Боротьба зі шкідниками цибулі у відкритому ґрунті

0 Comments

Зміст:

Цибуля-шалот: вирощування у відкритому ґрунті, посадка і догляд

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 12 лютого 2019 Перша редакція: 12 лютого 2017 🕒 13 хвилин 👀 33928 разів 💬 0 коментарів

  • Посадка й догляд за цибулею-шалот
  • Цибуля-шалот – опис
  • Посадка цибулі-шалот у відкритий ґрунт
    • Коли садити цибулю-шалот у відкритий ґрунт
    • Ґрунт для цибулі-шалот
    • Після чого можна садити цибулю-шалот
    • Як садити цибулю-шалот у відкритий ґрунт
    • Посадка цибулі-шалот під зиму
    • Вирощування цибулі-шалот із насіння
    • Як виростити цибулю-шалот
    • Полив цибулі-шалот
    • Підживлення цибулі-шалот
    • Корисні властивості цибулі-шалот
    • Цибуля-шалот – протипокази
    • Коментарі

    Цибуля-шалот (лат. Allium ascalonicum), вона ж цибуля ашкелонська, шалотка, шарлот, цибуля старовірів, сорокозубка, сімейна цибуля, є трав’янистим багаторічником родини Цибулеві. Родом цей різновид ріпчастої цибулі з Малої Азії, але сьогодні вона поширена на Кавказі, в Молдові, Україні та Західній Європі. У їжу вживають молоді листки й маленькі цибулинки шалот, які вирізняються приємним ароматом і вишуканим смаком.

    Вирощують цибулю-шалот із насіння, яке сіють під зиму або навесні, а взимку цибулини шалот для одержання зелені садять на вигонку. З давніх-давен відомі також і цілющі властивості цибулі-шалот.

    Посадка й догляд за цибулею-шалот

    • Посадка: посадка у відкритий ґрунт для отримання зелені в травні – у березні або квітні, для отримання зелені в квітні – під зиму, у середині жовтня.
    • Освітлення: яскраве сонячне світло.
    • Ґрунт: пухкий, родючий, помірно вологий, нейтральної реакції. Оптимальні ґрунти – перегнійно-піщані або перегнійні суглинки.
    • Полив: за вегетаційний сезон – не менше трьох разів. За місяць до збирання полив припиняють. При відсутності опадів полив здійснюють один раз на тиждень.
    • Підживлення: органічні й мінеральні. За місяць до збору врожаю підживлення припиняють.
    • Розмноження: насіннєве й вегетативне (сіянкою).
    • Шкідники: цибульні мухи.
    • Хвороби: борошниста роса, пероноспороз (несправжня борошниста роса), фузаріозне в’янення та шийкова гниль.
    • Властивості: є лікарською та дієтичною рослиною.

    Цибуля-шалот – опис

    Цибуля-шалот є трав’янистою багаторічною рослиною, яка утворює так звані «гнізда», за що її називають сімейною або багатозачатковою. Коренева система у шалот слабкорозгалужена, мичкувата, розташована в орному шарі. Листя трубчасте, порожнисте, конусоподібне, тонке, ніжне, довго не грубне. Забарвлення пір’я може варіюватися від світлих до темних тонів зеленого кольору, іноді листя вкрите восковим нальотом. Злегка подовжені цибулинки шалот, укриті тонкими лусочками, важать переважно від 20 до 50 г, хоча деякі гібридні сорти можуть формувати цибулини масою 90-100 г. Внутрішні луски шалот зазвичай білого кольору з фіолетовим, рожевим або зеленуватим відтінком, забарвлення зовнішніх лусок від білого до фіолетового. Цибулини шалот добре зберігаються в домашніх умовах до весняного посіву. Шалот, культивований у місцевості з теплим кліматом, має зазвичай темне забарвлення і напівгострий смак, у більш прохолодних районах частіше вирощують шалот гострого смаку.

    Суцвіттям шалот є пухка парасолька з непоказних квіток, розташована на стрілці завдовжки до 1 м. Насіння цибулі-шалот, що зберігає прорісність 2-3 роки, нагадує насіння ріпчастої цибулі, тільки меншого розміру.

    Розмножують цибулю-шалот переважно вегетативним шляхом, але з часом цибулини втрачають сортові якості й накопичують хвороби, через що поступово знижується врожайність. У цьому випадку потрібно придбати свіжий посадковий матеріал або виростити сіянку з насіння. При посіві насіння в перший рік утворюється багатозачаткова цибулина, як у часнику, що розпадається на п’ять цибулинок, які при посадці наступної весни дадуть гнізда з іще більшою кількістю цибулинок.

    Посадка цибулі-шалот у відкритий ґрунт

    Коли садити цибулю-шалот у відкритий ґрунт

    Садять цибулю-шалот на перо та на ріпку. Цибулинки висаджують у відкритий ґрунт у березні або квітні, коли добре прогріється ґрунт, і тоді очікувати зеленого листя можна вже в травні, а ріпку – на місяць пізніше. Для отримання ранньої зелені можна висаджувати цибулю-шалот під зиму, в середині жовтня, з таким розрахунком, щоб вона встигла вкоренитися, але не почала рости. Цибуля осінньої посадки дасть зелень у квітні, а ріпку в червні.

    У домашніх умовах цибулини шалот висаджують на вигонку, щоб отримати взимку зелень, яка містить вітаміни.

    Ґрунт для цибулі-шалот

    Ділянка для вирощування цибулі-шалот має бути сонячною, а оскільки шалот легко схрещується з ріпчастою цибулею, намагайтеся не садити їх поруч.

    Шалот воліє пухкі, родючі, помірно вологі ґрунти з нейтральною реакцією, які під цибулю потрібно готувати заздалегідь. Найбільше цибуля-шалот любить легкі перегнійні або вологі перегнійно-піщані суглинки. Якщо ви збираєтеся садити шалот навесні, ґрунт під посадку обробляють з осені – очищають від бур’янів, перекопують на глибину 20-25 см з унесенням на кожен м² 3-4 кг компосту або перегною, по чайній ложці суперфосфату й сечовини і по 2-3 столові ложки деревної золи. Навесні в ґрунт перед посадкою закладають на кожен м² по 25 г азотного добрива. Під осінню посадку цибулі-шалот ділянку готують улітку.

    Після чого можна садити цибулю-шалот

    Вирощування цибулі-шалот вимагає дотримання сівозміни. Найкращими попередниками для культури є томати, огірки, картопля, кабачки, капуста та бобові. Не садіть шалот на ділянках, де до цього росли соняшник, кукурудза, буряк, часник і морква. А ось вирощувати моркву поруч із цибулею-шалот – чудова думка, оскільки ці дві культури захищають одна одну: запах моркви відлякує шкідників шалот, і навпаки. Добре також, якщо у сусідстві з цибулею-шалот ростуть будь-які види салатів, суниця, огірки або редис.

    Сажать шалот на прежнем месте можно только через три года.

    Як садити цибулю-шалот у відкритий ґрунт

    Посадка цибулі-шалот починається з передпосівної обробки сіянки. Спочатку посадковий матеріал сортують: найкращими вважаються цибулини діаметром 3 см і масою 30 г, оскільки вони утворюють більше цибулинок. Дрібніші цибулини не такі врожайні, і їх краще використовувати для підзимнього посіву, а цибулини більшого діаметра утворюють багато занадто дрібних цибулин.

    За тиждень до висадки в ґрунт сіянку з метою профілактики пероноспорозу й інших грибкових хвороб прогрівають протягом 8-10 годин у воді температури 40-42 ºC. Якщо у вас немає на це часу, потримайте цибулини півгодини перед посадкою в розчині фунгіциду або перманганату калію.

    Цибулинки розташовують у борозні на відстані 10 см одна від одної, залишаючи міжряддя завширшки 20-30 см для великих цибулин, 15-18 см для середніх і 8-10 см для дрібних. Висаджують цибулини у вологий ґрунт, занурюючи на таку глибину, щоб над ними був шар землі завтовшки 2-3 см. Якщо ви посадите цибулю-шалот глибше, це затримає зростання зелені й знизить урожайність, а при дрібній посадці цибулинки випиратимуть із-під землі. Після посадки ділянку мульчують перегноєм або торфом. Якщо ви хочете прискорити появу зелені, перед посадкою обріжте сіянку по плічка, однак варто знати, що в цьому разі врожайність і зелені, і ріпки буде нижчою.

    Посадка цибулі-шалот під зиму

    Процедура підзимньої посадки здійснюється в тому ж порядку, що і весняна, після чого ділянку мульчують шаром торфу завтовшки 3,5-4 см. Єдина різниця між осінньою та весняною посадками в тому, що під зиму цибулини садять трохи глибше. Незважаючи на те, що цибуля-шалот культура холодостійка й навіть морозостійка (витримує похолодання до -20 ºC, зберігаючи життєву силу навіть після промерзання), підзимню посадку краще проводити в південних районах, оскільки в середній смузі, на Уралі й у Сибіру при підзимньому посіві може загинути від холоду до 50 % цибулин. У той же час цибулини, які пережили зиму в ґрунті, утворюють більше зелені, ніж посаджені навесні. З’являється зелене пір’я шалот підзимнього посіву відразу, щойно зійде сніг.

    Вирощування цибулі-шалот із насіння

    Якщо розмножувати цибулю-шалот вегетативним способом тривалий час, це може привести до здрібніння цибулин, розвитку хвороб і зниження врожаю. Тому один раз на 10-15 років посадковий матеріал оновлюють вирощуванням цибулі-шалот із насіння. Насіння, посіяне навесні, дасть цибулю-сіянку в вересні. Це будуть невеликі гнізда, що складаються з дрібних цибулин, які можна в наступному році використовувати як посадковий матеріал.

    Догляд за цибулею-шалот

    Як виростити цибулю-шалот

    Вирощування цибулі-шалот і догляд за нею зовсім не обтяжливі й полягають у поливі, розпушуванні й прополюванні грядки в період активного росту, внесення добрив та захисті від хвороб і шкідників. Розпушування ґрунту на грядці з шалот проводять один-два рази на тиждень, а регулярна боротьба з бур’янами та шкідниками допоможе запобігти ураженню шалот невиліковними вірусними інфекціями.

    Щоб цибулини цибулі-шалот були великими, на початку липня сходи проріджують. У цей час не рекомендується вносити добрива й проводити поливання, оскільки замість того, щоб почати нарощувати об’єм цибулин, цибуля продовжить утворювати листя. Якщо почнуть з’являтися стрілки, виламуйте їх, поки вони не сягли 10 см.

    Полив цибулі-шалот

    У середньому за сезон цибулю-шалот поливають не менше трьох разів, але найважливіше забезпечити вологість ґрунту на самому початку вегетації. За місяць до збирання поливання припиняють. Головний принцип зволоження грядки з шалот у тому, що ґрунт не має сильно пересихати. Якщо літо буде дощовим, поливайте шалот рідше, відповідно в сухе літо поливання мають бути частішими. За відсутності опадів в умовах високої хмарності ділянку з цибулею-шалот поливають один раз на тиждень.

    Підживлення цибулі-шалот

    Догляд за цибулею-шалот передбачає внесення в ґрунт добрив. Добре реагує культура на підживлення розведеним водою в співвідношенні 1:15 пташиним послідом або розчином однієї частини настою коров’яку в 10 частинах води. Можна вносити в ґрунт і комплексне мінеральне добриво, розчинивши 40 г в 10 л води. За місяць до збору врожаю внесення добрив припиняють, інакше цибуля продовжуватиме давати перо замість того, щоб нарощувати цибулини. Аби ріпки виросли більшими, потрібно після того, як гнізда вже сформувалися, акуратно відгребти ґрунт і відламати найдрібніші цибулинки разом із пером. Їх можна використовувати в їжу або заморозити.

    Шкідники і хвороби цибулі-шалот

    У холодну вогку погоду цибулю-шалот можуть вражати грибкові хвороби борошниста роса, пероноспороз, або несправжня борошниста роса, фузаріозне в’янення і шийкова гниль. Хворі рослини потрібно негайно видалити, а здорові обприскати розчином Квадрісу, Мікосана або Пентофага. Однак майте на увазі, що після обробки отрутохімікатом уживати цибулю-шалот в їжу якийсь час не можна – тривалість дії токсичних речовин має бути зазначено в інструкції з застосування препарату. Щоб уникнути зараження цибулі-шалот грибками, перед посадкою сіянку упродовж 30 хвилин протруюють у розчині препарату Максим. Посівний матеріал, який ви збираєтеся використовувати в наступному році, перед закладанням на зберігання теж бажано обробити Максимом.

    Зі шкідників докучає шалот цибулева муха, що з’являється в пору цвітіння кульбаби і вишні. Уражені мухою рослини відгнивають і в’януть. Знищити шкідника можна опудрюванням цибулі-шалот і ґрунту під нею деревною золою. Якщо ви виявили на цибулі черв’ячків, найкращий засіб боротьби з ними – обробка цибулі-шалот по листю розчином склянки солі в 10 л води.

    Великої шкоди шалот здатна заподіяти цибулева нематода, що викривлює денце материнської цибулини. Якщо уражена нематодами цибулина потрапить на грядку, вона може інфікувати здорові рослини. Використовувати таку цибулину для посадки можна, якщо її на годину помістити в термос із водою температури 45 ºC або протруїти кілька хвилин у чотиривідсотковому розчині формаліну.

    Зелене пір’я шалот любить городня попелиця, неконтрольоване розмноження якої може створити серйозну проблему. Проти попелиці існує безліч народних засобів, наприклад, відвари перцю, картопляної шкірки або ромашки аптечної. З акарицидних препаратів у боротьбі з попелицею на цибулі-шалот добре зарекомендував себе Вертицилін.

    Збирання і зберігання цибулі-шалот

    Зволікати зі збиранням цибулин не можна, тому що вони можуть прорости. Гнізда цибулі-шалот виймають із ґрунту, коли засохне більше половини листя. Цибулини витягують із ґрунту й кілька днів сушать у затінку, після чого сухе листя обрізають, гнізда розбирають на цибулинки, складають у ящики, коробки або сітки й зберігають у сухому прохолодному місці. Можна не обрізати листя, а сплести з нього коси. В таких умовах цибуля-шалот зберігається протягом п’яти-семи місяців, однак потрібно регулярно перевіряти стан цибулин, виявляти й видаляти загниваючі.

    Можна зберігати шалот і в чищеному вигляді: з цибулин знімають покривні луски, ріжуть, злегка зволожують, заморожують, потім складають у пластиковий посуд і тримають у морозилці. Точно так само можна заморозити й пір’я цибулі. Заморожена цибуля-шалот зберігає свої властивості.

    Види і сорти цибулі-шалот

    Сортів сімейної цибулі існує досить багато, і поділяються вони на ранні, середньостиглі та пізні, а також напівгострі, гострі та солодкі. Розрізняються сорти цибулі-шалот також забарвленням покривних лусок і кількістю цибулин у гнізді.

    До ранньостиглих сортів цибулі-шалот належать такі:

    • Смарагд – сорт з округлими цибулинами в рожево-коричневому лушпинні масою по 20-30 г гнізді до 5 цибулин із білою м’якоттю напівгострого смаку;
    • Сніжок – сорт, що вирізняється високою лежкістю з яйцевидними щільними цибулинами масою до 32 г із соковитими білими лусками гострого смаку;
    • Спринт – один із найкращих ранніх сортів, стійкий до пероноспорозу, з великими цибулинами гострого смаку масою до 40 г. У гнізді формується до 10 цибулин;
    • Білозерець 94 – урожайний лежкий сорт з округлими або округло-овальними цибулинами гострого смаку масою 21-27 г зі світло-бузковим лушпинням із жовтим вилиском і соковитою фіолетовою з бузковим відтінком м’якоттю;
    • Каскад – урожайний, дуже лежкий сорт гострого смаку з широкояйцеподібною цибулиною масою до 35 г. І лушпиння, і соковиті луски рожевого кольору;
    • Сімейна – стійкий до захворювань сорт напівгострого смаку з округлими цибулинами масою до 22 г з жовто-коричневою лушпинням з фіолетовим відтінком і білою м’якоттю. В одному гнізді може бути 3-4 цибулинки;
    • СІР-7 – лежкий урожайний сорт гострого смаку з цибулинами масою до 32 г. В одному гнізді може бути від 4 до 7 цибулинок.

    Крім описаних, відомі такі ранні сорти цибулі-шалот: Зірочка, Міжсезоння, Сибірська жовта та інші.

    Середньостигла цибуля-шалот представлена такими сортами:

    • Альбік – стабільно урожайний напівгострий сорт, округло-плоскі цибулини якого масою 20-30 г вирізняються гарною лежкістю. У гнізді може формуватися від 4 до 8 цибулинок;
    • Кубанська жовта – напівгострий врожайний сорт із 3-4 округло-плоскими цибулинами масою 25-30 г в одному гнізді. Покривні луски жовто-коричневі, соковиті – зеленуваті або білі;
    • Койнарська – напівгострий високопродуктивний сорт із коричнево-рожевими цибулинами масою до 25 г із ніжно-бузкового м’якоттю з білим відтінком;
    • Гуран – напівгострий сорт з округлими цибулинами масою до 26 г у світло-коричневих покривних лусках із сірим відтінком. У гнізді може бути 4-5 цибулин;
    • Жар-птиця – напівгострий сорт з округло-плоскими цибулинами масою 25-30 г у жовто-коричневому лушпинні.

    Популярні також середньостиглі сорти шалот Чапаєвська, Уральська 40, Уральська фіолетова, Гарант, Гірник, Афоня, Адрійка, Великоцибулинна, Кущівка харківська, Сергійко, Софокл, гібриди Атлас, Бонілла й інші.

    Найбільш відомими сортами пізньої цибулі є:

    • Кунак – напівгострий сорт з округлими чи округло-плоскими цибулинами в жовтих покривних лусках. В одному гнізді цього сорту може бути 3-4 зачатки;
    • Здоровань – напівгострий, стійкий до гнилей та стрілкування сорт із 4-5 цибулинами масою від 23 до 52 г із сухими рожевими і соковитими червоними лусками;
    • Сибірський бурштин – сорт з округло-плоскими цибулинами в жовтому лушпинні з білими соковитими лусками. Маса цибулин, яких у гнізді 6-7 штук, 28-30 г;
    • Мернеульська (Баргалінська) – високопродуктивний сорт із великими овально-подовженими цибулинами масою від 50 до 90 г із рожево-жовтими сухими й соковитими білими лусками. У гнізді таких цибулин може бути від 4 до 6;
    • Вонська – стійкий до шкідників, хвороб і несприятливих умов вирощування сорт із 3-4 цибулинами масою від 30 до 70 г із червоними зовнішніми й білими соковитими лусками.

    Властивості цибулі-шалот – шкода і користь

    Корисні властивості цибулі-шалот

    Склад цибулі-шалот мало чим відрізняється від складу ріпчастої цибулі. Листя й ріпки шалот містять ефірну олію, вітаміни групи B, каротиноїди, фітонциди, однак мінеральних речовин, аскорбінової кислоти та цукрів у шалот більше, ніж у ріпчастій цибулі. До складу цибулі-шалот входять солі фосфору, заліза, калію, кальцію, а також кобальт, нікель, хром, молібден, кремній, ванадій, титан і германій.

    У народній медицині цибулю-шалот здавна застосовувався для лікування шлункових і очних хвороб.

    У кулінарії використовуються листя та молоді ріпки шалот, причому як у свіжому, так і в маринованому вигляді. Тонший, ніж у цибулі ріпчастої, смак зробив цибулю-шалот найціннішим інгредієнтом французької кухні – її кладуть у соуси і супи, щоб надати стравам аромат, а також додають у делікатеси з птиці та дичини.

    Цибуля-шалот – протипокази

    Людям із захворюваннями сечостатевої системи й шлунково-кишкового тракту слід бути обережними у вживанні шалот, оскільки вона сприяє підвищенню кислотності, може викликати подразнення слизової оболонки кишківника й утруднити процес сечовипускання.

    Протипоказана цибуля-шалот при ниркових і печінкових хворобах, бронхоспазмах, запорах, захворюваннях підшлункової залози, оскільки може спровокувати їхнє загострення.

    Шкідники цибулі і боротьба з ними народними засобами

    Хвороби при вирощуванні цибулі: фото та опис грибкових захворювань

    Несправжня борошниста роса (пероноспороз) — одна з найпоширеніших грибкових хвороб при вирощуванні цибулі. Особливо небезпечна в дощові роки і при частих поливах. Вражає різні види цибулі і часник. Захворювання дуже небезпечно для насінників. На листках, квіткових стрілках з’являються блідо-зелені розпливчасті овальні плями.

    Поступово вони збільшуються, і на них виступає сірувато-фіолетовий наліт. Майже завжди на уражених листках оселяються інші полупаразитические гриби, що утворюють чорну цвіль. При ураженні цієї грибоковой хворобою листя цибулі злегка гофрують, жовтіють і засихають. Квіткові стрілки насінників надломлюються. Урожай насіння різко падає. Цибулини недоразвиваются. Збудник хвороби зберігається на рослинних рештках, а також у самій цибулині.

    Шейковая гниль — сама шкідлива хвороба цибулі в період зберігання. Розвиток її починається ще на городньої грядці. У другій половині літа, коли листя цибулі подвядают і вилягає, гриб проникає в шийку цибулини. Тканини її розм’якшуються, утворюється вм’ятина. Через 1-2 місяці після збирання гниль охоплює всю цибулину, вона стає водянистою, набуває жовто-рожевий відтінок, видає неприємний запах.

    Цибулина висихає, від неї залишається тільки суха луска. При зберіганні гниль поширюється від хворих до здорових цибулин. В цьому разі ураження починається на боці або донця цибулини.

    Сорти з темними лусками відрізняються більш коротким вегетаційним періодом, швидким дозріванням, більш стійкі до цього захворювання.

    Іржа вражає цибуля ріпчаста, порей, часник. Навесні на листках цибулі утворюються помаранчеві, пізніше червонувато-жовті порошащие дрібні «бородавочки», які влітку чорніють. При сильному розвитку хвороби листки рано засихають, цибулини дрібніють. Зимує збудник хвороби на рослинних рештках, а також на багаторічних видах цибулі.

    Зелена плесневидная гниль часто зустрічається на луці при зберіганні. Спочатку на денці або зовнішніх чешуях цибулин з’являються коричневі водянисті плями. На плямах і під сухими лусками утворюється спочатку білуватий, потім зелений або голубувато-зелений наліт. Збудник грибкового захворювання лука зберігається в грунті на рослинних рештках, а також в місцях зберігання врожаю. Розвитку гнилі при зберіганні сприяє підвищена вологість повітря, а також подмораживание цибулин.

    Нижче ви дізнаєтеся, як захистити цибуля від шкідників і хвороб.

    Здавалося б, цибулю — овоч, який має їдким специфічним запахом, і тому не повинен залучати шкідників. Але шкідники цибулі ріпчастої — дуже поширена проблема для городника, і боротьба з ними не так вже й проста. Найчастіше комахи, які пошкоджують цибулю, їдять гірку внутрішню частину культури, і відразу помітити їх не завжди вдається.

    Внаслідок таких «нальотів» можна втратити весь урожай. Плоди, пошкоджені комахами, піддаються впливу грунтових мікроорганізмів і загнивають. Розглянемо основних і найпоширеніших шкідників цибулі ріпчастої і визначимо, якими методами з ними краще боротися, щоб максимально зберегти свій урожай.

    Цибульна муха

    Цибульна муха є небезпечним шкідником ріпчастої цибулі. Значної шкоди завдає в роки масового літа на початку розвитку і періоду цибульного зростання. Особливо сильно страждає культура, высеянная насінням для сіянки, тому що личинки в густих стеблестоях переповзають від ураженої рослини до здорової. Якщо цибулю вирощують з сіянки та проріджування немає необхідності, то ризик зараження мінімальний.

    Цибулю, заражених нематодою стебла або шейковой гниллю, особливо сильно піддається атаці личинок цибулевої і паросткової мухи. Зазвичай в середній і південно-західній смузі при сприятливих погодних умовах дає два покоління, а на територіях південних районів встигає і три. Головними ознаками ушкодження є в’янення рослини групами на фазах сім’ядолі і першого аркуша: у самій цибулині з’являються ходи личинок, а самі личинки живуть у листках і підставах сім’ядолей. У більш дорослої рослини пошкоджують шийку цибулини і саму цибулину, з-за чого відбувається відмирання та гниття культури, а потім її загибель.

    Незалежно від того, куди саме потрапила муха, цибулю все одно гине при пошкодженні точки зростання навіть однією або двома личинками. Опис. Доросла муха має світло-сірий колір і довжину тіла 6-8 мм. Крила з жовтуватим відтінком, чорні ніжки. Самець має темну смужку, розташовану вздовж черевця, і ряд щетинок на задній гомілки.

    Яйця подовжені, білого кольору, 1,2 мм. Личинки брудно-білого окрасу, червоподібні; спина і черевце округлені, звуження на передньому кінці, тіло завдовжки до 10 мм; гачкоподібні щелепи. На задньому сегменті знаходяться дві темні круглі пластинки з отворами для дихання. Лялечки мухи знаходяться в коричнево-жовтому псевдококоне.

    Первинне весняне навала відбувається в період цвітіння бузку. Репродукція відбувається за рахунок додаткового живлення нектарами протягом тижня.

    Самки відкладають яйця під грудочками ґрунту або між листям лука по 5-20 штук. Період відкладання яєць може тривати до 1,5 місяців. Новоутворені личинки прогризають шийку листя і впроваджуються в саму м’якоть цибулини, виїдаючи її порожнину, а потім здатні мігрувати на інші цибулини. Заляльковування личинок відбувається через два тижні поряд з пошкодженим цибулею в грунті.

    Чи знаєте ви? Дослідженнями вчених доведено, що речовини, які знаходяться у складі цибулі і здатні викликати аромат, смак і сльозоточивість від його обробки, негативно впливають на ракові клітини.

    Цибульна міль

    Опис молі. Метелик невеликого розміру з передніми коричневими крильцями, гусениця зелено-жовтувата і покрита невеликими короткими ворсинками. Метелики, як і лялечки, переносять зимівлю на залишках лука, в сараях, парниках. Кладка яєць відбувається в червні на тильній стороні аркуша, цибулині або цвєткової стрілкою.

    Нанесення шкоди. Через сім днів настає дозрівання личинок, які виїдають м’якоть листя, а шкірка зовні залишається недоторканою. Гусениця проникає всередину цибулини або в шийку і навіть може пошкоджувати суцвіття. Заляльковування гусениць відбувається на листках цибулі в перший період червня: в грунті, на бур’янах, рештках рослин.

    Шкідники цибулі у вигляді молі дуже небезпечні для врожаю, тому існує ще багато видів боротьби з ними народними засобами:

    • настій золи — крутим окропом залити 300 г золи, відстояти, процідити, додати 40 г рідкого мила;
    • часниковий настій — велика кількість часнику пропустити через м’ясорубку, з розрахунку 1:1 додати води. Наполягати в теплому місці не менше тижня в щільно закритій ємності. Даний настій називається маточним і може дуже довго зберігатися. Обробляти розчином: 70 г настою на відро води;
    • тютюновий настій — 200 г тютюнового сировини 1 столова ложка мила, залити гарячою кип’яченою водою. Після того як охолоне, процідити через марлю і зробіть обробку цибулі, а особливо ґрунту навколо нього, з розрахунку 1 літр на метр квадратний;
    • настій на основі червоного стручкового перцю — 1 кг перцю, розрізаного навпіл, прокип’ятити в каструлі на 10 л води, після охолодження процідити. Обробку проводити з розрахунку 130 г концентрату на відро води 40 г мила. Сам концентрат слід розлити по пляшках і зберігати в прохолодному темному місці.

    Такі обробки проводять ранньою весною по кілька разів після посадки цибулі, зазвичай через кожну тиждень. Ще придатними є настої з сильними відлякують ароматами (полин, календула тощо) Корисним вважається мульчування торфом, гноєм, що перепрів, дрібним гіллям (порубати) сосни або їли.

    Журчалка — нечастий гість-шкідник, але не менш шкідливий, чим муха. Зазвичай з’являється на луці і завдає шкоди у другій половині вегетації.

    Ушкодження проявляються відставанням у рості і пожовтінням листя, а потім і їх в’яненням. Цибулина стає м’якою і набуває неприємний специфічний запах. Якщо на одну цибулину напала група корнеедок, то вона перетворюється в чорну гнильну масу.

    Опис. Кремезні мухи середнього розміру. Самка (до 7 мм) трохи більша за самця (до 6 мм). У самок журчалки черевце плоске, а у самців вершина трохи роздута. Тіло бронзово-зелене, а спинка з двома світло-сірими смужками. Чорні вусики. Черевце буває синє, зелене. Лапки буро-чорні або просто чорні.

    Чи знаєте ви? Склад природного цукру у луці набагато вище, чим у груші і яблука. В одній цибулині знаходиться до 6 % цукру. Їдкі речовини при підсмажуванні випаровуються, і цибуля стає солодким.

    Ріпчаста цибуля — улюблені ласощі тютюнового трипса. Даний шкідник завдає шкоди як самій цибулині, так і листю. На період зимівлі таїться в сухий лусці цибулі і знижує якість овоча.

    Пошкоджує м’ясисті лусочки, які стають шорсткими, а потім повністю висихають. На аркуші виникають білуваті смужки і темні точки (випорожнення трипса). Листя, які сильно вражені, повністю міняють свій колір на білястий, викривляються і засихають. Зростання цибулі призупиняється, насіння здебільшого непридатні до посівам.

    Яйця білі, бруньковидної форми. Личинка має дві стадії зростання. На першій личинка світлого кольору живиться рослиною, з ростом на черевці просвічується жовто-зелений кишечник. На другій стадії вона не живиться цибулею, а знаходиться в грунті. Зимує в сухих листах лука в сховищах або під шаром грунту на території садивного ділянки.

    Ознаки появи шкідників на посадках лука

    Шкідники цибулі ріпчастої, фото яких ви можете знайти у цій статті, завдає не менше клопоту, чим захворювання. Комахи вражають всю рослину і здатні знищити весь урожай.

    Дане комаха активно діє, починаючи з середини травня. Коричневі довгасті мушки відкладають яйця між листям, а вилупилися личинки проникають в саму рослину, харчуються їм і знищують. Пошкоджені цибулини загнивають прямо в грунті, а пір’я жовтіють і засихають.

    Відповідаючи на питання: чим обробити цибуля від шкідників, багато садівники радять застосовувати хімічні препарати Мухоїд, Актара або Карате. Але краще всього використовувати народні методи відлякування комах:

    • різкі запахи: чергування посадок цибулі і моркви допоможе відлякати цибульну муху;
    • розчин кухонної солі: 0,3 кг на 10 л води – полив проводять кожні 2-3 тижні;
    • посипання гряд золою є і добривами та захистом від шкідників.

    Цибульні (або Тютюнові) трипси зимують у залишках рослинності в грунті, а навесні переселяються на молоді рослини. Дуже дрібні комахи коричневого кольору відкладають яйця біля основи пір’я, внаслідок чого можна побачити сріблясті плями на листках і екскременти комах (дрібні чорні крапки). Уражені рослини жовтіють і гинуть.

    Хімічні препарати найчастіше використовують на промислових насадженнях, а городники рекомендують відлякувати комах запахами тютюну, золи, моркви і нафталіну.

    Кореневий цибулевий кліщ вражає рослини в період вирощування та зберігання. Найчастіше поширення комах відбувається через заражений посадковий матеріал. Кліщ і його личинки живляться корінням і самої цибулиною, внаслідок чого плоди стають пухкими і покритими “потертю”.

    Боротьба з шкідниками цибулі ріпчастої народними засобами полягає у своєчасній профілактиці зараження:

    • посадковий матеріал прогрівають при температурі 35-38 градусів Цельсія протягом тижня;
    • під час зберігання кліщ вражає тільки пошкоджені цибулини: необхідно вибраковувати неякісний урожай;
    • слід в першу чергу боротися з попередниками кліща – цибулевою мухою.

    Якими б не були шкідники цибулі (літаючими або пересуваються виключно під поверхнею грунту), сліди їх діяльності можна помітити досить легко. По-перше, перо просигналізує про їх появу пожовтінням і/або в’яненням. По-друге, рослини, пошкоджені різноманітними комахами, починають помітно відставати в рості.

    У третіх, надземна частина культури деформується, роздувається або викривляється. Городники нерідко не звертають уваги на такі метаморфози, а шкідники цибулі, фото яких будуть продемонстровані далі, продовжують свою руйнівну ходу по грядках. Якщо не вжити необхідних заходів, урожай корисного овоча буде втрачено повністю. Отже, настав час познайомитися з цими комахами ближче.

    Боротьба з шкідниками цибулі ріпчастої – як розпізнати атаку комах?

    Заразитися хворобою або ж піддатися нападкам шкідників цибуля може і в період зберігання і безпосередньо на грядці. Багато досвідчені городники відразу помічають ознаки і намагаються позбутися діяти. Як визначити небезпеку? Ріпчасту цибулю в нормальному стані має яскраво-зелені пір’я, які відрізняються соковитістю і гнучкістю.

    Уражене рослина відразу починає жовтіти, покриватися плямами, засихати або ламатися. Не всі дачники бажають використовувати хімічні препарати для боротьби зі шкідниками і це зрозуміло. Всім хочеться зривати зі своєї грядки екологічно чисті овочі і фрукти, оскільки травлення без проблем можна придбати в магазинах.

    Хвороби можуть вразити як рослини на грядках, так і цибулини в період зберігання. Ознаками хвороби можуть бути зміна кольору або плямистість пера. В тому числі, до захворювань відноситься засихання надземної частини, м’якість цибулин або поява на них білого, сіруватого або чорного нальоту.

    Хвороби можуть вразити як рослини на грядках, так і цибулини в період зберігання. Ознаками хвороби можуть бути зміна кольору або плямистість пера. В тому числі, до захворювань відноситься засихання надземної частини, м’якість цибулин або поява на них білого, сіруватого або чорного нальоту.

    Дуже схожа на звичайну муху. Небезпека для цибулі представляють личинки.

    Цибульна муха виходить зі сплячки приблизно в середині травня, а в перших числах червня відкладає яйця. Личинки вилуплюються на п’ятий-десятий день, проникають у молоді цибулинки і виїдають їх зсередини.

    Пір’я уражених рослин жовтіють і засихають, починаючи з кінчиків, сама цибулина гниє. Одна личинка за місяць зростання може пошкодити всю грядку. Через місяць личинка заляльковується, і незабаром з’являється нове покоління мух.

    Боротьба з цим шкідником починається з профілактики. Знявши врожай цибулі, його потрібно ретельно перебрати і видалити всі пошкоджені цибулини. Що залишився лук — просушити. Навесні перед посадкою перебрати цибулини ще раз і знову відібрати пошкоджені.

    Категорично не рекомендується висаджувати цибулю на одному і тому ж ділянці два роки поспіль. На самому справі правильний сівозміну лука передбачає повернення посадки на те ж саме місце не раніше, чим на четвертий-п’ятий рік, добре сіяти цибулю і часник на місці, де в минулому році були капустяні, пасльонові або гарбузові культури. Цибульна муха зимує на глибині до 20 сантиметрів, тому восени грядки потрібно глибоко перекопати і прибрати всі рослинні залишки.

    Цибульна муха не любить запаху моркви, тому доцільно висаджувати на одній грядці цибулю і моркву (або часник і морква), чергуючи ряди. Перед посадкою цибулю-сіянку необхідно знезаразити в гарячій воді. Для цього потримати його у воді при температурі 45-46 градусів, протягом десяти-максимум п’ятнадцяти хвилин.

    Цибульна муха боїться солі. Можна проводити обробку грядок два або три рази за сезон. Перша обробка проводиться, коли сходи будуть близько 5 см. Для кожної наступної обробки кількість солі треба збільшити. Перше співвідношення — 300 грамів на 10 літрів, потім 400 грамів і, якщо обробка проводиться втретє, — 600 грамів солі.

    Грядки (самі рослини) потрібно полити соляним розчином, а через чотири-п’ять рясно промити чистою водою. Інтервал між обробками становить близько двох тижнів. Протягом тижня після вильоту цибулевої мухи можна обробити міжряддя посадок ріпчастої цибулі сумішшю тютюнової пилу і золи соняшника. Також допускається вапно або вуглеамонійна сіль.

    Народні засоби для боротьби з шкідниками городу

    Несправжня борошниста роса. Дуже часто захворювання, зустрічається в усіх районах нашої країни. Воно відразу видає себе зовнішніми ознаками, серед яких можна ділити такі:

    • Всихання пір’я.
    • Присутність сіруватих плям з білим відтінком.
    • Утворення нальоту.
    • Пожовтіння пір’я та їх в’янення.

    Найчастіше несправжня борошниста роса нападає навесні, коли рослина недостатньо сильне і зміцніле. Насамперед уражаються пір’я, але поступово захворювання переходить на плід, роблячи його непридатним для вживання. Що може бути причиною? Найчастіше – це неякісний і заражений посадковий матеріал. Тому будьте особливо уважні, де і в кого ви купуєте цибулини. Фахівці радять віддавати перевагу спеціалізованим магазинам.

    Народні засоби від несправжньої борошнистої роси. Так як рослина буде йти в їжу, хімічну обробку використовувати не можна. Насамперед, зупиніть внесення органічних добрив у грунт і трохи знизьте кількість поливу. Чому? Інфекція розвивається у вологому місці. Там, де сухо її бути не повинно. Після слід окропити грядки калійно-фосфорним добривом. А якщо ви зібрали урожай, то ретельно прогрійте його на сонці.

    Цибульна муха. Це найшкідливіше комаха, яке починає шкодити рослині вже на початку травня. Самка відкладає яйця на молодих перышках, а вилупилися личинки живляться соком цибулини. Коренеплід загниває або засихає не встигнувши зрости. Які ознаки цибулевої мухи?

    • Наявність личинок на пере лука.
    • Пожовклі краю.
    • Білі плями в місцях атаки личинок.

    Народні засоби від цибулевої мухи. Існує кілька способів, як позбутися від цієї комахи. По-перше, необхідно при посадці чергувати цибулю з морквою, яка відлякує муху і не підпускає до рослині. Також можна полити розчином солі і засипати грядки золою.

    Цибулевий тріпс. Дуже маленькі комахи, які зимують у глибокі шари грунту, а навесні з’являються на молодих культурах, зокрема на луці. Трипси відкладають яйця біля основи пір’я, з-за чого будуть помітні сірі плями і залишки екскрементів. Ті цибулини, на яких знаходився тріпс – гинуть.

    Отже, боротьба з шкідниками цибулі ріпчастої народними засобами починається вже у весняний період і продовжується до збору врожаю. Не варто зневірятися, якщо ви помітите на своїй дачній ділянці небажаних комах. Дотримуючись наших порад, ви обов’язково позбудетеся від них.

    Багато садівники прагнуть використовувати як можна менше хімічних засобів боротьби з шкідниками плодових дерев. Дізнайтеся, які заходи боротьби і народні засоби захистять урожай в саду.

    Роботи по захисту саду від шкідників можна умовно підрозділити на осінньо-зимові і весняно-літні.

    1. Після збирання врожаю зберіть під деревами всю падалицю і знищіть її.
    2. Обробіть рослини 2-3%-вим розчином мідного купоросу.
    3. Надягніть на штамб ловчі пояси і до настання постійних холодів систематично перевіряйте їх на наявність шкідників, влаштувалися на зимівлю.
    4. Навесні обприскуйте дерева 3%-ною бордоською рідиною (до розкриття нирок).
    5. З настанням теплої погоди зберіть і спаліть ловчі пояси, знищити бур’яни.

    Багато городні й дикі польові рослини є чудовими засобами для боротьби з шкідниками. З них заздалегідь готують концентрати, а потім робочі розчини для обприскування. В розчини, настої додають зелене або звичайне господарське мило для кращого прилипання.

    Для першого ранньовесняного обприскування (фаза закритого бутона, початок розпускання листя) приготуйте наступний настій: 1/3 ємності на 3 л заповніть в рівних частинах лушпинням цибулі, часнику, осінніх горіхового листя, додайте 2 ст. махорки або тютюну. Суміш залийте окропом. Дайте настоятися 7-10 днів, потім процідіть.

    З появою молодих листочків найнебезпечнішим шкідником саду є попелиця (зелена, червона, чорна). Можна обробити крони дерев цим же розчином або приготувати відвари з осіннього листя горіха або тютюну, настої трави деревію або полину гіркого.

    Після цвітіння яблунь, слив, вишні, груші можна приготувати і використовувати концентрат, виготовлений з осіннього листя горіха, який готують з осені. Металеву бочку заповнити на 2/3 листям, ретельно ущільніть і залийте окропом, закрийте і настоюйте до весни. Це матковий розчин, 1 л якого необхідно розвести в 10 л води і тільки після цього обприскувати дерева. Процедуру повторюють двічі з інтервалом в 7-10 днів.

    Можна також використовувати настій трави деревію або полину гіркого, який знищує не тільки тлю, але і кліщів, гусениць плодожерки, совок, медяниць, пильщиків, довгоносиків та інших шкідників. Концентрат приготуйте з суміші 1 кг сухої трави і 5 л гарячої води, дайте настоятися 1-2 діб і потім кип’ятіть 0,5 години. Після охолодження процідити, долийте 10 л води. Обприскуйте дерева двічі через 7-10 днів.

    Для боротьби з личинками попелиці можна використовувати бадилля томатів. Дрібно подрібніть 4 кг свіжої (2 кг сухої) бадилля томатів, покладіть в ємність і залийте на 0,5 години 10 л холодної води, потім цю суміш, помішуючи, кип’ятіть ще 0,5 години. Остиглий відвар процідіть, додайте 5 л води та трохи мила, ретельно обприскуйте крони від верхівки до основи штамба.

    Якщо протягом вегетаційного періоду з’явилися трипси, дрібні гусениці, попелиці, слимаки, мідяниці обробіть рослини настоєм або відваром гострого перцю. Бажано їх приготувати заздалегідь, так як подальше наполягання триває не менше 10 днів. Для приготування концентрату настою 1 кг сухих стручків перцю наріжте, залийте гарячою водою, закрийте і залиште на 10 днів.

    До будь настоїв і відварів у шкідників з часом виробляється звикання. Тому необхідно заздалегідь приготувати кілька складів відварів і застосовувати їх поперемінно.

    Альтернативою боротьбі з шкідниками, що проводиться щорічно з використанням отрутохімікатів, є залучення на присадибну ділянку ворогів комах, а також приготування спеціальних народних засобів.

    Щоб залучити на свою територію пернатих помічників, достатньо буде зробити 2-3 поїлки або невеликий ставок. Потрібно створити умови для росту популяції корисних комах-хижаків (земляні або кам’яні насипи, певні рослини для личинок), для яких шкідники городу є їжею. При цьому не можна користуватися хімічними препаратами, так як, вбиваючи перше, ви знищуєте і корисних помічників, які з’являються із запізненням на один сезон порівняно з шкідливими комахами.

    Попелиця нападає на слабкі рослини. Якщо у рослини в городі з’явилися скручені листя, липкі і зів’ялі квітки, то воно пошкоджено попелиць. Частіше оглядайте верхівки молодих пагонів розсади і нижню сторону листя.

    Щоб захистити рослини від попелиці, подрібніть 10 шт. перцю Чилі, додайте 1 ст. л. тертого мила. Розбавте 1 л води. Дайте настоятися добу. Перелийте в пляшку з пульверизатором і використовуйте за призначенням.

    Цього вредителю під силу навіть коріння 6-річних дерев. Вважається, що найбільш ефективним методом є щорічне перекопування землі, збір і знищення личинок. Щоб позбутися від ненажерливого шкідника, необхідно пролити посадки вирощуваних культур нашатирним спиртом (1/2 ст. л. на 10 л води).

    Можна скористатися наступним рецептом: на 1 відро води додайте 10-15 крапель йоду.

    Хрестоцвіті блішки

    Це комаха поїдає практично все: і бадилля, і квітконіжки, і бутони, і стручки культур, що належать до родини Хрестоцвіті. Починати профілактику потрібно ранньою весною.

    1. Візьміть тютюнову пил, порошок з деревної золи, гашене вапно в рівних частках. Присипте сумішшю землю на тих грядках, на яких в минулому сезоні були посаджені капуста, редька або редис.

    Обприскувати потрібно по росі протягом 6 днів.

    Якщо посадити поруч з хрестоцвітими культурами кмин, кріп або коріандр, то запах, що виділяється цими рослинами, відлякує шкідників.

    Ці комахи люблять темні, теплі, а також вологі місця. Ховаються від денної спеки під камінням і колодами. Розберіть кладки будівельного сміття вручну знищити шкідників.

    Слимаки мають ніжні і незахищені тельця, тому переміщатися по шорсткою, колючим поверхні вони не можуть. Зробіть навколо грядок бар’єр з тріски, деревного вугілля або яєчної шкаралупи – це захистить посадки від шкідника і буде добривом для рослин.

    Можна зробити канавки між рядками і посипати їх вапном, меленим гірким перцем, тютюновим пилом. Або влаштувати для слимаків справжню «парилку»: мульчируйте грядки звичайної прозорою плівкою. Шкідники вранці заповзають під неї, а при настанні денної спеки гинуть. Для них температура від 40°С є смертельною.

    Народні рецепти настоїв і відварів для боротьби з шкідниками саду

    Інсектициди – не єдиний спосіб боротьби з хворобами і шкідниками. Настої і відвари з трав можуть бути не менш ефективними.

    Хоча сьогодні немає гострої необхідності використовувати бабусині методи, на полицях магазинів досить дієвих препаратів з різних цінових сегментів, досвідчені садівники і городники все частіше використовують натуральні засоби. Адже вони набагато безпечніше для людей і навколишнього середовища, тому що в більшості випадків не накопичуються в грунті, повітрі і плодах із вашого саду та городу. А значить, можна не побоюватися за своє здоров’я і здоров’я близьких.

    Сьогодні вирощування органічних овочів і фруктів – це актуальний світовий тренд. Але оскільки відвари і настої з трав надають набагато більш щадне вплив, чим розроблені в лабораторіях хімічні препарати, важливо застосовувати їх правильно. Інакше ефект від використання буде прагнути до нуля.

    Насамперед, важливо враховувати, що токсичні речовини з настоїв і відварів досить швидко випаровуються на свіжому повітрі, особливо під яскравим сонцем. Тому обробку рослин краще проводити рано вранці або ввечері і виключно свіжоприготовленими складами.

    Рослинні настої і відвари зазвичай не досягають такої високої концентрації і не мають такого потужного пролонгованої дії, як хімічні препарати. Тому їх рекомендується використовувати відразу, як тільки ви помітили шкідників. Якщо затягнути з обробкою рослин, то може бути пізно, т. к. народні засоби не зможуть впоратися зі зростаючою армією шкідників.

    Як запобігти псуванню лука комахами шкідниками

    Цибулевий кореневої кліщ повсюдно пошкоджує цибулю у відкритому і захищеному грунті, сховищах. Кліщі заселяють переважно пошкоджені або хворі рослини. У постраждалих цибулин зовнішня поверхня соковитих лусок покривається бурої потертю, дінці по краях буває истонченным, згодом відпадає, корені не утворюються.

    Ці шкідники на грядках лука мало помітні, так як кліщі дуже дрібні (0,5-1 мм). У цибулини проникають через дінці. Поширюються з залишками пошкоджених рослин, грунтом, інвентарем.

    Цибулевий західний прихованохоботник — личинки шкідника вигризають у м’якоті листя поздовжні білуваті ходи, що просвічують крізь шкіру. Личинки завдовжки до 7 мм жовтуваті, безногі, з коричневою головою. У дорослому стані вони залишають листя і йдуть у грунт. В кінці липня з’являються чорні жуки, які до збирання врожаю харчуються на листках цибулі, зимують під рештками рослин, грудочками ґрунту, камінням.

    Навесні при температурі повітря + 8… 10°С жуки починають додатково харчуватися листям молодого цибулі.

    Цибульна моль заподіює значний збиток луку репчатому, порей і часнику в теплу суху погоду. Пошкоджені листя, починаючи з верхівки, жовтіють і засихають. На них видно світлі поздовжні плями — міни. Гусениці проникають всередину нерозкритих суцвіть цибулі і виїдають там зачатки квіток. Під час цвітіння підгризають стебла.

    Зимують метелики в різних затишних місцях, рослинних рештках, а навесні, в кінці квітня — травні починають літати.

    Цибульна муха становить небезпеку для цибулі ріпчастої, порею, часнику та інших цибулевих культур. Пошкоджені рослини відстають у рості, листя в’януть, набувають жовтувато-сірий відтінок, а потім засихають. Пошкоджені цибулини стають м’якими, загнивають, видають неприємний запах.

    В умовах південного регіону цибульна муха має два покоління. Мухи першого покоління літають у період цвітіння бузку, другого — в липні. Зимують у вигляді лялечки в грунті на глибині 5-8 див.

    Цибульна журчалка особливо шкодить ослабленим рослинам різних видів цибулі. Постраждалі рослини відстають у рості, верхівки листя жовтіють і в’януть. Цибулини стають м’якими, загнивають і видають неприємний запах.

    Личинки шкідника досить великі, до 1 див. Вони перетворюються на лялечок у ґрунті поблизу пошкоджених рослин.

    Журчалки літають у кінці травня — червні під час цвітіння шипшини. Відкладають яйця на цибулини або біля них в грунт. Відроджені личинки впроваджуються в цибулини і харчуються там близько місяця. Зимує шкідник у самій цибулині.

    Цибульна стеблова нематода вражає цибулю і часник у період вегетації і зберігання. Заражені сходи ростуть повільно, перший аркуш буває роздутим і викривленим. При сильному ураженні рослини гинуть. На поверхні заражених цибулин з’являються сіруваті плями, внутрішні луски стають пухкими, м’якими, нерівномірно потовщеними.

    Зимують нематоди в цибулинах, залишки листя і лусок, насінні. Зберігають життєздатність в сухих чешуях до п’яти років.

    Далі представлені фото і опис хвороб цибулі, вражаючі посіви на присадибних ділянках.

    Щоб виростити та зберегти врожай здоровим, потрібно вживати заходи захисту цибулі від шкідників і хвороб. Для цього необхідно:

    • використовувати здоровий посадковий матеріал;
    • висаджувати районовані сорти, які проявляють найбільшу стійкість до ураження шкідниками та хворобами;
    • суворо дотримуватися чергування культур. Повертати цибулю на колишню грядку не раніше чим через 3-4 роки.
    • Для профілактика захворювань цибулі треба пам’ятати, що найкращими попередниками для цих культур є картопля, кабачки, огірки, капуста, пастернак, селера, ріпа, редька.
    • Перед посівом проводити термічну обробку насіння (ошпарювання їх проточним окропом через сито), сіянка прогрівати протягом 2-3-х діб при температурі 30… 35°С або протягом 20-25 днів при 25°С.
    • Для лікування цибулі від хвороб та захисту від шкідників необхідно вносити в грунт при посадці або з підгодівлею «Базудин», «Землін» або «Почин».
    • При вирощуванні цибулі на ріпку з появою перших ознак пероноспорозу проводити обприскування «Профіт Голдом». Обробку повторити через 12-15 днів;
    • насіннєві посадки цибулі від шкідників (молі прихованохоботника) обприскувати одним з інсектицидів, рекомендованих для захисту капусти;
    • у період вегетації проводити всі агротехнічні заходи (полив, підживлення, прополювання, рихлення тощо).
    • Для захисту від хвороб і шкідників цибулі необхідна своєчасна прибирання визрілого лука. Передержанный на грядках зберігається погано;
    • перед закладанням на зберігання перебрати, вибракувати цибулини з механічними ушкодженнями і ознаками ураження шкідниками та хворобами; добре просушити. Дотримуватися оптимальний режим зберігання;
    • на грядці ретельно прибрати всі рослинні залишки, знищити сильно уражені цибулини. Відбраковані пустити в розхід в першу чергу.

    Найкращим способом боротьби з хворобами і шкідниками ріпчастої цибулі є профілактика:

    • Більшість захворювань і шкідників переносяться за допомогою зараженого садивного матеріалу. Для цього севок необхідно знезаражувати високою температурою перед посівом.
    • Практично всі хвороби цибулі та шкідники зимують у грунті і на рештках рослин. Восени грядки ретельно перекопують і дезінфікують. Ні в якому разі не можна використовувати рослинні залишки для приготування компосту. Повторно висаджувати цибулю на одному місці можна лише через 4-5 років.
    • Правильна сівозміна дозволить уникнути багатьох захворювань. Кращими попередниками є томати, огірки і капуста.

    На невеликому присадибній ділянці можна обійтися і без використання отрутохімікатів. Для відлякування небажаних комах використовують речовини і рослини з різкими запахами:

    • листя моркви виробляють ароматні фітонциди, які не переносить цибульна муха, тому посадки цибулі і моркви часто сусідять;
    • грядки посипають деревною золою, тютюновим пилом або її сумішшю з гашеним вапном (1:1);
    • посадки обприскують настоєм полину.

    Дотримання правил сівозміни, агротехніки і профілактики здатні повною мірою захистити ваш город від хвороб і разносящих їх паразитів. Купуючи посадковий матеріал, вибирайте тільки перевірених продавців.

    Корисні поради по знищенню шкідників і лікування хвороб зеленого цибулі та часнику.

    Багато шкідників цибулі безпосередньо пов’язані з його хворобами, оскільки є активними переносниками спор грибка або вірусів, поширюючи їх по всіх посадок.

    Цибульна муха

    Один з найбільш злісних шкідників, який, поряд з цибулевої міллю, знищує врожай, проникаючи в цибулини ще на стадії личинок.

    Рослина припиняє ріст, жовтіє та висихає. Личинки згризають цибулини зсередини. Якщо багато шкідників, є всі шанси, що лука не залишиться взагалі.

    Знадобляться засоби, що мають сильний запах, щоб відлякати муху і її «колегу» моль.

    Більш детально про боротьбу з цибулевою мухою читайте в іншій нашій статті:Цибульна муха — як з нею боротися? Огляд препаратів і народних засобів

    Нашатир

    Нашатирний спирт – дуже ефективний засіб, що відлякує шкідників надовго. 3 ложки розпустити в 10 літрах води. Акуратно полити рослини цим розчином. Не лити на листя і не потрапляти навіть випадково на них. Повторити через тиждень.

    Ще один сильно пахне препарат, з якого необхідно приготувати розчин у тій же пропорції, що і при використанні нашатирного спирту. Після поливу аміачним розчином рекомендується пролити цибулини чистою теплою водою.

    Якщо різкі аромати нашатирю і аміаку викликають у вас неприйняття, обробіть цибулю сольовим розчином. 300 г кухонної солі добре розчиніть у 10 літрах води. Цим складом можна поливати одночасно перо, цибулину і грунт. Не проводьте більше трьох обробок з інтервалом в 10 днів, інакше відбудеться засолювання грунту.

    Щоб ніякі хвороби не загрожували вашого цибулі, необхідно дотримуватися прийоми агротехніки і ретельно готуватися до посіву. Готувати і знезаражувати грунт, використовувати здоровий посадковий матеріал і додатково обробляти перед посівом. У догляді не допускати крайнощів, не заливати посадки і не пересушувати.

    Цибульна міль

    Не секрет, що на шляху до зняття врожаю городників чекає безліч випробувань, не останнім з яких – атаки охочих поласувати молодими рослинами шкідників. Що й казати, якщо навіть володіє досить агресивним смаком цибуля ріпчаста знаходиться маса мисливців. Про основних шкідників ріпчастої цибулі і методах боротьби з ними ми і поговоримо сьогодні.

    Дуже часто у цибулі починають завчасно жовтіти листя. Причин цього явища багато, наприклад: кислий ґрунт; недолік азоту, міді або калію; рослина потрапила під заморозок; надлишок вологи в грунті.

    Всі ці причини легко можна усунути і наш цибулю знову оживе і зазеленіє.

    Але цибуля може жовтіти і від нападу шкідників, а це вже серйозніше і не так легко долається. Багато ворогів у цибулі?

    • Захист рослин — хвороби овочів, захист від шкідників і хвороб.
    • Захист рослин, хвороби і шкідники, інфекційні хвороби, вірусні хвороби, грибкові хвороби.

    Хвороби та шкідники сільськогосподарських культур, саду та городу, обробка від шкідників, заходи боротьби, обробка саду городу.

    Овочеві культури, захист рослин, боротьба з хворобами і шкідниками, засоби захисту рослин, плодові шкідники.

    Шкідники кімнатних рослин, шкідники плодових дерев, шкідники городу, попередники овочевих культур, сумісність овочевих культур.