, як «точка беззбитковості». Давайте розглянемо, як розрахувати рівень даної надбавки. Припустимо, підприємець закупив продукцію вартістю 100 тисяч гривень. Передбачуваний термін реалізації товару становить один місяць.

Для розрахунку величини надбавки слід враховувати вартість оренди площі торгової точки (5 000), оплату праці продавців (25 000) і додаткові витрати (10 000). Для того щоб отримати відомості про мінімальний рівень націнки, необхідно скласти всі витрати, після чого результат складання помножити на сто.

Виконавши прості дії ((5 000+ 25 000 + 10 000) * 100), ми отримали суму рівну 4 мільйонам гривень.

Для того щоб дізнатися величину мінімальної надбавки на вартість товару, необхідно розділити даний результат на первинну вартість продукції (100 тисяч гривень). В результаті ми отримуємо значення рівне сорока відсоткам.

Це означає, що накидка менше даного значення може стати причиною збитковості бізнесу, а велика націнка принесе дохід. Але слід враховувати, що з ростом обороту, партія товару може бути реалізована за два тижні.

Це означає, що величина надбавки повинна бути скорочена в два рази.

Грунтуючись на даному прикладі можна зробити висновок, що надбавка в розмірі тридцяти відсотків може принести як дохід в розмірі 20 000 гривень, так і збиток у вигляді 10 000 тисяч. Для того щоб отримати прибуток, підприємцю доведеться збільшити надбавку до шістдесяти відсотків, що дозволить прискорити термін реалізації продукції.

Також слід зазначити, що зниження вартості товару не завжди сприяє збільшенню обсягів продажів. Рівень націнки на затребувану сезонну продукцію може становити понад п’ятсот відсотків.

Після закінчення сезону, продавці можуть влаштувати «святковий» розпродаж зі знижкою на товар до семидесяти відсотків. В цьому випадку, реалізація товару принесе прибуток, завдяки підвищеному попиту в «гарячі» місяці.

Скільки відсотків націнка на товар в роздрібній торгівлі? Для того щоб визначити рівень допустимої надбавки на певну групу товарів необхідно детально проаналізувати ряд параметрів. В першу чергу потрібно ретельно вивчити характеристику пропонованої продукції.

На особливу увагу заслуговують такі критерії, як якість і властивості продукту, рівень затребуваності споживачами і ступінь конкурентоспроможності постачальника. Далі в кінцеву вартість включаються витрати самого підприємця.

При цьому враховуються витрати на транспортування товару, його зберігання і подальшу доставку продукції покупцеві.

Останньою складовою є сума оподаткування. Включення відсотка податкових виплат в кінцеву вартість товарної продукції дозволяє підприємцю уникнути виробничих витрат, які можуть стати причиною збитковості бізнесу.

Без правильної націнки на товар отримати хороший прибуток буде вельми проблематично

Досить часто можна почути питання про те, чи є націнка на всі товари – рівнозначною? Для того щоб відповісти на це питання, слід розглянути декілька різних прикладів. Уявімо торгову точку, яка має обмежений асортимент товарів.

В цьому випадку, підприємець отримує можливість контролювати вартість кожного найменування. Завдяки обмеженому пропозицією, продавець отримує можливість своєчасно реагувати на зміни в смаках споживача. У випадку з великим достатком товарів, контролювати вартість кожної позиції досить складно.

У разі зміни потреб споживача доведеться оперативно заміняти цінники на кожній полиці.

На сьогоднішній день існує безліч різних комп’ютерних програм, завдяки яким можна отримати аналіз споживчого попиту. Незважаючи на можливість використання спеціалізованої техніки та комп’ютерних програм, більшість підприємців вважає за краще розбивати свій асортимент на кілька товарних груп.

При цьому рівень надбавки на м’ясну продукцію може відрізнятися від націнки на випічку і кондитерські вироби. Величина надбавки на конкретну товарну групу залежить від рівня споживчого попиту.

Для того щоб визначити допустиме значення цієї величини, підприємцю необхідно уважно вивчити цінову політику конкурентів.

Рівень націнки на певну товарну групу може залежати від закупівельної вартості товарів.

На дешевшу продукцію встановлюється висока націнка у порівнянні з дорогими товарами. Подібний метод дозволяє збільшити споживчий попит на дорогу продукцію, що призводить до збільшення валового прибутку.

Правильно розрахована націнка дає підприємцю можливість не тільки покрити витрати на організацію бізнесу, але також і отримати очікуваний дохід

Норми чинного законодавства

Яку націнку можна робити на товар за законом? Як вже було сказано вище, в чинному законодавстві відсутній регламент, який регулює цінову політику багатьох товарних груп.

Завдяки цьому аспекту, кожен суб’єкт підприємництва отримує можливість самостійно регулювати встановлені ціни, керуючись рівнем споживчого попиту і іншими параметрами.

Однак існує ряд соціально значущих товарів, вартість яких контролюється державними установами. Контролюючими органами встановлюється граничний обсяг товарної надбавки. До таких груп можна віднести:

  • Медичні вироби та фармацевтичні засоби;
  • Дитяче харчування;
  • Товари, що поставляються в північні регіони;
  • Продукти громадського харчування, що поставляються в освітні установи.

Максимальна націнка на товар згідно із законом не може перевищувати понад тридцять відсотків. Даний рівень надбавки встановлюється на продукцію першої необхідності. До цієї групи належать молочні та хлібобулочні вироби, м’ясні товари та продуктовий магазин.

Також в цю категорію входять інші товарні групи, на основі яких формується вартість споживчого кошика. Слід зазначити, що надбавка на медичну продукцію контролюється Урядом України.

Контроль вартості інших товарних виробів регулюється регіональними властями.

Як порахувати маржу

Для оцінки економічної діяльності використовуються різні показники. Ключовий – це маржа. У грошовому вираженні він розраховується як націнка. У процентному являє собою відношення різниці між ціною продажу і собівартістю до ціни продажу.

Періодично оцінювати фінансову діяльність підприємства необхідно. Такий захід дозволить виявити проблеми і побачити можливості, знайти слабкі місця і зміцнити сильні позиції.

Маржа – це економічний показник. Він використовується для оцінки суми надбавки до собівартості продукції. За рахунок неї покриваються витрати на доставку, підготовку, підсортовку і продаж товарів, які не включені в собівартість, а також формується прибуток підприємства.

ЇЇ часто використовують, щоб дати оцінку прибутковості галузі (нафтопереробка):

Або обгрунтувати прийняття важливого рішення на окремому підприємстві ( «Ашан»):

ЇЇ розраховують в рамках аналізу фінансового стану компанії.

Приклади і формули

Показник може бути виражений в грошовому та відсотковому еквіваленті. Вважати можна і так, і так. Якщо виражати через гривні, то вона завжди буде дорівнює націнці і знаходиться за формулою:

М = ЦП – С, де, ЦП – ціна продажі; С – собівартість.

Однак при підрахунку в процентах використовується така формула:

  1. М = (ЦП – С) / ЦП х 100
  2. Детальніше про те, як рахувати маржу:

Таблиця 1. Маржа деяких товарів інтернет-магазину: Товар, ЦП, грн. З, грн. М

грн%
Набір для вишивання (НВ) «Червоні вітрила» (Білосніжка)2240176048021,4
НВ «Червоні тюльпани» (Овен)66945021932,7
НВ Подушка «Анемони» (Vervaco)166795471342,8
НВ «примирити дівчинку» (Luca-S)46432813629,3
НВ «Бругманзія» (МІ)2281804821,1
  • Не може бути 100% і більше;
  • Допомагає аналізувати процеси в динаміці.

Мал. 1. Графік в динаміці

Збільшення ціни продукції повинно приводити до зростання маржі. Якщо цього не відбувається, значить, собівартість підвищується швидше. І щоб не опинитися в збитку, необхідно переглянути цінову політику.

Відношення до націнки

Маржа ≠ Націнка, якщо мова йде про процентне вираження. Формула та ж з єдиною відмінністю – в якості подільника виступає собівартість продукції:

Н = (ЦП – С) / С х 100

Таблиця 2. Порівняння показників Товар ЦП, грн. З, грн. М Н М до Н,% грн. % грн. %

НВ «Червоні вітрила» (Білосніжка)2240176048021,448027,3-5,8
НВ «Червоні тюльпани» (Овен)66945021932,721948,7-15,9
НВ Подушка «Анемони» (Vervaco)166795471342,871374,7-32,0
НВ «примирити дівчинки» (Luca-S)46432813629,313641,5-12,2
НВ «Бругманзія» (МІ)2281804821,14826,7-5,6

Таким чином, якщо вважати в процентному співвідношенні, то націнка завжди більше маржі. Вона може бути і вище 100% .Це два залежних показника і по кожному з них можна знайти другий.

Завантажити в excele алгоритм розрахунку маржі.

Як знайти по націнці

Якщо відома націнка товару в процентному співвідношенні і ще один показник, наприклад, ціна продажі, розрахувати маржу не складе труднощів.

Знаходимо собівартість: С = 2000 / (1 + 60%) = 1 250 грн.

Маржа, відповідно: М = (2 000 – 1 250) / 2 000 * 100 = 37,5%

Резюме

Показник корисно прораховувати невеликим підприємствам і великим корпораціям. Він допомагає оцінити фінансовий стан, дозволяє виявити проблеми в ціновій політиці підприємства і вчасно вжити заходів, щоб не упустити прибуток. Розраховується нарівні з чистим і валовим прибутком, для окремих товарів, товарних груп і всієї компанії в цілому.

Як правильно провести розрахунок націнки для товара в роздрібній торгівлі, вирахувати націнку + яка основна формула розрахунку націнки

Під час націнки товару, її вираховують у відсотку до обороту товару. Підприємство або приватна фірма самостійно повинна прорахувати рівень націнки на товар.

Під час формування ціни фірма повинна враховувати рівень витрат на поточний момент, а також орієнтуватися по рентабельності, який виходить з плану виробництва товару. Однак не завжди фірма займається формуванням ціни на кожен певний вид товару.

Оскільки бувають випадки, що підприємство складається з широкого асортименту різнорідних товарів, то і ціна вираховується за окремими товарними групами. Товарні групи формуються виходячи з однорідності між собою за призначенням експлуатації.

Під торговою націнкою часто розумію дохід фірми від продажу і реалізації товару. Однак багато хто плутає націнку з торговельною надбавкою, але це різні речі.

Торгова надбавка – це вже не актуальний термін, але все ще присутній в деяких колах товарних виробництв. Вона має на увазі собою нацененную суму, збільшену через розмір суми ПДВ.

А торгова націнка товару розраховується виходячи з цифр, які містять в собі суму витрат на реалізацію і виробництво товару.

Торгова націнка – це перш за все найголовніший етап для бізнесу, оскільки заради неї і формується реалізація товару. Будь-яка справа або бізнес має на увазі під собою перш за все прибуток, який вищий за витрати на виробництво в кілька разів.

І чим вище буде відсоток доходу, тим рентабельніше буде справа. Як правило, рентабельність, яку так само ще називають окупністю, починається виправданою з 15%. Це аргументовано тим, що крім доходу, ще потрібно вичитати суму, яка належить податкову службу.

І таким чином чиста рентабельність буде 11,25% прибутку. І це тільки самий мінімум.

Для зручності можна розділити на процес формування розрахунків на кілька етапів по послідовності:

  • Підрахунок витрат від виробництва;
  • Підрахунок податку ПДВ;
  • Підрахунок передбачуваного прибутку.

Отже, поетапно дані кроки можна розписати так:

  1. На початку рішення про запуску процесу виробництва, складання плану по реалізації та формуванню товару, приступають до основного підрахунку витрат грошових коштів або витрат, які будуть проведені в даному процесі. Якщо ж бізнес не виробничий, то підраховуються витрати, пов’язані із закупівлею, транспортуванням, мито, процентні збитки посередники, оренда приміщення для зберігання, маркетинг і реклама, а також обов’язковий податок.Це основні і перші цифри, які повинні бути на увазі. Тому в першу чергу дізнаються вартість тих чи інших витрат і послуг, а потім підраховують загальну початкову суму. Це не вся сума, але головна вихідна основа.
  2. Потім наступним кроком в підрахунку збитків по реалізації товару буде цифра, яка містить в собі додаток податку на додану вартість (ПДВ), але в тому випадку, якщо оплачує сама фірма. У разі, якщо партнер фірми з ПДВ не працює, то потрібно призначити окремого постачальника, який буде платником самого ПДВ. Також їм може бути такий підприємець, чия відпускна ціна товару без ПДВ буде значно нижче ціни товару з ПДВ від інших виробників-постачальників.
  3. У підрахунку передбачуваного прибутку необхідно дотримати правильний баланс. Не можна встановлювати занадто лояльні ціни, так як низька окупність не сприяє прогресу ні фірми, ні ККД виробника. Але і завищена ціна може привести до невдалого повороту подій у вигляді того, що товар не окупиться, і виробник може піти в мінус, або в кращому випадку вийде на нуль. При розрахунку прибутку, підприємцю потрібно вивчити ринок даного товару, задіяти певні маркетингові дослідження або долучити фахівців в даному питанні. Якщо є досвід в торговому підприємництві, то буде легше за допомогою чуття правильно визначити вдалу націнку у покупній вартості виробленого товару.

На формування роздрібної ціни може вплинути досить багато факторів. Тому може перешкодити конкуренція, занадто великий асортимент товару на ринку, якість унікальності товару, актуальність серед покупців даної категорії, вдале місцезнаходження торгівлі і так далі. Тому за допомогою доцільного грамотного розрахунку підприємець може врахувати всі ці фактори.

Також все залежить від групи товару. Якщо продукт належить до тієї категорії, націнка яка фіксується регламентом від держави, то підприємець може орієнтуватися тільки в межах цієї суми.

Під даний випадок можуть потрапити такі категорії товарів: дитяче харчування, лікарські та фармацевтичні препарати, шкільне харчування в їдальнях і товари в деяких регіонах.

Суть також в тому, що часто сильно збільшити можна і недорогі на виході товари: коли ціна на товар досить доступний, але дохід з його націнки може побут цілком прибутковим. Також можуть бути випадки, коли процентне співвідношення окупності з дорогих товарів – на багато нижче, ніж у товарів з низькою роздрібною ціною.

Але якщо оптовий підприємець – партнер, і не працює з ПДВ, на відміну від фірми, то варто підрахувати на скільки вигідна така співпраця.

Націнка в роздрібній торгівлі проводиться в декількох сторонах:

  • В якості єдиного твердого сегмента ціни або відсотка самої торгової надбавки всіх товарів даної категорії;
  • Як відсоток для кожної групи товарів;
  • Середньо статистичний відсоток для всього асортименту.

Також існує варіант того, що для певних товарів різних виробників використовується одна і та ж ціна. Найчастіше це використовується для того, щоб товар був рівномірно розкуплений або не створювати магазину надмірно численних підрахунків. Націнка на товар може бути різною, що залежить від початкової покупної ціни встановленої постачальником.

Розмір націнки може встановлюватися в залежності від обсягу товарообігу.

А оскільки в будь-якому бізнесі переслідується мета збільшити рівень доходу і зменшити витрати, то умови продажу будуть в своєму розпорядженні, прибуток буде збільшуватися і з цієї причини власник фірми може знижувати роздрібну ціну товару всупереч зменшення торгової націнки для того, щоб продажі йшли ще краще.

Зменшення витратних коштів досягається за рахунок податкових пільг. Також фірма може акцентувати увагу на економічній частині питання, наприклад, економії на електриці, просторі або працівниках. Звичайно ж все це повинно відбуватися в розумних межах і в рамках СНИП.

Фірма також крім прорахунку витрат може запланувати зменшення надбавки. Це мудрий фінансовий хід, в якому беруть участь різні акції, знижки та інші штучно створені приводи щодо зменшення цін.

Найчастіше фірма приймає рішення про акції тоді, коли потрібно збути наявний товар якомога швидше, так як очікується нове надходження даного виду товарних груп.

Дуже часто такий хід супроводжується глобальними і великими знижками, що масово приваблює покупців.

Також в роздрібній торгівлі здійснення продажу товару відбувається через касу торгового фірми за кошти готівкового розрахунку з покупцем. Також це відбувається за безготівковим розрахунком через спосіб з банківським рахунком продавця.

Даний товар може реалізовуватися без регламентованого на папері договору, а за особистою домовленістю за готівкові кошти в слідстві придбання товару другою стороною. Так, основним документом і свідченням про досконалу покупку служить касовий чек.

Він робиться в двох примірниках: один для покупця, а другий – для касира. У слідстві таких продажів касир формує звіт касової виручки. Всі дані про проведену роботу повинні відображатися в відведеній для цього касовій книзі фірми в рахунку під назвою «Каса» в графі «Дохід від реалізації».

Процес реалізації товару, який продався за готівкові кошти визнається той, де надходження виручки в касу відбувається одночасно з обміном на товар, що купується особою.

Для початку потрібно обчислити первинну цифру, яка характеризує ціну на товар. Собівартість визначається згідно первісної вартості продукту. Вона визначається як різниця роздрібної або продажної вартості готових товарів, а також сумою торгової націнки на ці товари.

Сума націнки товару на реалізовані товари визначається як наслідок продажної ціни готових товарів і середнього статистичного відсотка націнки.

Цей середній відсоток визначається діленням всієї суми залишків націнок на початок місяця, в якому проводиться звіт, а також торгових товарів з націнкою, отриманих під час звітного місяця.

  • Зазвичай, згідно з установленим порядком ПСБО, щоб визначити торгову націнку застосовують так зване сальдо 285, яке називається «Торгові націнки» для початкового періоду і ті ж торгові націнки на отримання в звітному місяці, потім все ділиться на суму залишку продукції для початкового сальдо і оборот дебету . Основна формула із розрахунку націнки вигляди таким чином:

(СНК285 + КО285) / (СНД285 + ДО282) * 100%, де

  • СНД 282 – це залишок продукції в роздрібному бізнесі на період початку обліку.
  • РНК 285 – не списаний залишок для початку періоду торгової націнки.
  • ДО282 – це первинна ціна продукції, що надійшла до продажу під час періоду звіту.
  • КО285 – це сума націнки продукції, що була нарахована на надійшов в періоді обліку товар, який був з метою порівняння його вартості з ринковою.

Середній відсоток націнки в торгівлі використовується в розрахунку списання суми на ринку націнки, що припала на негідні товари. Дана сума визначається як висновок продажної вартості зменшеної в обліковому періоді товарів.

Потім сума торгової націнки, що припала на зменшенні за вартістю товари підлягає ліквідації протягом цього місяця розраховується як: Сп = Ст * Н%, де Ст – це ринкова ціна товару, ліквідованого протягом даного місяця, а Р% – це середнє число відсотка ринкової націнки .

Насправді фірми в роздрібній торгівлі протягом періоду звітів реалізували продукцію зі знижками, видають ті відомості по операції, які дорівнюють пункту 22 ПСБУ9. Але згідно з обліком «Звіт про фінансові результати», що весь прибуток – це збільшення доходу і вигідного активу або зменшення обов’язків фірми, що внаслідок призведе до більшого обсягу свого капіталу.

У пункті 13 «Звіт про фінансові результати», в графі про «Доходи від реалізації товару» фіксується сума всього доходу від виробництва товарів без огляду на аукціонних знижок. У пункті 17 під назвою «Інші витрати і відрахування» йдеться про пропоновані послуги і знижки, а також можливий обмін або повернення продукції, якщо він передбачений.

Важливість цих пунктів має місце бути тому, що в роздрібному бізнесі необхідно буде зменшити вартість продукції в роздробі на всю суму знижок і акцій, навіть якщо вони не були раніше передбачені фірмою або звітним періодом. Тому потрібно брати в експлуатацію відображення таблиці бухгалтерського запису, навіть якщо вони не були передбачені раніше інструкцією обліку в бухгалтерії і всіх господарських операцій.

Націнка товару за умови продажу в кредит

В умовах обігу продукції у роздрібному бізнесі включені умови продажу продукції в кредитному варіанті. Кредит надається на умовах з розстрочкою платежу.

Але при тому на всю суму продажі включена вся ціна товару за вартістю дійсної виробничості під час покупки товару клієнтом або покупцем.

Є три самих відомих виду кредитних послуг в продажу продукції через роздрібну мережу:

  • Видача кредиту покупцям через банківські послуги;
  • Видача кредиту клієнту самим магазином або фірмою, яка сама надасть розстрочку платежу за дану продукцію;
  • Видача кредиту клієнту методом залучення дивідендів фірми, на яку працює клієнт.

Але також стає все більш популярним той вид кредитних послуг, коли фірма сама кредитує або видає кредит клієнту.

Так, під час здійснення продажів з умовою відстрочки дати доставки на якусь кількість днів після оплати фірма має право значно знижувати роздрібну ціну.

В даному випадку знижки умови буду якоюсь формою виплати клієнту за тимчасове користування його коштами. Так само в ці умови включається ризик і очікування.

У разі кредитування клієнта через залучення банку, всі комісійні витрати і процентні ставки будуть належати саме банківської організації. Але це найбільш легкий і з найменшими трудовими витратами процес для фірми. Але цей спосіб не дуже вигідний, як для покупця або клієнта.

Це обумовлено тим, що доставка товару може бути затримана на якийсь період часу, який залежить про швидкість оформлення кредиту. У такому випадку цей спосіб не значно відрізняється від способу виробництва товару і його збуту за безготівковим розрахунком з негайною виплатою без стягнення його з покупця.

Як вже відомо, вся вигода подібного відсотка дістанеться банківським працівникам, тому що банк буде займатися наданням кредиту і взяттям на себе ризику. Фірма буде отримувати виплачені кошти негайно.

Так само, тим же способом будуть відображатися всі продажні маніпуляції з кредитною умовою і залученням оплати від підприємства на яке працює клієнт даної фірми в процесі покупки продукції.

Ціновими поступками можна назвати всі так звані знижки або акції, які надає фірма покупцеві. Вони є такими в момент реалізації. Це вигідно компанії, так як це не відбивається на торговій ціною товару, а не на доході в цілому. Це пов’язано з тим, що сам дохід не може бути зарахований в момент продуктивності.

В окремому обліку дані маніпуляції числяться методом зменшення націнки в торгівлі рахунку під назвою «Торгова націнка», що надається покупцеві знижками. Вона відображена в регістрі обліку двома способами:

  • Зворотна проводка, яка прямо пропорційна нарахуванню;
  • Пряма проводка.

В даному випадку завжди беруть участь тільки ці дві секунди, які відомі під номером: 282 і 285.

Як встановити ціни, які дозволять заробляти

Деякі бізнесмени досі плутають поняття маржі з поняттям торговельної націнки і встановлюють ціни на свій товар, керуючись виключно прикладом конкурентів.

Не дивно, що вони розоряються! Аналітик компанії «Академія роздрібних технологій» Максим Горшков дає кілька порад і формул, за допомогою яких можна встановити не тільки не руйнівні, але і прибуткові ціни.

Націнка і маржа – «дві великі різниці»

У діловому середовищі іноді можна почути фразу типу «Ця компанія працює з маржею в 200%», яка насправді є некоректною, оскільки в даному випадку мова йде не про маржі, а про націнку. На жаль, два цих поняття часто плутають. Давайте розставимо крапки над «і» і розберемося, що таке маржа, націнка і коефіцієнт націнки.

Закуповуючи товар у постачальника, ми платимо за нього певну суму грошей. Наприклад, 1000 гривень за пару. Це закупівельна ціна. Коли товар надходить в магазин, ми накладаємо на нього додаткову вартість, щоб покупець сплачував за пару вже 3000 гривень, що є роздрібною ціною товару.

Існує ще таке поняття, як фактична ціна – ціна, за якою товар був насправді проданий в результаті стимулюючих акцій або знижок по карті лояльності. Визначившись з видами цін, ми можемо зрозуміти, що ж таке маржа.

Маржа – це частка доданої вартості в роздрібній ціні товару, тобто різниця між роздрібною і закупівельною ціною. Вона показує, скільки прибутку одержить компанія, якщо ми будемо продавати товар за даною роздрібною ціною. У нашому прикладі маржа, тобто частка доданої вартості, становить 2000 гривень, або 66,6%.

Але які б приклади ми не наводили, маржа завжди буде нижче за роздрібну ціну. Так що якщо ви чуєте, що хтось говорить про маржі, перевищує 100%, знайте, що ця людина плутає маржу з торговою націнкою.

Торгова націнка – це якась надбавка на закупівельну вартість товару, тобто те, на скільки відсотків роздрібна ціна перевищує закупівельну ціну. У нашому прикладі торгова націнка становить 200%. Порівняно недавно в роздрібній торгівлі став використовуватися показник коефіцієнта націнки.

Він так само, як і торговельна націнка, демонструє співвідношення роздрібної ціни до закупівельної, але виражена не в відносних (відсотки), а абсолютних величинах, і використовується тільки для простих розрахунків. Коефіцієнт націнки в нашому прикладі дорівнює 3: саме у стільки разів роздрібна ціна більше закупівельної.

Виникає питання: який саме показник слід використовувати в роботі? З точки зору фінансового обліку та бюджетування найбільш важливий показник маржі, так як з ним пов’язано багато інших розрахунків. Але для нескладних операцій можна використовувати всі інші показники.

Як встановити ціни, які принесуть прибуток.

Покрити всі витрати і забезпечити прибуток, заради якого і функціонує будь-який нормальний бізнес, можна за допомогою грамотно розрахованої торгової націнки.

Наша мета – встановити з її допомогою роздрібну ціну, яка покриє всі постійні і змінні витрати, і буде настільки великою, наскільки можливо при платоспроможності ваших покупців.

Не треба соромитися продавати дорого: якщо товар купують навіть за дуже високою ціною, значить, він того вартий.

Також не потрібно кидатися в іншу крайність, збуваючи товар за собівартістю або навіть нижче її – але ж і таке буває! Пам’ятайте, що низькі ціни не тільки не забезпечують вам лояльність покупців, але і повільно, зате вірно розоряють вас, – особливо, якщо ви насправді не можете дозволити собі ці ігри з цінами. Щоб встановити правильні для вашого магазину ціни, спершу дайте собі відповідь на декілька питань.

Яка собівартість товару? Порахуйте, які витрати ви несете, отримуючи товар в свій магазин. У них завжди входить закупівельна вартість, а біля магазинів, які не працюють по франчайзингу, – найчастіше вартість доставки. У компаній, які самі виробляють і потім реалізують асортимент, в собівартість товару входять витрати на сировину, робочу силу, працю дизайнера і інші витрати.

Який рівень порогової ціни? Порогова ціна – це мінімальна ціна товару, яка забезпечує беззбитковість фірми. У неї включені всі витрати, які повинні гаситися навіть в тому випадку, якщо ви робите знижку на товар.

Деякі продавці, надихнувшись прикладом конкурентів-ставків, знижують ціни в прагненні догодити покупцеві. Але часто вони не враховують той факт, що мережевики дійсно можуть дозволити собі такі ігри з ціною, адже товар їм дістається іноді в рази дешевше, ніж приватному підприємцю.

В результаті власник магазину, що не прорахувавши свою порогову ціну, вступає в цінову гонку з великим ретейлером і працює собі в збиток. Він може робити так до тих пір, поки остаточно не розориться, або не вийде з гонки.

Піднявши ціну назад, продавець, швидше за все, втратить клієнтів, – адже вони ходили до нього тільки через низьку ціну, – і знову виявиться на межі розорення.

Якою є цінова ситуація в галузі? Зрозуміло, ви повинні розуміти, з якими цінами працюють ваші конкуренти, і за якими цінами готові купувати ваші товари споживачі.

Еластичний попит на ваші товари? Попит вважається еластичним, якщо він змінюється при зниженні або збільшенні ціни. Тільки в цьому випадку на товар має сенс робити знижку, інакше заробити не вийде.

Якщо попит нееластичний, тобто продажу не збільшуються при зниженні ціни або збільшуються незначно, отримати прибуток на розпродажі такого товару не вийде.

Оскільки у взуттєвому магазині існують категорії товарів різної еластичності попиту, ви повинні заміряти і прорахувати еластичність кожної з них по формулі Е = К / Ц, де К – зміна величини попиту в процентному відношенні, а Ц – зміна ціни в процентному відношенні.

Чи вплинуть на збільшення обсягу продажів додаткові послуги? Однією з найбільш привабливих для покупця послуг зараз є споживчий кредит на взуття. Поки лише деякі компанії продають взуття таким чином, і це дивно, адже продавець не несе ніяких витрат, а тільки насолоджується збільшенням продажів.

Яку ціну покупець готовий платити за товар? Цей показник залежить від багатьох факторів, наприклад, від місця розташування магазину і доходу цільової аудиторії.

Коли нам відомий точний портрет покупця, ми добре розуміємо, що саме йому потрібно і скільки грошей в місяць він готовий витрачати на взуття.

Наприклад, після всіх витрат у клієнта нашого магазину залишається близько 6 тисяч гривень на місяць, а це значить, що приблизно таку ціну ми можемо встановити на більшість моделей в магазині.

Але це середня ціна, тому до неї ми повинні додати ще два кроки: 25% вниз і 25% вгору від ціни. Робити в одному магазині ціновий крок більш 25% не розумно, тому що такий діапазон цін розмиє вашу цільову аудиторію і змусить вас конкурувати з більш дорогими або дешевими магазинами, що абсолютно не цікаво ні вам, ні вашим покупцям.

Який характер конкуренції? Конкуренція – як радіація: вона є завжди і всюди, але її не видно. Але ви повинні все одно тримати руку на пульсі конкурентів і працювати краще, ніж вони. Той, хто займається моніторингом своїх суперників, відкриває по 200-300 магазинів в рік, а той, хто продає товар за собівартістю і нічому у інших не вчиться, так і працює все життя з одним магазином.

Як розрахувати ціни

Після того, як ви розібралися зі своїми можливостями і бажаннями в плані цін, скористайтеся одним з декількох методів ціноутворення.

Метод перший: середні витрати + прибуток. Це досить простий і ефективний метод ціноутворення, який відштовхується від витрат – а це дуже важливо, – хоча і не враховує змін на ринку і не показує, до якої межі можна знижувати ціни при розпродажі.

Суть методу полягає в тому, щоб отримати ціну на товар з суми всіх витрат за звітний період і бажаної частки прибутку. Наприклад, ми закупили товару в сезоні на 5 млн гривень, і з’ясували, що сумарні витрати на цей же період складуть приблизно 8 млн гривень.

Якщо ми зробимо націнку на товар в розмірі 100%, то наш прибуток складе всього (5х2) -8 = 2 млн гривень, а якщо ми зробимо націнку в розмірі 150%, то товарний запас в грошовому еквіваленті буде дорівнювати 12,5 млн гривень, що принесе нам в ідеальному випадку вже 4,5 млн гривень.

Зрозуміло, що «ідеальних» випадків не буває: сезон завжди закінчується з залишком, та й ринок диктує нам свої умови. Деяка частина асортименту буде реалізована зі знижкою, тому в даній ситуації націнка 150% дозволить нам хоча б залишитися на плаву.

Метод другий: розрахунок ціни на основі аналізу беззбитковості. У бізнесі існує таке поняття, як точка беззбитковості. Суть принципу беззбитковості – встановити той обсяг продажів, при якому не буде збитків.

Точка беззбитковості завжди розраховується для нових бізнесів, так як з її допомогою стає ясно, скільки часу магазин буде працювати без прибутку, тільки для покриття початкових вкладень.

Деякі елементи аналізу беззбитковості можна використовувати і для ціноутворення, причому цей спосіб допоможе нам з’ясувати, який повинен бути мінімальний прибуток, необхідний для виживання бізнесу (те, чого не здатний дати метод «середні витрати + прибутку»).

Щоб визначити норму мінімального прибутку, треба з обсягу запланованої валової виручки відняти змінні витрати, і поділити отримане число на обсяг планованого валового виторгу. Наприклад, (15 млн – 5 млн) / 15 млн = 0,5.

Цей коефіцієнт говорить про те, що різниця між ціною закупівлі і продажу повинна бути 50%, в іншому випадку ми будемо працювати собі в збиток. За допомогою даного методу можна порахувати і торгову націнку. Для цього скористайтеся формулою «1 (обсяг планованого валового виторгу / змінні витрати) * 100%».

У нашому прикладі може вийти такий розрахунок: 1 (15 млн / 5 млн) * 100% = 200%. Саме такою повинна бути торгова націнка, щоб ми хоча б покривали всі витрати, нічого не заробляючи. Межа верхньої ціни диктує тільки здоровий глузд: ми повинні продавати настільки дорого, наскільки можливо, не слухаючи при цьому тих, хто радить продавати товар дешевше. Як правило, такими порадниками виявляються люди невисокого соціального статусу, які мало що розуміють в зароблянні грошей.

В принципі, цих методів достатньо для того, щоб встановити адекватні вашому бізнесу ціни. Але в деяких випадках ціни встановлюються іншими способами. Зокрема, «методом поточних цін» , коли для орієнтиру беруться ціни конкурентів: такий метод ще не прижився в модному сегменті, однак його вже використовують ритейлери електроніки.

Його плюс в тому, що він накладає вето на цінові війни, але не всі магазини можуть дозволити собі підтримку однакових цін з великими мереживиками. «Метод демпінгових цін» використовується для залучення покупців.

Суть його в тому, щоб встановити низькі ціни на бестселери, тобто на особливо привабливі товари, хоча ціни на всі інші товари можуть бути навіть завищені. Цей метод може спровокувати цінові війни і створити магазину імідж дешевого закладу, тому використовувати його потрібно з обережністю.

«Метод вимірювання еластичності попиту» хороший тим, що з його допомогою можна відстежити залежність зростання продажів і прибутку від зміни цін, а метод «аналізу купівельної поведінки» використовується на стадії виведення нового продукту на ринок.

Деякі бізнесмени досі плутають поняття маржі з поняттям торговельної націнки і встановлюють ціни на свій товар, керуючись виключно прикладом конкурентів. Не дивно, що вони розоряються.

Адекватна націнка на ваші товари та послуги. Формула розрахунку

Кожен, хто хоч трохи займався торгівлею, прекрасно знає, що таке націнка. У цьому понятті полягає вся суть продажів: купувати за одну ціну, продавати за іншу, вже дорожче.

Але от питання: як визначити таку ціну продукту, що не відлякає покупців, щоб при цьому не розоритися? Продажі – наука одночасно проста і складна.

Здавалося б, немає нічого простішого: взяти собівартість і додати до неї такий відсоток, який ви вважаєте за потрібне.

Однак на практиці на ціноутворення впливають ще різні фактори: попит, ціна у конкурентів, специфіка самого продукту і так далі.

Розглянемо коротко ці фактори і деякі поширені методи розрахунку кінцевої вартості.

Що потрібно враховувати?

  1. Собівартість . У вас на руках має бути точна цифра, скільки грошей ви витратили в якості витрат, щоб потім включити цю цифру в вартість. Це очевидно, але не у всіх буває ясність в цьому питанні;
  2. Порогова ціна.Порогова ціна – це мінімальна ціна, за яку ви згодні продати товар так, щоб піти в збиток. Зазвичай вона трохи вища за собівартість. Треба розуміти, що в умовах ринку вам в будь-якому випадку доведеться щось робити з ціною: придумувати спеціальні пропозиції, робити знижки, проводити акції і так далі. Якщо ви чітко визначте нижню межу, це допоможе вам не піти в мінус;
  3. Ціни на ринку. Звичайно, вам потрібно ретельно вивчити ринок. Знаючи приблизні закупівельні ціни, можна прикинути, скільки в середньому роблять націнку на такий же товар ваші конкуренти. Прийнято вважати, що, наприклад, націнка на одяг і взуття – від 40 до 110%, а на сувеніри і прикраси – від 100% і вище.
  4. Еластичність попиту. Якщо попит на товар еластичний, він буде змінюватися разом зі зміною ціни.Так, зробивши знижку, ви можете розраховувати, що продажі зростуть відповідно. Визначити це можна або на особистому досвіді, або, вивчивши досвід конкурентів.
  5. Портрет покупця. Хто ваш покупець? Де він живе? Які він має достатки? Скільки він готовий витратити на ваш товар або послугу? Можна продовжити список питань. Чим докладніше ви намалюєте свого середньостатистичного клієнта, тим точніше зможете визначити націнку.

Методи розрахунку

Існує два основні методи визначення торгової націнки. Їх можна застосовувати як для товарів, так і для послуг.

« Витрати плюс прибуток » Класичний і найпростіший метод. У зв’язку з тим, що ринок постійно змінюється, краще розрахувати середні витрати за певний період. Припустимо, за останні три місяці ви закупили товар на 1 млн гривень.

Ваші витрати за ці ж три місяці склали трохи більшу цифру – 1,3 млн. Якщо ви вирішили зробити націнку 100%, то розрахувати прибуток можна так: (1 млн х 2) – 1,3 млн = 0,7 млн. Такий прибуток ви отримаєте в ідеальному випадку.

Потрібно пам’ятати, що ідеальних умов не буває, і підсумковий показник прибутку буде нижче.

« Аналіз беззбитковості » В цьому методі потрібно визначити точку беззбитковості, тобто мінімальну націнку при мінімальному обсязі продажів, яка дозволить вам хоча б вийти в нуль. Формула: 1 – (планована виручка / витрати) * 100%.

Якщо обсяг планованої виручки – 5 млн, а витрати становлять 3 млн, то 1 – (5 млн / 3 млн) * 100% = 165%. 165% в цьому випадку – це ваша мінімальна націнка при мінімальному обсязі продажів, при якій ви точно залишитеся на плаву.

При такій націнці, якщо ваша виручка складе більше 5 млн, ви опинитеся в плюсі.

Висновок: щоб визначити адекватну націнку на ваші товари і послуги, потрібно точно підрахувати витрати і оцінити попит. Найкраще, якщо ви визначите кордону – нижню і верхню. Для нижньої головне – розрахунки, для верхньої – здоровий глузд. При такому підході ваш бізнес майже напевно буде успішним.

Онлайн калькулятор розрахунку націнки у відсотках

Що таке торговельна націнка – це неминуче явище при реалізації товару, але її величина змінюється в залежності від кількості посередників.

Для розрахунку торгової націнки того чи іншого товару треба знати його ціну продажу і первісну вартість (ціна за яку купується товар). У деяких випадках, замість ціни закупівлі товару, використовують собівартість виробленого товару.

Розмір торгової націнки можна уявити як різниця між закупівельною вартістю і ціною продажу товару. Саме це і вважає наш онлайн калькулятор.

Торгова націнка формується таким чином:

Націнка = Прибуток + Витрати 1 + Витрати 2 + ….

Витрати 1 – це витрати, які несе перший посередник, перепродати продукцію або послуги. Якщо посередників 2 і більше, то звідси виникають Витрати 2, Витрати 3 і так далі. Саме тому ціна від виробника найбільш низька, вона складається з:

Ціна = Собівартість + Націнка

Калькулятор розрахунку торгової націнки у відсотках:

Онлайн калькулятор для розрахунку торгової націнки на товар в процентному вираженні.

Також націнкою прийнято називати різницю між роздрібною і оптовою ціною продажу, між ціною від виробника і першого посередника і так далі. У роздрібній торгівлі націнка є основною складовою частина заробітної плати реалізатора. Саме тому оптові ціни на закупівлі завжди нижче роздрібних.

У деяких випадках важливо знати не тільки грошовий розмір націнки, а й її відсоток в ціні товару або послуги. Не рідкість, коли кінцева ціна на 50 і більше відсотків складається з націнки. Таке явище можливо, якщо мова йде про монопольний, унікальний товар чи послугу, також розмір націнки в чому формують не тільки маржа і витрати, а й ціни конкурентів.

Формула розміру націнки

  • Націнка = Ціна продажу – первісна вартість;
  • Націнка в% = Націнка / первісна вартість * 100;

Щоб порахувати розмір націнки у відсотках, використовується наступна формула:

  • % Націнки = (Ціна купівлі або собівартість / Ціна продажу – 1) * 100%;
  • Також можна використовувати формулу, в якій враховується кількість товару і маржа, завдяки чому можна швидко розрахувати собівартість продукції.

Розмір торгової націнки обов’язково відображається у відповідному документі: реєстрі роздрібних цін – первинному документі для нарахування націнки. Суму торгової націнки вказують в бухгалтерському обліку.

Націнка або маржа? В чому різниця? Розрахунок націнки і маржі

Як відомо, будь-яка торгова фірма живе за рахунок націнки, яка необхідна для покриття витрат і отримання прибутку: собівартість + націнка = ціна продажу;

Що ж таке маржа, навіщо вона потрібна і чим вона відрізняється від націнки, якщо відомо, що маржа – це різниця між ціною продажу і собівартістю?

Виходить, що це одна і та ж сума: Націнка = маржа.

У чому ж різниця? Різниця полягає в розрахунку цих показників в процентному вираженні (націнка відноситься до собівартості, маржа – до ціни).

  1. Націнка = (Ціна продажу – Собівартість) / Собівартість * 100;
  2. Маржа = (Ціна продажу – Собівартість) / Ціна продажу * 100.

Виходить, що в цифровому вираженні сума націнки і маржі рівні, а в процентному – націнка завжди більше ніж маржа.

ЦінасобівартістьСума націнки / маржіНацінка,%Маржа,%
109111.1110
108225.0020
107342.8630
106466.6740
1055100.0050

Тут цікаво відзначити, що маржа не може дорівнювати 100% (на відміну від націнки), тому що в цьому випадку собівартість повинна дорівнювати нулю ((10-0) / 10 * 100 = 100%), чого, як відомо, не буває, хоч і дуже б хотілося!

Як і всі відносні (виражені у відсотках) показники націнка і маржа допомагають бачити процеси у динаміці. З їх допомогою можна відстежити, як змінюється ситуація від періоду до періоду.

Дивлячись на таблицю, ми добре бачимо, що націнка і маржа прямо пропорційні: чим більше націнка, тим більше маржа, а значить, і прибуток.

Взаємозалежність цих показників дає можливість розрахувати один показник при заданому другому. Таким чином, якщо фірма хоче вийти на певний рівень прибутку (маржа), їй потрібно розрахувати націнку на товар, яка дозволить цей прибуток отримати.

Як приклад розрахуємо:

  • Маржу, знаючи суму продажів і націнку;
  • Націнку, знаючи суму продажів і маржу

Як порахувати маржу, знаючи націнку і суму продажів (ціну)

Наприклад, ми знаємо, що:

Собівартість приймемо за “x” і, виходячи з вище наведеної формули, складемо рівняння:

Залишилося знайти маржу:

Таким чином формула розрахунку маржі через націнку і обсяг продажів буде мати вигляд:

  • Маржа = (Обсяг продажів – Обсяг продажів / (1 + Націнка)) / Обсяг продажів * 100

Швидко порахувати тільки відсоток, допоможе наш безкоштовний калькулятор розрахунку націнки у відсотках, який наведено на самому початку цієї статті. Для отримання результату досить ввести значення собівартості і ціни реалізації. Отримане значення не можна вважати розміром прибутковості, особливо якщо в собівартість включені витрати на реалізацію.

Розрахунок відсотка націнки також дасть можливість реалізатору або виробнику зрозуміти, чи є у виробництві зайві статті витрат, або «ланцюжок» посередників занадто довгий.

Якщо націнка перевищує собівартість товару вдвічі і більше, то є сенс проаналізувати ринок і оцінити перспективи такої продукції.

Можливо, варто підвищити якість, поліпшити рекламу, щоб вигідно відрізнятися від конкурентів.