Кіт, пес чи капібара?

Коти, собаки, рибки та різні гризуни давно стали звичними домашніми улюбленцями, проте чим далі, тим більше людей заводять собі екзотичних тваринок. Поняття «екзотичний» переважно асоціюється з небезпекою, проте насправді часто йдеться про види, непритаманні певній місцевості.

Хочете бути оригінальним? ZAXID.NET склав перелік 30 екзотичних тварин, птахів, комах та рептилій, яких можна тримати вдома без (серйозної) шкоди для здоров’я.

Тарантул

Павуки-птахоїди жахають більшість людей, проте для частини є цікавими домашніми улюбленцями. Вони бувають різних розмірів – від 3 см і до розміру тарілки, та можуть жити до 10-25 років. Попри те, що великі волохаті павуки з іклами виглядають страхітливо, загрози для людей вони фактично не несуть: частина видів – неотруйні, а отрута більшості інших не шкодить людині. Популярними домашніми видами тарантулів є Avicularia versicolor, які в забарвленні мають червоні, зелені та сині відтінки.

Тарган

Але не звичайний, а мадагаскарський. Це великий тропічний тарган, який може жити від 1 до 3 років. Ці комахи видають шиплячі звуки, не літають та не кусаються і є невибагливими у догляді, чим і привертають увагу любителів екзотики. Проте брати пару тарганів небажано, оскільки розмножуються вони дуже швидко, а в одному виводку народжуються у середньому 60 тарганчиків.

Скорпіон

Теж не будь-який, а імператорський. Він родом з Африки, де може досягати до 30 см у довжину. Він достатньо популярний серед любителів комах, оскільки добре розмножується в неволі і легкий у догляді. Його отрута не є небезпечною для життя людини, проте якщо він вас укусить – буде дуже боляче.

Паличник

Одні з найпопулярніших домашніх комах. Як житло для паличника зійде звичайний акваріум зі спеціальною кришкою, яка забезпечить доступ повітря, та підстилкою. Його розмір залежить від розміру самого паличника, який може бути довжиною як 5 см, так і 40 см. Паличники – теплолюбні істоти, тому температура повітря в приміщенні має бути не нижче +25°С, а вологість повітря – 60-70%. Годувати їх потрібно листям – смородини, малини, ожини, дуба тощо. Головне – щоб вони не були оброблені інсектицидами.

Черепаха

Досить популярна екзотична тварина, яка має немало «домашніх» видів. Найчастіше як улюбленців обирають червоновухих прісноводних черепах. Вони розумні, нешумні, небагато їдять і довго живуть. Важливо тільки підібрати хороший акваріум та добре його доглядати.

Равлик

Ахатини гігантські, або гігантські африканські равлики, – найбільші у світі наземні равлики. Вони родом з тропіків та субтропіків, де є серйозним сільськогосподарським шкідником. Водночас у помірних широтах, зокрема в Україні, в природі вони не виживають, зате є одним із популярних видів домашніх улюбленців. У неволі ці равлики нарощують мушлю до 20 см завдовжки. Харчуються переважно овочами та фруктами і ведуть нічний спосіб життя.

Ігуана

Ці рептилії досить вибагливі в догляді і потребують багато уваги, тому перед її купівлею варто серйозно подумати, чи під силу вам це. Майже все життя ігуана проводить у тераріумі, тому потрібно дбати про його чистоту, аби домашній улюбленець не захворів через різні бактерії та грибки. Здоров’я рептилій залежить від правильного харчування, яке включає фрукти, ягоди, овочі, зелень, злаки.

Гекон

Має немало видів, які люблять тримати вдома у тераріумах. Це невеличкі ящірки родом з тропіків та субтропіків, які ведуть нічний спосіб життя. Деякі види, наприклад, турецького напівпалого, не потрібно навіть заводити – вони самі селяться в будинках людей (щоправда, не в Україні). Як домашні улюбленці вони першочергово приваблюють своїм різним яскравим забарвленням.

Для утримання геконів потрібен спеціальний тераріум – вертикальний або горизонтальний (залежно від особливостей виду). Харчуються гекони різними комахами, деякі з них можуть їсти навіть скорпіонів.

Саламандра

В Україні в природі водиться тільки один вид – саламандра плямиста, або вогняна, яка включена до Червоної книги як вразливий вид. Та у світі загалом вона вважається видом, що перебуває у найменшій загрозі, і є одним із популярних домашніх улюбленців. Вона досить невибаглива в догляді: потрібен правильний тераріум, флуоресцентні лампи для освітлення та підвищена вологість повітря. Харчується вона переважно комахами.

Жаба

Домашніх жаб зараз можна придбати навіть на OLX. Їх існує понад 300 видів, і не всі, звичайно, придатні для життя в тераріумах, проте вибір для любителів амфібій є. у неволі жаби можуть дожити до 35 років. Вони невибагливі в догляді, потребують горизонтального тераріуму та немало їжі (переважно комах).

Більше читайте у рубриці «Домашні тварини»

Бородата агама

Бородаті агами родом з Австралії і є досить поширеними екзотичними домашніми тваринами завдяки простоті в догляді та спокійному характеру. Живуть приблизно 5-8 років і виростають довжиною до 50-60 см. Живиться агама комахами, дрібними гризунами і птахами, і лише 20% раціону становить рослинна їжа.

Бірманський пітон

Домашній улюбленець не для слабкодухих. Та якщо ви любите рептилій, це хороший вибір, адже бірманський пітон є однією з найбільш слухняних змій та потребує простого догляду. Але потрібно враховувати, що він може вирости до 6 м довжиною і важити понад 100 кг.

Варан

Цей вид ящірок зазвичай добре звикає до людей і саме тому є популярним серед любителів рептилій. Існує не один вид, який намагаються приручити люди, наприклад, водні та степові, і переважно вони виростають до метра в довжину. Варан потребує просторого тераріуму з флуоресцентними лампами та підвищеної вологості повітря.

Флоридський синій рак

Отримав свою назву, як не дивно, від кольору панцира та американського штату, де є найбільш поширеним. Цей улюбленець не буде бігати за вами та виконувати команди, але стане яскравим доповненням інтер’єру. Раки потребують великого акваріума (від 100 л для пари раків) з чистою водою, де буде місце, щоб сховатися. Живуть вони на дні , тому бажано, щоб акваріум мав велику його площу.

Годувати раків варто спеціальними кормами. Селити в один акваріум з іншими видами не бажано. Так само не рекомендують селити в один акваріум кількох самців флоридського синього рака, бо вони будуть конфліктувати.

Аксолотль

Аксолотлі – це личинки амбістом (земнововодних, схожих на саламандр), які не дорослішають. Ловити в природних водоймах їх заборонено, проте можна розводити вдома. Проте утримання аксолотля – непросте і відповідальне завдання, адже в несприятливих умовах він може швидко загинути. Йому потрібен великий резервуар з водою, постійна підтримка комфортної прохолодної температури і регулярне чищення акваріума. Крім того, аксолотлі несумісні з іншими підводними жителями.

Гіацинтовий ара

Один з найбільших видів папуг, деякі особини досягають довжини майже 1 м. Має яскраве синє забарвлення та живе у тропічних лісах Південної Америки. Утворюють пари на все життя, а живуть гіацинтові ара до 65-90 років. Попри те, що вид перебуває під загрозою зникнення, його дозволено утримувати вдома: папуга досить легко приручається та вживається з людиною.

Їжачок

Ці кумедні тваринки мешкають в Європі, Азії та Африці і живуть від 3 до 8 чи навіть 10 років. Попри 5-7 тисяч голок на спині немало людей утримують їжаків як домашніх тварин. Наприклад, домашній їжачок Рік зі Львова кілька років є зіркою Instagram та має майже 120 тисяч підписників. Звичайно, будь-якого їжака з вулиці додому взяти не можна, існують спеціальні породи, як-от африканські карликові їжаки, яких і тримають за домашніх улюбленців.

Домашні їжачки потребують досить багато уваги. Догляд за ними схожий на догляд за морськими свинками чи хом’ячками: потрібна клітка, їжа, вода, туалет та місце, щоб сховатися. Їжаки достатньо тихі, допитливі та особливо активні вночі. Окрім милої мордочки, перевагою цих тваринок є гіпоалергенність.

Карликова свиня або міні-піг

Домашні свинки бувають різних кольорів – чорні, руді, пісочні, мармурові, тигрові. Удома їх утримують подібно до котів та собак, без обмеження простору. Декоративні свинки можуть жити до 10-15 років, вирости до 70 см у холці і важити до 150 кг, проте в середньому вони важать 40-80 кг.

Міні-піги – розумні тварини і легко піддаються дресируванню та привчаються до лотка. Вони всеїдні, проте за раціоном потрібно слідкувати: їм не бажано давати смажене і печене, солодке, гостре та солоне, а також жирні продукти.

Сервал

Сервали – це стрункі хижі кішки родом з Південної Америки, які можуть сягати висоти 40-65 см та ваги 8-18 кг. Вони мають найдовші ноги та найбільші вуха відносно розмірів тіла, а також є найшвидшими після гепардів серед усіх котячих. Сервали досить легко приручаються, тому можуть утримуватися як домашні тварини. Самці сервалів можуть злучатися зі звичайними домашніми кішками, даючи гібриди.

Бенгальський кіт

Дикі коти, які, на відміну від сервалів, мають розміри звичайних домашніх. У Китаї на них полюють заради цінного хутра, яке має леопардовий візерунок різних відтінків – коричневих, сріблястих, сніжних та навіть синіх. Бенгальські коти, як правило, товариські тварини щодо інших домашніх улюбленців, проте врахуйте, що вони дуже активні, тому ігри з ними можуть втомити.

Більше читайте у рубриці «Домашні тварини»

Генета

Ця хижа тваринка зовні нагадує одночасно кота та єнота. Якщо ви вирішите її завести, то маєте бути впевнені, що ніколи її не кинете, адже генети дуже прив’язуються до дому. Ласкавість тварини залежить від її настрою: якщо вона в доброму гуморі, то дозволить себе погладити та погратися з нею, а якщо в поганому – краще її не чіпати, бо буде поводитися агресивно. У побуті генети невибагливі: важливим є правильне харчування та чистий лоток.

Фенек

Маленькі лисички з великими вухами, які живуть у пустелях Північної Африки. Це найменший представник родини псових – навіть менший за котів, і найбільш соціальний серед лисиць. Жити фенеки можуть 10-16 років. Характером вони дещо схожі на котів, оскільки багато сплять та можуть навчитися ходити на лоток.

Тхір

Домашній тхір, або фретка, – спритна, жвава та дуже розумна невеличка тварина, яка легко звикає до людей і любить гратися з ними, а також досить тиха та охайна. Водночас вони мають характерний мускусний запах, який не зникає навіть при митті. Якщо ж тварину налякати, то вона виділить специфічний секрет із особливо стійким запахом. Середній вік тхора – 8-9 років, харчуються виключно м’ясом або спеціальним кормом на його основі.

Скунс

Якщо вирощувати його змалечку, скунс стане чудовою домашньою тваринкою. Крім того, варто видалити йому спеціальні залози, які виділяють секрет зі специфічним неприємним запахом. Скунси – дуже розумні та винахідливі тварини, а також допитливі, тому за ними потрібно постійно наглядати, аби вони не нашкодили вам і собі. Скунси всеядні, у неволі живуть до 10 років.

Цукрова сумчаста летяга або посум

Карликова тваринка довжиною максимум 20 см, схожа на білку. Тривалість життя цукрових летяг може сягати 10-15 років. Вони надзвичайно соціальні та легко приручаються до людей, та якщо ви рідко буваєте вдома, то краще придбати пару посумів: вони дуже люблять спілкування, і якщо його їх позбавити, вони можуть навіть загинути.

Кінкажу

Ця тваринка з дивною назвою належить до родини єнотових. Харчується переважно фруктами, доповнити раціон можуть квіти, листя та комахи. Тривалість життя кінкажу складає 20-25 років. Вони добре ладнають з людиною і стають все більш популярними домашніми улюбленцями завдяки своїй грайливості та покірності.

Капібара

Найбільший гризун у світі і одна з найбільших екзотичних тварин, яку можна порівняно легко тримати вдома. Тривалість життя капібари – у середньому 8-10 років, вага може сягати майже 70 кг, а довжина – 140 см. Це розумні і грайливі тваринки, тому їх люблять тримати вдома. Капібари дуже люблять воду, тому дуже важливо забезпечити їм місце для плавання.

Валабі

Якщо ви завжди мріяли про маленького кенгуру, ось ваш шанс. Це дуже соціальні тварини, проте варто мати на увазі, що валабі люблять відкриті простори – лише подвір’я їм не вистачить. Ще потрібні укриття чи будиночок, а також високий паркан – не менше 2 м, оскільки ці тварини не тільки швидко бігають, а й високо стрибають.

Саймірі або біляча мавпа

Ці невеличкі мавпочки дуже милі і люблять багато гратися, тож будьте готові віддавати їм багато уваги та часу, адже вони цього потребуватимуть майже постійно. Саймірі мають дуже високий інтелект, вони соціальні та дуже добре прив’язуються до людей, їх можна дресирувати та навчати.

Шимпанзе

Шимпанзе можуть бути складними домашніми улюбленцями: утримувати їх варто лише тоді, коли ви маєте належну підготовку та достатній досвід роботи з приматами. Та й коштують вони дуже дорого – приблизно 60 тис. доларів. Живуть вони до 50 років, а дорослі самці можуть важити до 70 кг. Вони дуже розумні та кмітливі, мають дуже високе почуття територіальності, а також можуть нападати без попередження, а їхня сила в кілька разів перевищує силу людини.

Більше читайте у рубриці «Домашні тварини»

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

• Новини Чернівців
• Новини Закарпаття
• Новини Рівного
• Новини Тернополя
• Новини Івано-Франківська
• Новини Волині
• Тварини
• Дім
• Домашні тварини

Як привчити тварину залишатись вдома самій: поради та лайфхаки

Навчити тварину залишатися вдома без господарів – не проблема. Проблема – аби наодинці вона поводилась спокійною.

Якщо тварина залишається на самоті і не звикла до цього – це стрес для неї, який може мати різні прояви. Зокрема, деякі тварини можуть пошкодити домашні речі.

Інколи проблема полягає також у тривожності тварини та неправильному вихованні улюбленця.

“УП.Життя” звернулися до ветеринарного лікаря Вікторії Шерстюк та кінолога Владислава Плахтія, аби розібратися, як привчити тварину залишатися вдома самій без шкоди для неї та власника.

Чому тварина може нервувати, коли залишається сама

Бути власником кота та бути власником собаки – це різний досвід. До них потрібні різні підходи у вихованні, проте інколи вони перетинаються.

Собаки

За словами кінолога Владислава Плахтія, коли тварина народжується, у неї є “переважаюча реакція”. Вона визначає, що собака буде робити, якщо залишитися у невідомій для неї ситуації.

“Якщо ми говоримо про цуценя, то у когось воно менш тривожне, а у когось ця тривога проявляється більш виразно. У деяких тварин є більша потреба бути поряд з людьми, в соціумі і відчувати увагу.

Якщо ми говоримо про більш дорослих собак, на їхню тривожність може впливати або порушення соціалізації, або якийсь травматичний досвід”, – пояснює кінолог.

Це основні причини, і, звісно, підходи до виправлення цієї тривожності відрізняються. Але є й спільна риса – поступовість та покроковість.

Не можна залишати тварину, коли вона в тривожному стані: гавкає, скавучить, дряпається.

“Буває, що люди замкнуть тварину на пʼять хвилин по таймеру у кімнаті і лише після пʼяти хвилин, що б вона там не робила, прийдуть до неї. Так робити протипоказано”, – підкреслює кінолог.

Якщо із чимось можна порівняти те, що собаку залишають на самоті, то з тим, ніби її кинули в яму.

Тут є три реакції, пояснює Плахтій. Спершу собака намагається вилізти, якось владнати цю ситуацію. Якщо вона бачить, що її дії не дають результату, то починає гавкати та кликати на допомогу. Далі собака розуміє, що нічого не працює і вона перестає намагатися або, іншими словами, “входить в енергорежим”.

“В такому випадку собака заспокоюється не від комфорту, а від безвиході. Але при такому підході можна порушити соціалізацію собаки та розгойдати її тривожність ще більше. І тоді в майбутньому люди зіштовхнуться з ще більшими проблемами”, – наголошує кінолог.

Тривога у собаки виникає не лише тоді, коли її залишають саму вдома, а й коли не звертають на неї уваги. Така проблема є в людей, які працюють віддалено. Складність полягає в тому, що господарі вдома не звертають увагу на цуценя, а якщо ще йдуть, то у тварин починається паніка, навіть якщо з ними роблять регулярні вправи.

“Такі історії, що собака щось гризе, часто повʼязані не тільки з недостатнім фізичним навантаженням і інстинктом полювання, а й з тим, що собака такими діями отримує увагу”, – додає Плахтій.

Коти

Якщо коти довго не контактують з власником, вони також мають підвищений рівень тривоги, каже Вікторія Шерстюк.

“Тварина хоче контакту з власником, а його немає. Але якщо це довготривала відсутність, наприклад, на один робочий день, а власник ще й мало часу приділяє тварині у позаробочий час, кіт починає цю увагу привертати усіма можливими способами. І ми усі розуміємо якими”, – підкреслює вона.

У першу чергу, з твариною потрібно проводити час якісно. Тоді тварина привчається і чекає власника, щоб активно проводити з ним час.

Як привчити тварин залишатися вдома

Експерти погоджуються, що привчати треба поступово. Одна із найпоширеніших причин агресивної поведінки тварин, коли вони на самоті – тривожність. Увага і любов – найкращі від цього ліки. Але до них можна додати ще кілька вправ, які тренують у тварин витримку та вміння “залишатися вдома без господаря”.

Собаки

Для того, аби привчити собаку залишатися самій без шкоди собі та господареві, існує кілька етапів. Кожен з них важливий і не варто пропускати жоден, наголошує кінолог. Поступовість – наше головне правило.

Для першого етапу є вправи зі смаколиками і вправи на створення позитивних асоціацій, які тренують у тварини витримку та вміння “дочекатися”, – підкреслює кінолог.

“Власники стикаються з проблемою, що собака не те, що не може залишатися вдома сама, вона не може залишатися в кімнаті без людини.

Буває, ви йдете чистити зуби, а собака сидить під дверима ванни і починає гавкати, скавчати і дерти двері, бо їй сильно тривожно. Хоча тварина розуміє, що ви є у ванній, але все одно не може заспокоїтися.

Частіше всього, це помилка людей, – продовжує експерт. – Оскільки, коли вони десь йдуть, то намагаються заспокоїти собаку, щось їй обовʼязково сказати замість того, щоб просто навчити її спокійно залишатися самій”.

Ця вправа покликана навчити собаку асоціювати відхід людини як частину гри, навчального процесу, в якій людина завжди повертається.

Вправа відбувається наступним чином: людина відходить від собаки на кілька кроків – повертається – дає смаколик.

Це має відбуватися швидко, не потрібно затримуватися перед тим, як повернутися, а робити це одразу. Наприклад, собака лежить на дивані, господар відходить від собаки рівно настільки, щоб між ними була відстань (2-3 кроки), але водночас, аби собака ще не встигла зірватися і піти за людиною.

“Логіка в тому, щоб людина відходила від собаки на ту відстань, при якій собака залишається спокійною та не зривається бігти за людиною. Можна починати з малої відстані (один-два кроки). Протягом 5-7 хвилин цю відстань треба збільшувати. Але не допускати, аби тварина зривалася”, – пояснює кінолог.

Важливоне робити паузу між тим, як відходите і повертаєтеся. Бо в цей момент тварина в тривожному стані і не розуміє, що їй робити. І цей стан не вчить собаку спокійно реагувати, а навпаки розхитує тривожність.

Можна також спробувати привʼязувати собаку на вулиці та повторювати з нею цю вправу.

За словами спеціаліста, головний момент – заохотити собаку до того, як вона почала нервувати. Якщо собака почала гавкати до того, як людина повернулася – відійшли задалеко.

Також важливо зауважити, що закон України забороняє залишати собаку привʼязаною у громадських місцях. Тому Плахтій радить робити це на майданчиках для вигулу тварин.

Наступний крок – створення асоціацій. До нього можна переходити лише після того, якщо добре натренували перший етап і собака не зривається і не біжить за вами.

У цій вправі людина має імітувати, ніби вона кудись йде.

Вона відбувається таким чином: господар йде в коридор і за кілька секунд повертається назад.

“Тут смаколики не потрібні. Собаки, які з людиною довго, розуміють: якщо людина йде в коридор, вона буде кудись збиратися. При цьому собака розуміє, що зараз людина піде і залишить її саму. На цьому етапі тварини може почати тривожитися”, – додає кінолог.

Вправу треба виконати кілька разів підряд. При поверненні, можна заходити просто в кімнату і не реагувати на собаку, ніби нічого не відбулося.

Якщо собака не реагує вже на те, що власник йде та повертається, то в коридорі можна додати ще одну дію. Наприклад, почати збиратися (накинути куртку), а потім знову повернутися до тварини. Виходить такий цикл. Таким чином це прибирає реакцію собаки на певну дію.

І так з кожним етапом: вдягання, взування, стукіт ключів, вихід з дверей. Основна мета: досягти мінімальної реакції собаки на ці дії.

Це, насправді, робиться протягом двох чи трьох днів. Згодом це усе приведе до того, що можна буде залишати собаку на довше.

Коти

В теорії, залишити кота вдома самого легше, додає Вікторія Шерстюк. Коти більш самостійні, і, якщо ви проводите з ним достатньо часу до та після роботи, то хвилюватися не варто.

Важливо також, щоб власник міг бути в одній кімнаті, а тварина в іншій, каже ветеринар. Так тварина не буде звикати до того, що господар постійно перебуває вдома і тривожитися, коли він йде.

Проте, якщо кіт стресує, стає агресивним чи не може заспокоїтися, якщо вас немає вдома, то варто звернути на це увагу.

Чи варто залишати тваринам їжу

Собаки

Собакам достатньо їсти два рази на день, кажуть спеціалісти. Тому якщо господар погодує тварину вранці та ввечері, то вдень можна не залишати їжі, а лише миску з водою.

Коти

У котів ситуація складніша: їм постійно треба їсти, аби набрати добову норму калорій, наголошує ветеринарний лікар.

“Котам потрібно мати їжу в нормальному постійному доступі. Проте тут не підійде залишати велику миску корму. Найкращий варіант – автоматизована годівничка, яка може по часу підсипати корм. Це єдиний адекватний варіант”, – наголошує Вікторія Шерстюк.

Інакше, може трапитися переїдання і це також провокує певні хвороби.

Воду для котів можна залишати в різних місцях та посудинах, тоді коту буде цікавіше та легше її знайти.

Чи потрібен для цього спеціаліст?

“Якщо у власників тварин усе виходить – це чудово. Але якщо тварина проблемна, то варто звернутися до спеціаліста, який має більше знань та може визначити конкретну проблему і підібрати до неї конкретні рішення”, – каже ветеринарний лікар.

Кінолог Владислав Плахтій також вважає, що натренувати у тварини вміння залишатися вдома самій можна самостійно. Проте, це виходить далеко не у всіх.

“Зазвичай люди так і роблять: пробують самі, а якщо не вдається чи ситуація важка – йдуть до спеціаліста. Якщо люди будуть виконувати вправи, не будуть робити усе поспіхом і звертати увагу на емоційний стан собаки, то усе вдасться”, – підкреслює він.

Якщо вирішили звернутись до спеціаліста, обирайте його відповідально.

“Спеціаліст має бути з професійною освітою та, в ідеалі, з ліцензією. Це економить час та нерви господарям. Бо інколи досягнути результату можна за одну зустріч”, – резюмує кінолог.

Вас також може зацікавити:

Знайомство з цуценям: як полегшити адаптацію в новому домі

Чому коти їдять домашні рослини та як цьому зарадити

Подорож з твариною: що варто знати про мандрівки потягом з чотирилапими