Що буде за образу в інтернеті в Україні

0 Comments

Digital в Україні 2022: тренди українського інтернету та вплив війни

MarTech-агентство newage. підготувало щорічне дослідження інтернет-трендів України. Фахівці розказали, скільки часу люди проводять онлайн, які сайти переглядають, якими додатками користуються та який контент споживають. Окрему увагу приділили тому, як на digital-звички українців вплинула російська навала.

Агентство досліджує український digital щороку, починаючи з 2017. Цьогоріч до стандартних запитань про звички українців додалось і дослідження того, як вплинуло на віртуальний світ українців повномасштабне вторгнення росії.

Перше, що дослідили в newage. — це загальна аудиторія інтернет-користувачів в Україні. Аби вирахувати їх кількість, агентство обробило інформацію про кількість людей, що покинули Україну, а також вирахували кількість людей, що опинились в окупації. Агрегувавши всі дані, ми можемо зафіксувати, що на травень-червень в Україні на неокупованій території знаходиться ~22,1 млн громадян.

«Оскільки далі ми будемо говорити про інтернет-тренди, слід зафіксувати, що ~19 млн із них є платоспроможною аудиторією, яка користується інтернетом. При цьому у нас є успішні кейси, коли українці за три дні зібрали на чотири Байрактари й тепер жартують, що будуть скидатись Притулі на купівлю Білорусі — тож, аудиторія залишається платоспроможною. Ми закликаємо вас відновлювати або починати бізнес в Україні, робити те, що ви вмієте найкраще і таким чином допомагати і країні, і армії», — розповів CEO агенції newage. Олександр Рольський.

Значна частина дослідження присвячена споживанню контенту та digital-звичкам українців. Так, у березні ми почали читати більше новин, із 20 найпопулярніших сайтів сім — це суспільно-політичні ЗМІ, та ще два (Телеграм і Youtube) також застосовують для отримання новин.

Але у квітні-травні ситуація змінилась. Нагадаємо, у квітні ворог відступив із Київської та Сумської областей, люди почали повертатись у свої домівки, або зосередились на вибудові життя в нових для себе регіонах. Трафік новинних сайтів став падати, натомість більше уваги отримали ecommerce-сайти. Також виросли освітні сайти, як-то «На урок» та Brainly (Znanija.com).

Змінився і спосіб виходу в інтернет. У січні 2022 68% українського трафіку припадали на мобайл і 28% – на десктоп, а вже в березні із комп’ютерів заходили в онлайн лише 13%, а частка мобільного трафіку зросла до 83% (решта — планшети).

Отже, слід розглянути також додатки, що ними користувались українці від початку вторгнення.На ілюстрації нижче представлено ТОП-20 додатків за установками на Андроїд-пристроях із порівнянням березня 2022 до грудня 2021. В топі чотири нових додатки, котрих не було в дослідженні 2021: VpnDialogs, Google Pay, YT Music та TikTok. Вибули зі списку найпопулярніших Shazam, AliExpress, My Vodafone та Rozetka.

Також newage. зібрали дані про найпопулярніші запити українців у Google та на Youtube від початку вторгнення. Так, у березні топ-темою була Чорнобаївка, у квітні крейсер “москва” цікавив більше людей, ніж Великдень, а Євробачення стало найхайповішою подією травня.

Якщо ж говорити про глобальні тренди, наявні в українському digital до лютого, то рівень інтернет-покриття у нас на рівні інших країн Східної Європи – 86% (минулоріч було 82%)

При цьому більш як третина людей не дивляться відео в інтернеті. Серед наших співгромадян, які користуються інтернетом, 71% споживає відеоконтент онлайн, в той час, як в середньому у світі цей показник сягає 83%. Проте за останній рік значно зросли витрати на легальний відеоконтент. Серед ТОП-5 оплат у категорії «Кіно» 3 місця займають ліцензійні онлайн-кінотеатри.

Загалом, в дослідженні багато цікавих цифр, що з технометричної точки зору описують суспільство. З повною презентацією можна ознайомитись на сайті агенції.

Методологія дослідження близька до метааналізу. Фахівці збирають дані із розрізнених джерел, верифікують їх та будують на цьому ґрунті власні висновки. Дослідження базується на власних даних агенції, а також включає статистику від:

  • Kantar Україна;
  • Internet World Stats;
  • Всеукраїнська Рекламна Коаліція;
  • Google Trends;
  • IAB Ukraine;
  • Social Media Week Kyiv;
  • Statista та ін.

За образи в соцмережах можна сісти на 5 років

Українці все більше стали судитися за образи в соцмережах. Буквально недавно в Україні учасник одного із запорізьких чатів отримав 15 діб за те, що постійно нецензурно лаявся в мережі.

Також нещодавно суд розбирався у сварці двох користувачів “ВКонтакте”. Родичі неповнолітньої дівчинки відсудили у її кривдника 500 грн за образливі висловлювання на адресу їх сім’ї, пише “Сегодня”.

Цікава метаморфоза сталася з групою захисників одного з ґвалтівників Оксани Макар “ВКонтакте” – на цій сторінці учасники всіляко ображали на той момент вже покійну дівчину. Однак незабаром групу перейменували “За справедливість” та образи прибрали. Подейкували, що в міліції пригрозили завести кримінальні справи на тих, хто глумиться над жертвою ґвалтівників.

У міліції кажуть, що спеціально за лайкою в Інтернеті не стежать. Якщо українці подають в суд один на одного за образи – покарання для них визначає суд, пояснив, головапрес-служби МВС Володимир Поліщук.

“Ось якщо з’являються загрози життю людей – це вже кримінальна справа. Це міліція відслідковує”, – говорить він. Людину можуть покарати просто штрафом (до 119 гривень) або змусити принести публічні вибачення і виплатити компенсацію за моральну шкоду. Що ж до 15 діб, то таке покарання передбачено за дрібне хуліганство – у статті 173 адмінкодексу зазначено, що за нецензурщину можуть і заарештувати.

Правозахисники кажуть, що зараз образи в мережі замінюють вуличні сварки. Але лайка і на вулиці, і в мережі підпадає під адмінвідповідальність – за це штрафують.

“А за образи на ґрунті національності, релігійних переконань, раси, статі, етнічного походження можна отримати обмеження свободи на строк до 5 років. Нерідко судяться один з одним за образи відомі люди, але трапляються суди і між звичайними громадянами “, – розповів юрист Михайло Ільяшев.

Автори блогів зізнаються, що їх лякає можливість стати підсудними через висловлення власної думки на особистих сторінках.

“Думки про те, що мене хтось там контролює, такий всезнаючий і явно наділений владою, лякає”, – заявив один з блогерів.

“Я вважаю це прямим порушенням конституційного права на свободу слова. Я не змушую нікого читати мій блог, я не пропагую там нічого кримінального і не буду. Але я в праві висловлювати свою думку на будь-яку цікаву для мене тему. Блоги створені для цього”, – говорить ще один блогер.

В цілому ж завсідники блогосфери і соцмереж кажуть, що вживають нецензцурщіну не в адресу когось конкретного, а, так би мовити, для більш емоційного вираження думок.