Буряк столовий коренева система

2024 admin 0 Comments

Зміст:

1 Буряк столовий
2 Особливості вирощування та догляду за буряком столовим

Буряк столовий

Одно- та дворічна, перехреснозапильна трав’яна рослина родини амарантових (Amaranthaceae), коренеплід, овочева культура.

Буряк столовий (Beta vulgaris L. subsp. vulgaris var. conditiva Alef.) — поширена овочева культура, багата на біологічно-активні речовини, органічні кислоти і мінеральні солі. Основний інгредієнт українського борщу.

В Україні та Білорусі рослину називають буряк або бурак, у Польщі — burak, у Росії — свёкла (в Україні ж све́клою звали бадилля буряка).

Як овочева і лікарська рослина, буряк звичайний відомий за 1500-2000 років до н. е. в Асирії, Вавилоні, Ірані й Вірменії. В Київській Русі його почали вирощувати з X ст.

В Україні у XVI-XVIII століттях взимку для борщу використовували квашений буряк, а влітку — свіжий.

Біологічні характеристики

Вегетаційний період столових буряків залежно від сорту — 60-120 днів. Кожна насінина більшості сортів дає початок декільком проросткам, тому культура вимагає своєчасного проріджування.

Коренева система стрижнева, проникає у ґрунт на глибину 1,5-2 м. Складається з головного кореня — коренеплоду і великої кількості бічних корінців, які виходять з двох протилежних боків кожного коренеплоду.

Головка коренеплоду є вкороченим стеблом. На ній розміщуються бруньки та листки. Бічні корені не утворюються. Вона повністю розміщується над поверхнею ґрунту. На головку припадає 10-15 % довжини коренеплоду.

Шийка розміщена між головкою і власне коренеплодом. На ній не ростуть ні листки, ні бічні корінці. Шийка — це коротка частина коренеплоду (1-3 см).

Кореневе тіло (власне корінь) утворюється внаслідок розростання зародкового корінця. Це нижня, конічної форми частина коренеплоду, яка становить 65-70% довжини всього коренеплоду. Ця частина коренеплоду розвивається повністю в ґрунті та для неї характерна наявність бічних корінців. Форма коренеплодів різноманітна: конічна, циліндрична, овальна та куляста.

Усередині столовий буряк буває білий з рожевими кільцями, жовтий, червоний. Коренеплоди різних сортів відрізняються також і на смак та щільністю м’якуша.

Бічні корінці у буряків розміщуються на двох протилежних боках кореня. У дорослих рослин ці корені розростаються в боки на відстань 100-120 см.

Листки буряків. Усього за вегетаційний період виростає близько 50-60 (іноді до 90) листків, спірально розміщених на головці коренеплоду. Листки, що утворилися раніше, відтісняються до периферії розетки.

Листя і коренеплід часто використовують у їжу для людей і корм для тварин, а також як сировину для промисловості.

Столовий буряк є основним інгредієнтом при приготуванні українського борщу. У їжу вживають коренеплоди та листки молодих рослин, з яких готують салати, буряківники, борщі, начиняють листками пироги, ікру, маринують, чавлять сік тощо.

При ранньому споживанні (пучкового буряка) використовують молоді листки та черешки у свіжому, вареному і тушкованому вигляді. З буряку готують буряковий квас.

Завдяки хорошій лежкості коренеплоди використовують протягом усього року.

Агрономічні особливості

Висадка: квітень-травень

Збір врожаю: вересень-жовтень

Тривалість вегетації: 100-120 днів

Хороші попередники: зернові, цибуля, огірки, рання картопля, помідори, капуста

Невдалі попередники: гірчиця, квасоля з витим стеблом

Місце для посадки столових буряків

Для вирощування столових буряків добре підійдуть глибокі, розпушені, родючі з нейтральною реакцією ґрунти. Найкращими вважають родючі чорноземні, сірі, темно-сірі опідзолені легкого механічного складу ґрунти.

Високі врожаї можна одержати й на окультурених низинних торфовищах. Грунти мають бути добре аеровані та достатньо зволожені.

З усіх коренеплідних культур столові буряки є найбільш вимогливими до родючості ґрунтів.

Обробіток ґрунту

Як основний обробіток ґрунту можна використовувати глибоку оранку для переміщення патогенів углиб орного шару, де вони становитимуть набагато меншу загрозу для культури.

Восени підготовку ґрунту проводять за типом напівпару. Рано навесні ґрунт розпушують, а потім готують ряди на глибину загортання насіння.

Сівба

Для сівби варто правильно вибрати насіння з урахуванням адаптації до регіону вирощування та схожості. Також перед висівом слід віддати перевагу протруєному насінню фунгіцидами та інсектицидами, оскільки сходи цукрового буряку дуже вразливі до шкідників та мікроорганізмів.

Сівбу насіння буряків починають за прогрівання верхнього шару ґрунту (3-6 см) до температури 6-8°С. Для Степу України та Закарпаття це перша-друга декади квітня, а Лісостепу й Полісся — друга-третя.

Застосовують такі способи розміщення рослин: однорядковий, широкосмуговий з міжряддями 45 см, дворядковий (20+ 50 або 25+45 см) і трирядковий (40+40+40+60 см), на грядах сіють у 3-4 ряди з відстанню між рядами 22-33 см. Столові буряки — холодостійкі рослини.

Насіння починає проростати за температури 5°С, сходи з’являються через 14-15 діб після сівби. За температури 10-11°С сходи з’являються через 10-12 діб, за температури 15-18°С — через 5-6 діб після сівби.

Але самі сходи буряків менш холодостійкі, ніж сходи інших коренеплідних рослин. Вони пошкоджуються приморозками від -3 °С. З появою справжніх листків рослина більш стійка до низьких температур. Найбільш сприятлива для росту коренеплодів температура становить 15-23°С.

Добрива

Органічні добрива під столові буряки вносять у вигляді перепрілого гною.

Столові буряки використовують порівняно багато поживних речовин із ґрунту, особливо азоту та калію.

Азот (N) має найбільший вплив на формування урожайності коренеплодів, а джерелом його для цукрового буряку з ґрунту є аміачні, нітратні та амідні форми.

Зі збільшенням норми азотних добрив підвищується урожайність коренеплодів, але зменшується вміст цукру і відбувається значне нагромадження амідного азоту.

За азотного голодування рослини відстають у рості, листки набувають світло-зеленого, хлоротичного кольору (хлороз), а сім’ядолі стають жовтими. Нижні листки відмирають навіть за достатнього забезпечення вологою.

Фосфор (P) сприяє процесам фотосинтезу. Дефіцит його найчастіше буває у молодому віці. Ріст сходів сповільнюється, жовтіють сім’ядолі. Рослини надмірно засвоюють азот. Листки жовтіють, жилки стають коричневими.

Калій (K) регулює фотосинтетичну активність рослин, підвищує гідрофільність та водоутримувальну здатність, стійкість листків до хвороб. У разі калійного голодування краї листків стають зморщеними, жовто-коричневими, на них з’являються темно-бурі плями. За подальшого розвитку плями виникають у центрі листка, на черешках, і весь листок відмирає.

Кальцій (Ca), на відміну від калію і натрію, знижує гідрофільність та зменшує кількість води в тканинах. Дефіцит його проявляється у другій половині вегетації у вигляді зморщених пластинок старих листків. На кінцях листків видно опіки, в центрі — хлороз і некроз.

Магній (Mg) входить до складу хлорофілу, активізує діяльність ферментів, сприяє нагромадженню цукру. Дефіцит його спричиняє скручування листків у фазі 2-3 пар листків, а потім їх некроз по краях.

Шкідники столового буряка

Часто на столових буряках можна знайти таких шкідників:

Баштанна (бавовникова) тля
Бурякова коренева попелиця
Бурякова листкова попелиця
Персикова зелена (оранжерейна) попелиця
Блішка бурякова звичайна
Бурякова мінуюча міль
Бурякова нематода
Буряковий довгоносик-стеблоїд
Буряковий звичайний довгоносик
Бурякова крихітка
Буряковий клоп
Дзюрчалка цибулева
Західна бурякова муха
Муха паросткова
Кореневий цибулевий кліщ
Капустяна вогнівка
Совка городня
Совка капустяна
Совка озима
Совка помідорна
Цикадка коренева
Ріпаковий квіткоїд
Мертвоїд матовий

Хвороби столового буряка

Столові буряки вражають такі хвороби:

Альтернаріоз (суха плямистість)
Мокра гниль
Іржа
Бактеріальний рак
Борошниста роса (несправжня борошниста роса, пероноспороз)
Септоріоз
Фузаріоз
Аскохітоз
Афаномікоз
Біла гниль
Бурий бактеріоз
Гетероспоріоз
Кагатна гниль
Камароспіроз
Коренеїд
Мозаїка огірка
Парша звичайна
Рамуляріоз
Ризоктиніоз
Ризоманія
Сажка
Склеротиніоз
Вугільна гниль
Сріблястий бактеріоз
Стагноспоріопсис
Техаська гниль
Філостіктоз
Фітофтороз
Фомоз
Хвостова гниль
Церкоспороз
Червона гниль
Чорна бактеріальна плямистість
Чорна ніжка

Сорти

Для вирощування столових буряків можна обрати будь-який сорт:

Бордо 237
Зепо F1
Єгипетський плаский
Борщова
Делікатесний
Циліндра
Таунус F1
Червона куля
Атоман
Детройт
Єгіпос
Акела
Алексіс
Астар F1
Бікорес
Багряний
Бейбібіт
Бетті
Беттоло
Болівар
Болтарді
Бона
Бонел
Бордо київський
Бордо харківський
Боро F1
Бохан
Бреско
Буллет
Вітал
Воєвода
Водан
Гарольд
Гопак
Дій
Делікатесний
Джолі
Ефіоп
Зепо РЗ F1
Кадет
Камаро
Карілон
Кардіал
Кардинал
Кармазин
Кедрі
Кестрел
Кросбі
Єгипетська
Ліберо
Ліко
Ларка
Лома
Ломако
Лоретт
Манзу
Маноло
Моніка
МОНОПОЛІ МОДЕЛЛА
Монорубра
Монті
Нобол
Носівський плоский
Округлий темночервоний
Опольський
Опольський ТОР
Пабло F1
Регульський циліндр
Ред Бул
Ред Ейр
Ренова
Рицар F1
Ронда F1
Рубі Бой
Смачний
Торпедо
Фороно
Цітадела
Червона куля
Чорномор
Шаман
Шот Топ
Юліс

Особливості вирощування та догляду за буряком столовим

Столові буряки для формування високого товарного врожаю потребують відповідного догляду й оптимального співвідношення основних чинників: родючості ґрунту, належної температури, освітлення, відсутності бур’янів, удобрення, розпушеного ґрунту, найкращих сортів, великого вирівняного насіння, оптимальних строків сівби, захисту від хвороб та шкідників, своєчасного формування густоти рослин.

З метою одержання сталих урожаїв із високою якістю та відмінними смаковими властивостями слід добирати сорти відповідно до кліматичних умов та структури ґрунту, а також дотримуватися технологій вирощування, за якої рослини були б забезпечені всіма важливими чинниками для свого росту й розвитку

Для вирощування столових буряків найпридатнішими є глибокі, розпушені, родючі з нейтральною реакцією ґрунти. Найкращими вважають родючі чорноземні, сірі, темно-сірі опідзолені легкого механічного складу ґрунти. Високі врожаї можна одержати й на окультурених низинних торфовищах. Кращими попередниками для буряків є цибуля, огірки, помідори та бобові. Не можна висівати їх після будь-яких видів капусти.

Висів буряків доцільний на глибину 2,5–3,0 см. Столові сорти дуже чутливі до весняних заморозків, тому їх варто вкривати плівкою чи агроволокном (для пришвидшення одержання продукції) або сіяти в період, коли загроза заморозків уже минула. Для використання коренеплодів у літні місяці необхідно висівати буряки в період з 1 по 10 травня, для зберігання 10–20 травня. Висівають широкорядним способом або стрічковим (за схемою 20х50 см), норма: 8–10 кг/га одноросткового або 12–15 — багаторосткового насіння.

Для отримання дружніх сходів і найшвидшого проростання будь-яке насіння варто висівати в рядки, де присутнє чітке насіннєве ложе, або після висіву злегка ущільнити поверхню ґрунту для найкращого зчеплення насіння із землею. Масові сходи буряків варто чекати на 8–12-й день після сівби. На 1 погонному метрі має рости близько 12–16 рослин. Висівають насіння широкорядним способом (із міжряддям 45–60 см). Норма висіву залежить від схожості, величини насіння та схеми сівби. Глибина загортання його становить 3–4 см, залежно від механічного складу й вологості ґрунту. До сівби та після неї обов’язково проводять коткування. Добрий ефект дає внесення у рядки під час висіву мінеральних добрив (N₂ОP₂ОK₂О).

Буряки дуже чутливі до нестачі води в період проростання насіння, але не витримують навіть короткочасного затоплення. Тому не варто висівати їх на низинних ділянках, позаяк тижневе затоплення практично повністю згубить майбутній урожай.

Столові буряки — дуже світлолюбна культура. Світло потрібне рослинам упродовж усієї вегетації, за його браку врожай зменшується на 30%. Нестача світла, зниження його інтенсивності погіршують хімічний склад коренеплодів

Затримка із прорідженням (пізніше ніж після 3–5 листочків) призводить до суттєвого зниження товарного врожаю. Воно сприяє рівномірному розміщенню рослин та відповідному використанню поживних елементів грунту, знищенню бур’янів. На плантації столових буряків, призначеній для одержання товарних коренеплодів, після остаточного формування густоти залишають близько 500 тис. шт. рослин/1 га.

До товарних належать коренеплоди, діаметр яких становить 5–14 см у звичайних і 5–10 см — у відібраних. Коренеплоди мають бути здоровими, без уражень, мати характерні для цього сорту забарвлення і форму. Зібрані здорові стандартні коренеплоди використовують за цільовим призначенням. Нестандартні (тріснуті, механічно пошкоджені, вироджені тощо) відправляють для годівлі тварин.

Підготовка грядок включає у себе ретельне знищення бур’янів, глибоке перекопування і внесення у ґрунт добрив. Землю краще перекопувати восени, до настання заморозків. Вона ліпше промерзає, що призводить до загибелі шкідників і коріння деяких бур’янів. Буряк дуже добре накопичує нітрати, тому варто чітко дотримуватись норм внесення добрив, а особливо з азотними.

Посів буряку можна проводити як восени під зиму, так і навесні. Під зиму насіння висівають сухим у кінці жовтня-початку листопада (для середньої смуги). Навесні буряки сіють у другій декаді травня, коли ґрунт прогріється до +6 °C.

Догляд за рослинами нічим не відрізняється від догляду за іншими овочами. Важливими є полив, розпушування, підживлення, обов’язкове проріджування, профілактика хвороб і захист від шкідників.

Внесення елементів живлення

Азот (N) має найбільший вплив на формування урожайності коренеплодів, а джерелом його для цукрового буряку з ґрунту є аміачні, нітратні та амідні форми. Зі збільшенням норми азотних добрив підвищується урожайність коренеплодів, але зменшується вміст цукру і відбувається значне нагромадження амідного азоту. За азотного голодування рослини відстають у рості, листки набувають світло-зеленого, хлоротичного кольору (хлороз), а сім’ядолі стають жовтими. Нижні листки відмирають навіть за достатнього забезпечення вологою.

Магній (Mg) входить до складу хлорофілу, активізує діяльність ферментів, сприяє нагромадженню цукру. Дефіцит його спричинює скручування листків у фазі 2–3 пар листків, а потім їх некроз по краях. Потреби магнію і натрію задовольняються мінеральними добривами, де ці елементи містяться як домішки.

КОРИСНО ЗНАТИ!

Вирощування буряку столового в сільському господарстві — це високий ризик, але його можна звести до мінімуму добре спланованою технологією:

Правильний вибір насіння з урахуванням адаптації до регіону вирощування та схожості.
Використання сівозмін, беручи до уваги усі особливості культури.
Сівба в оптимальні терміни з рівномірними закладанням насіння та розподілом його у рядках. Важливо також розрахувати найкращу густоту стояння рослин.
Наявність рослинних решток після збирання попередника, збереження вологи.
Використання найкращих попередників.
Застосування глибокої оранки як основний обробіток ґрунту для переміщення патогенів углиб орного шару, де вони становитимуть набагато меншу загрозу для культури.
Інкрустація насіння перед висівом фунгіцидами та інсектицидами, оскільки сходи цукрового буряку дуже вразливі до шкідників та мікроорганізмів.
Найбільшої шкоди посівам культури завдають кореневі та кагатні гнилі, тому варто застосовувати профілактику грибкових і бактеріальних хвороб.
Захист культури від головних шкідників: дротяника, ківсяків, довгоносика, бурякової попелиці. Окрім інсектицидних протруйників, слід також робити інсектицидний захист посівів засобами на основі неонікотиноїдів.
Своєчасний та ефективний контроль хвороб і бур’янів. Щонайменше 8 тижнів після висіву поля цукрового буряка повинні залишатися чистими від бур’янів.
Оптимальна система живлення з аналізом ґрунтів та створенням індивідуальної схеми внесення добрив. Окрім макро-, бурякам потрібні також мікроелементи. Корисно знати!

Ольга ВЛАСОВА, канд. с.-г. наук
Інститут захисту рослин НААН

Файні відповіді