Розувастатин – інструкція, застосування, аналоги препарату

Гіполіпідемічні засоби. Розувастатин – це селективний та конкурентний інгібітор. Основним місцем дії розувастатину є печінка, орган-мішень для зменшення рівнів холестерину.

Застосування Розувастатину

Дорослим, підліткам та дітям віком від 10 років із первинною гіперхолестеринемією (типу ІІа, в тому числі із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією) або змішаною дисліпідемією (типу IІb) як доповнення до дієти, коли дотримання дієти та застосування інших немедикаментозних засобів (наприклад фізичних вправ, зниження маси тіла) є недостатнім.

При гомозиготній сімейній гіперхолестеринемії як доповнення до дієти та до інших ліпідознижувальних засобів лікування (наприклад аферезу ЛПНЩ) або у випадках, коли таке лікування є недоречним.

Профілактика серцево-судинних порушень.

Запобігання значним серцево-судинним порушенням у пацієнтів, яким, за оцінками, загрожує високий ризик першого випадку серцево-судинного порушення, як доповнення до корекції інших факторів ризику.

Розувастатин – склад і форма випуску препарату

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Склад. Діюча речовина: розувастатин.

1 таблетка містить розувастатину кальцію 10,4 мг або 20,8 мг, що відповідає 10 мг або 20 мг розувастатину.

Допоміжні речовини: кальцію цитрат, целюлоза мікрокристалічна, гідроксипропілцелюлоза, маніт, лактоза безводна, кросповідон, магнію стеарат;

Плівкова оболонка: спирт полівініловий, титану діоксид (Е 171), макрогол 3350, тальк, тартразин (E 102), спеціальний червоний АС (E 129), жовтий захід FCF (E 110), індигокармін (E 132).

Розувастатин: як приймати препарат

Перед початком лікування пацієнту слід призначити стандартну гіпохолестеринемічну дієту, якої він повинен дотримуватися і протягом лікування.

Розувастатин можна приймати у будь-який час дня, незалежно від прийому їжі.

Таблетки 10 мг не можуть ділитися на частини, тому у разі необхідності призначення розувастатину в дозі 5 мг необхідно використовувати препарати розувастатину інших виробників з можливістю дозування по 5 мг.

Лікування гіперхолестеринемії. Рекомендована початкова доза становить 5 або 10 мг перорально один раз на добу як для пацієнтів, які раніше не застосовували статини, так і переведених на препарат з прийому іншого інгібітора ГМГ-КоА-редуктази. При виборі початкової дози слід враховувати рівні холестерину в кожного окремого пацієнта та ризик серцево-судинних порушень у майбутньому, а такожімовірність розвитку небажаних реакцій. У разі необхідності підвищувати дозу до наступного рівня можна через 4 тижні. З огляду на те, що на тлі застосування препарату в дозі 40 мг небажані реакції виникають частіше, ніж при менших дозах, остаточно титрувати дозу до 40 мг варто лише пацієнтам із тяжкою гіперхолестеринемією та високим ризиком серцево-судинних порушень (зокрема у пацієнтів із сімейною гіперхолестеринемією), у яких не вдалося досягти мети лікування при застосуванні дози 20 мг і які перебуватимуть під регулярним наглядом.

Запобігання порушенням з боку серцево-судинної системи. У дослідженні зниження ризику порушень з боку серцево-судинної системи розувастатин застосовували у дозі 20 мг на добу.

Пацієнти літнього віку. Рекомендована початкова доза розувастатину для пацієнтів віком > 70 років становить 5 мг.

Пацієнти з порушеннями функції печінки. У пацієнтів із порушеннями функції печінки, що оцінювалися у 8 та 9 балів за шкалою Чайлда-П’ю системна експозиція розувастатину зростала. У таких пацієнтів доцільною є оцінка функції нирок. Досвід застосування розувастатину пацієнтам, які набрали більше 9 балів за шкалою Чайлда-П’ю, відсутній. Розувастатин протипоказаний пацієнтам з активними захворюваннями печінки.

Раса. У пацієнтів монголоїдної раси спостерігалася підвищена системна експозиція розувастатину. Рекомендована початкова доза для пацієнтів монголоїдної раси становить 5 мг; доза 40 мг таким пацієнтам протипоказана.

Генетичний поліморфізм. Певні типи генетичного поліморфізму можуть призводити до підвищення експозиції розувастатину. Пацієнтам із відомою наявністю таких типів поліморфізму рекомендується застосовувати меншу добову дозу розувастатину.

Пацієнти зі схильністю до розвитку міопатії. Рекомендована початкова доза розувастатину для пацієнтів із факторами ризику розвитку міопатії становить 5 мг. Доза 40 мг протипоказана деяким із таких пацієнтів.

Діти. Застосовувати дітям та підліткам віком від 10 до 17 років (хлопчики на стадії розвитку ІІ та вище за Таннером та дівчата, в яких менструації почалися щонайменше рік тому).

Звичайна початкова добова доза розувастатину для дітей та підлітків із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією становить 5 мг на добу. Розувастатин зазвичай слід приймати перорально в дозах від 5 мг до 20 мг 1 раз на добу. Перед початком терапії розувастатином дітям та підліткам слід призначити стандартну гіпохолестеринемічну дієту, якої пацієнти мають дотримуватися і протягом лікування.

Діти віком до 10 років. Досвід лікування дітей віком до 10 років обмежений застосуванням розувастатину у невеликої кількості пацієнтів (віком від 8 до 10 років) із гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією. Таким чином, розувастатин не рекомендується застосовувати дітям віком до10 років.

Розувастатин – протипоказання, побічні ефекти

• пацієнтам із підвищеною чутливістю до розувастатину або до будь-якої із допоміжних речовин препарату;
• пацієнтам із активним захворюванням печінки, у тому числі стійкими підвищеннями сироваткових трансаміназ невідомої етіології та будь-якими підвищеннями трансаміназ у сироватці крові, що втричі перевищують верхню межу норми (ВМН);
• пацієнтам із тяжким порушенням функції нирок (кліренсом креатиніну < 30 мл/хв);
• пацієнтам із міопатією;
• пацієнтам, які одночасно отримують циклоспорин;
• у період вагітності або годування груддю, а також жінкам репродуктивного віку, які не застосовують належні засоби контрацепції.

Доза 40 мг протипоказана пацієнтам зі схильністю до міопатії/рабдоміолізу.

До факторів такого ризику належать:

Побічні ефекти. Небажані явища, що відзначаються при застосуванні розувастатину, зазвичай легкі та тимчасові.

Часто зустрічаються такі побічні реакції: цукровий діабет; головний біль, запаморочення; запор, нудота, абдомінальний біль; міалгія; астенія. Не часто зустрічаються: свербіж, висип, кропив’янка. Рідко: тромбоцитопенія; реакції гіперчутливості, в тому числі ангіоневротичний набряк; панкреатит; підвищення рівня печінкових трансаміназ; міопатія (в тому числі міозит), рабдоміоліз. Дуже рідко: поліневропатія, втрата пам’яті; жовтяниця, гепатит; артралгія; гематурія; гінекомастія.

АналогиРозувастатину

Джерело: Державний реєстр лікарських засобів України. Інструкція публікується зі скороченнями винятково для ознайомлення. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем і уважно ознайомтеся з інструкцією. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.

Що потрібно знати про розувастатин

Відеоролик: Разжижение крови, профилактика атеросклероза и тромбофлебита. Простые советы.

Зміст

Розувастатин (торгова марка Crestor, що продається AstraZeneca) є одним із найбільш часто використовуваних препаратів статину. Як і інші статини, розувастатин призначають для поліпшення рівня ліпідів у крові людини та зменшення серцево-судинного ризику.

Протягом приблизно першого десятиліття, коли розувастатин був на ринку, його широко рекламували як «статини третього покоління», а отже, як більш ефективний і, можливо, спричиняє менше побічних ефектів, ніж більшість інших препаратів статину. З плином років і накопичення доказів клінічних випробувань більша частина раннього ентузіазму щодо цього конкретного статину стала поміркованою.

Зараз більшість експертів вважають відносні ризики та користь розувастатину значною мірою подібними до ризиків інших статинів. Однак є кілька клінічних обставин, при яких розувастатин може бути кращим.

Застосування розувастатину

Препарати статину були розроблені для зниження рівня холестерину в крові. Ці препарати конкурентно зв’язуються з ферментом печінки, який називається гідроксиметилглутарил (ГМГ) КоА-редуктаза. ГМГ КоА-редуктаза відіграє обмежувальну роль у синтезі холестерину печінкою.

Блокуючи ГМГ КоА-редуктазу, статини можуть значно зменшити вироблення холестерину ЛПНЩ (“поганий”) у печінці і, отже, можуть знизити рівень холестерину ЛПНЩ на цілих 60%. Крім того, статини незначно знижують рівень тригліцеридів у крові (приблизно на 20-40%) і виробляють невелике збільшення (приблизно на 5%) рівня холестерину ЛПВЩ (“хороший холестерин”).

За винятком нещодавно розроблених інгібіторів PCSK9, статини є найпотужнішими доступними ліками, що знижують рівень холестерину. Крім того, на відміну від інших класів препаратів, що знижують рівень холестерину, клінічні випробування показали, що препарати статину можуть значно покращити довгострокові результати людей із встановленою ІХС та людей із середнім або високим ризиком розвитку ІХС .

Статини також значно зменшують ризик подальших серцевих нападів та знижують ризик смерті від ІХС. (Нові інгібітори PCSK9 також тепер показані у широкомасштабних РКД для поліпшення клінічних результатів.)

Вважається, що ця здатність статинів значно покращувати клінічні результати, принаймні частково, обумовлена ​​деякими або всіма їхніми перевагами, що знижують рівень холестерину. Окрім зниження рівня холестерину ЛПНЩ, статини також мають протизапальні властивості, протизгущувальний ефект та стабілізуючі наліт властивості. Крім того, ці препарати знижують рівень С-реактивного білка, покращують загальну функцію судин та зменшують ризик серцевих аритмій, що загрожують життю.

Дуже ймовірно, що клінічні переваги, продемонстровані препаратами статинів, зумовлені поєднанням їх ефектів, що знижують рівень холестерину, та різноманітним набором нехолестеринових ефектів.

Чим відрізняється розувастатин?

Розувастатин – новіший, так званий препарат статину “третього покоління”. По суті, це найпотужніший препарат статину на ринку.

Його відносна міцність зумовлена ​​його хімічними характеристиками, які дозволяють їй міцніше зв’язуватися з HMG CoA-редуктазою, тим самим здійснюючи більш повне інгібування цього ферменту. Молекула для молекули розувастатин виробляє більше рівня зниження холестерину ЛПНЩ, ніж інші препарати статинів. Однак подібних величин зниження рівня холестерину можна досягти, використовуючи більші дози більшості інших статинів.

Коли необхідна “інтенсивна” терапія статинами, щоб якомога знизити рівень холестерину, розувастатин є основним препаратом для багатьох лікарів.

Ефективність розувастатину

Розувастатин здобув репутацію особливо ефективного серед препаратів статину, головним чином на основі результатів двох клінічних випробувань.

У 2008 році публікація дослідження JUPITER привернула увагу кардіологів скрізь. У цьому дослідженні понад 17000 здорових людей, які мали нормальний рівень холестерину ЛПНЩ у крові, але підвищений рівень СРБ, були рандомізовані, щоб отримувати або 20 мг на день розувастатину, або плацебо.

Під час спостереження люди, рандомізовані на розувастатин, не тільки суттєво знизили рівень холестерину ЛПНЩ та рівень СРБ, але також мали значно менше серцево-судинних подій (включаючи інфаркт, інсульт, необхідність процедури реваскуляризації, наприклад, операції на стенті або шунтування, поєднання інсульту або серцево-судинної смерті), а також зниження смертності від усіх причин.

Це дослідження було чудовим не лише тим, що розувастатин суттєво покращив клінічні результати у здорових людей, але й тим, що ці люди не мали підвищеного рівня холестерину на момент зарахування.

У 2016 році було опубліковано випробування HOPE-3. У цьому дослідженні взяли участь понад 12 000 людей з принаймні одним фактором ризику розвитку атеросклеротичних судинних захворювань, але відсутність явної ІХС. Учасники були рандомізовані для прийому розувастатину або плацебо. Наприкінці року у людей, які приймали розувастатин, спостерігалося значне зниження сукупної кінцевої точки (включаючи нефатальний інфаркт або інсульт або смерть від серцево-судинних захворювань).

В обох цих дослідженнях рандомізація розувастатину значно покращила клінічні результати людей, які мали один або кілька факторів ризику, але не мали ознак активних серцево-судинних захворювань.

Слід зазначити, що розувастатин був обраний для цих випробувань не тому, що він був найпотужнішим із препаратів статину, а (принаймні значною мірою), оскільки випробування фінансували AstraZeneca, виробник розувастатину.

Більшість експертів з ліпідів вважають, що результати цих випробувань були б однаковими, якби інший статин застосовувався у достатній дозі, і насправді, сучасні рекомендації щодо терапії статиновими препаратами, як правило, дозволяють використовувати будь-який із статинових препаратів до тих пір, поки дозування є досить високим, щоб досягти приблизно такого ж рівня зниження рівня холестерину, як це було б досягнуто при меншій дозі розувастатину. (Виняток із цього загального правила виникає тоді, коли вимагається «інтенсивна терапія статинами». Під інтенсивною терапією статинами розуміють або високі дози розувастатину, або високі дози аторвастатину, що є наступним за потужністю статином).

Але оскільки розувастатин справді був статином, який використовувався у цих двох ключових клінічних випробуваннях, багато лікарів не застосовували розувастатин як свій вибір статину.

Поточні показання

Терапія статинами показана для поліпшення нестабільного рівня ліпідів у крові (зокрема, для зниження рівня холестерину ЛПНЩ та / або тригліцеридів) та для профілактики серцево-судинних захворювань. Статини рекомендуються людям із встановленими атеросклеротичними серцево-судинними захворюваннями, хворим на цукровий діабет та людям, у яких 10-річний ризик розвитку серцево-судинних захворювань перевищує 7,5% до 10%.

Хоча, як правило, препарати статину вважаються взаємозамінними з точки зору їх ефективності та ризику спричинення несприятливих явищ, іноді можуть бути кращими розувастатин. Зокрема, коли «високоінтенсивна» терапія статинами спрямована на зниження рівня холестерину ЛПНЩ до найнижчих можливих рівнів, як правило, рекомендуються розувастатин або аторвастатин у відповідних діапазонах вищих доз.

Перед тим, як приймати

Перш ніж вам призначать будь-який препарат статину, ваш лікар проведе офіційну оцінку ризику, щоб оцінити ризик розвитку серцево-судинних захворювань, і виміряє рівень ліпідів у крові. Якщо у вас вже є серцево-судинні захворювання або у вас підвищений ризик розвитку, ваш лікар, швидше за все, порекомендує препарат статину.

Інші часто призначаються статини включають аторвастатин, симвастатин, флувастатин, ловастатин, пітавастатин та правастатин.

Crestor, торгова марка форми розувастатину в США, є досить дорогою, але в даний час доступні загальні форми розувастатину. Якщо ваш лікар хоче, щоб ви приймали розувастатин, запитайте, чи можете ви використовувати генерик.

Статини не слід застосовувати людям, які страждають алергією на статини або будь-який з їх інгредієнтів, вагітними або годують груддю, хворими на печінку або нирковою недостатністю або які вживають надмірну кількість алкоголю. Дослідження показують, що розувастатин можна безпечно застосовувати дітям старше 10 років.

Дозування розувастатину

Коли розувастатин застосовують для зниження підвищеного рівня холестерину ЛПНЩ, зазвичай починають приймати менші дози (від 5 до 10 мг на добу) і регулюють їх вгору кожні місяць-два за необхідності. У людей із сімейною гіперхолестеринемією лікарі, як правило, починають з дещо більших доз (10-20 мг на добу).

Коли розувастатин застосовують для зниження ризику серцево-судинних захворювань у людей із помірно підвищеним ризиком, початкова доза зазвичай становить 5-10 мг на добу. У людей, ризик яких вважається високим (зокрема, їх 10-річний ризик перевищує 7,5%), часто починають високоінтенсивну терапію, яка становить від 20 до 40 мг на день.

Якщо розувастатин використовується для зменшення ризику додаткових серцево-судинних подій у людини з уже встановленими серцево-судинними захворюваннями, зазвичай застосовується інтенсивне лікування в дозі від 20 до 40 мг на день.

У людей, які приймають циклоспорин або ліки від ВІЛ / СНІДу, або у людей зі зниженою функцією нирок дозу розувастатину потрібно коригувати вниз і, як правило, не повинна перевищувати 10 мг на добу.

Люди азіатського походження, як правило, більш чутливі до препаратів статину та схильні до побічних ефектів. Зазвичай рекомендується починати приймати розувастатин з 5 мг на день і поступово збільшувати його у пацієнтів з Азії.

Розувастатин приймають один раз на день і можна приймати його вранці або вночі. На відміну від деяких інших препаратів статину, вживання невеликої кількості грейпфрутового соку мало впливає на розувастатин.

Побічні ефекти розувастатину

У роки, відразу після розробки розувастатину, багато експертів постулювали, що побічні ефекти статину будуть менш вираженими при розувастатині просто тому, що для досягнення адекватного зниження рівня холестерину можна використовувати менші дози. У той же час інші експерти стверджували, що побічні ефекти статину будуть посилюватися за допомогою цього препарату, оскільки він є більш потужним, ніж інші статини.

Протягом наступних років стало очевидним, що жодне з тверджень не було правильним. Схоже, тип і величина побічних ефектів, як правило, приблизно однакова з розувастатином, як і з іншими препаратами статину.

Статини, як група, переносяться краще, ніж інші ліки, що знижують холестерин. У мета-аналізі, опублікованому в 2017 році, який розглядав 22 рандомізовані клінічні випробування, лише 13,3% людей, рандомізованих на препарат статину, припинили прийом препарату через побічні ефекти протягом 4 років, порівняно з 13,9% людей, рандомізованих на плацебо.

Проте існують добре відомі побічні ефекти, спричинені статинами, і ці побічні ефекти, як правило, стосуються розувастатину, а також будь-якого іншого статину. Найбільш помітними з цих побічних ефектів є:

• Побічні явища, пов’язані з м’язами. М’язова токсичність може бути спричинена статинами. Симптоми можуть включати міалгію (біль у м’язах), м’язову слабкість, запалення м’язів або (у рідкісних, важких випадках) рабдоміолізли. Рабдоміоліз – це гостра ниркова недостатність, спричинена сильним розпадом м’язів. В більшості випадків. пов’язані з м’язами побічні ефекти можна контролювати, переходячи на інший статин. Розувастатин належить до препаратів статину, які, як видається, викликають відносно невелику токсичність для м’язів. На відміну від них, ловастатин, симвастатин та аторвастатин частіше викликають проблеми з м’язами.
• Проблеми з печінкою. Близько 3% людей, які приймають статини, матимуть підвищення рівня печінкових ферментів у крові. У більшості цих людей доказів фактичного пошкодження печінки не спостерігається, і значення цього невеликого підвищення рівня ферментів неясне. У дуже небагатьох людей повідомлялося про тяжкі ураження печінки; проте незрозуміло, що частота тяжких уражень печінки вища у людей, які приймають статини, ніж серед загальної популяції. Немає вказівок на те, що розувастатин викликає більше або менше проблем з печінкою, ніж інші статини.
• Когнітивні порушення. Думка про те, що статини можуть спричинити когнітивні порушення, втрату пам’яті, депресію, дратівливість, агресивність або інші наслідки для центральної нервової системи, була піднята, але не була чітко продемонстрована. В аналізі повідомлень про випадки, надісланих до FDA, передбачувані когнітивні проблеми, пов’язані зі статинами, виявляються частіше серед ліпофільних препаратів статину, включаючи аторвастатин, флувастатин, ловастатин та симвастатин. Гідрофільні статинові препарати, включаючи розувастатин, причетні до цієї потенційної побічної події рідше.
• Діабет. В останні роки невелике збільшення розвитку діабету було пов’язане із терапією статинами. Мета-аналіз п’яти клінічних випробувань 2011 року свідчить про те, що один додатковий випадок діабету спостерігається у кожних 500 людей, які отримували високоінтенсивні статини. Загалом, такий ступінь ризику вважається прийнятним до тих пір, поки можна очікувати, що статини суттєво зменшать загальний серцево-судинний ризик.

Інші побічні ефекти, про які часто повідомляли при застосуванні препаратів статину, включають нудоту, діарею та біль у суглобах.

Взаємодія

Прийом певних препаратів може збільшити ризик розвитку побічних ефектів при застосуванні розувастатину (або будь-якого статину). Цей список довгий, але найвідоміші препарати, які взаємодіють з розувастатином, включають:

• Гемфіброзил, який є нестатин-знижуючим рівень холестерину
• Аміодарон, який є антиаритмічним препаратом
• Кілька ліків від ВІЛ
• Деякі антибіотики, особливо кларитроміцин та ітраконазон
• Циклоспорин, імунодепресант

Слово з дуже добре

Хоча розувастатин є найпотужнішим із доступних статинів, загалом його ефективність та профіль токсичності дуже схожі на всі інші статини. Проте є кілька клінічних ситуацій, коли розувастатин може бути кращим перед іншими препаратами статину.

Чорниця

Чорниця – це рослина. Люди використовують плоди і листя для приготування ліків. Будьте обережні, щоб не плутати чорницю з чорницею. За межами Сполучених Штатів, назва “чорниця” може бути ви.

Читати Далі

Годжі

Годжі – рослина, що росте в середземноморському регіоні та частинах Азії. Ягоди і коріння коренів використовуються для приготування ліків. Годжі використовують для багатьох умов, включаючи діабет, вт.

Читати Далі

Желатин

Желатин – це білок, виготовлений з продуктів тваринного походження. Желатин застосовують для схуднення і для лікування остеоартриту, ревматоїдного артриту і крихких кісток (остеопороз). Деякі люди та.

Розувастатин – інструкція для медичного застосування

допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат; покриття таблетки: гіпромелоза, макрогол 6000, титану діоксид (Е 171), тальк, заліза оксид червоний (E 172).

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості:

РОЗУВАСТАТИН-ЗЕНТІВА, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 10 мг: овальні, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, світло-рожевого кольору, з розподільчою рискою;

РОЗУВАСТАТИН-ЗЕНТІВА, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 20 мг: овальні, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, рожевого кольору.

Гіполіпідемічні засоби. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази.

Код АТХ С10А А07.

Розувастатин є селективним конкурентним інгібітором ГМГ-КоА-редуктази, ферменту, що перетворює 3-гідрокси-3-метилглутарилкоензим А у мевалонат, попередник холестерину. Основним місцем дії розувастатину є печінка, де відбувається синтез холестерину (ХС) та катаболізм ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ).

Розувастатин збільшує число печінкових рецепторів ЛПНЩ на поверхні клітин, збільшуючи захоплення та катаболізм ЛПНЩ, що, у свою чергу, призводить до пригнічення синтезу ліпопротеїдів дуже низької щільності (ЛПДНЩ), зменшуючи тим самим загальну кількість ЛПНЩ та ЛПДНЩ.

Розувастатин зменшує підвищену кількість холестерину ЛПНЩ (ХС-ЛПНЩ), загального холестерину та тригліцеридів (ТГ), дещо збільшує кількість холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХС-ЛПВЩ). Він зменшує кількість аполіпопротеїну В (АпоВ), холестерину ліпопротеїдів невисокої щільності (ХС-ЛПнеВЩ), ХС-ЛПДНЩ, ТГ-ЛПДНЩ та дещо підвищує рівень аполіпопротеїну А-І (АпоА-І), зменшує співвідношення ХС-ЛПНЩ/ХС-ЛПВЩ, загальний ХС/ХС-ЛПВЩ та ХС-ЛПнеВЩ/ХС-ЛПВЩ та співвідношення АпоВ/АпоА-І.

Терапевтичний ефект проявляється протягом 1 тижня після початку терапії розувастатином, через 2 тижні лікування ефект досягає 90 % максимально можливого. Максимальний ефект, як правило, досягається через 4 тижні і після цього постійно триває.

Всмоктування та розподіл

Максимальна концентрація розувастатину у плазмі досягається приблизно через 5 годин після прийому внутрішньо. Біодоступність становить приблизно 20 %. Розувастатин накопичується в печінці. Об’єм його розподілу становить приблизно 134 л. Майже 90 % розувастатину зв’язується з білками плазми, в основному з альбуміном.

Розувастатин піддається обмеженому метаболізму (приблизно 10 %). Розувастатин є непрофільним субстратом для метаболізму ферментами системи цитохрому Р450. Головним ізоферментом, що бере участь у метаболізмі розувастатину, є CYP2C9. Ферменти CYP2C19, CYP3A4 та CYP2D6 беруть менш активну участь у метаболізмі. Головними виявленими метаболітами розувастатину є N-дисметил та лактонові метаболіти. N-дисметил приблизно на 50 % менш активний, ніж розувастатин, лактонові метаболіти фармакологічно не активні.

Приблизно 90 % дози розувастатину виводиться у незміненому вигляді з фекаліями (включаючи абсорбований та неабсорбований розувастатин). Інша частина виводиться з сечею. Період напіввиведення з плазми становить приблизно 19 годин. Період напіввиведення не змінюється при збільшенні дози. Середній геометричний кліренс становить приблизно 50 л/год (коефіцієнт варіації 21,7 %). Як і у інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, у процесі печінкового захоплення розувастатину бере участь переносник холестерину, який виконує важливу роль у печінковій елімінації розувастатину.

Системна експозиція розувастатину збільшується пропорційно дозі. При прийомі декількох добових доз фармакокінетичні параметри не змінюються.

Особливі популяції хворих

Відсутній клінічно значущий вплив віку та статі на фармакокінетику розувастатину у дорослих.

У представників народів Азії (японців, китайців, філіппінців, в’єтнамців і корейців) ППК (площа під кривою «концентрація–час») та C_max є приблизно удвічі більшими, ніж у представників європеоїдної раси. В індійців спостерігалося збільшення медіани ППК та C_max у 1,3 разу. Популяційний фармакокінетичний аналіз виявив, що клінічно значущих відмінностей у фармакокінетичних параметрах між представниками європеоїдної та негроїдної раси немає.

Хворі з нирковою недостатністю

Хворі з печінковою недостатністю

Серед хворих із різними ступенями печінкової недостатності не виявлено збільшення періоду напіввиведення розувастатину, якщо бал за Чайлда–П’ю у них був 7 та нижче. Однак у двох пацієнтів з балами 8 та 9 за шкалою Чайлдом–П’ю спостерігалося подовження періоду напіввиведення щонайменше удвічі. Досвід застосування розувастатину пацієнтам із балом вище 9 за Чайлдом–П’ю відсутній.

Первинна гіперхолестеринемія (тип ІІа, у тому числі гетерозиготна сімейна гіперхолестеринемія) або змішана дисліпідемія (тип IIb) – як доповнення до дієти, коли ефективність дієти або інших немедикаментозних методів (таких як фізичні вправи, зменшення маси тіла) є недостатньою.

Гомозиготна сімейна гіперхолестеринемія – як доповнення до дієти та інших ліпідознижувальних засобів лікування (наприклад аферезу ЛПНЩ) або у випадках, коли такі види лікування не є доцільними.

Профілактика серцево-судинних порушень

Зниження ризику серйозних серцево-судинних подій у дорослих пацієнтів з підвищеним ризиком розвитку атеросклеротичних серцево-судинних захворювань, про що свідчить наявність таких факторів ризику, як вік, артеріальна гіпертензія, низький рівень ХС-ЛПВЩ, підвищений рівень С-реактивного білка, паління або наявність у сімейному анамнезі раннього розвитку ішемічної хвороби серця.

З метою сповільнення або відстрочки прогресування захворювання у пацієнтів, яким показана ліпідознижувальна терапія.

Діти (від 10 до 17 років: хлопчики – стадія ІІ за шкалою Таннера та вище, дівчата – щонайменше через рік після першої менструації).

Лікування первинної гіперхолестеринемії (тип ІІа) або змішаної дисліпідемії (тип IІb) внаслідок гетерозиготної сімейної гіперхолестеринемії – як доповнення до дієти, коли ефективність дієти або інших немедикаментозних методів (таких як фізичні вправи, зменшення маси тіла) є недостатньою.

1. Гіперчутливість до розувастатину або будь-якої допоміжної речовини;
2. захворювання печінки в активній фазі, в тому числі невідомої етіології, стійке підвищення рівня трансаміназ у сироватці крові та підвищення рівня будь-якої трансамінази більш ніж у 3 рази вище верхньої межі норми (ВМН);
3. тяжкі порушення функції нирок (кліренс креатиніну
4. міопатія;
5. одночасний прийом циклоспорину;
6. період вагітності та годування груддю. Протипоказаний жінкам репродуктивного віку, які не застосовують відповідних засобів контрацепції.

Доза 40 мг протипоказана пацієнтам із факторами, що сприяють розвитку міопатії/ рабдоміолізу. До таких факторів належать:

1. порушення функції нирок середнього ступеня тяжкості (кліренс креатиніну < 60 мл/хв);
2. гіпотиреоз;
3. наявність в індивідуальному або сімейному анамнезі спадкових м’язових захворювань;
4. наявність в анамнезі міотоксичності, спричиненої іншими інгібіторами ГМГ-КоА- редуктази або фібратами;
5. зловживання алкоголем;
6. ситуації, що можуть призвести до підвищення рівнів препарату у плазмі;
7. належність пацієнтів до представників народів Азії;
8. супутнє застосування фібратів.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Розувастатин не має клінічно значущої взаємодії (як субстрат, інгібітор чи індуктор) з цитохромом Р450. Розувастатин є субстратом для певних транспортних білків, включаючи OATP1B1, що забезпечує печінковий транспорт, та ефлюксного переносника BCRP. Одночасне введення розувастатину з лікарськими засобами – інгібіторами цих транспортних білків може спричинити підвищення концентрації розувастатину в плазмі та збільшення ризику міопатії (див. таблицю).

Дія на експозицію розувастатину (AUC; в порядку зниження) лікарських засобів, що вводяться одночасно.

Коли необхідно застосовувати розувастатин разом з іншими лікарськими засобами, що підвищують експозицію розувастатину, дози розувастатину слід коригувати. Слід починати з дози 5 мг один раз на добу, якщо очікується зростання експозиції (AUC) приблизно в 2 рази або більше. Максимальну добову дозу розувастатину потрібно скоригувати таким чином, щоб очікувана експозиція розувастатину не перевищувала концентрацію, що відмічається при прийомі добової дози 40 мг розувастатину за відсутності взаємодії з лікарськими засобами. Наприклад, доза 5 мг розувастатину при одночасному застосуванні з циклоспорином (збільшення експозиції в 7,1 разу), доза 10 мг розувастатину при одночасному застосуванні з комбінацією ритонавір/атаназавір (збільшення в 3,1 разу), доза 20 мг розувастатину при одночасному застосуванні з гемфіброзилом (збільшення в 1,9 разу).

Одночасне введення розувастатину із суспензією антациду, що містить алюмінію та магнію гідроксид, призводить до зменшення концентрації розувастатину в плазмі приблизно на 50 %. Цей ефект зменшувався, коли антацид приймали через 2 години після розувастатину. Клінічна значущість цієї взаємодії не вивчалась.

Фенофібрати, похідні фіброєвої кислоти

Хоча не спостерігалося ніякої фармакокінетичної взаємодії між розувастатином та фенофібратом, можлива фармакодинамічна взаємодія. Гемфіброзил, фенофібрат та інші фіброєві кислоти, включаючи нікотинову кислоту, підвищують ризик міопатії при одночасному введенні з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази.

Одночасне застосування розувастатину і циклоспорину не впливає на плазмові концентрації циклоспорину.

Антагоністи вітаміну K

Як і у разі застосування інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, початок лікування розувастатином або поступове підвищення його дози у пацієнтів, які одночасно застосовують антагоністи вітаміну К (наприклад варфарин або інші кумаринові антикоагулянти), може призвести до підвищення міжнародного нормалізованого відношення (МНВ). Після відміни розувастатину або зменшення дози МНВ може знизитися. У таких випадках бажано відповідним чином контролювати МНВ. У пацієнтів, які застосовують антагоністи вітаміну К, рекомендовано контролювати МНВ як на початку лікування розувастатином, так і після припинення або при подальшій зміні його дозування.

Гемфіброзил та інші гіполіпідемічні препарати

Значної фармакокінетичної взаємодії з фенофібратом не очікується, однак можлива фармакодинамічна взаємодія. Гемфіброзил, фенофібрат, інші фібрати та ніацин (нікотинова кислота) у гіполіпідемічних дозах (рівні 1 г/добу або більше) підвищують ризик розвитку міопатії при супутньому застосуванні з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази, можливо тому, що вони здатні спричиняти міопатію і при застосуванні окремо. Доза розувастатину 40 мг протипоказана при супутньому застосуванні фібратів.

Лікування розувастатином у таких випадках слід також починати з дози 5 мг.

Одночасне застосування розувастатину та езетимібу не впливає на значення AUC або C_max будь-якого з препаратів. Однак фармакодинамічної взаємодії між розувастатином та езетимібом, що може призвести до побічних ефектів, виключити не можна.

Одночасне застосування розувастатину та еритроміцину знижує AUC_(0-t) розувастатину на
20 %, а C_max — на 30 %. Така взаємодія може бути спричинена підвищенням перистальтики кишечнику внаслідок дії еритроміцину.

Пероральні контрацептиви/ гормонозамісна терапія (ГЗТ)

Одночасне застосування розувастатину та пероральних контрацептивів призводить до підвищення AUC етинілестрадіолу та норгестрелу на 26 % та 34 % відповідно. Підвищення плазмових рівнів слід враховувати при підборі дози пероральних контрацептивів. Немає даних щодо фармакокінетики препаратів у пацієнтів, які одночасно приймають розувастатин та ГЗТ, тому можливість взаємодії виключати не можна.

Інші лікарські засоби

Клінічно суттєвої взаємодії з дигоксином не очікується.

Розувастатин супутньо застосовувався з антигіпертензивними, антидіабетичними засобами і гормонозамісною терапією. Немає жодних доказів клінічно значущих небажаних взаємодій.

Супутнє застосування розувастатину та комбінованого препарату, що містив два інгібітори протеази (лопінавір 400 мг/ ритонавір 100 мг), асоціювалося з приблизно дворазовим та п’ятиразовим збільшенням показників рівноважного AUC_(0-24) та С_m розувастатину відповідно. Взаємодія між розувастатином та іншими інгібіторами протеази не вивчалась.

У пацієнтів, які отримували високі дози розувастатину, зокрема 40 мг, спостерігалася протеїнурія, що виявлялася при застосуванні тест-смужок (суха колориметрична проба), мала здебільшого канальцеве походження і у більшості випадків була тимчасовою або переміжною. Ця протеїнурія не була провісником виникнення гострого або прогресування наявного захворювання нирок. У період постмаркетингового спостереження повідомлення про серйозні побічні реакції з боку нирок частіше були пов’язані із застосуванням дози 40 мг. У пацієнтів, які приймають препарат у дозі 40 мг, рекомендується періодично контролювати показники функції нирок протягом лікування.

Вплив на скелетну мускулатуру

У пацієнтів, які лікувалися розувастатином (особливо у дозах >20 мг), спостерігалися побічні реакції з боку скелетної мускулатури, такі як міалгія, міопатія та зрідка рабдоміоліз. Дуже рідкісні випадки рабдоміолізу відзначалися при застосуванні езетимібу в комбінації з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази. У такому випадку не можна виключати фармакологічної взаємодії, і при застосуванні необхідно проявляти обережність.

Так само, як і для інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, в період постмаркетингового спостереження повідомлення про розвиток рабдоміолізу частіше були пов’язані із застосуванням дози 40 мг розувастатину. Є повідомлення про рідкісні випадки імуноопосередкованої некротичної міопатії, що клінічно проявляються стійкою проксизмальною м’язовою слабкістю і підвищенням рівня сироваткової креатинкінази, під час лікування або після припинення лікування статинами, включаючи розувастатин. В такому разі можуть бути необхідними додаткові нейром’язові і серологічні дослідження, лікування імуносупресивними препаратами.

Визначення рівня креатинфосфокінази

Визначення рівня креатинфосфокінази (КФК) не слід проводити після інтенсивних фізичних навантажень або за наявності інших імовірних причин збільшення активності КФК, бо це може призвести до неправильної інтерпретації отриманих результатів. Якщо вихідний рівень КФК високий (у 5 разів більший за верхню межу норми), через 5–7 днів слід провести повторний тест. Якщо повторний тест підтвердить високий вихідний рівень КФК (у 5 разів вищий за верхню межу норми), розпочинати лікування не можна.

Як і інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази, розувастатин слід призначати обережно пацієнтам, які мають схильність до розвитку міопатії/рабдоміолізу. Факторами такої схильності є:

• ниркова недостатність;
• гіпотиреоїдизм;
• наявність спадкових захворювань м’язів в особистому або сімейному анамнезі;
• перенесена міотоксичність, викликана іншими інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази або фібратами;
• зловживання алкоголем;
• вік >70 років;
• стани, які можуть призвести до підвищення концентрації розувастатину в плазмі крові;
• одночасне лікування фібратами.

У таких випадках слід оцінити співвідношення ризику та очікуваної користі від лікування; рекомендується ретельний моніторинг стану таких пацієнтів. Якщо вихідний рівень КФК є високим (у 5 разів вищий за верхню межу норми), розпочинати лікування не можна.

Під час лікування

Слід поінформувати пацієнтів про необхідність негайно повідомляти лікаря про випадки несподіваного м’язового болю, м’язової слабкості або спазмів, особливо якщо вони поєднуються з нездужанням та підвищенням температури тіла. У таких пацієнтів потрібно визначити рівень КФК. Лікування необхідно припинити, якщо рівень КФК значно підвищений (у 5 та більше разів порівняно з верхньою межею норми) або якщо м’язові симптоми різко виражені та викликають щоденний дискомфорт (навіть якщо рівень КФК не досягає 5-разового підвищення порівняно з верхньою межею норми). Якщо симптоми зникають і рівень КФК повертається до норми, слід розглянути можливість повторного призначення розувастатину або іншого інгібітору ГМГ-КоА-редуктази у найнижчій дозі, за умови ретельного нагляду за хворим. За відсутності симптомів звичайний моніторинг рівнів КФК недоцільний.

У невеликої кількості пацієнтів, які отримували розувастатин на тлі супутньої терапії, не було виявлено підвищення частоти розвитку ефектів з боку скелетної мускулатури. Однак серед пацієнтів, які приймали інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази одночасно з похідними фібринової кислоти, включаючи гемфіброзил, або з циклоспорином, нікотиновою кислотою, азольними протигрибковими препаратами, інгібіторами протеаз та макролідними антибіотиками, спостерігалося збільшення кількості випадків міозиту та міопатії.

Гемфіброзил збільшує ризик виникнення міопатії при одночасному прийомі з деякими інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази. Тому не рекомендується призначати розувастатин і гемфіброзил одночасно. При одночасному призначенні розувастатину та фібратів або ніацину необхідно ретельно зважити співвідношення ризику та можливої користі від додаткового зниження рівня ліпідів. Одночасне застосування розувастатину у дозі 40 мг з фібратами протипоказане.

Розувастатин слід з обережністю застосовувати пацієнтам із факторами, що сприяють розвитку міопатії, такими як ниркова недостатність, літній вік, гіпотиреоз, або у ситуаціях, коли може збільшитися концентрація препарату в плазмі.

Розувастатин не слід призначати пацієнтам із гострими, тяжкими станами, що дають можливість припустити наявність міопатії або можуть бути факторами ризику розвитку ниркової недостатності, пов’язаної з рабдоміолізом (наприклад сепсис, артеріальна гіпотензія, велике хірургічне втручання, травма, тяжкі метаболічні, ендокринні або електролітні порушення або неконтрольовані судомні напади).

Вплив на печінку

Так само, як і інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази, розувастатин слід обережно призначати пацієнтам, які зловживають алкоголем і/або мають в анамнезі захворювання печінки. Рекомендується зробити функціональні тести печінки до і через 3 місяці після початку терапії. Якщо рівень сироваткових трансаміназ у 3 рази перевищує верхню межу норми, лікування розувастатином необхідно припинити або знизити його дозу. В період постмаркетингового спостереження повідомлення про серйозні проблеми з боку печінки (які головним чином полягали у підвищенні рівнів трансаміназ печінки) частіше були пов’язані із застосуванням дози 40 мг.

Хворим на вторинну гіперхолестеринемію, зумовлену гіпотиреоїдизмом чи нефротичним синдромом, перш ніж розпочинати терапію розувастатином, слід провести лікування основного захворювання.

Спостерігалося зростання системної експозиції у пацієнтів, які є представниками народів Азії, порівняно з європейцями.

Одночасне застосування препарату з інгібіторами протеази не рекомендоване.

Пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази Лаппа або мальабсорбцією глюкози-галактози не слід застосовувати цей препарат.

Інтерстиціальне захворювання легенів

Були повідомлення про поодинокі випадки інтерстиціального захворювання легенів при застосуванні деяких статинів, особливо при довготривалому лікуванні. Проявами захворювання можуть бути диспное, непродуктивний кашель і погіршення загального стану здоров’я (втомлюваність, зниження маси тіла та гарячка).

У разі виникнення підозри, що у пацієнта розвинулося інтерстиціальне захворювання легенів, лікування розувастатином необхідно припинити.

Як і при застосуванні інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, при застосуванні розувастатину спостерігалося зростання HbA1c та рівня глюкози у сироватці крові. Повідомлялося про зростання частоти захворювання на діабет при застосуванні розувастатину пацієнтам із факторами ризику розвитку діабету.

Діти від 10 до 17 років

Вплив розувастатину на лінійний ріст, масу тіла, ІМТ (індекс маси тіла) та розвиток вторинних статевих ознак за шкалою Таннера у дітей віком 10-17 років оцінювався лише протягом одного року.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Безпека застосування розувастатину під час вагітності і годування груддю не вивчалась.

Розувастатин протипоказаний у період вагітності та годування груддю.

Жінки, які можуть завагітніти, повинні під час лікування застосовувати належні протизаплідні засоби.

Оскільки холестерин та інші продукти біосинтезу холестерину є важливими для розвитку плода, потенційний ризик пригнічення ГМГ-КоА-редуктази переважає можливу користь від лікування під час вагітності. Є дані, які свідчать про токсичний вплив на репродуктивну систему тварин. Якщо під час прийому розувастатину пацієнтка завагітніла, лікування необхідно негайно припинити.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Беручи до уваги фармакодинамічні властивості розувастатину, його вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами є малоймовірним. При керуванні транспортними засобами та роботі з механізмами слід пам’ятати, що під час лікування може розвиватися запаморочення.

Спосіб застосування та дози.

Перед початком лікування пацієнта потрібно перевести на стандартну дієту, що знижує рівень холестерину, якої він повинен дотримуватися і під час усього лікування. Дозу слід підбирати індивідуально, залежно від мети терапії та відповіді хворого на лікування, керуючись чинними рекомендаціями.

Розувастатин можна приймати в будь-який час дня незалежно від прийому їжі.

Рекомендована початкова доза для пацієнтів, які раніше не отримували лікування статинами або яких переводять із прийому іншого інгібітору ГМГ-КоА-редуктази, становить 5 або 10 мг на добу. Дозу 5 мг можна отримати, розділивши таблетку 10 мг навпіл вздовж лінії розламу.

При виборі початкової дози слід брати до уваги рівень холестерину та ризик серцево-судинних ускладнень у конкретного пацієнта, а також потенційний ризик розвитку побічних реакцій (див. розділи «Особливості застосування» та «Побічні реакції»). За необхідності дозу можна збільшувати до наступного рівня не раніше ніж через 4 тижні. Оскільки при лікуванні дозою 40 мг, порівняно з нижчими дозами, ризик розвитку побічних реакцій є вищим (див. розділ «Побічні реакції»), доведення дози до максимального рівня 40 мг можливе тільки через 4 тижні лікування і лише для хворих на тяжку гіперхолестеринемію з високим ризиком розвитку серцево-судинних ускладнень (особливо у пацієнтів із сімейною гіперхолестеринемією), в яких не було досягнуто бажаного результату при застосуванні 20 мг за умови ретельного медичного нагляду. На початку прийому дози 40 мг рекомендується спостереження спеціалістів.

Профілактика серцево-судинних порушень

Рекомендована добова доза препарату становить 20 мг. Пацієнтам із гіперхолестеринемією необхідно проводити стандартне визначення рівня ліпідів та дотримуватися рекомендацій із дозування для лікування гіперхолестеринемії.

Застосування пацієнтам літнього віку

Для хворих віком понад 70 років рекомендується початкова доза 5 мг (див. розділ «Особливості застосування»). Інша корекція дози у зв’язку з віком не потрібна.

Звичайна доза препарату для дітей із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією становить 5-20 мг один раз на добу перорально. Для досягнення терапевтичного ефекту дозу необхідно належним чином титрувати. Безпека та ефективність доз, що перевищують 20 мг, у цій популяції не вивчались.

Дозування для пацієнтів із порушенням функції нирок

Дозування для пацієнтів із порушенням функції печінки

У пацієнтів із балом 7 і нижче за шкалою Чайлда–П’ю збільшення системної експозиції розувастатину не спостерігалось. Однак у пацієнтів із 8 і 9 балами за Чайлдом–П’ю системна експозиція збільшувалася (див. розділ «Фармакологічні властивості»). У цих пацієнтів слід проводити дослідження функції нирок (див. розділ «Особливості застосування»). Досвід застосування препарату пацієнтам із печінковою недостатністю з балом вище 9 за Чайлдом–П’ю відсутній. Розувастатин протипоказаний пацієнтам із захворюваннями печінки в активній стадії (див. розділ «Протипоказання»).

У пацієнтів, які є представниками народів Азії, спостерігалася підвищена системна експозиція препарату. Рекомендована початкова доза для таких пацієнтів становить 5 мг. Застосування дози 40 мг протипоказане, а максимальна добова доза становить 20 мг.

Дозування для пацієнтів зі схильністю до розвитку міопатії

Рекомендована початкова доза для пацієнтів зі схильністю до розвитку міопатії становить 5 мг.

Доза 40 мг протипоказана деяким із таких пацієнтів. Максимальна добова доза становить 20 мг.

Генотипи SLCO1B1 (OATP1B1) c.521CC та ABCG2 (BCRP) c.421AA, порівняно з генотипами SLCO1B1 c.521TT та ABCG2 c.421CC, асоційовані з підвищенням експозиції (AUC) розувастатину. Для пацієнтів з генотипами c.521CC або c.421AA максимальна рекомендована добова доза розувастатину становить 20 мг.

Розувастатин є субстратом для різних транспортних білків (наприклад OATP1B1 та BCRP). Ризик міопатії (включаючи рабдоміоліз) підвищується при одночасному прийомі розувастатину разом з певними лікарськими засобами, здатними підвищувати концентрації розувастатину в плазмі через взаємодію з цими транспортними білками (наприклад циклоспорин та деякі інгібітори протеази, включаючи комбінації ритонавіру з атаназавіром, лопінавіром та/або типранавіром). У такому разі слід розглянути можливість альтернативного лікування і, якщо необхідно, тимчасово припинити лікування розувастатином. У ситуаціях, коли одночасного введення цих лікарських засобів разом із розувастатином уникнути неможливо, слід зважити всі переваги та ризики супутнього лікування та ретельно підбирати дозу розувастатину.

Не рекомендовано застосовувати розувастатин дітям віком до 10 років.

Вплив розувастатину на лінійний ріст, масу тіла, ІМТ (індекс маси тіла) та розвиток вторинних статевих ознак за шкалою Таннера у дітей віком 10-17 років оцінювався лише протягом одного року. Після 52 тижнів застосування досліджуваного препарату жодного впливу на ріст, масу тіла, ІМТ або статевий розвиток виявлено не було.

Специфічного лікування передозування немає. Лікування має бути симптоматичним, у разі необхідності слід вживати підтримувальних заходів. Потрібно проводити моніторинг функції печінки та рівнів КФК. Користь гемодіалізу є малоймовірною.

Побічні реакції, що спостерігаються при застосуванні розувастатину, зазвичай слабкі та транзиторні.

Порушення з боку імунної системи: реакції гіперчутливості, у тому числі ангіоневротичний набряк.

Порушення з боку ендокринної системи: цукровий діабет.

Порушення з боку нервової системи: головний біль, запаморочення.

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: запор, нудота, біль у животі, панкреатит.

Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини: свербіж, висип та кропив’янка.

Порушення з боку скелетно-м’язової системи, сполучної тканини та кісток: міалгія, міопатія (в тому числі міозит) та рабдоміоліз.

Загальний стан: астенія.

Як і у разі застосування інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, частота небажаних реакцій залежить від дози.

Гематурія спостерігалась у пацієнтів, які застосовували розувастатин, і дані клінічних досліджень свідчать про її низьку частоту.

Вплив на скелетну мускулатуру

Зміни з боку скелетної мускулатури, такі як міалгія, міопатія (в тому числі міозит) та рідко рабдоміоліз, із гострою нирковою недостатністю чи без неї, спостерігалися при застосуванні будь-яких доз розувастатину, а особливо при застосуванні доз >20 мг. Про рідкісні випадки рабдоміолізу, що інколи були асоційовані з нирковою недостатністю, було повідомлено при застосуванні розувастатину, а також інших статинів.

У пацієнтів, які приймали розувастатин, спостерігалося дозозалежне зростання рівнів креатинфосфокінази (КФК); у більшості випадків явище було слабким, асимптоматичним та тимчасовим. Якщо рівні КФК підвищені (>5×ВМН), лікування слід припинити.

Вплив на печінку

Як і у разі застосування інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, у невеликої кількості пацієнтів, які приймали розувастатин, спостерігалося дозозалежне збільшення рівня трансаміназ; в більшості випадків явище було слабким, асимптоматичним та тимчасовим.

Вплив на лабораторні показники

Як і у разі прийому інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, у невеликої кількості пацієнтів, які приймали розувастатин, спостерігалося дозопропорційне зростання рівня печінкових трансаміназ та креатинкінази. При застосуванні розувастатину також відмічалося підвищення рівнів HbA1c. У невеликої кількості пацієнтів, які застосовували розувастатин та інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази, спостерігались патологічні зміни при аналізі сечі (тест-смужка свідчила про протеїнурію). Виявлений білок був, як правило, канальцевого походження. У більшості випадків протеїнурія стає менше вираженою або зникає спонтанно при продовженні терапії та не свідчить про гостре чи прогресуюче захворювання нирок.

Постмаркетинговий досвід застосування

Окрім вищезазначеного, у постмаркетинговий період застосування розувастатину були зареєстровані нижчезазначені явища:

Порушення з боку нервової системи: поліневропатія, втрата пам’яті.

Порушення з боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння: кашель, диспное.

Порушення з боку ШКТ: діарея.

Порушення з боку гепатобіліарного тракту: жовтяниця, гепатит, підвищення активності печінкових трансаміназ.

Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини: синдром Стівенса–Джонсона.

Порушення з боку кістково-м’язової системи: імуноопосередкована некротизуюча міопатія, артралгія.

Порушення з боку нирок: гематурія.

Загальний стан та порушення, пов’язані зі способом застосування препарату: набряк.

Порушення з боку репродуктивної системи та молочних залоз: гінекомастія.

Порушення з боку крові: тромбоцитопенія.

При застосуванні деяких статинів повідомлялося про такі небажані явища:

– порушення сну, в тому числі безсоння та нічні кошмари;

– розлади статевої функції;

– окремі випадки інтерстиціального захворювання легень, особливо у разі тривалої терапії;

– захворювання сухожиль, інколи ускладнені їх розривом.

Частота випадків рабдоміолізу, серйозних порушень з боку нирок та печінки (переважно підвищений рівень трансаміназ) була більшою при застосуванні дози 40 мг.

Діти від 10 до 17 років

Профіль безпеки розувастатину у дітей та дорослих подібний, хоча під час клінічних досліджень у дітей після вправ чи значних фізичних навантажень частіше відзначали підвищення КФК>10×ВМН та м’язові симптоми, що згодом минали без переривання лікування. Проте і для дітей, і для дорослих застереження при застосуванні розувастатину однакові.

Термін придатності. 2 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

№ 30 (10×3), № 90 (10×9): по 10 таблеток у блістері; по 3 або по 9 блістерів у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. ТОВ «Зентіва».

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

У кабеловни 130, 102 37 Прага 10, Долні Мєхолупи, Чеська Республіка.