Який вид страхування є добровільним

2024 admin 0 Comments

Зміст:

1 Стаття 6 Закону України Про страхування. Добровільне страхування та його види
2 Добровільне страхування: медичне та життя
- 2.1 Усі новини рубрики «ЄСВ, соціальний захист»
3 Стаття 6. Добровільне страхування та його види

Стаття 6 Закону України Про страхування. Добровільне страхування та його види

Добровільне страхування – це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Добровільне страхування у конкретного страховика не може бути обов’язковою передумовою при реалізації інших правовідносин.

Види добровільного страхування, на які видається ліцензія, визначаються згідно з прийнятими страховиком правилами (умовами) страхування, зареєстрованими Уповноваженим органом.

Видами добровільного страхування можуть бути:

1) страхування життя;

2) страхування від нещасних випадків;

3) медичне страхування (безперервне страхування здоров’я);

4) страхування здоров’я на випадок хвороби;

5) страхування залізничного транспорту;

6) страхування наземного транспорту (крім залізничного);

7) страхування повітряного транспорту;

8) страхування водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту);

9) страхування вантажів та багажу (вантажобагажу);

10) страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ;

11) страхування майна (іншого, ніж передбачено пунктами 5-9 цієї статті);

12) страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

13) страхування відповідальності власників повітряного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

14) страхування відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

15) страхування відповідальності перед третіми особами (іншої, ніж передбачена пунктами 12-14 цієї статті);

16) страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту);

17) страхування інвестицій;

18) страхування фінансових ризиків;

19) страхування судових витрат;

20) страхування виданих гарантій (порук) та прийнятих гарантій;

21) страхування медичних витрат;

21-1) страхування цивільно-правової відповідальності арбітражного керуючого за шкоду, яку може бути завдано у зв’язку з виконанням його обов’язків

21-2) страхування життя і здоров’я волонтерів на період надання ними волонтерської допомоги;

22) страхування сільськогосподарської продукції;

23) інші види добровільного страхування.

Характеристику та класифікаційні ознаки видів добровільного страхування визначає Уповноважений орган.

Страхування життя – це вид особистого страхування, який передбачає обов’язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування у разі смерті застрахованої особи, а також, якщо це передбачено договором страхування, у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та (або) досягнення застрахованою особою визначеного договором віку. Умови договору страхування життя можуть також передбачати обов’язок страховика здійснити страхову виплату у разі нещасного випадку, що стався із застрахованою особою, та (або) хвороби застрахованої особи. У разі, якщо при настанні страхового випадку передбачено регулярні послідовні довічні страхові виплати (страхування довічної пенсії), обов’язковим є передбачення у договорі страхування ризику смерті застрахованої особи протягом періоду між початком дії договору страхування та першою страховою виплатою з числа довічних страхових виплат. В інших випадках передбачення ризику смерті застрахованої особи є обов’язковим протягом всього строку дії договору страхування життя.

Страховики мають право займатися тільки тими видами добровільного страхування, які визначені в ліцензії.

Ст 6 ЗУ Про страхування зі змінами 2024 рік №85/96-ВР від 07.03.1996, редакція від 01.01.2022

Добровільне страхування: медичне та життя

Маєте намір застрахувати працівників у межах добровільного страхування життя та медстрахування? Як це зробити? Які особливості укладання договорів зі страховими компаніями слід врахувати? Як оподатковувати страхові платежі?

Загальні положення

За ст. 6 Закону про страхування, добровільне страхування – це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування диктуються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Статтею 6 Закону про страхування також окреслено всі види добровільного страхування. Зокрема, до таких видів страхування належать страхування життя та медичне страхування 1 . При цьому у ст. 6 Закону йдеться про два види страхування в медичній сфері: добровільне медичне страхування (безперервне страхування здоров’я) і страхування здоров’я на випадок хвороби.

1 Ст. 7 Закону визначено види обов’язкового страхування. До них належить також медичне страхування, але наразі його ще не введено, хоча законопроект щодо нього вже розроблено.

Визначення медичного страхування Законом про страхування не встановлено. Та якщо проаналізувати правила страхування страхових компаній, страхові випадки в обох цих видах страхування однакові: це зміна здоров’я застрахованої особи в бік погіршення (хвороба, нещасний випадок тощо).

Проте нормами підпунктів 14.1.52-1 ПКУ встановлено визначення договору добровільного медичного страхування. Ним є договір страхування, який передбачає страхову виплату, що здійснюється закладам охорони здоров’я у разі настання страхового випадку, пов’язаного із хворобою застрахованої особи або нещасним випадком. Такий договір має також передбачати мінімальний строк його дії один рік та повернення страхових платежів виключно страхувальнику при достроковому розірванні договору.

Страхові платежі

За ст. 10 Закону про страхування страхові тарифи при добровільній формі страхування обчислюються страховиком актуарно (математично) на підставі відповідної статистики настання страхових випадків, а за договорами страхування життя – також з урахуванням величини інвестиційного доходу, яка повинна зазначатися у договорі страхування. Конкретний розмір страхового тарифу визначається в договорі страхування за згодою сторін.

Страхування життя

Згідно зі ст. 6 Закону про страхування, страхування життя – це вид особистого страхування, який передбачає обов’язок страховика здійснити страхову виплату за договором страхування у разі смерті застрахованої особи, а також якщо це передбачено договором страхування, у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та/або досягнення застрахованою особою визначеного договором віку.

Умови договору страхування життя можуть також передбачати обов’язок страховика здійснити страхову виплату у разі нещасного випадку, що стався із застрахованою особою, та/або хвороби застрахованої особи.

У разі якщо при настанні страхового випадку передбачено регулярні послідовні довічні страхові виплати (страхування довічної пенсії), обов’язковим є передбачення у договорі страхування ризику смерті застрахованої особи протягом періоду між початком дії договору страхування та першою страховою виплатою з числа довічних страхових виплат. В інших випадках передбачення ризику смерті застрахованої особи є обов’язковим протягом всього строку дії договору страхування життя.

Але для податкових потреб слід враховувати визначення договору довгострокового страхування життя, встановлене пп. 14.1.52 ПКУ. За ним такий договір – договір страхування життя строком на п’ять і більше років, який передбачає страхову виплату одноразово або у вигляді ануїтету, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших п’яти років його дії, крім тих, що здійснюються у разі настання страхових випадків, пов’язаних зі смертю чи хворобою застрахованої особи або нещасним випадком, що призвело до встановлення застрахованій особі інвалідності I або II групи чи встановлення інвалідності особі, яка не досягла вісімнадцятирічного віку. При цьому платник податку – роботодавець не може бути вигодонабувачем за такими договорами страхування життя.

Документальне оформлення

Добровільне страхування працівників може бути передбачено трудовим договором з конкретним працівником або встановлено колдоговором для всіх працівників (як правило, це складова соцпакета компанії). У такому разі отримувати додаткові заяви від працівників та видавати накази щодо здійснення добровільного страхування не потрібно.

Якщо ж добровільне страхування не є обов’язком роботодавця, він спочатку має в наказі запропонувати всім працівникам безкоштовне страхування за рахунок підприємства. З наказом слід ознайомити відповідних працівників та від кожного, кого буде застраховано коштом підприємства, отримати заяву (довільної форми) зі згодою на страхування.

А вже після цього в будь-якому разі слід видати наказ про те, за кого сплачуватимуть страхові платежі та як відбуватиметься залежно від умов договорів страхування.

Розірвання договору страхування

Статтею 28 Закону про страхування встановлено випадки припинення дії договору страхування.

Випадки припинення дії договору страхування

Дія договору страхування припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також у разі:

1) закінчення строку дії;

2) виконання страховиком зобов’язань перед страхувальником у повному обсязі;

3) несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки;

4) ліквідації страхувальника – юридичної особи;

5) прийняття судового рішення про визнання договору страхування недійсним;

6) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При добровільному страхуванні працівників слід врахувати можливість припинення з ними стосунків. Тобто у договорі про добровільне страхування треба одразу прописати пункти припинення дії договору за таких обставин. Але за ст. 28 Закону про страхування дію договору страхування на вимогу страхувальника може бути припинено достроково. У такому разі страхувальник зобов’язаний повідомити про припинення договору страхування не пізніше ніж за 30 к. д. до дати припинення дії договору, якщо інше не передбачено договором. Але з огляду на строки попередження працівника про його звільнення (відповідно до ст. 38 КЗпП – це 14 днів), за 30 к. д. роботодавець не зможе повідомити про припинення дії договору. Тому для цієї ситуації у договорі можна прописати окремий строк повідомлення про розірвання договору від 10 до 14 к. д. Якщо страхова компанія на це не погодиться, то договір страхування діятиме ще 16 днів після звільнення працівника. Кожне підприємство приймає рішення – допускати таку ситуацію й укладати договір з такою компанією чи ні.

У разі дострокового припинення дії договору страхування, крім договору страхування життя, на вимогу страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з відрахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування.

Звертаємо увагу! За ст. 28 Закону про страхування у разі дострокового припинення договору страхування життя страховик виплачує страхувальнику викупну суму, яка є майновим правом страхувальника за договором страхування життя. Якщо ж вимога страховика зумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, страхувальнику повертається викупна сума.

До відома

Викупна сума – це сума, яка виплачується страховиком у разі дострокового припинення дії договору страхування життя та розраховується математично на день припинення договору страхування життя залежно від періоду, протягом якого діяв договір страхування життя, згідно з методикою, яка проходить експертизу в Уповноваженому органі, здійснена актуарієм і є невід’ємною частиною правил страхування життя. Уповноважений орган може встановити вимоги до методики розрахунку викупної суми.

Не допускається повернення коштів готівкою, якщо платежі було здійснено в безготівковій формі, за умови дострокового припинення договору страхування.

Добровільне страхування: коли зарплата, а коли – ні

За пп. 2.3.4 Iнструкції №5 до заохочувальних та компенсаційних виплат, зокрема, належать витрати в розмірі страхових внесків підприємств на користь працівників. Але винятком є види страхування, зазначені у п. 3.5 Iнструкції №5. За ним не належать до фонду оплати праці витрати на загальнообов’язкове державне соцстрахування та згідно з договорами добровільного медичного та пенсійного страхування.

Тож страхові внески на добровільне страхування життя працівників включаються до ФОП. А от внески щодо добровільного медичного страхування не включатимуться до ФОП. Відповідно до цих особливостей ці внески оподатковуватимуться по-різному, а також по-різному їх сума включатиметься до витрат роботодавця. Важливо у наказі, трудовому договорі чітко зазначити, чи є окремий вид страхування оплатою праці чи ні.

Нарахування ЄСВ

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ установлено, що ЄСВ нараховується роботодавцями на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну і додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону «Про оплату праці», та суму винагороди фізособам за виконання робіт (надання послуг) за ЦПД.

А от пп. 5 п. 3 розділу IV Iнструкції №449 деталізовано, що визначення видів виплат, які належать до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні ЄСВ передбачено Iнструкцією №5.

I ще Переліком №1170 чітко встановлено, що страхові платежі щодо медичного страхування не є об’єктом нарахування ЄСВ.

На підставі цих особливостей виходить, що при сплаті страхових внесків щодо добровільного страхування життя ЄСВ нараховуємо та сплачуємо до бюджету. А от при сплаті страхових внесків щодо добровільного медстрахування такого обов’язку не виникатиме.

Податок на прибуток

Розділом III ПКУ не передбачено окремої податкової різниці при сплаті страхових платежів за працівників щодо добровільного страхування життя та медстрахування. Але є один момент.

Згідно зі ст. 123-1 ПКУ, якщо договір довгострокового страхування життя чи договір страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення (зокрема, договір страхування додаткової пенсії) протягом перших п’яти років його дії розривається з будь-яких причин до закінчення мінімального строку його дії або до настання відповідного страхового випадку, в результаті чого відбувається часткова страхова виплата, виплата викупної суми чи повне припинення зобов’язань страховика за таким договором, то платник податку – страхувальник, який визнав у бухобліку витрати, зобов’язаний збільшити фінансовий результат до оподаткування звітного періоду на суму таких попередньо сплачених платежів, внесків, премій із нарахуванням пені в розмірі 120% облікової ставки НБУ, що діяла на кінець звітного періоду, в якому відбулося розірвання договору або такий договір перестав відповідати вимогам, передбаченим ПКУ.

Податківці в IПК від 24.01.2017 р. №1316/6/99-99-15-02-02-15 на підставі вищенаведеної норми зазначили: якщо внаслідок припинення трудових відносин між страхувальником та застрахованою особою строк дії договору добровільного медичного страхування не змінюється і такий договір не припиняється до завершення свого мінімального строку дії, визначеного пп. 14.1.52 ПКУ, то коригування, передбачене ст. 123-1 ПКУ, не застосовується.

Коригування також застосовується до договорів добровільного страхування, якщо в результаті припинення трудових відносин між страхувальником і застрахованою особою договір добровільного медичного страхування перестав відповідати вимогам, передбаченим пп. 14.1.52-1 ПКУ.

Щоб таких наслідків з податку на прибуток не виникало, у договорі страхування слід врахувати можливість зміни страхувальника та страховика. Це передбачено у ст. 123 ПКУ.

Зокрема, за нею договір довгострокового страхування життя, договір медичного страхування чи договір страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договір страхування додаткової пенсії, в якому страхувальником є роботодавець, може передбачати:

– зміну страхувальника (роботодавця) на нового страхувальника, яким може бути або новий роботодавець, або застрахована особа, у разі звільнення застрахованої особи;

– зміну страховика на нового страховика.

Така зміна страхувальника (страховика) повинна підтверджуватися тристоронньою угодою між страхувальником (страховиком), новим страхувальником (страховиком) та застрахованою особою.

Податок на додану вартість

Відповідно до пп. 196.1.3 ПКУ, послуги зі страхування не підлягають оподаткуванню ПДВ. Тому операція з медичного страхування та добровільного страхування життя працівників за кошти роботодавців не призводить до виникнення ПЗ з ПДВ.

ПДФО та військовий збір

За пп. 164.2.16 ПКУ сума страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі за договорами добровільного медичного страхування, сплачена будь-якою особою – резидентом за платника податку чи на його користь, включається до доходу фізособи. Тож сума всіх страхових внесків буде оподатковуватися ПДФО за ставкою 18% і військовим збором за ставкою 1,5%. На цьому наголошували й податківці у листі від 21.03.2016 р. №6049/6/99-99-19-02-02-15.

Але такий дохід надається працівнику в негрошовій формі. Тому для оподаткування ПДФО слід визначити базу оподаткування із застосуванням натурального коефіцієнта – 1,21951 у 2018 р. для ставки ПДФО 18%.

Утримання військового збору за ставкою 1,5% відбувається без застосування коефіцієнта за загальними правилами, бо за нормами пп. 1.2 п. 16-1 підрозд. 10 розд ХХ ПКУ об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 ПКУ.

Сплата ПДФО, військового збору та ЄСВ

Окремих правил перерахування ПДФО та військового збору до бюджету при сплаті страхових внесків за добровільним страхуванням не встановлено ПКУ. Але такий дохід є негрошовим доходом, бо працівник отримує страховий поліс. Тому слід застосовувати пп. 168.1.4 ПКУ: якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Але як ПДФО, так і ВЗ утримуються за рахунок особи, якій нараховано такий дохід (пп. 168.1.1 ПКУ). Тому саме фізособа має сплатити своїм коштом нараховані податки, а не роботодавець.

Якщо ж роботодавець сплатить ПДФО та ВЗ замість фізособи, то при перевірках податківці можуть наполягати на виникненні ще одного додаткового блага в розрізі суми грошового відшкодування таких витрат фізособи, як податки і збори, на підставі пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ. На це податківці вказували у листі від 03.11.2016 р. №23653/6/99-99-13-02-03-15.

Тож радимо утримувати ці податки із зарплати працівників, які застраховані відповідно до договору страхування. Але має бути заява від працівника про утримання ПДФО та ВЗ із зарплати.

Відображення в ф. №1ДФ та у звіті з ЄСВ

Дохід у вигляді страхових платежів за договором добровільного медичного страхування та страхування життя слід відображати у формі №1ДФ за ознакою доходу «126». На цьому наголошували податківці у «Віснику» №24/2018, с. 34.

Але позаяк за пп. 164.2.16 ПКУ доходом фізособи є саме страховий платіж, то у звітному періоді його сплати у ф. №1ДФ показують дохід фізособи у розмірі всієї суми сплаченого платежу.

У Звіті з ЄСВ страхові внески відображаються разом з нарахованою зарплатою лише щодо страхування життя, бо в такому разі на їх суму нараховуватиметься ЄСВ.

Приклад 1 Страхування життя. ТОВ «В» уклало зі страховою компанією «С» договори щодо добровільного страхування життя своїх працівників. За грудень 2018 року сплачено за кожного працівника 1000,00 грн. Основна зарплата працівника за грудень 2018 року – 5000,00 грн.

У такому випадку ТОВ «В» як податковий агент має визначити базу оподаткування для ПДФО: 1000,00 грн х 1,21951 + 5000,00 грн = 6219,51 грн.

Сума утриманого ПДФО: 6219,51 х 18% = 1119,51 грн.

Сума утриманого військового збору: 6000,00 х 1,5% = 90 грн.

Сума нарахованого ЄСВ: 6000,00 х 22% = 1320,00 грн.

ЄСВ на страховий платіж за договором страхування життя нараховується.

Приклад 2 Медичне страхування. ТОВ «В» уклало зі страховою компанією «С» договори щодо добровільного медичного страхування здоров’я своїх працівників. За грудень 2018 року сплачено за кожного працівника 1000,00 грн. Основна зарплата працівника за грудень 2018 року – 5000,00 грн.

Сума утриманого ПДФО: 6219,51 х 18% = 1119,51 грн.

Сума утриманого військового збору: 6000,00 х 1,5% = 90 грн.

Сума нарахованого ЄСВ: 5000,00 х 22% = 1100,00 грн.

ЄСВ на страховий платіж за договором медстрахування не нараховується.

Бухгалтерський облік

Для обліку розрахунків зі страховою компанією за договорами страхування життя та медичного страхування для працівників слід використовувати рахунок 65 «Розрахунки за страхуванням» субрахунок 654 «За індивідуальним страхуванням».

Аналітичний облік працівників, за яких роботодавець сплатив страхові платежі, слід вести на субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами».

Витрати на медстрахування найманих працівників відносять до складу виробничих, адміністративних, збутових чи інших операційних витрат залежно від напряму підрозділів, в яких працюють працівники. Це передбачено п. 15 П(С)БО 16.

Про витрати на страхування життя працівників у П(С)БО 16 не йдеться. Тому всі суми страхових платежів відображають у складі інших операційних витрат.

Iнструкцією №291 рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів» призначено для узагальнення інформації щодо здійснених витрат у звітному періоді, які підлягають віднесенню на витрати в майбутніх звітних періодах.

Тож якщо умовами договору передбачено сплату страхових платежів не поетапно протягом всього періоду страхування, а відразу однією сумою, то спочатку їх слід відображати на рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів», а списувати їх на рахунки витрат вже щокварталу рівними частинами протягом дії договору страхування.

Автор: Русанова Ганна

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз’яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

Усі новини рубрики «ЄСВ, соціальний захист»

Розмір допомоги при народженні дитини не збільшувався вже 10 років. А оскільки це один зі стимулів, що впливає на демографічну ситуацію, підходи до таких виплат пропонують переглянути. Відповідний законопроєкт №11072 зареєстровано у ВРУ

У графі 17 додатка 1 зазначається відповідний місяць в сумі, що припадає на дні відпустки у цьому місяці, з кодом типу нарахувань 10. Суми, що припадають на дні відпустки в наступних місяцях, включаються до поля наступних місяців кварталу за цим самим кодом 10

За Законом №2464 особа, що перебуває у трудових відносинах з роботодавцем, не має права на заключення договору про добровільну сплату єдиного внеску

День встановлення МСЕК інвалідності та дні огляду МСЕК не включають при обчисленні у майбутньому середньої зарплати для розрахунку лікарняних: роз’яснює ПФУ

МОЗ нагадав, що українці мають можливість залишатися вдома за наявності симптомів ГРВІ, COVID-19 та грипу і звернутися до лікаря для експертизи тимчасової непрацездатності дистанційно

Стаття 6. Добровільне страхування та його види

Види добровільного страхування, на які видається ліцензія, визначаються згідно з прийнятими страховиком правилами (умовами) страхування.