Скільки складів у слові вишня

0 Comments

Як правильно поділити слово на склади?

Склад – це найменше сполучення голосного і приголосного звуків, яке легко вимовляється одним поштовхом повітря. У складі завжди є хоча б один голосний звук (складотворчий звук). Приголосний звук та поєднання приголосних без голосного не можуть творити складу.

Чому важливо вміти ділити слово на склади?

Поділ слова на склади є одним із перших етапів мовного аналізу. Здатність розрізняти мовні закономірності є важливою для навчання грамоти.

Можливо, ви помічали, як діти, пишучи слово, вимовляють його за складами? Вони роблять це, щоб краще усвідомити звукову будову слова: краще розрізнити голосні і приголосні звуки в кожному складі і завдяки цьому правильно написати слово. Окрім того, знати, як ділити слова на склади, треба ще й для того, щоб правильно переносити слова з рядка в рядок. Але перш ніж розповідати про особливості складоподілу в українській мові, варто звернути увагу ось на що.

Якби вас запитали, що є найменшою одиницею мови, ви назвали б звук. Проте у нас немає мовленнєвої потреби вимовляти окремі звуки (особливо приголосні). А щоб вимовити приголосний звук, треба докласти більших зусиль, ніж коли ми вимовляємо його, поєднуючи з голосним звуком. Поєднання голосного і приголосного звуків, тобто склад, вимовляється легко, одним поштовхом повітря (завдяки голосному звукові).

Отож, склад вимовляти легше й природніше, ніж окремі приголосні звуки. Саме тому мовознавці називають склад найменшим відрізком, із якого складається мовленнєвий потік. І саме тому нам легше навчитися читати за складами, ніж за звуками. Наш розум легше сприймає інформацію у вигляді невеликих завершених частин, а не хаотичних наборів звуків.

Є спеціальні методи, завдяки яким можна навчитися читати по складах. Окрім традиційних є ще альтернативний «ребус-метод». Згідно із цим способом можна навчитися читати за допомогою відокремлення від слова першого складу. Діти роблять це майже безпомилково, не знаючи ні букв, ані закономірностей складоподілу, керуючись лише природним відчуттям мелодики слова. Це свідчить про те, що склад відповідає природним ритмам мовлення.

Ми говоримо про склади як частинки слова, коли вчимося читати й з’єднувати слова в ціле. А також тоді, коли вчимося робити перший мовний аналіз, розділяючи слово на склади й у такий спосіб навчаючись розуміти закономірності побудови того чи іншого слова.

Отже, навчатися ділити слово на склади важливо, оскільки це:

  • сприяє розумінню закономірностей побудови слова, допомагає виконати звуко-буквений аналіз слова;
  • розвиває мовне чуття, здатність відчувати ритміку слова, щоб краще писати та читати. Адже в процесі письма ми несвідомо вимовляємо слово за складами, що допомагає уникати помилок;
  • вчить правильно ділити слово при переносі.

Щоб правильно поділити слово на склади, треба знати основні правила поділу слова на склади в українській мові:

  • Склад завжди містить голосний звук. У слові стільки складів, скільки голосних звуків.
  • Приголосний звук та поєднання приголосних не можуть утворити склад без голосного.
  • Один приголосний звук між голосними завжди належить до наступного складу.
  • Якщо у слові є 2 або 3 приголосні, які розташовані поряд між голосними, то варто дотримуватися таких правил:

а) не можна розривати сполучення букв -дж-, -дз-, які позначають один звук. Якщо -дж-, -дз- не є одним звуком, а належать до префікса й кореня, то їх слід відносити до різних складів (над-зви-чáй-ний);

б) подовжені приголосні краще віднести до наступного складу (зна-ння, жи-ття);

в) відносити два приголосні до різних складів треба так, щоб гучність наприкінці попереднього складу спадала, а на початку наступного зростала. Тому якщо серед двох приголосних першим приголосним звуком є сонорний [м], [н], [р], [л], [в], [й], то він доєднуються до попереднього складу (зір-ка, сум-ка). Якщо з двох приголосних перший глухий або дзвінкий, а другий сонорний, то обидва належать до наступного складу (ко-смос, до-брий, рі-зний);

г) якщо поряд стоять два сонорні звуки, то вони належать до різних складів (пів-ніч);

ґ) якщо з двох приголосних перший дзвінкий, а другий глухий, то вони належать до різних складів (швид-ко, стеж-ка);

д) якщо поряд стоять два дзвінкі або два глухі звуки, то обидва належать до наступного складу: (дру-жба, ща-стя);

е) апостроф, м’який знак належать до попереднього складу (бур’-ян), але не можна розривати сполучення -ьо, -йо;

є) односкладові префікси перед приголосними становлять один склад (над-мíрний), багатоскладові префікси можуть ділитися на склади.

Правила складоподілу в українській мові не надто прості для дитячого розуміння. Тому дітям варто запам’ятати 3 найважливіші правила, як ділити слова на склади:

1. Спиратися при складоподілі слід на голосний звук.

2. Два приголосні, що стоять поряд, найчастіше відходять до різних складів.

3. Апостроф та м’який знак належать до попереднього складу за винятком того, коли вони утворюють сполучення -ьо-, -йо-.

Етапи навчання поділу на склади

1. Фонологічна обізнаність. На етапі навчання грамоти, коли малеча вчиться читати та писати, ключовою навичкою є вміння розрізняти звуки та ритміко-складові частини слова – фонологічна обізнаність.

Перш ніж читати та писати, дитина має навчитися розрізняти частини слова на слух. І розвитку такого вміння варто приділити значну увагу, враховуючи, що у світі зростає кількість людей із дислексією, яка часто пов’язана з порушеннями фонологічного сприйняття інформації. Допоможуть розспівування, активне читання віршів (відчуття рими й такту) та розвиток відчуття ритму. Здатність на слух ділити слово на склади відповідно до ритмічної структури слова є однією зі складових фонологічної обізнаності. Тому ще коли дитина не навчилася читати, уже варто пропонувати їй ділити слова на склади на слух. Найпоширеніший спосіб – це підкладати долоню під підборіддя або ж плескати в долоні. Ще можна бити по барабанах чи тупати ногами. Діти сприймають такі заняття як гру, у її процесі здобуваючи нові навички та знання. Спробуйте погратися з дитиною в роботів або ж виконати реп (співати складами). Не забувайте про м’яч як безцінний інструмент навчання для дошкільнят.

2. Поділ на склади на основі звуко-буквеного аналізу слова. Цей етап можна віднести до усвідомленого мовного аналізу.

Щоб правильно ділити слово на склади, дитина має навчитися робити звукову модель слова та розуміти відмінність між буквами та звуками. Для цього пропонуйте малечі завдання, де треба потренувати таке вміння. Наприклад, вписати потрібні звуки, порахувати звуки і букви чи з’ясувати особливості приголосних та голосних.

Ознайомте дитину з трьома основними правилами поділу на склади. На початках пропонуйте ставити під літерами, які позначають голосний звук, крапочку.

Розкажіть про відкриті, закриті, прикриті та неприкриті склади. Детальніше про особливості цих типів складів читайте у попередній статті.

Ознайомте дитину із тим, що таке наголос та наголошений склад. Зверніть увагу на інтонаційну особливість наголошеного складу.

Слід привернути увагу дитини до того, що в окремих випадках можливі два варіанти поділу на склади (суспíльс-тво і суспíльст-во).

Отож, щоб поділити слово на склади треба:

1. Позначити голосні звуки у слові. Скільки голосних звуків, стільки складів.

2. З’ясувати чи є збіг приголосних.

3. Розділити слово на склади, враховуючи правила складоподілу.

Завдання та вправи, які допоможуть навчитися правильно ділити слова на склади.

Склад – це відображення ритму слова. І завдяки цьому ритмічно ділити слова на склади може бути весело та цікаво.

  • Пограйте в гру «Аплодисменти». Скористайтеся готовим завданням, а тоді продовжте, вигадуючи свої слова і плескаючи в долоні на кожен склад.
  • Якщо залучити у завдання гральні кубики, то вийде цікаве завдання на визначення кількості складів. Це завдання можна зробити й у форматі онлайн-гри.
  • Виготовіть власноруч просту, але корисну гру. Роздайте гравцям маркери різного кольору (добре, якщо гравців буде 2 або 3, не більше). На аркуші паперу напишіть слова (односкладові, двоскладові тощо). Кидайте кубик і визначайте, слово з якою кількістю складів треба шукати. Хто швидше обведе це слово своїм маркером, той матиме бал. Перемагає той, у кого найбільше балів.
  • Ще одна цікава гра допоможе навчитися розрізняти склади у слові. Треба підготувати карточки з умовами, де написано, яка кількість складів має бути у слові та на який склад слово має починатися або ж завершуватися. Ведучий або діти по черзі беруть по одній картці й називають умову. Решті треба придумати якомога більше слів відповідно до зазначеної умови. Наприклад, умовою може бути завдання придумати слово з 3 складів, яке починається на склад на-.
  • Щоб потренувати вміння визначати закриті та відкриті склади, запропонуйте дитині завдання «У пошуках закритих складів».
  • Сформувати вміння правильно ставити наголос у словах та визначати наголошений склад допоможе завдання, у якому слід згрупувати слова залежно від того, який склад є наголошеним .
  • Особливо важливе вміння – навчитися правильно переносити слова з рядка в рядок. Завдання для цього вибирайте барвисті. Наприклад, завантажуйте чудові добірки слів із комплекту завдань або ж завдання-лабіринт, у якому треба пройти по словах, які не можна переносити.

Ділити слова на склади непросто навіть дорослим. Тому будьте готові до того, що малечі не відразу буде легко осягнути цю навичку. Але з вашою підтримкою все вдасться.

Авторка: Наталка Бачко, фахівчиня з домашнього навчання

Поділ слів на склади і правила переносу

Поділ слова на склади характерний для української мови. Цю тему необхідно засвоїти всім, хто вивчає українську мову, адже вона дуже важлива. Поділ слів на склади ліг в основу правил переносу частин слів із одного рядка в інший. Тому гайда з’ясовувати особливості!

Склад — це частина слова, складена з одного чи кількох звуків і вимовлена одним поштовхом видихуваного повітря: о-ко, по-го-да, о-зе-ро.

У кожному складі може бути лише один голосний звук. Він організовує склад. Тому голосні звуки називають складотворчими.

Склад може складатися тільки з одного голосного звука (о-ме-га, а-рі-я) або з голосного й приголосних (ма-ти, лам-па).

У слові стільки складів, скільки голосних звуків. Слова бувають:

  • одно-складові (хрущ, ківш, ніч);
  • двоскладові (ти-хий, роз-мір);
  • багатоскладові (ве-че-ря-ти, не-на-сит-ність).

Склад, що закінчується на голосний звук, називаємо відкритим (ру-ка, я-ма), а склад, який закінчується на приголосний, — закритим (піч, дав-ній, май-стер).

Поділ на склади

В українській мові поділ слів на склади не довільний, а підпорядкований наступним правилам:

  • якщо між голосними звуками є один приголосний, то він належить до наступного складу: о-сінь, про-синь, Си-дір;
  • якщо між голосними є кілька приголосних, то й, в, р, л, м, н, які стоять після голосного, належать до попереднього складу, а звуки, що йдуть після них, — до наступного: гай-ка, Вол-га, мір-ка;
  • якщо другим приголосним виступають й, р, л, то разом з попереднім приголосним вони відходять до наступного складу: мі-льйон, лю-блю, Дми-тро;
  • якщо між голосними є кілька приголосних, то після наголосу один з них відходить до попереднього, а решта — до наступного складу: мас-ло, eip-ний, рів-ний;
  • якщо після ненаголошеного складу стоїть кілька приголосних, то всі вони, крім й, в, л, відходять до наступного: се-стра, пе-ре-рва-ти, про-сте-жи-ти.

Орфографічні правила переносу

Частини слів з одного рядка в другий слід переносити за складами: гай-ка, зо-шит, книж-ка, ко-ло-дязь, паль-ці, са-дів-ник, Хар-ків.

1. Не можна розривати сполучення літер дж, дз, які позначають один звук. Отже, переносиш можна лише так: ґу-дзик, хо-джу.

Якщо дж, дз не становлять одного звука (це буває, коли д належить до префікса, а ж або з —до кореня), то їх слід розривати: над-звичай-ний (а не на-дзвичайний), під-жив-ляти (а не пі-дживляти ).

2. Апостроф і м’який знак при переносі не відокремлюємо від попередньої літери: бур’-ян (а не бур-’ян), кіль-це (а не кіл-ьце), Лук’-ян (а не Лук-’ян), ниь-ко (а не низ-ько).

3. Одну літеру не залишаємо в попередньому рядку й не переносимо в наступний: ака-де-мія (а не а-кадемія), Ма-рія (а не Марі-я), олі-вець (а не о-лівець). Так само не можна под іляти на частини для переносу такі двоскладові слова, як або, моя, око, шия тощо.

4. При переносі складних слів не можна залишати в кінці рядка початкову частину другої основи, якщо вона не становить складу: багато-ступінчастий (а не багатос-тупінчастий), восьми-гранний (а не восьмиг ранний), далеко-східний (а не далекос-хідний).

5. Не можна розривати ініціяльні абревія т ури, а також комбіновані абревія т ури, які складаються з ініціяльних скорочень цифр: З ІЛ -111, ЛАЗ-105, МАУ, УРП.

6. У решті випадків, які не підходять під викладені вище правила, можна довільно переносити слова за складами: Дні-про й Дн іп -ро, Оле-ксандра й Олек-сандра, се-стра й сест-ра. Це правило поширюється й на суфікси: бли-зький і близь-кий, видавни-цтво, видавниц-тво й видавницт-во, гали-цький і галиць-кий, укр аї н-ський і українсь-кий, убо-зтво, убоз-тво й убозт-во, суспільс-тво й суспільст-во.

Читайте також:

Related Posts: