Чубушник: выращивание, размножение, виды и сорта

Автор и редактор: Елена Н. https://floristics.info/ru/index.php?option=com_contact&view=contact&id=19 Правки: 15 ноября 2023 Опубликовано: 25 февраля 2019 Первая редакция: 25 октября 2015 🕒 13 минут 👀 268970 раз 💬 7 комментариев

Растение чубушник (лат. Philadelphus), или садовый жасмин, относится к роду листопадных и полулистопадных кустарников семейства Гортензиевые. Мы привыкли называть цветок чубушник жасмином за характерный сладковатый аромат и сходство цветков этих двух растений. Латинское название чубушник-филадельфус получил в честь царя Египта Птолемея Филадельфа, а чубушником его называют потому, что из его крепкой древесины с мягкой сердцевиной делали чубуки и мундштуки для курительных трубок. В дикой природе кустарник чубушник распространен в Северной Америке, Европе и Восточной Азии. По разным сведениям в природе насчитывается от 50 до 70 видов чубушника, а в культуре выведено большое количество сортов этого растения.

Прослушать статью

Посадка и уход за чубушником

• Посадка: с середины сентября до середины октября, но при необходимости можно и весной, до набухания почек.
• Цветение: с конца мая до конца июля.
• Освещение: яркий солнечный свет
• Почва: водопроницаемый, легкий и плодородный грунт.
• Полив: один раз в неделю, расходуя 2-3 ведра воды на каждое растение. В период цветения полив проводят почти каждый день.
• Подкормки: весной – по ведру навозной жижи (1:10) под каждый куст, после цветения в приствольном круге рассыпают древесную золу, а затем проводят полив. Минеральные удобрения можно вносить только с четвертого года жизни чубушника, причем азотные – только весной.
• Обрезка: осенью – санитарная, весной – санитарная и формирующая.
• Размножение: семенами, черенками, отводками и делением куста.
• Вредители: бобовая тля, зеленые листовые долгоносики, боярышницы, жуки-щелкуны, паутинные клещи.
• Болезни: серая гниль, септориоз.

Ботаническое описание

Многочисленные стволики всех кустарников этого рода покрыты тонкой корой серого цвета. У молодых побегов кора в основном коричневая, отслаивающаяся. Древесина у чубушника твердая, сердцевина широкая. Простые листья от 2 до 7 см длиной в зависимости от вида удлиненные, яйцевидные или широкояйцевидные. Обычно ароматные, простые, полумахровые или махровые цветки чубушника, собранные в кисти, формируются на концах молодых побегов. Плод чубушника – трех-пятигранная коробочка с мелкими семенами.

Чубушник садовый зимостоек, однако каждый вид растения в зависимости от климатических условий района произрастания ведет себя по-разному. Тем не менее, даже если в суровую зиму куст чубушник сильно пострадает от морозов, то погибнет только его наземная часть, и если вы ее весной обрежете, то, благодаря мощной корневой системе растения, чубушник очень быстро отрастет и восстановит свою декоративность.

Посадка чубушника

Когда посадить

Чубушник сажают на открытых солнечных участках, где он будет пышно цвести и благоухать. В тени же цветки у кустарника распускаются мелкие, а побеги слишком вытягиваются. Оптимальный состав почвы для чубушника – перегной, песок и листовая земля в соотношении 1:2:3, а если почва на участке не отличается хорошей водопроницаемостью, то в яму при посадке добавляют дренажный слой. Сажать чубушник лучше осенью, с середины сентября до середины октября. Можно посадить чубушник и весной, однако посадка чубушника в весеннее время осложняется тем, что нужно успеть это сделать, пока на деревьях не раскроются почки.

Как сажать

Если вы высаживаете несколько кустов, то копайте ямы на расстоянии от 50 до 150 см в зависимости от того, каким будет взрослое растение. Если вы решили посадить живую изгородь из чубушника, то саженцы высаживают на расстоянии 50-70 см друг от друга. В яму размером 60х60х60 засыпают дренажный слой из битого кирпича и песка толщиной 15 см, затем слой почвенной смеси, состав которой описан в предыдущем разделе. Сделать это желательно за неделю-другую до посадки чубушника.

Когда почва осядет, корень саженца погружают в яму таким образом, чтобы его корневая шейка оказалась вровень с поверхностью участка, затем засыпают яму плодородной землей. После посадки саженцы чубушника обильно увлажняют, выливая под каждый 2-3 ведра воды. Когда земля осядет после полива, добавьте в лунки сухой земли. Не беда, если после осадки корневая шейка погрузится в почву на 3 см, однако это максимальная безопасная глубина – при большем заглублении корневой шейки возможно ее загнивание. Через день-другой после посадки замульчируйте приствольный круг саженца торфом или опилками слоем в 3-4 см.

Уход за чубушником

Условия выращивания

Если растению не хватает влаги, об этом вам расскажут его листья. Чубушники плохо переносят засуху, и в самую жаркую пору лета их листья без достаточного полива теряют тургор и повисают. Рекомендуется поливать чубушник еженедельно двумя-тремя ведрами воды, а в период цветения полив придется сделать едва ли не ежедневным. После увлажнения грунта на участке нужно разрыхлить почву вокруг кустов и удалить сорняки. Напоминаем: если вы весной замульчировали участок, то поливать, рыхлить и пропалывать почву вам придется намного реже.

Что касается питания чубушника, то лучше всего он отзывается на внесение навозной жижи (в пропорции 1:10) – одно ведро этого удобрения выливают раз в год под каждый взрослый куст чубушника, и желательно это делать весной. После цветения чубушник удобряют древесной золой, рассыпав ее по приствольному кругу перед поливом. С четвертого года жизни можно проводить весенние подкормки комплексными минеральными удобрениями из расчета 30 г суперфосфата, 15 г мочевины и столько же сернокислого калия на ведро воды, которого должно хватить на два взрослых куста.

После цветения на 1 м² участка вносят 15 г сульфата калия и 25 г суперфосфата. Калий можно заменить, рассыпав под каждый куст 100-150 г древесной золы. Азотные удобрения вносят только весной.

Обрезка

Если вы хотите видеть пышное цветение чубушника каждый год, его необходимо регулярно обрезать. Особенность растения в том, что обильно цветут только сильные побеги прошлого года, а на тонких и слабых старых ветках цветки если и появляются, то в значительно меньшем количестве, и куст из-за этого выглядит растрепанным. Поэтому после того, как чубушник отцветет, нужно обрезать отцветшие ветки до сильных побегов этого года, которые расположены ниже.

Обратите внимание: через время молодые приросты этого года становятся более мощными, значит, в следующем году можно ожидать от них обильного цветения.

Обрезка чубушника осенью предусматривает и санитарную расчистку кустарника: удаляют загущающие крону ветки и побеги, а также сухие, болезненные или надломанные. Раз в три года удаляйте побеги, которые старше 12 лет. Омолаживающую обрезку делают ранней весной: несколько стволов укорачивают до 30 см, остальные вырезают до уровня почвы. Срезы обрабатывают садовым варом, почву вокруг кустарника мульчируют торфом. К осени из спящих почек отрастут сильные молодые побеги. Но перед тем, как обрезать чубушник, убедитесь, что сокодвижение еще не началось.

Пересадка

Пересадку чубушник переносит легко, особенно если вы отнесетесь к этой процедуре ответственно, однако вам придется принести в жертву его пышную крону и тем самым потерять год цветения. Сначала нужно подготовить яму для куста – за две недели до пересадки, чтобы осела земля. Затем нужно обильно полить куст, который вы собираетесь пересаживать, через сутки удалите половину старых побегов под корень, а остальные укоротите. Теперь можно выкопать куст и переместить его на новое место, не забыв после пересадки тщательно полить.

Сроки, когда можно пересаживать чубушник, совпадают со сроками его первичной посадки – с середины сентября до середины октября или весной, пока почки еще не раскрылись. Однако пересадка чубушника осенью намного более удобна в том отношении, что вас не поджимают сроки, а значит, можно проделать эту работу более качественно.

Вредители и болезни

Среди немногочисленных врагов чубушника бобовая тля, паутинный клещ и зеленый листовой долгоносик. Тля уничтожается обработкой кустов Карбофосом или Рогором в соответствии с инструкцией.

В борьбе с паутинным клещом хорошо зарекомендовали себя такие средства, как трехпроцентная эмульсия Кельтана или двухпроцентный раствор Фосфамида, которыми обрабатывают кусты чубушника два-три раза с интервалом в неделю. А личинки и жуки долгоносика погибают от опрыскивания Хлорофосом.

Чубушник в Сибири и в Подмосковье

Читатели часто задают вопросы, какой чубушник для Подмосковья подходит больше и можно ли выращивать это растение в Сибири. Чубушник совсем не капризное растение, к тому же морозостойкое, поэтому нет больших различий в условиях его выращивания в южных районах или в Подмосковье. Что касается Сибири, то существуют зимостойкие сорта чубушника венечного с жизнеспособной корневой системой, выдерживающие морозы до -35 ºC без укрытия! А если учесть, что в Сибири всегда много снега, можно не переживать и за зимовку менее выносливых видов и сортов.

Размножение чубушника

Способы размножения

Посадка и уход за чубушником просты и необременительны, и способы размножения садового жасмина вам тоже не покажутся сложными. Чубушник размножается генеративно (семенами) и вегетативно – делением куста, черенками и отводками. И хотя размножение семенами в случае с чубушником намного проще, чем с другими растениями, сортовые чубушники размножают вегетативно, поскольку сеянцы далеко не всегда наследуют признаки своих родителей.

Выращивание из семян

Семена чубушника перед посевом нуждаются в двухмесячной стратификации при температуре 2-3 ºC. Для этого их в январе смешивают с влажным песком и торфом, помещают в контейнер и держат до весны в овощном ящике холодильника. В марте семена сеют в ящики, заполненные почвосмесью из листовой земли, перегноя и торфа в соотношении 1:1:2 с добавлением полчасти песка, сверху присыпают песком и накрывают стеклом. Почву держат в слегка влажном состоянии, используя для полива распылитель – опрыскивать посевы придется два-три раза в день. Через неделю-полторы ожидайте всходы и, как только у них разовьется несколько листочков, пересаживайте сеянцы в открытый грунт, сооружив для них на первое время защиту от солнца.

Размножение зелеными черенками

Этот способ размножения самый надежный, поскольку дает стопроцентную укореняемость. Черенки нарезают из развитых крупных побегов, однако не следует брать для этого ростовые побеги с широкой полой сердцевиной и большим расстоянием между почками, поскольку существует высокая вероятность развития в этих полостях гнилостных процессов.

Лучший посадочный материал – зеленые черенки с пяткой – однолетние побеги с частью побега прошлого года. Срез черенка с пяткой обрабатывают корнеобразующим препаратом, высаживают в контейнеры со смесью питательной почвы с песком на глубину 0,5 см по схеме 40х10, накрывают полиэтиленовым или стеклянным колпаком для создания тепличных условий и помещают под рассеянный свет. Во время укоренения черенки нуждаются в частом опрыскивании.

Размножение отводками

Отводки у чубушника образуются легко, процент их укореняемости тоже очень высок – 50-70 %. Лучше всего размножать чубушник отводками после омолаживающей обрезки, когда куст обрезан на высоте 5-7 см от уровня поверхности. Почву вокруг куста перекапывают, удобряют и разравнивают.

Мягкой проволокой перетягивают молодой побег около нижней почки, укладывают его в заранее прорытую канавку глубиной 1,5 см, закрепляют и прикапывают. Можно таким образом от одного куста отвести несколько побегов, расположив их радиально, и к концу вегетативного сезона у вас будет несколько растений с мощной корневой системой. Следующей весной их отделяют от материнского растения, выкапывают и доращивают еще два года.

Деление куста

Весной до начала сокодвижения или осенью после листопада разросшийся чубушник выкапывают, делят на несколько частей и быстро рассаживают на новые места, чтобы деленки не успели пересохнуть. Во время деления куста удаляют старые ветки, загущающие куст, а молодую поросль откапывают.

Садовый чубушник зимой

Осенние работы

Осенью, после цветения, чубушник подвергают санитарной и прореживающей обрезке, в почву вносят фосфорно-калийные удобрения, а почву вокруг куста мульчируют толстым слоем торфа или опилок.

Зимовка чубушника

Зимует чубушник без укрытия, и хотя сильные морозы иногда повреждают верхушки молодых побегов, весной, после обрезки, чубушник трогается в рост с новой силой. В зимнее время уход чубушнику не требуется.

Виды и сорта

В культуре выращивают несколько видов чубушника и множество выведенных селекционерами сортов.

Чубушник обыкновенный, или бледный (Philadelphus pallidus)

Родом с юга Западной Европы и с Кавказа. Именно этот вид первым из чубушников зацветает в Подмосковье. Высота чубушника обыкновенного может достигать 3 м, побеги у него прямостоячие, голые. Листья длиной до 8 см простые, продолговатые, эллиптические, с редкими зазубринами по краям и заостренной верхушкой; верхняя сторона листа голая, ярко-зеленого цвета, нижняя – опушенная, бледно-зеленая. Бело-кремовые цветки диаметром до 3 см с сильным приятным ароматом собраны по 5-7 штук в кистевидные соцветия.

Вид зимостоек и способен выдерживать температуру до -25 ºC. Имеет несколько декоративных форм: золотистую, крупноцвековую, махровую, серебристоокаймленную, иволистную и низкую. Из сортов популярней других:

• чубушник Вирджинал – сорт, созданный Лемуаном в 1909 году, высотой от 2 до 3 м, с широкой кроной, бурыми побегами и отслаивающейся корой. Листья длиной до 7 см, заостренные, овальные, темно-зеленые, осенью – желтые. Зацветает в июле кистевидными соцветиями длиной до 14 см из белых махровых цветков диаметром до 5 см. Декоративность этого сорта сохраняется до 20 лет;
• чубушник Белль Этуаль – главное достижение Эмиля Лемуана как селекционера. В наших условиях куст этого сорта редко вырастает выше метра, хотя во Франции он растет в полтора раза выше. Листья у этого сорта с оттянутой верхушкой, мелкие; цветки, обладающие земляничным ароматом, простые, колокольчатые, с крупным карминным пятном в середине, достигают в диаметре 4 см;
• чубушник Биколор – имеет одиночные цветки, венчающие боковой пазушный побег и достигающие в диаметре 5 см. Куст пушистый, высота – до 2 м. Этот сорт часто используют в озеленении.

Чубушник венечный (Philadelphus coronarius)

Южноевропейский вид высотой до 3 м, встречающийся в природе на Кавказе, в Малой Азии и Южной Европе. У него желтоватые или красновато-коричневые молодые побеги с растрескавшейся корой и густой листвой. Листья супротивные, овальные, с редкими зубцами по краям, черешковые, с верхней стороны пластины голые, с нижней опушенные по жилкам. Душистые кремоватые цветки диаметром до 5 см собраны в кистевидные конечные соцветия по 5-7 штук. Цветет этот вид до трех недель.

Дымо-, газо-, холодоустойчив – выдерживает морозы до -25 ºC. Лучшие сорта:

• Ауреус – быстрорастущий кустарник высотой 2-3 м с шаровидной кроной из ярко-желтых листьев, которые к лету становятся желто-зелеными и остаются такими до листопада. Многочисленные цветки на фоне листьев почти не различимы, но то, что куст зацвел, можно определить даже издалека по удивительному аромату. Ценность сорта представляет лист чубушника необычной окраски и сильный аромат его цветков;
• Вариегатус, или Боулз Вэрайети – кустарник высотой до 3 м с кремоватой широкой неравномерной полосой по краям листьев;
• Инносенс – компактный куст средних размеров – не выше 2 м – с одиночными белыми простыми цветками и сильным ароматом. Листья в неравномерных кремовых пятнах.

Чубушник Лемуана (Philadelphus x lemoinei)

Гибрид между чубушником мелколистным и чубушником обыкновенным. В культуре он широко распространен в Европе и Северной Америке. Этот вид достигает в высоту 3 м, у него раскидистые ветви с яйцевидными ланцетными листьями длиной до 4 см и собранные в кисти по 3-7 штук крупные белые ароматные цветки. У этого гибрида множество сортов, получивших широчайшую популярность среди профессионалов и любителей:

• Горностаевая Мантия (Манто д’Эрмин) – куст не выше 1 м с изящными полумахровыми белыми цветками, обильно цветущими до полутора месяцев;
• чубушник Шнеерштурм – это девичий чубушник с ароматными белыми цветками диаметром 2-2,5 см, собранными в кисти; листья крупные, темно-зеленые, осенью желтеющие. Куст высотой до 2 м;
• Глетчер – чубушник махровый с пучками крупных ароматных белых цветков, цветущих около трех недель; куст высотой до 2 м;
• Очарование – один из самых красивых чубушников: густомахровые крупные снежно-белые цветки, почти не имеющие запаха, собраны в соцветия по 9 и более штук на кусте высотой до 2 м. Недостаток этого сорта в том, что у него оголяется нижняя часть, поэтому для восстановления его декоративности профессионалы рекомендуют высаживать перед ним низкорослый кустарник;
• чубушник Снежная Буря – куст высотой до 2 м; махровые белые цветки собраны в соцветия по 7-9 штук и обильно цветут около трех недель.

Кроме описанных видов в культуре выращивают чубушники Шренка, Гордона, широколистный, тонколистный, седоватый, пушистый, непахучий, мелколистный, крупноцветковый и кавказский.

Чубушник: вирощування в саду, види і сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 25 лютого 2019 Перша редакція: 25 жовтня 2015 🕒 12 хвилин 👀 23656 разів 💬 0 коментарів

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за чубушником
• Чагарник чубушник – опис
• Посадка чубушника
  • Коли посадити чубушник
  • Як саджати чубушник
  • Як доглядати за чубушником
  • Обрізування чубушника
  • Пересадка чубушника
  • Шкідники і хвороби чубушника
  • Чубушник у Сибіру і у Підмосков’ї
  • Як розмножувати чубушник
  • Насіннєве розмноження чубушника
  • Розмноження чубушника зеленими живцями
  • Розмноження чубушника відсадками
  • Розмноження чубушника поділом куща
  • Чубушник восени (підготовка до зими)
  • Зимівля чубушника
  • Чубушник звичайний, або блідий (Philadelphus pallidus)
  • Чубушник вінцевий (Philadelphus coronarius)
  • Чубушник Лемуана (Philadelphus x lemoinei)
  • Коментарі

  Рослина чубушник (лат. Philadelphus), або садовий жасмин (ясмин, чубуковець), належить до роду листопадних і напівлистопадних чагарників родини Гортензієві. Ми звикли називати квітку чубушник жасмином за характерні солодкуваті пахощі і схожість квіток цих двох рослин. Латинську назву чубушник-філадельфус отримав на честь царя Єгипту Птолемея Філадельфа, а чубушником його називають тому, що з його міцної деревини з м’якою серцевиною робили чубуки і мундштуки для курильних люльок.

  У дикій природі чагарник чубушник поширений у Північній Америці, Європі та Східній Азії. За різними даними в природі налічується від 50 до 70 видів чубушника, а в культурі виведено велику кількість сортів цієї рослини.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за чубушником

  • Посадка: з середини вересня до середини жовтня, але при необхідності можна й навесні, до набубнявіння бруньок.
  • Цвітіння: з кінця травня до кінця липня.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло
  • Ґрунт: водопроникний, легкий і родючий.
  • Полив: один раз на тиждень, витрачаючи 2-3 відра води на кожну рослину. У період цвітіння полив проводять майже щодня.
  • Підживлення: навесні – по відру гною (1:10) під кожен кущ, після цвітіння в пристовбурних колах розсипають деревну золу, а потім проводять полив. Мінеральні добрива можна вносити тільки з четвертого року життя садового жасмину, причому азотні – тільки навесні.
  • Обрізування: восени – санітарне, навесні – санітарне та формувальне.
  • Розмноження: насінням, живцями, відсадками та поділом куща.
  • Шкідники: бобова попелиця, зелені листові довгоносики, білани, жуки-ковалики, павутинні кліщі.
  • Хвороби: сіра гниль, септоріоз.

  Чагарник чубушник – опис

  Численні стовбурці всіх чагарників цього роду вкриті тонкою сірою корою. У молодих пагонів кора переважно коричнева, відшаровується. Деревина у чубушника тверда, серцевина широка. Просте листя від 2 до 7 см завдовжки залежно від виду видовжене, яйцеподібне або широкояйцеподібне. Зазвичай запашні, прості, напівмахрові або махрові квітки чубушника, зібрані в китиці, формуються на кінцях молодих пагонів. Плід чубушника – три-п’ятигранна коробочка з дрібним насінням. Чубушник садовий зимостійкий, проте кожен вид рослини залежно від кліматичних умов району зростання поводиться по-різному. Проте навіть якщо в сувору зиму кущ чубушник дуже потерпить від морозів, то загине тільки його наземна частина, і якщо ви її навесні обріжете, то, завдяки потужній кореневій системі рослини, чубушник дуже швидко відросте і відновить свою декоративність.

  Посадка чубушника

  Коли посадити чубушник

  Чубушник саджають на відкритих сонячних ділянках, де він буде пишно цвісти і пахнути. У тіні ж квітки у чагарнику розпускаються дрібні, а пагони занадто витягуються. Оптимальний склад ґрунту для чубушника – перегній, пісок і листова земля у співвідношенні 1:2:3, а якщо ґрунт на ділянці не відрізняється гарною водопроникністю, то в яму при посадці додають дренажний шар. Саджати чубушник краще восени, із середини вересня до середини жовтня. Можна посадити чубушник і навесні, проте посадка чубушника у весняний час ускладнюється тим, що потрібно встигнути це зробити, поки на деревах не розкриються бруньки.

  Як саджати чубушник

  Якщо ви висаджуєте кілька кущів, то копайте ями на відстані від 50 до 150 см залежно від того, якою буде доросла рослина. Якщо ви вирішили посадити живопліт із чубушника, то саджанці висаджують на відстані 50-70 см один від одного. В яму розміром 60х60х60 засипають дренажний шар із битої цегли і піску завтовшки 15 см, потім шар ґрунтової суміші, склад якої описано в попередньому розділі. Зробити це бажано за тиждень-другий до посадки чубушника. Коли ґрунт осяде, корінь саджанця занурюють у яму таким чином, щоб його коренева шийка опинилася врівень із поверхнею ділянки, потім засипають яму родючою землею. Після посадки саджанці чубушника рясно зволожують, виливаючи під кожен 2-3 відра води. Коли земля осяде після поливання, додайте в ямки сухої землі. Не біда, якщо після осідання коренева шийка зануриться в ґрунт на 3 см, однак це максимально безпечна глибина – при більшому заглибленні кореневої шийки можливе її загнивання. Через день-другий після посадки замульчуйте пристовбурне коло саджанця торфом або тирсою шаром у 3-4 см.

  Догляд за чубушником

  Як доглядати за чубушником

  Якщо рослині бракує вологи, про це вам розкаже її листя. Чубушники погано зносять посуху, і в найспекотнішу пору літа їхнє листя без достатнього поливу втрачає тургор і повисає. Рекомендується поливати чубушник щотижня двома-трьома відрами води, а в період цвітіння полив доведеться зробити чи не щоденним. Після зволоження ґрунту на ділянці потрібно розпушити ґрунт навколо кущів і видалити бур’яни. Нагадуємо: якщо ви навесні замульчували ділянку, то поливати, розпушувати і прополювати ґрунт вам доведеться значно рідше. Що стосується живлення чубушника, то найкраще він відгукується на внесення гною (в пропорції 1:10) – одне відро цього добрива виливають раз на рік під кожен дорослий кущ чубушника, і бажано це робити навесні. Після цвітіння чубушник підживлюють деревною золою, розсипавши її по пристовбурному колу перед поливанням. З четвертого року життя можна проводити весняні підживлення комплексними мінеральними добривами з розрахунку 30 г суперфосфату, 15 г сечовини і стільки ж сірчанокислого калію на відро води, якого повинно вистачити на два дорослих кущі. Після цвітіння на 1 м² ділянки вносять 15 г сульфату калію і 25 г суперфосфату. Калій можна замінити деревною золою (100-150 г під кожен кущ). Азотні добрива вносять тільки навесні.

  Обрізування чубушника

  Якщо ви хочете щороку бачити пишне цвітіння чубушника, його необхідно регулярно обрізувати. Особливість рослини в тому, що рясно цвітуть тільки сильні тогорічні пагони, а на тонких і слабких старих гілках квітки якщо і з’являються, то в значно меншій кількості, і кущ через це виглядає розпатланим. Тому після того, як чубушник відцвіте, потрібно обрізувати відцвілі гілки до сильних цьогорічних пагонів, розташованих нижче. Зверніть увагу: через час молоді прирости цього року стають потужнішими, значить, наступного року можна очікувати від них рясного цвітіння. Обрізування чубушника восени передбачає і санітарну розчистку чагарнику: видаляють загущуючі крону гілки і пагони, а також сухі, хворобливі або надламані. Раз на три роки видаляйте пагони, старші 12 років. Омолоджуюче обрізування роблять рано навесні: кілька стовбурів укорочують до 30 см, інші вирізують до рівня ґрунту. Зрізи обробляють садовим варом, ґрунт навколо чагарника мульчують торфом. До осені зі сплячих бруньок відростуть сильні молоді пагони. Але перед тим, як обрізувати чубушник, переконайтеся, що сокорух ще не почався.

  Пересадка чубушника

  Пересадку чубушник зносить легко, особливо якщо ви поставитеся до цієї процедури відповідально, проте вам доведеться принести в жертву його пишну крону і тим самим втратити рік цвітіння. Спочатку потрібно підготувати яму для куща – за два тижні до пересадки, щоб осіла земля. Потім потрібно рясно полити кущ, який ви збираєтеся пересаджувати, через добу видаліть половину старих пагонів під корінь, а решту вкоротіть. Тепер можна викопати кущ і перемістити його на нове місце, не забувши після пересадки ретельно полити. Терміни, коли можна пересаджувати чубушник, збігаються зі строками його первинної посадки – із середини вересня до середини жовтня або навесні, поки бруньки ще не розкрилися. Однак пересадка чубушника восени значно зручніша тим, що вас не підтискають терміни, а отже, можна виконати цю роботу більш якісно.

  Шкідники і хвороби чубушника

  Серед нечисленних ворогів чубушника бобова попелиця, павутинний кліщ і зелений листовий довгоносик. Попелиця знищується обробкою кущів Карбофосом або Рогором відповідно до інструкції. У боротьбі з павутинним кліщем добре зарекомендували себе такі засоби, як тривідсоткова емульсія Кельтана або двовідсотковий розчин Фосфаміду, якими обробляють кущі чубушника два-три рази з тижневим інтервалом. А личинки і жуки довгоносика гинуть від обприскування Хлорофосом.

  Чубушник у Сибіру і у Підмосков’ї

  Читачі часто запитують, який чубушник для Підмосков’я підходить більше і чи можна вирощувати цю рослину в Сибіру. Чубушник зовсім не примхлива рослина, до того ж морозостійка, тому немає великих відмінностей в умовах його вирощування у південних районах або у Підмосков’ї. Що ж до Сибіру, то існують зимостійкі сорти чубушника вінцевого з життєздатною кореневою системою, що витримують морози до -35 ºC без укриття! А якщо врахувати, що в Сибіру завжди багато снігу, можна не переживати і за зимівлю менш витривалих видів та сортів.

  Розмноження чубушника

  Як розмножувати чубушник

  Посадка та догляд за чубушником прості і необтяжливі, і способи розмноження садового жасмину вам теж не здадуться складними. Чубушник розмножується генеративно (насінням) і вегетативно – поділом куща, живцями і відсадками. І хоча розмноження насінням у випадку з чубушником набагато простіше, ніж з іншими рослинами, сортові чубушники розмножують вегетативно, оскільки сіянці далеко не завжди успадковують ознаки материнської рослини.

  Насіннєве розмноження чубушника

  Насіння чубушника перед посівом потребує двомісячної стратифікації при температурі 2-3 ºC. Для цього його в січні змішують із вологим піском і торфом, поміщають у контейнер і тримають до весни в овочевому ящику холодильника. У березні насіння сіють в ящики, заповнені ґрунтосумішшю з листової землі, перегною і торфу у співвідношенні 1:1:2 із додаванням півчастини піску, зверху присипають піском і накривають склом. Ґрунт тримають у злегка вологому стані, використовуючи для поливання розпилювач – обприскувати посіви доведеться два-три рази на день. За тиждень-півтора очікуйте паростків і, як тільки у них розвинеться кілька листочків, пересаджуйте сіянці у відкритий ґрунт, споруджуючи для них на перший час захист від сонця.

  Розмноження чубушника зеленими живцями

  Цей спосіб розмноження найнадійніший, оскільки дає стовідсоткове укорінення. Живці нарізують із розвинених великих пагонів, проте не слід брати для цього ростові пагони з широкою порожнистою серцевиною і великою відстанню між бруньками, оскільки існує висока ймовірність розвитку гнильних процесів у цих порожнинах. Найкращий посадковий матеріал – зелені живці з п’ятою – однорічні пагони з частиною тогорічного пагона. Зріз живця з п’ятою обробляють коренеутворюючим препаратом, висаджують у контейнери із сумішшю поживного ґрунту з піском на глибину 0,5 см за схемою 40х10, накривають поліетиленовим або скляним ковпаком для створення тепличних умов і поміщають під розсіяне світло. Під час вкорінення живці потребують частого обприскування.

  Розмноження чубушника відсадками

  Відсадки у чубушника утворюються легко, відсоток їхньої укорінюваності теж дуже високий – 50-70 %. Найкраще розмножувати чубушник відсадками після омолоджуючого обрізування, коли кущ обрізано на висоті 5-7 см від рівня поверхні. Ґрунт навколо куща перекопують, удобрюють і розрівнюють. М’яким дротом перетягують молодий пагін біля нижньої бруньки, укладають його в заздалегідь прориту канавку завглибшки 1,5 см, закріплюють і прикопують. Можна таким чином від одного куща відвести кілька пагонів, розташувавши їх радіально, і до кінця вегетативного сезону у вас буде кілька рослин із потужною кореневою системою. Наступної весни їх відділяють від материнської рослини, викопують і дорощують ще два роки.

  Розмноження чубушника поділом куща

  Навесні до початку сокоруху або восени після листопаду чубушник, що розрісся, викопують, ділять на кілька частин і швидко розсаджують на нові місця, щоб частинки не встигли пересохнути. Під час ділення куща видаляють старі гілки, загущуючі кущ, а молоду парость відкопують.

  Садовий чубушник узимку

  Чубушник восени (підготовка до зими)

  Восени, після цвітіння, чубушник піддають санітарному і проріджуючому обрізуванню, в ґрунт вносять фосфорно-калійні добрива, а землю навколо куща мульчують товстим шаром торфу або тирси.

  Зимівля чубушника

  Зимує чубушник без укриття, і хоча сильні морози інколи ушкоджують верхівки молодих пагонів, навесні, після обрізування, чубушник рушає в ріст із новою силою. Узимку догляд чубушнику не потрібен.

  Види і сорти чубушника

  У культурі вирощують кілька видів чубушника і безліч виведених селекціонерами сортів.

  Чубушник звичайний, або блідий (Philadelphus pallidus)

  родом із півдня Західної Європи та з Кавказу. Саме цей вид першим із чубушників зацвітає в Підмосков’ї. Висота чубушника звичайного може досягати 3 м, пагони у нього прямостоячі, голі. Листя завдовжки до 8 см просте, довгасте, еліптичне, з рідкісними зазублинами по краях і загостреною верхівкою; верхня сторона листа гола, яскраво-зеленого кольору, нижня – опушена, блідо-зелена. Біло-кремові квітки діаметром до 3 см із сильним приємним запахом зібрані по 5-7 штук у китицеподібні суцвіття. Вид зимостійкий і здатний витримувати температуру до -25 ºC. Має кілька декоративних форм: золотисту, великоквіткову, махрову, сріблястооблямовану, верболисту і низьку. Із сортів найпопулярніші:

  • чубушник Вірджинал – сорт, створений Лемуаном у 1909 році, заввишки від 2 до 3 м, із широкою кроною, бурими пагонами і корою, що відшаровується. Листя завдовжки до 7 см, загострене, овальне, темно-зелене, восени – жовте. Зацвітає в липні китицеподібними суцвіттями завдовжки до 14 см із білих махрових квіток діаметром до 5 см. Декоративність цього сорту зберігається до 20 років;
  • чубушник Белль Етуаль – головне досягнення Еміля Лемуана як селекціонера. У наших умовах кущ цього сорту рідко виростає вище метра, хоча у Франції він росте в півтора рази вищим. Листя у цього сорту з відтягнутою верхівкою, дрібне; квітки, що мають суничні пахощі, прості, дзвонові, з великою кармінною плямою в середині, досягають у діаметрі 4 см;
  • чубушник Біколор – має поодинокі квітки, що вінчають бічний пазушний пагін і досягають у діаметрі 5 см. Кущ пухнастий, висота – до 2 м. Цей сорт часто використовують в озелененні.

  Чубушник вінцевий (Philadelphus coronarius)

  – південноєвропейський вид заввишки до 3 м, зустрічається в природі на Кавказі, в Малій Азії і Південній Європі. У нього жовтуваті або червонувато-коричневі молоді пагони із розтрісканою корою і густим листям. Листя супротивне, овальне, з рідкими зубцями по краях, черешкове, згори пластини голе, зі споду опушене по жилках. Запашні кремуваті квітки діаметром до 5 см зібрані в гроноподібні кінцеві суцвіття по 5-7 штук. Цвіте цей вид до трьох тижнів. Димо-, газо-, холодостійкий – витримує морози до -25 ºC. Найкращі сорти:

  • Ауреус – швидкозростаючий чагарник заввишки 2-3 м із кулястою кроною з яскраво-жовтого листя, яке до літа стає жовто-зеленим і залишається таким до падолисту. Численні квітки на тлі листя майже не помітні, але те, що кущ зацвів, можна визначити навіть здалеку за дивовижними пахощами. Цінність сорту становить лист чубушника незвичайного забарвлення і сильний аромат його квіток;
  • Варієгатус, або Боулз Верайєті – чагарник заввишки до 3 м із кремуватою широкою нерівномірною смугою по краях листя;
  • Інносенс – компактний кущ середніх розмірів – не вище 2 м – із поодинокими білими простими квітками і сильними пахощами. Листя в нерівномірних кремових плямах.

  Чубушник Лемуана (Philadelphus x lemoinei)

  – гібрид між чубушником дрібнолистим і чубушником звичайним. У культурі він дуже поширений в Європі і Північній Америці. Цей вид досягає у висоту 3 м, у нього розлогі гілки із яйцеподібним ланцетовим листям завдовжки до 4 см і великі білі запашні квітки, зібрані у китиці по 3-7 штук. У цього гібрида безліч сортів, які отримали найширшу популярність серед професіоналів та любителів:

  • Горностаєва Мантія (Манто д’Ермін) – кущ до 1 м із витонченими напівмахровими білими квітками, рясно квітучими до півтора місяців;
  • чубушник Шнеерштурм – це дівочий чубушник з ароматними білими квітками діаметром 2-2,5 см, зібраними в китиці; листя велике, темно-зелене, восени жовкне. Кущ заввишки до 2 м;
  • Глетчер – чубушник махровий із пучками великих запашних білих квіток, квітучих близько трьох тижнів; кущ заввишки до 2 м;
  • Чарівність – один із найкрасивіших чубушників: густомахрові великі сніжно-білі квітки, які майже не мають запаху, зібрані в суцвіття по 9 і більше штук на кущі заввишки до 2 м. Недолік цього сорту в тому, що у нього оголюється нижня частина, тому для відновлення його декоративності професіонали рекомендують висаджувати перед ним низькорослий чагарник;
  • чубушник Снігова Буря – кущ заввишки до 2 м; махрові білі квіти зібрані в суцвіття по 7-9 штук і рясно цвітуть близько трьох тижнів.

  Крім описаних видів, у культурі вирощують чубушники Шренка, Гордона, широколистий, тонколистий, сивуватий, пухнастий, непахучий, дрібнолистий, великоквітковий і кавказький.

  Чубушник

  Чубушник (Philadelphus) еще именуют садовым жасмином. Он имеет прямое отношение к роду полулистопадных и листопадных кустарников, являющихся представителями семейства гортензиевые. Данный кустарник именуют жасмином, потому что цветочки таких растений очень схожи внешне и имеют также одинаковый приятный аромат. Чубушник-филадельфус так был назван в латинском языке в честь царя Египта Птолемея Филадельфа. Чубушником же его именуют в связи с тем, что из достаточно прочной древесины с мягкой сердцевиной изготавливали чубуки и мундштуки для трубок, предназначенных для курения. В природных условиях такое растение можно повстречать в Европе, Северной Америке, а также в Восточной Азии. В природе встречается 50–70 видов чубушника, однако в культуре имеется очень много сортов такого кустарника.

  Особенности чубушника

  У растения имеется множество небольших стволов, на поверхности которых находится серая кора, являющаяся достаточно тонкой. У молоденьких стеблей, как правило, кора окрашена в коричневый цвет и отслаивается. У такого кустарника очень крепкая древесина и широкая сердцевина. Листовые пластины имеют длину 2–7 сантиметров, а их форма зависит от вида и может быть яйцевидная, удлиненная либо широкояйцевидная. Формирование кистевидных соцветий происходит на верхушках молоденьких побегов. Цветочки душистые и могут быть полумахровыми, простыми либо махровыми. Плод представляет собой коробочку, имеющую трех–пятигранную форму. Внутри нее находятся очень маленькие семена. Такое растение является морозоустойчивым, но при этом стоит учитывать, что различные виды данного кустарника в одних и тех же климатических условиях могут повести себя совершенно по-разному. Если из-за сильных морозов в зимнее время чубушник сильно повредится, то он не погибнет. В этом случае рекомендуется обрезать полностью его часть, находящуюся над землей. Благодаря хорошо развитой системе корней растение достаточно быстро отрастет, и вновь будет радовать своим эффектным внешним видом.

  ЧУБУШНИК – ЧУДО – КУСТАРНИК. Выращивание, уход, посадка, полив, размножение, цветение

  Посадка чубушника

  Когда посадить чубушник

  Для посадки данного кустарника рекомендуется выбрать хорошо освещенный участок вдали от деревьев, крупных кустарников и строений. В затененном месте цветочки чубушника мельчают, а стебли становятся вытянутыми. Лучше всего расти он будет в почве, состоящей из песка, перегноя и листовой земли (2:1:3). В том случае, когда грунт является плохо дренированным, на дне посадочный ямки следует сделать хороший дренажный слой. Высаживать рекомендуется в осеннее время со второй половины сентября по середину октября. Высадку также можно произвести и в весеннее время, но это нужно сделать обязательно до того, как появятся листочки.

  Как правильно посадить

  Расстояние между высаживаемыми кустиками надо оставлять в зависимости от сорта, и его величина может варьироваться от 0,5 до 1,5 метров. В том случае, если при помощи данного кустарника создается зеленая изгородь, то тогда промежутки меж кустами должны быть примерно 0,5–0,7 метра. Размер ямки должен быть 60х60х60. На дне следует сделать пятнадцатисантиметровый дренажный слой из песка, перемешанного с битыми кирпичами. После этого надо всыпать не очень большое количество подходящей почвосмеси, о ее составе говорится выше. Подготовкой ямы рекомендуется заняться заблаговременно, а именно за 7–15 дней до посадки. После оседания грунта в ямке в нее помещают саженец так, чтобы корневая шейка оказалась на одном уровне с поверхностью земли. После этого ямку следует наполнить питательной почвой. Когда растение будет посажено, его надо полить, при этом на 1 кустик берется 20–30 литров воды. Когда вода впитается, почва осядет, и тогда в лунку нужно всыпать необходимое количество сухой почвы. Если вдруг после посадки корневая шейка окажется под землей на глубине около 3 сантиметров, то переживать не стоит. Но если она будет находиться глубже, то в этом случае на ней может появиться гниль. Спустя 1–2 суток нужно засыпать приствольный круг слоем мульчи (опилки либо торф), при этом его толщина должна быть 3–4 сантиметра.

  Правильный уход

  Как ухаживать за чубушником

  Понять, что чубушник нуждается в поливе, можно по его листовым пластинам. Такие кустарники негативно реагируют на засуху, и во время длительного засушливого периода их листва становится вялой и обвисает. 1 раз в неделю под каждый кустик надо выливать по 20–30 литров воды, при этом, когда растение зацветет, оно будет нуждаться в практически каждодневном поливе. Когда оно будет полито, то нужно взрыхлить верхний слой грунта и вырвать всю сорную траву при этом. Для того чтобы значительно сократить количество поливов, прополок и рыхлений, в весеннее время приствольный круг надо присыпать мульчей. 1 раз в год, специалисты советуют, под каждый кустик выливать по одному ведру навозной жижи (1:10), и лучше если вы подкормите чубушник весной. Когда растение отцветет, то на поверхность приствольного круга надо будут насыпать древесную золу, а потом полить. Когда кустику будет 4 года можно его начинать подкармливать минеральными удобрениями, для этого на 1 кустик берется 5 литров воды, по 15 грамм сернокислого калия и мочевины, 30 грамм суперфосфата. Когда растение отцветет, то на 1 квадратный метр грунта вносят 25 грамм суперфосфата и 15 грамм сульфата калия. При желании вместо калия под каждый кустик можно насыпать от 100 до 150 граммов древесной золы. Азотсодержащие удобрения для подкормок можно использовать лишь в весеннее время.

  Обрезка

  Для того чтобы ежегодно цветение было обильным, кустик надо регулярно обрезать. Следует помнить, что большое количество цветочков вырастает лишь на прошлогодних сравнительно мощных побегах, а на старых стеблях появляется меньшее количество цветочков. Из-за этого кустарник приобретает неухоженный, растрепанный вид. В связи с этим у отцветшего растения надо срезать ветви, на которых были цветочки, до сильных побегов нынешнего года, находящихся ниже. Со временем эти побеги набираются сил и крепчают, и на следующий год на них образуется множество красивых цветков. В осеннее время обрезка носит также и санитарный характер. Так, нужно удалить все веточки, которые были сломаны, больные и высохшие, а также надо обрезать и те из них, что загущают крону. Это же касается и побегов. 1 раз в 3 года надо обрезать те стебли, которым исполнилось более 12 лет. Рано весной производится омолаживающая обрезка. Выбирается несколько стволов, и они обрезаются на высоту 30 сантиметров, оставшиеся ― следует срезать полностью. Садовый вар используют для обработки срезов, а приствольный круг при этом присыпают слоем мульчи (торфом). К осеннему времени из спящих почек вырастут молоденькие довольно крепкие побеги. Во время сокодвижения проводить обрезку запрещено.