Правильно підібраний режим вологості збереже вагу та якість бульб

Коли бульби картоплі у сховищі втрачають масу, це призводить до зниження прибутків, оскільки зменшується кількість і якість товару. Втрата маси бульб допускається, але зменшення цих втрат є пріоритетом для зберігання як продукції, що призначена для свіжого ринку, так і для насіннєвої картоплі. Умови, в яких зберігається продукція, впливають на інтенсивність її дихання й втрату вологи, особливо на такий показник, як відносна вологість повітря. Правильно підібраний режим вологості збереже вагу та якість бульб.

ВІДНОСНА ВОЛОГІСТЬ

Насамперед слід визначитися з термінами. Відносна вологість (ВВ) — це відношення кількості вологи, яка міститься в повітрі за певної температури, до максимально можливої вологості за тих же умов. ВВ вимірюється у відсотках. За рівня відносної вологості в повітрі 100% може відбутися конденсація водяної пари з утворенням туману, випаданням води.

Отже, ВВ залежить передусім від температури: тепле повітря утримує більше вологи, ніж холодне. Наприклад, щоб встановити ВВ на рівні 90% за температури 8 градусів за Цельсієм, потрібно додати більше вологи до такого ж об’єму повітря, ніж якби температура була бодай на градус нижчою, тобто 7 °С. Слід постійно контролювати відносну вологість повітря та уникати утворення конденсату у сховищі. Наявність води у вентиляційній системі або на стелі над бульбами не свідчить про досягнення бажаного рівня вологості.

Точне вимірювання відносної вологості є важчим, ніж визначення температури повітря. Для цього використовують портативні датчики та датчики, які підключаються до панелі управління. ВВ слід регулярно вимірювати у вентильованому приміщенні, але нижче рівня встановлених вентиляторів та зволожувача. Додатково рівень ВВ вимірюють на вершині кагату або контейнерів, а також визначають ВВ відпрацьованого повітря. Усі ці дані дають змогу вибудувати стратегію підтримання оптимальної вологості у сховищі. Але найважливіший показник — це рівень ВВ у припливному повітрі, яке подається у сховище для зберігання картоплі.

ВПЛИВ ВІДНОСНОЇ ВОЛОГОСТІ НА СТАН БУЛЬБ

Під час зберігання картопля втрачає вагу в процесі дихання та випаровування води з поверхні бульби. Випаровування неможливо повністю зупинити, можна лише уповільнити його за допомогою підтримання високих показників відносної вологості. За дослідженнями американських науковців, відносна вологість у вентильованій камері має становити не менше 90%, оптимально — понад 95% під час зберігання картоплі. За таких умов створюється сприятливе середовище для підтримання бульб у здоровому стані, з низьким рівнем поширення хвороб.

Після збирання врожаю особливо важливим є підтримання вентиляції повітря з високим рівнем відносної вологості. Причина в тому, що після збирання врожаю значна кількість маси втрачається протягом першого тижня. Що вищою є відносна вологість, тим менше вологи випаровують бульби за одиницю часу. Графік ілюструє можливу кількість втрати маси бульбами, якщо картопля зберігається за температури 7 °С та за відносної вологості 80–98%.

ЗВОЛОЖЕННЯ ПІД ЧАС ЗБЕРІГАННЯ

Для досягнення бажаного рівня ВВ використовують системи зволоження секційного типу, обертальні зволожувачі, форсунки високого тиску.

Сучасні сховища мають систему зволоження, яка складається із секційних та додаткових обертачів для досягнення максимальної відносної вологості. Незважаючи на обладнання, яке використовується, критично важливо, щоб воно було у справному стані до моменту збирання врожаю.

Засмічені секції чи спрацьовані елементи системи зволоження обмежують подавання достатньої кількості води для підтримки ВВ. Постачальник послуг вентиляційних систем має перевіряти, калібрувати або замінювати датчики вологості щороку. Основна мета — контроль відносної вологості в сховищі та досягнення високого рівня вологості без надмірної конденсації.

Одним із найважливіших чинників є температура води відносно точки роси повітряної маси. Зволоження не виникає, якщо температура води є нижчою за точку роси. У такому разі водяна пара переходить у рідкий стан і осушує повітря. У більшості сховищ тепло потрапляє до повітря через вентилятори. Це тепло є доступним для випаровування води.

Температура води у зволожувачі має бути вищою, ніж точка роси повітря у сховищі, щоб досягти відповідного рівня вологості. Більш того, вологість у сховищі залежить більше від управління вентиляційною системою, ніж від типу зволожувача.

ВАРІАНТИ ЗВОЛОЖУВАЧІВ

Усі типи зволожувачів, які доступні на ринку, є ефективними, якщо керувати ними та обслуговувати їх у належний спосіб. Під час вибору зволожувача слід більше зважати на простоту управління та обслуговування, ніж на теоретичні показники ефективності системи.

Наприклад, відцентрова система зволоження має механізм, коли вода спрямовується з обертового диска через набір ножів, щоб утворити туман з дрібних крапель. Для цього типу системи потрібне регулярне й доволі часте очищення дисків, ножів та фільтрів насосів від мінеральних відкладень. Такий зволожувач не потребує складного обслуговування, зазвичай він є портативним, має низьку вартість і змінну швидкість потоку.

Система зволоження високого тиску містить високонапірний насос для подавання води до розпилювача. Така система потребує регулярного очищення форсунок та екранів, регулювання ступеня натяжіння ременя та контролю рівня оливи в насосі. Ця система зволоження має відносно низьку вартість і може використовуватися для кількох камер у сховищі одночасно, однак її робота часто супроводжується появою надлишку води на підлозі. Цей недолік можна усунути за допомогою створення підлогового стоку.

Пневматична система зволоження містить у своєму складі компресор для стиснення повітря. У приміщенні пневматичними форсунками під тиском розпилюється вода, дрібні краплі якої, перебуваючи у зваженому стані в повітрі, повністю випаровуються. Випаровування води, яка розбризкується, відбувається за рахунок теплого повітря приміщення. Працівник сховища має регулярно чистити форсунки та екрани, тримати у справному стані компресор, замінювати фільтри для води та стисненого повітря. Хоча такий тип системи передбачає зволоження повітря частками вологи мінімального розміру порівняно з іншими зволожувачами, потрібне належне управління, щоб запобігти відкладенню конденсату на картоплі.

Зволоження припливного повітря у сховищах часто здійснюють за допомогою пристроїв випаровувального типу. Такий зволожувач перетворює воду на потік повітря, з якого вона швидко випаровується, тим самим збільшуючи кількість водяної пари в повітрі.

При цьому інтенсивність зволоження залежить від тривалості контакту води відповідної температури з повітрям. Чим довше повітря і вода контактують, тим більша кількість води випаровується.

Основний принцип роботи пристроїв випаровувального типу такий: повітря проходить з низькою швидкістю через целюлозну сітку, яка змочена водою. Повітря, яке проходить через змочену сітку, вбирає вологу. Зволожувач такого типу практично унеможливлює потрапляння надлишкової води з вентиляційної системи у сховище, що робить можливим використання випарного охолодження у сухих умовах.

Говорить експерт

Андрій Марущак, директор із розвитку бізнесу Van Dijk Techniсs:

— Маючи понад 15 років досвіду роботи із картоплярами як в Україні, так і в Європі та близькому зарубіжжі, можу зазначити, що використання зволожувачів необхідне для картоплі на переробку: для виготовлення чипсів та фрі. Оскільки таку картоплю зберігають за підвищених температур на рівні плюс 7–9 °С, у неї відбувається активне дихання, яке за температури зберігання товарної чи насіннєвої картоплі, що має бути наближена до 4 °С, майже відсутнє (принаймні, дихання бульб за такої температури має значно меншу інтенсивність).

Раніше в Україні картоплю для переробки на чипси та фрі майже не вирощували, оскільки ринок збуту для неї був дуже обмеженим. Останнім часом ситуація змінилася: переробка потроху розвивається, з’являються нові підприємства. Відповідно, актуалізувалася тема щодо зберігання картоплі цього напряму, а відтак постало й питання оснащення сховищ зволожувачами для кращого результату, адже зберігати картоплю для переробки потрібно доволі довго і за високих температур, до отримання бульб нового врожаю. В інших країнах, де працює наша компанія Van Dijk Technics («Ван Дайк Технікс») і де добре розвинений сектор переробки, про цей нюанс знають. Коли там будують сховище під картоплю на переробку, то в комплект обладнання обов’язково входить зволожувач, тоді як у сховищах для столової чи насіннєвої його зазвичай немає.

Щоб обладнання працювало не один сезон, потрібно докласти зусилля та професіоналізм, які приходять із досвідом. Тож перед укладанням договору з постачальником обладнання для зберігання картоплі (як і для інших овочів або ягід) раджу переконатися, що компанія має достатній досвід роботи, від 10 років, із голландськими компаніями, які є піонерами у зберіганні. Не менш важливо, щоб постачальник протягом тривалого часу виконував подібні роботи та спеціалізувався на них, а не на простих комерційних системах охолодження. Також не зайвим буде поїхати в інші господарства, поспілкуватися з людьми, які мають камери зберігання. Крім того, варто поцікавитися про відсоток втрат за сезон зберігання у 6–8 місяців. У своїй роботі ми намагаємося максимально врахувати особливості наших клієнтів і розробити проєкт так, щоб він приносив максимальну користь і швидко окупився. Ми не радимо встановлювати додаткове обладнання (ті самі зволожувачі) там, де воно не потрібне.

Безпосередньо наша компанія не займається будівництвом, але ми можемо порекомендувати параметри сховища або надати підрядників, що мають досвід виконання таких робіт, відповідно до умов і стандартів.

За матеріалами: Relative Humidity: A Key to Successful Potato Storage, University of Idaho

Збирання картоплі: коли? як? чим?

У промисловому картоплярстві кожна операція має велике значення. Від цього залежатимуть не лише смакові якості бульб, а й їхня лежкість. Адже попереду довгі місяці зберігання у картоплесховищі до моменту продажу, і те, як зберігатиметься картопля, багато в чому залежить від процесу збирання.

Сучасні технології та новітня техніка для збирання картоплі дозволяють обережно та з мінімальними ушкодженнями зібрати урожай бульб. Відомо, що збирання картоплі – найбільш трудомістка операція у картоплярстві. Від того, на якому рівні вона буде проведена, залежить не тільки обсяг урожаю, але й лежкість бульб під час зберігання.

Формування урожаю картоплі будь-якого сорту закінчується до періоду підсихання бадилля, що вказує на повну фізіологічну зрілість бульб. Якщо проводити пробні викопування на посівах картоплі з періоду його цвітіння і до масового відмирання бадилля, то можна виявити безперервне зростання врожаю бульб, при цьому темпи приросту врожаю будуть тим вище, чим потужніше бадилля і сприятливіші погодні умови осені.

У середньостиглих і середньопізніх сортів картоплі у перші 5 днів від початку бутонізації рослин накопичується тільки кілька десятків кілограмів бульб на 1 га, у другу п’ятиденку – кілька сотень кілограмів, у третю – 1–2 т/га. У першій п’ятиденці після початку цвітіння приріст бульб наближається до своєї середньої величини – 2–3 т/га. У разі збереження оптимальних агрометеорологічних умов і задовільної агротехніки приріст врожаю бульб за п’ятиденку утримується приблизно до масового відмирання бадилля. В основних зонах картоплярства період інтенсивного бульбоутворення у середньостиглих і середньопізніх сортів триває 50–60 днів.

Отже, спостереження за ходом приросту врожаю картоплі має велике значення для визначення строків збирання.

Повна фізіологічна зрілість бульб супроводжується огрубінням шкірки, що дуже важливо для механізованого збирання картоплі. Однак орієнтування тільки на цю ознаку буде не зовсім правильним, оскільки реальний термін початку збирання та строки настання фізіологічної стиглості картоплі можуть різнитися залежно від ґрунтово-кліматичних умов.

Для прискорення кінця вегетації нині часто проводять обробку картопляних полів десикантами. У цьому разі швидко відбувається висушування зеленої маси картоплі: іде активніший відтік поживних речовин із бадилля у бульби і бадилля нарешті висихає. Це необхідно, щоб швидше почати викопування. Крім того, внаслідок цього кроку шкірка картоплі стає грубішою, що забезпечує легше збирання і зберігання. Про подальшу «долю» картоплі далі вже подбають на сховищах.

Наразі розповсюдженими є три способи збирання картоплі із застосуванням комбайнів: пряме комбайнування, роздільне і комбіноване збирання. За прямого комбайнування машина за один прохід полем викопує бульби, відокремлює їх від ґрунту та домішок і нагромаджує у бункері або вивантажує у кузов транспортного засобу.

Роздільне збирання полягає у тому, що копачем-валкоукладачем бульби з двох, чотирьох, шести і більше рядків вкладаються у валок. Після підсихання бульби з валків підбирають підбирачами-навантажувачами або комбайнами, які обладнані підбирачами.

Комбіноване збирання застосовують на легких супіщаних ґрунтах. Викопані з двох або чотирьох рядків бульби укладаються у міжряддя двох невикопаних рядків. Після підсихання їх підбирають комбайном одночасно з викопуванням двох рядків, що залишилися.

Попри таку різноманітність стратегій у господарствах все ж віддають перевагу першому способу збирання: пошкодження бульб набагато менше.

Що стосується техніки для збирання картоплі, то вона дуже різноманітна. Завдяки модульній будові сучасних машин можна замінювати транспортні та сепаруючі пристрої і їх краще пристосовувати для збирання картоплі в різних умовах. І треба ретельно підходити до вибору оптимального варіанту, враховуючи при цьому якомога більше специфічних чинників: тип технології (міжряддя 75 або 90 см, пряме комбайнування чи одночасний підбір з валка), щільність грунту, характеристики наявного трактора, переважні умови збирання, властивості продукту (картопля на переробку, насіннєва картопля, картопля для виробництва крохмалю), особливості логістики між полем та сховищем.

Ось, наприклад, комбайни серії BOLKO виробництва польського концерну UNIA GROUP, які призначені для збирання картоплі на полях невеликих розмірів, легкої та середньої щільності. Тут слід дивитись, аби рівень скам’яніння ґрунтів не перевищував 5 т/га, а ухил території – не більше 8%.

Регульований струшувач і розташовані під відсіювачем гумові елементи ефективно очищують бульби картоплі. На кінці столу ряди дисків чистять картоплю і відсівають маленькі грудки землі і невеликі камені. Відсіяні камені і грудки потрапляють у вузький канал, з якого – у резервуар вантажопідйомністю 100 кг. Зібрана картопля накопичується у бункері, котрий обладнаний підлоговим гідравлічним конвеєром і має регулювання висоти розвантаження.

Існує три модифікації комбайнів BOLKO: BOLKO з бункером на 1250 кг з рухомою підлогою; BOLKO S – з майданчиком для вивантаження у мішки або ящики вантажопідйомністю 1250 кг;?BOLKO T – із транспортером для вивантаження у вантажівку.

У цього ж виробника є дуже цікаві моделі однорядних картоплезбиральних комбайнів серії PYRA, які спокійно можна агрегатувати з тракторами. Картоплезбиральні комбайни PYRA – однорядні машини, що підходять для збирання картоплі на ґрунтах легкої та середньої щільності, на плантаціях з шириною міжрядь від 75 до 90 см. Комбайн має дві модифікації: PYRA 1500 із бункером на 1500 л, та PYRA 3000 – з бункером на 3000 л.

Завдяки використанню багатьох сучасних рішень комбайни PYRA збирають картоплю із мінімальним показником механічних пошкоджень з одночасним очищенням бульб від будь-яких забруднень.

Бункер для картоплі оснащено транспортером з гідравлічним приводом. Це дозволяє плавно розвантажувати картоплю у причіп. У стандартній комплектації на комбайні PYRA 3000 на виході з бункера встановлений еластичний рукав, що обмежує висоту падіння бульб при вивантаженні в причіп.

За наявності більших площ картоплі вкрай важливо зібрати її у мінімально стислі строки. Як варіант – тут можна застосувати дворядний комбайн PYRA 2, мінімальна кількість перевантажувальних вузлів у якому забезпечує максимальну якість збирання. Тут існує можливість вивантаження у вантажівку, яка рухається поруч, що скорочує загальний час вимушених простоїв на розвантаження.

Комбайн підходить для легких і середніх ґрунтів вологістю не більш ніж 10–20%, вмістом каменів до 8 т/га і нахилом місцевості до 5 градусів. Залежно від ґрунтових умов та ширини міжрядь продуктивність комбайна може доходити до 0,45 га/год. Комбайн сконструйований для роботи на міжряддях шириною від 75 та 90 см.

Завдяки застосуванню поворотних ходових коліс значно зменшується радіус повороту комбайна. Це дозволяє краще маневрувати ним на полі. Величина повороту відображається на спеціальному індикаторі, який добре видно з кабіни трактора.

Непогано на українських полях зарекомендували себе й комбайни німецького виробництва Grimme. Для відносно невеликих площ, до 80 га, підійдуть однорядні картопле-збиральні комбайни Grimme SE 75–20/30/40, які вирізняються простою і надійною конструкцією. Вони оснащені бункерами місткістю від 2000 до 4300 кг залежно від моделі, можуть бути специфіковані під різні типи грунтів та відповідають усім вимогам сучасних технологій.

Перший короткий просіваючий транспортер приймає потік урожаю, відсіває ґрунт і переносить потік врожаю на другий багатофункціональний просіваючий транспортер. Цей транспортер відсіває землю, грудки і камені, відокремлює бадилля і переносить потік урожаю на перший сепаратор. Там голчастий транспортер і два вальця здійснюють попередню підготовку для роботи другого сепаратора. Залежно від особливостей грунту другий сепаратор оснащений накладним транспортером зі щітками або резиновими пальцями для кам’янистих або щільних грунтів із великою кількістю груди відповідно. Слід також зазначити можливість машини збирати картоплю без попереднього подрібнювання бадилля. Ця система збирання та обробки бульб забезпечила популярність цій машині по всьому світу.

Лінійка дворядних картоплезбиральних машин Grimme є досить широкою, від простих картоплекопалок моделі WR200 до високотехнологічної машини Grimme SE 150–60, охоплює також комбайни елеваторного типу GT170 та невибагливу модель BR150 – послідовника найбільш поширеного на Сході комбайна DR1500.

Найпродуктивнішим серед дворядних картоплезбиральних машин Grimme є елеваторний комбайн моделі GT170. Завдяки прямоточній, рамковій конструкції та при оптимальній логістиці продуктивність машини може сягати 800 га в сезон. Цей комбайн оснащується високоефективними сепаруючими пристроями, аналогічними тим, що Grimme застосовує на самохідних картоплезбиральних комбайнах. Йдеться про запатентовані інноваційні системи сепарації Multisep та Rollenseparator. Система Multisep гарантує ефективне відокремлення домішок без втрат урожаю навіть на щільних грунтах, схильних до утворення груди, та має широкі можливості для налаштування під різні умови збирання. Rollenseparator створений для роботи у надзвичайно важких умовах із підвищеною вологістю і великою кількістю груди. Постійно працюючий вивантажувальний елеватор виключає необхідність простою при вивантаженні, як це відбувається при використанні бункерних комбайнів, та робить GT170 надзвичайно високопродуктивним.

Згадані тут моделі – це лише верхівка айсбергу пропозиції картоплезбирального обладнання на ринку. Слід ще раз звернути увагу на те, що якість та акуратність збирання визначає подальшу лежкість продукції у сховищах. Проте якщо ці складські приміщення не будуть обладнанні відповідним чином, усі старання на полі виявляться марними: картоплю не можливо буде зберегти до того часу, коли ціни на неї будуть найбільшими. Але про це поговоримо вже наступного разу.

ЗБЕРІГАННЯ КАРТОПЛІ

Компанія «INCOOLS» спеціалізується на проектуванні картофелесховищ «під ключ». Кожен проект розробляється під індивідуальні критерії Замовника.

Ми враховуємо клімат, місце розташування майбутнього сховища, особливості вирощування картоплі і т.д. Використовуємо обладнання тільки перевірених брендів, які схвалюють лідируючі агрокомпанії світу.

ТЕХНОЛОГІЯ ЗБЕРІГАННЯ КАРТОПЛІ

В даний час урожай картоплі в більшості випадків зберігають у сховищах двома основними способами: навалом і контейнерах різної конструкції/ємності.

Навальный – картоплю розміщують насипом по всьому сховищу, обсяг варіюється від 500 до 3000 тонн і більше. Відзначимо, що картоплесховища з навальним способом зберігання дозволяє максимально ефективно використовувати всю площу складу, система вентиляції забезпечує рівномірне продування повітря по всьому продукту, тим самим мінімізуючи втрати врожаю. Навальний спосіб в свою чергу поділяється на:

• зберігання з напівкруглими каналами;
• зберігання зі щілинною підлогою або підпільними каналами.

Недоліком навального способу зберігання є неможливість окремо зберігати різні сорти і різні фракції картоплі або цибулі.

Контейнерний – картоплесховища даного типу дозволяє легко розділяти картоплю різних сортів і фракцій. Контейнерний спосіб в свою чергу поділяється на:

• зберігання з повітрязмішуваними блоками
• зберігання з сушильною стіною зворотної дії
• зберігання з напірною сушильною стіною
• зберігання зі стіною з подушками

Недолік контейнерного зберігання полягає в тому що не виходить максимально використовувати корисну площу сховища, в порівнянні з навальним способом зберігання.