Обов язки водолаза

0 Comments

Водолаз

Флотилія Військово-Морських Сил ЗС України шукає відповідального, кваліфікованого та вмотивованого кандидата на посаду водолаза. Якщо ви цікавитесь морськими справами, маєте бажання служити на кораблях (катерах) та суднах ВМС ЗСУ, маєте відповідні навички та володієте вміннями в цій галузі, то ця вакансія саме для вас.

Обов’язки

  • виконання підводних робіт, таких як огляд та ремонт підводних конструкцій, пов’язаних з обслуговуванням і ремонтом підводної частини судна
  • забезпечення збереження та правильного використання підводного обладнання

Вимоги

  • вік — до 35 років
  • знання і досвід у галузі водолазної роботи
  • здатність працювати під водою та відмінні плавальні навички
  • фізична витривалість та вправність
  • придатність за станом здоров’я до проходження військової служби на посадах водолазів
  • дотримання високих стандартів безпеки
  • вміння працювати в команді та хороші комунікативні навички

Умови

  • мобілізація до кінця воєнного стану або служба за контрактом
  • служба в м. Одеса
  • грошове забезпечення від 24 000 до 54 000 гривень залежно від виконання поставлених завдань

Для відгуку на вакансію надсилайте Ваше CV (резюме), контактні дані та опис професійного досвіду (для військовослужбовців запасу додатково звання та деталі досвіду служби) на [email protected] (натисніть на посилання для автоматичного формування листа) з темою листа “Водолаз до Флотилії ВМС”

Незвичайна професія гідроенергетиків – водолаз

Ми продовжуємо цикл публікацій про професії в гідроенергетиці. Про будні і особливості роботи, про дотримання правил безпеки і роботу своєї мрії нам розповів водолаз 1 класу Леонід Лопаткін, який працює на Каховській ГЕС.

– Леоніде? У Вас досить незвична і небезпечна професія. Розкажіть, як ви стали водолазом?

– Мій батько багато років пропрацював водолазом. Своє обладнання вдома теж було і вже в 17 років я вперше занурився під воду. Це було на Дніпрі. Страху чи дискомфорту не відчував, було цікаво. Тоді я ще не думав, що це стане моїм життям і професією.

Моя історія в професії розпочалась після строкової служби в армії. Я чітко зрозумів, що хочу працювати водолазом – рятувальником в ДСНС, але на той час вакантних місць в місцевому підрозділі не було. Пішов працювати водієм, а через рік моя мрія збулась, з’явилась вакансія на Каховській ГЕС і я подав резюме на розгляд, відбулась співбесіда. Через місяць мене прийняли на роботу водолазом 3-го класу. Це було у 2010 році і на той час мені виповнилось 23 роки. За 10 років роботи в мене 1-й клас і ІІ-га група спеціалізації.

– Щоб працювати водолазом необхідне спеціальне навчання? Яку освіту ви маєте?

– Звісно спеціальна базова освіта потрібна. Після школи я навчався в Харківському автомобільно-дорожньому технікумі і здобув спеціальність техніка-механіка з експлуатації та ремонту підйомно-транспортних, будівельних і дорожніх машин і обладнання. Для роботи водолазом пройшов спеціальні курси підготовки водолазів при Миколаївському товаристві рятування на воді.

Здобуті знання в технікумі стали в нагоді. В роботі знадобились вміння читати, креслення, і розуміння як працюють ті чи інші механізми. Курси були необхідні як базові, для роботи під водою. Як і в інших професіях навчання триває постійно, тому що з’являється нове сучасне обладнання, нові технології, які вимагають постійного вдосконалення.

До речі, всі водолази які працюють в Укргідроенерго проходять щорічне обов’язкове навчання з перевіркою знань в Українському центрі підводної діяльності при Київській морській школі. Знання водолазної медицини, техніки, правил водолазної служби та порядок медичного огляду – обов’язкові для роботи.

– Леоніде, Ви, мабуть, пам’ятаєте перші спуски під воду на станції. Ваші мрії тоді не розбилися об бетонні споруди ГЕС?

– Ні. Вже тоді я розумів, що водолаз це небезпечна професія, яка вимагає сил, здоров’я, концентрації уваги, відповідальності і виконання робіт в будь-яких умовах. На відміну від дайвінгу, коли ти плаваєш роздивляючись рибок і морські рифи, тут треба працювати як на суші, тільки під навантаженням при різних погодних умовах.

Перше занурення дійсно вразило. Коли ви бачите гідроспоруду зовні, важко уявити, що коїться під водою. Під водою все таке ж величне і габаритне, як і зовні. Для орієнтації під водою мені знадобилось вивчити креслення станції, дізнатися про технологічні процеси, особливості ремонтів, а спілкування з фахівцями гідротехніками багато чого прояснило і допомогло в роботі. Пропрацювавши 10 років, я добре орієнтуюсь в місцевих лабіринтах, і вже не дивуюсь, коли бачу переміщення великих предметів, каміння з одного місця на інше під дією течії, що створює робота турбін. Мені дуже подобається моя робота і я не уявляю себе на іншій.

– Ви здійснюєте спуски під воду один, чи групою? Скільки водолазів необхідно для виконання підводних робіт?

Водолаз, згідно з діючими правилами і нормами, не може виконувати підводні роботи один. На Каховській ГЕС сформована водолазна група, до складу якої входять 3 водолази. В кожного з групи є своє призначення: робочий водолаз – виконує підводні роботи, страхуючий – в човні підтримує зв’язок з робочим водолазом за допомогою дротового обладнання і реагує на повідомлення, забезпечуючий – забезпечує пересування човна і спуск під воду необхідного обладнання, матеріалів, устаткування. Ми в групі взаємозамінні і при різних роботах можемо виконувати ті чи інші обов’язки. Ось така зв’язка, треба вміти чітко говорити, чути і володіти знаками, швидко реагувати. Якщо хоча б один член групи відсутній – підводні роботи не виконуються, це пов’язано з безпекою.

Є також керівник водолазної групи з інженерно-технічного персоналу, який складає графіки, пише завдання і складає звіти обстежень разом з керівником спуску, оформлює допуски для проведення робіт під водою.

– У чому полягає робота водолазної групи на гідроелектростанції?

– Водолазна група здійснює систематичний нагляд та контроль за станом і безпекою підводних частин бетонних і земляних гідротехнічних споруд, гідромеханічного обладнання, виявляє ушкодження та несприятливі процеси підводних частин гідроспоруд на ранній стадії і виконує підводно-технічні роботи по їх усуненню.

Всі роботи, крім аварійних, виконуються відповідно до «Плану водолазних робіт і оглядів». Після оглядів ми можемо вносити раціоналізаторські пропозиції, пропозиції по скороченню або збільшенню обсягу спостережень. Складаємо звіти. Ці данні потім використовуються для обґрунтування ремонтних заходів.

Якщо є необхідність можемо виконувати роботи по ліквідації фільтрації чи усуненню протікання затворів, бетонні роботи під водою. Під час виведення (введення) гідроагрегатів для капітального ремонту або реконструкції виконуємо стропування і розстропування аварійно-ремонтних затворів, оглядаємо проточну частину та посадочні місця затворів. Робимо фото і відео фіксацію.

Як бачите вміння занурюватись з аквалангом недостатньо для роботи водолазом. Доводиться бути механіком, слюсарем, бетонярем, вантажником, фотографом і навіть медичним працівником (посміхається).

– Медичним працівником? Коли це необхідно?

– Перед початком підводних робіт проводиться медичний огляд. Так як глибина занурень на Каховській ГЕС не перевищує 12 метрів, окремий медпрацівник не потрібен і в нашій групі його обов’язки виконую я, як керівник водолазних спусків. Опитую на ознаки слабкості чи застуди, вимірюю температуру. Якщо водолаз відчуває себе не готовим до занурення з його слів, до підводних робіт його не допускаю. Наприклад, звичайна закладеність носу, під тиском води, може призвести до серйозного травмування барабанної перетинки, або гаймориту. Психологічний стан теж важливий. Знання водолазної медицини вкрай необхідні і не даремно входять до обов’язкових предметів для перевірки знань. Водолаз повинен знати що відбувається з його організмом під водою і після, як надати першу допомогу, які професійні захворювання можливі і як їх попередити.

– Скільки часу під водою ви проводите?

– Згідно з режимом роботи і відпочинку водолазів допускається перебування під тиском не більше 6 годин на добу. До речі, за годину до спуску водолаз звільняється від важких робіт (перенесення обладнання, балонів, тощо) йому надається відпочинок. На повний шлунок спуски теж не виконуються, після останнього прийому їжі перед спуском повинно пройти щонайменше 2 години. Ми це теж враховуємо при плануванні робіт на день.

Тривалість одного спуску може відрізнятись у різних водолазів за фізичними можливостями організму, в залежності від температури води і ступені важкості підводних робіт. Один і той об’єм повітря можна видихати за годину, а можна і за дві.

– Для роботи під водою необхідне спеціальне обладнання, технічні пристрої, устаткування. Розкажіть, чим користуєтесь Ви в своїй роботі?

– Для безпечного виконання підводних робіт на нашій станції ми забезпечені повністю. Обладнання дійсно специфічне. Наприклад, акваланг складається з балону, вентиля, редуктора, шлангів високого та низького тиску. Виносна консоль з ретрактором показує глибину, об’єм повітря в балоні, тиск і має компас. Компенсатор плавучості – це спеціальний жилет і, якщо в нього подати повітря, легше підійматись на поверхню, а ще можна знайти баланс і зависнути, як космонавт в невагомості. Маска з радіозв’язком, ласти, вантажі, підводний годинник для слідкування за часом під водою, ліхтарик. Водолазні костюми отримуємо за розміром і по сезону. Маємо сучасні сухі костюми – зимові, для робіт при температурі води нижчій +8 оС і літні – мокрі, в ньому боти одягаються окремо, шолом і рукавички в обох випадках обов’язкові.

З обладнання використовуємо ехолокатор та спеціальне устаткування для підводних робіт і обстеження. Є в нас така специфічна мохната палка, за допомогою якої можна виявити напрямок течії чи протікання під водою.

– Чи доводилось Вам працювати на інших гідроелектростанціях?

– Так, буває нас запрошують на інші станції для виконання об’ємних робіт, обмежених часом. Це теж цікавий досвід, адже там інший підводний світ, хоча роботи і схожі.

– Траплялось вам знаходити щось цікаве або незвичне під водою?

– Раніше в Новій Каховці була традиція на весілля приїздити до Каховської ГЕС і чіпляти замок на огорожу водозливної греблі, як знак вічної любові. Ключі, звісно, викидались у річку. Хоча цю зону закрили для відвідування ще у 2014, році ключі трапляються на дні і сьогодні. Знаходили велосипед, номерні знаки, а взагалі під водою пейзаж нагадує будівельний майданчик, як на мене.

Ось така, здавалось би романтична професія виявляється вкрай небезпечною, складною і відповідальною.

Розмову вела Олена Бегунова, пресслужба Каховської ГЕС

Читайте також:

Про затвердження Інструкції з організації водолазних спусків та робіт у Державній службі України з надзвичайних ситуацій

Відповідно до частини четвертої статті 79 Кодексу цивільного захисту України та з метою вдосконалення діяльності з організації та проведення водолазних спусків і робіт у Державній службі України з надзвичайних ситуацій, забезпечення готовності її органів та підрозділів до реагування на надзвичайні ситуації на водних об’єктах НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію з організації водолазних спусків та робіт у Державній службі України з надзвичайних ситуацій, що додається.

2. Управлінню взаємодії з Державною службою України з надзвичайних ситуацій МВС (Скакун В.О.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної служби України з надзвичайних ситуацій Чечоткіна М.О.

В.о. Міністра охорони здоров’я України

Голова Державної служби України
з надзвичайних ситуацій

Заступник Міністра соціальної політики України

з організації водолазних спусків та робіт у Державній службі України з надзвичайних ситуацій

1. Ця Інструкція визначає порядок організації, виконання водолазних спусків і робіт та вимоги до присвоєння, підтвердження, зниження, позбавлення, поновлення водолазних кваліфікацій, груп спеціалізації водолазних робіт водолазам і лікарям (фельдшерам).

2. Дія цієї Інструкції поширюється на органи управління, аварійно-рятувальні формування центрального підпорядкування, аварійно-рятувальні формування спеціального призначення, спеціальні авіаційні, морські формування, державні пожежно-рятувальні підрозділи (частини), навчальні центри, формування та підрозділи забезпечення сфери управління ДСНС (далі – органи та підрозділи), які залучаються до проведення водолазних спусків, робіт, забезпечення їх проведення та обслуговування.

3. Для забезпечення охорони праці водолазів під час виконання водолазних спусків і робіт слід дотримуватися:

раціональної організації спусків і робіт, їх медичного забезпечення;

застосування водолазної техніки, що відповідає вимогам безпеки, характеру робіт і глибинам для її використання;

вимог цієї Інструкції та інших нормативно-правових актів, які регламентують вимоги охорони праці водолазів.

4. До виконання водолазних спусків і робіт допускаються водолазні підрозділи, укомплектовані кваліфікованим водолазним складом, водолазною технікою та засобами забезпечення водолазних спусків і робіт.

5. Керівники органів та підрозділів повинні забезпечувати працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до вимог чинного законодавства.

6. Заборонено застосовувати працю неповнолітніх на посадах водолазів, під час обслуговування водолазних і підводних робіт.

аварійна ситуація – обставина, не передбачена планом проведення водолазного спуску, внаслідок якої виникає загроза здоров’ю чи життю водолаза, який перебуває під водою, псування водолазного спорядження або іншого майна;

аварійний водолаз – водолаз, який, перебуваючи під водою, опинився в умовах, що створюють безпосередню загрозу його здоров’ю чи життю або не дозволяють йому продовжувати спуск (роботу), або здійснювати нормальний підйом на поверхню;

аварійний запас повітря – запас повітря в балоні (балонах) водолазного апарата, призначений для створення безпечних умов підйому водолаза на поверхню дихання в ситуаціях, пов’язаних із припиненням постачання повітря шлангом з поверхні;

водолаз – спеціаліст, допущений до спусків під воду відповідно до вимог чинного законодавства, що вміє виконувати роботи під водою у водолазному спорядженні відповідно до присвоєної кваліфікації;

водолазна альтанка – конструкція з механічним або ручним спуско-підйомним пристроєм, призначена для розміщення водолаза під час занурення і підйому або виконання ним підводних робіт;

водолазна барокамера – міцна, герметична ємність, призначена для розміщення в ній людей під підвищеним тиском газового середовища, забезпечена засобами регулювання перепаду тиску між внутрішніми (жилими) відсіками конструкції і навколишнім середовищем, а також системою життєзабезпечення та іншими системами і пристроями;

водолазний підрозділ – відділення (група, частина), укомплектоване водолазами необхідної кваліфікації, медичним персоналом, допущеним до забезпечення водолазних спусків і робіт, водолазною технікою, а також засобами забезпечення водолазних спусків і робіт, необхідними для їх виконання;

водолазна справа – галузь наукової, технічної та практичної діяльності людей, що охоплює всі питання, пов’язані із зануренням людини під воду у водолазному спорядженні, виконання водолазних робіт і заходів із забезпечення їхньої безпеки;

водолазна техніка – загальна назва водолазного спорядження і технічних засобів, призначених для забезпечення водолазних спусків, роботи водолазів під водою, підйому їх на поверхню або для забезпечення перебування під підвищеним тиском;

водолазне майно – вироби водолазної техніки, вимірювальних приладів і витратних матеріалів, необхідних для проведення водолазних спусків і підтримки водолазної техніки в експлуатаційному стані;

водолазне спорядження – комплект пристроїв і виробів, що надягає водолаз, які закріплюються на ньому та забезпечують його життєдіяльність під тиском навколишнього водного і газового середовища;

водолазне спорядження автономне – комплект водолазного спорядження, що забезпечує вільне пересування під водою способом ходіння і плавання, у якому весь запас повітря або іншої газової дихальної суміші для дихання водолаза втримується тільки в балонах апарата;

водолазне спорядження вентильоване – спорядження, в якому повітря або інша газова дихальна суміш подаються водолазу постійним потоком у газовий обсяг скафандра (шолом та водолазну сорочку, тільки шолом або бенд-маску), де змішуються з продуктами дихання водолаза і періодично вентилюються самим водолазом або в автоматичному режимі;

водолазне спорядження з відкритою схемою дихання – спорядження, в якому повітря або інша газова дихальна суміш подаються в момент здійснення водолазом вдиху, а продукти дихання водолаза (видих) відводяться у воду або інше навколишнє середовище;

водолазне спорядження із закритою схемою дихання – спорядження, в якому кисень або інша газова дихальна суміш подаються в момент здійснення водолазом вдиху, а продукти дихання водолаза (видих), пройшовши відповідне очищення від вуглекислого газу і збагачення киснем, знову подаються на вдих;

водолазний дзвін – барокамера спеціальної конструкції, яка має пристрій для стикування з відсіком водолазної барокамери і призначена для доставки водолазів на робочу глибину, забезпечення їх роботи на глибині, підйому водолазів на поверхню, а також для порятунку водолазів у разі аварійних ситуацій у водолазному комплексі тривалого перебування;

водолазний експериментальний спуск – спуск під воду, у тому числі в басейнах, гідротанках, а також у газовому середовищі барокамер, з метою випробування нової водолазної техніки, нових режимів декомпресії, відпрацювання та перевірки нових методів водолазних спусків і технології виконання водолазних робіт;

водолазний інструмент – ручні та механічні знаряддя праці (із пневматичним, гідравлічним, електричним приводом), що полегшують водолазам роботу і підвищують продуктивність їх праці під водою;

водолазний кваліфікаційний спуск – спуск з метою виконання завдання, необхідного для підтвердження основної або додаткової кваліфікації;

водолазний комплекс – сукупність водолазної техніки, конструктивно об’єднаної для забезпечення водолазних робіт на заданій глибині;

водолазний пост – місце спуску водолазів, обладнане постійно або тимчасово засобами забезпечення водолазних спусків та робіт, майданчиком для одягання (роздягання) водолаза і для розміщення водолазного майна;

водолазний робочий спуск – спуск під воду з метою виконання водолазних робіт або завдань;

водолазний спеціаліст – фахівець, який пройшов спеціальну підготовку з водолазної справи, отримав найвищу водолазну кваліфікацію, що надає право керівництва всіма видами водолазних спусків та робіт;

водолазний спуск – процес, що охоплює занурення водолаза під воду (процес підвищення тиску газового середовища в барокамері з розташованими в ній водолазами), перебування водолаза на заданій глибині (під заданим тиском газового середовища в барокамері), підйом на поверхню або перехід до нормальних умов повітряного середовища з режимом декомпресії або без нього;

водолазний трап – пристрій спеціальної конструкції для безпечного входу водолаза у воду і виходу з води;

водолазний тренувальний спуск – спуск під воду або в барокамері з метою підтримання кваліфікації водолаза, фізіологічної натренованості його організму, тренування з надання медичної допомоги, набуття навичок та досвіду роботи;

водолазний шланг – рукав з еластичних матеріалів, змонтований із з’єднаннями, призначений для подання (відведення) дихальних газів або гарячої води водолазу;

водолазні аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи – роботи, спрямовані на пошук, рятування, уникнення руйнувань і матеріальних збитків, локалізацію зони впливу небезпечних чинників, ліквідацію чинників, що унеможливлюють проведення таких робіт або загрожують життю рятувальників із застосуванням праці водолазів;

водолазні пошуково-рятувальні роботи – роботи з пошуку та рятування постраждалих людей на водних об’єктах;

гідрокомбінезон (гідрокостюм) “мокрого” типу – гідрозахисний одяг із частковим захистом тіла водолаза від впливу навколишнього середовища, що виготовляється з водопроникних матеріалів;

гідрокомбінезон (гідрокостюм) “сухого” типу – гідрозахисний одяг, що повністю захищає тіло водолаза від впливу навколишнього середовища, виготовлений з газонепроникних матеріалів;

гідротехнічні споруди – споруди, що підпадають під вплив водного середовища, призначені для використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту від шкідливого впливу вод;

декомпресійна альтанка – пристрій, призначений для розміщення водолаза на зупинках декомпресії під час підйому його з глибини;

декомпресія – процес зниження тиску у водолазних барокамерах або під час підйому водолаза з глибини для очищення організму від індиферентних газів;

дихальні газові суміші – повітря і штучно приготовані газові суміші, що використовуються для дихання водолазів під час спусків під воду і в барокамерах;

забезпечення водолазного спуску – роботи із безпосереднього контролю за діями робочого водолаза під водою за допомогою сигнального кінця (кабель-сигналу, контрольного кінця) та іншими засобами;

забезпечувальний водолаз – водолаз, який здійснює безпосереднє забезпечення робочого водолаза на всіх етапах водолазного спуску;

засоби забезпечення водолазних спусків і робіт – техніка, що забезпечує занурення водолаза (вихід) у воду, перебування і роботу на глибині, підйом з глибини і декомпресію у воді або на поверхні;

кабель-сигнал – кабель водолазної телефонної станції, що використовується для мовного зв’язку водолаза з поверхнею або для зв’язку за допомогою умовних сигналів у разі відмови телефонної станції, а також як страхувальний засіб, що забезпечує повернення водолаза на поверхню та підйом в аварійних ситуаціях;

кваліфікація водолаза – ступінь підготовленості водолаза для спусків та робіт під водою;

керівник водолазних робіт – особа, яка пройшла підготовку та перевірку знань з питань охорони праці щодо водолазних спусків, робіт та здійснює загальне керівництво водолазними роботами і контроль за виконанням таких робіт;

керівник водолазних спусків – особа, яка здійснює безпосереднє керування водолазним спуском і контроль за діями водолазів і допоміжного персоналу, що бере участь в обслуговуванні водолазного спуску;

компенсатор плавучості – засіб, призначений для вирівнювання (компенсація) плавучості робочого водолаза під водою;

компресія – процес підвищення тиску під час водолазного спуску або перебування в барокамері;

контрольний кінець – рослинний або синтетичний канат з буєм, закріплений одним кінцем на водолазі у водолазному спорядженні, призначений для позначення місцезнаходження водолаза та зв’язку, а також для підйому його на поверхню в аварійних ситуаціях;

короткочасні занурення – водолазні спуски під воду або в барокамері з перебуванням на ґрунті (під найбільшим тиском) від декількох хвилин до декількох годин з наступною декомпресією в робочих режимах;

лікувальна рекомпресія – процес повторної компресії з подальшою декомпресією водолаза, що проводиться з метою лікування гострих професійних захворювань;

медичне забезпечення водолазів – комплекс медичних заходів, спрямованих на збереження та зміцнення здоров’я водолазів і підвищення їх працездатності;

медичне забезпечення водолазних спусків – комплекс медичних заходів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності водолазів у процесі водолазного спуску;

нормальні умови водолазного спуску – умови, за яких спуск проводиться на глибини до 12 м, у денний час, за температури навколишнього повітря вище ніж 0оC, атмосферного тиску понад 700 мм рт. ст., температури води від +4 до +25оC, видимості під водою не менше ніж 1 м, швидкості течії не більше ніж 0,5 м/с, хвилювання не більше ніж 2 бали, якщо вода не заражена отруйними та радіоактивними речовинами, не містить нафтопродуктів та господарсько-побутових відходів, а також якщо робота виконується на чистому ґрунті або відкритій палубі затонулого судна;

обслуговування водолазного спуску – роботи, що проводяться під час водолазного спуску, але безпосередньо до водолазного спуску не належать;

обслуговувальний персонал – особи, які не мають кваліфікації водолаза та залучаються для обслуговування водолазного спуску;

особиста книжка водолаза – документ, що підтверджує кваліфікацію водолаза, її зміну, установлену глибину занурення, проходження водолазної служби, кількість годин перебування під водою, вид водолазних робіт, результати щорічних перевірок знань за фахом;

особиста медична книжка водолаза – документ, що відображає стан здоров’я водолаза;

підводні засоби руху водолазів – самохідні апарати і буксирувальники, призначені для переміщення водолазів під водою;

підводно-технічні роботи – роботи, що виконують водолази під час обстеження, будівництва, технічного обслуговування і ремонту підводних частин гідротехнічних споруд, прокладання і ремонту трубопроводів, кабелів та інших комунікацій, днопоглиблювальних робіт, обстеження і очищення водних шляхів, а також під час підйому затонулих об’єктів тощо;

підривні роботи під водою – роботи, що проводяться із застосуванням вибухових речовин під водою;

гострі професійні водолазні захворювання – порушення нормального функціонування організму, викликані впливом шкідливих факторів водолазного спуску або перебування під підвищеним тиском газового середовища;

роботи водолазні – роботи під водою, що виконуються із застосуванням праці водолазів;

роботи водолазні суднові – роботи, що виконують водолази під час підводного технічного обслуговування і ремонту суден, а також роботи водолазів усередині затоплених відсіків під час боротьби за живучість судна;

роботи водолазні суднопідіймальні – роботи, що виконують водолази під час обстеження затонулого об’єкта (судно, техніка тощо), підготовки його до підйому, підйому і постановлення його на плав;

роботи з обстеження і очищення дна водного об’єкта – роботи, що виконують водолази під час обстеження і очищення дна водного об’єкта від сторонніх предметів;

роботи з підводного розмінування – роботи, що виконують водолази під час пошуку вибухонебезпечних предметів під водою, їх підйому, транспортування, знешкодження, знищення;

робочий водолаз – водолаз, який безпосередньо виконує роботи під водою;

сигнальний кінець – рослинний або синтетичний канат, призначений для використання як засіб для страхування та забезпечення зв’язку водолазів з поверхнею за допомогою умовних сигналів;

спуско-підйомний пристрій – конструкція з механізмами, пристроями, спуско-підйомними канатами, приладами управління і контролю, призначена для спуску під воду і підйому назад водолазних дзвонів, жорстких водолазних пристроїв, водолазних альтанок разом з їх кабелями і шлангами;

спусковий кінець – рослинний або синтетичний канат, призначений для занурення і підйому водолазів на глибини до 60 м;

страхувальний водолаз – водолаз, який перебуває біля місця спуску робочого водолаза в готовності до спуску і надання допомоги аварійному водолазу;

ускладнені умови водолазного спуску – водолазні роботи з альтанки, на захаращеному і грузькому ґрунті; на течії зі швидкістю від 0,5 до 1,5 м/с; у разі видимості менше ніж 1 м; під льодом; за температури води нижче ніж +4оC (якщо немає обігрівальних костюмів) і вище ніж +37оC, за наявності забруднення води шкідливими і токсичними домішками; у разі застосування для дихання у водолазному спорядженні чистого кисню або дихальної газової суміші із вмістом кисню понад 35 %; у разі хвилювання води від 2 балів; під час проведення підривних робіт (робіт з підводного розмінування), зварювання і різання металевих конструкцій, у разі радіоактивного забруднення води та ґрунту; в умовах щільного простору;

учень-водолаз – особа, яка вчиться водолазній справі, за станом здоров’я придатна до спусків під воду, пройшла теоретичну підготовку, здала залік на допуск до водолазних спусків і допущена до спусків;

ходовий кінець – рослинний або синтетичний канат, призначений для пересування водолазів у заданому напрямку і на заданій відстані, один кінець якого кріпиться біля місця проведення роботи;

час водолазного спуску – час з моменту початку занурення під воду (підвищення тиску в барокамері) до моменту повернення водолаза в умови нормального тиску навколишнього повітряного середовища за режимом декомпресії або без нього;

шланг-кабель – зв’язка телефонного кабелю і водолазного шланга, що з’єднують водолаза з поверхнею.
9. Водолазна техніка має відповідати вимогам відповідної нормативно-технічної документації.

Заборонено використовувати водолазне спорядження, яке не пройшло обслуговування, є некомплектним або несправним.

10. Вдосконалення технології виконання водолазних спусків і робіт не має погіршувати умов праці, суперечити вимогам цієї Інструкції та інших нормативно-правових актів.

11. Про всі виявлені несправності водолазної техніки, а також про всі порушення заходів охорони праці працівники водолазного підрозділу зобов’язані повідомляти керівнику водолазного підрозділу, а під час водолазного спуску – керівнику водолазного спуску.

12. Безпосередній контроль за дотриманням вимог цієї Інструкції здійснюють керівники водолазних спусків і водолазних робіт.

У разі виявлення порушень вимог цієї Інструкції водолазні спуски і роботи мають зупинитися, їх продовження допускається після усунення виявлених недоліків.

Керівники органів та підрозділів повинні щокварталу проводити перевірки дотримання вимог цієї Інструкції.

1. Водолазні спуски та роботи виконуються силами та засобами водолазних підрозділів, що укомплектовані водолазною технікою і медичним персоналом, допущеним до забезпечення водолазних спусків і робіт відповідно до цієї Інструкції.

Перебування водолазів та медичного персоналу під підвищеним тиском у барокамерах є різновидом водолазного спуску.

3. В органах та підрозділах водолазні роботи виконуються на підставі наказу.

Тренувальні, кваліфікаційні та навчальні водолазні спуски проводяться відповідно до затверджених керівниками органів та підрозділів планів, форму яких визначено в додатку 1 до цієї Інструкції.

Експериментальні водолазні спуски проводяться за програмами, що погоджує Водолазна служба ДСНС. У програмі зазначаються мета експериментів (досліджень), обсяг робіт і терміни їх проведення. Технологія експерименту (дослідження) та заходи охорони праці викладаються в методиці, яка додається до програми.

4. Щороку в органах та підрозділах, до складу яких входять водолазні підрозділи, видаються накази:

1) про допуск до проведення водолазних спусків та робіт із зазначенням типів водолазного спорядження, граничної глибини спусків і характеру можливих водолазних робіт (з урахуванням рішення ЦВКК (ВКК));

2) про організацію зберігання водолазного спорядження, засобів забезпечення водолазних спусків і робіт;

3) про призначення особи, відповідальної за наповнення повітряних (кисневих) балонів апаратів, транспортних балонів, ємностей, що працюють під тиском;

4) про призначення особи, яка контролює безпеку користування барокамерою;

5) про призначення особи, яка здійснює контроль за безпечним користуванням водолазним спорядженням, технікою та засобами забезпечення водолазних спусків та робіт;

5. На період залучення (відрядження) для виконання водолазних робіт за призначенням наказом керівника органу та підрозділу призначаються:

керівник водолазних робіт, а в разі проведення робіт з підводного розмінування – керівник робіт з підводного розмінування;

6. Вказівки водолазам, які спускаються під воду, або особам, які забезпечують та обслуговують водолазний спуск, має право надавати тільки керівник водолазних спусків.

7. Якщо дії або бездіяльність керівника водолазного спуску можуть призвести до аварії або нещасного випадку, керівник водолазних робіт може відсторонити його від виконання обов’язків. Після цього керівник водолазних робіт повинен призначити іншого керівника водолазних спусків, який має відповідний допуск, або зупинити спуск.

Передання керівництва водолазним спуском до його закінчення не проводиться (робота під водою припиняється, робочий водолаз піднімається на поверхню і після цього проводиться передання керівництва спуском). Про передання керівництва спуском або його припинення обов’язково здійснюється запис у журналі водолазних робіт, форму якого наведено у додатку 2 до цієї Інструкції.

8. Всі записи у журналі водолазних робіт виконуються кульковою ручкою. Записи на початку місяця починають з нового аркуша журналу. Записи в інших журналах чи на окремих аркушах заборонені.

9. Аркуші журналу водолазних робіт мають бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені печаткою органу або підрозділу.

10. У журналі водолазних робіт щомісяця підбивають підсумки роботи водолазного підрозділу, при цьому підраховують:

2) загальну кількість спусків, перебування під водою водолазів підрозділу та кількість спусків і перебування під водою кожного водолаза окремо;

11. Керівник водолазного підрозділу забезпечує правильність та своєчасність записів у журналі водолазних робіт. Правильність ведення журналу водолазних робіт щомісяця перевіряє водолазний спеціаліст або особа, відповідальна за водолазні спуски.

12. Всі записи у журналі водолазних робіт, включаючи підсумкові дані, керівник робіт завіряє у разі постійної роботи – щомісяця, короткострокової – після закінчення робіт.

13. Журнал водолазних робіт після заповнення зберігається у підрозділі протягом 15 років.
2) облік проведення занять із техніки безпеки на водолазній станції;

15. Водолази повинні знати напам’ять умовні сигнали зв’язку з водолазами, які визначено в додатку 3 до цієї Інструкції, а також візуального зв’язку із водолазами, що визначено у додатку 4 до цієї Інструкції.

16. Щодня після закінчення водолазних аварійно-рятувальних та інших невідкладних, водолазних пошуково-рятувальних робіт керівник водолазних робіт складає акт виконання водолазних робіт згідно з додатком 5 до цієї Інструкції, в якому зазначає проведені роботи.

Акт подається на затвердження керівнику органу та підрозділу, який своїм наказом призначив водолазний підрозділ для виконання водолазних робіт.

Акт на виконання водолазних робіт складається у 4 примірниках:

примірник 3 подається щокварталу до Водолазної служби апарату ДСНС до 05 числа наступного за звітним періодом місяця;

Акти виконання водолазних робіт реєструються у журналі реєстрації актів виконаних водолазних аварійно-рятувальних та інших невідкладних, водолазних пошуково-рятувальних робіт, форму якого наведено у додатку 6 до цієї Інструкції.

1. Керівник водолазних робіт призначається з урахуванням характеру майбутніх водолазних робіт.

До початку водолазних робіт керівник водолазних робіт повинен організувати постійне спостереження за гідрометеорологічними умовами і навколишнім середовищем у районі проведення робіт.

Про початок водолазних робіт керівник цих робіт повинен сповістити підприємства, установи, організації, виробнича діяльність яких може вплинути на охорону праці водолазів.

здійснювати загальне керівництво водолазними роботами, забезпечувати виконання планових завдань, ефективне використання виробничих потужностей, економні витрати сировини і матеріалів, підвищення продуктивності праці;

забезпечувати своєчасну підготовку до ведення водолазних робіт, залучати за потреби допоміжний персонал;

забезпечувати повне завантаження та використання обладнання, правильність підбору такелажу, підіймальних пристроїв та інструменту, а також забезпечувати умови для їх зберігання на місці ведення робіт;

контролювати дотримання дисципліни, вимог цієї Інструкції та інших нормативно-правових актів з охорони праці водолазів;

організовувати проведення інструктажів з питань охорони праці з особами, які беруть участь у водолазних роботах. Під час складних водолазних робіт (за потреби) може бути організовано вивчення ідентичних конструкцій споруд, об’єктів або транспорту (суден) на прикладі однотипних. За потреби виготовляються макети або моделі цих об’єктів;

організувати та забезпечити зв’язок із відповідальними особами підприємств, установ, організацій, розташованих у районі робіт, виробнича діяльність яких може вплинути на охорону праці водолазів;

організовувати матеріально-технічне забезпечення водолазних робіт, режими праці, відпочинку та харчування;

знати нормативно-правові акти із охорони праці водолазів, основні положення законодавства, що регламентують організацію і порядок виконання водолазних робіт, основи планування та обліку робіт, основні технічні характеристики водолазної техніки і технічних засобів, що використовуються під час виконання водолазних робіт;

оформляти документацію на організацію і проведення водолазних робіт.
1. До керівництва водолазними спусками допускаються особи водолазного складу:

на глибини до 60 м (спуски в барокамері до 100 м, забезпечення 1-5 режиму лікувальної рекомпресії) – водолазні спеціалісти або водолази 1 класу;

на глибини до 45 м (спуски в барокамері до 70 м, забезпечення 1-3 режиму лікувальної рекомпресії) – водолаз, який має кваліфікацію не менше ніж 2 клас;

на глибини до 12 м – водолазні спеціалісти, водолази 1, 2 класів.

Якщо в підрозділі відсутні водолази 1, 2 класів, до керівництва водолазними спусками можуть бути допущені водолази 3 класу за умови виконання ними річних норм часу перебування під водою протягом 2 років з початку водолазної практики та здачі іспитів ВКК.

2. На час проведення водолазних спусків керівнику водолазного спуску підпорядковуються водолази і особовий склад водолазного підрозділу.

здійснює безпосереднє керівництво водолазним спуском і контроль за діями водолазів і особового складу, який забезпечує та обслуговує водолазні спуски;

здійснює контроль за дотриманням водолазами, забезпечувальним і обслуговувальним персоналом правил охорони праці.

ознайомитися з гідрометеорологічним режимом на місці (у районі) проведення спусків, за наявності припливів мати графік припливів і відпливів на весь період водолазного спуску;

превірити, що встановлено відповідні попереджувальні сигнали про виконання водолазних робіт;

уточнити місцезнаходження найближчої барокамери (якщо на місці спуску її немає), спосіб і маршрут прямування до неї, порядок зв’язку, транспортний засіб та інші питання, пов’язані з доставкою водолаза до барокамери протягом однієї години;

визначити допустимий час перебування водолаза під водою відповідно до таблиць режимів декомпресії водолазів після спусків на малі й середні глибини, викладених у додатку 7 до цієї Інструкції;

провести цільовий інструктаж на робочому місці з урахуванням специфіки та умов спуску, перевірити шляхом контрольного опитування осіб, що інструктуються, знання ними своїх обов’язків і вимог охорони праці, а також зробити про це запис у журналі водолазних робіт;

організувати підготовку та робочу перевірку водолазного спорядження так, щоб унеможливити будь-яку ймовірність допущення помилки робочим (страхувальним) водолазом;

особисто контролювати проведення робочої перевірки водолазного спорядження водолазів і засобів забезпечення водолазних спусків;

визначити місце перебування водолаза, який страхує, та час готовності до спуску (від негайної до 5 хвилин);

перевірити наявність і правильність записів у журналі водолазних робіт про проведення робочих перевірок;

за потреби брати участь в одяганні водолаза, який спускається;

у разі аварійної ситуації або несприятливої зміни обстановки перебування робочого водолаза під водою зорієнтуватися в ситуації, діяти спокійно і рішуче;

після виконання завдань робочим водолазом дати йому дозвіл на вихід і почати підйом на першу зупинку відповідно до режиму декомпресії, обраного водолазним лікарем (фельдшером) або особою, яка здійснює медичне забезпечення водолазного спуску;

під час підйому водолаза стежити за швидкістю його підйому та дотриманням режиму декомпресії;
доповісти керівнику водолазних робіт про підйом (вихід) робочого водолаза на поверхню;

після підйому водолаза на поверхню керувати його роздяганням, за потреби – переведенням водолаза в барокамеру та приведенням водолазної техніки в готовність до подальшого використання;

у разі виникнення у водолаза гострого професійного захворювання, що потребує лікувальної рекомпресії, керувати до прибуття водолазного лікаря його лікуванням у барокамері за лікувальним режимом рекомпресії, обраним відповідно до таблиці режимів лікувальної рекомпресії, наведеної в додатку 8 до цієї Інструкції;

оформлює документацію про виконання водолазних спусків після їх закінчення.
5. Керівник водолазного спуску не може виконувати обов’язки страхувального водолаза.

1. Робочий водолаз підпорядковується керівнику водолазного спуску та безпосередньо виконує завдання під водою з дотриманням вимог охорони праці.

підготувати та провести робочу перевірку водолазного спорядження;

підтвердити особистим підписом у журналі водолазних робіт проведення робочої перевірки спорядження та проходження інструктажу на робочому місці;

доповісти керівникові водолазного спуску про готовність до занурення;

входити у воду, використовуючи водолазний трап, або іншим відпрацьованим безпечним способом, без ривків та поштовхів;

спуститися до місця роботи, оглянути довкілля, переконатися у справній роботі водолазного спорядження і повідомити про своє самопочуття керівнику водолазного спуску через забезпечувального водолаза;

працюючи під водою, виконувати команди, що подає керівник водолазного спуску через забезпечувального водолаза, спостерігати за чистотою свого сигнального кінця (контрольного кінця, шланга, кабель-сигналу), при цьому стежити, щоб їх слабина була мінімальною;

регулярно доповідати керівнику водолазного спуску через забезпечувального водолаза про свої переміщення, дії, роботу, що виконується, і самопочуття, а також про всі зміни навколишнього середовища;

у разі поганого самопочуття, несприятливої зміни обстановки, виявлення порушення нормальної роботи водолазного спорядження повідомляти забезпечувального водолаза і діяти відповідно до вимог Переліку дій у разі порушення нормальної роботи водолазного спорядження і засобів забезпечення під час спуску, які викладено в додатку 9 до цієї Інструкції, керуючись при цьому вказівками керівника водолазного спуску, а в разі, якщо існує небезпека життю водолаза,- самостійно;

про виконання завдання доповісти керівнику водолазного спуску через забезпечувального водолаза і з його дозволу розпочати підйом на поверхню із дотриманням режиму декомпресії. У разі виходу з ладу засобів зв’язку з метою запобігання аварійній ситуації робочий водолаз зобов’язаний діяти самостійно – закінчити роботу і здійснювати підйом на поверхню, зорієнтувавшись в обстановці;

отримавши сигнал про вихід на поверхню, відповісти на нього, припинити роботу, підійти до спускового кінця (альтанки) і розпочати підйом;

перебуваючи в барокамері, під час декомпресії (рекомпресії) виконувати вимоги лікаря, який керує декомпресією (лікувальною рекомпресією).

виконувати спуск із неперевіреним спорядженням, у стані хвороби, алкогольного або наркотичного сп’яніння, а також дозволяти проведення робочої перевірки робочого водолазного спорядження іншим особам;

перевищувати швидкість спуску (підйому), допускати провалювання на глибину, зриви з трапа і спускового кінця, стрибати у воду з берега, трапа, причальних стінок споруд, борту суден.

1. Забезпечувальний водолаз підпорядковується керівнику водолазного спуску та здійснює безпосереднє забезпечення водолазного спуску робочого водолаза.

забезпечити установку водолазного трапа, облаштування спускового, ходового кінців та інших засобів для виконання робочим водолазом отриманого завдання;

уважно спостерігати за правильністю виконання робочої перевірки спорядження робочим водолазом, за потреби вказувати йому на помилки;

одягати робочого водолаза, стежачи за правильністю надягання всіх частин спорядження;

перевірити перед початком спуску показання манометра дихального апарата, положення запірного вентиля, вмикача резервного подання повітря (покажчика мінімального тиску);

перевірити спорядження водолаза, який спускається, на герметичність;

надійно утримувати водолаза, який спускається, на спусковому кінці, не допускаючи його падіння та провалювання на глибину;

на відстані 1-2 м від ґрунту короткочасно зупинити спуск водолаза, дати йому змогу оглянути ґрунт;

витравляти або підбирати сигнальний кінець (кабель-сигнал, водолазний шланг), не випускаючи з рук і не даючи зайвої слабини (збереження чутливості);

під час перебування водолаза під водою спостерігати за його місцезнаходженням будь-яким можливим способом (за допомогою телекамери, за виходом бульбашок повітря на поверхню тощо) і передавати робочому водолазу необхідні вказівки керівника водолазного спуску за допомогою сигнального кінця (кабель-сигналу) умовні сигнали зв’язку з водолазами в разі виходу з ладу розмовних засобів зв’язку;

голосно оголошувати всі повідомлення і команди робочого водолаза, що подаються ним по сигнальному кінцю (кабель-сигналу);

періодично (не рідше ніж через 5 хв) протягом усього часу спуску запитувати водолаза про самопочуття;

якщо водолаз, який перебуває під водою, не відповів на двічі поданий йому сигнал по сигнальному кінцю (кабель-сигналу), доповісти керівнику водолазного спуску та за його вказівкою вжити заходів з негайного підйому водолаза на поверхню;

якщо від робочого водолаза отримано “аварійний сигнал”, негайно розпочати підйом і доповісти про це керівнику водолазного спуску;

під час підйому водолаза своєчасно підбирати слабину сигнального кінця (кабель-сигналу);

під час підйому з глибин, на яких не передбачено декомпресійних зупинок, зробити робочому водолазу “зупинку безпеки” тривалістю три хвилини на глибині три метри;

3. Забезпечувальному водолазу заборонено відволікатися від своїх прямих обов’язків і передавати сигнальний кінець (кабель-сигнал) іншим особам без дозволу керівника водолазного спуску.

4. З моменту закріплення на поясі робочого водолаза сигнального кінця забезпечувальний водолаз тримає його в руках, не випускаючи до того часу, поки сигнальний кінець не буде знято після підйому робочого водолаза на поверхню.

5. У разі заміни забезпечувальний водолаз у присутності того, хто його замінює, повинен подати водолазу, який перебуває під водою, сигнал “Як себе почуваєш?” і передати сигнальний кінець тому, хто його замінює. Після отримання відповідного сигналу від водолаза “Почуваюся добре” водолаз, який замінює, зобов’язаний доповісти керівнику водолазних спусків про проведену заміну.

1. Страхувальний водолаз здійснює безпосереднє і швидке надання допомоги аварійному водолазу в разі настання аварійної ситуації. Страхувальний водолаз підпорядковується керівнику водолазного спуску.

знати прийоми надання допомоги аварійному водолазу та порядок власних дій у разі порушення нормальної роботи водолазного спорядження та засобів забезпечення під час спуску під воду;

провести робочу перевірку другого комплекту водолазного спорядження, зробивши відповідний запис у журналі водолазних робіт за своїм підписом, та доповісти керівнику водолазного спуску. Перевірка спорядження здійснюється першим страхувальним водолазом один раз на початку водолазних спусків;

бути в готовності до спуску під воду для надання допомоги аварійному водолазу;

стежити за дотриманням часу перебування робочого водолаза під водою залежно від глибини спуску і не пізніше ніж через 5 хвилин доповідати про це керівникові водолазного спуску;

брати участь в одяганні і роздяганні водолаза після виходу його на поверхню, змивати водою забруднене спорядження і за потреби обробляти його дезінфікувальним засобом;

у разі отримання аварійного сигналу від робочого водолаза за наказом керівника водолазних спусків спускатися під воду для надання допомоги аварійному водолазу. Залежно від характеру аварійної ситуації, як правило, спускатися необхідно вздовж сигнального кінця або кабель-сигналу аварійного водолаза, не перешкоджаючи проходженню сигналів між аварійним водолазом та забезпечувальним водолазом.

1. До водолазних спусків і робіт допускаються тільки особи, що не мають медичних протипоказань до спусків, знають свої обов’язки, вимоги цієї Інструкції та інших нормативно-правових актів з охорони праці водолазів та мають:

2) особисту книжку водолаза, форму якої наведено в додатку 10 до цієї Інструкції.
3) особисту медичну книжку водолаза, форму якої наведено в додатку 11 до цієї Інструкції.

2. В органах та підрозділах на базі закладів охорони здоров’я сфери управління ДСНС із числа медичного персоналу за рішенням керівника органу чи підрозділу створюються ВМК, основним завданням яких є здійснення медичних оглядів водолазів, кандидатів на навчання за спеціальністю “водолаз”, осіб, що залучаються до медичного забезпечення водолазних спусків і робіт, та осіб, до завдань та обов’язків яких належить виконання водолазних спусків та робіт, з метою визначення стану їх здоров’я для надання допуску до водолазних спусків і робіт та визначення глибини занурення під воду.

ВМК створюються в тих органах та підрозділах, де заклади охорони здоров’я сфери управління ДСНС мають відповідну матеріально-технічну базу та вкомплектовані кваліфікованим медичним персоналом, який може забезпечити належний медичний огляд осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту.

голова ВМК – лікар за напрямом підготовки “Медицина”, спеціальністю “Лікувальна справа”, проходження інтернатури за спеціальністю “Медицина невідкладних станів” з наступною спеціалізацією із “Суднової медицини” з курсом спеціальної фізіології;

члени ВМК – лікарі-спеціалісти за спеціальностями, визначеними МОЗ як обов’язкові для проходження медичних оглядів для робіт з урахуванням характеру дії шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, які виконують водолазні роботи;

секретар ВМК – особа із числа медичного персоналу органу чи підрозділу, на яку покладається забезпечення діяльності ВМК.

Органи та підрозділи, у яких не створено ВМК, можуть направляти осіб, визначених абзацом першим цього пункту, для проходження ВМК до органів та підрозділів, при яких такі ВМК в установленому порядку створені.

( Главу 7 розділу II доповнено пунктом 2 згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 723 від 04.11.2022 )

3. Допуск може бути надано тільки після щорічної перевірки знань ЦВКК (ВКК) і стану здоров’я ВМК із зазначенням граничної глибини занурювання.

4. Особиста книжка водолаза видається за місцем навчання особам, які отримали первинну водолазну кваліфікацію.

Особиста книжка водолаза підтверджує кваліфікацію водолаза, її зміну, встановлену глибину занурення, кількість годин перебування під водою, характер водолазних робіт, результати щорічних перевірок знань за фахом і вимог безпеки та є підставою для виплати грошової винагороди за тривале перебування під водою з початку водолазної практики та оформлення пільгової пенсії.

Кількість годин перебування водолаза під водою керівник водолазного підрозділу щомісяця заносить до книжки. У рядках з найменуванням місяця, коли спуски не проводилися, робиться запис “Спусків не було”. Річний підсумок підтверджується підписами керівника органу та підрозділу, а також бухгалтера і скріплюється печаткою.

Зміни у кваліфікації водолаза заповнюються відповідно до протоколу ЦВКК (ВКК) про присвоєння, підтвердження, зниження, позбавлення, поновлення водолазних кваліфікацій, груп спеціалізації водолазних робіт.

Особиста книжка водолаза зберігається за місцем служби або роботи водолаза і видається йому на руки разом із медичною книжкою водолаза у разі звільнення, переведення до нового місця служби або на іншу роботу.

Особиста книжка водолаза заповнюється чорнилом або кульковою ручкою акуратно, без виправлень і підчищень. Виправлений запис у кожному разі слід засвідчувати підписом керівника органу та підрозділу, а також печаткою.

Дублікат особистої книжки водолаза видається ВКК у разі її втрати або пошкодження.

5. Допуск водолазів до виконання водолазних робіт після тривалої перерви з часу останнього спуску під воду проводиться відповідно до умов відновлення натренованості водолазів залежно від перерви між спусками під воду, які визначено в додатку 12 до цієї Інструкції.

6. Учні-водолази допускаються до практичних спусків на навчальних водолазних постах після екзаменаційної перевірки знань в обсязі навчальної програми та оформлення їх допуску наказом керівника навчального закладу.

7. Технічні характеристики водолазного спорядження і засобів забезпечення мають відповідати глибині водолазного спуску та характеру водолазних робіт, що виконуються.

1. Навчальні водолазні спуски проводяться на спеціально обладнаних полігонах у басейнах, баштах, відсіках корабля або з берега. Ділянка акваторії, відведена для спусків, має бути огороджена для запобігання заходу в нього плавзасобів. Поверхня дна акваторії в районі спусків має бути обстежена водолазами та очищена від сторонніх предметів. Водолазне обстеження поверхні дна акваторії проводиться не менше ніж один раз на рік, результати обстеження оформлюються актом водолазного обстеження поверхні дна акваторії, форму якого наведено в додатку 13 до цієї Інструкції.

2. Наказом керівника навчального закладу до навчальних спусків під воду допускаються особи, які за станом здоров’я придатні до спусків під воду, пройшли теоретичну підготовку і здали залік на допуск до водолазних спусків.

3. Керівництво спусками в навчальних закладах здійснюють викладачі, які мають водолазну кваліфікацію не нижче ніж 2 клас відповідної групи спеціалізації робіт. Керівник водолазного спуску відповідає за організацію навчального спуску, якість виконання навчальних вправ під водою, дотримання вимог цієї Інструкції, контролює ведення журналу водолазних робіт і оцінює виконання навчальних вправ.

4. Медичне забезпечення навчальних водолазних спусків проводять штатні лікарі (фельдшери). Особи, які здійснюють медичне забезпечення навчальних водолазних спусків, зобов’язані перебувати на місці проведення спуску водолазів у готовності надати екстрену медичну допомогу.

5. Забезпечення тренувальних, навчальних, кваліфікаційних водолазних спусків покладається на викладачів та інструкторів-водолазів, яким дозволяється організовувати навчальні місця (водолазні пости) з розрахунку не більше ніж п’ять осіб на одне навчальне місце.

Водолаз-інструктор (керівник водолазних спусків) повинен перевірити справність водолазного спорядження та обладнання, відпрацьовувати навчальні, кваліфікаційні спуски із слухачами курсів, контролювати робочу перевірку спорядження тих, кого навчають, одягання водолаза, включення в апарат, спуск під воду і дотримання методики навчальних вправ. Щодня під час проведення навчальних спусків робиться робоча перевірка барокамери, яка знаходиться на чергуванні, результати перевірки заносяться до журналу водолазних робіт.