Як різати козла

0 Comments

Зміст:

Як зарізати козу: способи та правила забою в домашніх умовах, обробка туші

Як самостійно зарізати власну козу, не вдаючись до послуг забійника? Найпростіше її доведеться спочатку оглушити, а потім перерізати глотку, щоб витекла кров. Можна умертвити тварину без попереднього оглушення. У такому разі козу потрібно зв’язати мотузками, так як з перерізаним горлом, у стані агонії вона може якийсь час рухатися і навіть бігати.

Оптимальні терміни

Зазвичай дійну козу не вбивають, а тримають 7-9 років. Адже, чим старша тварина, тим більше молока вона дає (від 2 до 7 літрів на добу). Щороку, десь восени проводять случку кози.Вагітність триває 5 місяців. Навесні народжуються козенята. Саме їх, щоправда, відгодованих і підрослих, відправляють на забій.

Молодих козликів у віці 1-2 місяці бажано каструвати, наприклад, за допомогою гумки. Тоді м’ясо не матиме специфічного присмаку та запаху. Перші 3 місяці новонароджені козенята перебувають на молочному вигодовуванні. Ближче до літа їх поступово переводять на рослинні корми.

Весь теплий сезон тварини можуть пастися на пасовищі. У цей період мінімальні витрати на корми. Влітку кози їдять одну траву. Додатково їм можна давати дрібно нарізані овочі (морква, гарбуз, буряк). Для швидкого набору ваги їх годують у невеликій кількості зерновими сумішами (ячменем, вівсом, пшеницею, кукурудзою). З настанням перших морозів тварин можна відправляти на забій. До цього часу маса кози має становити щонайменше 15 кілограм. Чистого м’яса після вибою вийде вдвічі менше. Зазвичай тварин забивають віком 6-12 місяців.Довше тримати кіз не рекомендується. Адже чим старша тварина, тим жорсткіше м’ясо.

Важливо! Не відправляють на забій племінних самців, яких планують отримувати потомство. Старих тварин вбивають будь-якої пори року. Перед вибою обов’язково перевіряють стан здоров’я кози. Заборонено вбивати заради м’яса тварину, яка хворіє на інфекційну хворобу. Його або лікують, або утилізують у спеціальних крематоріях.

Способи забою

Козоводи, які розводять кіз заради молока, рідко наважуються самостійно колоти, тобто вбивати, своїх тварин. Зазвичай для такої процедури запрошують спеціально навченого вибійника. Ця людина працює згідно з санітарними правилами, тобто вимагає довідку від ветеринарного лікаря про те, що тварина цілком здорова.

Можна самостійно вбити козу. Є два основні способи вибою: з оглушенням і без нього. Тварина приголомшує ударом молота в лобову частину (вище очей).Інструмент для оглушення повинен мати щонайменше 2,5 кілограма ваги. Оглушеному ударом тварині проводять знекровлення (перерізають глотку у підвішеному за задні ноги стані). Можна вбити козу без попереднього оглушення, перерізавши їй шийні судини.

Мертву тварину обов’язково підвішують за задні ноги до перекладини, щоб з тушки витекла вся кров.

Поширені в домашніх умовах способи забою кіз:

  1. Оглушення молотом по голові з наступною перерізкою шийних артерій.
  2. Без попереднього оглушення, в горизонтальному положенні. Тварина валять на бік і надійно фіксують мотузкою ноги. У такому положенні перерізають артерії на шиї.
  3. Без попереднього оглушення, стоячи. Затискають тварину між ногами. Лівою рукою піднімають голову за роги або підборіддя, правою – перерізають горло.

Важливо! Якщо козу вбивають без попереднього оглушення, їй потрібно туго зв’язати ноги або міцно тримати в руках, поки вона кілька хвилин помиратиме, стікаючи кров’ю. У стані агонії тварина може вирватися і бігати подвір’ям з перерізаним горлом.

Підготовка до процесу

Перш ніж зарізати козу, необхідно ретельно підготуватися до процедури. В останній місяць рекомендується давати тваринам якісніші корми, більше дрібно нарізаних овочів та зерна. На момент вибою коза повинна трохи погладшати. Бажано, щоб тварину, яку відправляють на забій, оглянув лікар. У кози мають бути всі щеплення. Зазвичай вакцинацію проводять у 3-місячному віці. Раз на квартал тваринам дають протипаразитарні препарати. Останню обробку від глистів проводять за 3 тижні до вибою.

В останні дні заборонено піддавати тварину стрес. Від цього псується якість м’яса. За день до вибою козам припиняють корм. Цілу добу їх тримають на одній воді. За 3 години до вибою тварин перестають напувати.

Перед тим, як убити козу, її ретельно миють із шланга. Свіже м’ясо може вбирати сторонні запахи, через що знижуються його смакові якості.

Необхідно ретельно підготувати місце, де проводитиметься забій. Під рукою мають бути всі інструменти. Для знекровлення тушу підвішують за задні лапи до перекладини або на триногу з лебідкою. Для крові та м’яса потрібно кілька тазиків або каструль. Обробку туші проводять на столі. Місце та всі предмети, де проводитиметься забій, потрібно добре вимити чистою водою, щоб м’ясо не ввібрало запахи гною або миючих засобів.

Які інструменти потрібні

Для вибою потрібні такі інструменти:

  • гострий ніж довжиною 25 см для перерізання шийних судин;
  • добре заточений ножик довжиною 15 см для зняття шкірки;
  • клеєнка або поліетиленова плівка для підстилки;
  • мотузки для надійної фіксації тварини;
  • перекладина або тринога для підвішування туші;
  • тази, тарілки та каструлі для крові, м’яса та нутрощів;
  • ганчірки та серветки для рук;
  • чиста вода для промивання кишок.

Як зарізати козу

Забити козла або козу можна будь-яким зручним способом: з оглушенням або відразу перерізавши кров’яні шийні судини. Здійснити забій можна самостійно. Щоправда, вперше перед тим, як різати козу, бажано покликати на допомогу ще одну людину.

Найпростіше забити тварину таким способом:

  • накинути мотузку на шию;
  • прив’язати козу до дерева;
  • ударити молотком по потилиці;
  • зняти мотузку з шиї;
  • перерізати шийні артерії, щоб почала витікати кров;
  • поки працює серце, підвісити тварину за задні ноги до перекладини;
  • відрізати голову, щоб кров краще стікала;
  • внизу поставити тазик, має витекти близько 2 літрів;
  • через 2 години, коли повністю витікає кров, з туші зняти шкуру.

Шкуру з туші знімають у такому порядку:

  • обмотують шию мотузкою та харчовою плівкою, щоб шкірка не забруднилася кров’ю;
  • роблять надрізи на задніх лапах навколо скакальних суглобів;
  • розрізають шкіру на внутрішній лінії стегон через анальний отвір;
  • підрізають шкіру біля хвоста;
  • стягують шкуру, підрізаючи м’ясо, жир і зв’язки ножем;
  • полотно після свіжування розрізають на животі і залишають розправленим на столі.

Важливо! Після зняття шкіри відразу ж розпочинають обробку туші. Цю процедуру проводять, поки коза висить на перекладині. На обробку зазвичай йде одна година.

Обробка туші

Розробити тушу можна так:

  • акуратно роблять невеликий надріз на животі по білій лінії, щоб не проколоти шлунок;
  • обережно витягують сечовий міхур, статеві органи;
  • пряму кишку зі шлунком відокремлюють від хребта і витягують усі органи ШКТ назовні;
  • кишки кладуть в один посуд, а лівер – в інший;
  • виймають печінку, обережно відокремлюючи від неї жовч;
  • в останню чергу виймають серце, трахею, залишки стравоходу та легені;
  • дають м’ясу охолонути;
  • з висячої туші зрізають окремо передні ноги з лопатками, потім боки з ребрами;
  • від задніх ніг відокремлюють хребет;
  • наприкінці відрізають стегна з ногами, залишаючи копита.

Шматки м’яса складають у каструлю. Потім його обробляють на столі на дошці. М’ясо на 24 години залишають у прохолодному приміщенні (4-5 градусів тепла) для ферментації. Повністю охолоджене використовують для приготування страв або відправляють у морозилку. Кишки очищають та промивають водою, якщо їх планують використовувати для ковбаси. Шлунок теж чистять, а потім тривалий час вимочують у солоному розчині.

Важливо! Під час обробки тушу не миють. Кров витирають ганчірками чи серветками. Станом внутрішніх органів судять про здоров’я кози. М’ясо має приємний ніжно-рожевий колір. У здорових органів не повинно бути новоутворень, білих плям, слизу.

Як вчинити зі шкірою

У кози велика і красива шкіра, з якої можна зробити килимок на підлогу. Відразу після свіжування її розкладають на столі вовною донизу. Шкіру зачищають ножем від залишків м’яса, жиру, крові. Потім залишають на 2 години, щоб вона охолола. Остиглу шкіру рясно посипають сіллю. На одну шкірку вистачить одного кілограма. У такому стані її залишають на 5-7 діб. Потім сіль струшують, а шкірку підсушують у розправленому вигляді. Сушать її в прохолодному приміщенні протягом 2 тижнів.

Після просушки розм’якшують у водному розчині солі, соди, формаліну. Ця операція називається відмотуванням. Потім проводять міздріння, тобто видаляють розм’якшений підшкірний шар ножем. Після цього шкірку промивають у воді з порошком. Потім роблять пікелювання, тобто вимочують шкіру в розчині солі та оцту.

Після цієї стадії її промивають у чистій воді. М’якість надає шкірі процес дублення з використанням спеціальних препаратів. Перед просушуванням її пом’якшують жиром. Можна просто просолити шкірку і здати її фахівцям для вироблення.

Рекомендуємо

Вибій худоби: топ-14 способів та технологія обробки туші в домашніх умовах

Про терміни, підготовку та методи забою великої рогатої худоби. Яка ВРХ підлягає забою. Необхідний інвентар. Як зняти шкуру, витягти нутрощі і обробити тушу.

Чим годувати козу взимку: правила складання раціону в домашніх умовах

Рекомендації козоводам: чим краще годувати козу взимку, щоб тварина отримувала потрібну кількість вітамінів та давала більше молока. Нюанси годування кіз у зимово-стійловий період.

Як зарізати свиню в домашніх умовах: підготовка, процес вибою, корисні поради

Фермери-початківці часто задаються питанням про те, як правильно зарізати свиню. При забою потрібно виконати низку дій, щоб м’ясо не втратило смакових якостей.

Як зарізати козла в домашніх умовах опис

Самця зазвичай забивають козеням у віці 6 -12 місяців, в такому випадку можна отримати до 15 кг м’яса і 2 кг внутрішнього сала. Якщо прийнято рішення різати молодого ягняти, то дуже важливо робити це правильно, щоб його продуктивність не постраждала, а вихід м’яса був максимальним. Перш за все тварина необхідно відгодувати, щоб вага відповідала стандарту породи. Існує спеціальний раціон для откормкі, щоб тварина не жирів, а набирало здорову масу.

Підготовка та дезінсекція

Щоб зарізати козла, призначеного на м’ясо, краще перестати годувати його за 1 добу, щоб звільнити шлунково-кишковий тракт.

технологія

Забій козла в домашніх умовах – досить нелегка справа. Для даної операції зазвичай запрошують третю особу: сусіда або м’ясника. Якщо все робити правильно, то процес буде швидким і максимально безболісним. Існує три традиційні способи забою:

  • Зробити горизонтальний надріз на горловині, попередньо зафіксувавши козла між своїх колін.
  • Підвісити тварина зі зв’язаними ногами головою вниз, зробити прокол артерії на шиї, і кров виливається сама.
  • Завдати удару по голові (оглушення) тупим боком сокири, перерезаать артерію.

Виробляти дані дії потрібно швидко, без замішання

Підготовка до процесу проводиться в 2 етапи:

  • Очищення і устілка поліетиленом поверхні.
  • Підготовка інвентарю: предмета, яким проводиться забій; відер, куди буде стікати кров.

Щоб зарізати будинку козла, потрібно дуже гостро нагострити предмети, надрізи слід робити сильні і глибокі, впевнено розкривати артерію і трахею. Якщо вирішено спочатку оглушити козла, а потім різати, може статися, що тварина загине від удару, тоді вся кров не витече, що погіршить якість м’яса, але це буде більш гуманне умертвіння. У такому випадку потрібно діяти дуже швидко: оглушили – і негайно підвісили за задні копита, розрізали шийну артерію.

оброблення туші

Зарізати домашнього козла – півсправи, потім потрібно оббілувати тушу, розділити м’ясо по боксах, шкуру висушити і заготовити для здачі.

Коли кров стекла, не знімаючи туші з мотузки проводиться розріз гострим ножем в області черева, навколо скакальних суглобів. Шкіра відтягується, і за допомогою ножа знімається шкура від суглобів у напрямку вниз. Коли шкура знята, розпорює очеревина по лінії, яка має світлий колір. Нутрощі викидаються в ємність. Якщо вирішено використовувати в їжу внутрішні органи козла, потрібно діяти акуратно, щоб не вилилося вміст як кишечника, так і сечового міхурів. Краще спочатку розділити всі органи: легені, печінку, серце та інше. Після зняття з кісток м’яса тушу ділять на передні і задні частини. Як пише зоолог Орєхова А. А. у своїй книзі «Продуктивне козоводство»:

«Дуже корисний козячий жир, який відкладається у них на внутрішніх органах. Дуже легко відділяється і плавиться. Жир використовують як лікувальний засіб при різних хворобах і застудах ».

Непридатні частини, такі, як залози, насінники, кишечник, необхідно закопати в глибоку яму.

заготівля м’яса

Замороження м’ясних продуктів проводиться без зволікання, безпосередньо після забою, щоб уникнути розвитку патогенних бактерій. Вона повинна бути глибокою і без перепадів температур, щоб м’ясо не втратило смакових якостей.

Схожі статті

Як зарізати і обробити козла

Розведення кіз в домашньому господарстві припускає їх подальший забій і оброблення. Дотримання правильної технології убиения тварини дозволить зберегти його шкіру і хутряне покриття у хорошому стані, а також зробить позитивний вплив на смакові якості м’яса. Як грамотно зарізати козу і розділити тушу, давайте розберемося.

Підготовчі роботи перед забоєм

Забій кози вимагає ретельної підготовки, основними етапами якої вважаються :

  1. Вакцинація. Якщо гашу тварини планується реалізовувати на ринку, тоді перед забоєм, приблизно за 3 тижні, слід зробити вакцинацію, обробку противогельминтными препаратами і інсектицидами. Такі заходи дозволять узабезпечити м’ясо від розвитку різних недуг, звільнять від можливих внутрішніх і зовнішніх шкідників.
  2. Живлення. За добу до майбутньої процедури необхідно припинити годувати козу, щоб звільнити її шлунково-кишковий тракт. Повний їжею кишковик досить погано витягується з очеревини мертвої тварини. Окрім цього, існує великий ризик ушкодження кишковика і вивільнення його вмісту на свіже м’ясо.
  3. Вода. Замість корму козлові надають достатню кількість води, яка, на думку досвідчених тваринників, робить м’ясо ніжнішим і соковитішим.
  4. Підрізування. Безпосередньо перед процедурою забою зрілого козла рекомендується каструвати, інакше його м’ясо придбаває специфічний, дуже неприємний запах, від якого позбавитися буде проблематично.
  5. Місце. Важливе значення має чистота місця, де буде зарізано тварину. Обов’язково необхідно знайти “затишний” куточок з хорошим яскравим освітленням, чимдалі від інших тварин, ретельно його продезинфікувати, звільнити від сторонніх предметів, встановити спеціальне розп’яття для підвішування туші. Розп’яття повинне розташовуватися так, щоб задні кінцівки козла були широко розсунені і міцно зафіксовані.
  6. Інструменти. Особливу увагу слід приділити вибору інструменту для забою. Ідеальним варіантом є гостро наточений ніж, із зручним, нековзним, досить легким руків’ям, яке може надійно фіксуватися в руці і не вислизати в ході заходу.

Займатися забоєм худобини рекомендується в холодний час, коли її м’ясо набирає максимальну жирність і соковитість. Як правило, козла забивають у віці 6-12 місяців, коли його вага досягає до 15 кг

Важливо! На момент забою в обов’язковому порядку треба перевірити стан здоров’я тварини. При щонайменших симптомах недуг процедуру забою слід перенести.

Як зарізати козу

Метою забою кози є отримання смачного і корисного м’яса. Проте під час проведення процедури не слід забувати про її гуманність. Існує декілька базових технологій забою, серед яких відмітимо найбільш затребувані.

З оглушенням

Одним з найбільш гуманних методів забою вважається попереднє оглушення кози сокирою або молотком. Його основним мінусом вважається істотне утруднення процесу випуску крові. Як правило, в промислових цехах або на великих фермах застосовують оглушення розрядом електричного струму.

Важливо! В даному випадку при оглушенні тварини слід діяти швидко і рішуче-оглушити, розкрити артерію і тут же підвісити за задні копита. Це дозволить швидше звільнити тушу від крові.

Домашня технологія досить проста:

  1. Сокирою, молотком або іншим тупим предметом завдають сильного удару по голові.
  2. Перерізують шийну артерію.
  3. Тушку підвішують до жердини, повністю спускають усю кров.

З попереднім підвішуванням

Для забою кози методом попереднього підвішування рекомендується замість звичайного ножа скористатися гострим, шилообразным лезом, за допомогою якого можна виконати невеликий, але точний прокол.

Процедура складається з таких кроків:

  1. Живу худобину підвішують на розпірки головою вниз, задні кінцівки зв’язують.
  2. Гострим лезом роблять прокол в артерії на шиї.
  3. Тушу залишають в підвішеному стані до тих пір, поки не вийде уся кров.

Після завершення процедури позбавлену життя тварину знімають з жердини і приступають до його оброблення.

Чи знаєте ви? Коза-досить розумна і інтуїтивна тварина, які гостро відчуває навіть щонайменші зміни в поведінці і емоціях хазяїна. На жаль, зарізати козу з власного господарства, не видавши своїх емоцій, тваринникові не вдасться, тому для проведення такого делікатного заходу фахівці радять скористатися послугами сторонніх людей.

З горизонтальною фіксацією

Метод забою з горизонтальною фіксацією тварини базується на таких етапах:

  1. Передні і задні кінцівки худобини надійно зв’язують.
  2. Козу розташовують на плоскій поверхні на одному боці так, щоб голова і шия виходили за край основи.
  3. Знизу голови встановлюють місткість для збору крові, наприклад, широкий таз.
  4. Гострим ножем, точним рухом перерізують горло.

Після того, як тварину буде позбавлено життя, необхідно стежити за тим, щоб в місцях розрізів не скупчувалися згустки крові, що запікається.

З сідланням

Один з методів забою козла грунтується на його попередньому сідланні.

Процес здійснюють таким чином:

  1. Худобину сідлають згори, паралельно фіксують голову між колінами, голову підводять вгору, міцно затискають рот рукою.
  2. Точним, різким рухом перерізують основні кровоносні судини в області горла.
  3. Тварину міцно утримують, поки воно не перестане рухатися.
  4. Тушу підвішують на распятье і забезпечують вільний вихід крові.

Досвідчені тваринники радять при здійсненні забою цим методом розрізати горло не занадто глибоко, а тільки з такою силою, щоб розкрити саме артерії.

Чи знаєте ви? Традиційним, найбільш популярним видом м’яса в Африці, країнах Азії і Америки є козлятина. Саме тут серед усієї м’ясної продукції споживають більше 70% м’яса кози.

інші статті Секрети успішного вирощування сакуры в середній смузі

Як обробити тушу

Наступним етапом після забою тваринного є оброблення туші. Виконати цю процедуру набагато складніше, ніж зарізати козу, оскільки захід вимагає вправності, твердої руки і точності.

Оброблення туші здійснюють по наступному алгоритму:

  • проробляють кругові надрізи, трохи вище за лінію скакового суглоба, навколо копит і по внутрішній стороні кінцівок;
  • роблять основний довгий надріз, починаючи від шиї, через очеревину і закінчуючи заднім проходом;
  • розтинають хвостову область по кругу;
  • за допомогою двох рук стягують шкуру з туші по напряму зверху “вниз”;
  • в процесі білування, тобто зняття шкури, допомагають ножем, який дозволяє відокремити шкуру в області суглобів;
  • після зняття шкірки акуратно розпорюють очеревину по світлій лінії, витягають внутрішні органи: сечовий міхур, статеві органи, кишки, печінку, селезінку і т. д. При цій процедурі діють гранично акуратно, щоб уникнути виливання утримуваного кишковика і сечового міхура на м’ясо. Важливо дотримуватися послідовності вилучення органів : першими витягають сечовий міхур, анус, статеві органи, другими-органи травного тракту (кишковик, стравохід, шлунок), третіми-жовчний міхур і залози, останніми-лівер (бруньки, печінка, серце);
  • внутрішню поверхню після витягання органів промивають прохолодною водою, висушують сухим, чистим рушником, прибирають залишки кров’яних згустків і слизу.

Перш ніж обробляти тушу на м’ясо, необхідно, щоб вона повністю остигнула. Якщо проігнорувати це, то через добу вона почне загнивати. Оброблене м’ясо слід зберігати окремо від інших частин. Внутрішні органи, не придатні для використання, треба утилізувати, приміром, закопати в землю.

Дізнайтеся подробне про ради і рекомендації початкуючим козівникам..

Що робити з шкурою

Після зняття з туші шкури, її рекомендується законсервувати.

Для цього:

  • її розташовують на чистій, продезинфікованій поверхні, рясно засипаною сіллю;
  • шкуру зверху присипають сіллю досить товстим шаром;
  • сіль акуратно втирають в шкуру, після чого згортають рулоном внутрішньою частиною в середину;
  • загнуті краї розпрямляють, рясно натирають сіллю.

У такому вигляді витримують шкуру упродовж одного тижня. Готовність матеріалу можна буде легко визначити по зміні забарвлення : шкірка зсередини придбаває красивий бронзовий відтінок. Температура зберігання шкірки повинна складати не менше + 8°С.

Важливо! Якщо процедура по консервації шкірки здійснюється в холодну пору року, тоді необхідно стежити за тим, щоб вона не замерзнула, оскільки у такому вигляді вона почне лопатися і розтріскуватися.

Властивості козиного м’яса

Незважаючи на те що прилавки магазинів пістрявлять різного роду м’ясною продукцією, зустріти в широкому асортименті козине м’ясо досить непросто. М’ясо кіз не викликає великої затребуваності у сучасних споживачів, і абсолютно марно, адже воно має спектр корисних компонентів, які дозволяють нормалізувати роботу багатьох внутрішніх систем людського організму.

Смакові якості

Незважаючи на те що існує думка про специфічний смак і аромат козиного м’яса, воно має чудовий смак і нейтральний запах. Неприємний аромат може виникати у козлятини тільки при недотриманні основних правил оброблення туші, коли під час зняття м’яса вміст сечового міхура або кишковика потрапив на м’якуш. Неприємний аромат і грубу структуру має м’ясо старої або некастрованої тварини. При грамотному білуванні м’ясо молодого козеняти виходить дуже соковитим, ніжним, надзвичайно смачним і до того ж делікатесним. У 100 г продукту міститься 216 кКал.

Його поживна цінність така:

  • білки-18-20%;
  • жири-16-18%;
  • вуглеводи-0%;
  • вода-80%.

В порівнянні з іншими видами м’яса козлятина містить відносно невисокий відсоток жирності, що дає можливість застосовувати її в дієтичному меню.

Вам буде цікаво дізнатися, скільки молока дає коза в день..

Користь

Багатий хімічний склад козлятини визначає великий спектр її корисних якостей.

До її складу входять:

  1. Вітаміни: група вітамінів В, А, Е, РР.
  2. Амінокислоти: валін, лізин, лейцин, треонін, триптофан.
  3. Мікро – і макроелементи: фосфор, натрій, сірка, магній, цинк, хлор.

Проте найбільшу цінність представляє протеїн, який складає більше 20%. Білковий склад представлений рядом унікальних протеїнів, які легко засвоюються людським організмом.

Регулярно споживаючи в їжу козине м’ясо, можна:

  • привести в норму функціонування органів травлення : ШКТ, кишковика;
  • зміцнити імунітет, підвищити захисні функції організму;
  • відновити функції статевої системи, зокрема, передміхурової залози;
  • понизити рівень “поганого” холестерину в крові;
  • зміцнити стінки судин, поліпшити роботу серцево-судинної системи;
  • поліпшити стан шкірних покривів, волосся і нігтів;
  • нормалізувати метаболічні процеси.

За рахунок низької калорійності і гиппоаллергенности козлятину рекомендується вживати людям з ожирінням, діабетикам, що страждають частими алергічними реакціями.

Шкода і протипоказання

Особливих протипоказань до вживання м’яса кози немає. Єдиною забороною для прийому козлятини вважається індивідуальна непереносимість. Проте, згідно з даними статистики, подібні негативні реакції на м’ясо кіз зустрічаються украй рідко.

Читайте також, як визначити вагітність у кози в домашніх умовах..

Кози мають високу цінність в домашньому господарстві і є джерелом не лише корисної молочної продукції, але і дієтичного м’яса. Проте, щоб отримати свіжіше, поживне м’ясо, без специфічного запаху, слідує при забої тварини строго дотримуватися основних принципів технології забою і оброблення туші.