Користь та шкода азотних добрив

0 Comments

Зміст:

Користь та шкода винограду для здоров’я, який вид ягоди корисніший

Ще давні греки лікували виноградом різноманітні захворювання, а у сучасній медицині навіть є цілий напрям, який ґрунтується на лікуванні захворювань виключно виноградом, який називається ампелотерапія.

Чим корисний виноград

Виноград багатий вітамінами, амінокислотами, мікроелементами, клітковиною, пектинами, ферментами, ефірними оліями. Користь, яку виноград може принести організму, важко переоцінити.

Що може виноград:

  • нейтралізувати дію холестерину;
  • нормалізувати роботу шлунково-кишкового тракту, відрегулювати метаболізм, усунути запори, надати сечогінну дію;
  • налагодити роботу нервової системи, знизити стомлюваність, відновити сили, надати бадьорості, підвищити працездатність;
  • зміцнити стінки кровоносних судин, зменшити, таким чином, ризик виникнення серцево-судинних захворювань;
  • має антиоксидантні властивості, відновлювальний та протипухлинний ефект;
  • очистити організм, вивести важкі метали та навіть радіоактивні сполуки;
  • насичує організм вітамінами групи B, що поліпшує функції кровотворення;
  • нормалізує рівень гемоглобіну;
  • допомагає у боротьбі з грибковими захворюваннями;
  • покращує колір обличчя та стан шкіри;
  • покращує стан волосся, нігтів, зубів, кісток завдяки наявності у ягодах великої кількості фосфору, кальцію та рибофлавіну,
  • стимулює роботу серця завдяки наявності в ягодах такого компонента як калій.

Серед лише цілющих властивостей винограду те, що він здатний підвищувати рівень окису азоту в крові, таким чином запобігаючи утворенню тромбів. Виноград корисний ​​при таких недугах як астма, хронічні запори, нетравлення шлунка, проблеми з печінкою, хронічна втома, омолоджує організм, а виноградний сік ефективний у лікуванні мігрені.

Що особливо цінне у винограді – він містить речовини для профілактики онкології

Вчені з Університету штату Колорадо заявили, що виноград та продукти мають значний хіміопрофілактичний потенціал проти ракових захворювань. Інша наукова робота вчених із США публікує дані, які свідчать, що речовини з екстрактів насіння винограду запобігають ростовим процесам ракових клітин передміхурової залози. А речовини, що виділяються із насіння, ефективно знищують погану клітинну тканину у разі онкології товстого кишківника.Дослідження китайських учених свідчать, що ці ягоди запобігають розвитку раку молочної залози, товстого кишківника, а також простати. Вчені вважають, що причиною цього є ресвератрол, який міститься у винограді. Він блокує ріст та розвиток ракових клітин у молочній залозі.

Вживання ягоди допомагає запобігати втраті кісткової тканини у будь-якому віці

У 100 г плодів винограду міститься до 15% від добової норми вітаміну К, який необхідний для міцності кісткової тканини. Дослідження опубліковане в Американському журналі клінічного харчування свідчить, що у тих, хто споживає понад 110 мкг вітаміну К на добу, значно знижена ймовірність перелому кісток. Крім того, у плодах винограду міститься приблизно 8-9% добової норми міді, що підтримує міцність кісткового матеріалу. Ферменти, що беруть участь у синтезі компонентів кісток, дуже потребують цього елемента для якісного функціонування.

Як часто можна їсти виноград. Чи можна їсти виноград з кісточками

Дієтологи радять їсти виноград здоровим людям щодня. Але при цьому зловживати ягодами також не треба, оптимальна порція – 130-150 грамів на день для дорослих.

Чи можна їсти виноград із кісточками?

Для більшості здорових людей насіння винограду безпечне для вживання. Проте, потрібно мати на увазі, що виноградні кісточки розріджують кров, тому їх не можна поєднувати з прийманням ліків з подібною функцією.

Застосування винограду в медицині

Про корисні властивості винограду свідчить і його широке використання в медицині. Ампелотерапія, або виноградолікування – це метод дієтотерапії, що полягає в лікуванні хворих виноградом або виноградним соком. Виноград містить у своїй шкірці та кісточках флавоноїди, ресвератрол та проантоціанідини, має виражені антиоксидантні властивості та стабілізує мембрану клітини. Ці речовини використовують у виробництві різноманітних Бадів.

Виноградний екстракт часто використовується в косметології та трихології, його додають у засоби догляду за шкірою та волоссям. Олія застосовується для догляду за жирною та проблемною шкірою, при стрептодермії та інших дерматологічних захворюваннях. Оскільки виноградна олія має хороші ранозагоювальні властивості, то застосовується у разі дрібних пошкодженнях шкіри, опіках, порізах. Вітамін С, якого багато у винограді, необхідний для синтезу колагену та еластину, попереджаючи появу зморшок.

Кому не можна їсти виноград

Вживання винограду може призвести до таких небажаних наслідків як підвищення рівня глюкози у крові, виноград стимулює апетит, що може призвести до переїдання, може викликати алергію, призвести до розладу шлунка та кишківника, при неправильному вживанні руйнувати зубну емаль, викликати бродіння та утворення етанолу.

Тому, попри всі чудодійні властивості цієї прекрасної ягоди, вона має низку протипоказань. Не рекомендується вживати виноград:

  • під час загострень виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, коліту, а також при діареї;
  • у разі цирозу печінки;
  • цукровому діабеті;
  • у разі гіпертонії,
  • у разі карієсу, стоматиту.

Для того, щоб виноград приносив користь, вживати його потрібно певним чином:

  • Виноград бажано їсти окремо від інших продуктів, у крайньому разі можна поєднувати із солодкими фруктами. Його споживання винограду провокує процеси бродіння в кишківнику і призведе до утворення в організмі етанолу.
  • Після 4-5 години вечора не рекомендується їсти виноград, після цього часу вироблення інсуліну знижується, організмові важко переварювати фрукти. А якщо він не буде повноцінно переварений, це також призведе до процесів бродіння.
  • Після вживання винограду рекомендується ретельно прополоскати рота, оскільки цукри, що міститься в ягодах, негативно впливають на зубну емаль, руйнуючи її. Варто, проте, застерегти від чищення зубів зубною щіткою відразу після вживання винограду, оскільки кислоти, що містяться у ньому, розм’якшують зубну емаль, і якщо одразу після цього стати до чищення зубів, щітка сильно пошкоджуватиме емаль. Достатньо ретельно прополоскати рот водою кімнатної температури.

Який виноград корисніший

Кожний сорт винограду має свої переваги та протипоказання:

  • Для осіб, які страждають на алергію або мають схильність до алергічних реакцій, рекомендується вживання зеленого винограду. Сік із ягід зеленого кольору сприятиме підвищенню імунітету, бадьорості та рівня енергії
  • У білому винограді найнижчий вміст цукру.
  • Для стимуляції імунної системи чи лікування офтальмологічних захворювань рекомендується вживання синіх сортів винограду, оскільки вони містять антоціани.
  • Для одержання антиоксидантів рекомендується червоний виноград. Сорти винограду червоних відтінків мають потужні протибактеріальні властивості, захищаючи організм від мікроорганізмів, бактерій, вірусів і паразитів. Також сік червоних сортів винограду є ефективним у разі лікування герпесу.
  • Сік із темних сортів винограду чинить протипухлинну дію на організм, простимулює роботу мозку та сприятиме покращенню зору.

Зелений виноград у великих кількостях також може завдати шкоди – икликати яскраво виражений проносний ефект та кишкові розлади. Для людей, схильних до алергічних реакцій, не рекомендується вживати сорти чорного винограду.
Також варто застерегти від вживання такого сорту винограду, як «Ізабелла», оскільки він містить високу концентрацію спирту метанолу.

Читайте також:

Азотні добрива: чим корисні та які обрати

Щоб виростити багатий урожай овочів або мальовничі квітники, регулярного поливу, розпушування ґрунту та видалення бур’янів замало. Без добрив – органічних та мінеральних – не обійтися. Правильно підібрані комплекси підживлення покращують стан ґрунту та створюють оптимальні умови для росту культур.

Одними з основних помічників садівника вважаються азотовмісні мінеральні комплекси, які впливають на посилення росту рослин, зміцнення кореневої системи, підвищення врожайності, загоєння ран, покращення імунітету та прискорення плодоношення. Які саме бувають азотні добрива та що сигналізує про їхній брак або надлишок – пояснює «Дім і сад».

Види та форми азотовмісних добрив

За своїм походженням азотні добрива можуть бути мінеральними (неорганічними) та органічними (переважно це натуральні продукти життєдіяльності тварин). Найчастіше вони поділяються на моноскладові (що містять лише азот) і комплексні (найчастіше це комбінація азоту, калію, фосфору з іншими речовинами).

Азотовмісні добрива випускаються у формі порошку, гранул, кристалів чи таблеток, які вносяться у ґрунт у сухому вигляді або розчиненими у воді. Популярністю серед садівників також користуються рідкі добрива: вони додаються до ґрунту під час поливу, а також підходять для обприскування листя. Вибір добрива залежить від конкретних завдань: для локальних посадок краще підійде рідина, а для великих площ зручніше використовувати порошки.

Ознаки дефіциту та надлишку азоту у рослин

Недотримання пропорцій та термінів внесення азотних речовин є небезпечним, тому потрібно обережно і грамотно користуватися мінеральними добавками та не застосовувати їх на око. Щоб визначитися з нормами внесення азотовмісних добрив, зверніть увагу на деякі загальні для всіх овочів закономірності.

Брак азоту проявляється такими характерними ознаками:

  • тонкі та мляві пагони;
  • дрібне листя та суцвіття;
  • ослаблення росту бічних пагонів;
  • зміна забарвлення: листочки поступово жовтіють, можуть набувати червоного або бурого відтінку;
  • листя помітно тьмяніє.

Надлишкове азотне харчування також негативно впливає на рослину: колір листових пластин стає насичено темно-зеленим, стебло потовщується, початок цвітіння затягується, а сприйнятливість до грибкових інфекцій підвищується.

Найпопулярніші азотні комплекси

Селітра аміачна з мікроелементами – аміачно-нітратне добриво, що містить 34% азоту та комплекс мікроелементів, які посилюють його ефект. Застосовується для підживлення рослин протягом усього вегетаційного періоду. Гранули рівномірно розсипають по землі, закладають у ґрунт граблями і рясно поливають водою. На такі добрива найкраще реагують огірки, кабачки та гарбузи.

Кальцієва селітра застосовується для позакореневих підживлень та боротьби із захворюваннями рослин. До складу гранул або концентрованого розчину входять 15% азоту та 19% кальцію. Рекомендується вносити навесні при обробці ділянки.

Карбамід (сечовина) містить максимальну кількість азоту – 46,3%. Застосовується на всіх типах ґрунтів, підходить усім сільськогосподарським культурам. Рекомендується для кореневого та позакореневого підживлення ранньою весною та в період вегетації.

Азофоска (нітроамофоска) – комплексне добриво, що містить високу сумарну кількість азоту, фосфору та калію, тобто дозволяє відмовитися від внесення додаткових добрив. Застосовується на всіх ґрунтах під усі овочеві культури та картоплю, для підживлення газонів, а також для культур, що вирощуються в кімнатних умовах або на балконах.

Сульфат амонію використовується для підживлення всіх овочевих, декоративних та плодово-ягідних рослин, що вирощуються на чорноземах та сіроземах. До складу мінерального комплексу входять азот (21%) та сірка (24%). Рекомендується вносити навесні, влітку та восени: гранули розподіляють по ґрунту, культивують на невелику глибину, поливають.

Хлористий амоній випускається у вигляді дрібнокристалічного жовтуватого чи чисто-білого порошку. До складу входять азот (25%) та хлор (67%). Рекомендується робити основне підживлення восени. Для картоплі та томатів це добриво не підходить.

Більше корисних порад – у рубриц і «Город»

азотні добрива

Всім відомо: щоб організм існував, необхідна наявність кисню, водню, вуглецю і азоту. Ясно, що азот – це один з головних елементів в житті як рослини, так людини і тварини. Для рослин джерелом азоту є, природно, грунт. Залежно від типу грунту, її «зношеності» змінюється і кількість азоту в ній. Найчастіше дефіцит азоту різні культури відчувають, виростаючи на грунтах піщаних і супіщаних. Саме ці типи грунтів завжди потребують додаткового збагачення азотними добривами, щоб рослини на них нормально себе почували.

Мінеральне азотовмісна добриво. © agrihol

зміст:

Зміст азоту в ґрунті

Встановлено, що вагома частка азоту в землі зосереджена в її шарі, званому гумусом, в ньому більше 5% азоту. Природно, чим шар гумусу товщі, тим більше і кількість азоту, отже, на такому грунті і краще себе почувають рослини.

Гумус – це дуже стійка речовина, процес його розкладання неквапливий, отже, і виділення мінеральних речовин з даного шару також відбувається досить повільно. Всього один відсоток з п’яти, що знаходиться в грунті, – це мінеральне з’єднання, розчинна у воді, а, значить, доступне для споживання рослинами.

Отже, навіть при наявності товстого шару гумусу додаткові підгодівлі рослинам необхідні, хоча і в більш низьких дозах.

Для чого азот потрібен рослинам?

Цей елемент, виявляється, є далеко не в кожному органічному поєднанні. Наприклад, немає азоту в цукрі, клітковині, олії і крохмалі. Є азот в амінокислоті і білку. Азот – важлива складова нуклеїнової кислоти, яка є найголовнішою складовою буквально будь-якої клітини, що відповідає за синтез білка і дуплікацію спадкових даних (Дуплікація – утворення додаткової спадкового матеріалу, ідентичного тому, який вже є в геномі).

Навіть хлорофіл, який, як відомо, сприяє поглинанню рослинами енергії сонця, також в своєму складі має азот. Крім того, азот є в різних компонентах органічної середовища, наприклад, в алкалоидах, ліпоїдами і подібних до них речовинах.

Вся надземна маса рослин має азот, причому найбільше цього елемента міститься в найперших листових пластинках. Із завершенням цвітіння і початком формування зав’язі ця речовина перетікає до репродуктивних органів рослин і там накопичується, утворюючи білки.

У період дозрівання насіння азот забирається з вегетативних органів в максимальній кількості, і вони сильно виснажуються. Якщо ж в грунті виявиться багато азоту і рослина буде споживати його у великій кількості, то цей елемент розподілиться практично по всіх органах рослини, що призведе до бурхливого зростання надземної маси, затримок в дозріванні ягід і плодів і зниження загального врожаю рослин.

Ті рослини, що споживають азоту в достатку, а не в надлишку, можуть повноцінно розвиватися, утворюють стандартні листові пластинки типового, часто зеленого, кольору, в іншому випадку вони будуть в’янути і формувати посередні врожаї.

Кукурудза, що обробляється азотними добривами (задній план) і не обробляється. © Nora Nolden

Різновиди добрив, що містять азот

Азотні добрива – це речовини, в складі яких є азотні сполуки. Всього існує кілька основних груп азотних добрив. Це нітратні добрива (кальцієва і натрієва селітра), амонійні добрива (хлорид амонію і сульфат амонію), аміачно-нітратні добрива (аміачна селітра), амідні добрива (сечовина) і рідкі азотні добрива (аміачна вода або безводний амоніаку).

Добрива азотні, група нітратні

Почнемо з кальцієвої селітри, – її хімічна формула Са (NО₃) ₂. Зовні кальцієва селітра являє собою білі гранули, в яких азоту міститься до 18%. Дане добриво підходить для грунтів з підвищеною кислотністю. При планомірному і щорічному внесенні кальцієвої селітри в грунт з підвищеною кислотністю спостерігається поліпшення її властивостей. Кальцієва селітра добре розчиняється у воді, тому зберігати добриво потрібно в мішках, які не пропускають воду.

Наступне добриво – це натрієва селітра, її хімічна формула NaNO₃. Дане добриво є кристалічним, в ньому міститься трохи менше – до 17% азоту. Натрієва селітра добре розчиняється у воді і відмінно вбирається корінням рослин. Це добриво універсально і підходить для різних культур. Дане добриво не можна вносити в осінній період: азот, що міститься в ньому, буде активно змиватися в грунтові води.

З огляду на прекрасну розчинність в воді і гігроскопічність, дане добриво потрібно зберігати в сухих місцях.

амонійні добрива

Наступна група – це амонійні добрива. На першому місці в цій групі варто сульфат амонію, його хімічна формула має вигляд (NH4) 2SO4. Зовні дане добриво являє собою білий порошок, в якому міститься трохи більше 20% азоту.

Сульфат амонію може використовуватися і як основне азотне добриво, і в якості додаткової підгодівлі. Внесення даного добрива можна проводити в осінній період: азот з нього закріплюється в грунті, що не змиваючись в грунтові води.

При щорічному і планомірному внесення сульфату амонію в грунт може відбуватися закислення грунту, для чого це добриво необхідно змішувати з вапном або крейдою в співвідношенні один до двох.

Сульфат амонію не є гігроскопічним, тому зі зберіганням його проблем зазвичай не виникає. Головне запам’ятати, що вносити дане добриво не можна в поєднанні з будь-якими лужними підгодівлею, тому що є ризик придушення активності азоту.

Хлористий амоній, – його хімічна формула NH₄Cl. В даному добриві міститься близько 26% азоту. Зовні хлористий амоній являє собою жовто-білий порошок. При внесенні хлористого амонію не спостерігається вимивання його з грунту, при зберіганні дане добриво не злежується і навіть після багаторічного зберігання не вимагає подрібнення. Азот, що виділяється з хлористого амонію в грунт, прекрасно засвоюється рослинами.

Головний недолік даного добрива – це хлор, що міститься в його складі. Так, при внесенні в грунт 10 кг азоту, в перерахунку на діючу речовину, в грунт потрапляє приблизно вдвічі більше хлору, а він вважається отруйним для більшості рослин. З огляду на це, внесення хлористого амонію має проводитися виключно в осінній період з тим, щоб деактивувати хлорний компонент, однак разом з цим втрачається і до 2-х% азоту.

Аміачно-нітратні добрива

Наступна категорія – це аміачно-нітратні добрива, лідером в цій групі є аміачна селітра. Хімічна формула аміачної селітри виглядає наступним чином – NH₄NO₃. Це добриво має вигляд білуватого гранульованого порошку. У добриві міститься близько 36% азоту. Аміачну селітру використовувати можна як основне добриво або в якості додаткової підгодівлі.

Категоризується дане добриво як безбаластних речовина, тому основне його застосування випадає на регіони з дефіцитом водної вологи. Примітно, що на грунтах з надлишком вологи ефективність від застосування даного добрива зводиться практично до мінімуму, так як азот, що міститься в добриві, практично повністю змивається в грунтові води.

Аміачна селітра через підвищену гігроскопічність не переносить зберігання в сирих приміщеннях, там вона досить швидко твердне і злежується. Звичайно, це не означає, що добриво приходить в непридатність, просто перед тим як вносити його в грунт, потрібно буде селітру подрібнити, що буває часом досить важко.

У тому випадку якщо у ваші плани входить створення суміші з аміачної селітри і фосфорного добрива, наприклад, суперфосфату , То спочатку слід змішати суперфосфат з будь-яким нейтрализующим добривом, наприклад, доломітового борошном, крейдою або вапном і наступним етапом – змішати його з аміачною селітрою.

Не забувайте, що планомірне і щорічне внесення в ґрунт аміачної селітри призводить до підвищення рівня її кислотності. Примітно, що найбільш активно наростає рівень кислотності грунту з часом, а на початкових етапах її внесення зміна кислотності непомітно.

Для того щоб запобігти закислення грунту, аміачну селітру потрібно вносити разом з крейдою, доломітового борошном і вапном у співвідношенні 1 до 2.

Цікаво, що в даний час аміачна селітра в чистому вигляді практично не реалізується, продають її у вигляді різного роду сумішей. Великою популярністю користується і має хороші відгуки при використанні суміш, що складається з 60% аміачної селітри і 40% різних нейтралізують компонентів. В даному співвідношенні в суміші знаходиться приблизно 19-21% азоту.

Гранули азотного добрива – сечовина. © thechemco

Група – амідні добрива

Сечовина, – її хімічна формула має вигляд CH4N2O. Сечовину називають інакше – карбамід, це добриво вважається одним з максимально ефективних. У мочевине міститься близько 47% азоту, іноді – на 1% менше. Зовні це білосніжні гранули. Дане добриво відрізняється підвищеною здатністю закісляет грунт, тому вносити її можна тільки з нейтралізуючими речовинами – доломітового борошном, крейдою, вапном. Сечовина вельми рідко використовується як основне добриво, зазвичай її застосовують як додаткову позакореневе підживлення. Це прекрасне позакореневе добриво ще й тому, що воно не обпалює листові пластинки, однак добре засвоюється рослинами.

Всього відомо дві марки сечовини, які іменуються – А і Б. Марка під найменуванням А не відноситься до категорії сильно ефективних і вкрай рідко використовується в рослинництві. Зазвичай сечовину марки А використовують для кормової добавки для тварин, наприклад, кіз, корів, коней. Марка сечовини з ім’ям Б – це оброблена добавками сечовина, застосовувана саме в якості добрив.

Рідкі азотні добрива

Гідроксид амонію, або гідроксид амонію (аміачна вода або рідкий аміак). Хімічна формула гідроксиду амонію NH4OH. По суті, аміачна вода являє собою розчинений у воді аміак. Всього існує два типи рідкого аміаку, перший містить азоту не менше 19% і не більше 26%, а другий може містити від 15% азоту до 21%. Зазвичай вносять аміачну воду спеціальною технікою здатної закладати дане добриво в грунт на глибину близько 14-16 см.

Переваги рідких добрив – це їх вкрай низька ціна, швидка засвоюваність рослинами, тривалий період дії і рівномірний розподіл добрив в грунті. Є й недоліки, – це досить складна транспортування і зберігання, можливість утворення сильних опіків на листках при попаданні добрива на їх поверхню і необхідність в спеціальній техніці, призначеної для внесення рідких добрив.

Органічні азотні добрива

Як відомо, азот присутній в органічних сполуках, однак його кількість там невелика. Так, наприклад, в посліді великої рогатої худоби азоту не більше 2,6%. У пташиному посліді, є досить токсичним, його до 2,7%. Присутній азот також і в компості, проте кількість його там, в залежності від «інгредієнтів» компосту, сильно по-різному. Найбільше азоту в компості, приготованому з озерного мулу, листового опаду, зеленої маси бур’янів і низинного торфу. З огляду на нестабільність вмісту азоту в органічних добривах, його використання в якості основного добрива не бажано і загрожує дефіцитом харчування і азотним голодуванням для рослин. До всього іншого, такі добрива хоча і повільно, але все ж закісляет грунт.

Органічне азотовмісна добриво

Культури, для яких азот особливо важливий

Взагалі, кожна культура потребує азоті, проте дози внесення для певних культур різняться. З огляду на це, всі рослини можна групувати на категорії за потребою азоту.

В першу категорію можна включити рослини, які необхідно підгодовувати азотом перед посадкою їх у грунт для активації росту і розвитку. Для таких культур на квадратний метр необхідно приблизно 26-28 г азоту в перерахунку на аміачну селітру і на квадратний метр площі. До даної категорії відносяться, з овочевих культур: картопля, капуста, болгарський перець, баклажани, кабачок, гарбуз і ревінь; з ягідних і плодових: слива, вишня, малина, ожина і суниця; з квіткових: бузок, троянда, жоржин, півонія, фіалка, флокс, бальзамін, гвоздика, настурція і майорець.

Друга група – це культури, яким необхідно азоту поменше. Зазвичай достатньо всього 18-19 г азоту в перерахунку на аміачну селітру і на квадратний метр площі. З овочевих культур сюди можна включити: помідори, петрушку, огірок, морква, кукурудзу, буряк і часник; з плодових і ягідних: яблуня, смородини, агрус; з квіткових: все однолетники і дельфиниуми.

Третя категорія – це рослини, яким азот необхідний в помірних кількостях, не більше 10-12 г на квадратний метр в перерахунку на аміачну селітру. З овочевих в цю категорію можна включити: картопля раннього терміну дозрівання, салатні культури, редис і цибулю; з плодових – це груша; з квіткових: цибулинні, примули, горицвіт, ломикамінь і маргаритка.

Заключна категорія вимагає внесення мінімальної кількості азоту на квадратний метр, не більше 5-6 г в перерахунку на аміачну селітру. З овочевих культур сюди можна включити пряні трави і бобові; з квіткових – мак, азалію, молодило, верес, очиток, Ерік, портулак, рододендрони і космеи.

Правила використання азотних добрив

Запам’ятайте, що лише оптимальні дози азотних добрив можуть позитивно позначитися на розвитку і зростанні різних культур, і підгодівлі потрібно вміти розраховувати, виходячи з процентного вмісту азоту в тому чи іншому добриві, а також вносити їх відповідно до типу грунту, сезону та виду рослини.

Так, наприклад, при внесенні азоту восени в грунт є ризик його змивання в грунтові води. Тому найбільш підходящим періодом для внесення добрив, що містять азот, є саме весна.

Якщо плануєте удобрювати ґрунти з підвищеною кислотністю, то обов’язково змішуйте азот з різними нейтралізують закісляется ефект компонентами – крейдою, вапном, доломітового борошном. Таким чином і добрива будуть засвоюватися краще, і грунт не буде закісляется.

Жителям степової зони і лісостепу, де грунту переважно сухі, дуже важливо вносити азотні добрива періодично, без різких перерв, які можуть відбитися на рослинах у вигляді затримок в зростанні, розвитку, зниженні врожаю.

Внесення азотних добрив в чорноземну грунт проводити краще через 11-12 днів після сходу снігу. Першу підгодівлю бажано проводити, використовуючи сечовину, а при входженні рослин в активну фазу вегетації – вносити аміачну селітру.

Наслідки нестачі азоту

Ми частково про це вже згадали, проте не тільки в пригніченні росту проявляється дефіцит азоту. Крім цього, досить часто листові пластинки рослин починають набувати нетипову забарвлення, вони жовтіють, і це є першим сигналом до внесення добрив. При сильному дефіциті азоту, крім пожовтіння листових пластинок, їх кінчики потихеньку починають висихати.

Ознаки нестачі азоту на листках кукурудзи. © Chad Lee

Чи може бути шкода від азотних добрив?

Так, може, в разі їх надлишку. Зазвичай при надлишку азоту надземна маса рослин починає занадто активно розвиватися, пагони товщають, збільшуються листові пластинки, междоузлия стають більше. Зелена маса набуває нетипову пишність і м’якість, а цвітіння буває або слабким і коротким, або не настає зовсім, отже, не формується зав’язь і не утворюються плоди і ягоди.

Якщо азоту дуже багато, то на листових пластинках з’являється щось типу опіків, в подальшому такі листочки відмирають і обпадають завчасно. Загибель листя іноді призводить і до часткової загибелі кореневої системи, ось чому внесення азоту має бути строго нормованим.

Підсумки. Отже, ми зрозуміли, що всі рослини потребують азотних добривах, однак необхідно чітко визначати їх дозування і вносити відповідно до рекомендованих термінами, спираючись, в тому числі, і на властивості самих добрив.