Як здійснюється мічення птахів

0 Comments

Зміст:

Перельоти птахів та способи їх дослідження

Деякі птахи під час перельотів долають значні відстані. Так, білий лелека пролітає до місць зимівлі близько 10 000 км. Горобині летять переважно групами, кулики-кроншнепи — шеренгою, качки, гуси, журавлі — клином або кутом. Компактні зграї утворюють шпаки, дещо розрізнені — зяблики, чижі, зеленяки, плиски та інші. Поодиноко летять хижаки.

Проліт птахів можна спостерігати цілодобово. Удень летять журавлі, лелеки, фламінго, хижаки, ластівки, стрижі, дрозди. Більшість перелітних птахів мігрує лише вночі (дрібні комахоїдні, багато зерноїдних, майже всі болотні, багато видів куликів, качок та ін.). Висота польоту в птахів неоднакова: у дрібних — до 300 м, у великих хижаків — близько 1000 м, у журавлів — до 3000 м, у гусей — до 8-9,5 тис. м.

Раніше від інших відлітають на зимівлю комахоїдні птахи, а також ті, що живляться дрібними водними безхребетними (різні види куликів). Пізніше — рослиноїдні птахи, а також водоплавні, оскільки вони восени мають змогу довше здобувати корм.

Навесні з місць зимівлі першими повертаються польові жайворонки, шпаки, плиски, зяблики. Коли скресає крига, з’являються водоплавні птахи. І останніми повертаються до місць гніздування комахоїдні птахи (ластівки, стрижі, іволги та ін.).

У більшості перелітних і кочових птахів чітко виражений гніздовий консерватизм, який виявляється у тому, що птахи після зимівлі повертаються до своїх місць гніздування і займають старі гнізда або ж поблизу будують нові. Перелітних птахів «кличе» в дорогу міграційний інстинкт. Як і інші інстинкти, він проявляється в результаті дії суми факторів («сигналів») навколишнього середовища: зменшення тривалості світлового дня, сили освітлення, погіршення кормової бази, поява снігового та льодового покривів та ін. Міграційний інстинкт не є фатальним і проявляється лише при наявності певної суми впливів навколишнього середовища. При зміні природних умов він може і не проявитись. Так, різні популяції того ж виду птахів, залежно від умов середовища, можуть бути то перелітними, то кочовими, то осілими. Це стосується граків, шпаків, дроздів. В останні роки можна спостерігати часті випадки зимівлі цих птахів на гніздовій території, що пов’язано, насамперед, з окультуренням ландшафтів і можливістю знаходити взимку корм.

Експериментальні дослідження та польові спостереження свідчать про те, що птахи під час міграцій здатні до астронавігації: вони орієнтуються за Сонцем, Місяцем і зірками. Розвинене у птахів і «компасне чуття» — здатність визначати правильний напрямок при перельотах або знаходити дорогу до гнізда. Воно допомагає орієнтуватись і в похмуру погоду, коли астронавігація утруднена.

Загальний напрямок польоту корегується візуально, бо птахи під час міграцій притримуються звичних ландшафтів — русел річок, лісових масивів, систем озер та ін. Проте у багатьох видів молоді птахи летять не разом з дорослими, а самостійно, раніше або пізніше від дорослих особин.

Основними методами вивчення міграції птахів є їхнє мічення. Найдавнішим способом мічення є кільцювання птахів. Щороку в усьому світі кільцюють близько 5 млн птахів. Існує Міжнародний комітет по кільцюванню птахів. В останні роки все більшого розповсюдження набуває комбіноване мічення птахів: крім звичайних алюмінієвих кілець, використовують пластикові кільця і спіралі, криломітки, дзьобомітки, мітки-прапорці, мітки-краватки, еластичні ошийники та ін. Пір’я птахів фарбують у яскраві кольори, що дає можливість стежити за їхнім переміщенням візуально. Мічення дає змогу встановити місця гніздування і зимівлі птахів, їхні міграційні шляхи, тривалість життя і смертність тощо. За допомогою радіолокаторів визначають висоту і швидкість перельоту.

Кільцювання

Кільцювання – дуже важливий момент в племінній діяльності будь-якого заводчика. Кільцювання дозволяє отримати більш точну інформацію про вік і походження птаха, а іноді і підтвердити право власності. Таким чином кільце – це своєрідний технічний паспорт птаха, індивідуальний номер якого прив’язаний до таких документів як “Свідоцтво про народження”, “Реєстраційне свідоцтво”, “Родовід” і “Племінна книга”.

Кільцювання дозволяє безпомилково ідентифікувати кожного окремого птаха для участі у виставках чи при транспортуванні.

Згідно з Правилами Всесвітньої орнітологіної конфедерації (С.О.М.) заводчики повинні ідентифікувати своїх птахів за допомогою алюмінієвих нероз’ємних кілець. Кільцювання допомагає вести облік птахів, а нероз’ємне кільце свідчить про те, що птах народжений в умовах неволі та є результатом планової селекції, а також не вилучений з дикої природи.

Кільця для маркування птахів в організаціях країн-членів Всесвітньої орнітологічної конфедерації (C.О.М.) мають відповідати єдиному міжнародному стандарту. Згідно стандарту CОМ, на кільцях має бути відображена наступна основна інформація:

  1. початкові літери країни, в якій народжений птах;
  2. рік народження птаха (слід зауважити, що на рік народження також вказує колір кільця);
  3. маркування організації, членом якої є заводчик;
  4. особистий номер заводчика;
  5. порядковий номер кільця.

Кожна з країн-членів С.О.М. може самостійно визначати додаткову інформацію, що розміщується на кільцях її членів, окрім основної.

ВГО “Зоосвіт”, як член WBO з 2011 року та член С.О.М. з 2014 року, дотримується міжнародної послідовності кольорів 6-річного циклу і застосовує Міжнародний код кольору Pantone і RAL до кожного з шести кольорів маркувальних колець. Маркування кілець членів ВГО “Зоосвіт” має вигляд як на зображенні вище.

Країнам-членам С.О.М. наполегливо рекомендується при замовленні кілець у будь-якого виробника, вказати точний колір кілець і коди Pantone / RAL, а також специфікацію кілець, аби уникнути непорозумінь. Для визначення необхідних розмірів кілець, будь ласка, заходьте на сторінку спеціфікації кілець.

Міжнародна послідовність кольорів кілець:

Кільцювання нероз’ємними кільцями здійснюється у віці 7-14 днів від народження (вік коригується в залежності від виду конкретного птаха), тобто в дорослому віці кільцювання птаха нероз’ємним кільцем неможливе.

КІЛЬЦЮВАННЯ ПТАХА РОЗ’ЄМНИМ КІЛЬЦЕМ

Роз’ємні (відкриті) кільця використовуються на розсуд заводчика тільки для індивідуального мічення дорослих птахів, тому що можуть бути одягнені в будь-який період життя птаха. Найчастіше використовуються кольорові роз’ємні кільця, для мічення птахів одного виду різних виводків. Або, наприклад, коли птахи знаходяться на перетримці в загальному садку чи вольєрі, з метою легкого визначення птахів одного року, або однієї статі, чи інших необхідних визначень. Кольорові роз’ємні кільця використовуються виключно як маркери для ведення внутрішньої племінної роботи.

ІМПЛАНТАЦІЯ МІКРОЧІПУ (ЧІПУВАННЯ)

Вживлення чіпу здійснюється під шкіру птаха: в підкрильну складку або в грудний м’яз.

Після процедури імплантації дані про птаха та контактна інформація його власника заносяться до електронної бази, де будуть доступні в будь-який час в режимі он-лайн. Перевірити наявність чіпу у птаха можна за допомогою відповідного сканера.

Щодо маркування птахів, розведених в системі ВГО “Зоосвіт” слід зазначити наступне:

Щодо кільцьованих птахів нашою Організацією ведеться відповідна База реєстрації птахів, тому за номером кільця досить просто відстежити історію та родовід такого птаха.

Щодо чіпованих птахів нашою Організацією ведеться не тільки відповідна База реєстрації птахів, але й п​ісля проведення процедури чіпування інформація щодо птаха та його заводчика/власника вноситься нами до відповідної електронної он-лайн бази.

Український центр досліджень хижих птахів

Раніше ми вже писали про реалізацію проєкту щодо вивчення переміщень великого підорлика (Clanga clanga) в Україні. Він здійснюється за підтримки міжнародного гранту Ecotone-Telemetry. Мічення птахів було розпочато нами в 2019 році; використовували GPS-GSM передавачі. Їх було надіто як на дорослих особин, так і на пташенят у гніздах. У даному дописі ми більш детально зупинимося на […]

Переміщення канюка звичайного з передавачем із Донецької області

Протягом декількох років під керівництвом чеського орнітолога Івана Літерака (Ivan Literák) в різних країнах Європи реалізуються проєкти щодо мічення передавачами хижих птахів. У попередніх матеріалах на нашому сайті можна прочитати про мічення на території України гібридного пташеня шулік рудого і чорного у Львівській області та шуліки чорного в Харківський області. Представляємо вашій увазі новий матеріал […]

Переміщення шуліки чорного з передавачем із України

Протягом декількох років під керівництвом чеського орнітолога Івана Літерака (Ivan Literák) в різних країнах Європи здійснюються проєкти щодо мічення передавачами різних видів хижих птахів. Саме за участі цієї команди в 2019 році було надіто передавач на гібридне пташеня шулік рудого (Milvus milvus) і чорного (M. migrans) у Львівській області, про результати переміщень якого можна прочитати […]

Дослідження міграції хижих птахів в осінній період 2023 року в Мукачівському районі Закарпатської області

Восени 2023 року нами було продовжено вивчення міграції хижих птахів у Мукачівському районі Закарпатської області. Із результатами досліджень весняної міграції можна ознайомитись в нашому попередньому матеріалі; вони були опубліковані (Домашевський та ін., 2023). Вивчення міграції хижих птахів у період осінньої міграції проводились з 20.08 по 10.10.2023 року (51 день) в околицях сс. Біласовиця і Латірка […]

Аналіз декотрих аспектів поведінки змієїда за результатами спостережень біля гніздових ділянок на півночі України

У нашому попередньому дописі був проведений аналіз деяких різновидів демонстраційної поведінки змієїдів (Circaetus gallicus) за результатами спостережень біля зайнятих гніздових ділянок у 2004-2021 рр. У даній роботі ми аналізуємо інші поведінкові аспекти, пов’язані з розмноженням птахів. Для цього застосовується той самий метод порівняння частот спостережень тієї чи іншої поведінки для різних пар і індивідуумів. Основною […]

Гніздування скопи у Черемському природному заповіднику

Скопа (Pandion haliaetus) під час сезонних міграцій трапляється по всій території України. Станом на 2009 рік (Гаврись, Химин, 2009) чисельність виду в Україні становила не більше 1-2 гніздових пар. На території країни відомі лише поодинокі достовірні знахідки заселених гнізд. Фото: Олександр Добринський, Михайло Франчук, Андрій Семенюк Зменшення чисельності скопи в Україні відмічається з початку 20 […]

Моніторинг гніздової популяції орлана- білохвоста в Середньому Придніпров’ї у 2023 році

У 2023 році ми продовжили здійснювати моніторинг популяції орлана-білохвоста (Haliaeetus albicilla) в Середньому Придніпров’ї. Військовий стан, обмеження на відвідування лісів та інші обставини не дозволили здійснити його у бажаних обсягах. Попри це, зібрано цінний матеріал, який є продовженням наших багаторічних досліджень. Загалом було перевірено 13 гніздових територій орлана-білохвоста. Дванадцять з них розташовані на території Черкаської […]

Дослідження міграції хижих птахів навесні 2023 року в північно-східній частині Закарпатської області

Вивчення міграцій хижих птахів проводились з 01.04 по 10.05.2023 р. (протягом 40 днів) в околицях сс. Біласовиця і Латірка Мукачівського району Закарпатської області. Села розташовані в долині р. Латориця, у верхній її течії. Долина річки на цій ділянці простягається з півдня на північ, має ширину близько 3 км, вкрита листяними і хвойними лісами різного віку. […]

Нове спостереження сичика-горобця на Чернігівщині

На території Чернігівської області відомо лише декілька зустрічей сичика-горобця (Glaucidium passerinum). Всі вони трапились в осінньо-зимовий період. На території с. Грибова Рудня Чернігівського району Чернігівської області ми спостерігали сичика-горобця взимку 2018 року [1], але то була поодинока зустріч. За даними сайту uabirds.org, у Чернігівській області відомо ще три спостереження сичика-горобця у різний час осінньо-зимового періоду […]

Аналіз деяких різновидів демонстраційної поведінки змієїда за результатами спостережень на півночі України

Під час спостережень за гніздовими ділянками змієїдів у період 2004-2021 рр. ми фіксували різноманітну поведінку птахів, яку згодом стало можливо розділити на звичайну і таку, що справляє враження, навпаки, нетипової. В нашому попередньому дописі був детально викладений метод порівняння спостережень певної поведінки на прикладі відвідувань зайнятих гніздових ділянок змієїдів іншими особинами цього виду протягом сезону […]

  • Ви переглядаєте категорію дописів Програми

Дослідницькі програми, за якими здійснює діяльність Український центр досліджень хижих птахів

Дописи

  • Відео (15)
  • Фото (208)
  • Польові дослідження (146)
  • Зустрічі. Конференції (36)
    • Кривий Ріг, 2019 (3)
    • Кривий Ріг, 2012 (6)
    • Кривий Ріг, 2008 (8)
    • Бібліографія (22)
    • Нові публікації (65)
    • Рецензії (4)
    • Бібліотека (41)
    • ХП і голубівники (8)
    • ХП і мисливці (2)
    • ХП і лісове господарство (3)
    • ХП і фотографи (4)
    • Контрабанда ХП (2)
    • Реабілітація ХП (5)
    • Моніторинг ХП (44)
    • Фауністика (45)
    • Міграції ХП (66)
    • Зимівлі ХП (43)
    • Біотехнія (10)
    • Супутникова телеметрія (21)
    • Балабан (2018-2019) (2)
    • Балабан (2016-2017) (6)
    • Балабан (2012) (2)
    • Великий підорлик (2015-2016) (4)
    • Великий підорлик (2013-2014) (3)
    • Супутникова телеметрія (13)
    • Розповіді (2)
    • Рекомендації (6)
    • Інтерв’ю (3)

    Сторінки