Ріпак ярий норма висіву

0 Comments

Ярий ріпак

Господарське значення. Ярий ріпак має таке саме значення, як і озимий. Його вирощують на насіння, якеі містить від 35 до 45% слабо- висихаючої олії (йодне число 101), 21-30% протеїну і до 17-18% вуглеводів. Олію ярого ріпаку використовують для технічних цілей (у миловарній, текстильній, лакофарбовій, металургійній та інших галузях промисловості). Через високий вміст у ній ерукової (до 35-40%) і лінолевої (близько 10-13%) кислот харчові якості олії дуже низькі. Олія безерукових сортів має високі смакові властивості, широко використовується в харчуванні та різних галузях харчової промисловості. Макуха ріпаку містить багато білка (до 38-40%), добре збалансованого за олійнокислотним складом. Кількість лізину в ній досягає 6,1%. Проте кормова цінність макухи низька внаслідок високого (до 6%) вмісту шкідливих глюкозинолатів, які зумовлюють гіркий смак її і негативно впливають на роботу щитоподібної залози тварин (особливо свиней і птиці). Тому згодовувати її можна невеликими дозами після спеціальної обробки. Макуха безерукових і низькоглюкозинолатних сортів негативного впливу на організм тварин не справляє.

Зелене маса ярого ріпаку широко використовується для кормових цілей. У ній міститься 4,9-5,1% білка, тобто удвічі більше, ніж у зеленій масі кукурудзи та соняшнику. Ярий ріпак -добрий медонос.

Батьківщина ярого ріпаку – Європа. Нині він дуже поширений у Канаді, Китаї, Індії, Пакистані, де займає площу, більшу, ніж озимий ріпак.

Морфобіологічні та екологічні особливості. Ярий ріпак Brassica napus oleifera annua Metzg. – однорічна рослина з родини капустяних (Brassicaceae) належить до того виду, що й озимий ріпак.

Вегетаційний період ярого ріпаку 95-110 днів. Сходи з’являються на 5-6-ий день після висівання. В перші 20-30 днів після сходів стебло росте повільно, в цей час утворюється невелика розетка листя. Цвітіння починається на 35-50-ий день після сходів і триває 20-35 днів і більше.

Ярий ріпак – холодостійка рослина, насіння його починає проростати при температурі 1-3 °С, дружні сходи з’являються через 5-7 днів (при температурі 9-12°С). Вони витримують заморозки до мінус 3-5°С, дорослі рослини – до мінус 8°С. Для росту вегетативної маси потрібна помірна температура (18-20°С), під час цвітіння та достигання насіння сприятливою є температура 23-25°С. Сума середньодобових температур за вегетацію становить 1700-2100°С.

Ярий ріпак належить до вологолюбних культур, найбільше води рослини поглинають у період бутонізації – цвітіння. Посуха в цей час призводить до зниження врожаю насіння.

До ґрунтів ярий ріпак не дуже вибагливий, але кращі врожаї дає на чорноземних і добре підготовлених опідзолених грунтах. Непридатні для нього легкі піщані та солонцюваті ґрунти. Він забирає з ґрунту багато поживних речовин, тому при внесенні добрив значно підвищує врожай.

Сорти ярого ріпаку, районовані в Україні: 71 30 КЛ, Белінда, Джеррі, Золар КЛ, Лунеді, ПР45Г73, Хіола 433, Хантер та ін.

Технологія вирощування. Кращі попередники ярого ріпаку – зернові колосові по пару, злако-бобові суміші на зелений корм, зернові бобові, кукурудза. Не слід висівати його після рослин родини капустяних. На попереднє поле ріпак можна повертати не раніше ніж через 4-5 років.

Удобрення. Ярий ріпак чутливий до органічних і мінеральних добрив. Гній (20-30 т/га) краще вносити під попередню культуру чи в пар. Під оранку пару чи зябу вносять фосфорні й калійні добрива по 40-60 кг д. р. на 1 га, азотні 60-90 кг/га навесні під передпосівну культивацію. Нарівні з повним мінеральним добривом (N60-90P40-60K40-60) на підзолистих ґрунтах слід вносити вапно, а на лісових і піщаних – сірку.

Обробіток ґрунту. Система основного обробітку ґрунту під ярий ріпак аналогічна тій, яку застосовують у відповідній грунтово- кліматичній зоні під ранні ярові культури. Після збирання попередника (колосових хлібів) ґрунт лущать, потім орють на глибину 20-22 см, а на засмічених багаторічними бур’янами полях здійснюють систему посиленого зяблевого обробітку з використанням гербіциду 2,4Д і глибоку оранку (25-30 см і більше), залежно від товщини гумусового шару. Для накопичення вологи взимку проводять снігозатримання. При поверхневому чи плоскорізному основному обробітку ґрунту із залишенням на зиму стерні навесні обов’язково застосовують гербіциди.

Навесні при фізичному достиганні Грунту на зораних полях зяб боронують у два сліди зубовими боронами, а на полях з поверхневим чи плоскорізним обробітком – голчастими боронами типу БИГ-3. Щоб сівба була високоякісною, дуже важливо вирівняти й добре розробити поверхню поля. Ефективне при цьому використання комбінованих агрегатів, які одночасно розпушують, вирівнюють і коткують грунт. Для передпосівної культивації культиватори обладнують плоскорізальними робочими органами, боронами та шлейфами. Глибина передпосівної культивації 5-6 см.

Під передпосівну культивацію, а краще одночасно з нею вносять азотні добрива (N60-90), а також гербіцид трефлан (0,8-1 кг/га д. р.).

Сівба. Висівати треба високоякісне насіння із схожістю не нижче 80-85%. Перед сівбою насіння протруюють ТМТД або іншими препаратами.

Ярий ріпак висівають рано, одночасно із сівбою ярих колосових культур. Запізнення з висіванням на 5-10 днів проти оптимального строку призводить до зниження врожаю насіння на 25-50%.

Сіють ріпак звичайним рядковим і широкорядним способами з міжряддям 45 см. Норма висіву насіння 9-12 кг, при широкорядному способі 6-8 кг/га. Глибина висівання 3-5 см. Після сівби поле коткують кільчастими котками.

Догляд за посівами. Для знищення бур’янів проводять боронування по сходах ріїїаку зубовими боронами у фазі 4-5 справжніх листків у другій половині дня, коли тургор рослин значно менший і вони менше пошкоджуються.

На широкорядних посівах проводять 2-3 розпушування на глибину 5-6 см, застосовуючи пристосування для охорони рослин від присипання грунтом.

Протягом усього періоду вегетації ярий ріпак пошкоджується багатьма шкідниками: хрестоцвіті блішки, ріпаковий трач, ріпаковий листогриз, квіткоїд та ін. З грибних захворювань ріпак часто уражується іржею і попелюхою. Боротьбу з цими шкідниками і хворобами проводять так само, як і на озимому ріпаку.

Збирання. Ярий ріпак збирають так само, як і озимий. Застосовують два способи збирання – пряме комбайнування і двофазний. Використовують зернові жатки та переобладнані зернові комбайни.

Ярий ріпак. Технологія вирощування

Площі вирощування ярого ріпаку на території нашої країни порівняно з озимим відчутно менші, через те, що перший має більш короткий вегетаційний період — 95-110 діб, в результаті чого показує меншу врожайність.

Ярий ріпак має потужне стебло висотою до 1,5 м, листя середнього розміру світло-зеленого кольору, а квітки жовті. Стручок ріпаку має середню довжину з короткою ніжкою і тонким довгим «носиком». Насіння дрібне, коричневого або чорного кольору. Зрозуміло, що зовні від озимого він мало чим відрізняється.

Обробіток ґрунту

Дерново-підзолисті супіщані і суглинні ґрунти найбільше відповідають даній культурі. Їх же необхідно правильно і вчасно підготувати до вирощування, від чого залежатиме швидкість, рівномірність сходів насіння, розвиток кореневої системи рослин і закладення майбутнього врожаю. При підготовці площ під ріпак проводиться знищення бур’янів і залишків попередника. Як це робити технологічно, кожен обирає сам: хтось за допомогою обробітку ґрунту, хтось із застосуванням хімічних препаратів.

Передпосівна підготовка включає в себе боронування, культивацію, розрівнювання і подальше коткування ґрунту. Орний шар перед висівом насіння ріпаку має бути достатньо зволоженим. Весною ґрунт буває дуже пухким, тому за такої ситуації небажано застосовувати колісні трактори для передпосівної культивації. Ці трактори ущільнюють ґрунт, що негативно впливає на подальший ріст і розвиток рослин.

При вирощуванні ярого ріпаку важливо вибрати найбільш ефективний і економічно виправданий спосіб основного обробітку ґрунту. Оскільки ціна плоскорізного і поверхневого обробітку ґрунту на 30-40% менша, порівняно з оранкою, через дорожнечу пального, ці способи слід ширше впроваджувати, оскільки вони, крім того, є ефективним засобом боротьби з водною та вітровою ерозією.

Сівба

Ріпак весною сіють одним з перших, в залежності від погодних умов відповідного сезону і регіону. Він є вологолюбної культурою, кількість опадів за вегетаційний період при його обробітку повинно бути не менше 280-300 мм, особливо в періоди витягування стебла, бутонізації та цвітіння. Відсутність достатньої кількості вологи призводить до в’янення. Сума ефективних температур має становити не менше 1200-1400 °C. При вирощуванні ярого ріпаку слід враховувати, що для нього дуже небезпечною є ґрунтова кірка, яка утворюється на важких за механічним складом ґрунтах під час дощів навесні. За таких умов краще утримуватися від надто ранніх термінів сівби даної культури.

Ярий ріпак починає проростання при 2-3°C на глибині загортання насіння. Дружні сходи з’являються при прогріванні ґрунту до 8-10°C. Сходи чутливо реагують на заморозки до -5°С, якщо точка росту не ушкоджена, рослини «відходять» і розвиваються далі. Тому рекомендується починати сівбу при прогріванні ґрунту до 5-7°C на глибині загортання насіння. Рекомендована норма висіву гібридів ярого ріпаку в оптимальних умовах — 60-70 шт/м², сортів — на 50% більше (90-110 шт/м²). Для ефективного вирощування потрібно отримати 50 здорових, життєздатних рослин на м².

Ярий ріпак, так само як озимий, є дуже світлолюбною культурою, він погано переносить загущення, тому ширина міжрядь становить не менше 15 см, глибина закладання насіння +/- 2 см. Насіння для висіву повинно мати схожість не нижче 85%. Для попередження пошкодження рослин ріпаку шкідниками і хворобами насіння перед сівбою треба обробити плівкоутворюючими речовинами, що містять протруювач.

Попередники

Попередниками зазначеної культури можуть бути ячмінь, пшениця, зернобобові, а також зайняті або чисті пари. Сам ріпак також є чудовим попередником для багатьох вирощуваних культур. Хоча проникнення кореневої системи не настільки глибоке, порівняно з озимим ріпаком, але через високу щільність рослин у верхньому шарі ґрунту краще закриває його поверхню. Рослинні рештки після збирання значно дрібніші і краще віддають поживні речовини, які залишились, для наступної культури в сівозміні. Ярий ріпак залишає після себе більш пухкий ґрунт, що дає змогу проводити мінімальний обробіток ґрунту під наступну культуру.

Уже, мабуть, як закон всі знають, що цукрові буряки є найгіршим попередником для ріпаку, так само як і будь-які капустяні, адже їх уражують одні й ті самі хвороби.

Для ефективного вирощування ріпаку він має з’являтися в сівозміні окремо взятого поля раз на 4 роки. Частіша сівба на тих самих площах знижує ймовірний врожай на 25% і більше, а також збільшує ймовірність ураження хворобами і активізацію бур’янів.

Система живлення

Ріпак вимогливий до мінерального живлення, особливо в період стеблування та цвітіння. Дана культура здатна винести з ґрунту велику кількість корисних мікроелементів, тому внесення мінеральних добрив виправдано навіть на родючих ґрунтах. Так, в залежності від родючості ґрунту, для отримання врожаю на рівні 3 т/га необхідно вносити 120-200 кг/га азоту. Весняне живлення азотними добривами найкраще проводити в 2-3 прийоми. При недостатньому ж вмісті мікроелементів слід вносити мікродобрива. Особливо рослини ріпаку чутливі до дефіциту бору і сірки. Однак, слід враховувати, що внесення високих норм сірки може підвищити і норми глюкозинолатів в рослинах і зерні.

Для формування врожаю 1 т/га ярому ріпаку необхідно споживати таку кількість добрив: N(азот) — 50 кг; P2O5 (оксид фосфору) — 30 кг; K2O (оксид калію) — 40 кг. Тому рекомендується вносити добрива в такій кількості: N — 80-120 кг/га, P2O5 — 60-90 кг/га, K2O — 60-120 кг/га. Калій важливий для утворення квіток і стручків, а також для забезпечення рослин водою. Азот необхідний для росту і розвитку вегетативної маси рослини, для утворення стручків і насіння. А фосфор — для проростання насіння, утворення кореневої системи, більшої стійкості проти вилягання і для дозрівання насіння. В умовах нестачі сірки і бору утворюється менша кількість стручків і менша кількість насіння в них.

На кислих ґрунтах обов’язково проводять вапнування з таким розрахунком, щоб рН становив 6,0-6,5.

Захист посівів

На початкових етапах свого розвитку дана культура росте повільно і надто піддається атакам бур’янів, особливо хрестоцвітих. Тому важливо тримати поля в чистоті, а також бути готовим швидко реагувати і проводити обприскування. У разі застосування хімічних засобів боротьби з бур’янами, при вирощу­ванні ярого ріпаку використовують ті самі гербіциди і технологію їхнього внесення, що й при вирощуванні озимого ріпаку.

Приклади діючих речовин гербіцидів

Як визначити ідеальну норму висіву для ріпаку?

У нормі висіву (кількість внесених зерен на квадратний метр) відразу враховано втрати рослин для досягнення бажаної густоти стояння. Для розрахунку інтенсивності посівів також вирішальне значення має вибір гібридів з огляду на дату сівби. Гібриди ріпаку з низькою щільністю рослин є стабільнішими, і для їх вирощування до збирання врожаю зазвичай потрібно менше зусиль.

Надмірна щільність рослин

Часто призводить до погіршення врожайності ріпаку через:

  • погіршення розвитку окремих рослин
  • гірше укорінення
  • вищі витрати зберігання
  • підвищення чутливості до хвороб