Як лікувати пролежні 1 ступеня

0 Comments

Як і чим лікувати пролежні? Мазі від пролежнів, народні засоби в домашніх умовах

Пролежні, або як їх часто називають лікарі – виразки, з’являються як ускладнення багатьох хвороб, пов’язаних з поганим харчуванням тканин або їх здавленням зі зміщенням. Помилково вважати, що пролежні можуть з’явитися тільки у лежачих хворих. Вони можуть з’явитися при будь-якому зовнішньому здавлюванні тканин, частіше всього – в місцях кісткових виступів.

Пролежні з’являються у хворих з порушеннями іннервації тканин, що виникає при ушкодженні спинного мозку. В даному випадку пролежні з’являються в місцях найбільшого тиску маси тіла: на п’ятах або сідницях.

У лежачих хворих пролежні з’являються з-за постійного контакту тіла з постіллю, так як в тканинах починаються застійні процеси, які призводять до відмирання тканин. Локалізація пролежнів залежить від положення, в якому переважно знаходиться хворий:

  • Якщо він лежить на спині, уражаються сідничний бугор, крижі, лопатки, потилиця і лікті.
  • В положенні на боці пролежні найчастіше з’являються на колінах, стегнах і гомілках.
  • Пацієнти, що лежать переважно на животі, починають страждати від пролежнів на вилицях і лобку.

Пролежні починають розвиватися більш активно, якщо шкіра дуже зволожена або навпаки пересушена. Підвищена сухість викликає отшелушевание захисного шару епідермісу, а при підвищеній вологості збільшується ризик розвитку інфекцій. Даний процес ускладнюється порушенням струму крові в здавленої області.

У медицині постійно ведуться нові розробки, спрямовані на створення нових препаратів для лікування і профілактики пролежнів. Вони формуються дуже швидко, а от позбутися від пролежнів часто проблематично, так як не всі препарати приносять бажаний ефект.

У 70% випадків пролежні з’являються у пацієнтів літнього віку. Статистичні дані свідчать, що пролежні бувають у таких категорій хворих:

  • 3-25% лежачих пацієнтів в домашніх умовах
  • 66% – люди пенсійного віку з переломом стегна
  • 60% – хворі з тетралгией
  • 33% пацієнтів реанімаційних відділень
  • І 9% усіх госпіталізованих хворих.

Загальні рекомендації з лікування

Лікування пролежнів залежить від стадії їх розвитку. Важливо своєчасно почати профілактику патологічного процесу: відповідні заходи потрібно приймати з самого початку лікування хвороби, яка може призвести до утворення пролежнів.

Лікування пролежнів буває консервативним і хірургічним. Операція проводиться лише в тому випадку, якщо інші методи лікування виявилися неефективними. Загальна спрямованість консервативного лікування включає:

  • Поліпшення кровопостачання в пошкоджених тканинах
  • Очищення ураженої поверхні від отерших тканин
  • Загоєння уражених ділянок
Принципи, яких слід дотримуватися при лікуванні пролежнів у лікарняних і домашніх умовах:
  • Потрібно постійно проводити профілактику, щоб не допустити переходу пролежня на наступну стадію розвитку
  • Не використовувати мазі і крема з розм’якшуючими властивостями, не накладати глухі пов’язки, які запобігають надходження кисню та випаровування вологи
  • Не рекомендується накладати вологі пов’язки при сухому некрозі тканин і на початковій стадії розвитку пролежнів, так як це призводить до прискорення некротичних процесів
  • При вологому гнійному некрозі (якщо у хворого є мокра рана), необхідно використовувати мазі з антибактеріальними властивостями
  • При проведенні антибактеріальної терапії необхідно враховувати ступінь чутливості патогенних мікроорганізмів до препаратів.

Методи лікування пролежнів на початкових стадіях

Перша і друга ступінь пролежнів вважається початковою, тому на даному етапі виключно важливу роль відіграє профілактика некротичних змін в тканинах. 1 і 2 стадія характеризується лише гіпертермією і ущільненням тканин.

Профілактика та лікування цих стадій пролежнів включає:
  • Необхідність оцінки і виключення зовнішніх і внутрішніх факторів, які можуть викликати утворення і розвиток пролежнів;
  • Комплексне лікування всіх хвороб, здатних посилити пролежні;
  • Виведення токсинів з організму (гемодез, переливання крові або реополіглюкін);
  • Стимуляцію імунної системи (вітамінотерапія, введення імуномодуляторів та стимуляторів);
  • Ліквідацію безперервного тиску: лежачих хворих потрібно перевертати кожні дві години в нове положення;
  • Зниження тиску на тканини (тиск має бути переривчастим). Для цього застосовують спеціальні засоби: протипролежневі ліжка, подушки, матраци, пластикові шини, кола з різним наповненням і системи з функцією регуляції вібрації і тиску.

Найбільш дієвим методом профілактики пролежнів є використання протипролежневі матраци. Їх особливість в тому, що кожні кілька хвилин тиск у різних частинах матраца змінюється, тому і здавлювання тіла відбувається по-різному. Постійна зміна тиску дозволяє зберегти нормальний кровообіг в тканинах і ліквідує саму першопричину утворення пролежнів. Існує два таких матраців: комірчасті (для профілактики пролежнів 1 і 2 стадії) і балонні (для пацієнтів з 3 і 4 стадією розвитку патологічного процесу).

Основні правила лікування пролежнів у домашніх умовах включають:
  • Необхідно постійно підтримувати чистоту шкіри хворого. Вона не повинна бути вологою або сухою, тому потрібно постійно проводити повітряні ванни. Для миття можна використовувати антибактеріальне мило, так як воно знищує не тільки шкідливі, але і корисні бактерії. Під час миття потрібно використовувати тільки просте мило, бавовняну губку або мочалку і чисту воду. Шкіру не можна терти, а лише злегка протирати, а після ванни потрібно не витирати, а промакивать уражені ділянки.
  • Слід постійно спостерігати за станом шкіри. Якщо вона пересушена, потрібно почати застосуванням гіпоалергенних зволожуючих кремів (наприклад, дитячий крем), а якщо занадто волога застосовувати присипки, тальк і мазі з підсушуючими властивостями: наприклад, цинкову мазь або розчину марганцівки. Але ці засоби допускаються лише на першій стадії розвитку пролежнів.
  • Для обробки жирної шкіри можна використовувати спиртовмісні засоби.
  • Якщо на шкірі з’явилися почервоніння, не можна масажувати цю область, а лише шкіру навколо неї. Для цього рекомендується використовувати рукавицю з махрового рушника.
  • Хворим з нетриманням сечі необхідно як можна частіше міняти памперси або прокладки і проводити гігієнічні процедури промежини. Чоловікам рекомендується використовувати мочеприймальну систему. Якщо пацієнт хворий, у нього підвищена температура, і він сильно пітніє, шкіру потрібно протирати слабким розчином столового оцту (столова ложка на склянку води).
Місцеве лікування пролежнів

Раніше для цих цілей активно використовували іонообмінні препарати (хлоргексидин або йодинол). Але ці препарати змінюють проникність мембран клітин, лейкоцити знищують і зменшать стійкість клітин до бактерій.

Сучасна медицина дотримується такої технології обробки пролежнів:

  • Туалет шкірних покривів проводять із застосуванням фізіологічного розчину або камфорного спирту
  • Шкіру потрібно підсушувати і обробляти препаратами з властивостями поліпшення місцевого кровообігу (наприклад, Солкосерил або Актовегін)
  • Ефективним засобом проти пролежнів є присипка Ксероформ
  • Плівкова пов’язка з поліуретану. Їх виготовляють з прозорої плівки, поверхня якої добре приклеюється до тіла, одночасно забезпечуючи доступ повітря, випаровування вологи і захист від бактерій. Крім того, крізь пов’язку можна оцінити загальний стан шкіри. Однак, при накладанні таких появзок потрібно уникати зайвого натягу, так як при русі хворого на тілі утворюються дрібні складки, які можуть погіршити стан.
  • Добрий ефект надає і обмивання холодною водою. При проведенні цієї процедури кровоносні судини звужуються, після чого їх слід компенсаторне розширення. Це покращує місцевий струм крові і живлення тканин.
Як лікувати пролежні другий стадії?

Ця стадія є перехідною, при якій на шкірі можна помітити невеликі пошкодження на шкірі. Саме на даному етапі може бути проведено мінімальне хірургічне втручання та інші заходи, здатні зупинити некроз тканин і відновити тканини на пошкоджених ділянках. Необхідно застосовувати такі засоби і методи від пролежнів:

  • Постійно стежити за гігієною пошкодженої ділянки, видаляючи омертвілі тканини. В ідеалі цю процедуру потрібно проводити перев’язувальному кабінеті лікарні. Омертвілі тканини обрізаються хірургічними ножицями, місце пошкодження промивається фізіологічним розчином і обробляється перекисом водню.
  • Необхідно постійно стежити за розвитком пролежня, щоб оцінити динаміку змертвіння тканин.
  • Якщо процес прогресує і на пошкодженій ділянці починається запалення, треба проводити антибактеріальну терапію.
  • На пролежні накладають антисептичні пов’язки. Для використання правильних засобів необхідно отримати консультацію лікаря. Препарати призначаються з урахуванням стадії розвитку пролежня і особливостей ушкодженої поверхні.

Пов’язки, які накладають при другій стадії розвитку пролежнів, включають:

  • Вафельні гідроколоїдні або гідрогелеві пов’язки. До них відносять Гидроколл, Дуодерм і Гидросорб.
  • Пов’язки з прозорої плівки з клейкою поверхнею (Гирофилм, Космопор, Блистерфилм, Тегадерм).
  • Пов’язки з гидрополимером (Тієлле), пов’язки з губчатого матеріалу з повітронепроникного поліуретану, який не дають бактеріям проникати і рідини під пов’язку (Пемафом).

Лікування 3 і 4 ступені пролежнів

Чим лікувати пролежні останніх стадій у лежачих хворих? До вибору засобів боротьби потрібно ставитися особливо уважно, так як на даних етапах відбувається глибокий некроз тканин, який зачіпає підшкірну клітковину і фасції.

На третій стадії розвитку пролежнів використовують хірургічний метод очищення ураженої ділянки від відмерлих тканин і гною, після чого ніжно постійно видаляти виділень з рани та оберігати шкіру від висихання.

Особливість пізній стадії пролежнів у тому, що патологічний процес дуже швидко поширюється по ділянці з поганим кровопостачанням. В даному випадку не можна чекати, поки омертвілі тканини отторгнуться самостійно і рана очиститься. Необхідно провести розтин порожнин з гноєм, поки не відкрилося капілярна кровотеча (процедура носить назву некроектомія).

Після проведення процедури використовують антибіотики та антисептики для загоєння виразки. Всі препарати, які використовуються на даному етапі, ділять на кілька груп.

Некролитического діїЗ функцією стимуляції відновлювальної функції тканинПрепарати, що поліпшують циркуляцію кровіПротизапальні засоби
Трипсин

Комплексне лікування дозволяє швидко зняти сепсис і прискорити процес очищення виразки. Найчастіше на цьому етапі лікування використовують мазі і крема від пролежнів:

  • Ируксол . До складу мазі входять речовини, які дозволяють очистити виразку, сприяють розпаду змертвілих тканин, усуваючи таким чином живильне середовище для хвороботворних бактерій. Використання мазі прискорює процес відновлення тканин. Засіб наносять на очищену шкіру двічі на день до повного очищення рани і початку регенерації шкіри.
  • Аргосульфат . Діючою речовиною крем є антибіотик, який пригнічує ріст і розвиток хвороботворних мікроорганізмів. Крім того, препарат знімає біль, ефективно зволожує шкіру і прискорює процеси загоєння. Мазь можна наносити відкрито, а також використовувати для перев’язок.
  • Левомеколь . Покращує відновлення тканин і має антибактеріальну дію. Найчастіше використовується для лікування інфікованих пролежнів.
  • Левосин – мазь з протимікробними властивостями, яка має ранозагоювальну і анестетичну дію. Використання мазі призводить до швидкому очищенню рани від гною і відмерлих тканин і прискорює процес загоєння.
  • Інтрасайт представляє собою гідрогель, який застосовують для ліквідації некротичних тканин. Рекомендується використовувати даний засіб разом з пов’язкою, а частота зміни залежить від глибини пролежня. Засіб вбирає відокремлюване з рани і гарантує м’яке очищення ураженої ділянки.
  • Метронідазол-гель 0,75% має протимікробну дію і дуже часто використовується для проведення перев’язок. Засіб усуває неприємний запах і уповільнює ріст патогенної мікрофлори.

Четверта стадія розвитку пролежня зачіпає не тільки шкіру, але й м’язи, сухожилля, кістки і суглобові капсули. Для лікування проводять висічення ділянки некрозу, видалення виділень з рани та зволоження виразки, що загоюється.

Консервативне лікування, яке призвело до зменшення пролежня на 30% за 14 днів, потребує перегляду та зміни техніки лікування. Коли гостра стадія некрозу завершиться, можливе проведення хірургічного втручання.

Повне хірургічне видалення омертвілих тканин не проводять, так як оцінити ступінь ураження тканин практично неможливо. При хірургічному очищенні рани лікарі прагнуть максимально зберегти живі тканини і суглобові сумки нервових та судинних пучків.

Медикаментозне лікування пролежнів 4 мірою схоже з заходами, які застосовуються на 3 стадії. Однак, при хірургічному втручанні хворому необхідні фізіотерапевтичні заходи, що дозволяють швидко відновити тканини:

  • Проводять стимуляцію відновних процесів (лазерну терапію, електроакупунктуру, грязьові аплікації).
  • Стимулюють струм крові та її циркуляцію за допомогою масажу здорових тканин.
  • Знижують кількість мікробів в ураженій ділянці з допомогою УВЧ, ультразвуку, електрофорезу з застосуванням антибіотиків і фонофорез з антисептиками.

Можливі ускладнення

Неякісне лікування пролежнів може призвести до гнійного артриту, раневому миазу, контактного остеомієліту і флегмоні. У деяких випадках може початися кровотеча, якщо патологічний процес торкається стінки судин. Тривалий розвиток пролежнів також може привести до раку шкіри.

Найбільш важким ускладненням вважається сепсис, при якому інфекція з рани по кровотоку поширюється по всьому тілу. Даний процес може закінчитися смертю пацієнта.

Хірургічні методи лікування

Операцію проводять лише в тому випадку, якщо для цього є всі необхідні свідчення. Неправильне або несвоєчасне проведення операції може викликати поширення патологічного процесу.

Для оперативного втручання використовуються такі методи:

  • Пластика місцевими тканинами
  • Висічення пошкодженої ділянки із зіставленням країв
  • Шкірна пластика

Однак, дані методи не завжди призводять до бажаного результату, так як нові тканини погано приживаються на місці утворення виразок, а місце пролежня не є стерильною. Операція також може викликати ускладнення: скупчення гною під шкірою, розходження швів, крайовий некроз, кровотечі. У деяких випадках можуть з’являтися свищі, які утворюють гнійні порожнини і викликають рецидиви патологічного процесу.

Як лікувати пролежні вдома

Домашнє лікування пролежнів ускладнюється тим, що в таких умовах складно провести якісне очищення рани і забезпечити безперебійне надходження повітря, щоб підсушити поверхню. Для зручності можна використовувати одноразові самоклеючі антисептичні пов’язки, які можна застосовувати на всіх стадіях розвитку пролежнів. Але ступінь розвитку патологічного процесу потрібно враховувати при виборі пов’язок:

  • Мультиферм і Комфил плюс застосовують для лікування початкової стадії пролежнів без приєднання інфекції.
  • Биатен АГ застосовують для боротьби з пролежнями великої площі, поверхня яких волога і інфікована. Курс лікування триває до 10 пов’язок, а частота їх зміни залежить від ступеня зволоження.
  • Протеокс-ТМ застосовують для лікування інфікованих пролежнів останньої ступеня. Засіб знімає запалення, видаляє гній і сприяє відновленню тканин.

Народні засоби лікування

Будь-які народні методи є лише допоміжною мірою, яку потрібно застосовувати в комплексі з традиційними медикаментами. Народна медицина використовують лікарські рослини, тому при їх виборі потрібно враховувати схильність пацієнта до алергічних реакцій і гіперчутливість до тих чи інших трав. Перед використанням потрібно обов’язково отримати консультацію лікаря щодо доцільності такого лікування.

Для лікування пролежнів не можна використовувати кору дуба або верби, настоянку волоського горіха або жолудів, так як вони мають дубильних ефектом. Дієві народні методи проти пролежнів включають:

  • Свіжий сік з листя медунки для змазування пролежнів.
  • Листя каланхое. Їх розрізають і прикладають до ураженої ділянки на ніч.
  • Мазь на основі квітів календули.
  • Молоде листя чорної бузини, попередньо ошпарені киплячим молоком. Їх прикладають на уражені ділянки двічі на день.
  • Масло чайного дерева або обліпихи.
  • Примочки з сирого подрібненої картоплі з медом (пропорція 1:1).
  • Присипання крохмалем.
  • Сік алое і чистотілу з медом (пропорція 2:2:1).
  • Компрес з стерильного риб’ячого жиру на ніч.

Профілактичні методи

Для ефективної профілактики необхідно враховувати чинники, які можуть провокувати розвиток пролежнів. До них відносять:

  • Сухість шкіри, схильність до набряків
  • Недотримання гігієни, крихти в ліжку, складки або грубі шви на постільній білизні та одязі
  • Анемія, злоякісні новоутворення, низький тиск, інсульт
  • Алергія
  • Нетримання калу і сечі
  • Переломи і постійна нерухомість
  • Хвороба Паркінсона, підвищена пітливість
  • Цукровий діабет
  • Надмірна вага і ожиріння
  • Вік старше 70 років
  • Недостатнє пиття і харчування, виснаження організму
  • найчастіше Пролежні утворюються у чоловіків
  • Хвороби серця, судин головного та спинного мозку
  • Куріння
  • Безперервне тиск і тертя, вологе середовище

Профілактичні заходи треба починати з першого дня хвороби і при перших ознаках прояву патологічного процесу. Коли почали формуватися пролежні, зупинити розвиток патологічного процесу практично неможливо, а кожна стадія буде лише погіршувати стан пацієнта. Тому такі заходи є обов’язковими для всіх лежачих хворих:

  • Проведення імітації м’язової активності: електричне білизна, масаж.
  • Постійний догляд за шкірою, який включає її очищення, знезараження та підтримання сухості.
  • Дотримання питного режиму і повноцінне харчування.
  • Регулярна зміна постільної білизни і його натягування без складок.
  • Зміна положення пацієнта кожні дві години.
  • Застосування водних, вібраційних та пневматичних матраців, кіл і прокладок.

Пролежень

Пролежень – некроз м’яких тканин, що виникає внаслідок порушення їх харчування та тривалого тиску на певну область тіла. Розвитку пролежнів сприяє обмежена рухливість хворого, недостатній догляд, а також порушення чутливості і трофіки. Пролежні зазвичай виникають в місцях прилягання кісткових виступів до шкіри (крижі, п’яти, лопатки і т. д.). Поразка може бути як поверхневим, так і глибоким (з омертвінням м’язів і сухожиль). Тактика лікування пролежня залежить від глибини і стадії некрозу. При поверхневих пролежнях виконуються перев’язки, при глибоких необхідно висічення омертвілих тканин. Лікування являє собою тривалу, складну задачу, тому в процесі догляду за хворими особлива увага повинна приділятися профілактичним заходам з попередження розвитку пролежнів.

Класифікація

У сучасній травматології та хірургії найбільшою популярністю користується класифікація пролежнів з урахуванням ступеня тяжкості:

  • I стадія пролежня. Цілісність шкірних покривів не порушена. Відзначається почервоніння, цианотичность або червоний відтінок шкіри. Шкіра може виглядати роздратованою. Іноді пацієнти скаржаться на хворобливість або підвищену чутливість в області формується пролежня.
  • II стадія пролежня. Є поверхнева рана з ушкодженням епідермісу і частини дерми. Пролежень може являти собою міхур з рідиною або червоно-рожеву, отечную, що нагадує виразку рану.
  • III стадія пролежня. Некроз поширюється на всю глибину дерми і захоплює підшкірна жирова клітковина. При цьому фасція і підлягають органи і тканини залишаються інтактними. Візуально виявляється пролежень у вигляді кратерообразной рани з дном з жовтуватою омертвілої тканини.
  • IV стадія пролежня. Великий, глибокий пролежень. Некротичні процеси поширюються на сухожилля, м’язи і кістки, які можуть вистояти в рані. Дно пролежня заповнене омертвілої темною тканиною.

Пролежні у дітей

Крім того, існує класифікація пролежнів з урахуванням розміру ураження: невеликий пролежень (діаметром до 5 см), середній пролежень (від 5 до 10 см), великий пролежень (від 10 до 15 см) і гігантський пролежень (більше 15 см). Окремо виділяють свищевую форму пролежнів, при якій в м’яких тканинах є велика порожнину, сполучена з зовнішнім середовищем через невеликий отвір на шкірі (свищ). Порожнина може перебувати на значній відстані від ранки. При цьому виділення «проходить» через Свіщевої хід, нерідко – вигнутий, тонкий і звивистий. При свищевой формі пролежнів часто спостерігається остеомієліт підлягає кістки.

Причини

Основною причиною виникнення пролежня є здавлення тканин між кісткою і знаходиться зовні твердою поверхнею. М’які тканини здавлюються між кісткою і ліжком або кісткою і інвалідним кріслом, що призводить до порушення кровообігу в дрібних судинах. До клітинам здавленої області перестає надходити кисень і поживні речовини, в результаті ділянку тканини мертвіє і гине.

Додатковими причинами пошкодження шкіри в типових місцях утворення пролежнів стають тертя і ковзання. Тертя про простирадла або одяг виникає, коли пацієнт самостійно змінює позу, або його перевертають або пересаджують члени сім’ї або мед. працівники. Ковзанню сприяє занадто високий підйом головного кінця ліжка, при якому пацієнт зісковзує вниз, а також спроба втриматися в сидячому або напівсидячому положенні без належної опори. До групи ризику виникнення пролежнів можна адресувати люди з обмеженими фізичними можливостями, яка може виникнути внаслідок:

  1. Оперативних втручань.
  2. Захворювань або травм, при яких необхідний постільний режим або використання інвалідного
  3. крісла.
  4. Паралічів.
  5. Коми.
  6. Седації.
  7. Слабкості і загального поганого самопочуття.

Пролежень – що це?

До числа інших факторів, що підвищують ризик виникнення пролежнів, відносяться:

  1. Погіршення чутливості внаслідок неврологічних захворювань, пошкоджень спинного мозку і т. д. При таких станах пацієнти не відчувають болю і дискомфорту, які свідчать про здавленні м’яких тканин. Пролежні у пацієнтів з паралічами схильні до затяжного, наполегливій течією і можуть виникати навіть у нетипових місцях (наприклад, внаслідок тиску краю взуття).
  2. Похилий вік. З віком шкіра стає тонкою, стає тоншою, сухий і менш еластичною. Її відновлювальні здатності зменшуються, а ймовірність розвитку пролежнів збільшується.
  3. Погане харчування і недолік рідини. Через брак рідини і поживних речовин стан шкіри порушується, що створює передумови для виникнення пролежнів.
  4. Втрата ваги і м’язова атрофія. М’язи і жирова тканина є природними прошарками між кістковими виступами і шкірою. При їх зменшенні шкіра при тиску піддається збільшеним навантаженням. Тому пролежні часто утворюються у виснажених хворих.
  5. Занадто вологий або занадто суха шкіра. Шкіра стає сухою при підвищенні температури, а вологою – при посиленому потовиділенні, яке може бути обумовлено як хворобою, так і надмірним перегрівом хворого (занадто теплу ковдру, занадто висока температура в приміщенні).
  6. Нетримання сечі або калу. У пацієнтів, які не контролюють свій сечовий міхур, шкіра часто буває вологою, що робить її більш вразливою до утворення пролежнів. А бактерії, присутні в калових масах, можуть сприяти інфікуванню пролежнів і ставати причиною розвитку важких місцевих ускладнень.
  7. Захворювання, що викликають порушення кровообігу (цукровий діабет, облітеруючий ендартеріїт, гостра оклюзія судин, облітеруючий атеросклероз).
  8. М’язові спазми. При мимовільних рухах шкіра постійно страждає від тертя об простирадла, одяг та інші поверхні.
  9. Порушення свідомості. Пацієнти не можуть адекватно оцінювати свій стан і утримуватися від дій, що провокують утворення пролежнів або виконувати дії, що перешкоджають їх появі.
  10. Куріння. Нікотин звужує судини, що призводить до погіршення кровопостачання. Крім того, курці страждають від хронічної нестачі кисню. Все це стає причиною погіршення і уповільнення процесів загоєння будь-яких ран, в тому числі – і пролежнів.

Читайте також: Розтягнення зв’язок і м’язів нижніх кінцівок. Що робити, як лікувати?

Локалізація

У пацієнтів, що лежать на спині, пролежні найчастіше розвиваються в області крижів. Можливо також утворення пролежнів в області лопаток, п’ят і потилиці. При положенні в ліжку на боці пролежні виникають в області великого вертіла стегнової кістки, вушних раковин, скронь, зовнішньої поверхні плеча, коліна і гомілковостопного суглоба. Якщо хворий лежить на животі, пролежень може утворитися в області крил клубових кісток і по передній поверхні колінних суглобів. У людей, що користуються інвалідним кріслом, пролежні найбільш часто виникають в області крижів, сідниць, хребта, лопаток, а також задньої поверхні рук і ніг – в місцях, де кінцівки спираються об крісло.

Діагностика

Діагноз пролежня виставляється на підставі типової клінічної картини і локалізації пошкодження. Спеціальні методи діагностики не потрібні. Слід враховувати, що на початкових стадіях пролежні нерідко бувають безболісними або практично безболісними, тому всіх ослаблених, малорухомих пацієнтів необхідно регулярно оглядати, приділяючи особливу увагу «зонами ризику» – місцях прилягання кісткових виступів. При нагноєнні пролежня може знадобитися забір матеріалу для визначення збудника і визначення його стійкості до різних антибіотиків. В окремих випадках необхідна диференціальна діагностика пролежня з раком шкіри. Діагноз уточнюється на підставі біопсії.

Ускладнення

Найважчим ускладненням пролежня є сепсис – небезпечне для життя стан, при якому бактерії з током крові поширюються по організму, що може стати причиною поліорганної недостатності і смерті хворого.

Крім того, пролежень може привести до розвитку флегмони, гнійного артриту, контактного остеомієліту підлягає кістки і раневого міаз (інфектаціі рани личинками комах). При розплавленні стінок судин можливо арозівное кровотеча. В окремих випадках в області хронічного, які довго не загоюються пролежня може розвинутися рак шкіри.

Лікування

Лікування всіх пролежнів, навіть невеликих і поверхневих, має проводитися за участю лікаря. Самолікування неприпустимо, оскільки при такому підході можливе подальше прогресування пролежня і розвиток важких ускладнень. До числа основних принципів лікування пролежнів відноситься:

  • Відновлення кровотоку в пошкодженій області.
  • Заходи, що сприяють відторгненню некротичних мас.
  • Заходи, що сприяють загоєнню рани.

Для відновлення кровотоку в області пролежня приймають спеціальні заходи профілактики, про які буде розказано нижче. Для стимуляції відторгнення некротичних мас використовують спеціальні лікарські препарати (клострідіопептідаза + хлорамфенікол). При необхідності в ході первинної обробки ділянки некрозу видаляють за допомогою спеціальних інструментів.

Консервативне лікування пролежнів

Після того, як рана буде повністю очищена від некротичних тканин, проводять перев’язки з альгинатами (спеціальний порошок або серветки для заповнення ран), накладають гидроколлоидная пов’язки і пов’язки з ранозагоювальні препаратами. При ускладненні пролежня бактеріальною інфекцією застосовують місцеві антисептичні та антибактеріальні засоби. Літнім пацієнтам та хворим з важкими пролежнями проводять антибіотикотерапію. Якщо після пролежня утворився великий дефект, може знадобитися шкірна пластика.

Профілактика

  • Щоденна перевірка шкіри є обов’язковою процедурою, яка повинна проводитися при догляді за всіма важкими хворими та інвалідами. Необхідно звертати особливу увагу на області кісткових виступів і зони ризику розвитку пролежнів.
  • Для профілактики пролежнів слід кожні 2-3 години міняти положення хворого в ліжку, використовувати спеціальні пристосування (надувні круги і т. Д.) І протипролежневі матраци. Всі переміщення пацієнта повинні проводитися з максимальною обережністю, так, щоб не допустити тертя або розтягування шкіри.
  • Потрібно використовувати м’яке постільна білизна та одяг з натуральних матеріалів. Бажано, щоб на одязі не було ґудзиків, застібок і інших елементів, здатних створити осередок підвищеного тиску на шкіру.
  • Необхідно підтримувати в приміщенні комфортну температуру – не надто низьку, щоб хворий не застудився, і не дуже високу, щоб уникнути зайвого потовиділення і освіти попрілостей, які в подальшому можуть перетворитися в пролежні.
  • Постільна білизна повинна своєчасно мінятися, бути сухим і чистим. При необхідності слід використовувати спеціальні гігієнічні засоби (вбираючі пелюшки, памперси, прокладки і т. Д.).

Шкіра лежачих хворих стає тонкою і дуже вразливою до пошкоджень, тому догляд за нею повинен бути дбайливим, делікатним. Небажано використовувати сильнопахнущие і спиртовмісні косметичні засоби, які можуть викликати алергію і роздратування шкіри. Переважно застосовувати спеціальні щадні гігієнічні засоби. Потрібно стежити за тим, щоб шкіра пацієнта завжди залишалася сухою і чистою: протирати його м’яким рушником при підвищеному потовиділенні, максимально швидко видаляти з шкіри природні виділення (кал, сечу), проводити гігієну інтимних зон після кожної дефекації і сечовипускання.

Зміну постільної білизни необхідно виконувати з використанням спеціальних прийомів, перевертаючи хворого і перекочуючи його на чисті простирадла, але ні в якому разі не висмикуючи з-під нього білизну. Слід також стимулювати пацієнта до руху і стежити за тим, щоб його харчування було помірним, збалансованим, багатим мінеральними речовинами і вітамінами, але щодо некалорійним, оскільки через малу рухливості кількість необхідних калорій в таких випадках зменшується.

Як лікувати пролежні?

Пролежень – це ділянка шкіри, що зазнала пошкодження і втратила цілісність в результаті сильного натирання чи притискання шкіри протягом тривалого часу.

Причини

Пролежні виникають тоді, коли шкіра знаходиться досить довго під великим тиском. Це зменшує приплив крові до області тіла. Без достатньої кількості крові, шкіра помирає і виникає велика ймовірність виникнення пролежнів. Слід зазначити, що насидіти чи належати пролежень можна за дуже короткий час (іноді, достатньо 2-х годин), а от лікування може бути тривалим і виснадливим і для хворого, і для того, хто за нього піклується.

Найчастіше пролежні виникають коли людина:

  1. використовує інвалідний візок або залишається в ліжку протягом тривалого часу
  2. має досить поважний вік (85 +)
  3. не може рухати деякими частинами свого тіла без допомоги
  4. має хворобу, що впливає на кровообіг у організмі, включаючи діабет та захворювання судин
  5. має хворобу Альцгеймера, або знаходиться в іншому стані, що негативно впливає на ментальний стан, тобто на розуміння необхідності рухатись і змінювати положення тіла
  6. має дуже тендітну шкіру
  7. не може контролювати свій сечовий міхур або кишківник, не достатньо добре харчується

Симптоми

Пролежні згруповані за ступенем вираження симптомів. Стадія I – найлегша. Стадія IV – найскладніша.

Стадія І: Почервоніла ділянка шкіри, що болить, не біліє при натисканні на неї. Це ознака того, що пролежень починає формуватися. Шкіра може бути теплою або холодною, твердою або м’якою.

Стадія II: Ділянка шкіри покривається пухирями або утворюється відкрита рана . Область навколо пролежня може бути червоною і подразненою.

Стадія III: В шкірі тепер формується відкритий, заглиблений отвір, що називається кратер. Тканина під шкірою вже пошкоджена. В деяких випадках Ви вже можете бачити жирові відкладення в кратері.

Стадія IV: Пролежень став настільки глибоким, що вже є пошкодження м’язів та кісток, в деяких випадках навіть сухожиль і суглобів.

Порада /// Пролежні Стадії I або II будуть поступово гоїтися, якщо дбати про них правильно. Лікування пролежнів Стадії III та IV досить складне і може зайняти багато часу, а, іноді, потребує хірургічного втручання.

Є також 2 інші типи пролежнів, які не підпадають ні під одну із стадій:

  • Пролежні, що покриті мертвою шкірою: жовтою, зеленою або коричневою. Через мертву шкіру важко сказати, наскільки глибокий пролежень. Цей тип пролежня є “позастадієвим.”
  • Пролежні, які розвиваються в тканинах глибоко під шкірою. Це називається травмою глибоких тканин. Область може бути темно-фіолетова або темно-бордова. Може також бути кров’яний пухир під шкірою. Цей тип пошкодження шкіри може швидко перетворитися на пролежні III або IV Стадії.

Пролежні, як правило, утворюються на тих ділянках тіла, котрі найбільше притискаються, а також тих, де шкіра щільно покриває кістки, а саме:

  • сідниці
  • куприк
  • лікті
  • стегна
  • п’яти
  • щиколотки
  • плечі
  • спина
  • потилиця

Як доглядати за пролежнями?

Пролежні Стадії I або II будуть гоїтися, якщо дбати про них правильно. Лікування пролежнів Стадії III та IV досить складне і може зайняти багато часу. Ось як доглядати за пролежнями вдома.

Порада /// Аби не довелося мати справу з пролежнями, найкраще постаратися їм запобігти. Якщо людина повністю чи частково втратила рухливість через пошкодження хребта, тяжкі травми, що знерухомили, інсульт, в післяопераційний реанімаційний період, тощо, настійливо рекомендуємо придбати комірчатий матрац з компресором, котрий є надзвичайно ефективним пристосуванням для профілактики пролежнів та лікування пролежнів 1-2 ступеня. Ось наша підбірка сотових та трубчатих матраців з компресором різних виріобників.

Порада /// Аби не допустити появи пролежнів, потрібно постійно контролювати, чи не зазнають певні частини шкіри тривалого стискання.

Що ж потрібно робити?

Для того щоб зменшити тиск на найвразливіші до появи пролежнів ділянки тіла, якомога раніше починайте використовувати спеціальні подушки, прокладки з піни, пінетки, статичні протипролежневі матраци, такі як: OSD-MAT-BasicReflex та Invacare Essential Basic чи протипролежневі матраци з електричною циркуляцією повітря (компресорні), що дасть вам змогу знизити тиск. Ось всі можливі варіанти від провідних виробнииків.

Є різні види подушок:

  • Поролонові: Різних форм і різної товщини підійдуть, якщо людина в ліжку. Наприклад: КР-4 Реабілітімед.
  • Гелеві: підходять для сидіння на кріслі/стільці, в машині чи у візку, як наприклад: OSD-94004049
  • або заповнені повітрям: цей найефективніший тип подушок для профілактики пролежнів у людей, що пересуваються за допомогою візків. Наш збалансований вибір це: Roho Mosaic ** C

Який тип подушки варто використовувати, залежить від стану шкіри та від того, чи людина в ліжку, чи в інвалідному візку.

Часто змінюйте позицію:

  • Якщо людина перебуває в інвалідному візку, потрібно змінювати позицію кожні 15 хвилин. Для цього достатньо нахилитися вліво, вправо чи вперед. При можливості, спершись долонями на поручні візка чи ободи його коліс, спробувати трішки припіднятися.
  • Якщо людина перебуваєте в ліжку без протипролежневих систем, її необхідно перевертати з боку на бік, на спину не менше, ніж раз на 2 години.
  • Якщо людина здатна частково рухатись сама, необхідно, щоб вона постійно змінювала положення , менше лежала на спині і, по можливості, більше на животі.

Як доглядати за пролежнями?

Порада /// Насамперед, зніміть тиск з ураженої частини тіла

Доглядайте за пролежнями так, як Вам каже лікар. Тримайте рану чистою, щоб запобігти інфекції. Прочищайте рану щоразу, як змінюєте пов’язку

  • Для пролежнів І Стадії ви можете обережно промивати уражену область з м’яким милом і водою. У разі необхідності, використовуйте спеціальні креми, що запобігають попаданню в рану інших рідин організму. Запитайте у свого лікаря, який тип кремів краще використовувати.
  • Пролежні Стадії II потрібно промивати фізіологічним розчином, для того, щоб видалити мертві тканини та полущену шкіру. Також, ваш лікар може порекомендувати Вам спеціальний засіб для промивання.
  • Не застосовуйте перекис водню або йод. Це може пошкодити шкіру.
  • Тримайте рану покриту спеціальною пов’язкою. Це буде захищати рану від інфекції та допомагатиме тримати її зволоженою і, таким чином, пришвидшить лікування.
  • Поговоріть з вашим лікарем про те, який тип пов’язки краще використовувати. Залежно від розміру і стадії пролежнів, ви можете використовувати плівку, марлю, гель, піну, або інші типи пов’язок. Але, якщо є можливість забезпечити доступ повітря до рани, зробіть це, щоб прискорити процес заживання рани. Якщо Ви використовуєте при накладанні пов’язок лейкопластир, віддайте перевагу тому, який має паперову основу і не буде травмувати і без того пошкоджений участок шкіри.
  • Стадії III та IV будуть лікуватися вашим лікарем. При даних стадіях комірчаті та поролонові протипролежневі матраци вже будуть малоефективними. При третій стадії підійдуть трубчаті, секційні матраци, що мають більшу висоту. Також, для зручного дійснення процедур з лікування пролежнів, важливою буде наявність у матраца функції статики. Як ось, наприклад, у цього матраца: OSD-F-600
  • Запитайте лікаря про будь-які спеціальні інструкції для домашнього догляду таких пролежнів.

Уникайте подальшого пошкодження або тертя

  • Попудріть (типу посипте пудрою) простирадла, щоб ваша шкіра не терлася дуже об них в ліжку.
  • Уникайте ковзання чи притирання при зміні положення тіла. Намагайтеся уникати положення, в якому ви створюєте тиск на пролежень.
  • Доглядайте за вашою здоровою шкірою, постійно тримаючи її чистою та зволоженою.
  • Перевіряйте вашу шкіру на пролежні кожного дня. Попросіть вашого опікуна або того, кому ви довіряєте, щоб вони перевірили ділянки тіла, які Ви не бачити.
  • Якщо пролежень міняє форму чи появляється новий, негайно повідомте свого лікаря.

Піклуйся про своє здоров’я

  • Їжте здорову, збалансовану їжу. Дотримання правильного харчування допоможе вам вилікуватися швидше.
  • Скиньте зайву вагу.
  • Висипайтеся.
  • Запитайте лікаря, чи ви можете робити легкі розтягнення та вправи. Це може допомогти поліпшити кровообіг.

Не масажуйте пролежень чи шкіру навколо нього. Це може завдати більше шкоди. Не використовуйте кільцеподібні надувні чи суцільні круги чи подушки. Вони зменшують приплив крові до області, що в першу чергу може викликати пролежні.

Коли звернутися до лікаря

  • Зверніться до лікаря, якщо ви маєте пухирі чи відкритий пролежень.

Негайно зверніться до лікаря, якщо є ознаки інфекції, такі як:

  • Пролежень має неприємний запах
  • З пролежня іде гній
  • Ділянка шкіри навколо пролежня почервоніла і викликає біль
  • Шкіра навколо пролежня тепла і опухла
  • У вас лихоманка

Пролежень може виникнути швидко. Достатньо лише декілька годин. А от лікування його – процес дуже тривалий та болісний. Тому, аби запобігти появі пролежня, якщо людина частково або повністю втратила рухливість, варто негайно придбати протипролежневі вироби, щоб полегшити догляд за хворим та прискорити одужання.

/// Слідкуйте за нами в Instagram – @livinghealthua