Шкідники суниці садові

0 Comments

Зміст:

Шкідники та основні хвороби суниці

Із відомих фітофагів, яких налічується більше 380 видів, ягідним культурам в Україні найбільшої шкоди в окремі роки завдають близько 40 видів, а інші шкодять спорадично в окремих локалітетах. Встановлено, що суницю садову можуть пошкоджувати понад 160 видів шкідників. Головними серед них є хрущі, личинки коваликів — дротяники, вовчок (капустянка), довгоносики, кліщі, нематоди, слимаки. Найбільшої шкідливості суниці завдають стеблова і сунична нематоди, а також й деякі інші карантинні види.

Що об’їдає солодкі ягоди?

Стеблова нематода — небезпечний шкідник суниці садової, який у 3–5 разів знижує її урожайність, в результаті пошкодження ягоди стають дрібними, спотвореними, менш цукристими. В Україні трапляється повсюдно, але найбільшої шкоди завдає суниці, яка культивується в Криму і Степовій зоні.

Стеблова нематода — це прозорий хробак довжиною 0,1–1 мм, зосереджується всередині тканин рослини, викликаючи здуття стебел, черешків і жилок листя. Пошкоджені частини коротшають, викривляються, відстають у рості, стають зморшкуватими, епідерміс на них тріскається, тканини буріють і відмирають. Зимує у фазі личинок. За літо дає чотири-п’ять поколінь.

Сунична нематода зосереджується в основному в пазухах листків і бруньок суниці садової. Черешки листя і квітконоси коротшають, товщають і нагинаються. Кущ стає приземистим і м’ясистим. Викликає кучерявість листя, воно набуває темного забарвлення, стає шкірянистим, а також викликає карликовість рослин, у результаті квітконоси стають потовщеними з недорозвиненими квітками. Ягоди на уражених кущах не утворюються або набувають спотвореної форми. Розмножується яйцями. За вегетаційний період дає до восьми поколінь. Інтенсивно розмножується і пошкоджує рослину у першій половині літа. Зимує нематода усередині рослини.

З метою захисту культури від шкідливості нематод необхідно дотримуватися сівозміни з поверненням суниці на попереднє місце через 4–5 років. Також необхідно використовувати неуражений садивний матеріал, спалювати рослинні рештки і відмерлі листки суниці, дотримуватися високого рівня агротехніки. Під час закладання нових плантацій культури забезпечити знезараження розсади шляхом її занурення на 15–17 хвилин у гарячу воду (48 °C). Крім того, з метою профілактики придбану розсаду необхідно промити водою, особливо кореневу систему, щоб усунути рештки грунту з коренів, занурити розсаду з промитими коренями у розчин кухонної солі (5 столових ложок на 5 л води) на 15 хв. Після цього розсаду обполоснути водою і тільки потім висаджувати. Уражені кущі видаляють і спалюють.

Також обмежують поширення нематоди за допомогою обсівання рядків чорнобривцями, календулою.

Слимаки сітчастий і смугастий. Найбільш поширеним й шкідливими в умовах Полісся та в Лісостепу є сітчастий і смугастий слимаки, які пошкоджують молоді рослини та ягоди. Їх поширення і шкідливість відмічена переважно на забур’янених, перезволожених ділянках. Для їх обмеження рекомендовано дотримуватися високого рівня агротехніки, забезпечувати максимальний контроль бур’янів, створювати умови рівномірного зволоження, запобігати масовому розмноженню. На невеликих ділянках для обмеження шкідливості слимаків використовується петрушка, яку необхідно висівати навколо та між рядками у насадженнях суниці.

Для зменшення кількості слимаків посадки суниці до цвітіння та після збирання ягід рекомендовано обробляти метальдегідом (3–4 г на 1 м²) , який, крім того, ефективно контролює й равликів і мурашок, його доцільно розсипати у місцях скупчення мурашок. Разом з тим, для обмеження шкідливості мурашок ефективною є суміш рослинної олії (1 склянка) і столового оцту (0,5 л) або розчин оцтової есенції (1 склянка на 10 л води).

Суничний листоїд (Galerucella Tenella L.) навесні за температури повітря 13–15 °C наносить шкоду листю суниці, вигризаючи м’якуш листка, скелетує його і прогризає звивисті отвори, інколи пошкоджує суцвіття та квіти. Жуки бурувато-чорного кольору завдовжки до 4 мм. Самки відкладають яйця з нижнього боку листків протягом місяця. Плодючість її становить 150–200 яєць. Личинки, які з’являються через 25–30 днів, здатні пошкоджувати листя. Перетворюються в личинку у верхньому шарі грунту. Відроджені личинки живляться також листям суниці, вигризаючи в них м’якоть «віконця», а в період плодоношення нагромаджується біля основи ягід. Розвиток личинок суничного листоїда триває від 20 днів на півдні до 35 на півночі. У зв’язку з розтягнутістю яйцекладки личинки зустрічаються протягом усього періоду цвітіння і плодоношення суниці. Жуки, що виходять через 8–12 діб, пошкоджують також молоді вуса і розетки суниці.

Зимують статевонезрілі жуки суничного листоїдів під опалим листям, бур’янами тощо. Навесні, після зимівлі, жуки посилено живляться. Найбільше скупчення жуків на суниці спостерігається у період висування квіткових кистей.

Листя за сильного пошкодження жуками і личинками засихає і відмирає, ягоди зупиняють розвиток і також засихають. Відзначено осередкове розмноження цього шкідника.

Ефективними заходами захисту є знищення рослинних решток, перекопування та розпушування ґрунту під кущами рослин під час масового заляльковування личинок. У разі масового заселення, враховуючи його значну шкідливість, рекомендовано застосовувати інсектициди відповідно до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.

Малиново-суничний довгоносик (Anthonomus rubi) — це жук завдовжки 2–3 мм, чорний, вкритий сірими волосками, з маленькою і довгою головою у вигляді трубки. Личинка безнога, дещо зігнута, білувато-кремова, з жовтою головою. Шкідник поширений по всій Україні.

Зимують нестатевозрілі жуки під рослинними рештками, опалим листям, грудочками землі. Ранньою весною за середньодобової температури повітря 13 0С під час початку росту суниці виходять із місць зимівлі й починають живитися молодими листками, вигризаючи у них дрібні наскрізні отвори, пошкоджують черешки, роблячи у них заглиблення, у бутонах виїдають пиляки, що призводить до їх знищення. Одна самка відкладає до 50 яєць протягом 20–25 днів, з яких через 6–8 днів плодяться личинки. Личинки зосереджуються у бутонах, вмістом яких вони живляться.

Розвиток личинок триває 17–37 днів, а потім відбувається їх заляльковування, у часі це збігається з періодом масового достигання ягід. Стадія лялечки становить 7–11 днів. До кінця збирання ягід появляються молоді жуки, які живляться певний час листками, виїдаючи в них м’якуш у вигляді маленьких віконечок, а також ягодами. Найінтенсивніше їх живлення відмічено в перші 10 днів після відродження. Найбільше жуки пошкоджують ранні сорти суниці, особливо бутони першого порядку, які утворюють великі плоди. Після збирання ягід жуки йдуть на зимівлю. Розвивається в одному поколінні на рік.

Ефективними заходами захисту є розпушування міжрядь та перекопування ґрунту, знищення рослинних решток та опалого листя, скошування листя після збирання врожаю. Під час викидання й відокремлення бутонів, але не пізніше 5–6 днів до початку цвітіння суниці садової у разі наявності 35–55 жуків на 100 стебел рекомендовано обприскування інсектицидами згідно з Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.

Землистий довгоносик, або сірий кореневий довгоносик (Sciaphilus asperatus Bonsd.) з родини довгоносиків завдає великих збитків суничним плантаціям, викликаючи масове випадання рослин. За відсутності опадів у червні-липні сильно пошкоджені плантації суниць повністю засихають, у той час як непошкоджені суниці в період засухи дають хороший урожай.

Це жук завдовжки 6 мм вкритий золотисто-сірими лусочками з коротким хоботком. Тіло зверху вкрите лусочками, які маскують його під колір сухого грунту. Надкрила опуклі, зрослися. Нижні перетинчасті крила нерозвинуті. Поширені лише самки, які розмножуються партеногенетично. Навесні за температури повітря більше 12 °C жуки виходять з місць зимівлі і живляться листками, обгризаючи їх із країв. Особливо активні у вечірні години, вдень ховаються біля основи рослини у грунті. Яйця відкладають групами по 2–3 за прилистки і заливають їх виділеннями. Плодючість до 400–500 яєць. Личинки, які з’являються через 10–12 діб, проникають у грунт і живляться молодими корінцями суниці. Наприкінці червня заляльковуються. Жуки виходять у липні. У вересні ховаються на зимівлю. Перезимовує шкідник під опалим листям і в грунті на глибині до 5 см у стадії дорослої комахи, а також у стадії личинки у грунті біля кущів суниці.

В умовах Лісостепу і Полісся України жуки у масовій кількості часто з’являються під час достигання ягід, коли вже їх не можна знищувати хімічним способом, і значно пошкоджують листки.

Важливим заходом контролю шкідника є дотримання сівозміни, а також ефективними заходами будуть зрошення, підживлення суниці, розпушування грунту, знищення бур’янів. У разі масового заселення, 2–3 жуки на 10 рослин, рекомендовано обприскування інсектицидами згідно з Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. У травні перед цвітінням і відразу після збирання врожаю суниці доцільно обприскати 0,3%-м карбофосом або 0,2–0,3%-м метафосом.

Суничний чорноплямистий пильщик. У роки масових розмножень пильщик завдає істотної шкоди плантаціям суниці. Імаго завдовжки до 10 мм, чорний, блискучий, стегна і лапки червоні. Личинки завдовжки 15 мм, блакитно-зелені, голова бурувато-жовта. Лялечка — світло-зелена, яка перед виходом імаго стає чорною. Зимують кокони у середині стебел, опалому листі та поверхневому шарі грунту. Імаго вилітають на початку цвітіння суниці і живляться пилком і нектаром зонтичних рослин. Яйця відкладають у паренхіму листка суниці поблизу товстих жилок. Плодючість 60–80 яєць. Личинки відроджуються через 10–12 діб. Шкодять, скелетуючи листки, вигризаючи отвори і обгризаючи їх по краях. Через 20–25 днів личинки заляльковуються, і через 12–14 днів знову з’являється імаго. Зимують у стадії личинки останнього покоління в стеблах бур’янів, в опалому листі й грунті.

В Україні розвивається 2–3 покоління, у Криму може бути й четверте.

Заходами захисту є знищення бур’янів, міжрядні обробітки, розпушення або перекопування грунту. При значному заселенні (10–12 личинок на 100 листків) рекомендовано обприскування інсектицидами згідно з Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. У разі значної чисельності шкідника можна провести другу обробку біопрепаратами або інсектицидами після збирання врожаю ягід.

Важливу роль у регуляції чисельності пильщиків відіграють їздці — Cryptus emphytorum Boic., Hemiteles castaneus Taschb., Polyblastus strobilator Thunb., Monoblastus neustrie Ratz., Microcryptus erythrinus Grav., мухитахіни — Compsilura concinnata Mg., Blondella nigripes Fll.

Акариформні кліщі. Значної шкоди можуть завдавати як багатоїдні види, так і спеціалізовані (табл. 1) .

Табл иця 1. Характеристика спеціалізованих шкідників суниці

Суничний кліщ пошкоджує молоде листя, яке зморщується, набуваючи маслянисто-жовтого відтінку і гине. Шкідник дуже дрібний, довжиною до 0,25 мм. Розмножується яйцями. За сезон дає 3–4 покоління. Шкодять личинки і дорослі кліщі.

Заходи захисту від кліщів. Для закладання плантацій культур використовувати тільки здоровий садивний матеріал, поєднуючи з високим рівнем агротехніки. На одному місці вирощувати суницю не більше чотирьох років поспіль. Для контролю кліщів садивний матеріал маточників та розсадники обробляють інсектоакарицидами, рекомендованими Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.

Крім того, шкідливість грунтових шкідників обмежують за допомогою застосування інсектицидів на основі діючої речовини тефлутрину, 15 г/кг з нормою витрати 10–12 кг/га. Препарат вносять у лунки (рядки) під час сівби та висадки в грунт. Цей інсектицид у процесі дифузії трансформується в газову форму, створюючи навколо коріння газову оболонку, потрапивши в яку шкідник миттєво гине.

Препарати на основі діючої речовини тефлутрину, на відміну від інших інсектицидів, не пошкоджує кореневу систему культури, а також ефективно контролює комплекс грунтових шкідників, їх личинки (хрущів, коваликів). Обробку препаратом на основі діючої речовини тефлутрин доцільно поєднувати з препаратом на основі діючої речовини тіаметоксамом, 250 г/л. Безпосередньо перед висаджування розсади її замочують у 0,15% розчині препарату на 1,5–2,0 години. Також висаджену розсаду рекомендовано обробляти тіаметоксамом (0,4–0,8 кг/га) під час зрошення. Використання тіаметоксаму у такий спосіб контролює ґрунтових шкідників (дротянок, личинок хрущів, вовчків) і контролює шкідників сходів завдяки ефективній системній дії (довгоносиків, попелицю, пильщиків, листоїдів, скосарів та інших).

Перевагою тіаметоксаму є те, що діюча речовина цього інсектициду транслокується всією рослиною, але не проникає у генеративні органи, що дає можливість зберегти всі дієтичні властивості ягід.

Під час вегетації суниці для контролю шкідників ефективним буде застосування на основі діючої речовини піримифос-метил, 500 г/л з нормою витрати 0,6 л/га. Цей інсектицид контролює вогнівок, п’ядунів, пильщиків, галицю, попелиць, листоїдів тощо. Обприскувати суницю необхідно на початку відростання розеток і перед цвітінням. Завдяки ефективній акарицидній властивості, піримифос-метилу обмежує розповсюдження кліщів. Таким чином, крім контролю комах, препарат забезпечував у більшості випадків контролю розмноження кліщів, що дає можливість заощадити на використанні специфічних акарицидів. Також для цього інсектициду, крім контактної та кишкової дії, характерний фумігантний ефект: потрапляючи в дихальні шляхи, комахи гинуть від вдихання парів препарату. Випари препарату згубно впливають на шкідників, які знаходяться поза зоною попадання робочого розчину. Крім того, препарат має невеликий період розпаду в грунті і не накопичується в ягодах.

Захищаючи суницю, слід пам’ятати, що це — харчова продукція, яка масово споживається у свіжому вигляді. Тому вибір необхідних препаратів, регламент їх використання повинен бути досить суворим.

Навіть суниці хворіють

Суниця садова значно уражується інфекційними хворобами, збудниками яких є гриби, бактерії, віруси та мікоплазми. Характеристику основних, найбільш поширених і шкідливих в умовах України грибних хвороб наведено в таблиці 2.

Табл иця 2. Основні хвороби суниці

В результаті ураження фітофторозною гниллю на листках утворюються розпливчасті темно-коричневі маслянисті плями, які в суху погоду підсихають. Листки буріють, в’януть, стають крихкими і ламкими. Плями на уражених бутонах, квітках мають неправильну форму і коричневе забарвлення. Збудники грибка можуть проникати і в корені. Рослини в’януть. В умовах підвищеної вологості квітконоси, частини стебла вкриваються білим густим нальотом. Розвитку фітофторозної гнилі сприяє наявність краплинної вологи. Зимують ооспори і міцелії у ґрунті в рослинних рештках, а також у рослинних розетках.

Борошниста роса уражує надземні органи рослин. Краї листя стають скрученими у вигляді човника. З нижнього боку листя утворюється білий наліт. Пізніше на уражених листках з нижнього боку з’являються бурі некротичні плями. Ягоди припиняють розвиток, буріють і засихають, а стиглі у разі сильного ураження повністю вкриваються білим борошнистим нальотом, загнивають. Хвороба розвивається протягом вегетаційного періоду, але максимально проявляється під час цвітіння і плодоношення суниці. До розвитку хвороби призводять загущеність і забур’яненість насаджень і надмірне внесення азотних добрив. Зимує збудник хвороби у вигляді міцелію або клейстотеціїв на уражених органах рослин.

В середині, і в другій половині літа внаслідок ураження кореневою гниллю листя нижнього ярусу буріє і відмирає. Також ця хвороба спричиняє побуріння стрижневого коріння і руйнування його кори. Збудник хвороби поширюється ризоморфами у грунті. Сприятливий температурний режим 14–27°C.

Сіра гниль призводить до утворення на ягодах, листках, бутонах, квітках темно-сірих плям, що спричиняють їх загнивання. Поширюється збудник хвороби під час вегетації і зберігається у грунті на уражених відмерлих рештках рослин.

Біла гниль призводить до утворення на ягодах білого ватоподібного нальоту з чорними неправильної форми склероціями. Уражені ягоди стають водянистими і швидко загнивають. Поширюється збудник хвороби під час вегетації, сприяє поширенню вологі погодні умови.

Під час ураження чорною гниллю відбувається побуріння ягід із подальшим утворенням чорного повстяного нальоту. Ягоди стають водянистими. Поширюється повітряними течіями.

Вертицильозне в’янення призводить до поникнення кущів суниць та опускання листків. У центрі куща листки стають дрібними, хлоротичними, вся рослина набуває червонувато-жовтого забарвлення. Краї деяких листків некротизуються. Проявляється під час цвітіння і плодоношення культури. Поширюється конідіями. Зимує у грунті і в уражених рештках рослин.

До заходів захисту культури від шкідливості грибних хвороб належать як застосування агротехнічних, так хімічних. Агротехнічні заходи повинні виконуватися на високому рівні та включати використання для висаджування здорового садивного матеріалу рекомендованих сортів, розміщення плантацій з урахуванням вищезазначених пропозицій, дотримуватися просторової ізоляції під час закладання нових площ, недопущення загущеності й забур’яненості, видалення і спалювання обпалих листків, решток рослин тощо. Хвороби суниці плямистості, гнилі, борошнисту росу у разі необхідності до цвітіння і після збирання ягід контролюють за допомогою обприскування фунгіцидами, використовуючи, наприклад, препарати на основі діючих речовин триадимефон, 250 г/кг з нормою витрати 0,24 кг/га, пенконазол, 100 г/л — 0,3–0,5 л/га, фенгексамід, 500 г/кг — 0,8 кг/га, а на маточниках і розсадниках для контролю фітофторозу — фосетил алюмінію, 800 г/кг з нормою витрати 4,0 кг/га, фузаріозного і вертицильозного в’янення — беноміл, 500 г/кг — 30 кг/га, а також поливанням грунту 0,1–0,2% суспензією препарату під коріння суниць.

Одним із ефективних препаратів для контролю найбільш поширених хвороб суниці бурої та білої плямистостей є препарати на основі діючої речовини ципродиніл, 750 г/кг. Такі фунгіциди рекомендовано використовувати на початку весни, ефективна дія препаратів проявляється за умов низьких температур, діюча речовина ефективно контролює збудників цих хвороб навіть у зимуючій стадії. Обробляти суницю необхідно двічі. Перший раз — перед цвітінням з нормою витрати 0,6–0,7 л/га для контролю збудників гриба на ранніх стадіях розвитку, а потім — після цвітіння з нормою 0,5 л/га. У подальшому за потреби обробки фунгіцидами доцільно проводити з інтервалом 10–15 днів з використанням альтернативних препаратів. За 14–20 днів до збирання суницю необхідно обприскати препаратом на основі поєднання двох діючих речовин флудиоксоніл, 250 г/кг + ципродиніл, 375 г/кг з нормою 0,75–1,0 кг/га, а потім обприскування повторити ще раз за 7–10 днів до збирання врожаю.

Цей фунгіцид завдяки контактно-проникливій дії і поєднанню двох діючих речовин має високу технічну ефективність контролю збудників сірої гнилі, бурої та білої плямистостей суниці. Також застосування фунгіциду, який складається з поєднання флудиоксонілу, 250 г/кг з ципродинілом, 375 г/кг, за 7–10 днів до збирання забезпечувало відмінну лежкість ягід під час зберігання й покращувало транспортувальні їх якості. Завдяки контактно-превентивній дії відбувалося перешкоджання проростання конідій та розвиток міцелію, що створювало максимально сприятливі умови, за яких культура була захищена як від первинної, так і від вторинної інфекцій.

Враховуючи зазначене вище, замість обробки препаратами на основі діючої речовини ципродиніл у період цвітіння для контролю сірої гнилі на суниці доцільно застосувати препаратами на основі поєднання двох діючих речовин флудиоксонілу, 250 г/кг з ципродинілом, 375 г/кг.

Для контролю борошнистої роси суницю необхідно обприскувати препаратами на основі діючої речовини пенконазол, 100 г/л з нормою витрати 0,3–0,5 л/га під час весняного відростання листків, а другу обробку доцільно провести після збирання ягід. У багатьох країнах світу для контролю цієї хвороби використовують препарати на основі діючої речовини азоксістробін, 250 г/л з нормою 0,6 л/га.

9 шкідників суниці садової, які можуть позбавити вас урожаю

Суниця садова (полуниця) – найпривабливіша ягода в садку. Її численні переваги приваблюють не тільки людей, а, на жаль, і шкідників. Давайте поговоримо про шкідників, які полюють на свіже листя та смачні плоди суниці і як захистити рослини та зібрати добрий урожай ягід. Усіх шкідників можна умовно розділити на два типи — перший вражає коріння та листя, другий діє, коли починають достигати ягоди. Як же захистити суницю садову від шкідників.

Шкідники атакують без попередження, тому краще завжди бути напоготові, наприклад, тримати в садовій аптечці препарат «Іскра Подвійний ефект». Це універсальний системний інсектицид, який захистить суницю садову та інші культури від 60 видів шкідників, у тому числі довгоносиків та листоїдів. У складі препарату скомбіновані дві діючі речовини – циперметрин і перметрин, тому ефект настає швидко, а звикання у комах не виникає. Крім цього, до
складу препарату входить калійне підживлення для швидкого відновлення рослин, пошкоджених шкідниками. Спосіб приготування робочого розчину для обприскування однаковий для всіх культур – 1 таблетку препарату необхідно розвести в 1 л води, а потім довести обєм розчину до 10 л.

Шкідники, які найчастіше нападають на суницю садову, як правило, зимують тут же, на грядці. Тому варто серйозно ставитися до осіннього догляду за ягідником і обовязково приділяти увагу збиранню рослинних залишків та розпушуванню міжрядь, щоб позбавити комах зимівлі. Крім цього, в арсеналі садівників мають бути ефективні засоби, які допоможуть захистити рослини та зберегти врожай ягід. Насамперед це інсектициди, краще універсальні, щоб не довелося роздумувати і гаяти дорогоцінний час. Слід мати на увазі, що один із серйозних шкідників суниці — павутинний кліщ — відноситься до павукоподібних, тому засоби від комах на нього не діють. Для боротьби з цими паразитами застосовують акарициди, проти яких кліщі безсилі.

1. Нематоди

Нематоди – це круглі червячки до 1 мм завдовжки, тому побачити їх неозброєним оком проблематично. Страждати від цих паразитів різних видів можуть майже всі садово-городні рослини, саме суницю садову вражає сунична листова нематода (Aphelenchoides fragariae), яка веде надземний спосіб життя. Дорослі паразити мешкають на листі, бруньках, зачатках квітконосів; яйця відкладають у пазухах листових пластин та сплячих бруньках.

Головні ознаки зараження грядки нематодою – темні плями жовто-коричневого або червоного кольору, що розпливаються між жилками листів. Хворі кущики суниці погано розвиваються, їх повітряні пагони (вуси) виростають короткими, а дочірні розетки потворними.

2.Кліщі

Як відомо, кліщі не комахи, а павукоподібні, тому мають ряд особливостей, властивих лише їм. Шкідниками суниці садової є два види кліщів – кліщ суничний (Tarsonemus fragariae) і кліщ павутинний (Tetranychus urticae). Обидва мають мікроскопічні розміри, їх личинки та імаго (дорослі особини) харчуються соком рослин, висмоктуючи його через проколи листя. Повний цикл розвитку (від яйця до дорослої особини) в залежності від температури повітря у суничного кліща відбувається за 30-41 день, а у павутинного – за 8-20 днів, тому у останнього за сезон може розвинутися до 18 поколінь Після проколів і висмоктування соку безліччю особин листя суниці садової стоншуються, починають сохнути, їхнє забарвлення спочатку стає схожим на мармур, а потім змінюється на бежево-бурий. Найактивніше павутинний кліщ розмножується і поширюється в спекотну та суху погоду, при цьому на листі зявляється тонка павутинка.

Суничний кліщ частіше нападає на сорти суниці з ніжним листям і особливо солодкими ягодами. Основну шкоду завдає молодим листям, які ще не до кінця розгорнулися, які після цього ростуть із затримкою, часто залишаються карликовими і деформованими. При великій чисельності шкідника листя суниці жовтіє, на ній зявляється нездоровий блиск, потім вона всихає чи згниває.

3. Білокрилки

Сумно відомий, дуже завзятий та численний шкідник багатьох культур. Суниці шкодить вид білокрилка сунична (Aleyrodes fragariae). Дорослі особини виглядають як ніжні білі метелики з довжиною тільця не більше 2 мм. Розташовуються вони на нижній стороні листових пластин, тому помітити їх складно. Але якщо зачепити рослину, то численні комахи злітають цілими хмарами.

Збитки рослині завдають не тільки дорослі білокрилки, а й личинки: у період свого розвитку вони на 10-14 днів прикріплюються до листя і харчуються клітинним соком рослин, виділяючи при цьому липку солодку падьку. В результаті листя зневоднюються, стоншуються і вянуть. Плюс до цього на паді можуть розселятися гриби, що покривають листя плямами і перешкоджають фотосинтезу. Рослина чахне і при сильному розмноженні шкідника може загинути.

4. Довгоносики

Довгоносик малинно-суничний (Anthonomus rubi) не тільки псує суницю, але завдає шкоди також і малині, так що під ударом виявляються відразу дві культури. Це жук невеликого розміру (до 3 мм завдовжки), попельнасто – чорного кольору, з подовженою головотрубкою.

Шкідники, які перезимували, починають харчуватися листям суниці та інших культур сімейства Трояндових вже у квітні, потім переходять на бутони. У середині травня вони відкладають у них яйця (по одному в бутон), а потім, коли формуються бутони на малині, перелітають на них і продовжують яйцекладку. При цьому самки підгризають квітконіжку, так що квітки, що не розкрилися, спочатку схиляються, а потім опадають. Таким чином довгоносики можуть повністю позбавити садівника врожаю ягід — і суниці, і малини.

5. Жуки листоїди

У суничного листоїду (Galerucella tenella) шкоду рослинам завдають як дорослі комахи так і личинки, тому листоїди завдають шкоду весь період плодоношення культури. Сам жук має довжину 3-4 мм, його забарвлення від світло-бурого до червонувато-бурого кольору. Навесні особи, що перезимували, починають гризти листя, потім переходять на пелюстки квіток. Перед початком цвітіння жуки листоїди приймаються відкладати яйця на нижній стороні листя. Дорослі особини часто вигризають дірки у пелюстках, а личинки проїдають «віконця» у листових пластинах.

6. Мурахи та попелиця

Ці дві комахи завжди йдуть у парі, тому і розглядати їх по відношенню до суниці садової слід спільно. Тлю на рослини розселяють мурахи, заносячи своїх «дійних корівок» на найніжніші частини рослин. Там вони харчуються соком, висмоктуючи його з молодих тканин, а натомість видаючи солодку падь своїм пастухам. Попелиця може сильно послабити рослину, але слід зазначити, що на суниці її можна зустріти нечасто. Крім розносу попелиці, мурахи нерідко займаються тим, що роблять замах на вже дозрілі ягоди. Вони виїдають у них порожнини і найчастіше ушкоджують найкрасивіші та найсолодші екземпляри, які торкаються землі.

7. Слимаки та равлики

Ці повільні та беззахисні на вигляд створіння шкодять багатьом садово- городнім культурам. У тому числі вони з великим задоволенням та швидкістю поїдають стиглі ягоди, роблячи в них ходи чи порожнини. При великому скупченні черевоногих шкода в саду та городі може бути непоправною. Слимакам та равликам життєво необхідна підвищена вологість, тому сирим літом вони розмножуються дуже активно. У зоні ризику також опиняються ягідники, які розташовані в тіні або сильно загущені, це ідеальні умови для слизьких паразитів. Насамперед ті беруться за ягоди, що лежать на землі, але можуть піднятися вище і поласувати навіть листям.

8. Ківсяки

До кінця плодоношення, коли майже на будь-якій грядці суниці трапляються ягоди, що переспіли і випадково впали на землю, на них можна виявити довгих тонких «хробаків», що поїдають солодку мякоть. Насправді це не червяки, а багатоніжки — ківсяки, вони харчуються пошкодженими або загниваючими частинами рослин або плодами, що опали. Найчастіше зустрічається ківсяк плямистий, або крапчастий (Blaniulus guttulatus). Його максимальна довжина – 5 см.

Ківсяки виїдають у ягодах ямки, а також можуть забиратися всередину. Пошкоджені плоди неприємно пахнуть і не годяться в їжу. Також слід мати на увазі, що при дотику ця багатоніжка виділяє їдкий секрет, що фарбує шкіру. Іноді він спричиняє алергічну реакцію.

9. Оси

Навали ос на суницю садову трапляються нечасто. Але якщо ви помічаєте підвищену активність цих комах на ділянці, то готуйтеся захищати від них свій урожай солодких ягід. Самим рослинам оси ніяк не шкодять і починають звертати увагу на кущики суниці лише під час цвітіння. І після — коли ягоди вистигають. Ці хижі комахи можуть досить швидко попсувати врожай, особливо якщо їх розплодилося дуже багато.

Суниця

Трав’яниста багаторічна рослина суниця (Fragaria) є представником сімейства рожеві. Цей рід об’єднує такі види, які зустрічаються лише в дикій природі ― суниця рівнинна, східна і лугова; культурні (не виростають в природних умовах) ― суниця садова і ананасна; а ще ті види, які можна зустріти і в природі і в культурі ― суниця мускатна і лісова. Назва суниця походить від слова «земляница», яке означає ягоду, зростаючу дуже близько до землі. Першим таку культуру описав В. Бік, який був наглядачем ботанічного саду в Цвайбрюкені, і сталося це в 1553 р. Існує думка, що поява такого рослини сталося в третинному періоді в Східній Азії, після цього спостерігалося поширення суниці по території Євразії й Америки. Нижче буде розказано про одному з вдів суниці, а саме, про великоплідної суниці, або садової, або ананасної. Даний вид став результатом схрещування суниці віргінської і суниці чилійської. На сьогоднішній день у даного виду є більше 10 тис. різних сортів.

  • 1 Особливості садової суниці
  • 2 Посадка суниці у відкритий грунт
    • 2.1 В який час садити
    • 2.2 Грунт для суниці
    • 2.3 Посадка суниці навесні
    • 2.4 Посадка суниці восени
    • 3.1 Суниця під час цвітіння
    • 3.2 Полив суниці
    • 3.3 Підживлення суниці
    • 3.4 В який час роблять пересадку
    • 3.5 Після збору врожаю
    • 4.1 Розмноження суниці вусами
    • 4.2 Насіннєве розмноження суниці
    • 4.3 Розмноження суниці діленням куща
    • 5.1 В який час проводять обрізку
    • 5.2 Як обрізати суницю
    • 7.1 Хвороби суниці з фото
    • 7.2 Шкідники суниці
    • 7.3 Обробка суниці
    • 8.1 Ранні сорти
    • 8.2 Середньостиглі сорти
    • 8.3 Пізні сорти
    • 8.4 Ремонтантні сорти суниці, або сорти нейтрального дня

    Особливості садової суниці

    Мичкувата розгалужена система коренів у суниці добре розвинена. Великі трійчасті листові пластини мають зелене забарвлення, вони розташовуються на черешках, які в довжину досягають близько 25 сантиметрів. У наземної частини кущика розрізняють 3 види пагонів:

    1. Ріжки. Це однорічні укорочені пагони з верхівковою брунькою, яка іменується сердечком. Також у ріжок є пазушні бічні нирки і розетка, яка складається з декількох листових пластин.
    2. Вуса. Вони являють собою однорічні сланкі стебла, які є органами вегетативного розмноження. Їх поява спостерігається у той час, коли цвітіння кущиків закінчується.
    3. Квітконоси. Вони з’являються в квітні генеративних бруньок.

    Двостатеві п’ятипелюсткові квітки білого кольору, зібрані в багатоквіткові щитковидні суцвіття. Є такі сорти цієї культури, у яких стебла нижче квітконосів. Плід такого рослини, який всі називають ягодою, насправді є разросшимся квітколожем. При цьому на його поверхні є маленькі блідо-коричневі горішки, які і є справжніми плодами такого рослини. Пофарбовані ягоди можуть бути різні відтінки червоного кольору. Є сорти з рожевими або білими ягодами, забарвлення м’якоті у яких світло-червоний або білий. Без пересадки на одному і тому ж місці суницю рекомендується культивувати не більше 4-5 років. Лише в ягодах чорної смородини міститься велика кількість вітаміну С порівняно з плодами суниці. При цьому кількість фолієвої кислоти в ягодах такого рослини набагато більше, ніж у плодів малини або винограду. А порівняно з ананасами або яблуками до складу плодів суниці входить в 4 рази більше заліза.

    Посадка суниці у відкритий грунт

    В який час садити

    Висадку суниці у відкритий грунт можна проводити протягом всього періоду вегетації. Проте досвідчені садівники радять це робити на початку осіннього або весняного періоду, або в останні літні тижні. У тому випадку, якщо посадкою суниці зайнятися в останні дні серпня або перші ― вересня, кущики встигнуть дуже добре вкоренитися до перших морозів і в наступному сезоні почнуть плодоносити. В регіонах з дуже холодними і малосніжними зимами висадкою такої культури рекомендується зайнятися в весняний час, відразу після того, як прогріється грунт.

    Підходящий для такого рослини ділянка має бути добре освяченим. Не можна проводити висадку суниці на тих ділянках, де до цього росла капуста, картопля або огірки. Також для вирощування даної культури не підходять ділянки, де в минулому році вирощувався перець, помідори, баклажани і інші представники пасльонових. Не рекомендується висаджувати суницю по сусідству з малиною.

    Грунт для суниці

    Грунт для посадки суниці підійде практично будь-який. Якщо забезпечити їй правильний догляд, то рости ця рослина зможе на будь-якому грунті, проте надмірно сухий піщаний грунт і болотистий ділянку для такої культури не підходить. Найкраще суниця буде рости на слабокислою або супіщаному легкосуглинистой грунті, при цьому вона повинна бути родючою, вологою і добре пропускає повітря. Для посадки не слід вибирати ділянки, де спостерігається застою талої або дощової води. Також рекомендується, щоб грунтові води залягали глибше, ніж 0,7–0,8 м. Кислотність грунту повинна бути 4,5–5,5. Досвідчені садівники рекомендують вибирати під посадку суниці ті ділянки, де до цього вирощувалися бобові, цибуля, часник, чорнобривці, люпин, овес, жито, горох, буряк, морква, редиска, редька, петрушка і кріп. Якщо ж на ділянці росли огірки, хрестоцвіті або пасльонові, то він для посадки цієї культури не підійде.

    Посадка суниці навесні

    Якщо посадка суниці запланована на весну, то підготувати ділянку для неї потрібно буде ще в осінній час. Для цього треба провести перекопування ділянки вилами на глибину 0,25–0,3 м, при цьому слід видалити з землі все коріння бур’янів, а також внести в неї 5 кілограм торфу, компосту або перепрілого гною з розрахунку на 1 квадратний метр. Також в грунт слід внести повне мінеральне добриво, так, на 1 квадратний метр ділянки береться 20 г сірчанокислого калію, 40 г подвійного суперфосфату і 5 кілограм деревної золи. Якщо висадка суниці планується навесні, то вносити в грунт органічні добрива слід в осінній час, а мінеральні ― навесні. У тому випадку, якщо грунт на ділянці багатий живильними речовинами, то внесення до нього добрив не знадобиться.

    Висадка дрібноплідних сортів проводиться за схемою 20х30 сантиметрів. Якщо ж здійснюється висадка великоплідних сортів, то дистанцію між кущами в ряду дотримуються від 0,2 до 0,3 м, при цьому між рядами слід залишати від 0,7 до 0,8 м. За допомогою сапи необхідно зробити луночки, при цьому їх глибина повинна бути від 0,25 до 0,3 м, а ширина ― приблизно 0,2 м. В кожну готову лунку треба вилити 1 л води, не чекаючи поки вона вбереться, помістити в неї кущик. Потім лунка заповнюється грунтом, яка трохи ущільнюється. Коренева шийка кущика повинна знаходитися на одному рівні з ділянкою, але при цьому обов’язково треба простежити, щоб серце не було заглиблено в землю, в іншому випадку суниця загниє і почне пріти. У тому випадку, якщо рослина заглибити на невелику глибину, то це може привести до його загибелі за підсихання кореневої системи. Коли суниця буде посаджена, гарненько прорыхлите поверхню грунту між рядами.

    У тому випадку, якщо посадка рослини виробляється в сухий грунт, до того, як воно повністю приживеться, йому знадобиться ще 2 або 3 поливу. Поливати потрібно щоденно у вечірній час. Крім цього перші дні після посадки кущі будуть потребувати захисту від прямих променів сонця.

    Посадка суниці восени

    Якщо ви вирішили зайнятися посадкою в осінній час, то підготовкою ділянки під дану культуру слід зайнятися за 15-20 діб. Готують ділянку точно так само, як і у весняний час, різниця лише в тому, що в грунт відразу вносять і мінеральні і органічні добрива. Досвідчені садівники в цьому випадку рекомендують взяти половинну дозу мінеральних добрив. Висадку кущів виробляють точно так само, як і у весняний час. Коли суниця приживеться на новому місці, поверхня ґрунту між рядами необхідно засипати перепрілою соломою або гноєм, при цьому товщина шару може варіюватися від 8 до 10 сантиметрів. У цьому випадку коренева система суниці буде захищена від зимових морозів.

    Догляд за суницями

    Щоб виростити суниці у відкритому грунті, її слід своєчасно прополювати, рихлити поверхню грунту між рядами, полоти, поливати, підгодовувати, обрізати, обробляти в цілях профілактики або лікування різноманітних захворювань і шкідників, а ще готувати ділянку до майбутньої зими. У деяких випадках посаджена в минулому році суниця в зимовий час виштовхується з грунту сильними морозами, у зв’язку з цим у весняний час потрібно буде присипати корінці грунтом, яку трохи притоптують, і зробити це слід при першій же можливості. Після цього рекомендується розпушити поверхню грунту між рядами та біля кущиків. Видаляти бур’янисту траву потрібно відразу ж після її появи, а якщо на поверхні ґрунту утворилася кірка, то її слід розпушити. На протязі всього періоду вегетації розпушити поверхню грунту між рядами слід близько 7 або 8 разів, а біля кущів ― не менше 5 разів. Щоб значно спростити догляд за даної садовою культурою, поверхня ділянки треба засипати шаром мульчі (опалим з дерев листям, перепрілою соломою, очеретом або торфом). Завдяки мульчування кірка на грунті не з’являється, а також помітно скорочується кількість бур’янів. Якщо рослина вирощується на одному і тому ж місці більше 5 років, то фахівці рекомендують обов’язково пересадити його на нове місце.

    Суниця під час цвітіння

    Зацвіте рослина через 7-15 днів після того, як здасться квіткова стрілка, або через 3,5–4 тижні після початку вегетаційного періоду. З одного сердечка виростає лише одне суцвіття, при цьому в кожному щитку налічується 5-27 квіток. 1 квітка може прожити 4-6 діб, при цьому загальна тривалість цвітіння всій грядки може доходити до 20 днів, і це безпосередньо залежить вологості повітря, тривалості світлового дня, сорту рослини, температури, інтенсивності освітлення і наявності поживних речовин. Під час цвітіння за такою культурою не треба доглядати як-то по-особливому. Плодоносити така рослина починає через 4 тижні після початку цвітіння.

    Полив суниці

    Суницю потрібно поливати своєчасно і правильно, тому що вона належить до вологолюбних рослин. Найкраще поливати штучним дощуванням. Ще деякі садівники роблять достатньо глибокі (приблизно 12 сантиметрів) борозни по центру міжрядь. Потім дані борозни потрібно вилити води. Коли рідина вбереться в грунт, борозенки слід закрити, а також потрібно розпушити поверхню ділянки. У тому випадку, коли полив проводиться з лійки, розсікач необхідно прибрати, а потім потрібно акуратно вилити воду безпосередньо під коріння рослини, при цьому постарайтеся, щоб рідина не опинилася на поверхні листя. Температура води, використовуваної для поливу, і температура повітря повинні бути однаковими. Помічено, що якщо воду пропустити через магніт, то це сприятиме збільшенню кількості і величини плодів. Для того щоб зрозуміти, чи потребує така рослина в поливі, необхідно провести перевірку вологості грунту на глибині 0,2–0,3 м. Суниці потрібно полити у тому випадку, якщо грунт на цій глибині буде розсипатися в руках. Під час інтенсивного росту кущі, як правило, поливають 1 раз в 1-1,5 тижня. У період наливання плодів полив слід проводити з частотою 1 раз в 5 діб. Під час дощів частота поливів повністю залежить від стану грунту.

    Підгодівля суниці

    Щоб поліпшити зростання суниці і збільшити її врожайність, таку рослину треба систематично підгодовувати. Для підживлення рекомендується взяти мінеральні, а ще органічні добрива такі, як: деревна зола, пташиний послід або перегній. Перший раз за сезон рослина треба підгодувати відразу ж після сходу снігового покриву в весняний час, для цього під 1 молоденький кущик виливають від 1 до 2 літрів розчину комплексного мінерального добрива, а на 1 дорослий кущ ― береться від 2 до 5 літрів.

    Другий раз рослини підгодовують під час утворення квітконосів. Розчин пташиного посліду (1:20) і коров’яку (1:6) потрібно зброджувати протягом 7 днів. Потім 1 відро готового розчину змішують з ½ склянки деревної золи. Дозування даної поживної суміші точно така ж, як при першій підгодівлі.

    Ще одну підгодівлю проводять після початку цвітіння, при цьому використовують той самий живильний розчин, що й при другій підгодівлі, однак при його приготуванні коров’як розводять у пропорції 1:8.

    У другій половині серпня у суниці спостерігається закладка квіткових бруньок на наступний рік. У цей період підгодовувати рослину азотом не можна, в іншому випадку кущики можуть рушити в ріст. На 1 відро води беруть 50 грам добової витяжки суперфосфату, а потім в суміш додають ½ склянки деревної золи. Пам’ятайте, що у всіх поживних розчинах ні в якому разі не повинно бути хлору, тому що рослина на нього реагує вкрай негативно.

    Перш ніж підгодувати суницю, необхідно провести полив ділянки, при цьому сердечка і листя повинні залишитися сухими. Ремонтантної суниці потрібно підгодовувати частіше, тому що коли починає заспівати перший урожай, в цей же час спостерігається розвиток квіткових бруньок майбутнього врожаю.

    В який час роблять пересадку

    Пересаджувати кущики суниці рекомендується не рідше 1 разу на 4-5 років. Якщо вирощується ремонтантна суниця, то її пересадку слід проводити 1 раз в 2 роки. Пересадку рекомендується проводити в осінній час, а точніше, у вересні. При пересадці порядок дій повинен бути точно таким же, що і при первинній посадці. Кущики треба помістити в підготовлені місяці, які заповнюються землею, при цьому простежте за тим, щоб сердечка височіли над рівнем поверхні ділянки. Поверхня грунту між рядами перед морозами треба засипати шаром мульчі, що дозволить захистити кореневу систему рослини від вимерзання.

    Після збору врожаю

    Після того, як будуть зібрані всі плоди, у суниці починається активний ріст листя і вусів. В цей же час відбувається накопичення поживних речовин, необхідних рослині в зимовий час, а ще формування нових плодових бруньок. Слід врахувати, що в цей період потрібно буде стежити, щоб кущах вистачало вологи, а також поживних речовин.

    Розмноження суниці

    Для розмноження більшості сортів суниці використовують вуса, які ще іменуються розетками. Безвусих сорти розмножують насінням і діленням кущів.

    Розмноження суниці вусами

    Після того як кущі перестають плодоносити, у них спостерігається відростання вусів. У цей період рослини треба прополоти, полити, а також розпушити грунт навколо кущів. Виберіть два одно – або дворічні розетки, які повинні бути абсолютно здорові і розташовуватися максимально близько до батьківського рослині. Їх потрібно трохи вдавити в землю, а потім присипати пухким грунтом, при цьому сердечко не повинно бути засипано. Зачекайте, поки вуса дадуть коріння. У вересні треба витягти з землі укорінені вуса і посадити їх на нове постійне місце. Деякі садівники відокремлюють вуса і висаджують на разводочные грядки для дорощування. При цьому над грядкою необхідно зробити навіс з лутрасила, який захистить рослинки від палючих променів сонця. Також слід врахувати, що на тих вусах, які мають корені, слід залишити 3 або 4 листові пластини, а на розетках без корінців ― всього 2 листочка, в цьому випадку практично всі сили рослинки будуть спрямовані на нарощування кореневої системи. Навіс слід прибрати через півмісяця після посадки усов на грядку. У вересні добре укорінені вуса слід висадити на постійне місце, при цьому беруть їх разом із земляною грудкою.

    При купівлі розсади потрібно пам’ятати, що хороша розетка повинна володіти розвиненим ріжком, довгими (не менше 50 мм) корінцями, а також не менш ніж трьома листовими пластинами.

    Насіннєве розмноження суниці

    Для розмноження дрібноплідних і ремонтантних сортів великоплідних використовують насіння. Висів проводять в березні, при цьому використовують ущільнений зволожений компост. Насіння не заглиблюють, а лише трохи вдавлюють в поверхню. Посіви слід зверху накрити плівкою або склом, їх прибирають в ящик для овочів холодильника, де вони повинні пробути три доби. Потім посіви прибирають у тепле (від 18 до 20 градусів) місце. Грунт слід систематично зволожувати за допомогою пульверизатора. Через приблизно 4 тижні повинні будуть здатися перші сходи. Після цього укриття з ємності прибирають, а її саму переставляють в добре освітлене прохолодне (14-16 градусів) місце. Через 7 днів сіянці знову прибирають в тепле місце з температурою від 18 до 20 градусів. Під час формування у рослинок третього або четвертого справжнього листочка, виробляють їх пікіровку за індивідуальними торфоперегнойным горщикам. Їх висадження у відкритий ґрунт проводять з середини до кінця травня, коли поворотні заморозки залишаться позаду. Однак перед висадкою розсаду потрібно буде загартувати.

    Розмноження суниці діленням куща

    Розмноження безвусих сортів суниці ще виробляють діленням куща (партикуляцией). Цю процедуру проводять у весняний час або коли закінчиться плодоношення. Викопайте розвинені, потужні кущики, звільніть їх кореневу систему від грунту. Потім гострим ножем розділіть кущ на кілька частин, при цьому треба врахувати, що у кожної деленко повинен бути ріжок, не менше 3 листових пластин і здорові корінці білого забарвлення. Потемнілі старі корінці необхідно підрізати. Потім проводять висадку деленок на постійне місце.

    Обрізка суниці

    В який час проводять обрізку

    Існують різні думки щодо того потребує суниця обрізання. Частина садівників впевнена в тому, що обрізка даній культурі не потрібна, інші ж переконані в зворотному. Слід пам’ятати, що листові пластини живлять сама рослина, і чим більше листя, тим потужніше кущик. Однак після того як закінчиться період плодоношення, суниця починає підготовку до зростання плодів в наступному сезоні, при цьому активно зростаючі розетки послаблюють сама рослина, відбираючи в нього сили і поживні речовини, а вони так необхідні кущиків для формування плодових клітин наступного сезону. У підсумку напрошується висновок, що обрізати цю культуру необхідно. Однак при цьому слід пам’ятати, що листові пластини є теплоізоляторами, і саме завдяки їм кущики не вимерзають взимку. Тому якщо видалити з рослин все листя, то взимку вони загинуть.

    Суниця є многолетником. У неї відбувається поступове засихання листових пластин, при цьому їх змінюють нові листочки. Тривалість циклу заміщення старої листя нової приблизно дорівнює 60 діб. Обрізку листових пластин проводять відразу ж після того, як буде зібрана основна частина плодів, цей час, як правило, припадає на серпень. У цьому випадку кущики зможуть наростити нову листя до настання перших заморозків. У тому випадку, якщо обрізання не було проведено у визначений термін, то краще відкласти цю процедуру на наступний рік.

    Як обрізати суницю

    Зрізати листочки потрібно біля самої поверхні ґрунту. У цьому випадку патогенні мікроорганізми та шкідники не зможуть оселитися в їх залишки. Зрізані розетки і листя можна використовувати для заповнення компостної ями. Однак якщо на них є шкідливі комахи які ознаки хвороби, то такі рослинні відходи краще знищити.

    У тому випадку, якщо кущиків забезпечений правильний догляд, і вони абсолютно здорові, то часта обрізка їм не знадобиться. У цьому випадку дану процедуру рекомендується проводити 1 раз в 2 або 3 роки. Також слід врахувати, що обрізка молоденьким рослинам може лише нашкодити, так як вона сильно послаблює їх.

    Коли кущі будуть обрізані, їм знадобиться профілактична обробка фунгіцидними та інсектицидними препаратами. Коли почне активно зростати молода листва, то суниці потрібно буде вчасно поливати, полоти, підгодовувати органікою і мінеральними добривами, а ще рихлити поверхню ділянки.

    Суниця восени

    У регіонах з холодними зимами пізньої осені до перших заморозків ділянку з суницею необхідно вкрити суцільним шаром мульчі (облетіла листям або соломистым гноєм), при цьому його товщина повинна бути від 5 до 7 сантиметрів. У цьому випадку кущики не вимерзнуть, навіть якщо зимовий період буде дуже холодним і малоснежным.

    У південних регіонах дану культуру захищають наступним чином: у весняний час потрібно висіяти куліси з сорго через кожні 4 або 5 рядків зі сходу на захід. У цьому випадку в літній час суниця не постраждає від палючих променів сонця, а взимку такі лаштунки будуть сприяти затримці снігу, що захистить рослини від вимерзання, а також сприятиме накопиченню води в ґрунті.

    Шкідники і хвороби суниці з фото

    Хвороби суниці з фото

    Садова суниця володіє низькою стійкістю до різноманітних хвороб. При цьому слід врахувати, що дана культура і полуниця піддаються одним і тим же захворюванням. Нижче будуть описані ті з них, які зустрічаються найчастіше.

    Фузаріозне в’янення

    Воно сприяє пошкодженню і коріння, і наземної частини суниці. У уражених кущиків з часом змінюється забарвлення, вони в’януть і засихають. Припиняється розвиток зав’язі, розетки і листові пластини стають темними. Така грибкова хвороба найчастіше розвивається в спеку. Її збудники можуть перебувати в смітної траві, деяких овочевих культурах, а також у грунті, при цьому цей грибок може не гинути протягом декількох років тим більше, якщо з дільниці не будуть прибирати залишки рослин. В цілях профілактики слід строго дотримуватися правил сівозміни та звертати особливу увагу на попередників. При перших ознаках захворювання рослини потрібно обприскати Бенорадом або Фундазолом.

    Вертициллезное в’янення

    У тому випадку, якщо з даним захворюванням не боротися, то через 2 або 3 роки загине приблизно ½ частину кущів суниці. Ця грибкова хвороба вражає судинну систему, вуса, кореневу шийку і систему коренів рослини. Спочатку заражене рослина «осідає», через якийсь час спостерігається вилягання його листя, при цьому в центральній частині кущика утворюються листові пластини, немов уражені хлорозом. На зрізі кореневища виразно помітне кільце судин коричневого забарвлення. Найчастіше стає зрозуміло, що рослина боляче, в період формування зав’язі. Збудники такої хвороби, як правило, переносяться разом з грунтом, але їх переносниками також можуть стати різні овочеві культури і бур’ян. В цілях профілактики слід дотримуватись правил сівозміни. Уражені кущики треба обробити Бенорадом або Фундазолом, при цьому використовуючи систему крапельного поливу.

    Фітофтороз

    У ураженої фітофторозом кущика основний циліндр кореня стає червоним. Прояв хвороби спостерігається на початку літнього періоду в посушливий час, рослини починають в’янути. При цьому першими в’януть нижні листові пластини. Також спостерігається почервоніння осьового циліндра кореня, поступове відмирання бічних корінців. У великих коренів нижня частина стає темною, і вони набувають зовнішню схожість з хвостом щури. У листочків з’являється червоно-синій відтінок, при цьому спостерігається їх передчасне старіння. Молоді листові пластини дрібнішають. Збудник знаходиться в грунті, і саме звідти він може потрапити в систему коренів суниці. Потім у деревині кореня починається ріст міцелію грибка, при цьому його розростання призводить до заповнення ним провідної тканини. У деяких випадках збудники захворювання потрапляють у ґрунт разом з посадковим матеріалом. В цілях профілактики слід дотримуватись правил сівозміни і ретельно вибирати посадковий матеріал. Рекомендована профілактична обробка ділянки Триходерма, при цьому використовується система крапельного зрошення. Хворі кущики і поверхню грунту біля них потрібно обприскати Квадрисом або Ридомілом.

    Фитофторозная (шкіряста) гниль

    Шкіряста (фитофторозная) гниль пошкоджує плоди рослини і може знищити від 15 до 20 відсотків врожаю. У деяких випадках гине весь урожай. Ураження даної гнилі піддаються всі частини рослини, що розташовуються над поверхнею грунту, а саме, суцвіття, листя, бутони, ягоди, верхні частини пагонів і точки росту. Плоди на уражених рослинах набувають гіркий присмак, на зелених ягодах з’являються коричневі жорсткі плями. З часом ягоди засихають і муміфікуються. На уражених частинах рослини в дощову погоду відбувається поява щільного нальоту білого кольору. Пагони стають грубими і відмирають. Як правило, перші прояви хвороби спостерігаються в червні, а в липні вона досягає максимального розвитку. В цілях профілактики дотримуйтесь правил сівозміни, висаджуйте тільки здорову розсаду, правильно доглядайте за кущиками. Уражені екземпляри і грунт під ними потрібно обприскати Ридомілом, Квадрисом або Метаксилом.

    Сіра гниль

    Збудники ботритісу (сірої гнилі) знаходяться повсюдно. Дана хвороба віддає перевагу дуже теплу і вологу погоду. В першу чергу їй уражаються кущики, які багато років не пересідали, а також загущені посадки, де є погана вентиляція. Якщо умови для розвитку ботритісу будуть сприятливі, то він зможе погубити 1/2 частину плодів. Захворювання уражаються листові пластини, плоди, зав’язі, бутони, квітки і плодоніжки. На їх поверхні з’являються м’які плями бурого забарвлення, вони з часом стають більше. Спостерігається засихання і муміфікування плодів. На поверхні зав’язей і плодоніжок з’являються мокнучі плями. Рослина починає гнити. У весняний час проводять профілактичну обробку Дерозалом, Світчем, Топсином М або рослини еупареном. Коли рослина відцвіте, слід обприскати його повторно, але тільки в тому випадку, якщо сире літо. Заражені екземпляри слід викопати і знищити.

    Борошниста роса

    Спочатку рослини, уражених борошнистою росою (білизни), наліт з’являється на виворітній поверхні листя. Ця хвороба вражає не тільки листя, але і розетки, черешки і плоди. На поверхні уражених частин рослини з’являється пухкий наліт білого забарвлення. Згодом у цих місцях утворюються бурі некрози або «засмага» на виворітній поверхні листя. Відбувається скручування вусів, листя набуває хлоротичний зовнішній вигляд. Плоди виростають недорозвиненими, потворними і не соковитими, при цьому вони мають грибним запахом і присмаком. Уражені кустки потрібно обприскати Фундазолом, Світчем або Байлетон.

    Також суниця може захворіти білої, бурою або коричневою плямистістю, чорної, білої або кореневою гниллю, антракнозом.

    Шкідники суниці

    Суниці можуть нашкодити досить велику кількість шкідників. Нижче будуть описані лише ті з них, які зустрічаються найчастіше.

    Сунично-малиновий довгоносик

    Сунично-малиновий довгоносик ―це маленький жук, в довжину досягає всього 0,3 см, який володіє практично чорним забарвленням. В зимовий час він ховається в грудочках ґрунту або під шаром облетіло листя. Прокидається він у весняний час і починає поїдати листя суниці. В результаті на листових пластинках з’являються дірочки. Самки роблять відкладання яєць в бутони. При цьому 1 особина за сезон може відкласти 50-100 яєць, а вилупилися личинки пошкоджують бутони, з-за чого садівник може залишитися без врожаю.

    Крапивно-листової довгоносик

    Крапивно-листової довгоносик має насичено-зеленим забарвленням і довжиною близько 1,2 див. Цей шкідник фігурно об’їдає крайку листових пластин. З середини і до кінця літнього періоду личинки такого шкідника пошкоджують кореневу систему кущиків.

    Щоб позбутися від таких шкідників, потрібно не пізніше ніж за 7 діб до того, як рослина зацвіте, або відразу після того, як буде зібраний урожай, обприскати кущі Децисом, Конфидором, Карбофосом або Іскрою. В цілях профілактики спалюйте залишки рослин і розпушуйте поверхню грунту між рядами.

    Суничний кліщ

    Суничний кліщ селиться на листових пластинках суниці, чому вони зморщуються, а їх поверхня виглядає маслянистою. Плоди дрібнішають. Якщо поразка сильне, то це може стати причиною загибелі рослини. У серпні спостерігається максимальне збільшення чисельності таких шкідників. Протягом сезону вони здатні дати 4 або 5 поколінь. В цілях профілактики, перш ніж зайнятися висадкою саджанців, їх слід чверть години потримати у теплуватій воді (приблизно 45 градусів). Потім рослинки промивають в прохолодній воді і дають їм підсохнути в затіненому місці. Заражені кущі на початку весняного періоду необхідно обприскати розчином колоїдної сірки (на 1 відро води 60 грам речовини), при цьому на 1 квадратний метр ділянки витрачається близько двох літрів суміші. Другий раз рослини обприскують за 1,5 тижні до початку цвітіння і використовують для цього розчин Неорона (на 1 відро води 10 міліграм), з розрахунку 1 літр суміші на 10 квадратних метрів. У тому випадку, якщо кліщ живе на кожному кущику, то після того, як буде зібраний урожай, слід зрізати або скосити все листя і знищити її, потім ділянку рясно поливають, а в грунт вносять мінеральні добрива. Після цього слід провести обробку поверхні ділянки розчином Карбофосу (на 1 відро води 60 грам речовини).

    Стеблова і сунична нематоди

    Сунична і стеблова нематоди теж представляють досить велику небезпеку для суниці. Стеблова нематода ― це крихітний (довжина 0,1 см) прозорий черв’ячок, який селиться в черешках, пагонах і жилках листя, що призводить до їх здуття. Спостерігається укорочення і викривлення уражених частин рослини, їх зморщування і розтріскування, воно починає відставати в рості і поступово гине. Сунична нематода поселяється в листових пазухах і в нирках рослини. У уражених кущів спостерігається потовщення, укорочення і згинання черешків листя і квітконосів. На таких кущиках плоди не з’являються зовсім або здаються потворними. Запах календули нематоди не переносять, в зв’язку з цим дані квіти рекомендується посіяти на суничних грядках. Заражені кущі викопуються і знищуються. В цілях профілактики придбані саджанці слід ретельно промити водою, видаливши при цьому всю землю. Потім їх чверть години витримують в ропі (на 1 відро води 10 великих ложок). Потім розсаду обполіскують і садять в грунт.

    Ще на кущах суниці можуть оселитися слимаки і равлики, руді мурашки, багатоніжки, цикадки та ін.

    Обробка суниці

    Щоб уберегти рослини від різних захворювань і шкідників, досить систематично проводити профілактичні обробки. Обприскувати рослини потрібно на початку весняного періоду і восени. Перед весняним обробітком ділянку потрібно очистити від минулорічної мульчі, а також треба видалити і знищити всю стару листя. Для обробки потрібно використовувати ті кошти, які у своєму складі містять мідь, наприклад: бордоська рідина, ХОМ або Хорус. Другий раз рослини в цілях профілактики обприскують перед тим,як вони зацвітуть, потім під час інтенсивного росту листя, потім 1 або 2 рази з інтервалом у півмісяця по закінченню цвітіння. Щоб знищити шкідників, суницю обробляють Квадрисом, Топсином М, Фундазолом або іншим фунгіцидом схожого дії. У профілактичних цілях від шкідників рослину обприскують Энвидором, Актелліком, Каліпсо або схожими за дією препаратами. На частоту профілактичних обробок значний вплив має інфекційний фон ділянки. Чим фон нижче, тим менша кількість обприскувань потрібно, і навпаки.

    Сорти суниці з фото та описом

    Перш ніж купувати саджанці або розсаду суниці, необхідно з’ясувати, який саме сорт найбільше вам підходить. Хоч сортів є велика кількість, але ідеального не існує. Так, один широко відомий селекціонер впевнений в тому, що тільки той сорт можна назвати ідеальним, який включає в себе 56 ознак, при цьому кожен з них підійде будь-якому садівникові. На сьогоднішній день ведуться роботи в цьому напрямку.

    Всі сорти садової суниці поділяють на ранні, середньостиглі, пізні і ремонтантні. Якщо ви хочете, щоб свіжі ягоди можна було їсти протягом практично всього сезону, то на ділянці достатньо буде посадити 5 різних сортів відрізняються терміном дозрівання.

    Ранні сорти

    1. Кокинская рання. Ранньостиглий сорт відрізняється високою врожайністю і стійкістю до морозів. Форма великих глянцевих плодів конічна, а їх забарвлення темно-червоний. Соковита м’якоть щільна дуже смачна.
    2. Фестивальна Ромашкая. Цей український сорт відрізняється високою врожайністю. Насичено-червоні великі плоди мають округло-конічної форми. Солодка м’якоть щільна запашна і дуже смачна.
    3. Ельвіра. Цей сорт з Голландії володіє стійкістю до грибкових захворювань. Великі глянцеві червоні плоди мають округлу форму і важать до 60 грам. Червона м’якоть щільна запашна і дуже солодка.
    4. Кент. Цей сорт з Канади відрізняється стійкістю до морозів, сірої гнилі, борошнистої роси і хвороб кореневої системи. Насичено-червоні, округло-конічні плоди мають запашну щільну солодку м’якоть. Повторне плодоношення спостерігається в серпні або вересні.
    5. Хенеойе. Цей надранній сорт з Америки відрізняється стійкістю до морозів і захворювань, а також високою врожайністю. Він створений для нечорноземних регіонів. Плоди соковиті великі солодкі й запашні середньої пружності.

    Ще серед садівників досить популярні такі сорти, як: Віма Занта, Деройял, Камароза, Ламбада, Кімберлі, Клері, Хані, Альба, Аніта, Ранній Крим, Калистемон та ін.

    Середньостиглі сорти

    1. Лорд. Цей англійський самоопыляющийся сорт має високу врожайність і стійкість до морозів і сірої гнилі. Період дозрівання і наливу ягід розтягнуть. Насичено-червоні, округло-конічні плоди мають щільну запашну солодку м’якоть.
    2. Урожайна. Цей великоплідний сорт характеризується високою врожайністю та стійкістю до морозів і грибкових захворювань. Плоди дуже смачні і красиві, не спостерігається їх мельчания до самого закінчення збору.
    3. Вента. Цей прибалтійський сорт є супер-елітним. Він відрізняється високою врожайністю і зимостійкістю, а також стійкістю до кліщів. Великі красиві округлі плоди мають насичено-червоного забарвлення, який в жарку пору змінюється на темно-червоний.
    4. Хуан. Даний сорт входить в число найбільш великоплідних, він зимостійкий і высокоурожаен, а ще може швидко адаптуватися до несприятливих умов. Величина деяких плодів може досягати середнього яблука. Глянцеві насичено-червоні плоди мають округлу форму. Червонувата щільна м’якоть дуже солодка.
    5. Кембридж Фаворит. Даний сорт з Англії відрізняється стійкістю до грибкових захворювань і врожайністю. Глянцеві насичено-червоні великі плоди мають вирівняну правильну округлу-конічну форму. Щільна червонувата м’якоть смачна, солодко-кисла.

    Крім цих сортів садівниками вирощуються такі, як: Юнія Смайдс, Холідей, Машенька, Гигантелла, Фестивальна, Феєрверк, перлова скойка, Корона, Полька, Таго, Сюзі, Фігаро, Анаполісі, Маршал, Дарселект, Ельсанта, Султан, Турида та ін.

    Пізні сорти

    1. Боровицкая. Цей самоплідний сорт відрізняється стійкістю до морозів і захворювань і високою врожайністю. Здвоєні темно-червоні плоди дуже великі, і посередині в них проходить борозенка. Смак соковитою щільної м’якоті десертний.
    2. Вім Тарда. Великоплідний сорт з Голландії відрізняється високою врожайністю і стійкістю до хвороб та морозів. Глянцеві дуже великі плоди мають тупоконечную форму. Темно-червона м’якоть дуже смачна. Не спостерігається мельчания плодів до останнього збору.
    3. Ред Гонтлет. Середньопізній англійський сорт має високу врожайність і стійкість до хвороб та морозів. Великі темно-червоні глянцеві плоди мають ширококоническую форму. Щільна насичено-рожева м’якоть дуже запашна і солодка.
    4. Викода. Даний голландський сорт відноситься до числа кращих зимостійких сортів цієї групи. Він володіє стійкістю до плямистостей і білої плісняви. Темно-червоні, щільні плоди гребневідний форми важать до 120 грам, володіє високими смаковими якостями.
    5. Віма Ксима. Даний голландський сорт з’явився порівняно недавно, утворює невелику кількість вусів. Темно-червоні великі плоди дуже солодкі і красиві. Щільна темно-червона м’якоть дуже щільна. Сорт высокоурожаен і стійкий до захворювань.

    Ще садівники культивують такі сорти, як Богема, Максим, Симфонія, Мизе Шиндлер, Мара де Буа, Чендлер, Чамора Туруси, Маестро, Принцеса Діана, Карнавал, Проффьюжен, а також сорти з білими плодами Пайнберрі і Анабланка.

    Ремонтантні сорти суниці, або сорти нейтрального дня

    1. Брайтон. Американський сорт відрізняється стійкістю до грибкових хвороб та морозів. Цвіте і плодоносить незалежно від тривалості світлового дня. Він безперервно плодоносить близько 10 місяців. Великі червоні плоди немов покриті лаком. Смак солодко-кислий.
    2. Кримська ремонтантна. Відноситься до числа кращих ремонтантних сортів. Стійкий до хвороб та морозів. Плодоносить з останніх днів травня до самих морозів. Плоди залишаються великими до останнього збору. Коли ягода повністю дозріє, у неї з’являється аромат лісової суниці. Темно-червоні, щільні плоди соковиті і красиві.
    3. Королева Єлизавета Друга. Даний сорт вважається кращим з ремонтантних. Великі щільні плоди дуже запашні. Сорт дуже популярний у садівників.
    4. Гірлянда. Нещодавно з’явився російський сорт. Він цвіте і плодоносить безперервно, і на це не впливає ні світловий день, ні погода. Щільні великі запашні плоди і смачні. Часто вирощують у підвісних кашпо або на шпалері.
    5. Ананас. Польський сорт має стійкість до захворювань. Перше плодоношення спостерігається в середині травня, а друге ― в останні дні жовтня. Форма помаранчевих плодів кубаревидная, їх вага близько 60 грам. Запах і смак у них, як у лісової суниці.

    Також кращими ремонтантными сортами є: Консул, Феліція, Аїша, Альбіон, Тельма, Флорін, Еві Делайт, Світ Еві, Королівський Візит, Осіння забава, Сельва та ін.