Файні відповіді

Приголосні [г], [ґ], [к], [х] завжди тверді. Пом' якшуються вони лише перед голосним [і]: [г' і р к о ], [к' і т ]. Приголосний [й] завжди м'який.

М'який знак не пишеться Після б, п, в, м, ф, р, ж, ч, ш, щ: дріб, приголуб, сипте, степ, кров, вісім, верф, ніж, їж, знаєш, бачиш, піч, річ, борщ, морщ, воротар, гіркий, кобзар, перевір, тепер, Харків тощо. Виняток: Горький, трьох.

м'якість приголосного позначаємо рискою вгорі [′], а напівпом'якшеність таким знаком: [']; довгі звуки позначаємо так: [:] ([дз'урчан':а] ); маленькою буквою вгорі позначаємо звук, до якого наближається при вимові основний звук: [дереиво]; [дж], [дз], [дз'] — так позначатимемо злиту вимову звуків: [джура], [дз'об].

Найуживанішим графічним знаком для позначення на письмі м'яких приголосних звуків є знак м'якшення (ь).

Сучасні правила вживання Знаком ь позначається м'якість приголосних звуків.

Знаком ь позначаємо м'якість приголосних звуків на письмі. Знак м'якшення пишемо: Ь пишеться після м'яких д, т, з, с, дз, ц, л, н у кінці слова та складу: дядько, радість, низько, заносьте, гедзь, доброволець, коваль, тінь. Після м'яких приголосних у середині складу перед о: чотирьох, дзьоб, сьомий, льодяний, відьом.

В українських словах м’який знак вживається: Після букв д, т, з, с, ц, л, н, які позначають м’які приголосні: в кінці слів: нехіть, мазь, паморозь, увесь, ґедзь, мовець, обмаль, сутінь тощо;